Справа № 991/4508/26
Провадження 1-кс/991/4521/26
08 травня 2026 року м. Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу голови ГО «Платформа Громадський контроль» ОСОБА_3 на постанову детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_4 від 01.05.2026 про закриття кримінального провадження № 52025000000000488 від 01.09.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366-2 КК України,
06.05.2026 до Вищого антикорупційного суду надійшла вказана скарга, яка на підставі протоколу автоматичного визначення слідчого судді від 06.05.2026 була передана на розгляд слідчого судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 .
1.Зміст поданої скарги.
В обґрунтування скарги зазначено, що 10.07.2025 за вих. № 1288/25 головою ГО «Платформа Громадський контроль» ОСОБА_3 до Національного антикорупційного бюро України подано заяву про вчинення заступником керівника Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366-2 КК України.
Ухвалою Апеляційної палати Вищою антикорупційного суду від 20.08.2025 у справі №991/7701/25 зобов'язано уповноважену особу Національного антикорупційного бюро України внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості за вказаною заявою.
01.09.2025 детективами Національного антикорупційного бюро України розпочато досудове розслідування в кримінальному провадженні №52025000000000488 за попередньою правовою кваліфікацією за ч. 1 ст. 366-2 КК України.
04.05.2026 ГО «Платформа Громадський контроль» отримано постанову детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_4 від 01.05.2026 про закриття кримінального провадження №52025000000000488 від 01.09.2025 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв'язку з встановленням відсутності в діянні складу кримінального правопорушення.
Втім, заявник з таким рішенням детектива не погоджується, вважає, що кримінальне провадження №52025000000000488 від 01.09.2025 закрито безпідставно, без повного та неупередженого дослідження всіх обставин та з порушенням кримінально процесуального законодавства, оскільки:
- з матеріалів провадження вбачається, що у кримінальному провадженні органом досудового розслідування не проведено жодних слідчих (розшуковик) дій спрямованих на встановлення реальної ринкової вартості об'єкта нерухомості, зокрема не призначено та не проведено судову оціночну експертизу, не витребувано правовстановлюючі та технічні документи, не допитано осіб, обізнаних із обставинами придбання майна, та не досліджено джерела походження коштів для придбання будинку за ринковою вартістю;
- висновок про відсутність у діях особи складу кримінального правопорушення ґрунтується виключно на припущеннях детектива щодо вартості об'єкта нерухомості, сформованих на основі неперевіреної інформації з мережі Інтернет та орієнтовних розрахунків, а не на належних та допустимих доказах.
У зв'язку з викладеним, заявник вважає, що постанова підлягає скасуванню.
2.Позиція учасників у судовому засіданні.
У судове засідання ОСОБА_3 не з'явився, однак у своїй скарзі просив розглядати її за його відсутності, вимоги викладені у ній підтримав.
Детектив Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився, однак до його початку надіслав на електронну адресу суду письмові заперечення в яких зазначив, що під час досудового розслідування кримінального провадження №52025000000000488 від 01.09.2025 встановлено, що різниця задекларованої вартості житлового будинку та його орієнтовної середньої ринкової ціни не досягає встановленого ч. 1 ст. 366-2 КК України порогу суми завідомо недостовірних відомостей у розмірі 2 013 000 грн станом на 2023 рік, що свідчить про відсутність складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366-2 КК України. Тому вважає, що винесена ним постанова є законною та обґрунтованою і будь-яких підстав для її скасування немає. Натомість подана скарга по своїй суті зводиться до незгоди заявника щодо виду і кількості процесуальних дій та інших заходів, які, на його думку, необхідно виконати під час досудового розслідування, що не є релевантною підставою для скасування постанови про закриття кримінального провадження. З огляду на це, просив відмовити в задоволенні скарги та здійснити її розгляд за його відсутності.
Керуючись положеннями ч. 3 ст. 306 КПК України, слідчий суддя вважає за можливе розглядати скаргу за відсутності скаржника та детектива, оскільки це не є перешкодою для розгляду відповідної скарги.
3.Мотиви та оцінка слідчого судді.
Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений ст. 303 КПК України.
Зокрема, у відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні може бути оскаржене рішення слідчого про закриття кримінального провадження.
Зважаючи на правову природу зазначеного виду оскарження, в ході його здійснення слідчим суддею має перевірятися дотримання посадовими особами як процесуального порядку закриття кримінального провадження, так і наявність правових підстав для його цього.
Враховуючи вказане та зважаючи на зміст оскаржуваної постанови, слідчий суддя має встановити:
1) Чи дотриманий процесуальний порядок прийняття рішення про закриття кримінального провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України?
2) Чи існували обґрунтовані підстави для закриття цього кримінального провадження у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення?
Відповідаючи на вказані питання, слідчий суддя виходить з таких міркувань.
3.1. Щодо дотримання процесуального порядку закриття кримінального провадження
Процесуальний порядок закриття кримінального провадження врегульований положеннями ст. 284 та 110 КПК України.
Так, за змістом статті 284 КПК України, суб'єктом уповноваженим закривати кримінальне провадження, у якому жодній особі не було повідомлено про підозру, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України є в тому числі слідчий. Таке рішення про закриття кримінального провадження приймається слідчим у формі постанови.
При цьому, вимоги до процесуального рішення, прийнятого у формі постанови, передбачені ст. 110 КПК України, відповідно до якої постанова повинна складатися з:
1) вступної частини, яка повинна містити відомості про: місце і час прийняття постанови; прізвище, ім'я, по батькові, посаду особи, яка прийняла постанову;
2) мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу;
3) резолютивної частини, яка повинна містити відомості про: зміст прийнятого процесуального рішення; місце та час (строки) його виконання; особу, якій належить виконати постанову; можливість та порядок оскарження постанови.
Як встановлено слідчим суддею, у цьому кримінальному провадженні жодній особі про підозру не повідомлялось, а тому детектив був уповноважений на прийняття рішення про його закриття на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Вказане рішення було оформлено детективом у формі постанови, перевіривши зміст якої, слідчий суддя встановив, що вона містить усі відомості (елементи), передбачені ст. 110 КПК України для такого процесуального рішення. Наведені детективом у постанові мотиви і обґрунтування прийнятого рішення, слідчий суддя вважає достатніми для винесення постанови про закриття кримінального провадження з вказаної у ній підставі.
При цьому, текстом самої постанови спростовуються твердження скаржника щодо відсутності у її мотивувальній частині відомостей про зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови та про мотиви прийняття постанови і їх обґрунтування. Так, слідчим суддею встановлено, що оскаржувана постанова містить детальний виклад обставин, які покладені детективом в основу висновку про відсутність в діях заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_5 ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366-2 КК України. Сама по собі незгода скаржника з наведеним у постанові обґрунтуванням, не може свідчити про його відсутність. Водночас оцінка сутності і якості наведеної детективом аргументації буде надана слідчим суддею нижче при перевірці наявності підстав для закриття кримінального провадження.
З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку про дотримання детективом процесуального порядку закриття кримінального провадження.
3.1.Щодо наявності підстав для закриття кримінального провадження
Відповідно до положень глави 24 КПК України, закриття кримінального провадження є формою закінчення досудового розслідування, яке здійснюється в силу наявності обставин, що виключають кримінальне провадження, або при наявності підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності.
При цьому, статтею 25 КПК України проголошено засаду публічності, згідно з якою прокурор, слідчий зобов'язані в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в разі надходження заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила. З цією нормою кореспондуються інші приписи КПК України, які зобов'язують орган досудового розслідування застосовувати всі передбачені законом заходи для забезпечення ефективності досудового розслідування.
З огляду на це, з метою виконання завдань кримінального провадження та дотримання загальних засад його здійснення, прийняттю слідчим рішення про закриття кримінального провадження має передувати вжиття ним всіх можливих заходів в порядку, передбаченому КПК України, а саме - здійснення всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин кримінального провадження, безпосереднього дослідження та оцінки слідчим доказів, які стосуються цього провадження у їх сукупності.
Як встановлено слідчим суддею, дане кримінальне провадження було розпочато на підставі ухвали Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 20 серпня 2025 року (справа №991/7701/25, провадження №11-сс/991/553/25), якою було зобов'язано уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України внести до ЄРДР відомості за заявою голови ГО «Платформа Громадський Контроль» ОСОБА_3 від 10.07.2025.
У вказаній заяві було викладено відомості про те, що ОСОБА_5 , який є заступником керівника Дніпропетровської обласної прокуратури, до поданої щорічної декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2024 рік, вніс дані про придбання 28.07.2023 його матір'ю ОСОБА_6 житлового будинку загальною площею 204.1 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Вартість, вказана у декларації - 336 019 грн. При цьому, за цією адресою знаходиться котеджний комплекс закритого типу, що розташований біля озера Блакитне. Вартість, вказана у декларації, на переконання заявника, виглядає сумнівною, оскільки ринкова вартість 1 кв.м. будинку в цьому котеджному комплексі, без внутрішнього оздоблення складає 250 доларів США, відповідно, вартість будинку площею 204,1 кв.м. мала б скласти 51 тис. доларів США або 1,86 млн гри (за офіційним курсом НБУ станом на 01.07.2023 рік 1 долар = 36,57 гри). Відтак, на думку заявника, ОСОБА_7 свідомо, умисно, достовірно знаючи реальну вартість придбаного членом його сім'ї об'єкту нерухомого майна, вніс завідомо недостовірні відомості до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2024 рік, що відрізняються від достовірних на суму 1,52 млн. грн. Такі дії заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури кваліфіковано заявником за ч. 1 ст. 366-2 КК України.
На виконання вказаної ухвали, детективом Національного антикорупційного бюро України 01.09.2025 було розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні №52025000000000488 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366-2 КК України, за фактом ймовірного внесення заступником керівника Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_5 завідомо недостовірних відомостей до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченої Законом України «Про запобігання корупції», яке проводилось до 01.05.2026 і було закінчено внаслідок прийняття рішення про закриття кримінального провадження.
01.05.2026 детектив Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_4 виніс постанову про закриття кримінального провадження №52025000000000488 від 01.09.2025 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366-2 КК України.
У вказаній постанові детектив зазначив, що в ході досудового розслідування за результатами проведених слідчих дій встановлено, що різниця між задекларованою вартістю житлового будинку та його орієнтовною середньоринковою вартістю не досягає передбаченого ч. 1 ст. 366-2 КК України порогу суми завідомо недостовірних відомостей, визначеного станом на 2023 рік.
На обґрунтування такого висновку детектив вказав, що оглядом Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, держателем якого є Національне агентство з питань запобігання корупції отримано відомості про щорічні декларації за 2023 та 2024 роки, поданих ОСОБА_5 , відповідно до яких у розділі 3. Об'єкти нерухомості зазначений об'єкт нерухомості, а саме житловий будинок площею 204,1 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 вартістю 336 019 грн набутий 28.07.2023 у власність членом сім'ї декларанта, а саме матір'ю ОСОБА_6 .
Проведеним оглядом інформація та документів із Державною реєстру речових прав на нерухоме майно, держателем якого с Міністерство юстиції України (ДП НАІС), а також інформації із мережі Інтернет щодо орієнтовної середньої ринкової ціни житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 встановлено, що орієнтовна середня ринкова ціна житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , площею 204,1 кв.м., станом на період часу протягом 24.07.2023 - 24.03.2024, що включає 28.07.2023, може становити 2 062 430,75 грн.
Відповідно різниця задекларованої вартості вказаного житлового будинку та орієнтовної середньої ринкової ціни житлового будинку може становити суму 1 726 411,75 грн (2 062 430,75 - 336 019 = 1 726 411,75). Втім, поріг суми завідомо недостовірних відомостей у значенні ч. 1 ст. 366-2 КК України у 2023 році становить 2 013 000 грн.
Також детектив зазначив, що під час досудового розслідування на адресу Національного бюро звертався ОСОБА_5 із клопотанням, яке стосується закриття кримінального провадження, в якому серед іншого зазначив обставини придбання та декларування житлового будинку площею 204,1 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 .
Надані ОСОБА_5 документи щодо стану житлового будинку на момент його придбання тощо не суперечать матеріалам досудового розслідування, а тому також враховані під час прийняття рішення про закриття кримінального провадження у взаємозв'язку із результатами огляду від 10.12.2025, доказами заявника та відомостями спеціалізованих інтернет-майданчиків.
Крім того, на запит Національного бюро Національне агентство з питань запобігання корупції надало відповідь про те, що під час попереднього аналізу інформації встановлено, що ОСОБА_5 та члени його сім'ї мали фінансову спроможність для набуття у власність об'єктів нерухомого / рухомого майна по вартості яка визначена правовстановлюючими документами, а також по вартості яка встановлена на ринку нерухомості.
З урахуванням цього, детективом було прийнято рішення про закриття цього кримінального провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КК України у зв'язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення.
Проаналізувавши обґрунтованість та вмотивованість вказаного рішення детектива у світлі доводів поданої скарги, слідчий суддя доходить висновку, що твердження заявника про неповноту проведеного досудового розслідування, передчасність та недостатню вмотивованість постанови не знайшли свого підтвердження.
Зокрема, наявними в справі матеріалами кримінального провадження спростовуються твердження заявника про те, що детективом не було здійснено жодних дій для перевірки вказаних в заяві обставин, зокрема зокрема не призначено та не проведено судову оціночну експертизу, не витребувано правовстановлюючі та технічні документи, не допитано осіб, обізнаних із обставинами придбання майна, та не досліджено джерела походження коштів для придбання будинку за ринковою вартістю.
Так, детективом 01.10.2025 проведено допит у якості свідка голови ГО «Платформа Громадський Контроль» ОСОБА_3 , проведено огляд відомостей з Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, держателем якого є Національне агентство з питань запобігання корупції, щодо щорічних декларацій ОСОБА_5 за 2023 та 2024 роки, інформації та документів із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, держателем якого є Міністерство юстиції України (ДП НАІС), щодо адреси: АДРЕСА_1, надіслано запити та отримано відповіді від спеціалізованих інтернет-майданчиків про ринкові ціни на житлові будинки, проведено аналіз отриманої інформації з метою встановлення середньої ринкової ціни за 1 кв.м житлового будинку в Дніпропетровській області, Петриківській територіальній громаді, село Єлизаветівка у період часу протягом 24.07.2023 - 24.02.2024, тощо.
Зі змісту ст. 366-2 КК України вбачається, що сама по собі недостовірність відомостей, зазначених у декларації, не завжди є підставою для притягнення особи до кримінальної відповідальності. Для кваліфікації такого діяння за ч. 1 ст. 366-2 КК України необхідно, щоб різниця між недостовірними та достовірними відомостями становила від 750 до 2500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, а для кваліфікації за ч. 2 цієї статті - понад 2500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Станом на 2023 рік поріг суми недостовірних відомостей у розумінні ч. 1 ст. 366-2 КК України становив 2 013 000 грн. Відтак детектив дійшов обґрунтованого висновку про відсутність у діях особи складу вказаного кримінального правопорушення, оскільки різниця між задекларованою вартістю зазначеного житлового будинку та його орієнтовною середньоринковою вартістю могла становити 1 726 411,75 грн, що не досягає встановленого законом мінімального порогу для настання кримінальної відповідальності.
Також, слідчий суддя погоджується з висновком детектива про те, що після встановлення факту недосягнення різницею між задекларованою вартістю житлового будинку та його орієнтовною середньоринковою вартістю порогу суми завідомо недостовірного декларування, передбаченого ч. 1 ст. 366-2 КК України, подальше проведення слідчих (розшукових) дій, які з огляду на встановлені обставини не можуть призвести до збільшення вартості житлового будинку, суперечило б завданням кримінального провадження.
Крім того, оскільки за результатами попереднього аналізу матеріалів кримінального провадження встановлено, що різниця між задекларованою вартістю житлового будинку та його орієнтовною середньоринковою вартістю не досягає встановленого ч. 1 ст. 366-2 КК України порогу для відповідальності за недостовірне декларування, необхідність у призначенні судової експертизи була відсутня. З огляду на те, що таке процесуальне рішення має бути належним чином обґрунтованим та доцільним, його прийняття за відсутності відповідних підстав є невиправданим.
Враховуючи усе викладене, висновок детектива Національного антикорупційного бюро України про відсутність у діях заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_5 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366-2 КК України, та прийняття рішення про закриття кримінального провадження є обґрунтованим та вмотивованим, відповідає завданням і засадам кримінального провадження, і відповідне рішення прийнято з дотриманням процесуальних вимог щодо його форми.
Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 307 КПК України, за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування, слідчий суддя, зокрема, може постановити ухвалу про відмову у задоволенні скарги.
Оскільки оскаржувана постанова відповідає вимогам кримінального процесуального законодавства, а рішення про закриття кримінального провадження є обґрунтованим та законним, скарга голови ГО «Платформа Громадський Контроль» ОСОБА_3 не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 284, 303-309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя
1. Скаргу голови ГО «Платформа Громадський контроль» ОСОБА_3 на постанову детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_4 від 01.05.2026 про закриття кримінального провадження № 52025000000000488 від 01.09.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366-2 КК України, - залишити без задоволення.
2. Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти днів до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду
3. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1