вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
про повернення апеляційної скарги
"18" травня 2026 р. Справа№ 925/1295/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Кравчука Г.А.
суддів: Спаських Н.М.
Коробенка Г.П.
розглянувши апеляційну скаргу Управління Черкаської єпархії Української Православної Церкви
на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 07.11.2025
у справі № 925/1295/25 (суддя Зарічанська З.В.)
за позовом Управління Черкаської єпархії Української Православної Церкви
до Черкаської міської ради
про визнання незаконним та скасування рішення,
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 07.11.2025 у справі № 925/1295/25 повернуто позовну заяву адвоката Чекмана М.П., що подана від імені Управління Черкаської єпархії Української Православної Церкви з доданими до неї документами.
Не погоджуючись із прийнятою ухвалою, Управління Черкаської єпархії Української Православної Церкви 17.11.2025 звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Черкаської області від 07.11.2025 у справі № 925/1295/25; направити справу № 925/1295/25 для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.11.2025 апеляційну скаргу Управління Черкаської єпархії Української Православної Церкви на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 07.11.2025 у справі № 925/1295/25 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Кравчук Г.А. (суддя-доповідач), судді: Сибіга О.М., Коробенко Г.П.
Ухвало Північного апеляційного господарського суду від 24.11.2025 витребувано з Господарського суду Черкаської області матеріали справи № 925/1295/25. Відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду апеляційної скарги або залишення апеляційної скарги без руху за апеляційною скаргою Управління Черкаської єпархії Української Православної Церкви на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 07.11.2025 у справі № 925/1295/25 до надходження до суду матеріалів справи.
04.12.2025 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 925/1295/25.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.03.2026 апеляційну скаргу Управління Черкаської єпархії Української Православної Церкви на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 07.11.2025 у справі № 925/1295/25 залишено без руху.
При цьому, скаржнику встановлено десятиденний строк з дня вручення ухвали для усунення недоліків скарги шляхом надання суду апеляційної інстанції доказів реєстрації електронного кабінету Управління Черкаської єпархії Української Православної Церкви в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), шляхом подання до суду відповідної заяви про усунення недоліків.
Роз'яснено скаржнику, якщо відповідна заява про усунення недоліків не буде подана скаржником у зазначений строк, то у господарського суду апеляційної інстанції будуть відсутні підстави прийняти таку апеляційну скаргу до розгляду та остання буде повернута скаржнику.
Відповідно до довідки про доставку електронного документа (з системи електронного документообігу «Діловодство спеціалізованого суду»), ухвалу від 04.03.2026 було надіслано представнику скаржника адвокату Чекману Микиті Петровичу до його електронного кабінету (доставлено 06.03.2026 о 18:14).
Відповідно до ч. 5 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Згідно п.п. 2, 5, 11 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення. Якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Пунктом 4 ст. 116 ГПК України передбачено, якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
18.03.2026 до суду від представника скаржника адвоката Чекмана М.П. надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги.
Розпорядженням Керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 25.03.2026 призначено проведення повторного автоматизованого розподілу справи, у зв'язку з перебуванням судді Сибіги О.М. у відпустці.
Згідно Витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.03.2026 апеляційну скаргу Управління Черкаської єпархії Української Православної Церкви на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 07.11.2025 у справі № 925/1295/25 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Кравчук Г.А. (суддя-доповідач), судді: Спаських Н.М., Коробенко Г.П.
Новоутворена колегія суддів Північного апеляційного господарського суду, розглянувши матеріали апеляційної скарги та заяви про усунення недоліків апеляційної скарги, виснувала, що апеляційна скарга Управління Черкаської єпархії Української Православної Церкви на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 07.11.2025 у справі № 925/1295/25 підлягає поверненню скаржнику з наступних підстав.
18.10.2023 набрав чинності Закон України №3200-ІХ від 29.06.2023 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов'язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами». Вказаним законом внесені відповідні зміни до Господарського процесуального кодексу України.
Так, відповідно до ч. ч. 1 та 5 ст. 6 ГПК України у господарських судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система.
Електронний кабінет - це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.
Згідно з ч. 6 ст. 6 ГПК України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Процесуальні наслідки, передбачені цим кодексом, у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.
Статтею 258 ГПК України встановлено вимоги до форми і змісту апеляційної скарги.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 258 ГПК України в апеляційній скарзі мають бути зазначені повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає апеляційну скаргу, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта (для фізичних осіб-громадян України), номери засобів зв'язку та електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Частиною 1 статті 174 ГПК України передбачено, що суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху також у разі, якщо позовну заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.
Верховний Суд у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду в постанові від 30.08.2024 у справі № 908/3731/23 вказав на те, що єдина судова інформаційно-комунікаційна система може ефективно та повноцінно функціонувати, якщо всі учасники справи будуть мати електронні кабінети, це дозволить значно пришвидшити процес обміну документами та робить його менш витратним як для учасників справи, так і для суду. Саме тому законодавець після певного перехідного етапу, коли реєстрація електронного кабінету була добровільною, перейшов до запровадження обов'язкової реєстрації електронних кабінетів для певних категорій осіб.
Верховний Суд у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду вказав на те, що з 04.11.2023 (дата набуття змін до абз. 1 ч. 6 ст. 6 ГПК України, внесених Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо уточнення обов'язків учасників судової справи» від 19.10.2023) у всіх юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України, виник обов'язок зареєструвати електронний кабінет.
Як вже було зазначено в ухвалі Північного апеляційного господарського суду від 04.03.2026, згідно зі ст. 5 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» церква (релігійні організації) в Україні відокремлена від держави. Релігійна організація зобов'язана додержуватися вимог чинного законодавства і правопорядку.
Здійснення свободи сповідувати релігію або переконання підлягає лише тим обмеженням, які необхідні для охорони громадської безпеки та порядку, життя, здоров'я і моралі, а також прав і свобод інших громадян, встановлені законом і відповідають міжнародним зобов'язанням України (ч.ч. 2, 4 ст. 3 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації»).
Стаття 7 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» визначає, що релігійні організації в Україні утворюються з метою задоволення релігійних потреб громадян сповідувати і поширювати віру і діють відповідно до своєї ієрархічної та інституційної структури.
Релігійними організаціями в Україні є релігійні громади, управління і центри, монастирі, релігійні братства, місіонерські товариства (місії), духовні навчальні заклади, а також об'єднання, що складаються з вищезазначених релігійних організацій. Релігійні об'єднання представляються своїми центрами (управліннями).
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 8 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» релігійна громада є місцевою релігійною організацією віруючих громадян одного й того самого культу, віросповідання, напряму, течії або толку, які добровільно об'єдналися з метою спільного задоволення релігійних потреб.
Статтею 13 Закону визначено, що релігійна організація визнається юридичною особою з дня її державної реєстрації.
Релігійна організація як юридична особа користується правами і несе обов'язки відповідно до чинного законодавства і свого статуту (положення). Як юридична особа релігійна організація має реєструватися відповідно до встановленого законом порядку.
Управління Черкаської єпархії Української Православної Церкви - релігійна організація, яка є юридичною особою, що зареєстрована в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДРЮОФОПГФ). Таким чином, скаржник користується правами та несе обов'язки, що закріплені чинним законодавством України.
Як зазначає представник позивача, згідно з даними ЄДРЮОФОПГФ, керівником Управління Черкаської єпархії Української Православної Церкви є ОСОБА_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Снігірьов Денис Леонідович указом від 17.08.2020 № 0785 Блаженнiшим Онуфрiєм, Митрополитом Київським та всiєi України, згідно Рішення Священного Синоду Української Православної Церкви від 17.08.2020 призначений архієпископом Черкаським і Канівським, керуючим Черкаською єпархією.
На підставі перехідних та прикінцевих положень Закону України «Про внесення зміни до статті 12 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації», Міністерством культури України було затверджено Перелік релігійних організацій, яким необхідно внести зміни до статуту. У вказаному переліку перебуває і Черкаська єпархія Української Православної Церкви.
Представник скаржник зазначає, що на думку позивача, Закон №2662-VIII від 20.12.20218 суперечить ст. 35 Конституції України, оскільки передбачає втручання у внутрішні питання організації, тому позивачем не вносилися зміни до статуту.
Крім того, скаржник зазначив, що у провадженні Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду перебуває справа № 640/4748/19 за касаційною скаргою Київської Митрополії Української Православної Церкви на рішення Київського окружного адміністративного суду від 15.05.2023 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.11.2023 у справі № 640/4748/19 за адміністративними позовами Київської Митрополії Української Православної Церкви, Почаївської Свято-Успенської Лаври до Міністерства культури України, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивачів (релігійні організації згідно з переліком у кількості 265 юридичних осіб, у тому числі Управління Черкаської єпархії Української Православної Церкви) про:
- визнання протиправним та скасування наказу Міністерства культури України від 25 січня 2019 року №37 «Про затвердження релігієзнавчої експертизи щодо встановлення переліку релігійних організацій (об'єднань), які підпадають під дію норм частини сьомої та восьмої статті 12 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації»;
- визнання протиправними дії Міністерства культури України щодо розміщення 26 січня 2019 року на офіційному сайті Міністерства культури України та через офіційне видання «Урядовий кур'єр» Переліку релігійних організацій (об'єднань), які підпадають під дію норм частини сьомої та восьмої статті 12 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» та інформації Міністерства культури України - центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері релігії, стосовно переліку релігійних організацій (об'єднань), які підпадають під дію норм частини сьомої та восьмої статті 12 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації», яким необхідно внести зміни до свого статуту (положення) та подати їх на реєстрацію у встановленому порядку;
- зобов'язання Міністерства культури України негайно відкликати публікацію, розміщену 26 січня 2019 року на офіційному сайті Міністерства культури України та через офіційне видання «Урядовий кур'єр», переліку релігійних організацій (об'єднань), які підпадають під дію норм частини сьомої та восьмої статті 12 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» та інформації Міністерства культури України - центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері релігії, стосовно переліку релігійних організацій (об'єднань), які підпадають під дію норм частини сьомої та восьмої статті 12 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації», яким необхідно внести зміни до свого статуту (положення) та подати їх на реєстрацію у встановленому порядку шляхом опублікування оголошення про відкликання публікації на офіційному сайті Міністерства культури України та через офіційне видання «Урядовий кур'єр».
Колегія суддів зазначає, що рішенням Київського окружного адміністративного суду від 15.05.2023, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.11.2023, у справі № 640/4748/19 у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю. Наразі, рішення та постанова Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду не скасовані.
У зв'язку з невиконанням норм вищезазначеного Закону, статут Черкаської єпархії Української Православної Церкви втратив чинність у частині, якою визначається повна офіційна назва релігійної організації (об'єднання). Відтак, скаржник позбавлений можливості внести зміни до ЄДРЮОФОПГФ щодо нового керівника та зареєструвати електронний кабінет ЄСІТС.
У поданій скаржником заяві про усунення недоліків апеляційної скарги, останнім було зазначено, що на етапі відкриття апеляційного провадження судом було передчасно надано оцінку доводам, викладеним у апеляційній скарзі.
Позивач не погоджується з мотивами Північного апеляційного господарського суду, що доводи зводяться лише до небажання скаржника вносити будь-які зміни до ЄДРЮОФОПГФ та відсутності технічної неможливості реєстрації електронного кабінету в ЄСІТС.
У відповідь на адвокатський запит Чекмана М.П., 05.09.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю «Центр сертифікації ключів «Україна» підтвердило, що «було звернення уповноваженого представника Управління Черкаської єпархії Української Православної Церкви (РНОКПП НОМЕР_1 ) в особі єпархіального архієрея Снігірьова Дениса Леонідовича РНОКПП НОМЕР_1 із заявою на формування посиленого сертифіката підписувача кваліфікованого електронного підпису (КЕП). Товариство з обмеженою відповідальністю «Центр сертифікації ключів «Україна» видало сертифікати кваліфікованого електронного підпису за наступними серійними номерами …».
Проте, враховуючи, що в ЄДРЮОФОПГФ відсутні відомості про Снігірьова Дениса Леонідовича щодо Управління Черкаської Єпархії Української Православної Церкви, у позивача відсутня технічна можливість реєстрації електронного кабінету в ЄСІТС.
Також скаржник наголошує на тому, що (далі за текстом заяви) «Сама по собі вимога суду зареєструвати електронний кабінет не є надмірним формалізмом. Проте, з огляду на обставини справи та враховуючи те, що на даний час у позивача відсутня можливість реєстрації електронного кабінету в ЄСІТС (зокрема, відсутні можливості отримати чинний кваліфікований електронний підпис керівника, який необхідний для подальшої реєстрації електронного кабінету в ЄСІТС), позивачем вживаються заходи для такої реєстрації, інтереси позивача представляє адвокат, який має зареєстрований електронний кабінет.
Повернення позовної заяви та апеляційної скарги через відсутність у позивача електронного кабінету в системі «Електронний суд» не відповідає легітимній меті запровадження ЄСІТС - пришвидшення та спрощення комунікації між судом та учасниками судових процесів, забезпечення можливості ознайомлення інших сторін у справі зі змістом документів, що направляються до суду в електронній формі.».
У заяві про усунення недоліків апеляційної скарги представник позивача зазначає суперечливі факти, пов'язуючи неможливість реєстрації електронного кабінету з відсутністю можливості отримати чинний кваліфікований електронний підпис керівника, а в подальшому наголошує на тому, що скаржником вживалися заходи для реєстрації, зокрема керівником Управління отримано сертифікати кваліфікованого електронного підпису.
Крім того, скаржник наголошує на тому, що вимога щодо обов'язкової реєстрації електронного кабінету в умовах об'єктивної неможливості її виконання є непропорційним обмеженням права на доступ до суду. Такий підхід фактично позбавляє позивача можливості реалізувати гарантоване статтею 55 Конституції України право на судовий захист. Позивач вважає, що повернення апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції з підстав відсутності електронного кабінету у позивача буде проявом надмірного формалізму.
Колегія суддів зазначає, що посилання скаржника на об'єктивну технічну неможливість зареєструвати електронний кабінет не відповідає дійсності.
На думку колегії суддів, скаржник не може зареєструвати електронний кабінет не у зв'язку з технічною об'єктивною неможливістю, а у зв'язку з небажанням скаржника дотримуватися вимог чинного законодавства України та внести зміни до свого статуту.
Технічна неможливість зареєструвати електронний кабінет ЄСІТС - це короткострокові технічні перешкоди у процесі реєстрації електронного кабінету, такі як некоректна ідентифікація користувача, помилка авторизації, відсутність інтеграції, збій КЕП, хакерські атаки, некоректна робота «Електронного суду» тощо.
Отже, скаржником не надано доказів та не доведено саме об'єктивну технічну неможливість реєстрації електронного кабінету. А ті обставини, на які посилається скаржник на підтвердження неможливості реєстрації, залежали виключно від волевиявлення скаржника.
Колегія суддів також звертає увагу скаржника на те, що нових підстав для визнання поважними причин відсутності електронного кабінету в заяві про усунення недоліків апеляційної скарги представником Управління не наведено.
Суд зазначає, що норми, які закріплюють обов'язок реєстрації юридичними особами електронного кабінету, є чіткими, зрозумілими, однозначними та передбачуваними (прогнозованими). Негативні наслідки, що встановлені законом та застосовуються судом у разі невиконання (порушення) цього обов'язку, не можуть вважатися надмірним формалізмом, як про це зазначає представник скаржника. Наведе підтверджується усталеною практикою Верховного Суду, коли з цієї підстави відповідні процесуальні документи залишаються без руху чи повертаються без розгляду (наприклад, ухвали Верховного Суду від 25.03.2024 у справі № 904/8306/21 та від 12.02.2024 у справі № 910/12902/22).
Відповідно до відповіді №34770751 від 15.05.2026 юридична особа (код ЄДРПОУ 22806637 - Управління Черкаської єпархії Української Православної Церкви) не має зареєстрованого Електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІТС.
З огляду на вищезазначене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду встановила, що станом на момент постановлення цієї ухвали, недоліки апеляційної скарги скаржником не усунуті.
Відповідно до ч. 2 ст. 260 ГПК України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
Приписами ч. 4 ст. 174 ГПК України передбачено, що якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
При цьому, згідно ч. 6 ст. ст. 260 ГПК України, зокрема, питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п'яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Враховуючи викладене, наявні підстави для застосування судом апеляційної інстанції ч. 4 ст. 174 ГПК України та ч. 2 ст. 260 ГПК України та повернення апеляційної скарги особі, що звернулася із апеляційною скаргою.
Разом з тим, апеляційний господарський суд звертає увагу на те, що відповідно до ч. 2 ст. 260 та ч. 8 ст. 174 ГПК України, повернення апеляційної скарги не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.
Керуючись ст.ст. 174, 234, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,
1. Повернути Управлінню Черкаської єпархії Української Православної Церкви апеляційну скаргу на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 07.11.2025 у справі № 925/1295/25.
2. Скаржнику надіслати копію даної ухвали разом з доданими до скарги матеріалами, іншим учасникам справи ? копію ухвали.
3. Матеріали справи № 925/1295/25 повернути до Господарського суду Черкаської області.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена в касаційному порядку, передбаченому ст.ст. 286 - 291 ГПК України.
Головуючий суддя Г.А. Кравчук
Судді Н.М. Спаських
Г.П. Коробенко