15 травня 2026 року справа №826/6455/18
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., розглянув в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Чорноморська телерадіокомпанія» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.
Суть спору: У квітні 2018 року до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Чорноморська телерадіокомпанія» до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, в якій просить суд:
- визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 05.02.2018 №Ю-9676-25 на суму 151788,90 грн зі сплати єдиного внеску, штрафів та пені на загальнообов'язкове соціальне страхування, видану Головним управлінням ДФС у м. Києві в особі Уповноваженої особи ГУ ДФС у м. Києві Надієвець Р.С.;
- скасувати та зобов'язати Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві виключити з особової картки платника податку ТОВ "ЧТРК" податковий борг зі сплати єдиного внеску, штрафів та пені на загальнообов'язкове соціальне страхування на суму 151 788,90 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем було сплачено суму єдиного внеску в розмірі 87 924, 37 грн. за 2014 рік, однак попри це відповідачем було включено зобов'язання по сплаті єдиного внеску, штраф та пеню на загальну суму 151 788,90 грн. Також позивач посилався на те, що спірна сума боргу вже оскаржувалась в судовому порядку і на підставі постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.04.2015 у справі №826/19401/14, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 28.05.2015, відповідач був зобов'язаний здійснити відповідні коригування в картці особового рахунку, однак відомості про проведення операцій по зарахування сплаченої суми коштів в рахунок погашення нарахованих підприємством сум єдиного внеску зафіксовано не було.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.04.2018 (суддя Аблов Є.В.) відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження (письмового провадження).
05.07.2018 на адресу Окружного адміністративного суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.
23.07.2018 на адресу Окружного адміністративного суду міста Києва від позивача надійшли заперечення на відзив.
22.05.2019 відповідно до повторного протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями у зв'язку із тимчасовим відстороненням судді Аблова Є.В. від здійснення правосуддя, справу передано на розгляд судді Окружного адміністративного суду міста Києва Костенко Д.А.
Законом України від 13.12.2022 № 2825-IX "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" (далі - Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.
Відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних Закону № 2825-IX, з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
14.12.2022 вказаний Закон був опублікований в газеті "Голос України" №254 та набрав чинності 15.12.2022.
31.10.2023 на адресу Київського окружного адміністративного суду супровідним листом від 03.01.2023 №03-19/536/23 "Про скерування за належністю справи" надійшли матеріали адміністративної справи №826/6455/18.
01.11.2023 відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Кушновій А.О.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21.12.2023 прийнято адміністративну справу №826/6455/18 до провадження судді Київського окружного адміністративного суду Кушнової А.О. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Головне управління ДФС у м. Києві (ідентифікаційний код 39439980) перебуває в стані припинення, про що вчинено запис від 01.08.2019, 10741270009051245.
Відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Головне управління ДПС у м. Києві (ЄДРПОУ 43141267) перебуває в стадії припинення (запис в ЄДР про припинення юридичної особи від 22.10.2020).
Згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Головне управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ 43141267) з 22.10.2020 знаходиться в стані припинення.
Таким чином, з 22.10.2020 Головне управління ДПС у м. Києві перебуває у стані припинення, а повноваження та функції даного органу передано до Головного управління ДПС у місті Києві як відокремленого підрозділу ДПС України (ідентифікаційний код відокремленого підрозділу: 44116011, адреса місцезнаходження: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19).
Враховуючи викладене ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21.12.2023 замінено відповідача Головне управління ДФС у місті Києві (ідентифікаційний код 39439980) на його правонаступника - Головне управління ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС України (04655, м. Київ, вул. Шолуденка, б. 33/19, код ЄДРПОУ ВП: 44116011).
У відзиві на позовну заяву відповідач проти позовних вимог заперечив з огляду на те, що згідно облікових даних інформаційної системи органу доходів і зборів станом на 31.01.2018 вбачається, що за позивачем обліковується заборгованість у сумі 151 788, 90 грн. грн., що стало підставою для формування податкової вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 05.02.2018 №Ю-9676-25. Також відповідач посилався на те, що в рамках адміністративної справи №826/19401/14 не було зобов'язано відповідача здійснити відповідні коригування.
У запереченні на відзив позивач посилався на те, що згідно п.п. 66.1.5 п. 66.1. ст. 66 ПК України, підставою для внесення змін до облікових даних платника податків є рішення суду, що набрало законної сили.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
17.01.2014, 08.02.2014, 14.03.2014 Товариство з обмеженою відповідальністю «Чорноморська телерадіокомпанія» (далі - ТОВ «ЧТРК») надіслало до органу доходів і зборів звіти про суми нарахованого доходу застрахованих осіб у сумі 33 720,68 грн., 27 318,72 грн., 26 884,97 грн. відповідно, що також підтверджується платіжними дорученнями про оплату задекларованих сум №528 від 17.02.2014, №587 від 19.03.2014, №625 від 15.04.2014.
Згідно з даними витягу з картки особового рахунку платника єдиного внеску за 2014 за ТОВ «ЧТРК» дані відомості про зарахування сплачених сум єдиного внеску зафіксовано не було.
03.11.2014 Державною податковою інспекцією у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві складено вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ю-9676-25, згідно якої станом на 31.10.2014 за ТОВ «ЧТРК» обраховувалась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 151 788,90 грн.
Постановою Окружного адміністративного суду місті Києва від 14.04.2015, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 28.05.2015 та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 13.06.2017 в адміністративній справі №826/19401/14 за позовом ТОВ «ЧТРК» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання незаконною та скасування вимоги задоволено у повному обсязі: визнано протиправною та скасовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 03.11.2014 №Ю-9676-25.
У подальшому, Державною податковою інспекцією у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві складені у відношенні ТОВ «ЧТРК» податкові вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ю-9676-25 від 04.11.2015 на суму 151788,90 грн., від 07.04.2016 на суму 151615,63 грн., від 11.05.2016 на суму 151788,90 грн., від 04.07.2016 на суму 151634,71 грн. та від 03.08.2016 на суму 151633,14 грн., від 12.04.2017 на суму 149381,80 грн.
Разом з тим, рішеннями Головного управління ДФС у м. Києві від 11.03.2016 №5872/10/26-15-10-02-16, від 05.07.2016 №14975/10/26-15-10-02-16, від 12.07.2016 №15635/10/26-15-10-02-16, від 11.08.2016 №19460/10/26-15-10-02-16 від 31.08.2016 №19460/10/26-15-10-02-16, посилаючись на постанову Окружного адміністративного суду місті Києва в адміністративній справі №826/19401/14 від 14.04.2015, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 28.05.2015 та ухвалу Вищого адміністративного суду України від 13.06.2017, скасовано вказані вище вимоги про сплату боргу (недоїмки), а також зобов'язано Державну податкову інспекцію у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві здійснити відповідні коригування в картці особового рахунку з урахуванням ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 28.05.2015 у справі №826/19401/14.
Водночас, 05.02.2018 Головним управлінням ДФС у м. Києві складено оскаржувану вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ю-9676-25, згідно якої станом на 31.01.2018 за ТОВ «ЧТРК» обліковується недоїмка зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 151 788, 90 грн.
10.04.2018 рішенням Державної фіскальної служби України №22430/6/99-99-11-02-02-25 відмовлено у задоволенні скарги від 06.03.2018 №б/н про скасування оскаржуваної вимоги про сплату боргу (недоїмки).
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, які склались між сторонами спору, суд зазначає наступне.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначені Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI (далі - Закон № 2464-VI).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 4 цього Закону, платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону № 2464-VI єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.
Згідно з ч.4 і 5 ст. 7 Закону № 2464-VI єдиний внесок нараховується на суми, зазначені в частинах першій і другій цієї статті, не зменшені на суму відрахувань податків, інших обов'язкових платежів, що відповідно до закону сплачуються із зазначених сум, та на суми утримань, що здійснюються відповідно до закону або за договорами позики, придбання товарів та виплат на інші цілі за дорученням отримувача.
Єдиний внесок нараховується на суми, зазначені в частинах першій і другій цієї статті, незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також від того, чи виплачені такі суми фактично після їх нарахування до сплати.
За змістом норм ч. 4 і 5 ст 8 цього ж Закону порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску визначається цим Законом, в частині адміністрування - Податковим кодексом України, та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Єдиний внесок для платників, зазначених у статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 22 відсотки до визначеної статтею 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.
У силу норм ч. 2 і 3 ст. 9 Закону обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.
Обчислення єдиного внеску органами доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до органів доходів і зборів , бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.
Згідно з ч. 11 ст. 9 Закону України № 2464-VI у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
За змістом норм ч. 2 - 4 ст. 25 Закону № 2464-VI у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.
Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.
Податковий орган у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
Так, за змістом положень абз. 2 п. 2 розд. VI Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - Інструкція №449), затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.15 № 449 (в останній чинній редакції на момент виникнення спірних правовідносин), що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 07.05.2015 за № 508/26953, у разі виявлення органом доходів і зборів своєчасно не нарахованих та/або не сплачених платником сум єдиного внеску такий орган доходів і зборів обчислює суми єдиного внеску, що зазначаються у вимозі про сплату боргу (недоїмки), та застосовує до такого платника штрафні санкції в порядку і розмірах, визначених розділом VII цієї Інструкції.
За змістом п. 3 розд. VI Інструкції № 449 органи доходів і зборів надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо:
дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску органами доходів і зборів;
платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску;
платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій.
У випадку, передбаченому абзацом другим цього пункту, вимога про сплату боргу (недоїмки) приймається відповідним органом доходів і зборів протягом 10 робочих днів з дня, що настає за днем вручення платнику акта перевірки, а за наявності заперечень платника єдиного внеску до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки.
Орган доходів і зборів надсилає (вручає) вимогу про сплату боргу (недоїмки) платнику єдиного внеску протягом трьох робочих днів з дня її винесення.
У випадках, передбачених абзацами третім та/або четвертим цього пункту, вимога про сплату боргу (недоїмки) надсилається (вручається):
платникам, зазначеним у підпунктах 1, 2 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, протягом 10 робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій);
платникам, зазначеним у підпунктах 3, 4, 6 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, протягом 15 робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій).
Під частковим зменшенням суми недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованості зі сплати фінансових санкцій) для цілей цього пункту вважається зменшення загальної суми боргу (недоїмки) з єдиного внеску, яка включає нараховані та несплачені суми єдиного внеску (фінансових санкцій) за останній календарний місяць, в якому відбулось таке зменшення.
Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів на суму боргу, що перевищує 10 гривень.
Вимога про сплату боргу (недоїмки), крім загальних реквізитів, має містити відомості про розмір боргу, в тому числі суми недоїмки, штрафів та пені, обов'язок погасити борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк.
Відповідно до п. 6 розд. VI Інструкції №449, вимога про сплату боргу (недоїмки) вважається відкликаною, якщо:
сума боргу (недоїмки), зазначена у вимозі, погашається платником, органами державної виконавчої служби або органами Казначейства - у день, протягом якого відбулося таке погашення суми боргу (недоїмки) в повному обсязі;
орган доходів і зборів скасовує або змінює раніше зазначену суму боргу (недоїмки) внаслідок її узгодження або оскарження - з дня прийняття органом доходів і зборів рішення про скасування або зміну раніше зазначеної суми боргу (недоїмки);
вимога органу доходів і зборів про сплату боргу (недоїмки) скасовується судом - у день набрання судовим рішенням законної сили;
борг (недоїмка) списується у випадках, передбачених статтею 25 Закону, в порядку, визначеному пунктами 9-11 цього розділу,- у день прийняття органом доходів і зборів рішення про списання боргу (недоїмки) відповідно до частини сьомої статті 25 Закону
є рішення суду на стягнення відповідних сум боргу (недоїмки), що зазначені у вимозі,- у день надходження виконавчих документів до органів державної виконавчої служби або до органів Казначейства.
Відповідно до п. 61.1 ст. 61, пп. 62.1.2 п. 62.1 ст. 62 Податкового кодексу України, податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Податковий контроль здійснюється, зокрема, шляхом інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів.
Згідно зі ст. 71, пп. 72.1.1 п. 72.1 ст. 72 Податкового кодексу України, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.
Для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла від платників податків та податкових агентів, зокрема інформація: що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, звітах про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків; про застосування реєстраторів розрахункових операцій;
Відповідно до підпункту 60.1.4 пункту 60.1 статті 60 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.
Згідно з пунктом 60.5 статті 60 Податкового кодексу України визначено, що у випадках, визначених підпунктом 60.1.4 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними у день набрання законної сили відповідним рішенням суду.
У контексті з наведеним суд враховує те, що станом на час виникнення спірних правовідносин порядок організації діяльності з ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування врегульовувався Порядком ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 №422 (даний наказ втратив чинність лише з 05.04.2021, далі - Порядок №422).
Згідно з п. 2 розділу І, п.п. 1, 2 підрозділу 4 розділу V Порядку №422, інтегрована картка платника (далі - ІКП) - форма оперативного обліку податків, зборів, митних платежів до бюджетів та єдиного внеску, що ведеться за кожним видом платежу та включає перелік показників підсистем інформаційної системи органів ДФС, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та цільовими фондами.
Працівники підрозділів адміністративного/судового оскарження органу ДФС, до компетенції яких належать розгляд скарг при проведенні процедури адміністративного оскарження або супроводження справ у судах при проведенні процедури судового оскарження прийнятих податкового повідомлення-рішення/рішення/вимоги та/або рішення щодо єдиного внеску, в установленому порядку відповідно до вимог регламентів використання відповідних інформаційних систем забезпечують внесення даних до інформаційних систем, які забезпечують відображення результатів адміністративного та/або судового оскарження, у день отримання чи складання відповідних документів або отримання інформації з подальшим збереженням даних та встановленням зв'язків записів зазначених інформаційних систем із записами підсистеми, що відображає результати КПР.
Відображенню в інформаційній системі органів ДФС підлягають матеріали, які зареєстровані в інформаційних системах, що забезпечують відображення результатів адміністративного та/або судового оскарження, та мають безпосередній зв'язок з матеріалами, внесеними до підсистеми, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи в ході виконання її функцій.
Такими матеріалами є, зокрема, рішення суду, прийняте по суті.
Залежно від інформації, яка завантажена в інформаційну систему органів ДФС з інформаційних систем, які забезпечують відображення результатів адміністративного та/або судового оскарження, в підсистемі, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, одночасно змінюється статус повідомлень-рішень/рішень/вимог та/або рішень щодо єдиного внеску та в ІКП відображається така інформація щодо оскарження донарахованих сум та прийнятих рішень відповідними органами, зокрема, інформація з рішення суду, прийнятого по суті.
Статус повідомлень-рішень/рішень/вимог та/або рішень щодо єдиного внеску змінюється відповідно до суті рішення (постанови) ("Скасовується в судовому порядку"/ "Вручено, судовий розгляд"/ "Анульовано").
У підсистемі, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, статус повідомлень-рішень/рішень/вимог та рішень щодо єдиного внеску змінюється на "Скасовується в судовому порядку"/ "Вручено, судовий розгляд"/ "Анульовано" при частковому скасуванні.
У разі якщо за результатами судового оскарження донарахована/зменшена сума з урахуванням її складових (платіж, санкція, пеня) у повному обсязі скасовується (статус повідомлень-рішень/рішень/вимог та/або рішень щодо єдиного внеску в підсистемі, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, змінюється на "Скасовується в судовому порядку"), то в ІКП відображення облікових показників (операцій) щодо донарахування /зменшення суми не проводиться.
Відповідальні працівники підрозділів, які проводять контрольно-перевірочні заходи, щоденно опрацьовують інформацію, завантажену в підсистему, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи з інформаційних систем органів ДФС, які забезпечують відображення результатів адміністративного та/або судового оскаржень.
Отже, контролюючий орган зобов'язаний забезпечити відображення результатів судового оскарження вимоги про сплату боргу (недоїмки) шляхом внесення до ІКП запису про скасування вимоги в судовому порядку та невідображення в ІКП облікових показників щодо донарахування сум.
Аналіз наведених положень свідчить про те, що відображення контролюючим органом в інтегрованій картці платника податків відомостей щодо своєчасного нарахування та сплати податкових зобов'язань створює певні наслідки для платника єдиного внеску та наявність у останнього матеріально-правового інтересу, щоб дані інтегрованих карток правильно відображали фактичний стан розрахунків з бюджетом.
Разом з тим, як зазначає позивач, а відповідач не спростовує, що контролюючим органом протиправно в ІКП ТОВ «ЧТРК» не відображено (не відкориговано), відповідно до судових рішень в адміністративній справі №826/19401/14 та рішень Головного управління ДФС у м. Києві від 11.03.2016 №5872/10/26-15-10-02-16, від 05.07.2016 №14975/10/26-15-10-02-16, від 12.07.2016 №15635/10/26-15-10-02-16, від 11.08.2016 №19460/10/26-15-10-02-16 від 31.08.2016 №19460/10/26-15-10-02-16 суму недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, у зв'язку з чим в ІКП позивача станом на 12.01.2018 обліковується борг (недоїмка) зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі 151 074, 44 грн., щодо якої, відповідно, протиправно складено оскаржувану вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ю-9676-25.
В ході розгляду даної справи відповідач не подав до суду жодних доказів на підтвердження виникнення у ГУ ДФС у м. Києві підстав для нарахування платнику (позивачу) боргу з переліку підстав, визначених у п. 3 розд. VI Інструкції №449.
Так, зокрема, Верховний Суд у постанові від 19.02.2019 у справі №825/999/17 дійшов висновку, що при визначенні питання про правомірність нарахування платнику податків пені належним способом захисту, що відносить порушені права, є коригування в інформаційній системі органів ДФС даних інтегрованої картки, шляхом виключення неправомірно нарахованих сум пені.
У даному випадку, факти нарахувань в інтегрованій картці позивача до сплати спірних сум недоїмки та штрафних санкцій безпосередньо вплинули на стан розрахунків платника по єдиному внеску, що у подальшому зумовило формування та облік боргу по сплаті єдиного внеску.
Пунктом п'ятим розд. І Порядку № 422 передбачалося, що при виявленні некоректних базових записів структурними підрозділами за напрямами роботи готується коригуючий документ з обов'язковим посиланням на первинний документ, показники якого виправляються. Коригування даних в інформаційній системі органів ДФС здійснюється підрозділами, відповідальними за введення таких даних з первинних документів, за поточною датою. У разі необхідності коригування облікових показників ІКП у ручному режимі таке коригування здійснюється виключно за рішенням керівника (заступника керівника) органу ДФС, підготовленим відповідним структурним підрозділом за напрямом роботи.
Аналогічні положення містить нині діючий Порядок ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 12.01.2021 №5.
Беручи до уваги зазначене, суд вбачає наявність правових підстав для задоволення позовних вимог в цій частині, шляхом зобов'язання Головного управління ДПС у м. Києві здійснити відповідні коригування даних інформаційних систем ДПС, шляхом виключення з інтегрованої картки платника податку ТОВ «ЧТРК» боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску, штрафів та пені на загальнообов'язкове соціальне страхування на суму 151 788,90 грн.
Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України).
Згідно із частиною 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 72 КАС України).
Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Вирішуючи питання стосовно розподілу судових витрат, суд враховує наступне.
Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Судом встановлено, що при поданні позову позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1762, 00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №189 від 20.04.2018.
Враховуючи задоволення позову, сплачений позивачем судовий збір підлягає відшкодуванню за рахунок Головного управління ДПС у м. Києві.
Докази понесення позивачем інших витрат, пов'язаних із розглядом справи, у матеріалах справи відсутні.
Керуючись статтями 243-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 05.02.2018 №Ю-9676-25 на суму 151788,90 грн зі сплати єдиного внеску, штрафів та пені на загальнообов'язкове соціальне страхування, видану Головним управлінням ДФС у м. Києві.
3. Зобов'язати Головне управління ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС України (місцезнаходження: 04655, м. Київ, вул. Шолуденка, б. 33/19, ідентифікаційний код ВП: 44116011) здійснити коригування даних в інформаційній системі органів ДПС, шляхом виключення з інтегрованої картки платника єдиного внеску - Товариства з обмеженою відповідальністю «Чорноморська телерадіокомпанія» боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску, штрафів та пені на загальнообов'язкове соціальне страхування на суму 151 788,90 грн. (сто п'ятдесят одна тисяча сімсот вісімдесят вісім грн 90 коп).
4. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Чорноморська телерадіокомпанія» (ідентифікаційний код 22322589) судовий збір у розмірі 1762,00 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві грн. 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС України (місцезнаходження: 04655, м. Київ, вул. Шолуденка, б. 33/19, ідентифікаційний код ВП: 44116011).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Кушнова А.О.