Справа №757/18112/26 Слідчий суддя в суді першої інстанції - ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/824/3768/2026 Суддя-доповідач у суді апеляційної інстанції - ОСОБА_2
07 травня 2026 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргоюзахисника ОСОБА_6 , яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 02 квітня 2026 року, щодо
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с.Западинка, Васильківського району, Київської області, начальника групи №2 НОМЕР_1 військового представництва ІНФОРМАЦІЯ_3, у військовому званні підполковник, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 426 КК України,
за участю:
прокурора ОСОБА_8 ,
підозрюваного ОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_6 ,
Ухвалою слідчого суддіПечерського районного суду м. Києва від 02 квітня 2026 року задоволено клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах другого відділу Управління Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_9 про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №62024000000000789 від 06.09.2024 відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного у кримінальному провадженні №62024000000000789 від 06.09.2024 ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 60 діб, в межах строку досудового розслідування, а саме до 31.05.2026.
Визначено розмір застави у межах 2121 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 7 058 688 (сім мільйонів п'ятдесят вісім тисяч шістсот вісімдесят вісім) грн.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент з дня обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою внести заставу у визначеному розмірі на відповідний рахунок суду та надати документ, що це підтверджує, слідчому, який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні.
Покладено на підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у разі його звільнення з-під варти внаслідок внесення застави обов'язки:
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця свого проживання та/або місця роботи;
- не відлучатись за межі Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- утримуватись від спілкування зі свідками, потерпілими та іншими підозрюваними у кримінальному провадженні, перелік яких зобов'язати прокурора повідомити ОСОБА_7 під підпис;
- здати на зберігання до Головного управління ДМС в м.Києві та Київській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
- носити електронний засіб контролю.
Строк дії ухвали слідчого судді та термін дії покладених на підозрюваного ОСОБА_7 обов'язків визначено до 31 травня 2026 року.
Контроль за виконанням ухвали слідчого судді покладено на слідчого та прокурора у кримінальному провадженні.
Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, захисник ОСОБА_6 , яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах другого відділу Управління Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань полковника Державного бюро розслідувань ОСОБА_9 про продовження строку застосування щодо ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 62024000000000789 від 06.09.2024. У випадку якщо суд прийде до переконання про необхідність застосування до ОСОБА_7 запобіжного заходу - застосувати такий у вигляді нічного домашнього арешту за винятком необхідності відвідування батьків у випадку потребування ними допомоги в нічний час або сховища у випадку оголошення повітряної тривоги або застави в межах ч. 5 ст. 182 КПК України з урахуванням майнового стану підозрюваного або іншого більш м'якого запобіжного заходу.
На обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що оскаржувана ухвала слідчого судді підлягає скасуванню, оскільки достатніх доказів, які б прямо підтверджували причетність ОСОБА_7 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 426 КК України стороною обвинувачення не здобуто. А тому, в даному випадку, рівень обґрунтованості підозри не є достатнім, оскільки наведені стороною обвинувачення факти та інформація на думку захисту не можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, яке йому інкримінується.
При оцінці наявності ризиків, станом на день звернення з клопотанням про продовження строку дії тримання під вартою, захист просив суд врахувати доводи щодо відсутності таких, та врахувати повторюваність ризиків при неодноразовому продовженні запобіжних заходів, які при цьому обґрунтовуються виключно припущеннями сторони обвинувачення.
Також апелянт зазначає про необґрунтованість розміру застави у кримінальному провадженні та її непомірність.
Апелянт просить врахувати обставини кримінального правопорушення, а саме недостатній рівень обґрунтованості підозри; проведене службове розслідування яке встановило відсутність порушень з боку ОСОБА_7 . Майновий стан підозрюваного, який передбачає утримання та догляд за батьком та матір'ю похилого віку та отримання доходів у вигляді заробітної плати 40 432,5 грн. на місяць за 2025 рік. Постійний догляд над батьком та матір'ю, підозрюваний самостійно здійснює такий догляд витрачаючи матеріальні ресурси та час на поїздки до с. Залізне Фастівського району Київської області, про що відомості зібрані стороною захисту і надані суду. Дані про особу, яка має сталі соціальні зв'язки та бездоганну репутацію і службову характеристику, є учасником бойових дій, брав участь в АТО в 2020 році, має поранення з тяжкими наслідками для здоров'я внаслідок потрапляння під ракетний обстріл у 2022 році. Нагороджений Грамотою ІНФОРМАЦІЯ_4 за значний особистий внесок у справу розбудови, розвитку, забезпечення життєдіяльності ЗСУ, сумлінне служіння українському народові, зразкове виконання службового обов'язку, високий професіоналізм, проявлений в умовах збройної агресії російської федерації проти України та з нагоди Дня незалежності України в 2023 році, нагороджений відзнакою ІНФОРМАЦІЯ_5 «ХРЕСТ ПОШАНИ» 13.11.2024 року, Подякою ІНФОРМАЦІЯ_3 18 вересня 2024 року, Грамотою Головного управління технічного оцінювання та контролю якості озброєння та військової техніки 21.08.2024 року, довідкою про проходження служби від курсанта Київського інституту ВПС до Начальника групи контролю якості 634 військового представництва ІНФОРМАЦІЯ_3. Недоведеність ризиків у кримінальному провадженні з підстав викладених стороною захисту. Відсутність соціального становища, яке б дозволяло в якийсь спосіб впливати на інших учасників кримінального провадження або свідків, невизначеність сторони обвинувачення з переліком таких свідків. Недоведення необхідності перевищення розміру застави понад межі встановлені п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, тобто більше 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Відсутність причинно-наслідкового зв'язку між виконання службових обов'язків ОСОБА_7 та невиконанням державних контрактів.
Заслухавши доповідь судді, доводи підозрюваного та його захисника, які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, з наведених в ній підстав, пояснення прокурора, який заперечував щодо задоволення вказаної апеляційної скарги, вважаючи оскаржувану ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника ОСОБА_6 ,яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Розглядаючи клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою для прийняття законного та обґрунтованого рішення в порядку ст. 199 КПК України, суд повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування цього запобіжного заходу та умови, за яких таке продовження можливе.
Стаття 370 КПК України передбачає, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими підчас судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та продовження строків тримання під вартою щодо особи міститься і в положеннях ст. ст. 177, 178, 183, 184, 194, 199 КПК України.
Під час апеляційного розгляду встановлено, що рішення слідчим суддею прийнято з дотриманням зазначених вимог національного та міжнародного законодавства.
Ухвала слідчого судді про продовження строку тримання особи під вартою повинна відповідати вимогам ст. ст. 177, 178, 183, 184, 194, 199 КПК України.
Доводи апелянтів про те, що слідчий суддя виніс незаконну та необґрунтовану ухвалу, не ґрунтуються на змісті оскаржуваної ухвали.
Перевіривши доводи апеляційних скарг та матеріали справи, встановлено, що Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №62024000000000789 від 06.09.2024 за підозрою ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 28 ч. З ст. 209 КК України, ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 209 КК України, ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 28 ч. З ст. 209 КК України, ОСОБА_13 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_14 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст.209 КК України, ОСОБА_15 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, ОСОБА_16 , ОСОБА_7 , ОСОБА_17 та ОСОБА_18 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 426 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що начальник групи НОМЕР_1 військового представництва ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_7 , у порушення умов державних контрактів від 18.12.2023 НОМЕР_5, від 06.05.2024 НОМЕР_6, від 14.06.2024 НОМЕР_7, вимог ДСТУ _В_15.902-2023, постанови Кабінету Міністрів України від 21.10.2009 №1107 (зі змінами), Порядку здійснення контролю за якістю товарів, робіт і послуг ІНФОРМАЦІЯ_6, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 28.07.2021 №781, діючи всупереч положенням вищевказаних норм законодавства, у період з грудня 2023 року по 01.09.2025 року, в умовах воєнного стану, маючи реальну можливість виконати свої обов'язки належним чином, невірно трактуючи інтереси військової служби, під час виконання державних контрактів, діючи всупереч інтересам служби, умисно не вжив усіх заходів до здійснення контролю якості виробництва та постачання ІНФОРМАЦІЯ_7, що призвело до постачання до ІНФОРМАЦІЯ_8, та спричинення збитків державі в особі ІНФОРМАЦІЯ_3 на загальну суму ІНФОРМАЦІЯ_9., що є тяжкими наслідками, та погіршило ІНФОРМАЦІЯ_10.
Ураховуючи вищевказане, відповідно до ст. ст. 40, 42, 276, 277, 278 КПК України, слідчим за погодженням з прокурором 08.01.2026 здійснено письмове повідомлення про підозру ОСОБА_7 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 426 КК України, тобто у іншому умисному невиконанні військовою службовою особою дій, які вона за своїми службовими обов'язками повинна була виконати, вчинені в умовах воєнного стану, що спричинило тяжкі наслідки.
13.01.2026 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва до підозрюваного ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 08.03.2026, включно, із альтернативним запобіжним заходом у вигляді застави в межах 12500 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 41 600 000,00 гривень з зобов'язанням виконувати обов'язки, які визначено даною ухвалою.
27.02.2026 постановою заступника Генерального прокурора строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено до трьох місяців, тобто до 08.04.2026.
03.03.2026 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_7 , продовжено до 08.04.2026. Одночасно визначено альтернативний запобіжний захід у виді застави в розмірі 7 058 688,00грн., що дорівнює 2121 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
27.03.2026 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва строк досудового розслідування у кримінальному проваджені продовжено до шести місяців, тобто до 08.07.2026.
02.04.2026 старший слідчий в особливо важливих справах другого відділу Управління Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_9 , за погодженням з прокурором першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення першого управління Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Офісу Генерального прокурора ОСОБА_19 , звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва із клопотанням про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного у кримінальному провадженні №62024000000000789 від 06.09.2024 ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
На обґрунтування вимог даного клопотання слідчий зазначив, що обставини, які дають підстави підозрювати ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується зібраними доказами, а саме:
- показами свідків ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 ;
- актами та протоколами випробувань від 10.01.2025 №343/23дск відповідно до яких ІНФОРМАЦІЯ_11
- звітом про ІНФОРМАЦІЯ_12 за вимогою начальника інженерної служби військової частини НОМЕР_2 було протестовано ІНФОРМАЦІЯ_13;
- звітом про ІНФОРМАЦІЯ_14 № НОМЕР_3 військової частини НОМЕР_4 (Оперативне командування « ІНФОРМАЦІЯ_2 »), відповідно до якого 03.04.2025 о 02 год. 50 хв. під час ІНФОРМАЦІЯ_15;
- висновком експертів за результатами проведення комплексної судової експертизи ІНФОРМАЦІЯ_16;
- висновком експертів №8042/25-31 від 14.11.2025;
- інформацією Національного банку України №25-0009/44824/БТ від 10.06.2025 про проведення відповідно листа ДБР від 14.02.2025 №10-2-03-02- 4451 безвиїзної перевірки дотримання TOB «ІНФОРМАЦІЯ_17» законодавства, що регулює відносини у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення;
- наказом Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості України №171-дск про те, що ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_17» до 04.07.2024 займалось ІНФОРМАЦІЯ_18);
- протоколом огляду від 08.04.2025 ІНФОРМАЦІЯ_19 у військовій частині НОМЕР_2 з вилученням ІНФОРМАЦІЯ_20
- звітом робочої групи з дослідження ІНФОРМАЦІЯ_21
- висновками випробувань ІНФОРМАЦІЯ_22
- звітом комісії щодо результатів службової перевірки від 14.05.2025 №283/64/дск;
- актом службового розслідування №806дск від 15.07.2025;
- протоколом слідчого експерименту від 23.09.2025;
- протоколами НСРД;
- іншими матеріалами у своїй сукупності.
Вказані докази, які самі по собі так і в сукупності із іншими доказами містять відомості, як доказ факту та обставин вчинення підозрюваним інкримінованого кримінального правопорушення.
При цьому слідчий зазначив, що через складність кримінального провадження, яка визначається необхідністю проведення значного обсягу слідчих та процесуальних дій, необхідністю виконання заходів забезпечення кримінального провадження, тривалістю проведення експертних досліджень, не вбачається за можливе виконати увесь запланований обсяг слідчих та інших процесуальних дій у тримісячний строк.
Так, додатковий час необхідний для проведення або завершення наступних процесуальних дій:
- отримання тимчасових доступів до інформації, яка перебуває у володінні операторів мобільного зв'язку, щодо з'єднань абонентських номерів, які використовували підозрювані та інші особи, які можуть бути причетні до вчинення кримінального правопорушення;
- проведення аналізу отриманих даних внаслідок тимчасового доступу щодо з'єднань абонентських номерів, які використовували підозрювані та матеріалів НСРД;
- отримання висновку додаткової економічної експертизи, яка призначена 28.01.2026 до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України;
- отримання висновку військової експертизи, яку призначено 15.01.2026 до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України;
- отримання висновку комп'ютерно-технічної експертизи, яку призначено 03.12.2025 до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України;
- отримати висновки внутрішніх аудитів ІНФОРМАЦІЯ_3 по державним контрактам від ІНФОРМАЦІЯ_23
- у разі необхідності призначення додаткових експертиз;
- вчинення дій направлених на розсекречення матеріалів негласних слідчих (розшукових) дій проведених під час досудового розслідування;
- проведення допитів підозрюваних та інших осіб, які можуть бути причетні до вчинення кримінального правопорушення;
- проведення допитів свідків у кримінальному провадженні;
- здійснити інші заходи забезпечення кримінального провадження;
- провести слідчі (розшукові) та процесуальні дії, спрямовані на отримання відомостей, які мають значення для досудового розслідування, з урахуванням результатів додатково проведених слідчих та інших процесуальних дій, в тому числі допитати осіб, яким відомі або можуть бути відомі обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження;
- з урахуванням отриманих додаткових доказів, встановлених відомостей та фактів, у випадку виникнення підстав для зміни раніше повідомлених підозр, - виконати дії, передбачені ст. ст. 278, 279 КПК України;
- виконати вимоги ст. 290 КПК України;
- скласти обвинувальний акт разом з реєстром матеріалів досудового розслідування, які вручити підозрюваним та спрямувати до суду.
- виконати інші слідчі (розшукові) дії, а також заходи забезпечення кримінального провадження, спрямовані на досягнення завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України, та встановлення обставин, які підлягають доказуванню, вичерпаний перелік яких наведено у ст. 91 КПК України.
Результати зазначених слідчих та негласних слідчих (розшукових) дій, а також прийнятих процесуальних рішень мають значення для судового провадження, оскільки дадуть можливість зібрати докази для підтвердження обставин вчинення кримінального правопорушення, виконати обов'язкові вимоги законодавства.
Ураховуючи викладене, стосовно ОСОБА_7 слід продовжити строк тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, оскільки особлива складність провадження не дозволяє завершити досудове розслідування у коротший строк.
Також в клопотанні зазначено, що на цей час ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України не зменшилися, є реальними, стійкими, триваючими та виправдовують продовження строку дії запобіжного заходу стосовно підозрюваного.
02.04.2026 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва задоволено вказане клопотання слідчого та продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного у кримінальному провадженні №62024000000000789 від 06.09.2024 ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 60 діб, в межах строку досудового розслідування, а саме до 31.05.2026.
Одночасно визначено розмір застави у межах 2121 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 7 058 688 (сім мільйонів п'ятдесят вісім тисяч шістсот вісімдесят вісім) грн. та покладено на підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у разі його звільнення з-під варти внаслідок внесення застави обов'язки, які визначено даною ухвалою.
Строк дії ухвали слідчого судді та термін дії покладених на підозрюваного ОСОБА_7 обов'язків визначено до 31 травня 2026 року.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом. Сукупний строк тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого під час досудового розслідування не повинен перевищувати:
1) шести місяців - у кримінальному провадженні щодо нетяжкого злочину;
2) дванадцяти місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 199 КПК України слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання особи під вартою згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Тобто при вирішенні цього питання слідчий суддя керується загальними приписами, які регулюють застосування відповідного запобіжного заходу, однак з урахуванням додаткових відомостей і спливу строку досудового розслідування.
Згідно вимог ч. 3 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити:
1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;
2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Відповідно ч. 4 ст. 199 КПК України слідчий суддя зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
Згідно ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Тобто розглядаючи клопотання органу досудового розслідування про продовження строку тримання під вартою для прийняття законного та обґрунтованого рішення, в порядку ст. 199 КПК України, суд повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування цього запобіжного заходу та умови, за яких таке продовження можливе.
Як встановлено колегією суддів, зазначені вимоги закону слідчим суддею дотримані в повному обсязі.
З ухвали суду та журналу судового засідання вбачається, що наведені в клопотанні слідчого підстави для продовження ОСОБА_7 , строку тримання під вартою перевірялись судом при розгляді клопотання. При цьому був вислуханий підозрюваний ОСОБА_7 , доводи прокурора в підтримку поданого клопотання та заперечення сторони захисту щодо його задоволення та викладено їх позиції в оскаржуваній ухвалі, а також з'ясовані інші обставини, які мають значення при вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою.
Колегія суддів бере до уваги, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки, сукупності отриманих доказів, повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів. Дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, слідчий суддя у висновках, які зробив орган досудового розслідування відносно ОСОБА_7 чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив. Не виявлено таких обставин і колегією суддів.
Крім того слід зазначити, що згідно з положеннями статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод нікого не може бути позбавлено свободи, крім установлених цією статтею Конвенції випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
Відповідно до практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину закріпленої у статті 5 § 1(с) Конвенції гарантії від безпідставного арешту.
Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, суд приймає до уваги, що у рішенні ЄСПЛ у справі "Соловей і Зозуля проти України" зазначено, що суд має перевірити не лише дотримання процесуальних норм національного законодавства, а й обґрунтованість підозри, на підставі якої особу взято під варту.
Згідно з рішеннями ЄСПЛ у справах "Ilgar Mammadov v. Azerbaijan п. 88", "Erdagoz v. Turkey п. 51", "Cebotari v. Moldova п. 48" "обґрунтована підозра" передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. Крім того, Європейський Суд у своїй практиці неодноразово зазначав, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення, зокрема у рішенні "Murray v. the United Kingdom".
Колегією суддів встановлено, що доказів, які надані органом досудового розслідування до клопотання про продовження запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою, на момент розгляду вказаного клопотання, було достатньо для продовження такого запобіжного заходу, оскільки вони, в сукупності, можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення.
У даному кримінальному провадженні зв'язок підозрюваного ОСОБА_7 з вчиненим кримінальним правопорушенням підтверджується наявними у кримінальному провадженні доказами. Сукупність цих доказів дають підстави вважати, що причетність ОСОБА_7 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 426 КК України, є вірогідною, що дає підстави для продовження йому строку тримання під вартою з метою запобіганню ризикам, встановленим та доведеним стороною обвинувачення.
Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій, доведеність його винуватості, чи невинуватості, дослідження та оцінка зібраних у справі доказів з точки зору їх належності та допустимості, потребують перевірки та оцінки у кримінальному провадженні під час судового розгляду по суті.
У відповідності до змісту ст. 368 КПК України, питання чи мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується особа, чи містить це діяння склад кримінального правопорушення і якою статтею закону України про кримінальну відповідальність він передбачений, тобто наявності чи відсутності складу кримінального правопорушення в діянні, наявності або відсутності в особи умислу на вчинення злочину, та винуватості особи в його вчиненні, вирішуються судом під час ухваленні вироку, тобто на стадії судового провадження.
Також під час апеляційного розгляду, всупереч твердженням апелянтів, встановлено, що під час судового розгляду слідчим суддею при аналізі питання наявності зазначених слідчим та прокурором ризиків, які не зменшилися слідча суддя дійшла висновку про їх наявність з огляду на фактичні обставини кримінального провадження та відомості про особу ОСОБА_7 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 426 КК України, що відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином, за які законом передбачене покарання лише у вигляді позбавлення волі на строк до десяти років, відповідно тому ОСОБА_7 без належного контролю за його поведінкою може переховуватись від органів досудового розслідування, з метою уникнення покарання, оскільки останнє є доволі значним терміном ув'язнення.
Зважаючи на інкримінування підозрюваному злочинів за ч. 4 ст. 426 КК України, а також на міру покарання, яка загрожує йому, слідчий суддя прийшов до висновку, що ОСОБА_25 , перебуваючи поза межами установи попереднього ув'язнення, може вчиняти дії, спрямовані на знищення або спотворення доказів у даному кримінальному провадженні, збір яких на даний час слідством не завершено, що значно вплине на процес доказування у кримінальному провадженні.
Також слідчим суддею враховано, що на теперішній час у кримінальному провадженні не проведений увесь комплекс необхідних слідчих (розшукових) дій, не встановлено усі обставини, що мають значення для досудового розслідування, не встановлені усі місця зберігання предметів та документів, що можуть бути використані як речові докази, не встановлені усі особи причетні до його вчинення.
Підозрюваний ОСОБА_7 та інші особи за попередньою змовою під час вчинення кримінального правопорушення, з метою узгодження дій по реалізації злочинного плану вживали заходи конспірації та приховування своєї діяльності. Зокрема, використовували мобільні термінали, інші електронні засоби, які за своїм функціоналом дозволяють спілкуватися шляхом направлення зображень і текстових повідомлень. Вказані засоби зв'язку, як знаряддя підготовки вчинення злочину, містять докази протиправної діяльності підозрюваного та інших співучасників, а тому, усвідомлюючи важливість доказового значення цих предметів для досудового розслідування, підозрюваний матиме можливість вжити заходів до їх приховання, знищення чи спотворення наявної у них інформації.
Слідчим суддею також встановлено, що ОСОБА_25 , маючи тісні зв'язки у державних та правоохоронних органах, може незаконно впливати на свідків, експертів, інших учасників кримінального провадження, з метою надання недостовірних показів, зміни раніше наданих у кримінальному провадженні показів і уникнення кримінальної відповідальності.
Оскільки підозрюваному вручені повідомлення про підозру та клопотання про обрання запобіжного заходу з доданими до нього матеріалами досудового розслідування, якими воно обґрунтовується, відповідно останній отримав можливість знайомитися з матеріалами кримінального провадження, які містять значиму інформацію, у тому числі щодо проведених слідчих та процесуальних дій, які йому до цього були невідомі. З урахування вказаної обставини підозрюваний, перебуваючи поза межами установи попереднього ув'язнення, матиме можливість обговорювати з співучасниками, іншими невстановленими особами, причетними до протиправної діяльності, як відомі, так й невідомі органу досудового розслідування обставини вчинення інкримінованого кримінального правопорушення, та усвідомлюючи невідворотність покарання, намагатиметься вплинути на цих осіб, розробити стратегію ухилення від відповідальності. Крім цього, враховуючи важливість та силу доказового значення висновків експертів у цьому провадженні підозрюваний, як особисто так і через інших осіб, може вдатися до впливу на цих учасників процесу у цьому ж кримінальному провадженні з метою дискредитації їх висновків.
Крім того, слід враховувати встановлену кримінальним процесуальним законодавством України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні.
Суд може обгрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України суд не вправі обгрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.
За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Встановлення об'єктивних обставин вчинення кримінального правопорушення можливе лише шляхом проведення допитів осіб яким вони відомі. Таким чином, у органу досудового розслідування є достатньо даних вважати, що використовуючи вплив на учасників кримінального провадження з метою мінімізації негативних наслідків для себе, підозрюваний має можливість впливати на потерпілого, свідків, інших осіб, які ще не допитані, з метою розроблення загальної, узгодженої стратегії уникнення від кримінальної відповідальності.
Також на цей час у кримінальному провадженні перевіряється причетність низки інших осіб до підготовки та вчинення вищевказаного кримінального правопорушення, у тому числі осіб, знайомих з підозрюваним. Враховуючи викладене, існують обґрунтовані підстави вважати, що підозрюваний може узгоджувати свої дії з невстановленими на даний час особами та таким чином намагатися не допустити викриття себе, а також встановлення обставин вчинення злочину. Також підозрюваний. усвідомлюючи, що досудове розслідування перебуває в активній стадії та проводяться слідчі дії, спрямовані на встановлення персональних даних осіб, причетних до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення, зможе сприяти переховуванню таких осіб від органу досудового розслідування, у тому числі керувати такою протиправною діяльністю та фінансувати її.
Крім того слідчий суддя встановив, що ОСОБА_7 , може вчинити інші кримінальні правопорушення з метою уникнення відповідальності, а також продовжити кримінальні правопорушення.
Таким чином, слідчий суддя вважав, що ризики, про які було заявлено на момент застосування слідчим суддею запобіжного заходу відносно ОСОБА_7 не втратили свою актуальність та продовжують існувати.
Враховуючи викладене слідчий суддя прийшов до обґрунтованого висновку, що заявленні на момент застосування слідчим суддею запобіжного заходу відносно ОСОБА_7 ризики не втратили свою актуальність та продовжують існувати.
Наявність у підозрюваного ОСОБА_7 місця проживання, сталих соціальних зв'язків, бездоганної репутації, з урахуванням наведених вище фактичних обставин справи та інших даних про особу підозрюваного, на думку колегії суддів не переважають існуючих ризиків, та вказане не є достатнім стримуючим фактором для запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, з огляду на мотив та спосіб вчинення кримінального правопорушення, яке має надзвичайно високий ступінь суспільної небезпеки, наявність реальних ознак справжнього суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистості, а також враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Зазначені ризики є суттєвими і, як засвідчили обставини, якими обґрунтовується клопотання, їм неможливо запобігти в умовах застосування до ОСОБА_7 будь-якого іншого запобіжного заходу, крім тримання під вартою.
З огляду на кваліфікацію кримінального правопорушення, яке інкримінується підозрюваному, а саме вчинення тяжкого кримінального правопорушення, слідча суддя дійшла вірного висновку, що продовження строку тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_7 , буде виправданим та таким, що буде відповідати завданням кримінального провадження.
Також оцінюючи наявність обставин, які перешкоджали завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання підозрюваного під вартою, слідчий суддя виходив з того, що закінчити досудове розслідування до закінчення строку дії попередньої ухвали слідчого судді, об'єктивно неможливо у зв'язку з необхідністю виконання ряду слідчих (розшукових) та процесуальних дій.
Щодо можливості застосування більш м'якого запобіжного заходу, то слідчий суддя вважав, що за наведених обставин, необхідним є саме тримання під вартою.
Колегіє суддів враховується те, що метою продовження запобіжного заходу є забезпечення дієвості кримінального провадження, тобто досягнення його завдань, чого можливо досягнути лише за умови нівелювання ризиків кримінального провадження. За таких обставин, необхідним є саме тримання підозрюваного під вартою, оскільки застосування більш м'якого запобіжного заходу у цьому кримінальному провадженні буде недієвим.
Продовживши підозрюваному ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя на законних підставах визначив йому заставу у межах 2121 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 7 058 688 (сім мільйонів п'ятдесят вісім тисяч шістсот вісімдесят вісім) грн.
Згідно ч. ч. 4, 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Розмір застави визначається у таких межах:
1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
А тому, на переконання колегії суддів, визначений слідчим суддею розмір застави, є відповідним і достатнім у даному кримінальному провадженні, оскільки виходячи з практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні. Згідно ухвали, слідчий суддя врахував дані про особу підозрюваного, конкретні обставини кримінального провадження, тяжкість злочину у вчиненні якого ОСОБА_7 підозрюється, наявність ризиків у даному кримінальному провадженні, а тому правильно визначив саме такий розмір застави, що відповідає вимогам ч. 5 ст. 182 КПК України.
Слідчий суддя прийняв рішення на основі всебічно з'ясованих обставин, з якими закон пов'язує можливість продовження застосування виключного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, при цьому дослідив належним чином всі матеріали провадження та навів в ухвалі мотиви, з яких прийняв відповідне рішення.
Інші доводи апеляційної скарги висновків слідчого судді щодо наявності підстав для продовження відносно ОСОБА_7 строку тримання під вартою також не невілюють ризиків та підлягають з'ясуванню під час подальшого досудового розслідування та судового розгляду.
Таким чином, доводи апелянтів є безпідставними, оскільки слідчий суддя правильно, з урахуванням вимог закону, а також практики Європейського суду з прав людини, продовжив строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з визначенням застави, взявши до уваги тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу підозрюваного.
Таке судове рішення не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки в справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, а також цілком відповідають практиці Європейського Суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. Відтак, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до сталого висновку, що саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою має забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов'язків у даному кримінальному провадженні.
Порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, колегією суддів не встановлено.
За таких обставин, ухвала слідчого судді суду першої інстанції відповідно до вимог статті 370 КПК України є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому підстав для її скасування та застосування підозрюваному іншого запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, колегія суддів - не знаходить.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 194, 196, 197, 199, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду, -
постановила:
Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 02 квітня 2026 року, - залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 , яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , - залишити без задоволення.
Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
______________ ________________ __________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4