Справа № 757/16787/26-к Слідчий суддя в суді першої інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/824/3692/2026 Суддя-доповідач: ОСОБА_2
23 квітня 2026 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:
головуючого судді: ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі: ОСОБА_5 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
підозрюваного ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_7 , який діє в інтересах ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 26 березня 2026 року про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 263 КК України, у кримінальному провадженні № 62025050010026087 від 18.07.2025,-
Прокурор першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення першого управління Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 звернувся до суду з клопотанням про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.28 ч.1 ст.263 КК України.
Просив продовжити запобіжний захід у вигляді домашнього арешту підозрюваному ОСОБА_8 із забороною залишати місце проживання, у певний період доби з 23 год. до 05 год. за адресою: АДРЕСА_1 , в межах строку досудового розслідування, тобто до 06.05.2026 включно.
Відповідно до ст. 194 КПК України, покласти на підозрюваного ОСОБА_8 наступні обов'язки:
1. прибувати за кожною вимогою до суду, Державного бюро розслідувань, Офісу Генерального прокурора;
2. не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3. повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
4. утримуватися від спілкування з ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ;
5. здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
В обґрунтування клопотання зазначив, що слідчими Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань за процесуального керівництва групи прокурорів Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62025050010026087 від 18.07.2025 за підозрою ОСОБА_11 та ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 263 КК України та за підозрою ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 263, ч. 5 ст. 407 КК України та за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 410 КК України.
Прокурор вказував, що 06.11.2025 ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Богуслав, Київської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , співробітника Служби зовнішньої розвідки України, підполковник - затримано за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 263 КК України, та 07.11.2025 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 263 КК України.
Обставини, які дають підстави підозрювати ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого йому діяння містяться у:
- протоколі допиту свідка ОСОБА_9 ;
- протоколі допиту свідка ОСОБА_10 ;
- протоколі вручення грошових коштів від 14.10.2025;
- протоколі огляду від 14.10.2025;
- висновках судових експертиз;
- протоколах проведення негласних (слідчих) розшукових дій;
- протоколі огляду місця події від 06.11.2025;
- протоколах обшуків від 06.11.2025;
- інших матеріалах досудового розслідування в сукупності.
В обґрунтування свого клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_8 прокурором зазначено про наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 26 березня 2026 року клопотання прокурора задоволено.
Продовжено строк застосування до підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, заборонивши залишати місце проживання, у певний період доби з 23 год. до 05 год. за адресою: АДРЕСА_1 , в межах строку досудового розслідування, тобто до 06.05.2026 включно, покладено на нього обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
1. прибувати за кожною вимогою до суду, Державного бюро розслідувань, Офісу Генерального прокурора;
2. не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3. повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
4. утримуватися від спілкування з ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ;
5. здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Задовольняючи клопотання слідчий суддя дійшов до висновку, що наявні та встановлені судом ризики, які не зменшились, а також ті процесуальні дії, які слід вчинити у даному кримінальному провадженні.
Не погоджуючись із ухвалою слідчого судді, адвокат ОСОБА_7 , який діє в інтересах ОСОБА_8 , 01.04.2026 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою застосувати до ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, із покладенням на нього наступних обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України: - прибувати за кожною вимогою до суду, Державного бюро розслідувань, Офісу Генерального прокурора; - утримуватися від спілкування з ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ; - повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.
В обґрунтування апеляційних вимог зазначив, що по справі 757/16787/26-к прокурор звернувся до слідчого судді з клопотанням про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в певний період доби.
При цьому, ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 26.03.2026 року окрім продовження строку виконання покладених ухвалою суду від 30.01.2026 року обов?язків, на підозрюваного ОСОБА_8 були покладені нові обов?язки, а саме: - прибувати за кожною вимогою до суду, Державного бюро розслідувань, Офісу Генерального прокурора; - не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду, повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця роботи.
Таким чином, фактично щодо ОСОБА_8 було застосовано змінений запобіжний захід та застосовано домашній арешт у певний період доби з покладенням нових додаткових обов?язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а не продовжено строку застосовуваного запобіжного заходу.
При цьому зміна запобіжного заходу за клопотанням слідчого, прокурора передбачено ст. 200 КПК України.
При цьому, у клопотанні про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в період доби всупереч п.1, п.2 ч. 2 ст. 194 КПК України не були вказані нові обставини, які виникли після прийняття ухвали Печерського районного суду міста Києва від 30.01.2026, або про існування яких слідчий, прокурор не знали і не могли знати.
Ухвала Печерського районного суду міста Києва від 26.03.2026 року, якою покладено додаткові обов?язки на підозрюваного ОСОБА_8 , постановлена з порушенням процесуальних норм та вимог ст.200 КПК України.
Матеріали кримінального провадження не містять належних, достовірних та допустимих доказів на підтвердження обґрунтованості підозри ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень.
Зазначає, що недоведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_8 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 263 КК України, є підставою для постановлення ухвали про відмову в застосуванні запобіжного заходу згідно ч. 2 ст. 194 КПК України.
Також з тим, що підозрюваний ОСОБА_8 є співробітником Служби зовнішньої розвідки, безпосередньо пов?язана очевидна незаконність та протиправність його затримання 06.11.2025 року.
Вказує, що підставою для відмови у застосуванні будь-якого запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_8 є відсутність жодного ризику, передбаченого ст.177 КПК України.
У клопотанні про продовження строку застосування до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в певний період доби сторона обвинувачення продовжує стверджувати про продовження існування всіх ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, що вже було спростовано зміною запобіжного заходу до ОСОБА_8 , а отже спростованим рішенням суду.
Нових ризиків, які би виправдовували застосування до ОСОБА_8 запобіжного заходу, стороною обвинувачення не наводяться.
Водночас, вважають, що покладені на ОСОБА_8 обов?язки поряд із застосованим запобіжним заходом у вигляді домашнього арешту є протиправними по відношенню до ОСОБА_8 з врахуванням існуючих об?єктивних обставин, обмежують його свободу пересування та невід?ємне право на життя та безпеку.
Заборона суду у вільному пересуванні ОСОБА_8 ставить його життя та здоров'я в пряму небезпеку на території України, а тому такий запобіжний захід порушує права ОСОБА_8 , передбачені ст. 2, 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 2 Протоколу 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Заслухавши доповідь судді, доводи підозрюваного та його захисника, які підтримали подану апеляційну скаргу та просили її задовольнити в повному обсязі, з наведених в ній підстав, доводи прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги сторони захисту, перевіривши доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційна скарга сторони захисту не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ст. 181 КПК України домашній арешт полягає у забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Згідно частини шостої даної статті у разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 КПК України.
За результатами апеляційного перегляду ухвали слідчого судді місцевого суду, колегія суддів вважає, що зазначені вимоги кримінального процесуального закону слідчим суддею в цілому дотримані.
З матеріалів судового провадження вбачається, що слідчими Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань за процесуального керівництва групи прокурорів Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62025050010026087 від 18.07.2025 за підозрою ОСОБА_11 та ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 263 КК України та за підозрою ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 263, ч. 5 ст. 407 КК України та за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 410 КК України.
Прокурор вказував, що 06.11.2025 ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Богуслав, Київської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , співробітника Служби зовнішньої розвідки України, підполковник - затримано за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 263 КК України, та 07.11.2025 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 263 КК України.
Обставини, які дають підстави підозрювати ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого йому діяння містяться у:
- протоколі допиту свідка ОСОБА_9 ;
- протоколі допиту свідка ОСОБА_10 ;
- протоколі вручення грошових коштів від 14.10.2025;
- протоколі огляду від 14.10.2025;
- висновках судових експертиз;
- протоколах проведення негласних (слідчих) розшукових дій;
- протоколі огляду місця події від 06.11.2025;
- протоколах обшуків від 06.11.2025;
- інших матеріалах досудового розслідування в сукупності.
З висновками слідчого судді колегія суддів погодитися, виходячи з наступного.
Згідно ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу.
Відповідно до вимог ст. 2 КПК України основним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
З ухвали суду та журналу судового засідання вбачається, що наведені в клопотанні прокурора підстави для продовження застосування щодо ОСОБА_8 , запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту перевірялись при розгляді клопотання. При цьому був допитаний підозрюваний, вислухана думка прокурора та захисника, з'ясовані інші обставини, які мають значення при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу.
При вирішенні питання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту щодо ОСОБА_8 , слідчим суддею перевірені доводи клопотання щодо наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, та всупереч твердження апелянта при аналізі питання наявності зазначених стороною обвинувачення ризиків, слідча суддя дійшла висновку про їх наявність з огляду на фактичні обставини кримінального провадження та відомості про особу ОСОБА_8 , який підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, покарання, яке може бути призначене - позбавлення волі на строк від трьох до семи років, така тяжкість кримінального правопорушення є вагомим доводом, що свідчить про збереження ризику переховування від органів досудового розслідування, суду. Врахування цієї обставини відповідає практиці Європейського суду з прав людини. При цьому, цей фактор не є визначальним.
Наведені вище обставини є передумовами та можливістю для ухилення від кримінальної відповідальності та переховування від органів досудового розслідування та суду.
Співставлення можливих негативних для підозрюваного наслідків переховування у невизначеному майбутньому, із можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі робить цей ризик цілком реальним.
Таким чином, наведені вище обставини в сукупності давали слідчому судді підстави дійти висновку щодо наявності ризику переховування від органу досудового розслідування та суду, на даному етапі провадження та такий ризик існує, оскільки досудове розслідування у кримінальному провадженні триває.
Зі змісту клопотання встановлено, що ОСОБА_8 , може чинити тиск на свідків у даному кримінальному провадженні.
Так, з матеріалів клопотання вбачається, що в межах даного кримінального провадження також допитано ряд осіб, в якості свідків.
При встановленні наявності вказаного ризику, слід враховувати передбачену статтями 23 та 224 КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні.
При цьому, відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.
За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження до моменту їх допиту, а й продовжує існувати на подальших стадіях, в тому числі до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та потерпілого.
Зазначені ризики є суттєвими, і виправдовують подальше збереження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Як вбачається з матеріалів судової справи, наведені у клопотанні дані свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 , кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 263 КК України.
Слідчим суддею встановлено, що причетність ОСОБА_8 , до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення достатньою мірою для даної стадії кримінального провадження доводиться доказами, які долучені слідчим до матеріалів клопотання.
При цьому, колегія суддів зауважує, що слідчий суддя, на даному етапі провадження, не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи наявна причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів. Факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії кримінального розслідування (рішення у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства»).
Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій, доведеність його винуватості, чи невинуватості, дослідження та оцінка зібраних у справі доказів з точки зору їх належності та допустимості, потребують перевірки та оцінки у кримінальному провадженні під час судового розгляду по суті.
У відповідності до змісту ст. 368 КПК України, питання чи мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується особа, чи містить це діяння склад кримінального правопорушення і якою статтею закону України про кримінальну відповідальність він передбачений, тобто наявності чи відсутності складу кримінального правопорушення в діянні, наявності або відсутності в особи умислу на вчинення злочину, та винуватості особи в його вчиненні, вирішуються судом під час ухваленні вироку, тобто на стадії судового провадження.
Отже, слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, у висновках, які зробив орган досудового розслідування стосовно обґрунтованості повідомленої ОСОБА_8 , підозри, чогось очевидно недопустимого чи такого, що не підтверджується доказами, не встановив. Не виявлено таких обставин і колегією суддів.
В той же час, слідчий суддя врахував особу підозрюваного, який раніше не судимий, його майновий стан, а також інші обставини, які характеризують його особу й спосіб життя, стадію кримінального провадження.
Слідчий суддя прийшов до висновку, що матеріали клопотання містять достатньо обґрунтувань необхідності збереження обраного запобіжного заходу.
Враховуючи вказане, з метою запобігти спробам підозрюваного ухилитись від досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, та для забезпечення виконання процесуальних рішень, слідчий суддя вважав необхідним продовжити відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту заборонивши ОСОБА_8 , з 23 години 00 хвилин до 05 години 00 хвилин залишати житло за місцем проживання з покладенням обов'язків передбачених ст. 194 КПК України, що на думку слідчого судді, буде достатнім запобіжним заходом для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків та запобігти наявним ризикам, з огляду на встановлені вище слідчим суддею обставини.
Слідчий суддя, для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_8 , процесуальних обов'язків у даному кримінальному провадженні, обґрунтовано та в межах своїх дискреційних повноважень поклала на нього обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
Отже, на думку колегії суддів, слідчий суддя суду першої інстанції врахував конкретні обставини кримінального провадження, дотримався вимог кримінального процесуального законодавства, встановив відсутність підстав, які б переконували суд, що менш суворі запобіжні заходи здатні запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, та обґрунтовано задовольнив клопотання прокурора.
Доводи, на які посилався у апеляційній скарзі захисник, щодо відсутності ризиків неналежної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_8 , не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду та не можуть бути безумовними підставами для скасування судового рішення, оскільки судом при прийнятті рішення були враховані відповідні вимоги закону, у зв'язку з чим підозрюваному продовжено строк запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в певний період доби, який, на думку колегії суддів, співставний з існуючими ризиками, особою підозрюваного, тяжкістю інкримінованого злочину та його наслідками, і підстав вважати його занадто суворим немає.
Всі інші обставини, згідно вимог КПК України будуть встановлюватись під час судового розгляду по суті.
Істотних порушень норм КПК України, які б тягнули за собою скасування ухвали слідчого судді під час апеляційного розгляду не встановлено.
На підставі викладеного, рішення слідчого судді є законним, оскільки ухвалене згідно з дотриманням вимог кримінального процесуального закону, та обґрунтованим, оскільки ухвалене на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені достатніми даними, дослідженими та оціненими судом, а тому апеляційна скарга сторони захисту, за викладених доводів, задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 176-178, 181, 193, 376, 277, 278, 303, 404, 405, 407, 412, 422 КПК України, суд,
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_7 , який діє в інтересах ОСОБА_8 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 26 березня 2026 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню у касаційному порядку не підлягає.
Судді:
______________ _______________ _____________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4