12 травня 2026 року місто Київ
єдиний унікальний номер справи: 363/5147/25
номер провадження: 22-ц/824/6601/2026
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючого - Верланова С.М. (суддя - доповідач),
суддів: Невідомої Т.О., Нежури В.А.,
за участю секретаря - Габунії М.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Шевченка Валерія Івановича на ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 09 вересня 2025 року у складі судді Рукас О.В., у справі за заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія Альфа Гранд», заінтересовані особи: Вишгородський відділ державної виконавчої служби у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Київ), відкрите акціонерне товариство комерційний банк «Надра», боржник ОСОБА_1 , про заміну сторони у виконавчому провадженні,
У вересні 2025 року товариство з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія Альфа Гранд» (далі - ТОВ «Факторингова компанія Альфа Гранд») звернулось до суду із заявою, заінтересовані особи: Вишгородський відділ державної виконавчої служби у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Київ) (далі - Вишгородський ВДВС), відкрите акціонерне товариство комерційний банк «Надра» (далі - ВАТ КБ «Надра»), боржник ОСОБА_1 , про заміну сторони у виконавчому провадженні.
Заява мотивована тим, що 23 червня 2008 року між ПАТ «КБ «Надра» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №412/П/99/2008-840, відповідно до умов якого банк взяв на себе зобов'язання з надання ОСОБА_2 у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості та платності грошові кошти у сумі 182 695,71 доларів США.
Цього ж дня, тобто 23 червня 2008 року, між ПАТ «КБ «Надра» та ОСОБА_1 було укладено договір поруки, згідно з яким ОСОБА_1 поручилась перед кредитором про належне виконання ОСОБА_2 взятих на себе зобов'язань за кредитним договором №412/П/99/2008-840 від 23 червня 2008 року.
07 травня 2020 року між ПАТ «КБ «Надра» та товариством з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Фонд гарантування інвестицій» (далі - ТОВ «ФК «Фонд гарантування інвестицій») було укладено договір про відступлення (купівлі-продажу) прав вимог №GL3N217046_ПВ216.
Заявник вказував, що 03 червня 2024 року між ТОВ «ФК «Фонд гарантування інвестицій» та ТОВ «Факторингова компанія Альфа Гранд» було укладено договір про відступлення права вимоги №412/П/99/2008-840-1.
Також 04 лютого 2025 року між ТОВ «ФК «Фонд гарантування інвестицій» та ТОВ «Факторингова компанія Альфа Гранд» було укладено договір про відступлення права вимоги за договором іпотеки, який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Задорожним О.С. та зареєстровано в реєстрі за №120.
З урахуванням наведеного, ТОВ «Факторингова компанія Альфа Гранд» просило замінити стягувача ПАТ КБ «Надра» на його правонаступника - ТОВ «Факторингова компанія Альфа Гранд» у виконавчому провадженні НОМЕР_2 від 04 жовтня 2016 року, відкритому на підставі виконавчого напису №375, вчиненого 01 квітня 2014 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кобелєвою А.М., про стягнення заборгованості в розмірі 2 799 213 грн 55 коп. шляхом звернення стягнення на земельну ділянку № НОМЕР_1 площею 0,1175 га, кадастровий номер 3221889001:19:277:0104, яка розташована за адресою: Київська область, Вишгородський район, село Ясногородка, урочище «Братська могила №1», яка належить на праві приватної власності ОСОБА_1 та яка була передана ОСОБА_1 в іпотеку ПАТ «КБ «Надра» в забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_2 за кредитним договором №412/П/99/2008-840, укладеним між ОСОБА_2 та ПАТ КБ «Надра» 23 червня 2008 року. За рахунок звернення стягнення на земельну ділянку пропонується стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Надра» заборгованість за кредитним договором в розмірі 2 799 213 грн 55 коп.
Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 09 вересня 2025 року заяву ТОВ «Факторингова компанія Альфа Гранд» про заміну сторони виконавчого провадження задоволено.
Замінено стягувача ПАТ «КБ «Надра» у виконавчому провадженні НОМЕР_2, відкритому на підставі виконавчого напису №375, вчиненого 01 квітня 2014 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кобелєвою А.М., про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «КБ «Надра» заборгованості за кредитним договором у розмірі 2 799 213 грн 55 коп. шляхом звернення стягнення на земельну ділянку площею 0,1175 га, кадастровий номер 3221889001:19:277:0104, розташовану за адресою: Київська область, Вишгородський район, село Ясногородка, урочище «Братська могила №1», на його правонаступника - ТОВ «Факторингова компанія Альфа Гранд».
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що ТОВ «Факторингова компанія Альфа Гранд» належними доказами підтверджено матеріальне правонаступництво у зобов'язанні. Зокрема, суд першої інстанції установив, що право вимоги за кредитним та іпотечним договорами послідовно перейшло від ПАТ «КБ «Надра» до ТОВ «ФК «Фонд гарантування інвестицій», а надалі - до ТОВ «Факторингова компанія Альфа Гранд». Крім того, суд урахував, що виконавче провадження № НОМЕР_2, яке відкрите на підставі виконавчого напису нотаріуса № 375 від 01 квітня 2014 року, не завершене, а іпотекодержателем земельної ділянки у Державному реєстрі речових прав зазначено ТОВ «Факторингова компанія Альфа Гранд». За таких обставин суд дійшов висновку про наявність правових підстав для заміни стягувача у виконавчому провадженні.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду першої інстанції, представник ОСОБА_1 - адвокат Шевченко В.І. подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та постановити нове судове рішення, яким у задоволенні заяви ТОВ «Факторингова компанія Альфа Гранд» про заміну сторони виконавчого провадження відмовити або закрити провадження у справі, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.
Апеляційна скарга мотивована тим, що 31 січня 2025 року Вишгородський районний суд Київської області у справі №363/236/25, розглянувши ідентичну за змістом та підставами заяву того ж заявника (ТОВ «Факторингова компанія Альфа Гранд»), ухвалив рішення про відмову в її задоволенні. Дана ухвала суду набрала законної сили 18 лютого 2025 року та не була оскаржена заявником в апеляційному порядку. Незважаючи на це, ТОВ «Факторингова компанія Альфа Гранд» знову звернулася до Вишгородського районного суду Київської області з ідентичною заявою. Вказує, що заявник свідомо приховав від суду факт існування попередньої ухвали про відмову, що набрала законної сили. Під час розгляду даної справи судом не було встановлених цих обставин, що, на думку представника ОСОБА_1 - адвоката Шевченка В.І., призвело до незаконного відкриття провадження у справі, ухвалення протилежного рішення та існування кількох рішень між тими ж сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Вказує, що ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 22 квітня 2025 року у справі № 363/778/25 у задоволенні заяви ТОВ «Факторингова компанія Альфа Гранд» про заміну стягувача також було відмовлено. Зазначена ухвала була прийнята між тими ж сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав. Ухвала Дніпровського районного суду міста Києва від 22 квітня 2025 року до апеляційного суду заявником ТОВ «Факторингова компанія Альфа Гранд» не оскаржувалася та набрала законної сили.
Тому вважає, що подавши заяву втретє, ТОВ «Факторингова компанія Альфа Гранд» приховало від суду факт наявності чинних судових рішень про відмову. Вважає, що згідно з п.2 ч.1 ст.186, ст.255 ЦПК України, суд зобов'язаний був відмовити у відкритті провадження або закрити провадження, оскільки спір щодо правонаступництва між цими сторонами вже був вирішений судом. Посилається на грубе зловживання процесуальними правами з боку ТОВ «Факторингова компанія Альфа Гранд».
Зазначає, що у даній справі суд поклав в основу свого висновку про наявність матеріального правонаступництва договір №GL3N217046_ПB216 про відступлення прав вимоги від 07 травня 2020 року та зазначив, що за цим договором ПАТ «КБ «Надра» відступило права вимоги, зокрема, до боржників, зазначених у додатку №1, який є невід'ємною частиною цього договору. Однак зазначений додаток №1 (реєстр боржників) до договору №GL3N217046_ПВ216 у матеріалах справи відсутній. Цей факт судом першої інстанції залишений без належної правової оцінки. Проте заявником не надано суду додаток №1, що конкретно визначає коло осіб, щодо яких відбувається перехід прав, серед яких повинна фігурувати боржник ОСОБА_1 і суд не вжив заходів для його отримання та дослідження.
Вважає, що відсутність такого доказу робить неможливим встановлення факту переходу прав саме до ТОВ «Факторингова компанія Альфа Гранд» від попередніх кредиторів у ланцюгу відступлень. Без реєстру не можна підтвердити, що саме борг ОСОБА_1 за кредитним договором №412/П/99/2008_840 був включений до предмету цього першого договору відступлення, що впливає на встановлення ланцюга правонаступництва, який суд визнав доведеним на підставі припущення.
Представник ТОВ «Факторингова компанія Альфа Гранд» - адвокат Шевченко М.В подала відзив на апеляційну скаргу, в якому просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги. Вказує, що відмова у задоволенні заяви про заміну сторони виконавчого провадження не перешкоджає повторному зверненню до суду, з урахуванням виконання та усунення недоліків і обставин, які були підставою для відмови у задоволенні заяви. Зазначає, що заявником було усунуто недоліки заяви про заміну сторони виконавчого провадження, які слугували підставою для відмови у задоволенні заяви про заміну сторони виконавчого провадження, у зв'язку з чим судом було задоволено вказану заяву та замінено сторону виконавчого провадження. Також зазначає, що реєстр боржників, у рамках розгляду даної конкретної заяви про заміну сторони виконавчого провадження з ПАТ КБ «Надра» на ТОВ «Факторингова компанія Альфа Гранд» не є ключовим, чи обов'язковим доказом для задоволення даної заяви, з огляду на те, що ОСОБА_1 була поручителем згідно з договору поруки, яка передала в іпотеку належну їй земельну ділянку в рахунок забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором №412/П/99/2008-840 від 23 червня 2008 року, у зв'язку з чим було відкрито виконавче провадження. Стверджує про безпідставність, надуманість та перекручування обставин скаржником, як підстави для скасування законної та обґрунтованої оскаржуваної ухвали суду першої інстанції.
Інші учасники справи не скористалось своїм правом на подання до суду відзиву на апеляційну скаргу, своїх заперечень щодо змісту і вимог апеляційної скарги до апеляційного суду не направили.
Згідно з ч.3 ст.360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду ухвали суду першої інстанції.
Учасники справи повідомлені судом апеляційної інстанції про судове засідання, призначене на 21 квітня 2026 року на 11 год 30 хв., завчасно, в установленому законом порядку, проте у судове засідання не з'явились, причини неявки суду не повідомили.
Представник ОСОБА_1 - адвокат Шевченко В.І., ТОВ «Факторингова компанія Альфа Гранд», Вишгородський ВДВС і ВАТ КБ «Надра» отримали судові повістки про виклик до суду на 21 квітня 2026 року на 11 год 30 хв. до своїх електронних кабінетів через підсистему «Електронний суд» 05 березня 2026 року, що підтверджується звітом про доставку вихідної кореспонденції Київського апеляційного суду (а.с.102, 104-107).
Крім того, 05 березня 2026 року представник ТОВ «Факторингова компанія Альфа Гранд» - адвокат Шевченко М.В. отримала судову повістку про виклик до суду на 21 квітня 2026 року на 11 год 30 хв. на її корпоративну електронну пошту « ІНФОРМАЦІЯ_1 », що підтверджується звітом про доставку вихідної кореспонденції Київського апеляційного суду (а.с.102, 108).
Також 13 березня 2026 року ОСОБА_1 отримала судову повістку про виклик до суду на 21 квітня 2026 року на 11 год 30 хв. на свою офіційну адресу реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 , що підтверджується її розпискою в рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с.110, 121).
Згідно з ч.6 ст.128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - разом з копіями відповідних документів, надсилається до електронного кабінету відповідного учасника справи, а в разі його відсутності - разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення або кур'єром за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.
Відповідно до положень ч.8 ст.128 ЦПК України днем вручення судової повістки є: день вручення судової повістки під розписку (пункт 1); день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки до електронного кабінету особи (пункт 2).
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що учасники справи повідомлені судом апеляційної інстанції про розгляд справи належним чином.
20 квітня 2026 року представник ТОВ «Факторингова компанія Альфа Гранд» - адвокат Шевченко М.В. подала до Київського апеляційного суду заяву, в якій просить проводити розгляд справи без участі представника ТОВ «Факторингова компанія Альфа Гранд» .
21 квітня 2026 року представник ОСОБА_1 - адвокат Шевченко В.І. подав до Київського апеляційного суду заяву, в якій просить проводити розгляд справи без участі сторони скаржника за наявними у справі доказами.
Зважаючи на вимоги ч.2 ст.372 ЦПК України, якою передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, колегія суддів визнала неявку учасників справи такою, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи.
Відповідно до положень ч.ч.1,2 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, врахувавши доводи представника ТОВ «Факторингова компанія Альфа Гранд» - адвоката Шевченко М.В., наведені у відзиві на апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Відповідно до ч.1 ст.442 ЦПК України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.
У відповідності до ч.1 ст.55 ЦПК України, у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.
Згідно з ч.1 ст.15 Закону України «Про виконавче провадження» сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник.
Відповідно до ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Заміна осіб в окремих зобов'язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу.
Аналіз наведених норм права вказує на те, що у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи універсального правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття первісного кредитора з одночасною заміною його новим кредитором.
Підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва на стадії виконання рішення суду, є правонаступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов'язків вибулої сторони в цих правовідносинах
Таким чином, при вирішенні питання про заміну сторони у виконавчому провадженні необхідно встановити факт вибуття сторони виконавчого провадження та переходу до особи матеріальних прав і обов'язків вибулої сторони.
Тобто процесуальне правонаступництво у виконавчому провадженні - це заміна на будь-якій стадії виконавчого провадження стягувача або боржника іншою особою у зв'язку з її вибуттям. Підставою заміни кредитора внаслідок правонаступництва є настання певних обставин, які мають юридичне значення і в результаті яких виникають цивільні права та обов'язки або пряма вказівка акта цивільного законодавства, що не залежить від умов та порядку здійснення виконавчого провадження органами і посадовими особами.
При вирішенні питання про заміну сторони у виконавчому провадженні суд перевіряє наявність правонаступництва у матеріальних відносинах.
У зв'язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв'язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження та її заміна належним кредитором проводиться відповідно до ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 442 ЦПК України саме за заявою заінтересованої сторони зобов'язання, якою є правонаступник у таких правовідносинах, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов'язки в зобов'язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.
Аналогічного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23 січня 2019 року у справі № 803/1273/16 (провадження №11-771ас18) та Об'єднана палата Верховного Суду у постанові від 09 грудня 2019 року у справі № 2-3627/09 (провадження № 61-16520сво18).
Відповідності до вимог ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
При цьому у постанові від 05 грудня 2018 року у справі № 643/4902/14-ц Верховний Суд виснував, що тлумачення ч.1 ст.512 ЦК України дає підстави для висновку, що відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов'язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги не є окремим видом договору, це правочин, який опосередковує перехід права. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: а) купівлі-продажу чи міни (частина третя статті 656 ЦК); б) дарування (частина друга статті 718 ЦК); в) факторингу (глава 73 ЦК).
Відповідно до змісту ст.ст.12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Отже сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, знає і може навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них. В іншому разі, за умови недоведеності тих чи інших обставин суд вправі винести рішення у справі на користь протилежної сторони. Таким чином доказування є юридичним обов'язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі.
Положеннями ч.1 ст.76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до приписів ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
За змістом положень ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, що 23 червня 2008 року між ПАТ «КБ «Надра» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 412/П/99/2008-840, за умовами якого банк взяв на себе зобов'язання з надання ОСОБА_2 у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості та платності грошові кошти у сумі 182 695,71 доларів США (а.с. 4-8).
Відповідно до п.2.1 кредитного договору передбачено, що в якості забезпечення виконання ОСОБА_2 своїх зобов'язань щодо погашення кредиту, сплати відсотків та інших платежів, передбачених цим договором, можливих штрафних санкцій, ОСОБА_2 та майновий поручитель ОСОБА_1 укладають з банком договір іпотеки земельної ділянки, кадастровий номер 3221889001:19:277:0104, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 0,1175 га.
Того ж дня, тобто 23 червня 2008 року, між ПАТ «КБ «Надра» та ОСОБА_1 було укладено договір поруки, згідно з п. 1.1 якого ОСОБА_1 поручилась перед кредитором про належне виконання ОСОБА_2 взятих на себе зобов'язань за кредитним договором № 412/П/99/2008-840 від 23 червня 2008 року (а.с.9-10).
07 травня 2020 року між ПАТ «КБ «Надра» та ТОВ «ФК «Фонд гарантування інвестицій» було укладено договір про відступлення (купівлі-продажу) прав вимог № GL3N217046_ПВ216 (а.с.11-14).
Відповідно до п.1 договору про відступлення (купівлі-продажу) прав вимог № GL3N217046_ ПВ216 від 07 травня 2020 року, року за цим договором в порядку та на умовах, визначених цим договором, ПАТ «КБ «Надра» відступає шляхом продажу ТОВ «ФК «Фонд гарантування інвестицій» належні ПАТ «КБ «Надра» права вимоги до позичальників, заставодавців, поручителів, зазначених у додатку № 1 до цього договору, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників, страховиків або інших осіб, до яких перейшли обов'язки боржників або які зобов'язані виконати обов'язки боржників за кредитним договорами, договорами поруки, договорами застави, договорами про надання гарантії, з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно реєстру у додатку № 1 до цього договору, а ТОВ «ФК «Фонд гарантування інвестицій» сплачує ПАТ «КБ «Надра» за права вимоги грошові кошти у сумі та у порядку, визначених цим договором.
Відповідно до п.2 укладеного договору про відступлення (купівлі-продажу) прав вимог, ТОВ «ФК «Фонд гарантування інвестицій» в день укладення цього договору, але в будь-якому випадку не раніше моменту отримання ПАТ «КБ «Надра» у повному обсязі коштів, відповідно до п. 4 цього договору, набуває усі права кредитора за основними договорами.
Згідно з п.4 укладеного договору про відступлення (купівлі-продажу) прав вимог сторони домовилися, що за відступлення прав вимоги за основними договорами, відповідно до цього договору ТОВ «ФК «Фонд гарантування інвестицій» сплачує ПАТ «КБ «Надра» грошові кошти у сумі 12 761 326 грн 42 коп. без ПДВ.
Також судом першої інстанції встановлено, що 03 червня 2024 року між ТОВ «ФК «Фонд гарантування інвестицій» та ТОВ «Факторингова компанія Альфа Гранд» було укладено договір про відступлення права вимоги № 412/П/99/2008-840-1 (а.с.15-18).
Відповідно до п.1 договору про відступлення права вимоги за договором № 412/П/99/2008-840-1 від 03 червня 2024 року за цим договором в порядку та на умовах, визначених цим договором, ТОВ «ФК «Фонд гарантування інвестицій» відступає шляхом продажу ТОВ «Факторингова компанія Альфа Гранд» набуте за договором про відступлення (купівлі-продажу) прав вимог № GL3N217046_ПВ216 від 07 травня 2020 року право вимоги за договором № 412/П/99/2008-840 від 23 червня 2008 року, укладеним між ВАТ «КБ «Надра» та ОСОБА_3
04 лютого 2025 року між ТОВ «ФК «Фонд гарантування інвестицій» та ТОВ «Факторингова компанія Альфа Гранд» було укладено договір про відступлення права вимоги за договором іпотеки. Договір посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Задорожним О.С. та зареєстровано в реєстрі за №120 (а.с. 19-20).
Відповідно до умов зазначеного договору ТОВ «ФК «Фонд гарантування інвестицій» передало ТОВ «Факторингова компанія Альфа Гранд» право вимоги за договором іпотеки від 23 червня 2008 року, посвідченим Авдієнком В.П., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, зареєстрованим в реєстрі за № 3758, дублікат якого виданий Гуль Л.О., державним нотаріусом Київського державного нотаріального архіву 08 грудня 2023 року за реєстровим №1-529, що укладений між ВАТ КБ «Надра» та ОСОБА_1 , права вимоги за яким відступлені до ТОВ «ФК «Фонд гарантування інвестицій» на підставі договору № GL3N217046_ПВ216 про відступлення прав вимоги від 07 травня 2020 року, посвідченого Швець Р.О., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу за реєстровим №1557, укладеного між ПАТ КБ «НАДРА» та ТОВ «ФК «Фонд гарантування інвестицій» 07 травня 2020 року, в якості забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_2 за кредитним договором №412/П/99-2008-840 від 23 червня 2008 року, з усіма додатками та додатковими угодами до нього, укладеним між ВАТ КБ «Надра» та ОСОБА_2 .
Визначено, що моментом переходу права вимоги за договором іпотеки від ТОВ «ФК «Фонд гарантування інвестицій» до ТОВ «Факторингова компанія Альфа Гранд» є момент підписання договору про відступлення права вимоги за договором іпотеки уповноваженими представниками та його нотаріального посвідчення.
Отже матеріалами справи підтверджено факт послідовного переходу від первісного кредитора ПАТ КБ «Надра» до ТОВ «ФК «Фонд гарантування інвестицій», а від ТОВ «ФК «Фонд гарантування інвестицій» до ТОВ «Факторингова компанія Альфа Гранд» права вимоги первісного іпотекодержателя за договором іпотеки від 23 червня 2008 року, посвідченим Авдієнком В.П., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, зареєстрованим в реєстрі за № 3758, дублікат якого виданий Гуль Л.О., державним нотаріусом Київського державного нотаріального архіву 08.12.2023 року за реєстровим №1-529 до ОСОБА_1 , які забезпечують вимоги за основним договором № 412/П/99/2008-840 від 23 червня 2008 року, що був укладений між ВАТ КБ «НАДРА» та ОСОБА_2 .
З відповіді головного державного виконавця Вишгородського ВДВС від 19 листопада 2024 року №85638 слідує, на виконанні Вишгородського ВДВС перебуває виконавче провадження № НОМЕР_2 щодо боржника ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «НАДРА» з виконання виконавчого напису №375 від 01 квітня 2014 року, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кобелєвою А.М. про стягнення заборгованості в розмірі 2 799 213 грн 55 коп. шляхом звернення стягнення на земельну ділянку № НОМЕР_1 площею 0,1175 га, кадастровий номер 3221889001:19:277:0104, розташовану за адресою: Київська область, Вишгородський район, село Ясногородка, урочище «Братська могила №1». Земельна ділянка передана ОСОБА_1 в іпотеку стягувачу ПАТ «КБ «Надра» в забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_2 за кредитним договором № 412/П/99/2008-840 від 23 червня 2008 року. У межах виконавчого провадження № НОМЕР_2 за постановою Вишгородського ВДВС від 22 січня 2019 року накладено арешт на земельну ділянку площею 0,1175га, кадастровий номер 3221889001:19:277:0104 (а.с.22).
Установлено та підтверджується даними відкритого доступу до автоматизованої системи виконавчого провадження (веб-доступ https://asvpweb.minjust.gov.ua/#/search-debtors), що виконавче провадження № НОМЕР_2, відкрите 04 жовтня 2016 року, станом на 09 вересня 2025 року не завершене.
Стягувачем у вказаному виконавчому провадженні є ПАТ КБ «Надра».
Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.
Згідно з ч.1 ст.572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, а також в інших випадках, встановлених законом, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи, а також застава об'єкта незавершеного будівництва, майбутнього об'єкта нерухомості (ч.1 ст. 575 ЦК України).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15 вересня 2022 року у справі № 910/12525/20 зробила висновок, про те, що право іпотеки є акцесорним видом забезпечення виконання зобов'язання, а тому поділяє долю права вимоги, яку вона забезпечує. Тому в разі неможливості задоволення вимоги (зокрема, у зв'язку з відмовою судом у стягненні суми боргу) є неможливим і звернення стягнення на предмет іпотеки.
Відповідно до ст. 24 Закону України «Про іпотеку» відступлення прав за іпотечним договором здійснюється без необхідності отримання згоди іпотекодавця, якщо інше не встановлено іпотечним договором, і за умови, що одночасно здійснюється відступлення права вимоги за основним зобов'язанням. Якщо не буде доведено інше, відступлення прав за іпотечним договором свідчить про відступлення права вимоги за основним зобов'язанням.
Іпотекодержатель зобов'язаний письмово у п'ятиденний строк повідомити боржника про відступлення прав за іпотечним договором і права вимоги за основним зобов'язанням.
Правочин про відступлення прав за іпотечним договором підлягає нотаріальному посвідченню. Відомості про таке відступлення підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.
Відступлення прав за іпотечним договором та основним зобов'язанням не допускається у разі видачі заставної. Після видачі заставної перехід прав іпотекодержателя за іпотечним договором та основним зобов'язанням до іншої особи здійснюється шляхом передачі заставної у встановленому цим Законом порядку.
Враховуючи вищевикладене, зважаючи на акцесорність іпотеки як способу забезпечення виконання зобов'язання та зумовлені цим її правові особливості, апеляційний суд приходить до висновку, що як відступлення прав за іпотечним договором свідчить про відступлення права вимоги за основним зобов'язанням, так і відступлення прав вимоги за основним зобов'язанням свідчить про відступлення прав вимоги за іпотечним договором. Оскільки застосування конструкції іпотеки, як і інших видів забезпечення виконання зобов'язання, покликано захистити права та інтереси кредитора у разі порушення боржником свого основного зобов'язання, то права вимоги за основним та додатковим зобов'язанням взаємопов'язані між собою та належать конкретному кредитору в основному зобов'язанні. У зв'язку з цим іпотекою не можуть забезпечуватися права та інтереси кредитора, який вибув з основного зобов'язання.
З наявного у матеріалах справи витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно слідує, що в реєстрі в частині відомостей щодо земельної ділянки площею 0,1175 га, кадастровий номер 3221889001:19:277:0104, розташовану за адресою: Київська область, Вишгородський район, село Ясногородка, урочище «Братська могила №1», міститься запис про іпотеку № 36504330. Підставою державної реєстрації обтяження у виді іпотеки вказано договір іпотеки № 3758 від 23 червня 2008 року, посвідчений приватним нотаріусом Авдієнко В.П. Іпотекодавцем значиться боржник ОСОБА_1 , а іпотекодержателем - ТОВ «Факторингова компанія Альфа Гранд». Державна реєстрація зміни іпотекодержателя проведена на підставі заяви № 64987609 від 04 лютого 2025 року, тобто в дату набуття ТОВ «Факторингова компанія Альфа Гранд» на підставі договору про відступлення права вимоги за договором іпотеки від 04 лютого 2025 року № 120 до ОСОБА_1 за договором іпотеки в якості забезпечення вимоги кредитним договором № 412/П/99/2008-840 від 23 червня 2008 року (а.с.21).
Таким чином наявними у справі доказами підтверджено факт матеріального правонаступництва в іпотечному зобов'язанні, що виникло між ПАТ КБ «Надра» та ОСОБА_1 на підставі договору іпотеки від 23 червня 2008 року, шляхом поступової заміни кредитора з ПАТ КБ «Надра» на ТОВ «Факторингова компанія Альфа Гранд».
Отже, установивши, що право вимоги за кредитним та іпотечним договорами послідовно перейшло від ПАТ Б «Надра» до ТОВ «ФК «Фонд гарантування інвестицій», а надалі - до ТОВ «Факторингова компанія Альфа Гранд», таке правонаступництво підтверджується наявними у справі договорами відступлення права вимоги, договором про відступлення права вимоги за договором іпотеки, відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та даними про незавершеність виконавчого провадження № НОМЕР_2, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових та фактичних підстав для заміни стягувача у виконавчому провадженні з ПАТ КБ «Надра» на його правонаступника - ТОВ «Факторингова компанія Альфа Гранд».
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Шевченко В.І. вказує, що ТОВ «Факторингова компанія Альфа Гранд» повторно звернулося до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження, незважаючи на наявність судових рішень, які набрали законної сили та якими вже було відмовлено у задоволенні аналогічних заяв ТОВ «Факторингова компанія Альфа Гранд». Зокрема, ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 31 січня 2025 року у справі № 363/236/25 та ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 22 квітня 2025 року у справі № 363/778/25, було відмовлено у заміні стягувача за заявами ТОВ «Факторингова компанія Альфа Гранд», які були подані, на думку скаржника, між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав. Вказує, що ТОВ «Факторингова компанія Альфа Гранд» зазначені вище ухвали в апеляційному порядку не оскаржувало, однак звертаючись до суду із даною заявою, не повідомило суд першої інстанції про їх існування. Тому вважає, що суд першої інстанції мав відмовити у відкритті провадження або закрити провадження у справі на підставі п.2 ч.1 ст.186 та ст.255 ЦПК України, оскільки питання правонаступництва вже було вирішене судом, а повторне звернення ТОВ «Факторингова компанія Альфа Гранд» свідчить про зловживання процесуальними правами.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили, за тими самими вимогами.
Пунктом 3 ч.1 ст.255 ЦПК України визначено, що суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили, за тими самими вимогами.
Закриття провадження у справі - це одна з форм закінчення розгляду цивільної справи без винесення рішення суду у зв'язку з виявленням після відкриття провадження обставин, з якими закон пов'язує неможливість подальшого судового розгляду справи.
Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суді від 21 березня 2024 у справі №936/598/23, провадження № 61-890св24.
Тобто закриття провадження у справі із зазначених в апеляційній скарзі скаржником підстав стосується вирішення спору по суті заявлених вимог, а саме вирішення спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав шляхом ухвалення рішення, яке набрало законної сили, або постановлення ухвали про закриття провадження у справі.
Предметом вирішення даної справи є питання заміни сторони виконавчого провадження, тобто питання пов'язаного із виконанням рішення, яке вже набрало законної сили, та регулюється Розділом VI ЦПК України. Розгляд таких процесуальних питань не є окремим видом судового провадження, а є виконанням судових рішень як заключний етап у процесі реалізації захисту цивільних прав. Тому такі вимоги апеляційної скарги не можуть бути підставою для скасування ухвали суду першої інстанції.
Більш того, згідно з правовим висновком щодо застосування п.3 ч.1 ст.255 ЦПК України під час вирішення процесуальних питань, пов'язаних з виконанням судового рішення, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 листопада 2024 року у справі № 186/871/14-с зазначено, що Велика Палата Верховного Суду відступила від правового висновку, викладеного в наведених постановах Верховного Суду від 21 січня 2019 року у справах № 5023/2082/12 та № 42/339-10 щодо можливості закриття провадження у справі за повторно поданою заявою про видачу дубліката виконавчого документа / заміну сторони виконавчого провадження на підставі п.3 ч. 1 ст.255 ЦПК України.
Ухвала про відмову в задоволенні заяви про видачу дубліката виконавчого документа, постановлена під час вирішення судом процесуального питання, пов'язаного з виконанням судового рішення, не є рішенням, яке набрало законної сили в розумінні ст.ст.186, 255 ЦПК України.
Така ухвала про відмову в задоволенні (про задоволення) заяви під час вирішення судом процесуальних питань, пов'язаних з виконанням судового рішення, не може бути підставою для закриття провадження у справі за п.3 ч.1 ст.255 ЦПК України.
При цьому, розділ VI ЦПК України, який регулює вирішення процесуальних питань, пов'язаних з виконанням судового рішення, не передбачає відкриття/відмови у відкритті/ закриття провадження у справі під час вирішення таких питань.
Водночас колегія суддів враховує, що ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 31 січня 2025 року у справі № 363/236/25 та ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 22 квітня 2025 року у справі № 363/778/25, дійсно було відмовлено у задоволенні заяв ТОВ «Факторингова компанія Альфа Гранд» про заміну стягувача у виконавчому провадженні. Однак такі ухвали постановлені з підстав недоведеності заявником на той час належного переходу права вимоги та матеріального правонаступництва.
У даній справі заявником подано докази, які суд першої інстанції дослідив у сукупності та визнав достатніми для підтвердження правонаступництва. За таких обставин колегія судді приходить до висновку, що повторне звернення заявника після усунення недоліків доказування саме по собі не свідчить про зловживання процесуальними правами та не є підставою для відмови у відкритті провадження чи його закриття.
Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції безпідставно поклав в основу висновку про наявність матеріального правонаступництва договір № GL3N217046_ПВ216 про відступлення прав вимоги від 07 травня 2020 року, так як в матеріалах справи відсутній додаток № 1 до цього договору - реєстр боржників, який визначає коло осіб, щодо яких відбулося відступлення права вимоги, зокрема ОСОБА_1 , колегія суддів вважає необґрунтованими та такими, що не можуть бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали суду першої інстанції з таких підстав.
Статтею 204 ЦК України закріплено презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.
У разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов'язки підлягають виконанню.
Матеріали справи не містять даних про те, що договір № GL3N217046_ПВ216 про відступлення прав вимоги від 07 травня 2020 року, договір про відступлення права вимоги № 412/П/99/2008-840-1 від 03 червня 2024 року або договір про відступлення права вимоги за договором іпотеки від 04 лютого 2025 року, у встановленому законом порядку визнані недійсними, є нікчемними або оспорюються сторонами, і таких доказів суду не надано.
Зазначеними договорами визначено перехід права вимоги за кредитним договором № 412/П/99/2008-840 від 23 червня 2008 року та пов'язаним із ним іпотечним зобов'язанням: спочатку від ПАТ КБ «Надра» до ТОВ «ФК «Фонд гарантування інвестицій», а надалі - до ТОВ «Факторингова компанія Альфа Гранд».
Отже за відсутності доказів недійсності або нікчемності цих правочинів вони відповідно до ст.204 ЦК України є правомірними, а перехід до ТОВ «Факторингова компанія Альфа Гранд» відповідних матеріальних прав вимоги щодо зобов'язання, забезпеченого іпотекою майна ОСОБА_1 , презюмується.
Що стосується поданого ТОВ «Факторингова компанія Альфа Гранд» до суду апеляційної інстанції витягу з додатку до договору («Реєстру боржників до договору про відступлення права вимоги № GL3N217046_ПВ216 від 07 травня 2020 року») (а.с.118-120), то судом апеляційної інстанції цей доказ не береться до уваги, оскільки він поданий з порушенням процесуальних строків подання доказів.
Згідно зі ст.83 ЦПК України позивач повинен подати докази разом із поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
Статтею 367 ЦПК України визначено межі розгляду справи судом апеляційної інстанції.
Так, відповідно до ч. 3 ст. 367 ЦПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
З матеріалів справи вбачається, що наданий витяг з додатку до договору («Реєстру боржників до договору про відступлення права вимоги № GL3N217046_ПВ216 від 07 травня 2020 року») не подавався до суду першої інстанції та не був предметом розгляду суду першої інстанції.
ТОВ «Факторингова компанія Альфа Гранд» не надало апеляційному суду належних та допустимих доказів неможливості подання цього доказу до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього, а тому зазначений документ не може бути прийнятий апеляційним судом відповідно до ч.3 ст.367 ЦПК України.
Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції є законною і обґрунтованою, судом додержано вимоги матеріального та процесуального права, а тому цю ухвалу відповідно до ст.375 ЦПК України необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Датою постанови апеляційного суду є дата складення повного її тексту, оскільки справа розглянута за відсутності учасників справи без проголошення скороченого судового рішення (вступної та резолютивної частин) та в цьому випадку підлягають застосуванню положення другого речення ч.5 ст.268 ЦПК України, якою передбачено, що датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2022 року у справі № 1519/2-5034/11 (провадження № 61-175сво21).
Керуючись ст.ст.374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах,
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Шевченка Валерія Івановича залишити без задоволення.
Ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 09 вересня 2025 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий
Судді: