Справа №522/8481/26
Провадження №1-кс/522/2580/26
16 травня 2026 року місто Одеса
Слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у судовому засіданні клопотання старшого слідчого СВ Відділу поліції №5 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Приморської окружної прокуратури м.Одеси ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Одесі, громадянину України, студенту 1 курсу НУ «ОЮА», із середньою освітою, неодруженого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимому, -
підозрюваного у кримінальному провадженні за №12026163510000367 від 14.05.2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.296 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурорів - ОСОБА_6 , ОСОБА_4 ,
слідчого - ОСОБА_7 ,
захисника - ОСОБА_8 ,
законного представника підозрюваного - ОСОБА_9 ,
психолога - ОСОБА_10 ,
підозрюваного - ОСОБА_5
Згідно клопотання, слідчим відділенням відділу поліції № 5 Одеського районного управління поліції № 1 ГУНП в Одеській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12026163510000367 від 14.05.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.
Досудовим розслідуванням установлено, що ОСОБА_5 14.05.2026 близько 19:00 годин, більш точний час в ході досудового розслідування не встановлено, перебуваючи в громадському місці, а саме на розі вулиці Тініста та провулку Світлий в м. Одесі, де в цей час неподалік будинку № 8 на провулку Світлий у місті Одеса, перебували працівники відділу поліції №5 Одеського РУП №1 ГУНП в Одеській області, які виконували службові обов'язки, перебували в форменому одязі та на службовому транспортному засобі марки «Renault Sandero» із спеціальними номерними знаками НОМЕР_1 , де між працівниками поліції та групою невстановлених осіб виник конфлікт у зв'язку із затриманням особи, яка перебуває в розшуку та на той час була затримана працівниками поліції, перебувала в службовому автомобілі поліції разом із ними.
У цей час невстановлені особи без попередньої змови з неповнолітнім ОСОБА_5 примушували працівників поліції вчинити незаконні дії, а саме не затримувати особу, діючи з хуліганських мотивів явної неповаги до суспільства, нехтуючи існуючими у суспільстві загально-визнаними правилами поведінки і моральності, грубо порушуючи громадський порядок з особливою зухвалістю та винятковим цинізмом перешкоджали виїзду службового автомобіля поліції з затриманою особою сприйняючи пошкодження автомобіля, а саме: розбивши заднє скло, вирвавши ліве дзеркало заднього виду та нанісши численні пошкодження у вигляді вм'ятин та подряпин транспортного засобу.
Зокрема, ОСОБА_5 реалізовуючи раптово виниклий злочинний умисел на вчинення хуліганських дій із порушенням громадського порядку перебуваючи за вказаною адресою та усвідомлюючи чисельну кількість громадян та працівників поліції, які перебувають поряд із ним, почав агресивно себе поводити та діючи з хуліганських мотивів явної неповаги до суспільства, нехтуючи існуючими у суспільстві загально-визнаними правилами поведінки і моральності, грубо порушуючи громадський порядок з особливою зухвалістю та винятковим цинізмом усвідомлюючи, що перебуває у громадянському місці та його дії сприймаються громадськістю підійшовши до службового автомобіля марки «Renault Sandero» із спеціальними номерними знаками НОМЕР_1 та діставши з належної йому сумки металевий ланцюг, спеціально пристосований для нанесення тілесних ушкоджень, при відсутності підстав для його використання, діючи умисно, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання не бажаючи припинення конфлікту із працівниками поліції умисно з мотивів явної неповаги до суспільства з застосуванням металевого ланцюга почав наносити удари по службовому автомобілі працівників поліції не реагуючи на зауваження співробітників поліції, нанісши не менше 6-ти ударів по кузову службового автомобіля в результаті чого спричинив його пошкодження у виді подряпин та вм'ятин лівих водійських дверцят авто та лобового скла, після чого був затриманий працівниками поліції на місці вчинення кримінального правопорушення.
14.05.2026 року о 20 год., 00 хв., ОСОБА_5 затримано в порядку ст.208 КПК України. 15.05.2026 року, ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України за ознаками - хуліганства, тобто грубого порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю та винятковим цинізмом, вчинене групою осіб та із застосуванням предмету спеціально пристосованого для нанесення тілесних ушкоджень.
Слідчий зазначив, що факт вчинення вказаного кримінального правопорушення ОСОБА_5 , повністю підтверджується комплексом зібраних у кримінальному провадженні доказів:
- протоколом оглядом місця події за адресою: АДРЕСА_2 , а саме автомобілю марки «RENAULT» модель «SANDERO» в кузові білого кольору з номерним знаком НОМЕР_1 білого кольору на фоні блакитного, з наявним номером в нижній лівій частині під лобовим склом «VF15SRKL468239654» в ході якого було виявлено та вилучено камінь розміром 11 на 9 на 5 см зі слідами речовини бурого кольору на поверхні, який поміщено до паперового конверту та опломбовано NPU-2661601 та змив РБК, який поміщено до паперового конверту та опломбовано NPU-2661602;
-протоколом допиту потерпілого ОСОБА_11 , який прямо вказує на підозрюваного як на особу, яка вчинила зазначене кримінальне правопорушення;
-протоколом допиту потерпілого ОСОБА_12 , який прямо вказує на підозрюваного як особу, яка вчинила зазначене кримінальне правопорушення;
-протоколом допиту свідка ОСОБА_13 , який прямо вказує на підозрюваного як особу, яка вчинила зазначене кримінальне правопорушення;
-протоколом допиту свідка ОСОБА_14 ;
-протоколом допиту свідка ОСОБА_15 ;
-протоколом допиту свідка ОСОБА_16 ;
-протоколом допиту свідка ОСОБА_17 ;
-протоколом допиту свідка ОСОБА_18 ;
-протоколами пред'явлення особи для впізнання за фотознімками всім вищеперерахованим потерпілим та свідкам;
- протоколами огляду відеозаписів.
Слідчим у клопотанні зазначено, що відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1,3,4,5 ч.1 ст. 177 КПК України.
Слідчим зазначено, що метою застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу є запобігання спробам:
-пункт 1 частини 1 статті 177 КПК України - переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду. Такий ризик підтверджується тяжкістю передбаченого покарання
за інкримінований підозрюваному ОСОБА_5 злочин, передбачений
ч. 4 ст. 286 КК України який, відповідно до ст. 12 КК України, відносяться
до тяжких злочинів та санкція за який передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 7 років, а тому усвідомлюючи тяжкість і реальність покарання, яке пов'язане із позбавленням волі та яке може бути застосоване в разі доведення інкримінованого йому злочину, ОСОБА_5 може розцінити ухилення від кримінальної відповідальності як менш негативне явище для себе ніж власне відбування покарання та може переховуватися від органу досудового розслідування та суду.
Так Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» зазначив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторно вчинення злочинів». Таким чином, встановлено наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
-пункт 3 частини 1 статті 177 КПК України - незаконно впливати
на свідків у кримінальному провадженні. Даний ризик полягає у тому, що ОСОБА_5 відповідно до ст. 221 КПК України має право ознайомитись із матеріалами кримінального провадження, а отже: доказами, здобутими в ході досудового розслідування, знатиме ПІП свідків, потерпілого та їх місце мешкання, які допитані у кримінальному провадженні, та яких не допитано в суді, тому у разі обрання йому запобіжного заходу більш м'якого ніж тримання під вартою, може вплинути на них з метою примушування до зміни показів у суді або уникати від прибуття до суду для дачі показів, які викривають останню у вчиненні злочину. Отже, встановлено наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
-пункт 4 частини 1 статті 177 КПК України - перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. ОСОБА_5 може здійснити заходи по знищенню доказів, що викривають його у вчиненні кримінального правопорушення, впливати на осіб, які ще не допитані в якості свідків у вказаному кримінальному провадженні чим може перешкодити проведенню повного та всебічного досудового розслідування. Отже, встановлено наявність ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України.
-пункт 5 частини 1 статті 177 КПК України - вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється. Вказаний ризик, підтверджується мотивом вчинення кримінального правопорушення та тим, що ОСОБА_5 вчинив його із особливою зухвалістю, у вчиненому не розкаюється.
Слідчий зазначає, що кожен з вищезазначених ризиків, знаходить своє підтвердження у зібраних матеріалах, які додані до клопотання та обґрунтовують доводи органу досудового розслідування.
Ступінь доведеності підозри на цьому етапі провадження
не є обставиною, що впливає на застосування запобіжного заходу, оскільки встановлення того, вчинила чи не вчинила особа кримінальне правопорушення, є завданням подальшого провадження, сприяти якому й покликаний запобіжний захід, що продовжується.
Наявність же ризиків, які дають підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити одну чи кілька із наведених дій як другу складову підстави продовження запобіжного заходу означає наявність даних, які свідчать про обґрунтовану ймовірність вчинення ним таких дій.
У даному кримінальному провадженні метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігати спробам, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Як зазначено у клопотанні на даний час, в ході досудового розслідування встановлено, що обрати (застосувати) до підозрюваного запобіжний захід менш суворий ніж тримання під вартою неможливо, оскільки будь який інший запобіжний захід об'єктивно не стримуватиме підозрюваного від вчинення дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, та не забезпечить належну процесуальну поведінку.
Також слідчий зазначає, що підозрюваному ОСОБА_5 не може бути обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, оскільки вказаний запобіжний захід не забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків. Крім того, підозрюваний ОСОБА_5 негативно характеризується за місцем мешкання.
Особиста порука не може бути застосована до підозрюваного у зв'язку
з відсутністю письмових зобов'язань осіб, які заслуговують на довіру суду.
Особисте зобов'язання, враховуючи особу підозрюваного, тяжкість вчинення злочину та його характер, відсутність будь-якого каяття з боку підозрюваного по відношенню до вчинених ним діянь, не може бути до нього застосоване у зв'язку з тим, що такий вид запобіжного заходу жодним чином не забезпечить виконання ним обов'язків підозрюваного у кримінальному провадженні.
Таким чином, слідчий зазначає, що застосувати (обрати) відносно ОСОБА_5 запобіжний захід, не пов'язаний з ізоляцією від суспільства, не можливо, оскільки жодний з них жодним чином не забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного та не забезпечить утримання останнього від вчинення дій, передбачених п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а зазначені дії, в разі її вчинення може непоправно зашкодити досудовому розслідуванню, встановленню істини у справі, та унеможливить зібрання достатньої кількості доказів для подальшого доведення її вини у суді.
Також, слідчий просить врахувати особу підозрюваного ОСОБА_5 , який має негативні характеристики з місця проживання та навчання, підтримує зв'язки з особами, які ведуть антигромадський спосіб життя.
Як зазначено у клопотанні, вказані обставини, відповідно до ст. 177 КПК України є підставою для обрання підозрюваному ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з визначенням розміру застави у розмірі 20 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
В судовому засіданні прокурори та слідчий підтримали клопотання та просили його задовольнити з обставин викладених в ньому.
Підозрюваний, його законний представник та захисник заперечували проти задоволення клопотання слідчого, посилаючись на його необґрунтованість, оскільки висунута підозра є необґрунтованою, ризики на які посилається у клопотанні прокурор не доведені.
Розглянувши клопотання, заслухавши думку учасників кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого підлягає задоволенню виходячи з наступного.
З наданих до суду матеріалів вбачається, що ОСОБА_5 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 296 КК України.
Підозра висунута ОСОБА_5 підтверджується матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Згідно практики ЄСПЛ, «для обґрунтованої підозри у значенні пп. с п. 1 ст. 5 Конвенції потрібно, щоб можна було розумно вважати, що зазначені обставини охоплюються однією із статей КК, які визначають злочинну поведінку. Саме тлумачення фактів має бути розумним і враховувати усі елементи правопорушення. Закон, яким визначається правопорушення має відповідати вимогам визначеності та передбачуваності.
Таким чином, слідчий суддя вважає, що під час судового засідання доведені конкретні обставини, які свідчать про вірогідну причетність ОСОБА_5 до кримінального правопорушення, підозру в яких йому висунуто.
Ступінь доведеності підозри, обвинувачення на цьому етапі провадження не є обставиною, що впливає на обрання запобіжного заходу, оскільки встановлення того, вчинила чи не вчинила особа кримінальне правопорушення, є завданням подальшого провадження, сприяти якому й покликаний запобіжний захід, що обирається.
Метою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 є запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків, потерпілих у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення.
При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 слідчий суддя враховує обставини, передбачені ст. 178 КПК України, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним злочину, тяжкість покарання, що загрожує останньому у разі визнання його винуватим, вік та стан його здоров'я, міцність соціальних зв'язків.
Отже, зважаючи на положення п. 5 ч. 2 ст.183 КПК України, до ОСОБА_5 може бути застосовано лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Зважаючи на встановлені судом ризики, про які йшлося вище, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів. Такий строк необхідно обраховувати з моменту затримання підозрюваного.
На переконання слідчого судді, застосування щодо ОСОБА_5 більш м'якого запобіжного заходу, а ніж тримання під вартою, буде недостатнім для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків та для запобігання реалізації ним встановлених ризиків. Ця позиція слідчого судді обґрунтовується сукупністю усіх без винятку обставин, наведених раніше в цій ухвалі.
Слідчий суддя також враховує, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення дієвості кримінального провадження, тобто досягнення його завдань, чого можливо досягнути лише за умови нівелювання ризиків кримінального провадження. За таких обставин, необхідним є саме тримання підозрюваного під вартою, оскільки застосування більш м'якого запобіжного заходу у цьому кримінальному провадженні буде недієвим.
Під час прийняття рішення, слідчий суддя враховує положення ст. 37 Конвенції про права дитини, прийнятої 44-ю сесією Генеральної Асамблеї ООН у 1989 р. і ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 p., згідно якої арешт, затримання чи тюремне ув'язнення дитини здійснюється згідно з законом та використовується лише як крайній захід і протягом якомога більш короткого відповідного періоду часу".
Тому, враховуючи вищевикладене, слідчий суддя доходить висновку, що до ОСОБА_5 слід застосувати винятковий запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, таке обмеження права підозрюваного на свободу не суперечить положенням ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки існують ознаки суспільного інтересу, які, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважають принцип поваги до особистої свободи.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом.
На підставі ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Згідно з п. 2 ч. 5 статті 182 КПК України, розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , заставу необхідно визначити у мінімальному розмірі, а саме у розмірі двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання ним покладених обов'язків.
За ч. 7 ст. 182 КПК України, у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою цієї статті, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Застосовуючи до підозрюваного альтернативний запобіжний захід у виді застави, доцільним є покласти на нього обов'язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України.
Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України, підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.
Враховуючи викладене, на підставі ст. ст. 176, 177, 178, 183, 186, 193, 194, 196, 309, 369-372, 376, 492 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання старшого слідчого СВ Відділу поліції №5 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Приморської окружної прокуратури м.Одеси ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , - задовольнити.
Обрати відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Одеський слідчий ізолятор» в межах строку досудового розслідування, тобто до 12.07.2026 року, включно.
Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України, у розмірі 20 (двадцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 66 560 (шістдесят шість тисяч п'ятсот шістдесят) гривень, яку дозволити внести на депозитний рахунок, призначення платежу - застава за ОСОБА_5 .
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу. Підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави.
У разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
1) прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;
2) не відлучатися з населеного пункту в якому проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, навчання або місця роботи;
4) утримуватися від спілкування з свідками та потерпілим у даному кримінальному провадженні та іншими особами з приводу обставин скоєння кримінального правопорушення;
5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити підозрюваному наслідки невиконання вказаних обов'язків, а саме: у разі, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, без поважних причин не повідомив про причину своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.
Строк дії ухвали слідчого судді обчислюється з 14.05.2026 року з моменту фактичного затримання підозрюваного та припиняє свою дію 12.07.2026 року.
Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення через Приморський районний суд м.Одеси до Одеського апеляційного суду.
Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя: ОСОБА_1