Справа № 991/4503/26
Провадження 1-кс/991/4516/26
07 травня 2026 року м. Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
представника власника майна - адвоката ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу адвоката ОСОБА_3 , подану в інтересах ОСОБА_4 на бездіяльність слідчого, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна у межах кримінального провадження № 42023000000001416 від 25.08.2023,
05.05.2026 вказане клопотання надійшло до Вищого антикорупційного суду і на підставі протоколу автоматизованого визначення слідчого судді було передано на розгляд слідчого судді ОСОБА_1 .
1.Зміст скарги
Адвокат просить визнати бездіяльність детективів НАБУ та прокурорів САП, яка полягає у неповерненні тимчасового вилученого майна під час обшуку 29.04.2026 за адресою: АДРЕСА_1 , що перебуває у власності ОСОБА_5 та знаходиться у фактичному володінні ОСОБА_4 .
У скарзі адвокат зазначив, що під час обшуку було вилучено багато майна, серед яких мобільний телефон Apple iPhone, модель - А3523, документи (перелік, викладений у скарзі), Ноутбук Macbook Pro с/н JH2W799KCC.
При цьому, скаржник стверджує, що 30 квітня 2026 року прокурором Четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_6 подано слідчому судді Вищого антикорупційного суду клопотання про арешт вилученого майна в рамках КП № 42023000000001416 від 25.08.2023.
Так, відповідно до змісту клопотання, в ході обшуку (29.04.2026) виявлено та вилучено мобільний телефон Apple iPhone, модель - А3523 в корпусі синього кольору, який визнаний та долучений до кримінального провадження в якості речового доказу, у зв'язку із тим, що вміст зазначеного телефону може містити відомості, що мають значення для досудового розслідування. Того ж дня, детективом призначено комплексну судову телекомунікаційну та комп'ютерно-технічну експертизу.
Водночас, станом на 04.05.2026 року, процесуальний статус інших речей та документів вилучених під час проведення обшуку 29.04.2026 не встановлено, речі та документи не повернуто ОСОБА_4 , з клопотанням про арешт вилученого майна орган досудового розслідування не звертався.
Також в ході обшуку було вилучено документи, які жодного відношення не мають ні до кримінального провадження 42023000000001416 від 25.08.2023, ні до ОСОБА_4 , а тому такі документи не можуть бути речовим доказом у розумінні статті 98 КПК України в рамках кримінального провадження, яке здійснюється за фактом легалізації ОСОБА_7 майна отриманого злочинним шляхом, декларування ним завідомо недостовірних відомостей, які відрізняються від достовірних на суму понад 2500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
З огляду на це адвокат просить визнати бездіяльність детектива щодо неповернення тимчасово вилученого майна.
2.Позиції учасників судового засідання
ОСОБА_8 просив залишити скаргу без задоволення, оскільки вважає вилучені документи та рукописні записи такими, що мають значення для досудового розслідування та були визнані речовими доказами постановою від 30.04.2026. Окрім цього, детектив вказав, що постановою від 07.05.2026 частково задоволено клопотання адвоката ОСОБА_3 про повернення тимчасового вилученого майна та визнано можливим повернення Macbook Pro с/н JH2W799KCC, медичних документів та паспортів окремих громадян України - ОСОБА_4 .
Адвокат ОСОБА_3 вказані відомості не оспорював, однак наполягав на задоволенні скарги.
3.Оцінка та мотиви слідчого судді
Відповідно до ч. 1 ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності слідчого, прокурора в порядку, передбаченому КПК України.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого або прокурора, яка полягає, зокрема, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 КПК України.
У першу чергу, для вирішення питання про неповернення тимчасово вилученого майна, слідчий суддя має визначити чи має майно, відносно якого порушене питання, статус тимчасово вилученого.
Так, відповідно до ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом.
Частиною другою зазначеної статті передбачено, що тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони відповідають одній з ознак п.1-4 вказаної статті.
При цьому, оцінка підстав віднесення певного майна до категорії тимчасово вилученого в розумінні ст. 167 КПК України залежить також від процесуального порядку його одержання органом досудового розслідування.
Статтею 168 КПК України передбачено випадки за яких можливо тимчасово вилучати майно, зокрема згідно з ч.2 цієї статті тимчасове вилучення здійснюється під час обшуку.
Вказана слідча дія відповідно до ст. 234 КПК України проводиться на підставі ухвали слідчого судді, в якій, з-поміж іншого, мають міститися відомості про речі та документи або осіб, для виявлення яких проводиться обшук (п.6 ч.2 ст. 235 КПК України).
Слідчий суддя вважає, що необхідність зазначення таких відомостей узгоджується із тим, що під час розгляду клопотання про надання дозволу на обшук детектив/прокурор, серед іншого, має довести достатність підстав вважати, що відповідні речі та документи мають значення для досудового розслідування, відомості, які в них містяться, можуть бути доказами під час судового розгляду, а також, можливість перебування таких речей та документів у зазначеному житлі чи іншому володінні особи ( п.2-4 ч.5 ст.234 КПК України).
Враховуючи зазначене, при вирішенні питання про дозвіл на проведення обшуку, здійснюється судовий контроль за втручанням у право власності осіб, зокрема щодо конкретного обсягу майна, яке має значення для конкретного кримінального провадження та яке за умови подальшого дотримання встановлених законом правил отримання доказової інформації із таких речей і документів та її фіксування забезпечуватиме правомірність утримання такого майна органом досудового розслідування.
У зв'язку із цим, статтею 236 КПК України, якою встановлено порядок проведення обшуку, розрізнено статус майна, яке може вилучатися під час такої слідчої дії. Така різниця у статусі обумовлена відмінностями у подальшому процесуальному оформленні майна у кримінальному провадженні і, відповідно, відмінністю в питанні повернення власнику.
Так, положення ч. 7 ст. 236 КПК України передбачає, що предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
Тож, законодавцем визначено, що тимчасово вилученим майном під час обшуку є майно, яке:
- не входить до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку;
- не відноситься до предметів, які вилучені законом з обігу.
Застосовуючи вказані положення до майна, щодо якого порушено питання у поданій скарзі, слідчий суддя виходить із таких міркувань.
Так, встановлено, що 29.04.2026 на підставі ухвали слідчого судді від 23.04.2026 (справа № 991/3912/26) у межах кримінального провадження № 42023000000001416 від 25.08.2023 проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_4 , а саме у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 .
Під час обшуку було вилучено ряд речей і документів, однак з клопотанням про накладення арешт звернулися лише щодо мобільного телефону Apple Iphone модель А3523.
Інша частина майна(документи та чорнові записи, ноутбук, квитанції), що перебуває у володінні органу досудового розслідування, наразі неарештована, однак таке майно визнане речовими доказами.
У першу чергу слідчий суддя враховує постанову детектива ОСОБА_9 від 07.05.2026, якою частково задоволено клопотання адвоката ОСОБА_3 та повернуто частину майна, зокрема ноутбук Macbook Pro с/н JH2W799KCC, медичну документацію, копію паспортних даних осіб, документи про освіту.
Щодо частини іншого майна, які є документами, то слідчий суддя не погоджується із доводами скаржника про те, що вилучене під час обшуку майно, на яке в подальшому не накладено арешт, є тимчасово вилученим майном.
У цьому контексті, слідчий суддя вважає за необхідне зазначити, що доводи скаржника про те, що усе майно, вилучене під час обшуку, має статус тимчасово вилученого відхиляються, оскільки не ґрунтуються на чинному законодавстві, зокрема не відповідають положенням наведеним вище.
Із резолютивної частини ухвали про надання дозволу на обшук вбачається, що слідчим суддею вбачається, що слідчий суддя надав дозвіл на відшукання паперових документів, щоденників, зошитів, журналів, окремих аркушів паперу, чорнових записів, нотатків, та електронних документів, електронних носіїв інформації, в тому числі мобільних телефонів, планшетів, ноутбуків, комп'ютерної техніки, листування в мобільних додатках та месенджерах електронних носіїв інформації, зокрема мобільних телефонах, планшетах, ноутбуках, комп'ютерній техніці, накопичувачах на жорстких магнітних дисках, картах пам'яті, флеш-носіях щодо обставин вчинення кримінальних правопорушень, зокрема обставин легалізації ОСОБА_7 майна отриманого злочинним шляхом, декларування ним завідомо недостовірних відомостей, які відрізняються від достовірних на суму понад 2500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, а також на вчинення дій, спрямованих на приховування кримінальних правопорушень та укриття слідів їх скоєння.
Перевіряючи відповідність вилученого майна тим критеріям, які зазначені в ухвалах про надання дозволу на обшук, слідчий суддя відзначає, що у його розпорядженні перебуває виключно перелік найменування вилучених документів, яке не дає у повній мірі визначити їх зміст. Крім того, слідчий суддя відзначає, що скаржник не пояснює непов'язаність цих документів із предметом досудового розслідування, хоча і заперечує проти підстав їх утримання органом досудового розслідування.
Окрім цього, слідчий суддя відзначає, що речі та документи, які містять ознаки доказу в кримінальному провадженні, однак не наділені ознаками майна, не є об'єктами цивільних прав, не мають історичної, художньої, наукової, літературної, економічної або іншої істотної цінності, зокрема, для особи, у якої вони вилучені (листи, чорнові записи, блокноти, речі немайнового характеру тощо), не належать до тимчасово вилученого майна та не потребують вирішення питання про арешт.
У цьому випадку детективами було вилучено документи, чорнові записи, блокноти, папки із документами, тощо. Такі речі було вилучено під час проведення обшуку за місцем фактичного проживання, за ухвалою слідчого судді.
Такі документи долучаються слідчим до матеріалів кримінального провадження та зберігаються в них згідно з правилами, передбаченими законом.
Зокрема, стаття 100 КПК визначає порядок зберігання речових доказів, якою передбачено що речовий доказ або документ, наданий на підставі судового рішення, зберігається у сторони кримінального провадження, якій він наданий. Сторона кримінального провадження, якій надано речовий доказ або документ, зобов'язана зберігати їх у стані, придатному для використання у кримінальному провадженні. Речові докази, які отримані або вилучені слідчим, прокурором, оглядаються, фотографуються та докладно описуються в протоколі огляду. Зберігання речових доказів стороною обвинувачення здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (ч. 2 ст. 100 КПК).
Документ повинен зберігатися протягом усього часу кримінального провадження. За клопотанням володільця документа слідчий, прокурор, суд можуть видати копії цього документа, за необхідності - його оригінал, долучивши замість них до кримінального провадження завірені копії (ч. 3 ст. 100 КПК).
У цьому випадку документи було вказано у рішенні слідчого судді про надання дозволу на проведення обшуку.
Водночас вилучені документи, чорнові записи, блокноти, папки із документами не мають жодної істотної цінності, корисних властивостей, їх вилученням не завдається майнової шкоди володільцям, такі дії не містять ознак втручання у володіння особою майном. У зв'язку з чим, потреба в накладенні арешту на них відсутня.
Натомість, ані у клопотанні, ані у судовому засіданні представником скаржників не наведено та не конкретизовано, які саме із вилучених документів не входять у перелік документів, дозвіл на відшукання яких надано. Більше того, представник власників майна не повідомив суду жодних обставин, які б очевидно свідчили, що такі документи не відносяться до тих, на відшукання яких надано дозвіл, або ж що такі документи не мають жодного відношення до обставин розслідуваних у цьому кримінальному провадженні.
За таких обставин, слідчий суддя вважає, що подана скарга є необґрунтованою, а тому відмовляє у її задоволенні.
Керуючись, ст. ст. 168-170, 236, 303, 307, 309, 376, 392 КПК України, слідчий суддя,
1.Скаргу адвоката ОСОБА_3 , подану в інтересах ОСОБА_4 на бездіяльність слідчого, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна у межах кримінального провадження № 42023000000001416 від 25.08.2023, - залишити без задоволення.
2.Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення і оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1