печерський районний суд міста києва
Справа № 757/7245/26-к
08 квітня 2026 року м. Київ
Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судових засідань - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суді в м. Києві клопотання адвоката ОСОБА_3 , яка діє в інтересах Приватного підприємства «Вектра Плюс», про скасування арешту майна,
1. Короткий виклад вимог та доводів поданого клопотання
До провадження слідчого судді надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 , яка діє в інтересах власника ПП «Вектра Плюс», про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 1202317050000076 від 05.01.2023, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 14.12.2023, справа №757/56733/23-к, а саме: шляхом заборони відчуження, розпоряджання та користування на корпоративні права ПП «Вектра Плюс» (код ЄДРПОУ 31435769) та заборону державним реєстраторам, а також нотаріусам приймати рішення про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, здійснювати державну реєстрацію змін та вносити до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відповідні записи, у т.ч. стосуються зміни розміру статутного капіталу ПП «Вектра Плюс» (код ЄДРПОУ 31435769).
В обґрунтування клопотання посилається на те, що арешт було накладено безпідставно, необґрунтовано, також на те, що на даному етапі немає необхідності у застосуванні такого заходу впливу. Так, адвокат вказує на нагальну необхідність зміни юридичної адреси у зв'язку із знищенням приміщення Підприємства внаслідок ворожого обстрілу, оскільки приміщення за адресою, де зареєстровано місцезнаходження ПП «Вектра Плюс», як юридичної особи є фактично непридатним для використання через значні руйнування. Також адвокат посилається на те, що державна реєстрація зміни місцезнаходження ПП «Вектра Плюс» не можлива без скасування аборони, встановленої ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 14.12.2023 року, справа № 757/56733/23-к. Вказана обставина, на переконання заявника, свідчить про надмірне та безпідставне обтяження Підприємства та наглядно дає зрозуміти, наскільки сильно відповідні обмеження впливають на поточну господарську діяльність підприємства. Окрім цього захисник зазначає, що арешт накладено з метою забезпечення цивільного позову ОСОБА_4 до ТОВ «Європабуд» та ПП «Вектра Плюс», водночас: у кримінальному провадженні жодній особі не повідомлено про підозру; ПП «Вектра Плюс» не є юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження; злочини, передбачені ч .3 ст. 358, ч. 4 ст. 191 та ч. 3 ст. 212 КК України, не входять до переліку злочинів, за якими можуть застосовуватися заходи кримінально-правового характеру до юридичної особи; закон не передбачає цивільної відповідальності юридичної особи за дії посадових осіб за такими статтями КК України. Слідчий суддя помилково зазначив, що власником корпоративних прав є лише ОСОБА_5 , хоча учасниками ПП «Вектра Плюс» є сім осіб, у тому числі неповнолітні спадкоємці. Корпоративні права належать саме учасникам товариства, а не юридичній особі. При цьому цивільний позов подано до підприємств, а не до їх учасників. Таким чином, арешт корпоративних прав фактично обмежує права осіб, які не є підозрюваними чи цивільними відповідачами, та порушує їх право мирного володіння майном. Арешт діє майже два роки, однак жодній особі не повідомлено про підозру, активні слідчі дії фактично не проводяться, підприємство зазнає репутаційних та господарських втрат. З урахуванням викладеного заявник вважає, що арешт корпоративних прав ПП «Вектра Плюс» накладено необґрунтовано, а необхідність у його подальшому застосуванні відсутня, що є підставою для його скасування відповідно до ст.174 КПК України.
2. Позиції сторін
Адвокат ОСОБА_3 в судове засідання не прибула, будучи належно повідомленою про день, час та місце розгляду справи. Заяв, клопотань не надходило.
Представник органу досудового розслідування у судове засідання не прибув, подав до суду письмові заперечення на клопотання про скасування арешту майна, в яких просив проводити розгляд клопотання у свою відсутність.
Статтею 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до вимог статті 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, слідчий суддя визнав можливим прийняти рішення по суті клопотання у відсутність осіб, які не з'явились, на підставі наданих доказів.
Згідно з частиною четвертою статті 107 КПК України фіксація за допомогою технічних засобів під час розгляду клопотання слідчим суддею не здійснювалась.
3.Норми права, якими керується слідчий суддя при розгляді клопотання
Процесуальні правовідносини регулюються главою 17 «Арешт майна» розділу ІІ «Заходи забезпечення кримінального провадження» КПК України.
Статтею 2 КПК України передбачено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна (ч. 2 ст. 131 КПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України захід забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Положеннями ч. 1 ст. 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Згідно ч. 2 ст. 173 ПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
4.Обставини, встановлені слідчим суддею.
Офісом Генерального прокурора здійснюється нагляд за додержанням законів у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 12023170500000076 від 05.01.2023 за фактом привласнення та розтрати майна ТОВ «Європабуд» (код ЄДРПОУ 34987714) та ПП «Вектра Плюс» (код ЄДРПОУ 31435769) шляхом підроблення офіційних документів, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 191 КК України.
З метою забезпечення подальшого повного, всебічного та об'єктивного розслідування вказаного кримінального провадження, з'ясування об'єктивної істини по справі, проведення інших слідчих та процесуальних дій, з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов) виникла необхідність у накладенні арешту на корпоративні права ПП «Вектра Плюс» (код ЄДРПОУ 31435769).
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 14 грудня 2023 року у справі № 757/56733/23-к накладено арешт шляхом заборони відчуження, розпоряджання та користування на корпоративні права ПП «Вектра Плюс» (код ЄДРПОУ 31435769) та заборону державним реєстраторам, а також нотаріусам приймати рішення про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, здійснювати державну реєстрацію змін та вносити до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відповідні записи, у т.ч. стосуються зміни розміру статутного капіталу ПП «Вектра Плюс» (код ЄДРПОУ 31435769).
Ухвалою Київського апеляційного суду від 29.08.2024 залишено без змін ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 14 грудня 2023 року у справі № 757/56733/23-к.
5.Мотиви слідчого судді
Вивчивши клопотання, дослідивши його матеріали, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить наступного висновку.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 14.12.2023 у справі № 757/56733/23-к накладено арешт на корпоративні права ПП «Вектра Плюс» із забороною відчуження, розпорядження та користування ними, а також забороною вчинення реєстраційних дій щодо юридичної особи. Арешт накладено в межах кримінального провадження № 12023170500000076 від 05.01.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 191, ч. 3 ст. 212 КК України, з метою забезпечення цивільного позову та недопущення відчуження активів підприємства. Обґрунтованість підстав накладення арешту було перевірено Київським апеляційним судом в своїй ухвалі від 29.08.2024.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасований лише у разі, якщо заявником буде доведено, що у подальшому застосуванні такого заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано. Обов'язок доведення зазначених обставин покладається саме на особу, яка звернулась із відповідним клопотанням.
Разом із тим, доводи заявника не свідчать про відсутність правових підстав для подальшого застосування арешту.
Сам по собі факт тривалості досудового розслідування та відсутності повідомлення особам про підозру не є безумовною підставою для скасування арешту майна. Положення ст. 170 КПК України не ставлять можливість накладення чи подальшого існування арешту майна у залежність виключно від повідомлення особі про підозру, якщо арешт застосовано з метою забезпечення збереження майна та можливого відшкодування шкоди у кримінальному провадженні.
З матеріалів провадження вбачається, що органом досудового розслідування перевіряються обставини можливого незаконного відчуження майна ПП «Вектра Плюс» та ТОВ «Європабуд», а також ризики подальшого відчуження корпоративних прав та активів підприємства. Отже, ризики, які стали підставою для накладення арешту, не втратили актуальності.
Посилання заявника на необхідність зміни юридичної адреси підприємства у зв'язку з пошкодженням приміщення внаслідок обстрілу не спростовує необхідності подальшого існування арешту. Вказані обставини можуть бути підставою для звернення із окремим клопотанням щодо часткового скасування заборони в частині проведення конкретної реєстраційної дії, однак не свідчать про необхідність повного скасування арешту корпоративних прав. Крім того, відповідно до додатку до акта про пожежу від 17 липня 2025 року знищено приміщення ТОВ "ЄВРОПАБУД". Докази про знищення та неможливість здійснення діяльності за зареєстрованою адресою ПП «Вектра Плюс» матеріали клопотання не містять.
Доводи заявника щодо неможливості застосування заходів кримінально-правового характеру до юридичної особи також не є підставою для скасування арешту, оскільки арешт накладено не з метою застосування спеціальної конфіскації чи заходів кримінально-правового характеру до юридичної особи, а для забезпечення цивільного позову та недопущення відчуження майна.
Посилання заявника на судові рішення Київського апеляційного суду в інших справах не мають преюдиційного значення у даному провадженні, оскільки питання про наявність чи відсутність підстав для арешту майна вирішується слідчим суддею у кожному конкретному випадку з урахуванням обставин відповідного клопотання та наданих матеріалів.
Крім того, сам факт належності корпоративних прав декільком особам, у тому числі спадкоємцям, не виключає можливості накладення арешту на такі корпоративні права у порядку ст. 170 КПК України, якщо це необхідно для досягнення мети кримінального провадження.
Слідчий суддя також враховує принцип співмірності втручання у право власності із завданнями кримінального провадження. На даному етапі досудового розслідування потреби кримінального провадження виправдовують подальше застосування такого заходу забезпечення, оскільки скасування арешту може створити ризики відчуження корпоративних прав, зміни структури власності підприємства та унеможливлення виконання завдань кримінального провадження.
За таких обставин, заявником не доведено ані необґрунтованість накладення арешту, ані те, що у подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба, у зв'язку з чим підстави для задоволення клопотання про скасування арешту майна відсутні.
Також слідчий суддя враховує, що адвокатом ОСОБА_3 неодноразово подавались до суду однотипні клопотання про скасування арешту вказаного майна, однак слідчими суддями вказані клопотання залишались без задоволення, що вказує на ознаки зловживання стороною своїми процесуальними правами.
Враховуючи викладене вище, слідчий суддя доходить висновку про необхідність клопотання адвоката ОСОБА_3 , яка діє в інтересах власника ПП «Вектра Плюс», про скасування арешту майна залишити без задоволення.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 138, 174 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання - залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_6