Справа № 420/12206/26
15 травня 2026 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Скупінська О.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (73036 м. Херсон, вул. Валентина Крицак, 6, код ЄДРПОУ 21295057) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії
До Одеського окружного адміністративного суду 29.04.2026 позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, в якій позивач просить суд:
1. Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, яка викладена у № 965080144622 від 13.10.2025 року та рішення №22 щодо оскарження адміністративного акту від 05.11.2025 р. про відмову у виплаті допомоги на поховання пенсіонера ОСОБА_2 за заявою ОСОБА_1 ;
2.Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області призначити і виплатити ОСОБА_1 допомогу на поховання - померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 пенсіонера ОСОБА_2 .
В обгрунтування позовних вимог ОСОБА_3 зазначила, що 08.10.2025 позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області із заявою про виплату допомоги на поховання пенсіонера ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , актовий запис від 06.08.2025 №15. 13.10.2025 позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області із скаргою щодо скасування адміністративного акта - рішення від 13.10.2025 № 965080144622 про відмову у виплаті ОСОБА_1 допомоги на поховання померлої ОСОБА_2 , винесеного начальником управління з питань виплат Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській. Рішенням № 22 ГУ ПФУ в Херсонській області від 05.11.2025 щодо оскарження адміністративного акту рішення № 965080144622 від 13.10.2025 Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області відмовлено у виплаті допомоги на поховання, мотивуючи це тим, що на момент смерті пенсіонер не отримував пенсію через припинення її виплати з 01.04.2023.
За приписами пунктів 3, 5 та 6 частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу» позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними)» немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Ухвалою судді від 01.05.2026 постановлено позовну заяву залишити без руху, встановивши 10-денний строк для усунення недоліків, шляхом надання до суду
- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій зазначити поважні причини його пропуску, з наданням доказів на підтвердження поважності цих причин.
08.05.2026 від представника позивача надійшла заява (вх. №ЕС/50227/26) про долучення в якості додатку клопотання про поновлення строку звернення до суду, посилаючись на те, що позивачка довгий час (з 28.01.2026 по 29.04.2026) проходила лікування на підтвердження чого надано консультаційні висновки лікаря.
Також в якості додатку долучено заяву про уточнення позовних вимог,, виклавши їх наступним чином:
1. Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, яка викладена у № 965080144622 від 13.10.2025 року та рішення №22 щодо оскарження адміністративного акту від 05.11.2025 р., та рішення від 10.12.2025p. Пенсійного фонду України про відмову у виплаті допомоги на поховання пенсіонера ОСОБА_2 за заявою ОСОБА_1 ;
2. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області призначити і виплатити ОСОБА_1 (РНОКПО НОМЕР_1 ) допомогу на поховання померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 пенсіонера ОСОБА_2 .
Дослідивши заяву позивача та долучені до неї докази, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, законодавством регламентовано шестимісячний строк звернення особи до суду за захистом її прав, свобод та законних інтересів, що обумовлено метою досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та дисциплінуванням учасників адміністративного судочинства щодо своєчасної реалізації їх права на суд.
Строк звернення до суду обчислюється за загальним правилом з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені; рішення скероване на її адресу поштовим повідомленням, яке вона відмовилася отримати або не отримала внаслідок неповідомлення відправника про зміну місця проживання; про порушення її прав знали близькі їй особи.
День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.
Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом, апеляційною чи касаційною скаргами обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Аналогічні правові висновки висловлені Верховним Судом у постановах від 28.03.2018 у справі №809/1087/17, від 22.11.2018 у справі №815/91/18 та від 12.04.2023 у справі №380/14933/22.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ілхан проти Туреччини» (22277/93, 27.06.2000 §59) правило встановлення обмежень звернення до суду у зв'язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи. Беручи до уваги вищевказане, можна прийти до висновку, що тримісячний термін для звернення позивача до суду із цим позовом не сплинув.
Відповідно до ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Законодавче закріплення строків звернення з адміністративним позовом до суду є гарантією стабільності публічно правових відносин, призначенням якої є забезпечення своєчасної реалізації права на звернення до суду, забезпечення стабільної діяльності суб'єктів владних повноважень при здійсненні управлінських функцій, дисциплінування учасників адміністративного судочинства.
Водночас, у своїй практиці Європейський суд з прав людини звертав увагу, що стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права (рішення від 4 грудня 1995 року у справі Беллет проти Франції (Bellet v. France), Series A № 333-B, crop.42, пункт 36).
ЄСПЛ висловив позицію стосовно того, що, розглядаючи підстави для поновлення пропущеного строку, національні суди мають враховувати, що питання стосовно того, чи було дотримано справедливий баланс між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав окремої особи, виникає лише тоді, коли встановлено, що оскаржуване втручання відповідало вимозі законності і не було свавільним (справи Скордіно проти Італії, Ятрідіс проти Греції).
Оцінивши наведені позивачем обставини у їх сукупності, суд виходить із того, що причини пропуску строку звернення до адміністративного суду є об'єктивними, непереборними та не залежали від волевиявлення позивача.
Зокрема, тривале лікування у зв'язку з тяжким захворюванням, що потребувало регулярного амбулаторного нагляду, істотно обмежувало можливість своєчасного звернення до суду.
За таких обставин суд доходить висновку, що позивачем доведено наявність поважних причин пропуску строку звернення до суду.
Ознайомившись з доводами отриманої позовної заяви, суддя дійшов висновку, що позовна заява відповідає вимогам ст.ст. 160, 161 КАС України.
Зазначений спір підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства та підсудний Одеському окружному адміністративному суду.
Підстави для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви відповідно до ст. 169 КАС України, а також підстави для відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлені ст. 170 КАС України - відсутні.
Частиною 1 статті 12 КАС України передбачено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Згідно ч.1 ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
Відповідно до п.10 ч.6 ст.12 КАС України справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Згідно ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідно до ч.7 ст.262 КАС України клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Отже, дана справа підлягає розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
Крім того, в якості додатку долучено клопотання про залучення до участі у справі №420/12206/26 Пенсійний фонд України (місцезнаходження: 01601, с. Київ-14, вул. Бастіонна, 9) обґрунтовуючи тим, що предметом позовних вимог виступає, зокрема визнання протиправним рішення від 10.12.2026 Пенсійного фонду України про відмову у виплаті допомоги на поховання пенсіонера ОСОБА_2 за заявою ОСОБА_1 .
Відповідно до приписів ч. 3-7 ст. 48 КАС України, якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача.
Якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача. У разі відмови у задоволенні позову до такого відповідача понесені позивачем витрати відносяться на рахунок держави.
Під час вирішення питання про залучення співвідповідача чи заміну належного відповідача суд враховує, зокрема, чи знав або чи міг знати позивач до подання позову у справі про підставу для залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.
Після заміни сторони, залучення другого відповідача розгляд адміністративної справи починається спочатку.
Заміна позивача допускається до початку судового розгляду справи по суті. Заміна відповідача допускається до ухвалення рішення судом першої інстанції.
Відтак враховуючи, що із заявою про призначення пенсії позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Херсонській області зі скаргою на рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області від 13.10.2025 №965080144622, яку було розглянуто Пенсійним фондом України за результатами якого було прийнято рішення про результати розгляду скарги.
Враховуючи характер заявлених вимог, предмету та підстав позову, суд дійшов до висновку про необхідність залучення в якості співвідповідача у справі Пенсійного фонду України.
Згідно ч.ч.1, 4 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Відповідно до ч. 3 ст. 77 КАС України докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Згідно із ч. 3 ст. 80 КАС України про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.
З метою повного та об'єктивного розгляду справи суд вважає за доцільне витребувати у Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області копії доказів на підставі яких прийнято рішення №965080144622 від 13.10.2025 про відмову у відпрацюванні заяви ОСОБА_1 щодо виплати допомоги на поховання.
Керуючись ст.ст. 12, 48, 77, 80, 160, 161, 171, 248, 257, 262, 268-269 КАС України, суддя
Заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Батової Н.І. (вх. №ЕС/50227/26 від 08.05.2026) в частині поновлення строку на звернення до суду - задовольнити.
Поновити пропущений строк на звернення до суду з даним позовом.
Прийняти до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 .
Відкрити провадження у адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Залучити до участі у справі в якості співвідповідача - Пенсійний фонд України (01610, м. Київ-14, вул. Бастіонна, 9, код ЄДРПОУ 00035232).
Розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
Справа буде розглянута судом на підставі ст.262 КАС України у межах строків, визначених ст.258 КАС України та з урахуванням встановлених сторонам строків для подання заяв по суті справи.
Зобов'язати позивача на підставі ч. 6 ст. 7 КАС України, з урахуванням вимог ч. 11 ст. 171 КАС України направити примірник позовної заяви на адресу залученого співвідповідача протягом 2 днів з моменту отримання копії ухвали суду направити на адресу залученого відповідача копію позовної заяви з додатками, а докази такого направлення надати суду до початку розгляду справи по суті.
Витребувати від Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області копії доказів, на підставі яких прийнято рішення №965080144622 від 13.10.2025 про відмову у відпрацюванні заяви ОСОБА_1 щодо виплати допомоги на поховання.
Зазначені докази надати до суду протягом 15 днів з моменту отримання копії ухвали.
Встановити відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі. Відзив подається до суду разом із документами, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.
Відповідно до ч.4 ст.159 КАС України, неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Встановити позивачу п'ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, копія якої одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.
Встановити відповідачу п'ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення, копія якого одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.
Суд зазначає, що у випадку направлення до суду, у встановлених КАС України випадках заяв по суті справи з доказами по справі, шляхом направлення їх засобами поштового зв'язку, необхідно повідомити суд на його електрону адресу, телефон, факс про надіслання відповідних заяв засобами поштового зв'язку.
У разі неотримання судом відповідних заяв та доказів з урахуванням встановлених нормативів строків пересилання поштових відправлень та відсутності повідомлень іншими засобами зв'язку, суд буде вирішувати питання про подальший розгляд справи у встановлені в ухвалі суду строки.
Веб-адреса сторінки Одеського окружного адміністративного суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://adm.od.court.gov.ua/sud1570/.
Копію ухвали направити сторонам у справі, разом з інформацією про їхні процесуальні права та обов'язки.
Справа розглядатиметься суддею одноособово.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Олена СКУПІНСЬКА