вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63
про забезпечення позову
15.05.2026м. ДніпроСправа № 904/2158/26
за позовом Приватного підприємства "Мрія Альянс Трейд" (49040, м. Дніпро, вул. Космічна, буд. 49Б; ідентифікаційний код 45844723)
до Фізичної особи-підприємця Морозова Олексія Валентиновича ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )
про стягнення 952 000 грн. 00 коп.
Суддя Загинайко Т.В.
Без виклику представників сторін
Позивач - Приватне підприємство "Мрія Альянс Трейд" звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою (вх.№1659/26 від 20.04.2026) про стягнення з Фізичної особи-підприємця Морозова Олексія Валентиновича 952 000 грн. 00 коп. - суми попередньої оплати за товар, що не був поставлений.
Також просить стягнути з відповідача 11 424 грн. 00 коп. - суму сплаченого судового збору та 24 000 грн. 00 коп. - витрат на професійну правничу допомогу; розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 27.04.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідач у заяві (вх.№22958/26 від 12.05.2026) про зупинення провадження по справі просить зупинити провадження по справі № 904/2158/26 до припинення перебування у складі ЗСУ або інших військових формуваннях, що переведені на воєнний стан та зазначає, що: - в теперішній час є військовослужбовцем, перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією військового квитка, в якому у відповідних розділах заповнені службові відмітки та довідкою № 35 від 09.01.2026; - перебуваючи на відновлені/оздоровлені за межами України не має можливості ані особисто, ані через представника реалізувати належний захист своїх процесуальних прав.
Позивач у заяві (вх.№23197/26 від 13.05.2026) просить відкласти розгляд заяви ФОП Морозова Олексія Валентиновича про зупинення провадження у справі № 904/2158/26 до отримання запитуваної інформації та посилається на те, що: - з військового квитка ОСОБА_1 вбачається, що він був мобілізований до лав Національної Гвардії України 01 березня 2022 року, але, сам факт мобілізації не заважав йому зареєструватись як суб'єкт господарської діяльності Фізична особа-підприємець 19 вересня 2022 року, тобто через 6,5 місяців після мобілізації, відкрити рахунок в банку, проводити підприємницьку діяльність з основним видом діяльності 16.29 "Виробництво інших виробів з деревини, виготовлення виробів з корка, соломки та рослинних матеріалів для плетіння", виписувати рахунки-фактури на оплату товарів; - в даній справі рахунок-фактуру було виписано ФОП Морозовим О.В. 09.07.2024 за №1131, що свідчить про активне проведення підприємницької діяльності протягом 2022-2024 років, і служба в лавах Нацгвардії України Морозову О.В. в здійсненні підприємницької діяльності не є перешкодою отримувати грошові кошти на свій банківський рахунок за товар, або в рахунок майбутній поставок товару, подавати податкову звітність в органи ДПС України та сплачувати податки; - в заяві про зупинення провадження ФОП Морозов О.В. зазначає про те, що він в теперішній час є військовослужбовцем, проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 та одночасно, перебуваючи на відновлені/оздоровлені за межами України, не має можливості ані особисто, ані через представника реалізувати належний захист своїх процесуальних прав, тобто зазначені взаємовиключні обставини, докази та підстави знаходження за межами України не надані; - для правильного об'єктивного розгляду заяви про зупинення провадження необхідні документи з Військової частини № НОМЕР_2 , які підтверджують факт того, що Морозов Олексій Валентинович станом на 12 травня 2026 року дійсно знаходиться на службі в лавах Національної гвардії України та підстави його знаходження на відновленні/оздоровленні за межами України, з ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформація про те чи здійснює підприємницьку діяльність ФОП Морозов О.В., чи подає податкову звітність, чи має прибутки за період з 09.2022 року по теперішній час, чи сплачує податки до державного та місцевих бюджетів; - на теперішній час представником ПП "Мрія Альянс Трейд" направлено відповідні адвокатські запити до Військової частини НОМЕР_2 Нацгвардії України та ГУ ДПС у Дніпропетровській області.
Крім того, позивачем подано заяву (вх.№23380/25 від 13.05.2026) про забезпечення позову в якій просить заяву Приватного підприємства "Мрія Альянс Трейд" про вжиття заходів забезпечення позову задовольнити; заборонити будь-яким особам, у тому числі об'єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно вчиняти будь-які дії щодо реєстрації права власності, відчуження, обтяження, зміни майнових прав об'єкту нерухомого майна, внесення відповідних змін до державних реєстрів відносно нерухомого майна, яке зареєстроване на праві приватної власності за Морозовим Олексієм Валентиновичем, РНОКПП НОМЕР_1 , а саме: - земельної ділянки, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2810703812214, кадастровий номер 1221481500:01:055:0045, площею 3,9 га, розташованої на території Могилівської сільської ради Дніпропетровської області, у межах суми позовних вимог в розмірі 952 000,00 грн. (дев'ятсот п'ятдесят дві тисячі гривень 00 коп.), що відповідає розміру стягнення заборгованості за поданим позовом.
Вказана заява обґрунтована тим, що:
- 12 травня 2026 року на електронний кабінет позивача в ЄСІТС надійшла заява відповідача про зупинення провадження у справі на підставі ст.ст.251,253 ЦПК України, оскільки він є військовослужбовцем, з військового квитка ОСОБА_1 вбачається, що він був мобілізований до лав Національної Гвардії України 01 березня 2022 року, в той же час Морозов О.В. був зареєстрований як суб'єкт господарської діяльності Фізична особа-підприємець 19 вересня 2022 року, тобто через 6,5 місяців після мобілізації, відкрив рахунок в банку, проводив підприємницьку діяльність з основним видом діяльності 16.29 "Виробництво інших виробів з деревини; виготовлення виробів з корка, соломки та рослинних матеріалів для плетіння", виписував рахунки-фактури на оплату товарів та отримував грошові кошти;
- в даній справі рахунок-фактура була виписана ФОП Морозовим О.В. 09.07.2024 за №1131, що свідчить про активне проведення підприємницької діяльності протягом 2022-2024 років;
- про активне ведення підприємницької господарської діяльності ФОП Морозовим О.В. під час його "мобілізації" свідчать також справа № 904/2337/26 за позовом ТОВ "Геліз" до ФОП Морозова Олексія Валентиновича про стягнення заборгованості за Договором про надання поворотної фінансової допомоги № 1 від 05.03.2025 у розмірі 750 000,00 грн. з Додатковою угодою до нього від 08.02.2026, справа № 904/1943/26 за позовом ТОВ "СДН ТРЕЙД" до ФОП Морозова Олексія Валентиновича про стягнення 30 000,00 грн. - основної заборгованості, 510,41 грн. - 3% річних та 1 064,59 грн. - інфляційних втрат;
- подача ФОП Морозовим Олексієм Валентиновичем до суду у справі №904/2158/26 за позовом ПП "Мрія Альянс Трейд" заяви про зупинення провадження у справі свідчить про те, що він має намір якнайдовше ухилятися від виконання своїх грошових зобов'язань перед позивачем по поверненню отриманих коштів в сумі 952 000,00 грн., яка є значною; намагаючись зупинити провадження у справі ФОП Морозов О.В. може використати цей час для реалізації належного йому майна третім особам та переведення коштів з належних йому рахунків в банку іншим особам;
- ФОП Морозов О.В. не надав суду відзив на позов з доказами здійснення ним поставки товару або повернення грошових коштів на користь первісного кредитора ПП "ПРОМАГРОТЕХ", оскільки такі документи у нього відсутні, а лише просить зупинити провадження у справі на невизначений термін, сам факт подачі ФОП Морозовим О.В. заяви про зупинення провадження підтверджує обґрунтованість позовних вимог, свідчить про вчинення дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання;
- ПП "Мрія Альянс Трейд" вважає, що ризик утруднення виконання рішення суду в цій справі є реальним та підтвердженим з огляду на те, що борг відповідача на суму 952 000,00 грн. виник в серпні 2024 року і протягом 1 року 8 місяців не погашений навіть частково, а загальний обсяг боргів ФОП Морозова О.В. збільшується;
- у власності відповідача Морозова Олексія Валентиновича (окрім транспортних засобів) перебуває земельна ділянка кадастровий номер 1221481500:01:055:0045 площею 3,9 га, розташована на території Могилівської сільської ради Дніпропетровської області, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2810703812214, яку він надає в оренду; застосування такого заходу забезпечення позову як накладення заборони на відчуження земельної ділянки не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки земельна ділянка залишається в його володінні та користуванні, а також не обмежує прав третіх осіб на користування земельною ділянкою на правах оренди, строк якої встановлений до 31.12.2031 з автоматичним продовженням.
В обґрунтування обраного заходу забезпечення позову заявник зазначає, що між сторонами виник майновий спір щодо стягнення заборгованості, розмір якої становить 952 000 грн. 00 коп. та існує ризик відчуження відповідачем належного йому нерухомого майна; вважає вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення заборони відчуження нерухомого майна необхідним, оскільки у випадку його відчуження це може ускладнити або унеможливити виконання судового рішення про стягнення боргу у разі задоволення судом його позовних вимог до фізичної особи-підприємця Морозова О.В.
Позивач зазначає також, що за даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, на даний час, за відповідачем зареєстровано на праві власності земельна ділянка кадастровий номер 1221481500:01:055:0045 площею 3,9 га, розташована на території Могилівської сільської ради Дніпропетровської області, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2810703812214.
Отже, беручи до уваги, що позивач звернувся до суду з майновою позовною вимогою, судове рішення у разі задоволення якого вимагатиме примусового виконання, то в цьому випадку має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити та унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. При цьому, має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.
За твердженням позивача, вказаний захід забезпечення не може також перешкодити здійсненню господарської діяльності відповідача та не порушує прав та охоронюваних законом інтересів інших осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Позивач зазначає, що відсутність на цей час будь-яких доказів дій відповідача, які могли підтвердити його наміри здійснити відчуження належного йому на праві власності нерухомого майна, не спростовує наявності у нього можливості відчужити нерухоме майно у будь-який час, якщо не вжити заходи забезпечення позову, що в подальшому може призвести до ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту або поновлення порушених прав або інтересів держави в межах цієї справи.
На думку позивача, несплата відповідачем впродовж тривалого часу заборгованості на суму 952 000 грн. 00 коп. може свідчити про наміри відчуження в подальшому зазначеного майна та ухилення від сплати коштів, які відповідач мав би сплатити позивачу.
Частиною 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України визначено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Згідно з частиною 1 статті 11 Господарського процесуального кодексу України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.
Згідно зі статтею 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
За змістом цієї норми обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача.
Отже, з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 73 Господарського процесуального кодексу України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Частиною 1 статті 137 Господарського процесуального України передбачено, що позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи. Воно полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Заходи щодо забезпечення позову обов'язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв'язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між певним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову чи забезпечити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду, імовірності ускладнення чи непоновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Під час вирішення питання про забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті.
Адекватність заходу для забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.
Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії (постанова Верховного Суду від 22.07.2021 у справі №910/4669/21).
У вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову господарським судам необхідно дотримуватися принципу їх співмірності із заявленими позивачем вимогами.
Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову (аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 18.02.2022 у справі №910/12404/21).
Верховний Суд неодноразово наголошував (у т.ч. в постановах від 09.12.2020 у справі №910/9400/20, від 21.12.2020 у справі №910/9627/20) на необхідності конкретизації заходів забезпечення позову в аспекті співмірності заходів забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами.
Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача (аналогічний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №753/22860/17).
Згідно з правовою позицією, викладеною Верховним Судом у постанові від 09.06.2023 у справі №37з-23 можливість відповідача в будь-який момент відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін (вказана правова позиція викладена у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.03.2023 у справі № 905/448/22).
Виконання будь-якого судового рішення є невід'ємною стадією процесу правосуддя, а отже, має відповідати вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод.
Європейським судом з прав людини у справі "Горнсбі проти Греції" (рішення від 19.03.1997) зазначено, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду. Водночас судовий захист, як і діяльність суду, не можуть вважатися дієвими, якщо судові рішення не виконуються або виконуються неналежним чином і без контролю суду за їх виконанням.
Таким чином, саме вжиття судом заходів забезпечення позову сприяє гарантуванню відновлення порушених прав позивача в разі задоволення позову та виконання ухваленого судового рішення, що повністю відповідає вимогам Європейського суду з прав людини.
Господарський суд повинен врахувати потенційні ризики можливості невиконання рішення суду та гарантувати відновлення порушених прав позивача в разі задоволення позову та виконання ухваленого рішення.
Під забезпеченням позову необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №381/4019/18.
Водночас частина 4 статті 137 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Як вбачається із матеріалів справи, предметом позову є майнова вимога позивача до відповідача, а саме стягнення з Фізичної особи-підприємця Морозова Олексія Валентиновича 952 000 грн. 00 коп. - суми попередньої оплати за товар, що не був поставлений.
При цьому суд зауважує, що обґрунтованість позовних вимог наразі не входять до предмета дослідження та мають бути з'ясовані під час розгляду справи по суті.
Суд акцентує увагу на тому, що Господарський процесуальний кодекс України не містить вичерпного переліку допустимих заходів забезпечення позову, а суд має право вживати заходів, які відповідають меті забезпечення - гарантуванню реального виконання рішення суду, що підтверджується практикою Верховного Суду (постанови від 18.05.2021 у справі № 914/1570/20, від 16.02.2021 у справі № 910/16866/20, від 20.07.2021 у справі № 904/1933/21).
У даній справі обраний позивачем спосіб забезпечення - заборона будь-яким особам, у тому числі об'єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо реєстрації права власності, відчуження, обтяження, зміни майнових прав об'єкту нерухомого майна, внесення відповідних змін до державних реєстрів відносно нерухомого майна щодо належного відповідачу об'єкту нерухомого майна, відповідає змісту пункту 2 частини 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України, оскільки фактично є забороною відповідачу розпоряджатися своїм майном шляхом його відчуження, обтяження чи іншого припинення права власності. Заборона відчуження або арешт майна не призводить до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки фактично обмежується лише можливість відчужувати власне нерухоме майно, тоді як володіння і користування зберігаються.
Суд має виходити з того, що цей захід забезпечення обмежує право особи користуватись та розпоряджатись грошовими коштами та/або майном, а тому може застосуватись у справі, у якій заявлено майнову вимогу, а спір вирішується про стягнення грошових коштів.
Водночас забезпечення позову має бути спрямоване проти дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити.
Отже, аналізуючи викладене, можна дійти висновку, що метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Правова позиція Верховного Суду в питаннях забезпечення позову зводиться до того, що господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості й адекватності заявлених вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову (постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 08.10.2018 у справі №913/257/18).
У постанові від 24.04.2024 у справі № 754/5683/22 Велика Палата Верховного Суду констатувала, що як характер спору (майновий або немайновий), так і те, чи підлягає судове рішення у конкретній справі примусовому виконанню, не мають вирішального значення при дослідженні судом питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову (п. 46).
Ключовим є встановлення судом: 1) наявності спору між сторонами; 2) ризику незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може проявлятися як через вплив на виконуваність рішення суду у конкретній справі, так і шляхом перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду; 3) співмірності обраного позивачем виду забезпечення позову з пред'явленими позовними вимогами та 4) дійсної мети звернення особи до суду з заявою про забезпечення позову, зокрема, чи не є таке звернення спрямованим на зловживання учасником справи своїми правами (пункт 47).
Наявність або відсутність підстав для забезпечення позову суд вирішує в кожній конкретній справі з урахуванням установлених фактичних обставин такої справи та загальних передумов для вчинення відповідної процесуальної дії (пункт 48).
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №753/22860/17).
Крім того, у вирішенні питання про забезпечення позову суд вважає обґрунтованими доводи заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів.
Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову (аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 18.02.2022 у справі № 910/12404/21).
Суд звертає увагу на те, що обраний позивачем вид забезпечення позову не призводить до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки обтяжене майно фактично залишиться у володінні та користуванні відповідача, а буде обмежено лише можливість розпоряджатися ним.
За таких обставин, враховуючи доводи заявника, наведені у заяві, з огляду на предмет та підстави позовних вимог, суд доходить висновку, що заява позивача про забезпечення позову підлягає задоволенню в повному обсязі.
Керуючись статтями 136, 137, 140, 141, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
1. Заяву Приватного підприємства "Мрія Альянс Трейд" (вх.№23380/26 від 13.05.2026) про забезпечення позову - задовольнити.
2. Заборонити будь-яким особам, у тому числі об'єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно вчиняти будь-які дії щодо реєстрації права власності, відчуження, обтяження, зміни майнових прав об'єкту нерухомого майна, внесення відповідних змін до державних реєстрів відносно нерухомого майна, яке зареєстроване на праві приватної власності за Морозовим Олексієм Валентиновичем, РНОКПП НОМЕР_1 , а саме: - земельної ділянки, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2810703812214, кадастровий номер 1221481500:01:055:0045, площею 3,9 га, розташованої на території Могилівської сільської ради Дніпропетровської області, у межах суми позовних вимог в розмірі 952 000,00 грн. (дев'ятсот п'ятдесят дві тисячі гривень 00 коп.), що відповідає розміру стягнення заборгованості за поданим позовом.
Стягувач: Приватне підприємство "Мрія Альянс Трейд" (49040, м. Дніпро, вул. Космічна, буд. 49Б; ідентифікаційний код 45844723)
Боржник: Фізична особа-підприємець Морозов Олексій Валентинович ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )
Ухвала про забезпечення позову набирає законної сили з дати її підписання - 15.05.2026 та підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".
Ухвала про забезпечення позову, як виконавчий документ, може бути пред'явлена до примусового виконання до - 16.05.2029 включно.
Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України до Центрального апеляційного господарського суду.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Суддя Т.В. Загинайко