15 травня 2026 року
м. Київ
справа №400/3489/24
адміністративне провадження № К/990/48489/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Шарапи В.М.,
суддів: Берназюка Я.О., Чиркіна С.М.,
розглянув у порядку письмового провадження
касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство "НІБУЛОН"
на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 14 жовтня 2025 року (головуючий суддя Бітов А.І., судді Лук'янчук О.В., Ступакова І.Г.)
у справі № 400/3489/24
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство "НІБУЛОН"
до Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України (Адміністрація судноплавства)
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
1. У квітні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство "НІБУЛОН" (далі - ТОВ СП "НІБУЛОН") звернулося до суду з позовом до Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України (Адміністрація судноплавства) (далі - Адміністрація судноплавства) про:
- визнання протиправним та скасування рішення Адміністрації судноплавства, оформлене листом від 04 січня 2024 року №111/02-5/15-24 про відмову ТОВ СП "НІБУЛОН" у внесенні відомостей до Реєстру об'єктів інфраструктури внутрішнього водного транспорту зазначених в Декларації про внесення відомостей щодо річкового порту (терміналу) - Філія "БЕССАРАБСЬКА", розташованого за адресою Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Набережна Лукі Капікраяна, 14 (Заява ТОВ СП "НІБУЛОН" №11410/3-23/200 від 12 грудня 2023 року, Лист зареєстровано Адміністрацією судноплавства 19 грудня 2023 року за №32996/0/7-23);
- зобов'язання Адміністрації судноплавства внести відомості до Реєстру об'єктів інфраструктури внутрішнього водного транспорту зазначені в Декларації про внесення відомостей щодо річкового порту (терміналу) - Філія "БЕССАРАБСЬКА", розташованого за адресою Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Набережна Лукі Капікраяна, 14 (Заява ТОВ СП "НІБУЛОН" №11410/3-23/200 від 12 грудня 2023 року, Лист зареєстровано Адміністрацією судноплавства 19 грудня 2023 року за №32996/0/7-23), та видати відповідні витяги з Реєстру об'єктів інфраструктури внутрішнього водного транспорту.
1.1. Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказав, що Адміністрація судноплавства порушила доктрину venire contra factum proprium, яка базується на римській максимі - "non concedit venire contra factum proprium". Річковий порт (термінал) філія "БЕССАРАБСЬКА" ТОВ СП "НІБУЛОН", розташований за адресою: м. Ізмаїл, вул. Набережна Лукі Капікраяна, 14, вже отримував витяги з Реєстру, а саме: №№1, 2, 3, 4 від 28 листопада 2022 року, №№14, 15, 16, 17 від 14 грудня 2022 року, №№41, 42, 43, 44 від 08 березня 2023 року.
Позивач зазначив, що Річковий порт (термінал) філія "БЕССАРАБСЬКА" ТОВ СП "НІБУЛОН" є складною річчю (статті 186-188 Цивільного кодексу України), складовими якої є, зокрема, об'єкти речових прав - "Майданчики завантаження на водний транспорт" (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2851953351106, площа забудови - 7 000 м2; літ. №№24, 25, 26: (№24 - майданчик завантаження на водний транспорт №3. Місцезнаходження Річкового порту (термінала) Філія "БЕССАРАБСЬКА" ТОВ СП "НІБУЛОН" - м. Ізмаїл Ізмаїльського району Одеської області по вул. Набережна Лукі Капікраяна, 14. Відповідно до Довідки про включення гідротехнічної споруди до бази даних гідротехнічних споруд ДП "Класифікаційне товариство Регістр судноплавства України" №СР-25-105-4-22-23 від 01 серпня 2023 року "Назва та місце розташування споруди" - м. Ізмаїл, Одеська область, вул. Набережна Лукі Капікраяна, 14, 91-й км р. Дунай, територія ТОВ СП "НІБУЛОН". Ця адреса відповідає земельній ділянці за кадастровим номером 5110600000:01:047:0206, переданої у користування ТОВ СП "НІБУЛОН" за Договором оренди, для будівництва та експлуатації об'єкта транспортної інфраструктури - річкового порту (терміналу), вид цільового призначення 12.03 - "Для розміщення та експлуатації будівель і споруд річкового транспорту".
Позивач просив застосувати "принцип мовчазної згоди" (частина перша статті 1, частина шоста статті 4-1 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" від 06 вересня 2005 року (далі - Закон №2806-IV), частина п'ята статті 26 Закону України "Про внутрішній водний транспорт" від 03 грудня 2020 року (далі - Закон №1054-IX), абз.2 пункту 15 Порядку). Оскільки в установлені законом строки відповідач не надав витяг з Реєстру або обґрунтовану відмову, то за нормою закону вважається, що відомості зареєстровані та внесені належним чином, а Декларант набув право провадити діяльність, що потребує отримання витягу з Реєстру. Лист Адміністрації судноплавства №111/02-5/15-24 був створений 04 січня 2024 року, тобто вже після спливу строку встановленого для видачі або відмови у видачі документу дозвільного характеру та містить, на думку позивача, суперечливу інформацію щодо підстав відмови в реєстрації відомостей відносно Річкового порту (термінала). В листі було зазначено що плавпричал з береговим сполученням №3, (ГТС-3372), розташований за адресою: Одеська обл., м. Ізмаїл, вул. Набережна Лукі Капікраяна, 14, знаходиться в межах акваторії морського порту Ізмаїл, межі якої встановлені постановою Кабінету Міністрів України від 07 жовтня 2009 року №1208 "Про межі акваторії морського порту Ізмаїл" (далі - Постанова №1208). Однак позивач не погодився з даним твердженням, оскільки вулиці м. Ізмаїл - не розташовані в межах акваторії морського порту Ізмаїл. Крім того зазначає, що матеріали перевірки проведеної за поданою позивачем Декларацією містять відповідь Державної установи "Держгідрографія", якою повідомлено код ділянки фарватеру судноплавного водного шляху - DUN01, Гектометр ділянки фарватеру - 913 гектометрів, що є необхідним для присвоєння 20-значного буквено-цифрового коду місця розташування (PIC-індекс), який вноситься до Реєстру відповідно до пункту 8 Порядку.
2. Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 березня 2025 року позов ТОВ СП "НІБУЛОН" до Адміністрації судноплавства задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Адміністрації судноплавства, яка полягає у неприйнятті у встановлені законом строки рішення за наслідком розгляду Декларації про внесення відомостей щодо річкового порту (терміналу) - Філія "БЕССАРАБСЬКА" ТОВ СП "НІБУЛОН" (Заява ТОВ СП "НІБУЛОН" №11410/3-23/200 від 12 грудня 2023 року, Лист зареєстровано Адміністрацією судноплавства 19 грудня 2023 року за №32996/0/7-23).
Зобов'язано Адміністрацію судноплавства внести відомості до Реєстру об'єктів інфраструктури внутрішнього водного транспорту зазначені в Декларації про внесення відомостей щодо річкового порту (терміналу) - Філія "БЕССАРАБСЬКА" розташованого за адресою Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Набережна Лукі Капікраяна, 14 (Заява ТОВ СП "НІБУЛОН" №11410/3-23/200 від 12 грудня 2023 року, Лист зареєстровано Адміністрацією судноплавства 19 грудня 2023 року за №32996/0/7-23) та видати відповідні витяги з Реєстру об'єктів інфраструктури внутрішнього водного транспорту.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Адміністрації судноплавства на користь ТОВ СП "НІБУЛОН" судові витрати у сумі 6 056 грн.
3. Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 14 жовтня 2025 року рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 березня 2025 року скасовано.
Ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні позову ТОВ СП "НІБУЛОН" до Адміністрації судноплавства про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії відмовлено.
4. Судами попередніх інстанцій під час судового розгляду справи встановлено наступні фактичні обставини:
4.1. Зі змісту постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2024 року у справі №400/2375/24 встановлено, що річковий порт (термінал) філія "БЕССАРАБСЬКА" ТОВ СП "НІБУЛОН" розміщений на земельній ділянці площею 19,00 га, кадастровий номер 5110600000:01:047:0206, за адресою: 68600, Одеська обл., м. Ізмаїл, вул. Набережна Лукі Капікраяна, 14. До складу річкового порту (термінал) філії "БЕССАРАБСЬКА" ТОВ СП "НІБУЛОН" входять, зокрема, три причали - ГТС-3365, ГТС-3359 та ГТС-3372. Річковий порт (термінал) є єдиний об'єкт "складна річ", складовими елементами якого є три причали (ГТС-3365, ГТС-3359, ГТС-3372), які розташовані на одній земельній ділянці, мають одну адресу та зареєстровані в Реєстрі об'єктів нерухомого майна за одним реєстраційним номером.
4.2. ТОВ СП "НІБУЛОН" звернулось до Адміністрації судноплавства з метою внесення до Реєстру об'єктів інфраструктури внутрішнього водного транспорту відомостей щодо Річкового порту (терміналу) - Філія "БЕССАРАБСЬКА" ТОВ СП "НІБУЛОН" з листом-заявою №11410/3-23/200 від 12 грудня 2023 року з додатками: Декларацією про внесення відомостей щодо річкового порту (терміналу) - Філія "БЕССАРАБСЬКА" (Додаток №3 до Порядку), документами, що підтверджують повноваження Воліка А.О.; копією Договору оренди землі для будівництва та експлуатації об'єкта транспортної інфраструктури - річкового порту (терміналу) від 20 вересня 2022 року; копією витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрація речового права.
Звернення зареєстровано Адміністрацією судноплавства 19 грудня 2023 року за №32996/0/7-23.
4.3. Відповідно до листа міського голови Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області від 19 квітня 2024 року №еп13/02-13-1761 земельна ділянка площею 19,00 га з кадастровим номером 5110600000:01:047:0206, яку рішенням Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області №2111-VIII від 16 вересня 2022 року надано ТОВ СП "НІБУЛОН" в оренду для будівництва та експлуатації об'єкта транспортної інфраструктури - річкового порту (терміналу), розташованого за адресою: вул. Набережна Лукі Капікраяна, 14, м. Ізмаїл, Ізмаїльського району, Одеської області, і не знаходиться у межах акваторії морського порту Ізмаїл.
4.4. 04 січня 2024 року Адміністрація судноплавства листом №111/02-5/15-24 повідомила ТОВ СП "НІБУЛОН", що керуючись пунктом 14 Порядку, відмовляє у внесенні відомостей до Реєстру об'єктів інфраструктури внутрішнього водного транспорту: плавпричал з береговим сполученням №3 (ГТС-3372), розташованого за адресою: Одеська обл., м. Ізмаїл, вул. Набережна Лукі Капікраяна, 14, оскільки він знаходиться в межах акваторії морського порту Ізмаїл, межі якої встановлені Постановою №1208.
4.5. В Декларації Річкового порту (термінала) філія "БЕССАРАБСЬКА" ТОВ СП "НІБУЛОН" (зареєстрована Адміністрацією судноплавства від 19 грудня 2023 року вх.№3 2996/0/7-23) зазначено:
1) Місцезнаходження річкового порту (термінала) (адреса та географічні координати) - 68600, Одеська обл., м. Ізмаїл, вул. Набережна Лукі Капікраяна, 14 Координати: N 45°19'31,97" E 028°50'46,37";
2) Причальні споруди, місцезнаходження (географічні координати) - 68600, Одеська обл., м. Ізмаїл, вул. Набережна Лукі Капікраяна, 14 Координати: N 45°19'17,71" E 028°50'35,27".
4.6. Зазначені відомості щодо місцезнаходження Річкового порту (терміналу) - Філія "БЕССАРАБСЬКА" ТОВ СП "НІБУЛОН" відповідають інформації з Договору оренди землі для будівництва та експлуатації об'єкта транспортної інфраструктури - річкового порту (терміналу) від 20 вересня 2022 року (додаток до Заяви ТОВ СП "НІБУЛОН" №11410/3-23/200 від 12 грудня 2023 року), а в частині відомостей про місцезнаходження причальної споруди відповідають Довідці про включення гідротехнічної споруди до бази даних гідротехнічних споруд №СР-25-105-4-22-23 від 01 серпня 2023 року.
4.7. Державне підприємство "Класифікаційне товариство Регістр судноплавства України" листом від 21 грудня 2023 року №8.1-1787 з посиланням на розділ 9 Положення про організацію та порядок здійснення технічного нагляду за гідротехнічними спорудами водногосподарського комплексу, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України від 16 січня 2014 року №21 (далі - Положення №21), було надано відповідачу (на запит відповідача №32996/0/7-23 від 19 грудня 2023 року) наступні документи: Довідку про включення гідротехнічної споруди до бази даних гідротехнічних споруд №СР-25-105-4-22-23 від 01 серпня 2023 року, Свідоцтво про придатність гідротехнічної споруди до експлуатації №СП-25-105-4-49-23 від 01 серпня 2023 року, Акт огляду гідротехнічної споруди №105-4-153-23.
Довідка про включення гідротехнічної споруди до бази даних гідротехнічних споруд №СР-25-105-4-22-23 від 01 серпня 2023 року містить наступну інформацію: "назва та місце розташування споруди" - Гідротехнічна споруда: Плавпричал з береговим сполученням №3, м. Ізмаїл, Одеська область, вул. Набережна Лукі Капікраяна, 14, 91-й км р. Дунай, території ТОВ СП "НІБУЛОН". Державна установа "Держгідрографія" листом від 20 грудня 2023 року №1868/3146/06/23 повідомила відповідачу (на окреме доручення від 21 березня 2023 року №47/02/13-23 та резолюцію голови Адміністрації судноплавства від 19 грудня 2023 року №32996/0/7-23): "код ділянки фарватеру судноплавного водного шляху - DUN01, Гектометр ділянки фарватеру - 913 гектометрів. Плавпричал з береговим сполученням №3, ГТС, відображено в новому виданні річкової навігаційної карти №3504-11 "Річка Дунай від порту Рені до Чорного моря", 2023.
4.8. До листа ТОВ СП "НІБУЛОН" №11410/3-23/200 від 12 грудня 2023 року було додано Договір оренди землі від 20 вересня 2022 року, укладений між Ізмаїльською міською радою Одеської області та ТОВ СП "НІБУЛОН", на земельну ділянку несільськогосподарського призначення для будівництва та експлуатації об'єкта транспортної інфраструктури - річкового порту (терміналу) з кадастровим номером 5110600000:01:047:0206, площею 19,00 га, яка розташована за адресою: вул. Набережна Лукі Капікраяна, 14, м. Ізмаїл, Ізмаїльський район, Одеська область. Відповідно до п. 2.2 Договору земельна ділянка, яка є об'єктом оренди за цим договором, належить до категорії земель: "Землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення", за видом цільового призначення: 12.03 - "Для розміщення та експлуатації будівель і споруд річкового транспорту".
4.9. До заяви №11410/3-23/200 від 12 грудня 2023 року було додано копію Договору оренди землі для будівництва та експлуатації об'єкта транспортної інфраструктури - річкового порту (терміналу) від 20 вересня 2022 року; копію витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію речового права. Відповідно до витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 20 грудня 2023 року та 21 грудня 2023 року ТОВ СП "НІБУЛОН" належить на праві власності будівлі та споруди "Об'єкт транспортної інфраструктури - річкового порту (терміналу)", розташовані за адресою: Одеська область, Ізмаїльський район, м. Ізмаїл, вул. Набережна Лукі Капікраяна, будинок 14", складовими якого є, зокрема, об'єкти речових прав - "Майданчики завантаження на водний транспорт" (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2851953351106, площа забудови - 7 000 кв.м; літ. №№24, 25, 26: №24 - майданчик завантаження на водний транспорт №3 (з берегоукріпленням, відбійними та швартовими пристроями) гідротехнічна споруда, площею забудови 3 240 кв.м; №25 - майданчик завантаження на водний транспорт №2 (з берегоукріпленням, відбійними та швартовими пристроями) гідротехнічна споруда, площею забудови 2 150 кв.м; №26 - майданчик завантаження на водний транспорт №1 (з берегоукріпленням, відбійними та швартовими пристроями) гідротехнічна споруда, площею забудови 1 610 кв.м; адреса: Одеська обл., Ізмаїльський р., м. Ізмаїл, вул. Набережна Лукі Капікраяна, будинок 14. Земельна ділянка місця розташування вказаних споруд має кадастровий номер: 5110600000:01:047:0206.
4.10. Позивачем в поданих до суду документах зазначено, що ним було побудовано та прийнято до експлуатації об'єкт будівництва - "Нове будівництво об'єкта транспортної інфраструктури - річкового порту (терміналу) ТОВ СП "НІБУЛОН" в м. Ізмаїл Ізмаїльського району Одеської області по вул. Набережна Лукі Капікраяна, 14 (сертифікат, виданий Державною інспекцією архітектури та містобудування України №ІУ 123231130426).
4.11. Відповідно до Довідки про включення гідротехнічної споруди до бази даних гідротехнічних споруд ДП "Класифікаційне товариство Регістр судноплавства України" №СР-25-105-4-22-23 від 01 серпня 2023 року місцезнаходження Гідротехнічної споруди Плавпричал з береговим сполученням №3 є м. Ізмаїл, Одеська область, вул. Набережна Лукі Капікраяна, 14, 91-й км р. Дунай, територія ТОВ СП "НІБУЛОН".
4.12. Об'єкти річкового порту (терміналу) ТОВ СП "НІБУЛОН" розташовані за адресою Одеська обл., м. Ізмаїл, вул. Набережна Лукі Капікраяна, 14 знаходяться на земельній ділянці з кадастровим номером 5110600000:01:047:0206, яка орендована ТОВ СП "НІБУЛОН" за Договором оренди землі 20 вересня 2022 року, укладеним між Ізмаїльською міською радою Одеської області та ТОВ СП "НІБУЛОН". 22 вересня 2022 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано право оренди на вказану земельну ділянку за ТОВ СП "НІБУЛОН", номер запису про інше речове право: 47977065 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2638851951080).
5. Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що вчинення державним органом чи його посадовою особою дій у межах компетенції, але непередбаченим способом, у непередбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними.
Суд зазначив, що дії або рішення суб'єкта владних повноважень вважаються такими, що суперечать принципу верховенства права, не тільки у тих випадках, коли такими діями порушуються права і процесуальні гарантії, прямо передбачені чинним законодавством, але й у тих випадках, коли такі дії не задовольняють правомірних очікувань тих, стосовно кого вони вчиняються (ухвалюються).
З метою ефективного захисту прав, свобод, інтересів позивача колегія суддів суду першої інстанції вважала за необхідне вийти за межі позовних вимог та визнати протиправною бездіяльність Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України, яка полягає у неприйнятті у встановлені законом строки рішення за наслідком розгляду Декларації про внесення відомостей щодо річкового порту (терміналу) - Філія "БЕССАРАБСЬКА" ТОВ СП "НІБУЛОН" (Заява ТОВ СП "НІБУЛОН" №11410/3-23/200 від 12 грудня 2023 року, Лист зареєстровано Адміністрацією судноплавства 19 грудня 2023 року за №32996/0/7-23).
Суд першої інстанції зазначив, що на підставі частини першої статті 1, частини шостої статті 4-1 Закону №2806-IV, частини п'ятої статті 26 Закону України Закон №1054-IX, абз.2 пункту 15 Порядку від 16 лютого 2022 року № 408 відомості вказані в Декларація про внесення відомостей щодо річкового порту (термінала)/ про внесення змін до відомостей щодо річкового порту (термінала) поданих ТОВ СП "НІБУЛОН" на Річковий порт (термінал) Філія "БЕССАРАБСЬКА" ТОВ СП "НІБУЛОН" (лист №11410/3-23/200 від 12 грудня 2023 року, зареєстровано в Адміністрації судноплавства 19 грудня 2023 року за №32996/0/7-23) з 01 січня 2024 року є зареєстрованими та внесеними належним чином до Реєстру об'єктів інфраструктури внутрішнього водного транспорту і декларант набув право проводити діяльність, що потребує отримання витягу з Реєстру об'єктів інфраструктури внутрішнього водного транспорту.
Щодо позовних вимог про зобов'язання Адміністрації судноплавства внести відомості до Реєстру об'єктів інфраструктури внутрішнього водного транспорту зазначені в Декларації про внесення відомостей щодо річкового порту (терміналу) - Філія "БЕССАРАБСЬКА" ТОВ СП "НІБУЛОН", розташованого за адресою Одеська обл., м. Ізмаїл, вул. Набережна Лукі Капікраяна, 14 (Заява ТОВ СП "НІБУЛОН" №11410/3-23/200 від 12 грудня 2023 року, Лист зареєстровано Адміністрацією судноплавства 19 грудня 2023 року за №32996/0/7-23), та видати відповідні витяги з Реєстру об'єктів інфраструктури внутрішнього водного транспорту, то суд першої інстанції обґрунтував свою позицію тим, що в силу імперативних норм частини п'ятої статті 26 Закону №1054-IX та пункту 15 Порядку від 16 лютого 2022 року № 408 вважається, що відомості зареєстровані та внесені належним чином на підставі принципу мовчазної згоди за наслідком бездіяльності Адміністрації судноплавства. Отже, права позивача, на переконання суду, в цій частині не є порушеними.
6. Суд апеляційної інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, зазначив, що сама лише бездіяльність суб'єкта владних повноважень (неприйняття рішення у встановлений строк) не є достатньою підставою для застосування принципу мовчазної згоди. З огляду на зазначене апеляційний суд оцінив підстави для відмови у видачі документа дозвільного характеру та констатував, що плавпричал з береговим сполученням №3, ГТС-3372, знаходиться в межах акваторії морського порту Ізмаїл, що, зокрема, підтверджується Постановою №1208, відповідно, зазначений плавпричал з береговим сполученням №3 не належить до об'єктів інфраструктури внутрішнього водного транспорту, відомості про які підлягають внесенню до Реєстру. Також суд апеляційної інстанції вважав відповідь від 04 січня 2024 року №111/02-5/15-24 такою, що ґрунтується на підставі нормативно-правових актах та правовстановлюючих документах. Суд дійшов висновку, що у цій справі відсутні підстави для застосування принципу мовчазної згоди у правовідносинах.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу та додаткових пояснень:
7. ТОВ СП "НІБУЛОН" подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 14 жовтня 2025 року, а рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 березня 2025 року залишити в силі.
7.1. Підставою для відкриття касаційного провадження у справі слугувало неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права у випадку, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України).
Обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження, скаржник покликається на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування спеціальних норм права (частини п'ятої статті 26 Закону №1054-IX, пунктів 14, 15 Порядку ведення Реєстру об'єктів інфраструктури внутрішнього водного транспорту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року № 408 (далі - Порядок №408), Наказу Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України від 26 травня 2023 року № 195), які встановлюють більш широкі та специфічні правові наслідки у випадку бездіяльності дозвільного органу - Адміністрації судноплавства.
7.2. Позивач також у якості підстави для відкриття касаційного провадження зазначає неправильне застосування норми матеріального права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду (пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України).
7.3. Зокрема вказує на висновки Верховного Суду, що викладені у постановах Верховного Суду від 21 березня 2019 року у справі №817/498/17, від 31 липня 2019 року у справі №826/23816/15, від 21 серпня 2019 року у справі № 826/25865/15, від 22 липня 2021 року у справі № 560/602/19, від 26 червня 2018 року у справі № 826/2810/17, від 16 травня 2019 року у справі №818/600/17, від 11 вересня 2019 року у справі №826/15869/17, від 22 січня 2020 року у справі №826/9749/17, від 25 липня 2019 року у справі № 826/13000/18, від 05 листопада 2019 року у справі № 817/864/18.
7.4. Скаржник вважає помилковим твердження суду апеляційної інстанції, що плавпричал з береговим сполученням № 3, (ГТС-3372), знаходиться в межах акваторії морського порту Ізмаїл, оскільки відповідно до Довідки про включення гідротехнічної споруди до бази даних гідротехнічних споруд ДП "Класифікаційне товариство Регістр судноплавства України" № СР-25-105-4-22-23 від 01 серпня 2023 року місце розташування споруди ГТС-3372, плавпричал з береговим сполученням № 3 є м. Ізмаїл, Одеська область, вул. Набережна Лукі Капікраяна, 14, 91-й км р. Дунай, територія ТОВ СП "НІБУЛОН". Крім того, відповідно до листа ДУ "Держгідрографія" від 15 січня 2024 року № 72/104/06/24, від 15 січня 2024 року № 73/42/06/24, вказані у запиті координати, а саме N 45°19'31,97" E 028°50'46,37" і N 45°19'17,71" E 028°50'35,27", розташовані поза межами акваторії морського порту Ізмаїл.
На думку ТОВ СП "НІБУЛОН", апеляційний суд підмінив поняття "тип споруди" (вантажний причал) та "назва споруди" (Плавпричал з береговим сполученням №3). При цьому звертає увагу, що предметом спору є ГТС-3372, яка внесена до Бази даних гідротехнічних споруд ДП "Класифікаційне товариство Регістр судноплавства України" і є гідротехнічною спорудою - вантажний причал (за типом і призначенням). До Декларації вносилась інформація в розділ "Причальні споруди, місцезнаходження (географічні координати)". Причальні споруди є одним з різновидів гідротехнічних споруд. Правовий статус ГТС-3372 підтверджено Довідкою про включення гідротехнічної споруди до бази даних гідротехнічних споруд ДП "Класифікаційне товариство Регістр судноплавства України" №СР-25-105-4-22-23 від 01 серпня 2023 року, відповідно до якої місцезнаходження Гідротехнічної споруди - плавпричал з береговим сполученням № 3 - м. Ізмаїл, Одеська область, вул. Набережна Лукі Капікраяна, 14, 91-й км р. Дунай, територія ТОВ СП "НІБУЛОН".
7.5. Також позивач стверджує на порушенні порядку самопредставництва у суді апеляційної інстанції представником відповідача. Зокрема зазначає, що апеляційна скарга підписана "особою, яка діє в інтересах Адміністрації судноплавства в порядку самопредставництва" - Іриною Горголь. На підтвердження повноважень до апеляційної скарги долучено лише Виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
8. У додаткових поясненнях позивач акцентує увагу на листах ДУ "Держгідрографія" від 20 грудня 2023 року та від 15 січня 2024 року, як на офіційних документах органу державної влади, щодо статусу відповідної території водного об'єкту.
8.1. Позивач також зазначає, що не дивлячись на те, що відомості про Річковий порт (термінал) Філія "БЕССАРАБСЬКА" вважаються зареєстрованими та внесеними до Реєстру належним чином, застосування принципу мовчазної згоди без отримання витягу є недостатнім.
8.2. Крім цього, скаржник вказує на відсутність підстав для відмови у внесенні відомостей до Реєстру відповідно Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" та пункту 14 Порядку №408.
9. Адміністрація судноплавства направила відзив на касаційну скаргу, у якому просить відмовити у задоволенні касаційної скарги та залишити без змін постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 14 жовтня 2025 року.
9.1. Відповідач стверджує, що плавпричал з береговим сполученням № 3, (ГТС-3372), знаходиться в межах акваторії морського порту Ізмаїл, межі якої встановлені Постановою № 1208, яка належить до ділянки внутрішніх морських вод відповідно до розділу ІІІ Переліку внутрішніх морських вод і внутрішніх водних шляхів, віднесених до категорії судноплавних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09 лютого 2022 року № 136. У зв'язку з цим, відповідно до підпунктів 12 та 60 статті 1 та пункту 1 статті 26 Закону №1054-IX цей об'єкт не є об'єктом інфраструктури внутрішнього водного транспорту та не може бути внесеним до Реєстру об'єктів інфраструктури внутрішнього водного транспорту.
10. У додаткових пояснення відповідач зазначає, що підстави для виникнення у суб'єкта господарювання права на застосування принципу мовчазної згоди відсутні.
10.1. Відповідач також вказує про наявність листа ДУ "Держгідрографія" від 19 січня 2024 року Вих. №103/151/06/24 (Вх. № 3521/0/7-24), в якому зазначено, що плавпричал за адресою: 68600, Одеська обл., м. Ізмаїл, вул. Набережна Лукі Капікраяна, 14, знаходиться в межах акваторії морського порту Ізмаїл. При цьому пояснив, що Адміністрація судноплавства не є розпорядником інформації щодо меж акваторії морського порту Ізмаїл, оскільки така інформація створюється, систематизується та зберігається ДУ "Держгідрографія" в межах її компетенції.
10.2. Адміністрація судноплавства звертає увагу на обізнаність ТОВ СП "НІБУЛОН" про приналежність річки Дунай в м. Ізмаїл до акваторії морського порту, що підтверджується листами позивача від 23 липня 2022 року №3739/3-22/09 на адресу Міністерства розвитку громад, території та інфраструктури України і від 08 лютого 2024 року № 1124/3-24/09 до заступника Міністра розвитку громад, території та інфраструктури України.
Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд касаційної інстанції:
11. Під час розгляду касаційної скарги колегія суддів враховує приписи частин першої-другої статті 341 КАС України, відповідно до яких суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
12. Оцінюючи доводи касаційної скарги про порушення вимог процесуального закону в частині порядку самопредставництва відповідача у суді апеляційної інстанції, колегія зазначає таке.
13. Відповідно до статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, крім випадку, встановленого частиною дев'ятою статті 266 цього Кодексу.
Особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника.
Юридична особа незалежно від порядку її створення, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб'єкта владних повноважень), або через представника.
Держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через відповідний орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування), або через представника.
14. Аналіз наведених положень КАС України дає підстави для висновку, що право на подання і підписання, зокрема, апеляційної скарги має особисто керівник, член виконавчого органу (для юридичних осіб, в яких створений такий орган) чи інша особа в порядку самопредставництва, або представник на підставі довіреності.
15. До таких висновків також дійшов Верховний Суд у постанові від 25 листопада 2024 року у справі №140/1438/24.
16. Верховний Суд у складі колегії суддів Об'єднаної палати Касаційного адміністративного суду у постанові від 11 вересня 2024 року у справі №440/14831/23 проаналізував положення статті 55 КАС України та виснував, що: 1) учасники справи та особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, можуть брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника; 2) юридична особа, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, Держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу (прим. тільки для юридичних осіб, в яких створений такий орган), іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту); 3) юридична особа, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, Держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада можуть брати участь у справі також через представника.
Повноваження представника підтверджуються документами, визначеними статтею 59 КАС України, а саме: 1) довіреністю фізичної або юридичної особи; 2) свідоцтвом про народження дитини або рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи охоронцем спадкового майна.
У тих випадках, коли законом для деякої категорії справ передбачено участь лише адвоката як представника, то його повноваження підтверджуються одним з таких документів: 1) довіреністю; 2) ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"; 3) дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України "Про безоплатну правничу допомогу".
Таким чином, законодавець у наведених нормах КАС України надав можливість учасникам справи брати участь у судовому процесі через самопредставництво або через представника та чітко визначив перелік документів, які необхідно подати для підтвердження такої участі.
17. Колегія суддів суду касаційної інстанції також звертає увагу на правову позицію, висловлену Верховним Судом у складі колегії суддів Об'єднаної палати Касаційного адміністративного суду в постанові від 11 вересня 2024 року у справі № 440/14831/23, згідно з якою особа, яка бере участь у судовому процесі через самопредставництво, має право додатково подати інші документи до тих, які визначені статтею 55 КАС України, у тому числі й витяг з Єдиного державного реєстру.
18. При цьому, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04 грудня 2019 року у справі № 826/5500/18 сформувала універсальне правило, відповідно до якого повернення заяв (скарг) за наявності процесуальної можливості пересвідчитись у наявності в особи повноважень на представництво під час розгляду справи (скарги) ставить під загрозу дотримання завдань адміністративного судочинства, закріплених у частині першій статті 2 КАС України, а також дотримання учасниками справи строків звернення до суду та оскарження судових рішень.
19. За наявності сумнівів щодо наявності у особи, що підписала заяву (скаргу) повноважень на вчинення таких дій в порядку самопредставництва юридичної особи, суд може скористатися відомостями, що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а у разі неусунення таких сумнівів - запропонувати заявнику (скаржнику) надати додаткові документи на підтвердження таких повноважень у порядку, встановленому статтею 169 КАС України.
20. Суд апеляційної інстанції має процесуальну можливість пересвідчитись у наявності такого права, зокрема, скориставшись безкоштовним онлайн доступом до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Інше (протилежне) трактування положень статті 59 КАС України матиме наслідком неправомірне обмеження права на доступ до правосуддя та надмірний формалізм.
21. Наведене узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 25 листопада 2024 року у справі № 140/1438/24.
22. Велика Палата Верховного Суду, вирішуючи питання про відступ від висновку про застосування норми права щодо самопредставництва юридичної особи, у постанові від 20 листопада 2024 року у справі № 910/16580/23 конкретизувала власний висновок, викладений в ухвалі від 08 червня 2022 року у справі № 303/4297/20, та зазначила:
"Особа, через яку юридична особа діє на засадах самопредставництва, має підтвердити суду цей свій статус, зокрема шляхом подання документів, вказаних у частині третій статті 56 ГПК України [статут, положення, трудовий договір (контракт)].
Водночас, якщо відповідні відомості щодо особи, яка має право вчиняти дії від імені юридичної особи на засадах самопредставництва, внесені до Єдиного державного реєстру, ці відомості є офіційним та достатнім підтвердженням того, що юридична особа діє в суді через певну особу на засадах самопредставництва (з урахуванням відповідних обмежень повноважень, якщо такі є).
Отже, за наявності інформації щодо такої особи в Єдиному державному реєстрі, у разі подання її суду, відсутності стосовно цього спору, про який повідомлено суду, підстави додатково підтверджувати ці повноваження документами, які за своїм змістом є тими, що визначені частиною третьою статті 56 ГПК України, - статутом, положенням, трудовим договором (контрактом) - відсутні, оскільки суд може покладатись на відомості з Реєстру як на достовірні.".
23. З огляду на зазначене правове регулювання та висновки Верховного Суду і Великої Палати Верховного Суду, твердження скаржника в цій частині є безпідставними.
24. Щодо питання застосування принципу мовчазної згоди у спірній ситуації, то колегія суддів виходить з такого.
25. Відповідно до частини першої статті 26 Закону №1054-IX Реєстр об'єктів інфраструктури внутрішнього водного транспорту - це електронна база даних об'єктів на внутрішніх водних шляхах, метою створення якої є забезпечення інформацією суб'єктів внутрішнього водного транспорту, а також виконання завдань у сфері безпеки судноплавства, охорони навколишнього природного середовища, здійснення державного нагляду за безпекою судноплавства.
Порядок ведення Реєстру об'єктів інфраструктури внутрішнього водного транспорту, який включає, зокрема, перелік загальнодоступних даних, порядок і форму подання відомостей, затверджується Кабінетом Міністрів України.
26. Частинами п'ятою та шостою статті 26 Закону №1054-IX передбачено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері внутрішнього водного транспорту, вносить відомості до Реєстру об'єктів інфраструктури внутрішнього водного транспорту протягом 10 робочих днів з дня отримання відповідної декларації.
Внесення відомостей, передбачених пунктом 1 частини четвертої цієї статті, підтверджується витягом із такого Реєстру, що є документом дозвільного характеру згідно із Законом України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності". Форма витягу встановлюється порядком ведення Реєстру об'єктів інфраструктури внутрішнього водного транспорту. У разі якщо протягом зазначеного строку не надано витяг із цього Реєстру або обґрунтовану відмову у внесенні відомостей до такого Реєстру та наданні витягу з такого Реєстру, вважається, що відомості зареєстровані належним чином. Витяг з такого Реєстру має безстроковий характер та видається на безоплатній основі.
Надавати послуги суднам на внутрішніх водних шляхах мають право річкові порти (термінали), внесені до Реєстру об'єктів інфраструктури внутрішнього водного транспорту, які отримали витяг з такого Реєстру.
Підстави для відмови у видачі, переоформленні, анулюванні документа дозвільного характеру визначаються Законом України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності".
27. Згідно з пунктом 14 Порядку №408 протягом 10 робочих днів з дня отримання декларації Адміністрація судноплавства перевіряє зазначені у ній відомості та вносить відповідні відомості до Реєстру або відмовляє у внесенні відомостей з підстав, передбачених Законом України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності".
28. Внесення до Реєстру відомостей, передбачених пунктом 6 цього Порядку, підтверджується витягом з Реєстру за формою згідно з додатком 10, який є документом дозвільного характеру згідно із Законом України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності".
Витяг формується Адміністрацією судноплавства та надається декларанту протягом трьох робочих днів з дня внесення відомостей до Реєстру у спосіб, зазначений декларантом у декларації. У разі коли протягом зазначеного строку не надано витяг з Реєстру або обґрунтовану відмову у внесенні відомостей до Реєстру та наданні витягу з Реєстру, вважається, що відомості зареєстровані та внесені належним чином і декларант набув право провадити діяльність, що потребує отримання витягу з Реєстру (пункт 15 Порядку №408).
29. Частиною шостою статті 4-1 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" передбачено, що у разі якщо у встановлений законом строк суб'єкту господарювання не видано документ дозвільного характеру або не прийнято рішення про відмову у його видачі, через десять робочих днів з дня закінчення встановленого строку для видачі або відмови у видачі документа дозвільного характеру суб'єкт господарювання має право провадити певні дії щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності. Відмітка в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про дату прийняття заяви є підтвердженням подання заяви та документів державному адміністратору або дозвільному органу.
Днем видачі документа дозвільного характеру вважається останній день строку розгляду заяви дозвільним органом, передбаченого законом.
30. Отже, невиконання дозвільним органом у визначений законом строк обов'язку щодо видачі документа дозвільного характеру або прийняття рішення про відмову у його видачі є однією з передумов застосування принципу мовчазної згоди. Водночас застосування цього принципу можливе лише за умови, що суб'єкт господарювання подав усі необхідні документи, дотримався вимог закону, а у дозвільного органу були відсутні передбачені законом підстави для відмови.
31. Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду розглянув у касаційному порядку справу № 826/9746/17 (постанова від 17 березня 2021 року), у якій спір стосувався одержання суб'єктом господарювання документів дозвільного характеру. Верховний Суд наголосив на тому, що: … сама лише бездіяльність (не прийняття рішення у встановлений строк) не є достатньою підставою для застосування принципу мовчазної згоди… Принцип мовчазної згоди може бути застосовано за умови, якщо суб'єктом господарювання дотримані всі вимоги законодавства, а у суб'єкта владних повноважень відсутня альтернатива у прийнятті або не прийнятті позитивного рішення за зверненням такого суб'єкта господарювання.
32. Із такого висновку судової палати слідує, що умовою застосування принципу мовчазної згоди є дотримання позивачем усіх вимог чинного законодавства для внесення відомостей у Реєстр об'єктів інфраструктури внутрішнього водного транспорту зазначених в Декларації про внесення відомостей щодо річкового порту (терміналу) - Філії "БЕССАРАБСЬКА", розташованого за адресою Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Набережна Лукі Капікраяна, 14.
33. Водночас, Верховний Суд звертає увагу на те, що принцип мовчазної згоди застосовується не за рішенням суду, а суб'єктом господарювання у силу приписів нормативних актів. Застосування принципу мовчазної згоди полягає лише в можливості суб'єкта господарювання вчиняти певні дії, і при цьому не є безумовною підставою для прийняття саме позитивного рішення.
34. Такий підхід відповідає позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 12 серпня 2020 року у справі № 826/9181/16.
35. Відтак, сама по собі наявність передумов для застосування принципу мовчазної згоди не означає безумовного обов'язку суду зобов'язати суб'єкта владних повноважень внести відповідні відомості до Реєстру. Такий спосіб захисту може бути застосований лише за умови встановлення судом відсутності передбачених законом підстав для відмови та відсутності у суб'єкта владних повноважень дискреції щодо прийняття іншого рішення.
36. З огляду на викладене, для вирішення цього спору слід перевірити правомірність підстав відмови Адміністрацією судноплавства позивачу у внесенні до Реєстру відомостей, заявлених ТОВ СП "НІБУЛОН" у Декларації щодо річкового порту (терміналу) - Філія "БЕССАРАБСЬКА", з урахуванням того, що мотивом відмови було твердження про перебування плавпричалу з береговим сполученням № 3, (ГТС-3372), у межах акваторії морського порту Ізмаїл.
37. Згідно з листом Адміністрації судноплавства №111/02-5/15-24 від 04 січня 2024 року ТОВ СП "НІБУЛОН" відмовлено у внесені відомостей до Реєстру об'єктів інфраструктури внутрішнього водного транспорту: плавпричал з береговим сполученням №3, (ГТС-3372), розташованого за адресою: Одеська обл., м. Ізмаїл, вул. Набережна Лукі Капікраяна, 14, оскільки він перебуває в межах акваторії морського порту Ізмаїл.
38. Таким чином, оцінка правомірності відмови у внесенні відомостей до Реєстру об'єктів інфраструктури внутрішнього водного транспорту залежить від того, чи перебуває плавпричал з береговим сполученням №3, (ГТС-3372), в межах акваторії морського порту Ізмаїл.
39. Порядок функціонування об'єктів внутрішнього водного транспорту регулюється Законом № 1054-IX.
40. Зі змісту частини першої статті 26 Закону № 1054-IX вбачається, що Реєстр об'єктів інфраструктури внутрішнього водного транспорту створений та ведеться з метою забезпечення обліку об'єктів інфраструктури внутрішнього водного транспорту.
41. Відповідно до пункту 29 частини першої статті 1 Закону № 1054-IX інфраструктура внутрішнього водного транспорту - сукупність об'єктів, що забезпечують судноплавство внутрішніми водними шляхами, яка включає гідротехнічні споруди внутрішніх водних шляхів, рейди, затони, місця стоянки суден, засоби навігаційного обладнання та гідрографічного забезпечення судноплавства, об'єкти річкової інформаційної служби, мережі та споруди зв'язку, сигналізації, інформування та управління рухом суден, а також судна і плавуче обладнання, призначені для виконання шляхових робіт, та інші об'єкти, що забезпечують судноплавство внутрішніми водними шляхами.
42. Суд акцентує увагу на тому, що термін "внутрішні водні шляхи" має чітко визначені законодавцем межі. Згідно з пунктом 12 частини першої статті 1 Закону № 1054-IX до внутрішніх водних шляхів належать поверхневі води (крім акваторії морських портів, судноплавних каналів та внутрішніх морських вод), віднесені Кабінетом Міністрів України у встановленому порядку до категорії судноплавних. Тобто, законодавець у цій нормі використав застереження, відповідно до якого "до внутрішніх водних шляхів не належать акваторії морських портів".
43. Аналогічний спосіб визначення приналежності гідротехнічної споруди закріплений у Водному кодексі України (пункт 1 частини першої статті 1), Законі України "Про морські порти України" (пункт 4 частини першої статті 1), за яким гідротехнічні споруди морських портів (гідротехнічні споруди) - інженерно-технічні споруди (портова акваторія, причали, пірси, інші види причальних споруд, моли, дамби, хвилеломи, інші берегозахисні споруди, підводні споруди штучного та природного походження, у тому числі канали, операційні акваторії причалів, якірні стоянки), розташовані в межах території та акваторії морського порту і призначені для забезпечення безпеки мореплавства, маневрування та стоянки суден.
44. У свою чергу Закон України "Про морські порти України" регулює діяльність органів виконавчої влади, що здійснюють державне регулювання, управління, державний нагляд та контроль за безпекою мореплавства, нагляд та контроль у сфері діяльності морських портів, національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері транспорту, адміністрації морських портів України, власників морських терміналів, стивідорних компаній, інших суб'єктів господарювання, що провадять свою діяльність у морському порту, та споживачів їхніх послуг (товарів, робіт) (частина друга статті 2 Закону).
Цей Закон не поширюється на річкові порти (частина третя статті 2 Закону).
До суден внутрішнього плавання (річкових суден і суден змішаного плавання) правила цього Закону застосовуються з урахуванням Закону України "Про внутрішній водний транспорт" (частина четверта статті 2 Закону).
45. Відповідно до частин першої, другої та шостої статті 8 Закону України "Про морські порти України" межами морського порту є межі його території та акваторії. Межі території морського порту визначаються і змінюються Кабінетом Міністрів України, виходячи з положень Земельного кодексу України. Територія та акваторія морського порту можуть включати відокремлені від основної території та акваторії земельні ділянки та водні об'єкти (їх частини), які мають однаковий з основною територією та акваторією правовий режим використання.
46. Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що акваторія морського порту та внутрішні водні шляхи є різними категоріями вод з різним правовим статусом та правовим регулюванням. Оскільки акваторія морського порту не є частиною внутрішніх водних шляхів, то розташована в її межах гідротехнічна споруда не відповідатиме законодавчо визначеним ознакам об'єкта інфраструктури внутрішнього водного транспорту.
47. Постанова № 1208 визначає межі акваторії морського порту Ізмаїл через відповідні географічні координати. Отже, для висновку про перебування конкретної гідротехнічної споруди в межах цієї акваторії недостатньо загального посилання на зазначену постанову. Такий висновок має ґрунтуватися виключно на співставленні координат відповідного об'єкта з координатами меж акваторії, визначеними Постановою № 1208.
48. При цьому колегія суддів звертає увагу, що поштова адреса об'єкта, його розміщення на земельній ділянці та перебування відповідної причальної споруди або її операційної акваторії у межах акваторії морського порту є різними юридично значущими обставинами. Сам факт розташування земельної ділянки або об'єкта нерухомого майна за адресою: м. Ізмаїл, вул. Набережна Лукі Капікраяна, 14, не є самостійним і достатнім доказом перебування чи неперебування ГТС-3372 у межах акваторії морського порту Ізмаїл.
49. Так, судом першої інстанції встановлено, що в Декларації Річкового порту (термінала) філія "БЕССАРАБСЬКА" ТОВ СП "НІБУЛОН" (зареєстрована Адміністрацією судноплавства 19 грудня 2023 року вх. №3 2996/0/7-23) зазначено: 1) Місцезнаходження річкового порту (термінала) (адреса та географічні координати) 68600, Одеська обл., м. Ізмаїл, вул. Набережна Лукі Капікраяна, 14 Координати: N 45°19'31,97" E 028°50'46,37"; 2) Причальні споруди, місцезнаходження (географічні координати) 68600, Одеська обл., м. Ізмаїл, вул. Набережна Лукі Капікраяна, 14 Координати: N 45°19'17,71" E 028°50'35,27".
50. До листа ТОВ СП "НІБУЛОН" № 11410/3-23/200 від 12 грудня 2023 року було додано Договір оренди землі від 20 вересня 2022 року, укладений між Ізмаїльською міською радою Одеської області та ТОВ СП "НІБУЛОН" на земельну ділянку несільськогосподарського призначення для будівництва та експлуатації об'єкта транспортної інфраструктури річкового порту (терміналу) з кадастровим номером 5110600000:01:047:0206, площею 19,00 га, яка розташована за адресою: вул. Набережна Лукі Капікраяна, 14, м. Ізмаїл, Ізмаїльський район, Одеська область. Відповідно до п. 2.2 Договору земельна ділянка, яка є об'єктом оренди за цим договором, належить до категорії земель: "Землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення", за видом цільового призначення: 12.03 "Для розміщення та експлуатації будівель і споруд річкового транспорту".
51. Державним підприємством "Класифікаційне товариство Регістр судноплавства України" листом від 21 грудня 2023 року № 8.1-1787, відповідно до розділу 9 Положення № 21, було надано відповідачу (на запит відповідача № 32996/0/7-23 від 19 грудня 2023 року) такі документи: Довідку про включення гідротехнічної споруди до бази даних гідротехнічних споруд № СР-25-105-4-22-23 від 01 серпня 2023 року, Свідоцтво про придатність гідротехнічної споруди до експлуатації № СП-25-105-4-49-23 від 01 серпня 2023 року, Акт огляду гідротехнічної споруди №105-4-153-23.
52. Довідка про включення гідротехнічної споруди до бази даних гідротехнічних споруд №СР-25-105-4-22-23 від 01 серпня 2023 року містить інформацію: "назва та місце розташування споруди" - Гідротехнічна споруда: Плавпричал з береговим сполученням № 3, м. Ізмаїл, Одеська область, вул. Набережна Лукі Капікраяна, 14, 91-й км р. Дунай, території ТОВ СП "НІБУЛОН".
53. Державною установою "Держгідрографія" листом від 20 грудня 2023 року №1868/3146/06/23 було повідомлено відповідачу (на окреме доручення від 21 березня 2023 року №47/02/13-23 та резолюції голови Адміністрації судноплавства від 19 грудня 2023 року № 32996/0/7-23) "код ділянки фарватеру судноплавного водного шляху DUN01, Гектометр ділянки фарватеру 913 гектометрів. Плавпричал з береговим сполученням №3, ГТС, відображено в новому виданні річкової навігаційної карти № 3504-11 "Річка Дунай від порту Рені до Чорного моря", 2023.
54. Суд першої інстанції встановив, що відомості щодо місцезнаходження Річкового порту (терміналу) Філія "БЕССАРАБСЬКА" ТОВ СП "НІБУЛОН" відповідають Договору оренди землі для будівництва та експлуатації об'єкта транспортної інфраструктури річкового порту (терміналу) від 20 вересня 2022 року (додаток до Заяви ТОВ СП "НІБУЛОН" №11410/3-23/200 від 12 грудня 2023 року), а в частині відомостей про місцезнаходження причальної споруди відповідають Довідці про включення гідротехнічної споруди до бази даних гідротехнічних споруд № СР-25-105-4-22-23 від 01 серпня 2023 року.
55. Відповідно до поданих позивачем до суду першої інстанції документів ТОВ СП "НІБУЛОН" було побудовано та прийнято до експлуатації об'єкт будівництва "Нове будівництво об'єкта транспортної інфраструктури - річкового порту (терміналу) ТОВ СП "НІБУЛОН" в м. Ізмаїл Ізмаїльського району Одеської області по вул. Набережна Лукі Капікраяна, 14 (сертифікат, виданий Державною інспекцією архітектури та містобудування України № ІУ 123231130426).
56. Ці обставини встановлені судом першої інстанції на підставі доданих до заяви №11410/3-23/200 від 12 грудня 2023 року копії Договору оренди землі для будівництва та експлуатації об'єкта транспортної інфраструктури річкового порту (терміналу) від 20 вересня 2022 року; копії витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрація речового права. За змістом витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 20 грудня 2023 року та 21 грудня 2023 року ТОВ СП "НІБУЛОН" належить на праві власності будівлі та споруди "Об'єкт транспортної інфраструктури річкового порту (терміналу)", розташовані за адресою: Одеська область, Ізмаїльський район, м. Ізмаїл, вул. Набережна Лукі Капікраяна, будинок 14", складовими якого є, зокрема, об'єкти речових прав "Майданчики завантаження на водний транспорт" (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2851953351106, площа забудови 7000 кв.м; літ. № 24, 25, 26: № 24 майданчик завантаження на водний транспорт №3 (з берегоукріпленням, відбійними та швартовими пристроями) гідротехнічна споруда, площею забудови 3240 кв.м; № 25 майданчик завантаження на водний транспорт № 2 (з берегоукріпленням, відбійними та швартовими пристроями) гідротехнічна споруда, площею забудови 2150 кв.м; № 26 майданчик завантаження на водний транспорт №1 (з берегоукріпленням, відбійними та швартовими пристроями) гідротехнічна споруда, площею забудови 1610 кв.м; адреса: Одеська обл., Ізмаїльський р., м. Ізмаїл, вул. Набережна Лукі Капікраяна, будинок 14. Земельна ділянка місця розташування вказаних споруд має кадастровий номер: 5110600000:01:047:0206.
57. На підставі вказаного суд першої інстанції виснував, що матеріали заяви та перевірки містять інформацію і документальне підтвердження місцезнаходження річкового порту (термінала), місцезнаходження причальних споруд, та необхідну для присвоєння 20-значного буквено-цифрового коду місця розташування (PIC-індекс), який вноситься до Реєстру відповідно до пункту 8 Порядку.
58. Миколаївським окружним адміністративним судом досліджено лист міського голови Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області від 19 квітня 2024 року №еп 13/02-13-1761, згідно з яким земельна ділянка площею 19,00 га з кадастровим номером 5110600000:01:047:0206, яку надано ТОВ СП "НІБУЛОН" в оренду для будівництва та експлуатації об'єкта транспортної інфраструктури річкового порту (терміналу), розташованого за адресою: вул. Набережна Лукі Капікраяна, 14, м. Ізмаїл, Ізмаїльського району, Одеської області, не знаходиться у межах акваторії морського порту Ізмаїл.
59. Також цим судом враховані лист ДУ "Держгідрографія" від 15 січня 2024 року № 72/104/06/24, в якому у відповідь на адвокатський запит зазначено, що вказані у запиті координати, а саме N 45°19'31,97" E 028°50'46,37" і N 45°19'17,71" E 028°50'35,27" розташовані поза межами акваторії морського порту Ізмаїл; лист ДУ "Держгідрографія" від 15 січня 2024 року №73/42/06/24, відповідно до якого координати, а саме N 45°19'31,97" E 028°50'46,37" і N 45°19'17,71" E 028°50'35,27", розташовані поза межами акваторії морського порту Ізмаїл; лист ФОП ОСОБА_1 про те, що плавпричал з береговим сполученням №3 (ГТС-3372) є комплексною спорудою, що включає в себе плавпричал та берегову територію. Відокремлення плавпричалу від земельної ділянки, де розташовані важливі елементи комплексної споруди, неможливе.
60. Оцінюючи обґрунтованість врахування судом першої інстанції цих листів, колегія суддів зазначає, що особливості користування водними об'єктами для потреб морського і внутрішнього водного транспорту, малих суден визначаються статтею 67 Водного кодексу України, згідно якої річки, озера, водосховища, канали, інші водойми, акваторії морських портів, а також внутрішні морські води і територіальне море є водними шляхами загального користування, крім випадків, якщо відповідно до законодавства їх використання з цією метою повністю або частково заборонено.
61. Перелік внутрішніх морських вод і внутрішніх водних шляхів, віднесених до категорії судноплавних, затверджується Кабінетом Міністрів України. Класифікацію морських і внутрішніх водних шляхів здійснює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах морського і внутрішнього водного транспорту (частина друга статті 2 Водного кодексу України).
62. Відповідно до Положення про навігаційно-гідрографічне забезпечення мореплавства у внутрішніх морських водах, територіальному морі та виключній (морській) економічній зоні України, затвердженого Наказом Міністерством транспорту та зв'язку України № 514 від 29 травня 2006 року, ДУ "Держгідрографія", відповідно до покладених на неї завдань, серед іншого, організовує та провадить навігаційно-гідрографічне забезпечення (далі - НГЗ) мореплавства; проводить гідрографічні зйомки і океанографічні дослідження у Чорному та Азовському морях; проводить топографо-геодезичні роботи у п'ятикілометровій зоні узбережжя України; здійснює комплексне управління в галузі картографування морів і внутрішніх водних шляхів; створює морські навігаційні карти, керівництва і посібники для плавання в аналоговій, цифровій та інших формах та реалізовує їх мореплавцям; здійснює організацію банку даних гідрографічних і океанографічних матеріалів; здійснює розробку і представлення за даними гідрографічних зйомок проектів шляхів руху суден, морських коридорів і систем розподілу руху в територіальному морі.
63. За змістом пункту 3 Положення про навігаційно-гідрографічне забезпечення судноплавства на внутрішніх водних шляхах України, затвердженого Наказом Міністерства інфраструктури України від 24 червня 2022 року № 447, до картографічного забезпечення судноплавства на ВВШ, яке здійснюється ДУ "Держгідрографія", відносяться такі заходи:
виконання гідрографічних зйомок на ВВШ з навігаційною метою, у тому числі топографо-геодезичні, аерознімальні роботи та роботи з дистанційного зондування Землі, для подальшого картографування, формування і підтримки на сучасному рівні банків (баз) гідрографічних та топографо-геодезичних даних;
складання, видання, підтримка на сучасному рівні (коректура) офіційних річкових навігаційних карт, які є державними спеціальними картами, інших галузевих карт, атласів, альбомів, керівництв та посібників для плавання в аналоговій, цифровій, електронній та інших формах, а також видання повідомлень мореплавцям України;
розповсюдження, в тому числі реалізація, офіційних паперових та електронних річкових навігаційних карт, керівництв і посібників для плавання вітчизняним та іноземним споживачам у тому числі для використання в інформаційних системах відображення електронних карт для судноплавства.
64. З аналізу виду діяльності ДУ "Держгідрографія" можна дійти висновку, що ця установа безпосередньо пов'язана із роботою з точками координат у процесі формування офіційних річкових навігаційних карт. Таким чином листи Держгідрографії (№ 72/104/06/24 та №73/42/06/24) засвідчують факт перебування точок координат N 45°19'31,97" E 028°50'46,37" і N 45°19'17,71" E 028°50'35,27" поза межами акваторії морського порту Ізмаїл, а відтак обґрунтовано враховано судом першої інстанції під час ухвалення рішення.
65. Відповідач, обґрунтовуючи свою позицію, посилається на лист ДУ "Держгідрографія" від 19 січня 2024 року №103/151/06/24, адресований Адміністрації судноплавства, в якому зазначено, що ГТС-3372 знаходиться в межах акваторії морського порту Ізмаїл.
66. При цьому, у письмових поясненнях від 24 квітня 2026 року відповідач зазначає, що Адміністрація судноплавства не є розпорядником інформації щодо меж акваторії морського порту Ізмаїл, оскільки така інформація створюється, систематизується та зберігається у ДУ "Держгідрографія" в межах її компетенції.
67. Із зазначеного слідує, що інформація про розташування ГТС-3372 отримана відповідачем вже після ухвалення оскарженого рішення від 04 січня 2024 року №111/02-5/15-24. Отже, лист ДУ "Держгідрографія" від 19 січня 2024 року №103/151/06/24 був отриманий Адміністрацією судноплавства вже після прийняття оскарженого рішення від 04 січня 2024 року №111/02-5/15-24, а тому він не міг бути покладений в основу цього рішення як доказ обґрунтованості відмови на момент її прийняття.
68. Суди попередніх інстанцій не встановили, що на час прийняття листа від 04 січня 2024 року №111/02-5/15-24 Адміністрація судноплавства мала належні та допустимі докази, які підтверджували б перебування ГТС-3372 у межах акваторії морського порту Ізмаїл.
69. Правомірність індивідуального акта суб'єкта владних повноважень оцінюється насамперед з огляду на ті фактичні та правові підстави, які існували, були відомі або мали бути з'ясовані цим суб'єктом на момент його прийняття. Документи, одержані після ухвалення такого акта, можуть мати значення для перевірки фактичних обставин справи, однак, за загальним правилом, не можуть підміняти або доповнювати мотиви адміністративного рішення. Тому лист ДУ «Держгідрографія» від 19 січня 2024 року №103/151/06/24 не може розглядатися як належне обґрунтування відмови, ухваленої Адміністрацією судноплавства 04 січня 2024 року.
70. Варто зазначити, що П'ятим апеляційним адміністративним судом у постанові від 12 липня 2024 року у справі № 400/2375/24 між тими самими сторонами констатовано, що річковий порт (термінал) філія "БЕССАРАБСЬКА" ТОВ СП "Нібулон" розміщений на земельній ділянці площею 19,00 га, кадастровий номер 5110600000:01:047:0206, за адресою: 68600, Одеська обл., м. Ізмаїл, вул. Набережна Лукі Капікраяна, 14. До складу річкового порту (термінал) філії "БЕССАРАБСЬКА" ТОВ СП "НІБУЛОН" входять, зокрема, три причали ГТС-3365, ГТС-3359 та ГТС-3372. Річковий порт (термінал) є єдиний об'єкт "складна річ", складовими елементами якого є три причали (ГТС-3365, ГТС-3359, ГТС-3372), які розташовані на одній земельній ділянці, мають одну адресу та зареєстровані в Реєстрі об'єктів нерухомого майна за одним реєстраційним номером.
71. Указане судове рішення є таким, що набрало законної сили, та не скасоване.
72. Відповідно до частини першої статті 188 ЦК України, якщо кілька речей утворюють єдине ціле, що дає змогу використовувати його за призначенням, вони вважаються однією річчю (складна річ).
73. Частина перша статті 186 ЦК України визначає, що річ, призначена для обслуговування іншої (головної) речі і пов'язана з нею спільним призначенням, є її приналежністю.
74. Складовою частиною речі є все те, що не може бути відокремлене від речі без її пошкодження або істотного знецінення (частина перша статті 187 ЦК України).
75. Оскільки причал ГТС-3372 є елементом (частиною) річкового порту (терміналу) філії "БЕССАРАБСЬКА" ТОВ СП "Нібулон", що розташований на одній земельній ділянці з іншими причалами ГТС-3365, ГТС-3359, є підстави вважати постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2024 року у справі № 400/2375/24 преюдиційною до обставин цієї справи в частині визначення об'єкта річкового порту (терміналу) філії "БЕССАРАБСЬКА" ТОВ СП "Нібулон" як складної речі.
76. В аспекті зазначеного слід врахувати, що ТОВ СП "Нібулон" у судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій наголошувало на внесенні відповідачем до Реєстру відомостей щодо річкового порту (терміналу) філії "БЕССАРАБСЬКА" ТОВ СП "Нібулон", а саме складських площ та ГТС-3359, ГТС-3365, та отриманні відповідних витягів з Реєстру (№№ 1, 2, 3, 4 від 28 листопада 2022 року, №№ 14, 15, 16, 17 від 14 грудня 2022 року, №№ 41, 42, 43, 44 від 08 березня 2023 року). Вказані обставини підтверджуються доказами, що подавалися до суду першої інстанції.
77. 15 грудня 2023 року набрав чинності Закон України "Про адміністративну процедуру" від 17 лютого 2022 року № 2073-IX (далі - Закон №2073-ІХ), який регулює відносини органів виконавчої влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, інших суб'єктів, які відповідно до закону уповноважені здійснювати функції публічної адміністрації, з фізичними та юридичними особами щодо розгляду і вирішення адміністративних справ шляхом прийняття та виконання адміністративних актів.
78. Законом № 2073-ІХ визначено, що його дія поширюється на відносини суб'єктів владних повноважень з фізичними та юридичними особами у сфері публічного управління, які виникають у зв'язку з розглядом і вирішенням адміністративних справ шляхом видання адміністративних актів, крім випадків, прямо передбачених частиною другою статті 1 цього Закону.
79. Спірні правовідносини, що виникли у цій справі, підпадають під дію Закону № 2073-ІХ.
80. Відповідно до частини третьої статті 6 Закону № 2073-IX здійснення адміністративним органом дискреційного повноваження вважається законним у разі дотримання таких умов: 1) дискреційне повноваження передбачено законом; 2) дискреційне повноваження здійснюється у межах та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законом; 3) правомірний вибір здійснено адміністративним органом для досягнення мети, з якою йому надано дискреційне повноваження, і відповідає принципам адміністративної процедури, визначеним цим Законом; 4) вибір рішення адміністративного органу здійснюється без відступлення від попередніх рішень, прийнятих тим самим адміністративним органом в однакових чи подібних справах, крім обґрунтованих випадків.
81. Критерій законності, закріплений у пункті 4 частини третьої статті 6 Закону № 2073-IX, слід розглядати як запобіжник від свавілля та вибірковості у прийнятті рішень адміністративним органом. Він покликаний забезпечити послідовність у діях та рішеннях, тобто у дискреції, адміністративного органу і гарантує очікування особи щодо стабільності правозастосування.
82. Оскаржене рішення Адміністрації судноплавства від 04 січня 2024 року №111/02-5/15-24 про відмову ТОВ СП "НІБУЛОН" у внесені відомостей до Реєстру підлягає перевірці на предмет дотримання Адміністрацією судноплавства, як адміністративним органом, принципів адміністративної процедури, у тому числі й принципу законності, умовою дотримання якого є вибір рішення без відступлення від попередніх рішень, прийнятих тим самим адміністративним органом в однакових чи подібних справах, крім обґрунтованих випадків.
83. Суд касаційної інстанції зазначає, що, звертаючись до відповідача внести плавпричал з береговим сполученням № 3 (ГТС-3372) до Реєстру, позивач мав цілком легітимні очікування на внесення таких відомостей за умови, що попередні ГТС-3359 та ГТС-3365, як складові частини річкового порту (терміналу) філії "БЕССАРАБСЬКА" ТОВ СП "Нібулон", вже внесені до Реєстру.
84. З цього приводу слід зазначити, що у постанові Верховного Суду від 01 вересня 2022 року у справі № 120/8450/20-а наводились мотиви про те, що принцип легітимних (законних) очікувань виражає, зокрема, позицію, що органи публічної влади повинні не лише дотримуватися приписів актів законодавства, а й своїх обіцянок та пробуджених очікувань. Тобто, якщо суб'єкт владних повноважень створив для осіб обґрунтовані підстави сподіватися на отримання певних прав понад ті, що гарантуються у відповідності до принципів справедливості і природного права, відповідні особи вважаються такими, які мають легітимні (законні) очікування, що підлягають захисту. Такий підхід забезпечує особам, на яких поширюється дія рішень органів публічної влади, можливість завбачливо вибудувати свою поведінку та очікувати настання відповідних наслідків.
85. У цій же постанові Верховний Суд підкреслив, що згідно з доктриною легітимних очікувань - ті хто чинить добросовісно на підставі права, яким воно є, не повинне відчувати краху надій щодо своїх легітимних очікувань (пункт 61 коментаря до документа Венеційської комісії "Мірило правовладдя" (2017 року), який ухвалено Венеційською комісією на 106 пленарному засіданні (Венеція, 11-12 березня 2016 року)).
86. Посилання позивача на те, що щодо річкового порту (терміналу) Філія "БЕССАРАБСЬКА" раніше видавалися витяги з Реєстру, саме по собі не звільняє дозвільний орган від обов'язку перевірити відомості, подані у новій Декларації, та не усуває необхідності оцінки наявності або відсутності передбачених законом підстав для відмови. Водночас попередня адміністративна практика відповідача може враховуватися судом під час оцінки обґрунтованості, послідовності та несуперечливості мотивів оскарженого рішення.
87. З моменту внесення попередніх двох ГТС до Реєстру не відбулось ані змін у правовому регулюванні спірних правовідносин, ані фактичних обставин, які б відрізняли місцезнаходження ГТС-3372 відносно інших, занесених до Реєстру ГТС-3359 та ГТС-3365.
88. Ухвалення Адміністрацією судноплавства іншого рішення щодо ГТС-3372 за ідентичних умов, за яких раніше були внесені до Реєстру ГТС-3359 та ГТС-3365, прямо суперечить вимогам пункту 4 частини третьої статті 6 Закону № 2073-IX. Таке відступлення від попередніх рішень без належного та обґрунтованого пояснення причин (змін у праві чи фактах) свідчить про непослідовність правозастосування.
89. Верховний Суд також враховує, що послідовність і передбачуваність дій суб'єктів владних повноважень є складовими принципу правової визначеності та добросовісності у публічно-правових відносинах. Якщо адміністративний орган раніше вносив до Реєстру відомості про інші гідротехнічні споруди, які є складовими того самого річкового порту, розташовані на тій самій земельній ділянці та використовуються в межах єдиного об'єкта транспортної інфраструктури, то відмова щодо іншої складової цього об'єкта потребує несуперечливого та доказово підтвердженого обґрунтування.
90. Такий підхід відповідає і суспільному інтересу, оскільки Реєстр об'єктів інфраструктури внутрішнього водного транспорту має забезпечувати достовірність, передбачуваність і публічну визначеність відомостей про об'єкти, що використовуються у сфері судноплавства. Невмотивована або непослідовна відмова у внесенні відомостей до такого Реєстру не лише порушує інтерес конкретного суб'єкта господарювання, а й знижує якість публічного адміністрування у сфері транспортної інфраструктури.
91. За приписами статті 87 Закону № 2073-IX протиправним є адміністративний акт, що не відповідає вимогам, визначеним частиною першою цієї статті, зокрема не відповідає принципам адміністративної процедури.
92. На цій підставі Верховний Суд доходить висновку, що рішення Адміністрації судноплавства від 04 січня 2024 року №111/02-5/15-24 є протиправним з огляду на невідповідність його принципу законності.
93. Суд першої інстанції, застосувавши принцип мовчазної згоди, визнав протиправною бездіяльність відповідача у зв'язку з тим, що останнім порушені строки для ухвалення рішення про внесення/відмову у внесенні відомостей до Реєстру.
94. Як вже зазначалось вище, принцип мовчазної згоди реалізується не за рішенням суду, а тому колегія суддів вважає неналежним у цій справі обраний судом першої інстанції спосіб захисту шляхом виходу за межі позовних вимог та визнання протиправною саме бездіяльності відповідача.
95. Таким чином, Суд вважає правильним у спірній ситуації визнати протиправним рішення Адміністрації судноплавства від 04 січня 2024 року № 111/02-5/15-24 на підставі статті 87 Закону № 2073-IX. При цьому Суд враховує, що за встановлених судами попередніх інстанцій обставин позивач подав Декларацію та документи, передбачені Порядком № 408, а єдина наведена відповідачем підстава для відмови у внесенні відомостей до Реєстру - твердження про перебування плавпричалу з береговим сполученням № 3 (ГТС-3372) у межах акваторії морського порту Ізмаїл - визнана Судом необґрунтованою. За таких умов у відповідача відсутній простір для адміністративного розсуду щодо прийняття іншого рішення, а належним варіантом правомірної поведінки є внесення заявлених відомостей до Реєстру, що забезпечує повний та ефективний захист права позивача і усуває правову невизначеність, створену оскаржуваною відмовою. З огляду на це, з метою повного й ефективного захисту прав позивача та недопущення невиправданого продовження спору, Верховний Суд доходить висновку, що зобов'язання Адміністрації судноплавства внести відповідні відомості до Реєстру є належним способом захисту у цій справі.
96. Верховний Суд критично ставиться до посилань Адміністрації судноплавства на листи від 23 липня 2022 року №3739/3-22/09 до Міністерства розвитку громад, території та інфраструктури України, від 08 лютого 2024 року №1124/3-24/09 до заступника Міністра розвитку громад, території та інфраструктури України, як свідчення обізнаності позивача про приналежність річки Дунай в м. Ізмаїл до акваторії морського порту.
97. Так, у листі ТОВ СП "НІБУЛОН" від 23 липня 2022 року №3739/3-22/09 позивач просив надати в користування операційну акваторію причалу навпроти земельної ділянки між вулицями Портова, Набережна Лукі Капікраяна, Дунайська та береговою лінією м. Ізмаїл до суднового ходу р. Дунай річковому порту (терміналу) ТОВ СП "НІБУЛОН".
98. Згідно з частиною першою статті 1 Закону № 1054-IX операційна акваторія причальних споруд - гідротехнічна споруда внутрішніх водних шляхів (комплекс споруд), що безпосередньо примикає до причальних споруд, призначена для безпечного підходу суден до причальних споруд та відходу від причальних споруд, маневрування суден під час здійснення швартових операцій, маневрування суден між причальними спорудами, а також для стоянки суден.
99. Операційна акваторія причальної споруди та/або підхідний канал до причальної споруди створюється (будується) або реконструюється суб'єктом господарювання, який має право володіння або користування такою причальною спорудою, у порядку, встановленому законодавством. Операційна акваторія, що використовується під час експлуатації декількох причальних споруд, та/або підхідний канал до неї створюється спільно суб'єктами господарювання, які мають право володіння або користування такими причальними спорудами (частина перша статті 20 Закону №1054-IX).
100. Оскільки у листі ТОВ СП "НІБУЛОН" від 23 липня 2022 року №3739/3-22/09 ставиться питання про передачу позивачу у користування операційної акваторії причалу, що в розумінні Закону № 1054-IX є гідротехнічною спорудою, то відсутні підстави вважати, що цим листом підтверджується факт перебування/неперебування ГТС-3372 у межах акваторії морського порту Ізмаїл.
101. Листом від 08 лютого 2024 року №1124/3-24/09 ТОВ СП "НІБУЛОН" просило заступника Міністра розвитку громад, території та інфраструктури України розглянути можливість розробити та ініціювати внести на найближче засідання Кабінету Міністрів України проєкт змін до постанови Кабінету Міністрів України від 07 жовтня 2009 року №1208 "Про межі акваторії морського порту Ізмаїл" із наступними змінами про переведення водної поверхні річки Дунай навпроти річкового порту Філія "Бессарабська" ТОВ СП "НІБУЛОН" в статус внутрішнього водного шляху.
102. Проте такий лист направлявся на виконання оскарженого рішення Адміністрації судноплавства від 04 січня 2024 року №111/02-5/15-24 про відмову у внесенні відомостей до Реєстру та жодним чином не впливає на законність спірного рішення.
103. Суд апеляційної інстанції у своїй постанові виснував, що плавпричал з береговим сполученням не є об'єктом інфраструктури внутрішнього водного транспорту та не може бути внесеним до Реєстру у зв'язку з тим, що таке не передбачене Законом №1054-IX та Положенням №21. Суд касаційної інстанції не погоджується з таким висновком з огляду на таке.
104. Верховний Суд акцентує увагу на тому, що предметом спору у цій справі є рішення Адміністрації судноплавства, яким відмовлено позивачу у внесені до Реєстру відомостей щодо ГТС-3372, оскільки цей об'єкт, на думку відповідача, перебуває у межах акваторії морського порту Ізмаїл. Мотив відмови полягає саме у перебуванні плавпричалу з береговим сполученням №3 (ГТС-3372) у межах акваторії морського порту.
105. Не є спірним питанням у межах розгляду цієї справи факт або обставини включення цієї гідротехнічної споруди до бази даних гідротехнічних споруд. Судами попередніх інстанцій щодо ГТС-3372 досліджені Довідка про включення гідротехнічної споруди до бази даних гідротехнічних споруд № СР-25-105-4-22-23 від 01 серпня 2023 року, Свідоцтво про придатність гідротехнічної споруди до експлуатації № СП-25-105-4-49-23 від 01 серпня 2023 року, Акт огляду гідротехнічної споруди №105-4-153-23. Указана документація є чинною, а зворотного під час розгляду справи не встановлено.
106. Враховуючи предмет доказування у цій справі, суд апеляційної інстанції помилково здійснив оцінку плавпричалу з береговим сполученням на предмет відповідності Закону №1054-IX та Положенням №21. На цій же підставі оцінка об'єкта інфраструктури внутрішнього водного транспорту не могла бути покладена в основу доведення правомірності спірної відмови Адміністрації судноплавства.
107. Суд також звертає увагу на суперечливість висновків суду першої інстанції про те, що позовні вимоги ТОВ СП "НІБУЛОН" в частині того, що відомості вважаються зареєстрованим та внесеними належним чином на підставі принципу мовчазної згоди і тому права позивача в цій частині не є порушеними, у той же час у резолютивній частині рішення Миколаївського окружного адміністративного суду ухвалено зобов'язати Адміністрацію судноплавства внести відомості до Реєстру. Такі висновки суду та резолютивна частина судового рішення є взаємовиключними.
108. Підсумовуючи викладене, Верховний Суд не може погодитись з ухваленим судовими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій. Суд доходить переконання про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
109. Відповідно до статті 351 КАС України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.
Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення.
Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
110. З огляду на викладене, рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 березня 2025 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 14 жовтня 2025 року у справі №400/3489/24 слід скасувати, ухваливши рішення про задоволення позовних вимог.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 351, 355, 356, 359 КАС України, Суд, -
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство "НІБУЛОН" задовольнити частково.
Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 березня 2025 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 14 жовтня 2025 року у справі №400/3489/24 скасувати.
Ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України, оформлене листом від 04 січня 2024 року №111/02-5/15-24 про відмову Товариству з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство "НІБУЛОН" у внесенні відомостей до Реєстру об'єктів інфраструктури внутрішнього водного транспорту зазначених в Декларації про внесення відомостей щодо річкового порту (терміналу) - Філія "БЕССАРАБСЬКА", розташованого за адресою Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Набережна Лукі Капікраяна, 14 (за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство "НІБУЛОН" №11410/3-23/200 від 12 грудня 2023 року).
Зобов'язати Державну службу морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України внести відомості до Реєстру об'єктів інфраструктури внутрішнього водного транспорту зазначені в Декларації про внесення відомостей щодо річкового порту (терміналу) - Філія "БЕССАРАБСЬКА", розташованого за адресою Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Набережна Лукі Капікраяна, 14 (за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство "НІБУЛОН" №11410/3-23/200 від 12 грудня 2023 року), та видати відповідні витяги з Реєстру об'єктів інфраструктури внутрішнього водного транспорту.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя В. М. Шарапа
Судді Я. О. Берназюк
С. М. Чиркін