Іменем України
15 травня 2026 року м. Кропивницький
справа № 391/699/25
провадження № 22-ц/4809/772/26
Кропивницький апеляційний суд у складі:
головуючого судді - Письменного О.А.,
суддів - Дуковського О.Л., Дьомич Л. М.
розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 06 січня 2026 року (суддя Козюменська В. В.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
встановив:
У вересні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» звернулось в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Позовна заява обґрунтована тим, що 02 лютого 2022 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 211297618 на суму 13600 грн.
Позивач вказав, що згідно умов кредитного договору первісний кредитор виконав свій обов'язок та перерахував відповідачу, шляхом ініціювання через банк провайдер, грошові кошти у розмірі 13600 грн, на банківську картку вказану відповідачем у заявці при укладенні кредитного договору. Отже, первісний кредитор свої зобов'язання надати грошові кошти виконав в повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями. 28 листопада 2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон плюс» укладено Договір факторингу № 28/1118-01, відповідно до умов якого ТОВ «Таліон плюс» відступлено, в тому числі, право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором № 211297618 від 02 лютого 2022 року. В подальшому 30 жовтня 2023 року між ТОВ «Таліон плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» укладено Договір факторингу № 30/1023-01 відповідно до умов якого ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» відступлено, в тому числі, право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором № 211297618 від 02 лютого 2022 року. 08 липня 2025 року між ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» укладено Договір факторингу № 08/07/25-Е відповідно до умов якого Позивачу відступлено, в тому числі, право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором № 211297618 від 02 лютого 2022 року.
Відтак, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» просило суд стягнути з відповідачки на свою користь заборгованість за кредитним договором № 211297618 від 02 лютого 2022 року у розмірі 25150,48 грн, судовий збір у розмірі 2 422, 40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7 000, 00 грн.
Рішенням Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 06 січня 2026 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задоволено повністю.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс», код ЄДРПОУ: 42986956 заборгованість за Кредитним договором № 211297618 від 02 лютого 2022 року у розмірі 25 150,48 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс», код ЄДРПОУ: 42986956 судові витрати, пов'язані з розглядом справи, а саме: судовий збір у розмірі 2422,40 грн, та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7000 грн.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 адвокат Кірюшин Артем Андрійович ставить питання про скасування рішення Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 06 січня 2026 року, ухвалення нового судового рішення, яким відмовити у позові, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права
Зокрема вказано, що кредитний договір від 02 лютого 2022 року фактично не міг бути предметом договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, укладеного між «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон плюс», оскільки як на момент укладання договору факторингу, та і на момент укладання додаткової угоди до нього кредитні правовідносини між сторонами не існували, а отже не існувало й право грошової вимоги до відповідача.
Через систему Електронний суд 24 лютого 2026 року надійшов відзив на апеляційну скаргу від Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс», де зазначено про помилковість доводів апелянта з огляду на те, що предметом договору факторингу є відступлення прав вимоги, які закріплені у реєстрі, який в свою чергу, належним чином оформлено та підписано сторонами в межах дії договору та подано разом з позовною заявою. Відтак право вимоги перейшло на кожному етапі факторингового ланцюга.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.
Згідно вимог ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. З урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції може розглянути апеляційні скарги, зазначені в частинах першій та другій цієї статті, у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.
Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Судом встановлено, що 02 лютого 2022 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога" та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № 211297618 у формі електронного документа з використанням електронного підпису.
Договір підписано відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора MNV6C97A, та відповідно до п.1.1, за цим договором кредитодавець зобов'язується надати позичальникові кредит у вигляді кредитної лінії, в розмірі кредитного ліміту на суму 13600 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених в цьому договорі, додатках до нього, Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «Смарт» ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога".
Відповідно до п. 1.7 кредитна лінія надається строком на 30 (тридцять) днів від дати отримання Кредиту Позичальником, а саме до 04 березня 2022 року.
Пунктами 1.9 встановлено, що за користування Кредитом Позичальник зобов'язаний сплачувати Кредитодавцю проценти за користування Кредитом, які нараховуються в порядку, визначеному в договорі (п.1.9.1-1.9.3).
Також договір містить інформацію щодо орієнтовної загальної вартості Кредиту; орієнтовну реальну річну процентну ставку; порядок повернення кредиту; права та обов'язки сторін; відповідальність сторін тощо. (а.с.17-21, 114-120).
До договору наявний паспорт споживчого кредиту продукту «Смарт», який також містить інформацію щодо основних умов надання кредиту та відповідно до п.3 якого: Тип кредиту - кредитна лінія; Сума/ліміт кредиту, грн - 100-22000 грн.; Строк кредитування - 1-65 днів (з можливістю продовження строку); Мета отримання кредиту На споживчі цілі. Спосіб та строк надання кредиту Цілодобово (24/7), шляхом переказу грошових коштів Позичальнику, після заповнення заявки на сайті www.moneyveo.ua або в мобільному додатку, або за допомогою іншого програмного забезпечення з доступом до інформаційно-телекомунікаційної системи Кредитодавця (особистого кабінету позичальника) в строк від 1 хвилини до 3-х днів. Паспорт містить інформацію щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача; порядок повернення кредиту інші умови надання кредиту. (а.с. 17-18).
Відповідачем, з метою отримання кредиту було заповнено заявку на отримання грошових коштів в кредит від 02 лютого 2022 року, в якій було зазначено, крім її анкетних (персональних) даних, суму кредиту - 13 600 грн., строк кредиту - 30 днів, номер карти - № НОМЕР_1 (а.с.14).
Відповідно до довідки щодо дій позичальника в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога", ОСОБА_1 укладено договір № 211297618 від 02 лютого 2022 року, сума кредиту - 13600 грн., строк кредитування - 30 днів, процентна ставка - 1,91% в день. Договір було підписано 02 лютого 2022 року о 19:59:43 год, перерахування коштів відбулось 02 лютого 2022 року о 19:59:56 год. (а.с.113).
Згідно до платіжного доручення від 02 лютого 2022 року, платником ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога", через банк платника АТ «Альфа-Банк» 02 лютого 2022 року проведено переказ коштів в сумі 13 600,00 грн отримувачу ОСОБА_1 згідно договору № 211297618 від 02 лютого 2022 року, для зарахування на платіжну картку НОМЕР_1 (а.с.114).
З витребуваної судом інформації від АТ «Райффайзен банк» встановлено, що банківська картка № НОМЕР_2 емітована на ім'я ОСОБА_1 ; згідно виписки про рух коштів по вказаній картці за період з 02 лютого 2022 року по 07 лютого 2022 року, на рахунок ОСОБА_1 02 лютого 2022 року надійшло зарахування в сумі 13 600 грн; фінансовий номер телефону ОСОБА_1 - є НОМЕР_3 , й такий самий номер зазначений в заявці на отримання грошових коштів в кредит від 02 лютого 2022 року (а.с.14, 124-125).
Відповідно до довідки, наданої ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», на виконання кредитного договору № 211297618 від 02 лютого 2022 року, укладеного між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 , ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» було ініційовано платіжну операцію шляхом подання надавачу фінансових платіжних послуг платіжної інструкції, а надавачем платіжних послуг з наступними реквізитами: надавач платіжних послуг платника: АТ «Сенс банк»; надавач платіжних послуг отримувача: АТ «Райффайзен банк», отримувач: ОСОБА_1 ; сума платіжної операції: 13600 грн, дата ініціювання платіжної інструкції 02 лютого 2022 року Рахунок - платіжна картка НОМЕР_1 (а.с.65-66).
28 листопада 2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон плюс» укладено Договір факторингу № 28/1118-01, відповідно до умов якого ТОВ «Таліон плюс» відступлено, в тому числі, право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором № 211297618 від 02 лютого 2022 року (а.с.49-64).
30 жовтня 2023 року між ТОВ «Таліон плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» укладено Договір факторингу № 30/1023-01 відповідно до умов якого ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» відступлено, в тому числі, право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором № 211297618 від 02 лютого 2022 року (а.с.41-48).
08 липня 2025 року між ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» укладено Договір факторингу № 08/07/25-Е відповідно до умов якого Позивачу відступлено, в тому числі, право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором № 211297618 від 02 лютого 2022 року (а.с.31-40).
Відповідач в порушенні умов кредитного договору, не повернув кредитні кошти кредитодавцю, не сплачував проценти за користування кредитом в порядку, визначеному кредитним договором.
Загальний розмір заборгованості за кредитним договором № 211297618 від 02 лютого 2022 року становить 25 150,48 грн, яка складається з: 13 600 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 11 550,48 грн - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом. (а.с.28-30).
Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не виконала взяті на себе зобов'язання щодо погашення заборгованості за кредитним договором, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню усієї заборгованості.
Колегія суддів, перевіривши оскаржуване рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з наступних підстав.
Частиною 1 статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч.1 ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Звертаючись з позовом позивач зазначав, що відповідачка добровільно за допомогою мережі інтернет перейшла на офіційний сайт Товариства, www.moneyveo.ua, заповнив заявку зазначив свої персональні дані в тому числі і банківську картку, пройшов декілька етапів підтвердження наміру вступити в договірні відносини з Товариством та уклав кредитний договір.
Договір був вчинений в електронній формі, яка відповідно до ст. 207 ЦК України та Закону України «Про електронну комерцію» прирівнюється до письмової форми.
Відповідно до п. 4.4.Кредитного договору, сторони дійшли згоди, що у всіх відносинах між Позичальником та Товариством в якості підпису Позичальника буде використовуватись електронний підпис одноразовим ідентифікатором, відповідно до Правил та Закону України «Про електрону комерцію», що має таку саму юридичну силу як і власноручний підпис.
Договір про надання кредиту підписаний відповідачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами спірного правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету, кредитний договір між Первісним кредитором та відповідачем не був би укладений.
Цивільний кодекс України у ст. ст. 3, 6, 203, 626, 627 визначає загальні засади цивільного законодавства, зокрема поняття договору і свободи договору та формулює загальні вимоги до договорів як різновиду правочинів (вільне волевиявлення учасника правочину).
Згідно ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
За частиною першою статті 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Відповідно до частини першої статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.
Отже, у законодавстві України встановлена можливість замінити кредитора у зобов'язанні шляхом відступлення права вимоги новому кредитору, вчинивши відповідний правочин у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким відступається.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 16 березня 2021 року у справі N 906/1174/18 (провадження N 12-1гс21, пункт 38) навела такі ознаки, що притаманні договору відступлення права вимоги: 1) предметом договору є відступлення права вимоги виконання обов'язку у конкретному зобов'язанні; 2) зобов'язання, у якому відступлене право вимоги, може бути як грошовим, так і не грошовим (передача товарів, робіт, послуг тощо); 3) відступлення права вимоги може бути оплатним, а може бути безоплатним; 4) форма договору відступлення права вимоги має відповідати формі договору, у якому виникло відповідне зобов'язання; 5) наслідком договору відступлення права вимоги є заміна кредитора у зобов'язанні.
Відповідно до статті 1079 ЦК України сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб'єктом підприємницької діяльності. Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.
Відповідно до статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.
Згідно ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Істотною умовою договору факторингу згідно зі статтею 1078 ЦК України (предметом договору факторингу) може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.
З цього слідує, що майбутня вимога може бути предметом договору факторингу лише щодо зобов'язання, визначеного певним договором.
Договір № 28/1118-01 від 28.11.2018 року, який позивач називає договором факторингу, не містить істотних умов договору факторингу (предмету договору факторингу), а саме перехід до ТОВ «Таліон плюс» права вимоги за кредитним договором № 247620731 між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ОСОБА_2 від 19.07.2023.
Тому, в силу ст. 638 ЦК України договір № 28/1118-01 від 28.11.2018 року стосовно права вимоги за кредитним договором № 247620731, укладеного між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ОСОБА_1 від 02 лютого 2022 року, не є укладеним.
Відповідно, до ТОВ «Таліон плюс» право вимоги за кредитним договором, укладеного між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ОСОБА_1 не перейшло.
Відповідно, не перейшло це право і до ТОВ «Фінансова компанія «Ейс».
Таким чином, позивач ТОВ «ФК «Ейс» не надав суду належних, допустимих та достатніх доказів переходу до нього права вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором №211297618 від 02 лютого 2022 року.
За таких обставин, рішення суду першої інстанції на підставі ст. 376 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенню позовних вимог.
Відповідно до ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Згідно положень ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, з позивача на користь відповідача підлягає стягненню 3633,60 грн витрат у виді судового збору за подання апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 381-382, 389 ЦПК України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Кірюшин Артем Андрійович - задовольнити.
Рішення Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 06 січня 2026 року скасувати та ухвалити у справі нове судове рішення.
У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» код ЄДРПОУ 42986956 до ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором №211297618 від 02 лютого 2022 року - відмовити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» код ЄДРПОУ 42986956 на користь ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_4 - 3633,60 грн судового збору за подання апеляційної скарги.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена у касаційному порядку відповідно до вимог статті 389 ЦПК України до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення її повного тексту.
Судді:
О.А.Письменний О.Л. Дуковський Л. М. Дьомич