12 травня 2026 року місто Київ
єдиний унікальний номер справи: 760/9139/25
номер провадження: 22-ц/824/4916/2026
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючого - Верланова С.М. (суддя - доповідач),
суддів: Невідомої Т.О., Нежури В.А.,
за участю секретаря - Габунії М.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» на рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 16 жовтня 2025 року у складі судді Кицюк В.С., у справі за позовом комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,
У квітні 2025 року комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (далі - КП «Київтеплоенерго») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.
Позовна заява мотивована тим, що КП «Київтеплоенерго» з 01 травня 2018 року надає послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води. На виконання вимог Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року на підставі типового договору підготовлено та опубліковано договір про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води в газеті «Хрещатик» від 28 березня 2018 року № 34 (5085).
Позивач вказував, що квартира за адресою: АДРЕСА_1 під'єднана до внутрішньо будинкової системи теплопостачання, а тому відповідачі є споживачами послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води. Відповідачі від послуг централізованого опалення та/або постачання теплової енергії, постачання гарячої води та/або централізованого постачання гарячої води встановленому чинним законодавством порядку не відмовлялись.
ОднакОСОБА_1 і ОСОБА_2 своєчасно не сплачували кошти за спожиті послуги, внаслідок чого станом на 31 січня 2025 року утворилась заборгованість у розмірі 147 188 грн 58 коп., з яких: сума заборгованості за спожиті послуги з централізованого опалення за період з 01 травня 2018 року по 31 жовтня 2021 року у розмірі 20 781 грн 65 коп.; інфляційна складова боргу у розмірі 2 410 грн 67 коп.; 3% річних у розмірі 572 грн 21 коп.; заборгованість за спожиті послуги з централізованого постачання гарячої води за період з 01 травня 2018 року по 31 жовтня 2021 року у розмірі 29 677 грн 07 коп.; інфляційна складова боргу у розмірі 3 620 грн 60 коп.; 3% річних у розмірі 892 грн 75 коп.; заборгованість за спожиті послуги з постачання теплової енергії за період з 01 листопада 2021 року у розмірі 25 334 грн 46 коп.; інфляційна складова боргу у розмірі 2 613 грн 55 коп.; 3% річних у розмірі 635 грн 76 коп.; пеня у розмірі 401 грн 20 коп.; заборгованість за спожиті послуги з постачання гарячої води за період з 01 листопада 2021 року у розмірі 33 008 грн 26 коп.; інфляційна складова боргу у розмірі 3 448 грн 08 коп.; 3% річних у розмірі 815 грн 35 коп.; пеня у розмірі 545 грн 37 коп.; заборгованість за спожиті до 01 травня 2018 року послуги з централізованого опалення у розмірі 12 768 грн 50 коп., інфляційна складова боргу у розмірі 1 557 грн 76 коп.; 3% річних у розмірі 384 грн 10 коп.; заборгованість за спожиті до 01 травня 2018 року послуги з централізованого постачання гарячої води у розмірі 4 947 грн 79 коп.; інфляційна складова боргу у розмірі 603 грн 63 коп.; 3% річних у розмірі 148 грн 84 коп.; заборгованість з оплати за абонентське обслуговування послуг з постачання теплової енергії у розмірі 1 277 грн 79 коп.; заборгованість з плати за абонентське обслуговування послуг з постачання гарячої води у розмірі 665 грн 50 коп.; заборгованість зі сплати внесків за обслуговування вузла комерційного обліку послуг з централізованого опалення у розмірі 77 грн 68 коп.
З урахуванням наведеного, КП «Київтеплоенерго» просило стягнути солідарно із відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на свою користь заборгованість за житлово-комунальні послуги, а саме: заборгованість за спожиті до 01 травня 2018 року послуги з централізованого опалення у розмірі 12 768 грн 50 коп.; інфляційну складову боргу у розмірі 1 557 грн 76 коп.; 3% річних у розмірі 384 грн 10 коп.; заборгованість за спожиті до 01 травня 2018 року послуги з централізованого гарячого водопостачання у розмірі 4 947 грн 79 коп.; інфляційну складову боргу у розмірі 603 грн 63 коп.; 3% річних у розмірі 148 грн 84 коп.; заборгованість за спожиті з 01 травня 2018 року по 31 жовтня 2021 року послуги з централізованого опалення у розмірі 20 781 грн 65 коп.; інфляційну складову боргу у розмірі 2 410 грн 67 коп.; 3% річних у розмірі 572 грн 21 коп.; заборгованість за спожиті з 01 травня 2018 року по 31 жовтня 2021 року послуги з централізованого постачання гарячої води у розмірі 29 677 грн 07 коп.; інфляційну складову боргу у розмірі 3 620 грн 60 коп.; 3% річних у розмірі 892 грн 75 коп.; заборгованість за спожиті з 01 листопада 2021 року послуги з постачання теплової енергії у розмірі 25 334 грн 46 коп.; інфляційну складову боргу у розмірі 2 613 грн 55 коп.; 3% річних у розмірі 635 грн 76 коп.; пеня у розмірі 401 грн 20 коп.; заборгованість за спожиті з 01 листопада 2021 року послуги з постачання гарячої води у розмірі 33 008 грн 26 коп.; інфляційну складову боргу у розмірі 3 448 грн 08 коп.; 3% річних у розмірі 815 грн 35 коп.; пеня у розмірі 545 грн 37 коп.; заборгованість по платі за абонентське обслуговування за постачання теплової енергії у розмірі 1 277 грн 79 коп.; заборгованість по сплаті за абонентське обслуговування за постачання гарячої води у розмірі 665 грн 50 коп.; заборгованість з обслуговування вузла комерційного обліку централізованого опалення у розмірі 77 грн 68 коп.
Рішенням Солом'янського районного суду міста Києва від 16 жовтня 2025 року позов КП «Київтеплоенерго» задоволено частково.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь КП «Київтеплоенерго» заборгованість за спожиті з 01 травня 2018 року по 31 жовтня 2021 року послуги з централізованого опалення у розмірі 20 781 грн 65 коп.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь КП «Київтеплоенерго» інфляційну складову боргу у розмірі 2 410 грн 67 коп., 3% річних у розмірі 572 грн 21 коп.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь КП «Київтеплоенерго» заборгованість за спожиті з 01 травня 2018 року по 31 жовтня 2021 року послуги з централізованого постачання гарячої води у розмірі 29 677 грн 07 коп.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь КП «Київтеплоенерго» інфляційну складову боргу у розмірі 3 620 грн 60 коп., 3% річних у розмірі 892 грн 75 коп.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь КП «Київтеплоенерго» заборгованість за спожиті з 01 листопада 2021 року послуги з постачання теплової енергії у розмірі 25 334 грн 46 коп.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь КП «Київтеплоенерго» інфляційну складову боргу у розмірі 2 613 грн 55 коп., 3% річних у розмірі 635 грн 76 коп., пеня у розмірі 401 грн 20 коп.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь КП «Київтеплоенерго» заборгованість за спожиті з 01 листопада 2021 року послуги з постачання гарячої води у розмірі 33 008 грн 26 коп.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь КП «Київтеплоенерго» інфляційну складову боргу у розмірі 3 448 грн 08 коп., 3% річних у розмірі 815 грн 35 коп., пеня у розмірі 545 грн 37 коп.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь КП «Київтеплоенерго» заборгованість по платі за абонентське обслуговування за постачання теплової енергії у розмірі 1 277 грн 79 коп.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь КП «Київтеплоенерго» заборгованість по платі за абонентське обслуговування за постачання гарячої води у розмірі 665 грн 50 коп.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь КП «Київтеплоенерго» заборгованість з обслуговування вузла комерційного обліку централізованого опалення у розмірі 77 грн 68 коп.
Стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , з кожного окремо, на користь КП «Київтеплоенерго» судовий збір по 1 304 грн 05 коп.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, КП «Київтеплоенерго» подало апеляційну скаргу в якійпросить його скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості за період з 02 квітня 2017 року по 01 травня 2018 року разом з інфляційною складовою боргу та трьох відсотків річних за вказаний період та ухвалити нове рішення в цій частині про задоволення цих позовних вимог, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду, фактичним обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права,.
Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції відмовив у стягненні заборгованості за спожиті послуги за період з 02 квітня 2017 року по 01 травня 2018 року, а також інфляційних витрат і трьох відсотків річних за цей період, пославшись на те, що позивачем не надано до суду розрахунок заборгованості, нарахованої до 01 травня 2018 року. На думку позивача, такі висновки є передчасними, а рішення ухвалене без повного з'ясування обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, у зв'язку з чим рішення суду в цій частині є помилковим, незаконним та необґрунтованим.
Зазначає, що висновок суду про ненадання позивачем розрахунків суми заборгованості за період до 01 травня 2018 року не відповідає обставинам справи. Указує, що разом із позовною заявою було подано розрахунок заборгованості, який охоплює період з 01 жовтня 2016 року по 01 травня 2018 року, з детальною інформацією про нарахування за послуги централізованого опалення та послуги з постачання гарячої води. Крім того, разом із позовною заявою було подано детальні розрахунки інфляційної складової боргу та трьох відсотків річних заборгованості за послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води, надані до 01 травня 2018 року ПАТ «Київенерго», право вимоги за якими було відступлено на користь позивача відповідно до договору відступлення права вимоги (цесії) від 11 жовтня 2018 року № 602-18.
Вказує, що суд першої інстанції, дійшовши висновку про відсутність відповідного розрахунку, не врахував подані разом із позовом документи та безпідставно констатував відсутність розрахунку заборгованості, нарахованої до 01 травня 2018 року, у тому числі розрахунку інфляційної складової боргу і трьох відсотків річних. Також наголошує, що всупереч ст.84 ЦПК України, суд першої інстанції не вимагав від позивача надання додаткових пояснень, клопотань, доказів або детального розрахунку заборгованості, що, на його думку, призвело до відсутності повного та всебічного встановлення обставин справи.
Відповідачі ОСОБА_1 і ОСОБА_2 не скористалися своїм правом на подання до суду відзиву на апеляційну скаргу, своїх заперечень щодо змісту і вимог апеляційної скарги до апеляційного суду не направили.
Згідно з ч.3 ст. 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Сторони у справі повідомлені судом апеляційної інстанції про судове засідання, призначене на 21 квітня 2026 року на 11 год 15 хв., завчасно, в установленому законом порядку, проте у судове засідання вони не з'явились, причину неявки суду не повідомили.
Так, позивач КП «Київтеплоенерго» отримало судову повістку про виклик до суду до Електронного кабінету підсистеми «Електронний суд» 05 березня 2026 року, що підтверджується звітом про доставку вихідної кореспонденції Київського апеляційного суду (а.с.201, 203).
Відповідачі ОСОБА_1 і ОСОБА_2 особисто повідомлялися судом шляхом направлення судової повістки на наявну в матеріалах справи адресу їх зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 . Однак 26 березня 2026 року на адресу Київського апеляційного суду повернулися конверти із судовими повістками, направленими на вказану вище адресу, з відмітками пошти «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с.202, 204-207).
Згідно з ч.6 ст.128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - разом з копіями відповідних документів, надсилається до електронного кабінету відповідного учасника справи, а в разі його відсутності - разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення або кур'єром за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.
Відповідно до положень ч.8 ст.128 ЦПК України днем вручення судової повістки є: день вручення судової повістки під розписку (пункт 1); день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки до електронного кабінету особи (пункт 2); день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду (пункт 3).
За таких обставин, сторони у справ вважаються належним чином повідомленими про розгляд справи.
Зважаючи на вимоги ч.2 ст.372 ЦПК України, якою передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, колегія суддів визнала неявку сторін такою, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи.
Відповідно до положень ч.ч.1, 2 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 16 жовтня 2025 року в частині задоволених позовних вимог КП «Київтеплоенерго» про стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованості за житлово-комунальні послуги, нарахованої з 01 травня 2018 року, з урахуванням інфляційних втрат, трьох процентів річних, пені, плати за абонентське обслуговування, заборгованості з обслуговування вузла комерційного обліку, не оскаржується, а тому відповідно до правил ч. 1 ст. 367 ЦПК України судом апеляційної інстанції не перевіряється.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Відповідно до вимог ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Згідно з вимогами ст.264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 16 жовтня 2025 року в оскаржуваній частині зазначеним вимогам закону не відповідає.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог КП «Київтеплоенерго» в частині стягнення заборгованості за період до 01 травня 2018 року разом з інфляційною складовою боргу та трьох процентів річних, суд першої інстанції виходив із того, що КП «Київтеплоенерго» не надало розрахунку такої заборгованості із зазначенням конкретного періоду її виникнення. Поданий позивачем договір №602-18 про відступлення права вимоги від 11 жовтня 2018 року, укладений з ПАТ «Київенерго», сам по собі не підтверджує, за який саме період була сформована заборгованість. Тому суд дійшов висновку про неможливість перевірити чи заявлено ці вимоги в межах позовної давності, а тому відмовив у стягненні пов'язаних із цим боргом інфляційних втрат та трьох процентів річних
Однак у повному обсязі з вказаними висновками суду першої інстанції погодитись не можна з таких підстав.
Згідно з приписами ст.ст.12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до положень ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Статтею 77 ЦПК України встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Згідно з ч.ч.1,2 ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Судом першої інстанції встановлено, підтверджується матеріалами справи, не заперечується сторонами та є загальновідомим, що з 01 травня 2018 року КП «Київтеплоенерго» є виконавцем комунальних послуг, а саме: з 01 травня 2018 року по 31 жовтня 2021 року є виконавцем послуг з централізованого опалення та з централізованого постачання гарячої води; з 01 листопада 2021 року у зв'язку зі зміною законодавства позивач є виконавцем послуг з постачання теплової енергії та з постачання гарячої води.
На виконання вимог Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року № 1875-ІV (далі - Закон № 1875-ІV) КП «Київтеплоенерго» на підставі типового договору підготовлено та опубліковано договір про надання послуг та централізованого опалення та постачання гарячої води у газеті «Хрещатик» від 28 березня 2018 року № 34 (5085).
Зміст зазначеного договору відповідає змісту типового договору затвердженого Правилами. Такі договори є договорами приєднання, а отже може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона може запропонувати свої умови.
Відповідно до п.11 Правил та Типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення у разі встановлення будинкових засобів обліку води у багатоквартирному будинку, де окремі (або всі) квартири обладнані квартирними засобами обліку, споживачі, які не зняли та не передали показання квартирного засобу обліку виконавцю та які не мають квартирних засобів обліку (у разі обладнання всіх квартир квартирними засобами обліку - споживачі, які не зняли та не передали показання квартирного засобу обліку виконавцю), оплачують послуги згідно з показаннями будинкових засобів обліку, не враховуючи витрати води виконавця, юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які є власниками або орендарями приміщень у цьому будинку, та сумарних витрат води за показаннями всіх квартирних засобів обліку. Різниця розподіляється між споживачами, які не мають квартирних засобів обліку, та споживачами, які не зняли та не передали показання квартирного засобу обліку води виконавцю, пропорційно кількості мешканців квартири в разі відсутності витоків із загальнобудинкової мережі, що підтверджується актом обстеження, який складається виконавцем у присутності не менш як двох мешканців будинку.
Згідно з положеннями п.20 Правил, плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, платіжної квитанції тощо) або відповідно до умов договору на встановлення засобів обліку
Відповідно до п.21 Правил, у разі відсутності у квартирі (будинку садибного типу) та на вводах у багатоквартирний будинок засобів обліку води і теплової енергії плата за надані послуги справляється згідно з установленими нормативами (нормами) споживання:
- з централізованого постачання холодної та гарячої води і водовідведення - з розрахунку на одну особу та на ведення особистого підсобного господарства;
- з централізованого опалення - з розрахунку за 1 кв. метр (куб. метр) опалюваної площі (об'єму) квартири (будинку садибного типу) та з урахуванням фактичної температури зовнішнього повітря і фактичної кількості днів надання цієї послуги в місяці, який є розрахунковим.
Відповідно до п.18 Правил, розрахунковим періодом для оплати послуг, якщо інше не визначено договором, є календарний місяць. Оплата послуг здійснюється не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом (місяцем), якщо договором не встановлено інший строк.
Згідно з абз.1 п.30 Правил, споживач зобов'язаний оплачувати послуги в установлені договором строки.
Розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 10 квітня 2018 року № 591 КП «Київтеплоенерго» видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з виробництва та постачання теплової енергії споживачам, у зв'язку з цим КП «Київтеплоенерго» здійснює з 01 травня 2018 року надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води.
11 жовтня 2018 року КП «Київтеплоенерго» прийняло право вимоги до споживачів від ПАТ «Київенерго» згідно з договором № 602-18 про відступлення права вимоги (цесії), з оплати спожитих до 01 травня 2018 року послуг з централізованого опалення.
Згідно з пунктом 3.4.2 договору цесії, новий кредитор має право на отримання замість ПАТ «Київенерго» від споживачів, визначених у додатку № 1 та/або додатку № 2 до договору цесії сплати заборгованості. Тобто за період надання послуг до 01 травня 2018 року (надавач послуг ПАТ «Київенерго») заборгованість залишається незмінною, оскільки КП «Київтеплоенерго» позбавлене права проводити коригування заборгованості і прийнятої на підставі договору цесії № 602-18.
Таким чином у справі беззаперечно встановлено, що з 01 травня 2018 року КП «Київтеплоенерго» є надавачем комунальних послуг до житлового будинку за адресою: АДРЕСА_3 та, відповідно, до усіх квартир в цьому будинку, оскільки будинок в цілому під'єднаний до мереж тепло та водопостачання.
Судом першої інстанції встановлено, що згідно з витягом з Реєстру територіальної громади міста Києва, зокрема, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , офіційно зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до положень ст.32 ЦК України повна цивільна дієздатність настає з досягненням особою вісімнадцяти років.
Тобто відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є повнолітні особою, які зареєстрована у квартирі АДРЕСА_4 , послуги з водо і теплопостачання до якої надає КП «Київтеплоенерго».
Відповідно до п.1 ч.1 ст.7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач має право одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів.
Згідно з п.5 ч.2 ст.7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
У відповідності до ч.3 ст.9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.
Згідно з ч. 1 ст. 543 ЦК України, у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості
Згідно зі ст.ст.525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У відповідності до ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи те, що правовідносини, які передбачають обов'язок споживача оплатити фактично надані житлово-комунальні послуги та право замовника послуг вимагати відповідної плати, є за своєю правовою природою грошовим зобов'язанням, тому за прострочення його виконання підлягають застосуванню наслідки, передбачені ч.2 ст.625 ЦК України щодо стягнення інфляційних нарахувань та трьох процентів річних від простроченої суми (див. висновки Верховного Суду України, викладені у постанові від 30 жовтня 2013 року у справі за № 6-59цс13).
Відповідно до вимог ч.4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Матеріали справи не містять доказів того, що відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які є повнолітніми особами, котрі зареєстровані у квартирі АДРЕСА_4 та в силу чинного законодавства є споживачами комунальних послуг, які надає КП «Київтеплоенерго» (до 01 травня 2018 року ПАТ «Київенерго»), зверталися до первісного надавача послуг (ПАТ «Київенерго») із заявами про відмову від отримання послуг або з претензіями про неотримання чи неякісне отримання таких послуг, зокрема у період до 01 травня 2018 року.
Однак належним чином такі послуги відповідачами не оплачувались.
Із наданого КП «Київтеплоенерго» розрахунку заборгованості за спожиті послуги слідує, що у ОСОБА_1 та ОСОБА_2 наявна перед позивачем така заборгованість за період до 01 травня 2018 року: заборгованість за спожиті до 01 травня 2018 року послуги з централізованого опалення у розмірі 12 768 грн 50 коп.; інфляційна складова боргу за цими послугами - 1 557 грн 76 коп.; три проценти річних - 384 грн 10 коп.; заборгованість за спожиті до 01 травня 2018 року послуги з централізованого гарячого водопостачання у розмірі 4 947 грн 79 коп.; інфляційна складова боргу за цими послугами - 603 грн 63 коп.; три проценти річних - 148 грн 84 коп. (а.с.30-33).
Вказаний розрахунок заборгованості містить усі складові тарифу, об'єми та періоди споживання. Нараховані 3% річних та інфляційні втрати відповідають приписам ч.2 ст.625 ЦК України. Розрахунок заборгованості має усі ідентифікуючі реквізити, складений уповноваженою особою та скріплений підписом і печаткою позивача. Період та способи нарахування компенсаційних виплат відповідають релевантному правовому регулюванню.
Будь-яких доказів на спростування цього розрахунку заборгованості, як і власних контррозрахунків, відповідачі суду не надали.
Також відповідачами не надано доказів, що вказані вище послуги позивачем не надавались або надавались не в повному обсязі чи неналежної якості у період до 01 травня 2018 року.
Отже установивши вказані вище обставини, які свідчать про те, що відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у спірний період були зареєстрованими за адресою: АДРЕСА_1 , до якої ПАТ «Київенерго», правонаступником якого є КП «Київтеплоенерго», до 01 травня 2018 року надавало відповідні житлово-комунальні послуги, а відповідачі не надали жодних належних і допустимих доказів ані зняття їх з реєстрації, ані відмови від отримання послуг, ані ненадання цих послуг чи неналежної якості, ані оплати нарахованих сум чи власного контррозрахунку, тоді як наданий позивачем розрахунок заборгованості та передбачених ч.2 ст. 625 ЦК України компенсаційних виплат підтверджений матеріалами справи та не спростований відповідачами, колегія суддів вважає, що у суду першої інстанції були наявні підстави для стягнення з відповідачів на користь КП «Київтеплоенерго» заборгованості за надані послуги у період до 01 травня 2018 року та компенсаційних виплат, передбачених ч.2 ст. 625 ЦК України.
При цьому колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про те, що КП «Київтеплоенерго» не надало розрахунку заборгованості із зазначенням конкретного періоду її виникнення, оскільки наданий позивачем розрахунок містить щомісячну деталізацію нарахувань, складові тарифу, обсяги споживання, нараховане сальдо та конкретні суми заборгованості, починаючи з жовтня 2016 року, що давало суду об'єктивну можливість перевірити заявлений розмір боргу та визначити ту його частину, яка підлягає стягненню з урахуванням строку позовної давності. Відтак відмова у задоволенні цих вимог з мотивів відсутності належного розрахунку не узгоджується з наявними у матеріалах справи доказами.
У відзиві на позов відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заявили, що позивачем пропущено строк позовної давності про стягнення заборгованості.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст.257 ЦК України).
Відповідно до ч.ч.3, 4 ст.267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч.1 ст.261 ЦК України).
Початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.
Оскільки обов'язок щодо сплати за послуги з централізованого опалення та послуги з централізованого постачання гарячої води виникає у споживача кожного місяця, позовна давність підлягає застосуванню до кожного з платежів окремо.
30 березня 2020 року прийнятий Закон України №540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», яким доповнений Розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України пунктом 12, яким визначено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу строки продовжуються на строк дії такого карантину. Вказаний Закон набрав чинності 02 квітня 2020 року.
У зв'язку з цим суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач, звернувшись до суду із цим позовом у квітні 2024 року, має право на стягнення лише тієї заборгованості за послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, яка утворилася починаючи з 02 квітня 2017 року, тоді як заборгованість, нарахована до цієї дати, стягненню не підлягає.
Оскільки зазначений висновок суду першої інстанції сторонами не оскаржується та не охоплюється доводами і вимогами апеляційної скарги, він відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України не підлягає перевірці судом апеляційної інстанції, а отже є вихідним для визначення меж апеляційного перегляду у цій справі.
З урахуванням наведеного, апеляційний суд, дослідивши наданий КП «Київтеплоенерго» розрахунок заборгованості, перевірив щомісячні нарахування за спірний період, складові тарифу, обсяги споживання, вхідне та вихідне сальдо, а також правильність визначення сум основної заборгованості, заявлених до стягнення в межах строку позовної давності, тобто за період з 02 квітня 2017 року по 01 травня 2018 року.
Так, за результатами такої перевірки колегія суддів встановлено, що в межах строку позовної давності основна заборгованість відповідачів становить: за послуги з централізованого опалення у період з 02 квітня 2017 року по 01 травня 2018 року у розмірі 5 868 грн 58 коп.; за послуги з централізованого постачання гарячої води у вказаний період у розмірі 4 947 грн 79 коп.
Також апеляційний суд перевірив правильність нарахування за вказаний вище період розмір інфляційних втрат та трьох процентів річних, передбачених ч.2 ст. 625 ЦК України та встановлено, що на заборгованість за послуги з централізованого опалення підлягають нарахуванню інфляційна складова боргу у розмірі 781 грн 93 коп. та три проценти річних у розмірі 191 грн 01 коп., а на заборгованість за послуги з централізованого постачання гарячої води - інфляційна складова боргу у розмірі 603 грн 63 коп. та три проценти річних у розмірі 148 грн 84 коп.
За таких обставин колегія суддів дійшла висновку про наявність правових підстав для стягнення солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь КП «Київтеплоенерго» заборгованість за період з 02 квітня 2017 року по 01 травня 2018 року за спожиті послуги з централізованого опалення у розмірі 5 868 грн 58 коп., інфляційна складова боргу у розмірі 781 грн 93 коп. та три проценти річних у розмірі 191 грн 01 коп., а також заборгованість за вказаних період за спожиті послуги з централізованого постачання гарячої води у розмірі 4 947 грн 79 коп., інфляційна складова боргу у розмірі 603 грн 63 коп. та три проценти річних у розмірі 148 грн 84 коп.
В іншій частині позовних вимог КП «Київтеплоенерго» щодо стягнення заборгованості за період до 02 квітня 2017 року разом з інфляційними втратами і 3% річних, слід відмовити у зв'язку зі спливом строку позовної давності, про застосування наслідків якого було заявлено відповідачами.
Однак суд першої інстанції, у порушення вимог ст.263 ЦПК України, наведених вище вимог закону та практики Верховного Суду не врахував, наданий позивачем розрахунок заборгованості належним чином не дослідив, унаслідок чого дійшов помилкового висновку про недоведеність КП «Київтеплоенерго» наявності і розміру заборгованості за послуги, спожиті відповідачами у період до 01 травня 2018 року, та заборгованості щодо інфляційних втрат та трьох процентів річних, передбачених ч.2 ст.625 ЦК України.
Відповідно до ч.1 ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
З урахуванням встановлених вище обставин колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції не може бути залишене без змін у частині відмови в задоволенні позовних вимог КП «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за період до 01 травня 2018 року разом інфляційними втратами та 3% річних, а тому відповідно до ст. 376 ЦПК України підлягає скасуванню в цій частині з ухваленням нового рішення про часткове задоволення цих позовних вимог, з наведених вище підстав.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з ч.13 ст.141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
За подання позовної заяви КП «Київтеплоенерго»сплатило судовий збір у розмірі 3 028 грн 00 коп. (а.с.16), а за подання апеляційної скарги - 4 542 грн 00 коп. (а.с.164), що разом складає 7 570 грн 00 коп.
Враховуючи, що із заявленої позивачем до стягнення суми (147 188 грн 58 коп.) задоволенню підлягають позовні вимоги на суму 139 319 грн 74 коп., що становить 94,65 % від загального розміру заявлених позовних вимог, то колегія суддів вважає, що з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно задоволеним позовним вимогам у розмірі по 3 582 грн 65 коп. з кожного окремо, що разом становить 7 165 грн 30 коп.
Датою постанови апеляційного суду є дата складення повного її тексту, оскільки справа розглянута за відсутності учасників справи без проголошення скороченого судового рішення (вступної та резолютивної частин) та в цьому випадку підлягають застосуванню положення другого речення ч.5 ст.268 ЦПК України, якою передбачено, що датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2022 року у справі № 1519/2-5034/11 (провадження № 61-175сво21).
Керуючись ст.ст.374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах,
Апеляційну скаргу комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» задовольнити частково.
Рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 16 жовтня 2025 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за період до 01 травня 2018 року разом з інфляційною складовою боргу та трьох процентів річних, а також в частині розподілу судових витрат - скасувати та ухвалити нове рішення в цій частині.
Позовні вимоги комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за період до 01 травня 2018 року разом з інфляційною складовою боргу та трьох процентів річних - задовольнити частково.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 РНОКПП НОМЕР_2 на користь комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (код ЄДРПОУ 40538421) заборгованість за спожиті у період з 02 квітня 2017 року по 01 травня 2018 року послуги з централізованого опалення у розмірі 5 868 грн 58 коп., інфляційну складову боргу у розмірі 781 грн 93 коп. і три проценти річних у розмірі 191 грн 01 коп.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 РНОКПП НОМЕР_2 на користь комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (код ЄДРПОУ 40538421) заборгованість за спожиті у період з 02 квітня 2017 року по 01 травня 2018 року послуги з централізованого постачання гарячої води у розмірі 4 947 грн 79 коп., інфляційну складову боргу у розмірі 603 грн 63 коп. і три проценти річних у розмірі 148 грн 84 коп.
У задоволенні решти позовних вимог комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за період до 01 травня 2018 року разом з інфляційною складовою боргу та трьох процентів річних - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (код ЄДРПОУ 40538421) судовий збір у розмірі по 3 582 грн 65 коп., з кожного окремо.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий
Судді: