18 травня 2026 року Справа 160/7641/26
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лозицької І.О., розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі заяви позивача про збільшення позовних вимог у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування наказу, -
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій просить суд:
- визнати протиправними дії службової/посадової особи суб'єкта владних повноважень ІНФОРМАЦІЯ_2 , які полягають у протиправному затриманні та утриманні позивача в гаражному приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 , в проміжок часу приблизно з 19:00 години 22.02.2026 до приблизно 10:00 години, 23.02.2026, під вартою озброєних людей у однострої Збройних Сил України, без вмотивованого рішення суду;
- визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 22.02.2026 №399 про призов позивача на військову службу під час мобілізації на особливий період, та відправлення до Військової частини НОМЕР_1 , який було прийнято без проходження позивачем медичного огляду ВЛК.
Ухвалою суду від 02.04.2026 відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
До суду від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог, в якій останній просить суд:
- збільшити позовні вимоги у справі №160/7641/26, шляхом додавання позовної вимоги до відповідача-2 Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 23.02.2026 в частині зарахування позивача до списків Військової частини НОМЕР_1 ;
- збільшити позовні вимоги у справі №160/7641/26, шляхом додавання позовної вимоги до відповідача-2 Військової частини НОМЕР_1 про зобов'язання Військової частини НОМЕР_1 в особі командира цієї в/ч звільнити позивача від проходження військової служби та виключення його зі списків особового складу.
До суду від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог, в якій останній просить суд:
- збільшити позовні вимоги у справі №160/7641/26, шляхом додавання позовної вимоги до відповідача-3 Комунального некомерційного підприємства «Криворізька міська лікарня №7» Криворізької міської ради, про визнання протиправною та скасування довідки позаштатної ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_3 Комунальне некомерційне підприємства «Криворізька міська лікарня №7» Криворізької міської ради, №2026-0222-2332-0087-3 від 22.02.2026, якою позивача на підставі статті графи ІІ Розділу хвороб, протиправно визнано придатним до служби на підводних човнах, на надводних кораблях, у морській піхоті, десантно-штурмових військах, спеціальних спорудах, підрозділах спеціального призначення.
Вирішуючи подані позивачем заяви по суті, суд зазначає таке.
Відповідно до ст. 8 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.
Частиною 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1, п. 3 ч. 3 ст. 44 КАС України учасники справи мають рівні процесуальні права та обов'язки. Учасники справи в т. ч. мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 47 КАС України, крім прав та обов'язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п'ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Встановлене згаданою нормою право позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, змінити підстави позову має обмеження у часі. Таким чином, право позивача змінити підстави позову та уточнити позовні вимоги обмежуються першим судовим засіданням, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ч. 3 ст. 262 КАС України підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - протягом п'ятнадцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
З урахуванням того, що провадження у справі відкрито 02.04.2026, тридцятиденний строк на здійснення деяких процесуальних дій сплинув 01.05.2026.
Процесуальний закон, надавши позивачу право подати заяву про зміну позовних вимог чітко визначив зміст такої процесуальної поведінки сторони, зокрема, відповідна зміна може стосуватися лише:
- предмета або підстави позову;
- збільшення або зменшення розміру позовних вимог.
Аналіз першої складової можливості подання заяви про зміну позовних вимог, визначених у частині 1 статті 47 КАС України, свідчить, що законодавець у зазначеній нормі не передбачив права позивача на зміну одночасно як предмета так і підстави позову з огляду на те, що така зміна фактично свідчить про появу нових вимог із іншим, додатковим предметом та самостійною підставою. Подання заяви із новим предметом і відповідно підставою позову, по своїй суті, не може бути заявою про зміну того предмету і підстави позову, провадження за яким вже перебуває на розгляді у суді.
Так, підстава адміністративного позову обставини (юридичні факти) і норми права, які у своїй сукупності дають право особі звернутися до суду з вимогами до іншої особи. Необхідність у зміні підстав позову настає тоді, коли в процесі розгляду справи встановлюється невідповідність між обставинами чи нормами права, якими обґрунтовано позов, і обставинами чи нормами, за якими вимога може бути задоволена.
Зміна підстави адміністративного позову можлива у такі способи: заміна одних фактичних чи правових підстав позову іншими (в межах одного предмета); доповнення фактичних чи правових підстав новими (в межах одного предмета); вилучення деяких із зазначених фактичних чи правових підстав (в межах одного предмета).
Предмет позову - це матеріально-правові вимоги позивача до відповідача. Необхідність у зміні предмету позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не дають йому можливості задовольнити своїх інтересів.
Зміна предмету адміністративного позову можлива у такі способи: заміна одних позовних вимог іншими (в основі яких знаходяться первинні підстави позову); доповнення позовних вимог новими (в основі яких знаходяться первинні підстави позову); вилучення із позовних вимог; пред'явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин (в основі яких знаходяться первинні підстави позову).
Отже, зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - зміну обставин, на яких ґрунтуються вимоги особи, яка звернулася з позовом. Зміна предмету або підстав позову може відбуватися лише у межах спірних правовідносин. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається. Наслідком розгляду заяви, зміст якої свідчить про одночасну зміну предмета і підстав позову є повернення такої заяви та розгляд раніше заявлених позовних вимог, якщо позивач не відмовляється від позову. Водночас у таких випадках позивач не позбавлений права звернутися з новим окремим позовом у загальному порядку.
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 22.01.2020 у справі №826/19197/16.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У контексті другої складової можливості подання заяви про зміну позовних вимог, визначених у ч. 1 ста. 47 КАС України, слід зауважити, що «розмір» позовних вимог - це характеристика таких вимог, зміст яких як правило має цифровий вираз/еквівалент, зокрема, стягнення грошових коштів у відповідній сумі/грошовому розмірі тощо. В даному випадку мова не йде про збільшення «кількості» вимог, а процесуальний закон чітко визначає - «розмір».
Окрім вказаного, процесуальним законом не передбачено права позивача на подання адміністративного позову в уточненій редакції. Відтак, в разі надходження до суду адміністративного позову в уточненій редакції, виходячи з його змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, необхідно розцінювати такий позов як подання: іншого (ще одного) позову; зміну предмета або підстав позову; об'єднання позовних вимог (різних предметів, в межах незмінних підстав позову), збільшення або зменшення розміру позовних вимог.
Так, у заявах, що розглядаються, позивач заявляє нові позовні вимоги до суб'єктів владних повноважень, яких не визначено учасниками справи.
Суд зауважує, що заявляючи нові позовні вимоги, позивач фактично змінює не лише предмет позову, а й його підстави (сформувавши нові/додаткові самостійні предмети і підстави щодо позовних вимог).
Враховуючи вищевикладене, подані позивачем заяви фактично є заявами про одночасну зміну підстав та предмету позову у справі, що згідно з ч. 1 ст. 47 КАС України не допускається, оскільки свідчить про виникнення нових адміністративних позовів, які мають свої індивідуальні предмети та самостійні підстави, що є відмінними від предмету та підстав, визначених стороною позивача при зверненні до суду з первинним позовом.
У даному випадку право позивача на доступ до суду в межах заявлених нових позовних вимог може бути реалізоване у спосіб подання ним нової позовної заяви, а не зміною предмету та одночасно підстав первинного позову, збільшення розміру позовних вимог, подання уточненої позовної заяви.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність процесуальних підстав для збільшення позовних вимог у цій справі, у зв'язку із чим, у задоволенні заяв позивача слід відмовити.
Керуючись статтями 44, 47, 248, 256, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні заяв позивача про збільшення позовних вимог у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування наказу - відмовити.
Копію ухвали надіслати особам, які беруть участь у справі.
Відповідно до статті 256 КАС України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та окремо оскарженню не підлягає.
Суддя І.О. Лозицька