ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
про зупинення провадження у справі
05 травня 2026 рокум. ОдесаСправа № 916/1840/25
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Богацької Н.С.
суддів: Савицького Я.Ф., Ярош А.І.
секретар судового засідання: Алієва К.О.,
за участю представників учасників справи:
від Прокуратури - Капустін М.В.,
від Ради - не з'явився,
від ФОП Іванілова В.І. - Кресюн В.А., Лещенко А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Заступника керівника Одеської обласної прокуратури
на рішення Господарського суду Одеської області від 06.02.2026, ухвалене суддею Цісельським О.В., м. Одеса, повний текст рішення складено та підписано 16.02.2026
у справі № 916/1840/25
за позовом: Заступника керівника Одеської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області
до відповідача: Фізичної особи-підприємця Іванілова Володимира Івановича
про: усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою,
У травні 2025 року заступник керівника Одеської обласної прокуратури (далі Прокурор) в інтересах держави в особі Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області (далі Рада) звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Іванілова Володимира Івановича (далі ФОП Іванілов В.І.), в якому просив суд: усунути перешкоди власнику - державі в особі Ради у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою площею 142,4664 га з кадастровим номером 5122983400:01:001:0505 (далі земельна ділянка) шляхом скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки (запис № 25038716 від 21.02.2018, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1496051651229); повернення ФОП Іваніловим В.І. вищевказаної земельної ділянки з водним об'єктом - Косівським водосховищем на р. Ягорлик.
Позов мотивований незаконною державною реєстрацією права оренди ФОП Іванілова В.І. на земельну ділянку, оскільки вона була проведена на підставі договору оренди землі від 31.12.2010, який не був зареєстрованим у встановленому законом порядку (до 01.01.2013), а тому, на думку Прокурора, ФОП Іванілов В.І. не набув право оренди та прав Орендаря, а державний реєстратор вніс до реєстру запис про державну реєстрацію неіснуючого права оренди.
При цьому, Прокурор зазначав, що державна реєстрація речового права не є державною реєстрацією договору оренди земельної ділянки, а тому не може впливати на момент набрання чинності договором оренди земельної ділянки, укладеним до 01.01.2013.
Окрім того, Прокурор зазначав, що поданий державному реєстратору договір оренди землі від 31.12.2010 не відповідав положенням статей 51, 85 Водного кодексу України, ст. 14 Закону України «Про аквакультуру» та Типовому договору оренди водних об'єктів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 420 від 29.05.2013 (в редакції 2018 року), оскільки не було розроблено та затверджено паспорт на водний об'єкт, в умовах договору оренди від 31.12.2010 відсутні положення щодо оренди водного об'єкту (Косівського водосховища) та сплати орендної плати за нього, а також зобов'язання орендаря щодо здійснення заходів з охорони та поліпшення екологічного стану водного об'єкта, експлуатації водосховищ відповідно до встановлених для них центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері водного господарства режимів роботи, а також необхідність оформлення права користування гідротехнічними спорудами.
Обгрунтовуючи підстави для представництва інтересів держави в особі Ради, Прокурор зазначив, що Рада, як власник спірної земельної ділянки, будучи обізнаною про виявлені порушення та маючи необхідні повноваження, протягом тривалого часу не зверталася до суду з відповідним позовом.
Відповідач заперечував проти задоволення позову, зазначаючи, зокрема, що договір оренди землі від 31.12.2010 був зареєстрований у книзі реєстрації за № 192, про що свідчить лист Котовської РДА від 10.04.2013 № 01-31/150.
Відповідач також звертав увагу на те, що не існує жодної вимоги чи статті закону, за якими була б встановлена нікчемність правочину внаслідок його непогодження з боку Державного агентства водних ресурсів України. Більш того, Прокурором не порушується питання щодо недійсності, або нікчемності договору землі від 31.12.2010, а також додаткової угоди до нього. Стверджував, що у цій справі має місце порушення принципу належного врядування, оскільки через помилки держави та недотримання нею власних процедур (в даному випадку це стосується Котовської (Подільської) РДА, Одеської ОДА та інших державних органів) негативні наслідки несе виключно відповідач.
Також відповідач зазначив про пропуск Прокурором строку позовної давності.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 06.02.2026 у справі № 916/1840/25 у задоволенні позову Прокурора відмовлено.
Місцевий господарський суд виходив з того, що дійсно, договір оренди від 31.12.2010 не містить відомостей щодо його реєстрації у Котовському районному відділі Одеської регіональної філії ДП «Центр ДЗК» шляхом внесення запису до Державного реєстру земель, в той час як згідно з п. 43 договору він набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.
Водночас, суд зазначив, що 01.01.2013 набрали чинності зміни, внесені Законом України від 11.02.2010 № 1878-VI «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», якими з тексту ст.ст. 182, 640, 657, 732, 745 ЦК України були виключені посилання щодо державної реєстрації правочинів, а із Закону України «Про оренду землі» були виключені статті 18 та 20 про обов'язковість державної реєстрації договорів оренди землі, а тому після 01.01.2013 відповідач не мав можливості зареєструвати спірний договір оренди землі.
Після набрання чинності змін до ЦК України та Закону України «Про оренду землі», внесених Законом України від 11.02.2010 № 1878-VI, а саме, скасування законодавчої вимоги про необхідність реєстрації договору оренди та введення вимоги щодо реєстрації права оренди, ФОП Іванілов відповідне право зареєстрував, тобто, його право оренди визнано та підтверджене державою.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що договір оренди землі від 31.12.2010 є укладеним, а у відповідача виникло право оренди на спірну земельну ділянку.
Поряд з цим, суд також зазначив про те, що належному способу захисту у таких випадках відповідає позовна вимога про витребування спірної земельної ділянки з чужого володіння в порядку віндикації, а тому Прокурором обраний неналежний спосіб захисту інтересів держави, що є самостійною та достатньою підставою для відмови у позові.
Не погодившись з рішеннями суду, Прокурор подав на нього апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов.
В обґрунтування доводів та вимог апеляційної скарги Прокурор посилається на те, що суд першої інстанції неправильно визначився з характером позову та дійшов помилкового висновку щодо необхідності застосування до спірних правовідносин ст. 387 ЦК України.
Також, на думку прокурора, невірними є висновок суду про те, що договір оренди землі від 31.12.2010 є укладеним, а у відповідача виникло право оренди на спірну земельну ділянку. Прокурор зазначає, що чинним на момент укладення договору оренди земельної ділянки законодавством було передбачено, що право оренди виникає виключно після державної реєстрації договору оренди землі. Отже проведення лише 21.02.2018 державної реєстрації речового права оренди земельної ділянки не може підмінити державну реєстрацію самого договору (державна реєстрація речового права не є державною реєстрацією договору оренди землі), а тому не може впливати на момент набрання чинності договором оренди земельної ділянки, укладеним до 01.01.2013.
Крім того, Прокурор зазначає, що суд не надав належної оцінки його доводам про те, що між Котовською РДА та ФОП Іваніловим В.І. було підписано договір оренди землі строком лише на 1 рік.
Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України за результатами автоматизованого розподілу справ між суддями, оформленого протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, для розгляду справи визначено судову колегію у складі головуючого судді Богацької Н.С., Савицького Я.Ф., Ярош А.І.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 10.03.2026 витребувано у Господарського суду Одеської області матеріали справи № 916/1840/25, вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою відкладено до надходження матеріалів з суду першої інстанції.
16.03.2026 матеріали надійшли до суду апеляційної інстанції.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.03.2026 апеляційну скаргу Прокурора залишено без руху на підставі ч. 2 ст. 260 ГПК України як таку, що не відповідає вимогам п. 2 ч. 3 ст. 258 ГПК України та встановлено скаржнику 10-ти денний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом подання суду доказів доплати судового збору у розмірі 1453,44 грн (за належними реквізитами).
30.03.2026 від Прокурора надійшла заява про усунення недоліків, до якої додано платіжну інструкцію від 27.03.2026 № 664 на суму 1453,44 грн.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.04.2026 за апеляційною скаргою Прокурора на рішення Господарського суду Одеської області від 06.02.2026 у справі № 916/1840/25 відкрито апеляційне провадження, встановлено іншим учасникам справи строк до 17.04.2026 для подання відзиву на апеляційну скаргу, роз'яснено учасникам справи про їх право в цей же строк подати до суду будь-які заяви чи клопотання з процесуальних питань, призначено справу № 916/1840/25 до розгляду на 05.05.2026 о 14:30 год.
17.04.2026 від ФОП Іванілова В.І. надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено про її безпідставність та необґрунтованість, зокрема, що суд дійшов цілком законного та обґрунтованого висновку про те, що договір оренди землі від 31.12.2010 є укладеним, а у відповідача виникло право оренди на спірну земельну ділянку.
Також відповідач зазначає, що з 2010 року Котовська РДА жодного разу не повідомляла відповідача про те, що договір оренди є неукладеним, не повертала сплачену орендну плату за землю, не вимагала у ФОП Іванілова В.І. звільнити незаконно зайняту земельну ділянку, не здійснювала ніяких інших дій, які б стверджували про те, що правовідносини є недійсними. ФОП Іванілов В.І. добросовісно виконував укладений договір оренди землі і мав об'єктивні вважати, що право оренди на цю земельну ділянку в нього все ж таки виникло. Рада не має жодних претензій до ФОП Іванілова В.І., навпаки докладає усіх зусиль зі свого боку аби усунути недоліки, які наявні в договорі оренди земельної ділянки.
01.05.2026 від ФОП Іванілова В.І. надійшла заява (вх. № 1773/26) про участь його представника у судовому засіданні 05.05.2026 о 14:30 год. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, яка ухвалою суду від 04.05.2026 задоволена.
Будь-яких інших заяви чи клопотань від учасників справи не надходило.
В судове засідання 05.05.2026 з'явився Прокурор та представники ФОП Іванілова В.І. Представник Ради в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Розглянувши матеріали цієї справи, колегія суддів зазначає наступне.
Під час вивчення матеріалів апеляційної скарги і матеріалів справи, колегія суддів установила, що предметом позову у даній справі є вимоги Прокурора усунути перешкоди Раді у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою шляхом скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки та повернення ФОП Іваніловим В.І. земельної ділянки з водним об'єктом.
Підставою позову Прокурор визначив незаконну державну реєстрацією права оренди ФОП Іванілова В.І. на земельну ділянку, оскільки вона була проведена на підставі договору оренди землі від 31.12.2010, який не був зареєстрованим у встановленому законом порядку (до 01.01.2013). Саме незаконна, на думку Прокурора, державна реєстрація права оренди ФОП Іванілова В.І. на спірну земельну ділянку і є перешкодою у реалізації власником земельної ділянки (Радою) права користування та розпорядження нею.
Водночас, під час апеляційного провадження у цій справі, колегія суддів також встановила, що 16.04.2025 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду постановив ухвалу про передачу на розгляд Великої Палати Верховного Суду справи № 925/632/19 за позовом Фермерського господарства «Петраківське» до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області про визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди землі.
Передаючи справу № 925/632/19 на розгляд Великої Палати Верховного Суду, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду зазначила, що вважає за необхідне відступити від висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 696/1693/15-ц, про те, що проведення після 01.01.2013 державної реєстрації речового права оренди земельної ділянки на підставі договору оренди землі не може підмінити державну реєстрацію самого договору (державна реєстрація речового права не є державною реєстрацією договору оренди землі), а тому не може впливати на момент набрання чинності договором оренди землі, укладеним до 01.01.2013.
Колегія суддів вважає, що є необхідність відступити від цього висновку, зазначивши, що проведення державної реєстрації речового права оренди земельної ділянки на підставі договору оренди землі підписаного сторонами до 01.01.2013, хоч не може підмінити державну реєстрацію самого договору (оскільки державна реєстрація речового права не є державною реєстрацією договору оренди землі), проте подальша реєстрації права оренди за цим договором та виконання сторонами такого незареєстрованого договору протягом тривалого періоду є офіційним визнанням і підтвердженням державою факту набуття речового права оренди у сторони такого договору на земельну ділянку.
04.06.2025 Велика Палата Верховного Суду постановила ухвалу, згідно з якою прийняла справу № 925/632/19 та призначила її до розгляду.
На переконання колегії суддів Південно-західного апеляційного господарського суду, сформований висновок Великої Палати Верховного Суду щодо порядку набрання чинності договорами оренди, укладеними до 01.01.2013, але незареєстрованими відповідно до порядку, який діяв до 01.01.2013, має бути враховано судом апеляційної інстанції у даній справі.
Приписи ст. 228 ГПК України встановлюють право суду зупинити провадження у справі. Так, відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 228 ГПК України, суд може за заявою учасника справи, а також із власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
З огляду на подібність правовідносин у даній справі та справі № 925/632/19 з урахуванням критеріїв подібності, визначених у пунктах 39, 96, 97 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19, колегія суддів вважає за необхідне зупинити провадження за апеляційною скаргою Заступника керівника Одеської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Одеської області від 06.02.2026 у справі № 916/1840/25 до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 925/632/19 і оприлюднення в установленому законом порядку повного тексту судового рішення.
Керуючись статтями 228, 229, 234, 281 ГПК України, суд
Зупинити провадження за апеляційною скаргою Заступника керівника Одеської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Одеської області від 06.02.2026 у справі № 916/1840/25 до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 925/632/19.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку у строк, встановлений ст. 288 ГПК України.
Повна ухвала складена 18.05.2026 (у зв'язку з перебуванням головуючого судді Богацької Н.С. з 11.05.2026 по 15.05.2026 у відпустці відповідно до наказів в.о. голови суду від 11.05.2026 № 97-в та від 12.05.2026 № 106-в).
Головуючий суддя Н.С. Богацька
Судді Я.Ф. Савицький
А.І. Ярош