Слідчий суддя у 1-й інстанції: ОСОБА_1 Справа № 991/3496/26
Доповідач: ОСОБА_2 Провадження №11-сс/991/306/26
11 травня 2026 рокумісто Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
підозрюваної ОСОБА_8 ,
прокурора ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяви ОСОБА_7 та ОСОБА_6 про відвід прокурора ОСОБА_9 у кримінальному провадженні №42025000000001123,
На розгляді Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду знаходяться апеляційні скарги захисників на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 21.04.2026 щодо відмови у задоволенні скарги на повідомлення про підозру ОСОБА_8 у кримінальному провадженні №42025000000001123.
В судовому засіданні 11.05.2026 з посиланням на п. 3 ч. 1 ст. 77 Кримінального процесуального кодексу України /далі - КПК/ у цій справі було заявлено відвід прокурору захисниками ОСОБА_7 , ОСОБА_6 . Захисник ОСОБА_7 мотивував заявлений відвід тим, що: (1) за потурання прокурора детективами ІНФОРМАЦІЯ_1 незаконно було проведено обшук; (2) прокурори не реагують, що кримінальне переслідування відносно ОСОБА_8 здійснюється по незареєстрованому в ЄРДР кримінальному правопорушенню; (3) прокурором було проігноровано інформацію про джерела походження програмного комплексу, який використовується під час проведення експертиз.
Захисник ОСОБА_6 обґрунтував заявлений відвід тим, що прокурор ввів в оману суд, подавши апеляційну скаргу на ухвалу про надання дозволу на тимчасовий доступ до речей і документів, навівши в ній неправдиві відомості щодо дати ознайомлення зі змістом оскаржуваної ухвали.
ОСОБА_8 підтримала заявлені відводи із зазначених у них мотивів. Захисники підтримали заявлені відводи один одного. Прокурор просив відмовити у заявлених відводах, та надав пояснення, що: (1) дані заяви стосуються незгоди з позицією сторони обвинувачення та не вказано конкретних порушень у діях прокурора, що могли б слугувати підставою для відводу; (2) в апеляційній скарзі в частині доводів про дату ознайомлення з оскаржуваною ухвалою зроблено посилання на конкретний документ зі штампом, тобто на об'єктивні дані, а не на припущення.
Заслухавши сторони, дослідивши заяви про відвід та обговоривши їх у нарадчій кімнаті колегія суддів дійшла висновку про необхідність відмови у відведенні прокурора.
Так, прокурор, окрім іншого, не може брати участь у кримінальному провадженні, якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах кримінального провадження або існують інші обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості (п. 3 ч. 1 ст. 77 КПК).
Кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом (ч. 1 ст. 22 КПК). Сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, які передбачені цим Кодексом (ч. 1 ст. 26 КПК).
Згідно ч. 1 ст. 36 КПК прокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Така самостійність, зокрема, проявляється в тому, що прокурор приймає рішення в ході процесуального контролю за досудовим розслідуванням та здійснює процесуальні дії на основі власних переконань, які можуть суперечити позиції сторони захисту й навіть викликати в неї обурення з приводу того як викладені певні факти або правові позиції в процесуальних документах чи процесуальних рішеннях, погоджених прокурором. Проте перевірка правдивості зазначення фактів і правильності позицій є складовою частиною судового розгляду, в ході якого одна сторона намагається довести певні обставини, а інша - спростувати.
Саме тому те в який спосіб в апеляційній скарзі прокурора викладені певні обставини, зокрема, й наведення окремих фактів, є реалізацією стороною обвинувачення своїх прав із урахуванням засад змагальності та диспозитивності.
Сторона обвинувачення самостійно вирішує, які відомості зазначати у апеляційній скарзі та чим саме обґрунтовувати наявність підстав для скасування оскаржуваного рішення. Неповідомлення слідчому судді та суду певної інформації прокурором чи неподання ним певних документів звісно може бути проявом недобросовісної поведінки, але це право сторони обвинувачення самостійно визначати в який спосіб обґрунтовувати свою позицію. У свою чергу роль сторони захисту полягає, в тому числі, в доведенні, що прокурор щось приховав, перекручує якісь факти тощо. Проте зазначені обставини підлягають з'ясуванню не на стадії заявлення відводів, а в ході розгляду апеляційної скарги по суті в змагальному процесі, оцінку чому надає суд під час розгляду справи.
Таким чином, прокурор самостійно визначає спосіб мотивування апеляційної скарги та обґрунтування позиції сторони обвинувачення в кримінальному провадженні в цілому.
Отже, зазначена реалізація власних повноважень у ході процесуального керівництва досудовим розслідуванням не може бути приводом для відводу прокурора, оскільки суперечить таким загальним засадам кримінального провадження як змагальність і диспозитивність, а також принципу самостійності прокурора як складового елементу його незалежності.
Незгода з процесуальними рішеннями прокурора у кримінальному провадженні може бути підставою для їх оскарження відповідно до вимог КПК, а не для відводу прокурора.
Що ж до допущених, як зазначає сторона захисту, помилок у апеляційній скарзі, то їх існування не може вказувати на наявність обставин, які можуть викликати обґрунтовані сумніви в неупередженості прокурора, чи інших обставин для його відведення.
Отже, підстав для висновку про наявність інших обставин, які викликали б сумніви у неупередженості прокурора, не встановлено. Тому підстави для відводу відсутні.
Керуючись ст. ст. 77, 81 Кримінального процесуального кодексу України, колегія суддів
Заяви захисників про відвід прокурора залишити без задоволення.
Ухвала є остаточною, набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий:ОСОБА_2
Судді:ОСОБА_3
ОСОБА_4