Справа № 381/5774/24 Головуючий у суді І інстанції Зотько Т.А.
Провадження № 22-ц/824/2377/2026 Доповідач у суді ІІ інстанції Голуб С.А.
14 травня 2026 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача - Голуб С.А., суддів: Борисової О.В., Таргоній Д.О., розглянувши в приміщенні Київського апеляційного суду у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Алекскредит» на рішення Деснянського районного суду міста Києва від 12 червня 2025 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Алекскредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитом,
У грудні 2024 року товариство з обмеженою відповідальністю «Алекскредит» (далі - ТОВ «Алекскредит») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просило стягнути з відповідача на його користь заборгованість за договором про надання кредиту № 6576144 від 30 червня 2023 року у загальному розмірі 40 788,00 грн, а також понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 028,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтувало тим, що відповідач, уклавши (підписавши) 30 червня 2023 року в електронній формі шляхом використання електронного цифрового підпису одноразовим ідентифікатором договір про надання кредиту № 6576144 та отримавши від позивача на картковий рахунок грошові кошти в сумі 6 000,00 грн строком до 24 січня 2024 року (включно) зі сплатою процентів, передбачених умовами договору, порушила взяті на себе зобов'язання, що призвело до виникнення станом на 29 листопада 2024 року заборгованості у загальному розмірі 40 788,00 грн, з яких 6 000,00 грн - заборгованість за сумою кредиту, 34 788,00 грн - заборгованість по процентам за користування кредитом.
Рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 12 червня 2025 року позовні вимоги ТОВ «Алекскредит» задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Алекскредит» заборгованість за кредитним договором № 6576144 від 30 червня 2023 року у загальному розмірі 8 393,40 грн, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 623,11 грн.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати з мотивів неповного з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, неправильного застосування норм матеріального й порушення норм процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
В обґрунтування своїх доводів зазначає, що підставою для часткового задоволення позовних вимог стало те, що позивачем було здійснено нарахування відсотків за користування кредитом в сумі 32 394,60 грн поза межами строку кредитування.
Проте суд не врахував, що відповідно до додаткової угоди від 14 серпня 2023 року про зміну умов договору про надання кредиту № 6576144 від 30 червня 2023 року було внесено зміни в Таблицю обчислення орієнтовної загальної вартості кредиту та орієнтовної реальної процентної ставки за договором, сума кредиту складає 6 000,00 грн, орієнтовна загальна вартість кредиту складає 8 393,40 грн, у тому числі проценти за користування кредитом складають 2 393,40 грн. Кінцева дата виконання договору 13 лютого 2024 року.
Як вбачається із вказаної Таблиці, орієнтовна вартість кредиту у ній визначена виходячи з того, що у періоді з 29 липня 2023 року по 17 серпня 2023 року (20 днів) відсотки за користування кредитом нараховуються на тіло кредиту у розмірі 6 000,00 грн. У періоді з 18 серпня 2023 року по 13 лютого 2024 року (180 днів) відсотки в сумі 5,40 грн нараховуються виходячи з тіла кредиту у розмірі 1,00 грн (тобто за умови сплати 17 серпня 2023 року тіла кредиту в сумі 5 999,00 грн). Натомість, у періоді з 18 серпня 2023 року по 13 лютого 2024 року сума боргу відповідача за тілом кредиту становила 6 000,00 грн, відтак саме на цю суму правомірно були нараховані відсотки за користування кредитом.
Зазначеного суд першої інстанції до уваги не взяв, наслідком чого стало ухвалення незаконного рішення.
Позивач звертає увагу, що нарахування відсотків за користування кредитом було деталізовано у детальному (щоденному) розрахунку заборгованості, доданому до позовної заяви в якості додатку № 9. Розрахунок заборгованості проведений з дотриманням узгоджених сторонами істотних умов договору, додаткової угоди та чинного законодавства, зокрема, заборгованість по процентам за користування кредитом в сумі 34 788,00 грн розрахована до 13 лютого 2024 року, тобто в межах строку кредитування.
Відзив відповідача на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не надійшов, що в силу вимог частини третьої статті 360 ЦПК України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Згідно із частиною першою статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Частиною першою статті 7 ЦПК України встановлено, що розгляд справ у судах проводиться усно і відкрито, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Такий випадок передбачено у частині тринадцятій статті 7 ЦПК України, згідно з якою розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
У зв'язку з наведеним та на підставі ухвали апеляційного суду про призначення справи до судового розгляду у порядку письмового провадження, перегляд справи в апеляційному порядку здійснено без повідомлення (виклику) учасників справи.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити з таких підстав.
Відповідно до вимог статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону ухвалене у справі судове рішення не відповідає.
Судом першої інстанції встановлено, що 30 червня 2023 року між ТОВ «Алекскредит» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання кредиту № 6576144.
Відповідно до пункту 1.1 договору визначення понять і термінів, які містяться у цьому договорі (пункт 2.13 Правил), тлумачаться відповідно до цього договору та Правил надання кредиту ТОВ «Алекскредит», що розміщені на сайті кредитодавця www.alexcredit.com.ua (далі - Правила) та є невід'ємною частиною цього договору.
Вказаний договір було оформлено у порядку, передбаченому розділом 4 Правил. Відповідно до пунктів 5.1, .5.2 Правил сторони домовилися, що договір укладається в електронній формі шляхом використання електронного цифрового підпису одноразовим ідентифікатором.
На підставі укладеного договору кредитодавець 30 червня 2023 року перерахував на картковий рахунок позичальника кредитні кошти (кредит) у розмірі 6 000,00 грн, а позичальник зобов'язалася повернути кредит та сплатити проценти за користування ним до 24 січня 2024 року (включно) (пункти 1.3, 1.7, 3.1 договору).
14 серпня 2023 року між позивачем та відповідачем укладено додаткову угоду про зміну умов договору про надання кредиту № 6576144 від 30 червня 2023 року.
Станом на 29 листопада 2024 року у відповідача виникла заборгованість у загальному розмірі 40 788,00 грн, яка складається із: 6 000,00 грн - заборгованість за сумою кредиту; 34 788,00 грн - заборгованість по процентам за користування кредитом.
Представник відповідача заперечував проти позовних вимог у частині стягнення відсотків за користування кредитом, посилаючись на те, що така сума є необґрунтованою, неспівмірною сумі кредиту та не підтверджується відповідними розрахунками.
Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що підписуючи заявку про укладення кредитного договору, позичальник підтвердила прийняття відповідних умов надання кредиту, а також засвідчила, що вона повідомлена кредитодавцем у встановленій законом формі про всі умови, повідомлення про які є необхідним відповідно до вимог чинного законодавства України.
Згідно з умовами договору про надання кредиту № 6576144 від 30 червня 2023 року сума кредиту складає 6 000,00 грн, орієнтовна загальна вартість кредиту при використанні загальних умов кредитування - 6 845,40 грн, кінцева дата виконання договору - 24 січня 2024 року (включно).
Відповідно до додаткової угоди від 14 серпня 2023 року про зміну умов договору про надання кредиту було внесено зміни в Таблицю обчислення орієнтовної загальної вартості кредиту та орієнтовної реальної процентної ставки за договором, згідно яких сума кредиту складає 6 000,00 грн, сукупна вартість кредиту - 8 393,40 грн, у тому числі проценти за користування кредитом становлять 2 393,40 грн, а кінцева дата виконання договору - 13 лютого 2024 року.
Таким чином суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення суми позики у розмірі 8 393,40 грн, що складається з заборгованості за основною сумою кредиту у розмірі 6 000,00 грн та нарахованих процентів за період кредитування у розмірі 2 393,40 грн, є обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають задоволенню.
Щодо заявлених вимог в частині стягнення заборгованості по відсоткам за користування кредитом, що перевищують нараховані проценти за період кредитування, у розмірі 32 394,60 грн, суд першої інстанції виходив з їх безпідставності, так як ці проценти нараховані кредитором поза межами строку кредитування.
Колегія суддів не може в повній мірі погодитись з такими висновками суду першої інстанції, оскільки вони не відповідають обставинам справи та вимогам закону.
За правилом частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Аналіз апеляційної скарги ТОВ «Алекскредит» свідчить, що рішення суду фактично оскаржується ним лише в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості за відсотками у розмірі 32 394,60 грн (34 788,00 грн- 2 393,40 грн), а тому судом апеляційної інстанції перевіряється правильність висновків суду першої інстанції лише в цій частині.
Відповідно до статті 202, частини першої статті 626 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договором є домовленість двох або більше сторін на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно частин першої та другої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 «Позика. Кредит. Банківський вклад» ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
У межах кредитного договору позичальник отримує позичені кошти у своє тимчасове користування на умовах повернення, платності і строковості.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц зроблено висновок про те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 та підтверджено Верховним Судом у постанові від 18 січня 2023 року у справі № 686/13446/15.
Статтею 627 ЦК України установлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. У договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.
Відповідно до частини першої статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
З урахуванням принципів цивільного права, зокрема, добросовісності, справедливості та розумності, сумніви щодо дійсності, чинності та виконуваності договору (правочину) повинні тлумачитися судом на користь його дійсності, чинності та виконуваності (див., зокрема постанову Верховного Суду від 10 березня 2021 року у справі № 607/11746/17).
За приписами статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 23 січня 2019 року у справі № 355/385/17 вказано, що тлумачення статті 629 ЦК України свідчить, що в ній закріплено один із фундаментів на якому базується цивільне право - обов'язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов'язання його сторони набувають обов'язки (а не лише суб'єктивні права), які вони мають виконувати. Не виконання обов'язків, встановлених договором, може відбуватися при: (1) розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; (2) розірванні договору в судовому порядку; (3) відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; (4) припинення зобов'язання на підставах, що містяться в главі 50 ЦК України; (5) недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду).
За змістом положень статей 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Загальними вимогами процесуального права, закріпленими у статтях 76-78, 81, 83, 84, 87, 89, 228, 235, 263-265 ЦПК України, визначено обов'язковість установлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив при вирішенні позову (дослідження обґрунтованості, наявності доказів, що їх підтверджують).
Як вбачається з матеріалів справи, 30 червня 2023 року між ТОВ «Алекскредит» та ОСОБА_1 був укладений договір про надання кредиту № 6576144, пунктом 1.7 якого визначено порядок нарахування процентів за користування кредитом, відповідно до якого:
1.7.1. У випадку користування кредитом менше ніж 5 (п'ять) календарних днів, позичальник сплачує фіксовану суму процентів за користування кредитом, яка складає 2,50 % від визначеної в пункті 1.3 цього договору суми кредиту.
1.7.2. Ставки нарахування процентів за користування кредитом за загальними умовами кредитування (пункт 2.18 Правил) при укладенні договору:
- в базовий період протягом 28 календарних днів з 30 червня 2023 року до 28 липня 2023 року (включно) у розмірі 0,50 % за один день користування кредитом (акційна процентна ставка (пункт 2.1 Правил));
- в спеціальний період (пункт 2.44 Правил) протягом 180 календарних днів з 29 липня 2023 року до 24 січня 2024 року (включно) у розмірі 3 % за один день користування кредитом (спеціальна процентна ставка (пункт 2.38 Правил)).
Орієнтовна загальна вартість кредиту при використанні загальних умов кредитування складає 6 845,40 грн.
1.7.3. У випадку подовження позичальником базового періоду, строку дії договору та зміни кінцевої дати виконання договору (пункт 2.25 Правил), проценти за користування кредитом нараховуються протягом подовженого базового періоду у розмірі 1,99 % за один день користування кредитом (базова процентна ставка (пункт 2.3 Правил)).
В спеціальний період, з дати закінчення подовженого базового періоду та до спливу кінцевої дати виконання договору (включно), проценти за користування кредитом нараховуються у розмірі 3 % за один день користування кредитом (спеціальна процентна ставка).
1.7.4. Проценти за користування кредитом відповідно до пункту 1.7.2 та 1.7.3 договору нараховуються кредитодавцем протягом усього строку дії договору (з дати укладення договору (пункт 2.12 Правил) до кінцевої дати виконання договору (включно)) на основну суму кредиту за кожний день користування кредитом за фіксованою процентною ставкою відповідно для кожного періоду, для якого вона встановлювалася.
1.7.6. У разі неналежного виконання Графіку платежів настає умова дострокового виконання зобов'язань за договором (пункт 2.46 Правил), у зв'язку з чим позичальник має сплатити всю заборгованість (пункт 2.17 Правил) за договором.
У пункті 3.1 договору сторони погодили, що строк дії договору (пункт 2.45. Правил) встановлюється з дати укладення договору - 30 червня 2023 року до кінцевої дати виконання договору - 24 січня 2024 року (включно). Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору, у тому числі сплати заборгованості. Якщо позичальник виконає зобов'язання/сплатить заборгованість за договором до кінцевої дати виконання договору, договір припиняє дію з дати погашення кредиту (пункт 2.11 Правил).
14 серпня 2023 року між сторонами укладено додаткову угоду про зміну умов договору про надання кредиту № 6576144 від 30 червня 2023 року, згідно із якою було змінено істотні умови кредитного договору, зокрема:
1. Сторони дійшли згоди подовжити базовий період за договором про надання кредиту № 6576144 від 30 червня 2023 року до 17 серпня 2023 року (включно).
2. На дату укладення цієї додаткової угоди позичальник сплачує фактично нараховані проценти за користування кредитом з 30 червня 2023 року до 28 липня 2023 року у розмірі 840,00 грн та плату (штраф) за зміну умов договору у розмірі 100,00 грн.
3. Відповідно до пунктів 1.7.3, 3.1, 5.3, 5.5 договору та умов цієї додаткової угоди за загальними умовами кредитування:
3.1. Встановити подовжений базовий період з 29 липня 2023 року до 17 серпня 2023 року (включно); нараховувати протягом подовженого базового періоду проценти за користування кредитом за базовою процентною ставкою у розмірі 1,99 % за один день користування кредитом;
3.2. На підставі пункту 3.1 цієї додаткової угоди змінити спеціальний період з 18 серпня 2023 року до 13 лютого 2024 року (включно), у якому нараховуються проценти за користування кредитом за спеціальною процентною ставкою у розмірі 3 % за один день користування кредитом;
3.3. Змінити кінцеву дату виконання договору - 13 лютого 2024 року (включно), після спливу якої здійснюється нарахування пені за один день прострочення виконання зобов'язання - 0 % та компенсації у розумінні статті 625 ЦК України у розмірі 100 % річних від основної суми кредиту, але не більше 50 % від вартості кредиту відповідно до пункту 5 частини третьої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів».
4. Сторони дійшли згоди внести наступні зміни та доповнення до Графіку платежів у додатку № 1 до договору, а саме за загальними умовами кредитування:
- доповнити для базового періоду: дату початку періоду 29 липня 2023 року, дату платежу (дату закінчення періоду) 17 серпня 2023 року, загальну суму платежу 8 387,00 грн, збільшення процентів за користування кредитом 2 388,00 грн, збільшення абсолютного значення подорожчання кредиту 2 388,00 грн; змінити для базового періоду: основну суму кредиту 5 999,00 грн, проценти за користування кредитом (замість акційної процентної ставки) нараховувати за базовою процентною ставкою у розмірі 1,99 %;
- змінити для спеціального періоду: дату початку періоду 18 серпня 2023 року, дату платежу (дату закінчення періоду) 13 лютого 2024 року;
- для рядка «Всього» доповнити: дату платежу (дату закінчення періоду) 13 лютого 2024 року (співпадає з кінцевою датою виконання договору, див. пункт 3.3 цієї додаткової угоди), збільшення загальної суми платежу 2 388,00 грн, збільшення процентів за користування кредитом 2 388,00 грн, збільшення абсолютного значення подорожчання кредиту 2 388,00 грн; змінити: проценти за користування кредитом (замість акційної процентної ставки) нараховувати за базовою процентною ставкою у розмірі 1,99 %.
За змістом вищевказаних вимог закону та умов кредитування строк повернення всієї суми кредиту та відсотків настав 13 лютого 2024 року й саме в межах цього строку ТОВ «Алекскредит» мало право нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом.
Встановлено, що у порушення умов кредитного договору та додаткової угоди до нього, а також статей 509, 526, 1054 ЦК України, відповідач у строк до 13 лютого 2024 року не виконала взяті на себе зобов'язання перед позивачем щодо своєчасного повернення суми кредиту та процентів за користування ним, у зв'язку з чим починаючи з 14 лютого 2024 року її заборгованість стала простроченої, що має відображення у детальному розрахунку заборгованості, доданому до позовної заяви (а.с. 9-13).
Відповідно до зазначеного розрахунку ОСОБА_1 , з урахуванням здійсненого нею платежу, станом на 29 листопада 2024 року має заборгованість у загальному розмірі 40 788,00 грн, яка складається з наступного:
- 6 000,00 грн - заборгованість за сумою кредиту;
- 2 388,00 грн - заборгованість по процентам за користування кредитом за базовою процентною ставкою за один день користування кредитом у розмірі 1,99 % за період з 29 липня 2023 року до 17 серпня 2023 року;
- 32 400,00 грн - заборгованість по процентам за користування кредитом за спеціальною процентною ставкою за один день користування кредитом у розмірі 3,00 % за період з 18 серпня 2023 року до 13 лютого 2024 року.
При цьому останнє нарахування відсотків відбулось 13 лютого 2024 року і після цієї дати до 29 листопада 2024 року загальна сума процентів за користування кредитом у розмірі 34 788,00 грн залишалась незмінною.
Отже, кредитором нараховано передбачені договором проценти за користування кредитом виключно на період дії кредитного договору.
Сторони, користуючись принципом свободи договору, погодили, що в період дії базового та спеціального періоду, які в розумінні умов кредитного договору є загальним строком кредитування, позичальник сплачує проценти відповідно до пункту 1.7 договору про надання кредиту № 6576144 від 30 червня 2023 року та пункту 3 додаткової угоди про зміну умов цього договору від 14 серпня 2023 року.
Ці проценти є платою за правомірне (договірне) користування кредитом і нараховуються на підставі статті 1048 ЦК України.
Відтак, відсутні підстави вважати, що проценти за користування кредитом протягом спеціального періоду з 18 серпня 2023 року до 29 листопада 2024 року були нараховані позивачем кредитором поза межами строку кредитування.
Посилання суду першої інстанції як на підставу для відмови в позові у частині стягнення вказаних процентів на Таблицю обчислення орієнтовної загальної вартості кредиту та орієнтовної реальної процентної ставки за договором, яка є частиною додаткової угоди від 14 серпня 2023 року та відповідно до якої сукупна вартість кредиту складає 8 393,40 грн, у тому числі проценти за користування кредитом - 2 393,40 грн, є необґрунтованими.
Відповідно до пункту 1.6 кредитного договору розрахунок зобов'язань позичальника, строки виконання зобов'язань, умови кредитування, а також дати початку періодів, дати платежів (дати закінчення періодів), загальні суми платежів, основна сума кредиту,проценти за користування кредитом, розмір процентної ставки, орієнтовна реальна річна процентна ставка, абсолютне значення подорожчання кредиту, орієнтовна загальна вартість кредиту зазначаються у Графіку платежів, який є додатком № 1 до цього договору. Окрім повного Графіку платежів у додатку № 1 до договору, наводиться окремий випадок повного Графіку платежів, який відповідає максимально ефективному користуванню кредитом за умови сплати позичальником всіх зобов'язань за договором у останній день базового періоду.
Додатковою угодою від 14 серпня 2023 року про зміну умов договору про надання кредиту було внесено зміни в Таблицю обчислення орієнтовної загальної вартості кредиту та орієнтовної реальної процентної ставки за договором, згідно яких сума кредиту складає 6 000,00 грн, а проценти за користування кредитом - 2 393,40 грн.
Із вказаної Таблиці вбачається, що орієнтовна вартість кредиту у ній визначена виходячи з того, що у базовому періоді з 29 липня 2023 року по 17 серпня 2023 року (20 днів) відсотки за користування кредитом в сумі 2 388,40 грн нараховуються на тіло кредиту у розмірі 6 000,00 грн.
У спеціальному періоді з 18 серпня 2023 року по 13 лютого 2024 року (180 днів) відсотки в сумі 5,40 грн нараховуються виходячи з тіла кредиту у розмірі 1,00 грн (тобто за умови сплати позичальником 17 серпня 2023 року тіла кредиту в сумі 5 999,00 грн).
Проте у періоді з 18 серпня 2023 року по 13 лютого 2024 року сума боргу відповідача за тілом кредиту становила 6 000,00 грн, відтак саме на цю суму позивачем правомірно нараховані відсотки за користування кредитом.
Тобто, оскільки відповідач належним чином не виконувала узгоджений із позивачем Графік платежів, це відповідно призвело до збільшення суми нарахованих процентів на залишок заборгованості по кредиту відносно орієнтовної вартості кредиту, що була зазначена у Таблиці обчислення орієнтовної загальної вартості кредиту та орієнтовної реальної процентної ставки за договором.
З огляду на вищевикладене, суд першої інстанції, ухвалюючи в оскаржуваній позивачем частині рішення, дійшов помилкового висновку про нарахування ТОВ «Алекскредит» процентів за користування кредитом поза межами строку дії кредитного договору та відсутність підстав для стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача 32 394,60 грн заборгованості за процентами, яка включена в загальний розмір заборгованості за договором про надання кредиту № 6576144 від 30 червня 2023 року в заявленій сумі 40 788,00 грн.
Згідно із пунктом 2 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Відповідно до частини першої статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
За таких обставин рішення суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог ТОВ «Алекскредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитом ухвалене з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, неправильним застосуванням норм матеріального й порушенням норм процесуального права, а відтак відповідно до вимог статті 376 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про задоволення позову.
Порядок розподілу судових витрат вирішується за правилами, встановленими в статтях 141-142 ЦПК України.
У частині тринадцятій статті 141 ЦПК України встановлено, що якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Отже, розподіл судових витрат, понесених стороною у зв'язку з розглядом справи в суді першої інстанції та її переглядом, зокрема, у суді апеляційної інстанції, має здійснити той суд, який ухвалює остаточне рішення у справі, враховуючи загальні правила розподілу судових витрат.
Відповідно до положень частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного та відповідно до вимог статті 382 ЦПК України з відповідача стягуються документально підтверджені судові витрати, понесені позивачем у межах цієї справи, а саме 3 028,00 грн сплаченого судового збору за подання позовної заяви та 3 633,60 грн - за подання апеляційної скарги, а всього підлягає стягненню 6 661,60 грн судового збору.
З огляду на положення частини третьої статті 389 ЦПК України судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, касаційному оскарженню не підлягають, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
Керуючись статтями 367 - 369, 374, 376, 381 - 384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Алекскредит» задовольнити.
Рішення Деснянського районного суду міста Києва від 12 червня 2025 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позов товариства з обмеженою відповідальністю «Алекскредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитомзадовольнити у повному обсязі.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Алекскредит» заборгованість за кредитним договором № 6576144 від 30 червня 2023 року у розмірі 40 788,00 грн та 6 661,60 грн сплаченого судового збору
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, встановлених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
Судді: С.А. Голуб
О.В. Борисова
Д.О. Таргоній