15 травня 2026 року справа №640/27844/21
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БК «Фінскоп» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
Суть спору: У вересні 2021 року до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "БК "Фінскоп" з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, в якому позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати Рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві від 06.04.2020 №56011 про відповідність ТОВ "БК "Фінскоп" таким, що відповідає критеріям ризиковості;
- зобов'язати Головне управління ДПС у м. Києві виключити ТОВ "БК "Фінскоп" з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.
Позовні вимоги мотивовані тим, що підприємство є юридичною особою, яка надає послуги з комплексної забудови на об'єктах у м. Києві та Київської області. На підставі рішення Окружного адміністративного суду міста Києва у справі №640/16015/20 від 16.11.2020 відповідачем було зареєстровано податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних, однак використовуючи бази даних ДПС України, відповідач дійшов висновку, що позивач здійснив закупівлю піску глинистого та клей у підприємств СГД, які ведуть ризиковану господарську діяльність, у зв'язку з чим віднесено позивача до підприємств, які відповідають п. 8 Критеріїв ризиковості.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.10.2021 (суддя Васильченко І.П.) відкрито в адміністративній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні).
Законом України від 13.12.2022 № 2825-IX "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" (далі - Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.
Відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних Закону № 2825-IX, з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
14.12.2022 вказаний Закон був опублікований в газеті "Голос України" №254 та набрав чинності 15.12.2022.
31.10.2023 на адресу Київського окружного адміністративного суду супровідним листом від 03.01.2023 №03-19/632/23 "Про скерування за належністю справи" надійшли матеріали адміністративної справи №640/27844/21.
01.11.2023 відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Кушновій А.О.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21.12.2023 прийнято адміністративну справу №640/27844/21 до провадження судді Київського окружного адміністративного суду Кушнової А.О. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Витребувано доказі від сторін.
У відзиві на позовну заяву, який поданий до суду 16.01.2024, відповідач проти позовних вимог заперечив, посилаючись на те, що з огляду на податкову інформацію, останнім було встановлено, що під час будівництва мікрорайону VI.VII.IX.X.XIII Подільського району м. Києва ТОВ «БК Фінскоп» купувало пісок глинистий у СГД, які здійснюють ризиковану фінансову діяльність, у зв'язку з чим останнього було віднесено до п. 8 Критеріїв ризиковості.
Товариство з обмеженою відповідальністю «БК «ФІНСКОП» є юридичною особою з 14 травня 2018 року, про що до реєстру внесено відповідний реєстраційний запис № 10681020000049969. Основним видом економічної діяльності товариства зазначено: КВЕД 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель.
Товариством з обмеженою відповідальністю «БК «Фінскоп» під час ведення господарської діяльності були виписані та направлені засобами електронного зв'язку для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні, які в подальшому були прийняті, але їх реєстрацію зупинено, оскільки платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.
У подальшому, рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкових накладних стало предметом розгляду в адміністративних справах №640/23126/20 та 640/16015/20.
06.04.2020 рішенням Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві №56011 визнано Товариство з обмеженою відповідальністю «БК «Фінскоп» таким, що відповідає критеріям ризиковості.
06.09.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю «БК «Фінскоп» оскаржило рішення від 06.04.2020 №56011 в адміністративному порядку, посилаючись на те, що рішеннями Окружного адміністративного суду м. Києва №640/23126/20 та 640/16015/20 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «БК «Фінскоп» були задоволені.
20.09.2021 рішенням Головного управління ДПС у м. Києві №88125/6/26-15-18-06-14 у задоволенні скарги відмовлено з тих підстав, що вказані рішення суду не зобов'язують Комісію розглянути питання про виключення позивача, як платника податків з переліку тих, хто не відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, які склались між сторонами спору, суд зазначає таке.
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-17.
Відповідно до пункту 61.1 статті 61 Податкового кодексу України податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Згідно з пунктом 61.2 статті 61 Податкового кодексу України податковий контроль здійснюється органами, зазначеними у статті 41 цього Кодексу, в межах їх повноважень, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до пункту 62.1 статті 62 Податкового кодексу України податковий контроль здійснюється зокрема шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів, перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу.
Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Так, згідно з пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов'язки їх членів (далі по тексту - Порядок № 1165).
Відповідно до пункту 5 Порядку № 1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість, які є Додатком 1 до Порядку зупинення реєстрації ПН/РК встановлено такий критерій: у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.
Пункт 6 Порядку зупинення реєстрації ПН/РК передбачено, що питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.
У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення.
У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Пункти 6 та 7 вказаного Порядку зупинення реєстрації ПН/РК визначають, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено ПН/РК, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Отже, віднесення платника податків до переліку ризикових платників на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку в подальшому є підставою для зупинення реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних усіх складених платником податку податкових накладних/розрахунків коригування.
Так, пункт 6 Порядку № 1165 визначає, що комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.
Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття.
Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв'язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «;Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.
Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути:
договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні;
розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;
інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.
За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття.
Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Як вбачається зі змісту оскаржуваного рішення, ТОВ «Будівельна компанія "Фінскоп» визнано підприємством, що відповідає критеріям ризиковості платника податку згідно з пунктом 8 Критеріїв у зв'язку із таким: в ході аналізу баз даних ДПС України отримано податкову інформацію про те, що будівельні робот, комплексна забудова мікрорайонів VI.VII.IX.X.XIII Подільського району м. Києва Ж.Б. №13.4, клей (код УКТЗЕД 3214), пісок глинистий (код УКТЗЕД 2505) придбані у суб'єктів господарювання, які здійснюють ризикову фінансово-господарську діяльність а саме ТОВ «ЛІГАМЕГАБУД» (42526161), ТОВ "УКРАЇНСЬКИЙ БУДІВЕЛЬНИЙ АЛЬЯНС" (41045425), ТОВ «ІНВАЙТ БУД» (41858727), ТОВ «БТК СВД» (40328247), ТОВ "ТЕХЗЕМБУД" (42467541).
У відповіді на скаргу позивача від 26.09.2021 №15 Головне управління ДПС у м. Києві повідомило листом від 20.09.2021 №88125/6/26-15-18-06-14, що використовуючи бази даних ДПС України, надані пояснення та копії документів, проведено аналіз діяльності ТОВ «БК ФІНСКОП», в процесі якого встановлено, що підприємство купує клей та пісок глинистий у ризикових контрагентів-постачальників: ТОВ «АЛЬЯНС БІЛДІНГ ГРУП» (39670060), ТОВ «ІНВАЙТ БУД» (41858727),ТОВ «ЛІГАМЕГАБУД» (42526161),ТОВ "УКРАЇНСЬКИЙ БУДІВЕЛЬНИЙ АЛЬЯНС" (41045425), ТОВ «ІНВАЙТ БУД» (41858727), ТОВ «БТК СВД» (40328247),ТОВ "ТЕХЗЕМБУД" (42467541), ТОВ «ТАЙРОН БІЗНЕС» (42671750), ТОВ «БА ЛІДЕРБУДІНВЕСТ» (42373396), ТОВ «ЛАЙФ ПАРАДАЙС» (41851428), ТОВ «БУДІВЕЛЬНИЙ АЛЬЯНС ЛІДЕРБУДІНВЕСТ» (42373396).
Враховуючи вказані обставини вище, Комісією Головного управління ДПС у м. Києві ТОВ «БК Фінскоп» залишено в переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. Платнику через електронний кабінет надіслано оскаржуване рішення від 06.04.2020 №56011 про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, де зазначено підстави для його прийняття.
Однак, відповідач, на якого покладено тягар доказування відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, не надав будь-яких доказів, які б свідчили про наявність у нього наведеної інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції.
Суд наголошує, що відповідно до частини другої статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, а тому суб'єкт господарювання не повинен нести відповідальність за господарську діяльність своїх контрагентів.
Згідно з підпунктом 4.1.3 пункту 4.1 статті Податкового кодексу України податкове законодавство України ґрунтується, зокрема, на принципі невідворотності настання визначеної законом відповідальності у разі порушення податкового законодавства.
Отже, якщо контрагент-постачальник позивача, зокрема вказаний в оскаржуваному рішенні, ймовірно порушив податкове законодавство, то заходи негативного характеру та відповідальність за це має нести саме це підприємство, а не ТОВ «БК Фінскоп».
Чинне законодавство України покладає відповідальність на особу, яка вчинила порушення певних норм податкового законодавства, але не містить норм, які можуть бути підставою для притягнення до відповідальності іншого суб'єкта господарювання.
Крім того, суд вважає, що бази даних податкових органів не є належними доказами, що підтверджують факти «здійснення ризикової діяльності» та порушення вимог податкового закону.
Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 04.12.2018 у справі №814/788/14, від 30.11.2018 у справі №820/4698/17, від 14.02.2018 у справі № 804/15887/14, а саме: програмне забезпечення до первинних або інших документів, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку платника податків не відноситься. Крім того, такі дані не є належним доказом відсутності фактів здійснення господарських операцій безпосередньо платника податків, та доказом несплати ним податку. Інформація про ознаки фіктивної діяльності контрагента (як-то: податковий стан платника податків, відсутність необхідних та достатніх матеріально-технічних ресурсів та персоналу тощо), одержана контролюючим органом з його власних інформаційних систем, що не оформлена рішенням суб'єкта владних повноважень і не є юридичним фактом, утворює лише привід і підстави для перевірки такої інформації.
Слід також наголосити, що платник не несе відповідальності за дії всіх підприємств та організацій, що беруть участь у багатостадійному процесі сплати податків до бюджету. Зворотне призвело б до неправомірного покладення на платника тягаря відповідальності за дії третіх осіб у багатостадійному господарському обороті.
Верховний Суд у постанові від 05.01.2021 у справі №640/10988/20 зазначив, що «Комісія контролюючого органу, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, має обґрунтувати суду на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.
Навіть якщо Порядком №1165 затверджено форму рішення, яка не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1 - 8 критеріїв ризиковості платника податку, проте не виконання відповідачем обов'язку доказування, встановленого частиною другою статті 77 КАС України, а саме недоведеність суду правомірності прийняття рішення (що воно прийняте обґрунтовано, добросовісно, розсудливо, за наявності визначених Порядком №1165 підстав), є підставою для визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення».
Суд звертає увагу, що під час розгляду цієї справи Головне управління ДПС у м. Києві не довело належними та допустимими доказами, що позивач відповідає взагалі будь-яким критеріям ризиковості, встановленим Порядком №1165.
З урахуванням викладеного суд приходить до висновку, що рішення Комісії про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 06.04.2020 № 56011 про відповідність TOB «Будівельна компанія "Фінскоп" (код ЄДРПОУ 42132157) критеріям ризиковості платника податку, є протиправним і підлягає скасуванню.
Відповідно до останнього абзацу пункту 6 Порядку №1165 у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Тобто, в силу положень Порядку №1165 саме по собі скасування у судовому порядку рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості є безумовною підставою для виключення комісією регіонального рівня платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості.
Оскільки приписами пункту 6 Порядку №1165 передбачено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у разі відповідності платника податків хоча б одному критерію ризиковості платника податку, суд вважає, що висновки про відповідність позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку створюють перешкоди у здійсненні позивачем його подальшої господарської діяльності.
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачає, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Отже, у даному випадку, належним способом захисту прав позивача, який забезпечить їх ефективне поновлення, є зобов'язання Головне управління ДПС у м. Києві виключити TOB «БК Фінскоп» (код ЄДРПОУ42132157) з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.
Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України).
Згідно із частиною 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 72 КАС України).
Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Вирішуючи питання стосовно розподілу судових витрат, суд враховує наступне.
Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Судом встановлено, що при поданні позову позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2270,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №193 від 29.09.2021.
Враховуючи задоволення позову, сплачений позивачем судовий збір підлягає відшкодуванню за рахунок Головного управління ДПС у м. Києві.
Докази понесення позивачем інших витрат, пов'язаних із розглядом справи, у матеріалах справи відсутні.
Керуючись статтями 243-246,250,255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві від 06.04.2020 №56011 про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю "БК "Фінскоп" критеріям ризиковості.
3. Зобов'язати Головне управління ДПС у м. Києві виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «БК «Фінскоп» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.
4. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БК «Фінскоп» (ідентифікаційний код 42132157) судовий збір у розмірі 2270,00 грн (дві тисячі двісті сімдесят грн 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (ідентифікаційний код ВП 44116011).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Кушнова А.О.