КИЇВСЬКИЙ AПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
21 квітня 2026 року м. Київ
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного судуІгнатов Р.М., за участю захисника ОСОБА_1 - адвоката Чорного О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 - адвоката Чорного О.В. разом з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Білоцерківського районного суду Київської області від 16 вересня 2025 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
визнано винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбаченихст. 124, ст. 173 КУпАП та провадження закрито у зв'язку із закінченням строків для накладення адміністративних стягнень. Крім того, визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення.
ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за те, що 05.11.2024 о 17 год. 35 хв. рухаючись в м. Біла Церква по пр. Князя Володимира 3, керував транспортним засобом марки LEXUS LX 470, державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння шкіряного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці та в медичному закладі у встановленому законом порядку водій відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 ч. 1 КУпАП. За даним фактом відносно ОСОБА_1 складений протокол про адміністративне правопорушення протокол серії ЕПР1 №166977 від 05.11.2024 за ч.1 ст. 130 КУпАП.
Крім того, з протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що 05.11.2024 о 17 год. 35 хв. водій ОСОБА_1 , рухаючись в м. Біла Церква по проспекту Князя Володимира 3, керував транспортним засобом марки LEXUS LX 470, державний номерний знак НОМЕР_2 , не обрав безпечну швидкість руху, не дотримався безпечної дистанції, не був уважним та скоїв зіткнення з автомобілем ЗАЗ SENS державний номерний знак НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_2 та по інерції здійснив зіткнення із деревом, в результаті чого обидва транспортні засоби отримали механічні пошкодження та матеріальні збитки, внаслідок порушення вимоги п. 12.1, п. 13.1 б ПДР України, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП. За даним фактом відносно ОСОБА_1 складений протокол про адміністративне правопорушення протокол серії ЕПР1 №166977 від 05.11.2024 за ст. 124 КУпАП.
Крім того, з протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що 05.11.2024 о 19 год. 00 хв. в м. Біла Церква, по проспекту Князя Володимира 3, ОСОБА_1 , виражався нецензурною лайкою в громадському місці, внаслідок чого порушив громадський порядок і спокій, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП.
Постановою Білоцерківського районного суду Київської області від 16 вересня 2025 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ст. 173 КУпАП та провадження у притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124, ст. 173 КУпАП закрито у зв'язку із закінчення строків для накладення адміністративних стягнень. ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що на день винесення постанови становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Не погоджуючись з постановою суду захисник ОСОБА_1 - адвокат Чорний О.В. подав апеляційну скаргу разом з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Білоцерківського районного суду Київської області від 16 вересня 2025 року.
В клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження захисник Чорний О.В. вказує, що короткий текст постанови він отримав лише 31 жовтня 2025 року, а ОСОБА_1 текст постанови не вручався, відповідно строк на оскарження слід обраховувати починаючи з 31 жовтня 2025 року.
В апеляційні скарзі апелянт вважає постанову Білоцерківського районного суду Київської області від 16 вересня 2025 року винесену з порушенням норм КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу чи швидкість реакції та просить її скасувати, а провадження у справі закрити.
В обґрунтування своїх вимог захисник вказує, що матеріали справи місять письмові покази ОСОБА_3 , яка стверджує, що 05.11.2024 року, рухаючись по пр. Князя Володимира, в бік Соборної площі, на автомобілі Lexus LX 470, д.н.з. НОМЕР_4 , вона помітила як автомобіль ЗАЗ Sens почав здійснювати різкий маневр вліво перелаштовуючись в смугу руху перед її автомобілем. В зв'язку з цим, вона подала звуковий сигнал та повернула кермо автомобіля праворуч, з метою уникнення зіткнення із ЗАЗ Sens, котрий знаходився вже попереду її автомобіля та в цей момент здійснила зіткнення передньою лівою частиною Lexus LX 470 із задньою частиною ЗАЗ Sens, після чого її винесло на тротуар, де автомобіль зупинився зіткнувшись із деревом. Через декілька хвилин до ОСОБА_3 підійшло двоє пішоходів - ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , котрі поцікавилися її станом та що трапилося, допомогли викликати поліцію та пішли довідатись про стан ЗА3 Sens. Коли приїхали працівники поліції, ОСОБА_3 повідомила останнім про події що трапилися, траєкторію руху автомобілів та про готовність надати всі необхідні пояснення. В цей момент інші працівники поліції спілкувалися із водієм автомобіля ЗА3 Sens, котрий виявився студентом одного із ВНЗ МВС та безпідставно повідомив, що водієм автомобіля Lexus LX 470 був пішохід, котрий підійшов до неї після ДТП, а саме ОСОБА_1 . Також на місці події знаходилася жінка, свідок, яка вигулювала собаку та також повідомила працівникам поліції, що за кермом автомобіля Lexus LX 470 була жінка, тобто ОСОБА_3 . Працівники поліції, після спілкування з водієм автомобіля ЗАЗ Sens, повідомили, що вважають водієм автомобіля Lexus LX 470 був ОСОБА_1 , а все інше їх вже не цікавить. Після цього працівники поліції ігноруючи будь-які пояснення ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та інших свідків склали адміністративні матеріали на ОСОБА_1 . Подібні дії працівників поліції фактично призвели до невірного складення адміністративних матеріалів, складення їх на сторонню особу, створення проблем для ОСОБА_3 як водія в частині отримання компенсацій від страхової та, на думку захисника, фактично були спрямовані на створення умов для ухилення водія 3А3 Sens від відповідальності, котрий фактично і став причиною ДТП.
Для того, щоб особа була притягнута до адміністративної відповідальності, необхідно довести наявність в її діях (бездіяльності) складу та події адміністративного правопорушення. Отже у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, оскільки задля забезпечення проведення огляду водія на стан алкогольного сп'яніння є необхідним доведення факту керування транспортним засобом, а отже процедурі збирання доказів передують дії органу поліції, вчинення яких має відбуватись з дотриманням вимог закону, так як у матеріалах справи відсутній будь-який належний доказ який би міг підтвердити факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом. Факт керування автомобілем може бути доведений показаннями потерпілих або свідків правопорушення; фотознімками, відеозаписами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності. Тобто і відео з камер поліцейських, і відеозаписи з камер спостереження та відео реєстраторів автомобілів самих правопорушників, долучені до протоколу про адміністративне правопорушення, є доказами. Суд не має права, за умови відсутності при розгляді справи про адміністративне правопорушення сторони обвинувачення, самостійно відшукувати докази обвинувачення, ініціювати їх дослідження, уточнювати в судовому рішенні фабулу правопорушення, усуваючи певні розбіжності та неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення для можливості притягнення особи до відповідальності, оскільки такі дії суду призведуть до порушення ч. 1 ст. Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу.
Між тим, адвокат вважає, що висновок щодо винуватості ОСОБА_1 зробленим суддею на підставі неповно досліджених доказів та внаслідок їх неналежної оцінки і погодитись з цим висновком неможливо. Працівниками поліції не представлено будь-яких належних та допустимих доказів того, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а також, що ОСОБА_1 відмовився від проходження медичного огляду саме на стан наркотичного сп'яніння.
3 системного аналізу викладених норм та висновків, враховуючи, що обсяг наданих суду доказів в своїй сукупності, жодним чином не доводить винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а провадження про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1, ст. 130 КУпАП підлягає закриттю.
Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника Чорного О.В. щодо клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та по суті апеляційної скарги, яку він просив задовольнити, його відповіді на запитання суду, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови місцевого суду в межах апеляційної скарги, а також доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що задоволенню підлягає тільки клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, виходячи з наступних підстав.
Насамперед, суд з'ясував у захисника питання щодо участі в судовому засіданні особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 . Адвокат Чорний О.В. повідомив, що ОСОБА_1 обізнаний про день, час і місце розгляду його апеляційної скарги і не бажає безпосередньо приймати участь в судовому засіданні, довіряючи права захисту адвокату.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.
Так, перевіркою матеріалів справи про адміністративне правопорушення встановлено, що оскаржуване рішення постановлено 16.09.2025 року (а.с.21-25). З тексту постанови не можливо встановити, чи були учасники судового процесу присутні під час винесення постанови. Заслуговують на увагу також надані пояснення стороною захисту під час розгляду даного клопотання в апеляційній інстанції про те, що було декілька судових засідань, і саме 16.09.2025 року його та ОСОБА_1 не було та відтак не було відомо щодо винесення постанови в той день. Доказів направлення повного тексту оскаржуваного рішення матеріали справи не містять та ними отримано не було.
Крім цього, в ЄДРСР відсутній повний текст постанови Білоцерківського районного суду Київської області від 16 вересня 2025 року, про що також зазначено стороною захисту.
Таким чином, враховуючи положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та з метою реалізації її права на вільний доступ до правосуддя апеляційний суд приходить до висновку про необхідність поновлення строку на апеляційне оскарження і прийняття апеляційної скарги до розгляду.
Щодо можливої участі у судовому засіданні прокурора, то суд апеляційної інстанції зазначає, що під час розгляду апеляційної скарги, він не збирає нових доказів, а лише частково, за клопотанням сторони захисту, у разі його задоволення передосліджує вже наявні у матеріалах справи докази, на які посилається суд першої інстанції, і відповідно не перебирає на себе функцію сторони обвинувачення. Захисник Чорний О.В. вважав за можливе провести розгляд апеляційної скарги в даному судовому засіданні і клопотань про виклик прокурора до судового засідання не заявляв.
Крім того, у вказаній справі надійшов лист із Білоцерківської окружної прокуратури із вх. №158167 від 12.12.2025 року, в якому зазначено, що законодавством України прокуратуру не наділено повноваженнями щодо участі у справах про адміністративне правопорушення, передбачені ст. 130 КУпАП, а тому підстав для участі прокурора у даній справі не вбачається (а.с. 61-62).
З тексту апеляційної скарги встановлено, що захисник ОСОБА_1 - адвокат Чорний О.В. оскаржує постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 16 вересня 2025 року, лише в частині притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому висновки суду першої інстанції про винуватість останнього за ст. 124, ст. 173 КУпАП, апеляційним судом не перевіряються.
Незважаючи на доводи апеляційної скарги, матеріали справи про адміністративне правопорушення містять достатньо допустимих, належних доказів, які свідчать про обґрунтованість висновків судді першої інстанції, як щодо фактичних обставин адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, так і доведеності вини ОСОБА_1 у його вчиненні, а саме в тому, що останній, в порушення вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху України, керуючи транспортним засобом, від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законодавством порядку відмовився.
Суд апеляційної інстанції погоджується із висновками суду першої інстанції щодо доведеності вини ОСОБА_6 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, вважає їх обґрунтованими та такими, що відповідають фактичним обставинам справи, з огляду на таке.
Відповідно до вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частиною 1 ст. 130 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Відповідно до положень ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, як це визначено в ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, а також іншими документами.
Водночас, положеннями ст. 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Доводи апеляційної скарги захисника ОСОБА_1 - адвоката Чорного О.В. про те, що він не керував транспортним засобом, а тому відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, суд апеляційної інстанції вважає безпідставними, в суді першої інстанції та під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції дані доводи не знайшли свого підтвердження, з огляду на наступне.
Так, в своїх поясненнях, наданих одразу після настання ДТП, інший учасник дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_2 вказав, що після зіткнення транспортних засобів він вийшов з свого автомобіля і побачив на правому боці, а саме на узбіччі, перебуває транспортний засіб Lexus, д.н.з. НОМЕР_4 , який мав ознаки пошкодження передньої частини у вигляді тріщин та вм'ятин, і з водійського місця якого вийшов невідомий йому чоловік віком близько 30 років, в якого були наявні ознаки алкогольного сп'яніння, про що свідчив різкий запах алкоголю з ротової порожнини, нечітка мова, порушення координації рухів та агресивний характер. Крім того, ОСОБА_2 зазначив, що на момент зіткнення на місці ДТП перебували два автомобілі - його та автомобіль Lexus, який і здійснив ДТП, більше ніяких свідків та очевидців на місці ДТП не було. Приблизно через 10 хвилин на місце ДТП на іншому транспортному засобі Toyota приїхали невідомі особи, які є товаришами особи, яка вчинила ДТП, про що свідчило рукостискання та дружні розмови. ОСОБА_2 зазначив, що під час складення адміністративних матеріалів по факту вказаного ДТП йому стали відомі анкетні дані водія автомобіля Lexus - ОСОБА_1 (а.с. 9).
Крім того, й на відеозаписах з боді камер працівників патрульної поліції, долученому до матеріалів справи, інший учасник ДТП ОСОБА_2 під час спілкування з ОСОБА_1 на місці зіткнення транспортних засобів неодноразово вказує, що саме останній керував транспортним засобом Lexus.
У судовому засіданні в суді першої інстанції ОСОБА_2 підтвердив свої письмові пояснення та додатково вказав, що ОСОБА_7 приїхала на іншому чорному автомобілі Toyota після того, як їй зателефонував ОСОБА_1 , після цього останній та його товариш почали казати, що за кермом автомобіля Lexus була саме жінка.
Судом не вбачаються підстави не довіряти поясненнями ОСОБА_2 , оскільки вони є послідовними, логічними, узгоджуються між собою та іншими матеріалами справи та отримані у встановлений законом спосіб, у зв'язку з цим вказані пояснення можуть бути взяті до уваги як належний та допустимий доказ у справі.
Що стосується посилання сторони захисту на акт опитування ОСОБА_3 , яка зі слів захисника керувала транспортним засобом Lexus, то апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що оскільки стороною захисту не забезпечувалась участь ОСОБА_3 у судовому розгляді справи про адміністративне правопорушення для допиту в якості свідка в суді першої інстанції, а також враховуючи, що вказана особа не попереджалась про відповідальність за надання неправдивих свідчень, то вказаний акт опитування ОСОБА_3 судом не береться до уваги.
Крім того, із резолютивної частини постанови Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 16 вересня 2025 року, ОСОБА_1 , крім іншого, визнано винуватим у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та провадження закрито у зв'язку із закінченням строків для накладення адміністративного правопорушення, що є нереабілітуючою підставою для закриття провадження. Однак, у матеріалах справи відсутні будь які докази оскарження ОСОБА_1 висновків суду першої інстанції щодо доведеності його винуватості за ст. 124 КУпАП та взагалі його причетності до вчинення дорожньо-транспортної пригоди.
Таким чином, ОСОБА_1 та його захисником Чорним О.В. не було надано належних та допустимих доказів того, що за кермом транспортного засобу Lexus, д.н.з. НОМЕР_4 , перебувала інша особа. Всі пояснення та доводи сторони захисту в цій частині суд апеляційної інстанції розцінює як спосіб уникнення відповідальності за вчинені адміністративні правопорушення.
Щодо доводів апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції висновок щодо винуватості ОСОБА_1 було зроблено на підставі неповно досліджених доказів та внаслідок їх неналежної оцінки, то вони є також безпідставними, оскільки в цілому спростовуються вище наведеними доказами, яким суд першої інстанції та апеляційний суд надали належну оцінку.
Інших переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки суду і були підставою для скасування оскаржуваної постанови та закриття провадження у справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, апелянтом не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено. Як і не встановлено істотних порушень норм КУпАП, які могли б стати підставою для скасування постанови, як про це просить в апеляційній скарзі апелянт.
За таких обставин, оскільки вина ОСОБА_1 доведена сукупністю належних, допустимих та достатніх доказів, в той час як доводи поданої апеляційної скарги в ході судового розгляду справи в апеляційному порядку не знайшли свого підтвердження, за наслідками розгляду апеляційної скарги захисника ОСОБА_1 - адвоката Чорного О.В., суд апеляційної інстанції вважає необхідним прийняти рішення, яким залишити вказану скаргу без задоволення, а постанову судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 16 вересня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП - без змін.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя -
Клопотання захисника ОСОБА_1 - адвоката Чорного О.В. про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Білоцерківського районного суду Київської області від 16 вересня 2025 року - задовольнити та вважати апеляційну скаргу прийнятною.
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Чорного О.В. - залишити без задоволення.
Постанову Білоцерківського районного суду Київської області від 16 вересня 2025 року, в частині визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що на день винесення постанови становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя
Київського апеляційного суду Р.М. Ігнатов
Справа № 357/16346/24
Апеляційне провадження № 33/824/546/2026
Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП
Суддя у першій інстанції - Шовкопляс О.П.
Суддя в апеляційній інстанції - Ігнатов Р.М.