Справа №306/104/26
Провадження № 2/306/418/26
(з а о ч н е)
18 травня 2026 року м. Свалява
Свалявський районний суд Закарпатської області в складі:
головуючого - судді Жиганської Н.М.
за участю секретаря судового засідання Якубовської С.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Свалява в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя.
ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 про поділ майна, в якому просить здійснити поділ будинку за адресою: АДРЕСА_1 , що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя та визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 право власності на 1/2 частину житлового будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Суд своєю ухвалою від 02.02.2026 року прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі за правилами загального провадження та призначив підготовче засідання. Сторонам направлено копії ухвали про відкриття провадження у справі та відповідачу копія позовної заяви з доданими до позову документами з використанням послуг поштового зв'язку, які надаються АТ "Укрпошта". Інформація щодо справи розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет - e-mail inbox@sv.zk.court.gov.ua.
Судовий розгляд справи призначений відповідно до ухвали Свалявського районного суду Закарпатської області від 23.03.2026 року.
Позивач подала до суду заяву (вх.№3901) про розгляд справи у її відсутності. Позовні вимоги про поділ майна подружжя підтримує, просить позов задовольнити з підстав зазначених у позовній заяві та за наявними у справі документами та доказами.
Відповідач відзив (заперечення) на позовну заяву не подав. Інформація щодо розгляду справи розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет - e-mail inbox@sv.zk.court.gov.ua. Відповідачу роз'яснено, щов разі ненадання ним відзиву, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу «EASYCON» не здійснювалося (ч.2 ст. 247 ЦПК України).
Суд проводить розгляд без участі сторін за наявними доказами у справі та доходить такого висновку.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України - суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи; ч.3 ст. 12, ч.1 ст.81 ЦПК України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; ч. 1 ст. 76 ЦПК України - доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи; ч.2 ст. 83 ЦПК України - позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ, УСТАНОВЛЕНІ СУДОМ та ОБГРУНТУВАННЯ ВИСНОВКІВ СУДУ:
Відповідно до ст. 15 ЦК України, ст. 55 Конституції України - кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ст. 20 ЦК України - право на захист особа здійснює на свій розсуд.
Відповідно до п.1 ч.2 ст. 16 ЦК України - способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути визнання права.
Відповідно до ч. 3 ст. 368 ЦК України - майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом; ст. 60 СК України - майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя; ч.1 ст. 61 СК України - об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту (спільною сумісною власністю подружжя, зокрема, можуть бути: квартири, жилі й садові будинки; земельні ділянки та насадження на них, продуктивна і робоча худоба, засоби виробництва, транспортні засоби; грошові кошти, акції та інші цінні папери, паєнакопичення в житлово-будівельному, дачно-будівельному, гаражно-будівельному кооперативі; грошові суми та майно, належні подружжю за іншими зобов'язальними правовідносинами).
Суд встановив, що предметом спору в даній справі є житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до ч.1 ст. 69 СК України - дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.
Судом встановлено, що сторони перебували у шлюбі з 01 вересня 1990 року, зареєстрованому виконкомом Стройненської сільської ради, Свалявського району, Закарпатської області, актовий запис № 25 від 01.09.1990 року. Відповідно до рішення Свалявського районного суду Закарпатської області від 04.10.2023 року (справа №306/2125/23) шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розірвано.
В період шлюбу подружжя набуло майно, а саме житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 .
Обов'язок доказування і подання доказів покладається на сторін (ст. 81 ЦПК України).
Позивач у позовній заяві зазначає, що під час проживання з ОСОБА_2 за письмовою згодою ОСОБА_1 укладено кредитний договір на купівлю житла та за договором купівлі-продажу від 22.08.2006 року придбано нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 .
Судом досліджено: копія кредитного договору №MKSWGK00000037, укладеного від 06.09.2006 року між Свалявським відділенням 08 Закарпатського РУ ПРИВАТБАНК та ОСОБА_2 щодо отримання кредитних коштів на купівлю житла; копія договору купівлі-продажу від 22.08.2006 року, нотаріально посвідченого приватним нотаріусом Свалявського районного нотаріального округу Закарпатської області Гойс Л.П., зареєстрованого в реєстрі за №783 про купівлю ОСОБА_2 житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 ; копія витягу 2798909 з Державного реєстру правочинів; копія витягу (номер 11647336) про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданого КУП "Свалявське районне бюро технічної інвентаризації", згідно якого житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 належить на праві приватної власності ОСОБА_2 , частка 1/1.
Відповідно до ч.2 ст. 372 ЦК України - у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у справі спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом (суб'єктивне право на поділ майна, що перебуває на праві спільної сумісної власності подружжя, належить кожному з них незалежно від того, в який момент здійснюється поділ: під час шлюбу або після його розірвання. Поділ може бути здійснений як за домовленістю подружжя, так і за судовим рішенням. В основу поділу покладається презумпція рівності часток подружжя, яка може бути спростована домовленістю подружжя або судовим рішенням).
Відповідно до ч.1, 2 ст. 70 СК України - у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. Принцип рівності часток застосовується незалежно від того, чи здійснюється поділ у судовому або у позасудовому порядку.
З врахуванням правила рівності часток у спільному майні, суд доходить висновку, що позивачу необхідно виділити 1/2 частину будинку АДРЕСА_1 та відповідачу виділити 1/2 частину будинку АДРЕСА_1 .
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України - завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави; ст. 264 ЦПК України - під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; докази на їх підтвердження; ч.1 ст. 95 ЦПК України - письмовими доказами є документи, які містять дані про обставини, які мають значення для правильного вирішення спору; ст. 89 ЦПК України - суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів
На підставі досліджених у судовому засіданні доказів, наданих позивачем на обґрунтування позовних вимог, враховуючи, що відповідачем заперечень на позовну заяву, що спростовують заявлені позовні вимоги не подано, відповідач в судове засідання не з'явився, заявлені проти нього позовні вимоги не оспорював (у відповідності ч.4 ст.12 ЦПК України - кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій),суд доходить висновку, що позов необхідно задовольнити.
Суд не вирішує питання про розподіл судових витрат згідно ст. 141 ЦПК України.
Статтею 129 - 1 Конституції України визначено: Суд ухвалює рішення іменем України. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10.02.2010 року).
У контексті вказаної практики суд уважає наведене обґрунтування цього рішення достатнім.
Відповідно до ч.1 ст. 18 ЦПК України - судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.
Керуючись ст. 13, 81, 89, 95, 206, 258, 259, 263, 264, 265, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, ст. 16, 182, 1216-1218 ЦК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя - задовольнити.
Розподілити житловий будинок АДРЕСА_1 між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .
Виділити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 мешканці АДРЕСА_1 - 1/2 частину житлового будинку та господарських будівель за адресою: АДРЕСА_1 впорядку поділу майна подружжя.
Виділити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , мешканцю АДРЕСА_1 - 1/2 частину житлового будинку та господарських будівель за адресою: АДРЕСА_1 впорядку поділу майна подружжя
Рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. Повний текст судового рішення складено 18.05.2026 року. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга подається протягом 30 днів до Закарпатського апеляційного суду.
Ім'я позивача: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканка АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1
Ім'я відповідача: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , мешканець АДРЕСА_1
ГОЛОВУЮЧИЙ-СУДДЯ Н.М.ЖИГАНСЬКА