12 травня 2026 року
м. Київ
cправа № 911/2199/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Вронська Г.О. - головуюча, Студенець В.І., Кондратова І.Д.
перевіривши матеріали касаційної скарги Приватного підприємства «Райнпласт Україна»
на постанову Північного апеляційного господарського суду (Ходаківська І.П., Владимиренко С.В., Демидова А.М.)
від 28.01.2026
за позовом: Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі філії «Відокремлений підрозділ «Атоменергомаш»
до Приватного підприємства «Райнпласт Україна"
про стягнення 1 027 689,07 грн
та за зустрічним позовом Приватного підприємства «Райнпласт Україна»
до Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі філії «Відокремлений підрозділ «Атоменергомаш»
про стягнення заборгованості в розмірі 1 209 800,00 грн
1. Державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Атоменергомаш» (надалі - Позивач / Відповідач за зустрічним позовом) звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Приватного підприємства "Райнпласт Україна" (надалі - Відповідач / Позивач за зустрічним позовом, Скаржник) про стягнення 1027689,07 грн.
2. Позовні вимоги обґрунтовані нарахуванням Відповідачу (за первісним позовом) штрафних санкцій за невиконання зобов'язань за договором №37-148-01-21-000310 від 16.09.2021.
3. До Господарського суду Київської області надійшла зустрічна позовна заява Відповідача (Позивача за первісним позовом) про стягнення заборгованості.
4. Господарський суд Київської області ухвалою від 19.09.2023 закрив провадження за зустрічним позовом у зв'язку зі сплатою заборгованості.
5. Господарський суд Київської області рішенням від 02.04.2024 у справі № 911/2199/23 позов задовольнив частково, стягнув з Відповідача на користь Позивача 2 349,80 грн пені та 2 684,00 грн судових витрат зі сплати судового збору за подання позову. У задоволенні іншої частини позову про стягнення грошових коштів - відмовив. Стягнув з Позивача на користь Відповідача 18 147,00 грн відшкодування судових витрат зі сплати судового збору за подання зустрічного позову. Проведено зустрічне зарахування сум судового збору.
Додатковим рішенням від 24.07.2025 заяву Відповідача про ухвалення додаткового рішення задоволено частково. Стягнуто з Позивача на користь Відповідача 22 410,00 грн витрат на правничу допомогу.
6. Північний апеляційний господарський суд постановою від 28.01.2026 апеляційну скаргу Позивача задовольнив. Рішення господарського суду Київської області від 02.04.2024 у справі № 911/2199/23 скасував у частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення з Відповідача на користь Позивача 430 013,40 пені, 164 486,00 грн 7 % штрафу та розподілу судових витрат. Ухвалив у цій частині нове рішення, яким позовні вимоги задовольнив.
Апеляційну скаргу Відповідача задовольнив частково. Додаткове рішення господарського суду Київської області від 24.07.2025 у справі № 911/2199/23 скасував, ухвалив нове рішення, яким відмовив у задоволенні заяви Відповідача про ухвалення додаткового рішення.
7. 09 лютого 2026 року Відповідач (Скаржник), із використанням підсистеми "Електронний суд", звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить:
- поновити строк на касаційне оскарження та прийняти дану касаційну скаргу на Постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.01.2026 у справі №911/2199/23;
- зупинити виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 28.01.2026 у справі №911/2199/23 до закінчення її перегляду в касаційному порядку;
- ухвалити нове рішення у справі №911/2199/23, яким постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.01.2026 у справі № 911/2199/23 скасувати, а рішення Господарського суду Київської області від 02.04.2024 залишити без змін;
- судові витрати у справі покласти на Позивача за первісним позовом.
8. Підставами касаційного оскарження Скаржник вказав частину 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України), з посиланням на підпункти "б" та "в" частини 3 статті 287 ГПК України, зазначивши, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми матеріального та процесуального права та не надав належної оцінки доказам.
9. 03 квітня 2026 року Позивач, із використанням підсистеми "Електронний суд", звернувся до Верховного Суду із запереченнями проти відкриття касаційного провадження, в яких просить відмовити у відкритті касаційного провадження, оскільки Скаржник не дотримав умову допуску справи до касаційного оскарження та не навів належних обґрунтувань, які можуть бути визнані такими, що підпадають під пункт 2 частини 3 статті 287 ГПК України. Також зазначив, що касаційна скарга зводиться до спроби переконати суд у необхідності переглянути зміст оскаржуваного судового рішення.
10. Перевіривши матеріали касаційної скарги Скаржника, Суд дійшов висновку, що слід відмовити у відкритті касаційного провадження з огляду на таке.
11. Пунктом 1 частини 1 статті 293 ГПК України встановлено, що суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
12. Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 287 ГПК України, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків: якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
13. Відповідно до пункту 1 частини 1 ГПК України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.
14. Суд враховує, що Господарський суд Київської області ухвалою від 19.09.2023 у цій справі закрив провадження в частині позовних вимог Відповідача про стягнення заборгованості в розмірі 1 209 800,00 грн, тому предметом позову у цій справі є стягнення 1 027 689,07 грн.
15. Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" з 01.01.2025 встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2 684,00 грн.
16. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 163 ГПК України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.
17. Предметом спору у цій справі є стягнення 1 027 689,07 грн, що менше, ніж п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на дату подання позову (2 684,00х500=1 342 000,00).
18. В обґрунтування наявності підстав для відкриття касаційного провадження Скаржник зазначив, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення, а Скаржник фактично позбавлений процесуальної можливості спростувати обставини, встановлені оскаржуваним рішенням, та справа становить значний суспільний інтерес, оскільки у цій справі порушується комплекс фундаментальних правових питань.
19. Суд звертає увагу, що саме пунктом 2 частини 3 статті 287 ГПК України передбачено виключні випадки для касаційного оскарження судових рішень, зокрема, у справах з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. При цьому тягар доказування наявності підстав, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 287 ГПК України, покладається на Скаржника.
20. Розглянувши викладені Скаржником доводи щодо наявності випадків, передбачених підпунктами "б" та "в" пункту 2 частини 3 статті 287 ГПК України, Суд звертає увагу на таке.
21. Підпунктом "б" пункту 2 частини 3 статті 287 ГПК України передбачено, що виключним випадком для перегляду справи із ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, у касаційному порядку є те, що особа, яка подає касаційну скаргу, позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи. Зазначений виключний випадок можливості касаційного оскарження обумовлює наявність розгляду іншої справи, в якій сторона позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскаржуваними судовими рішеннями. Натомість Скаржник не зазначив про існування такої іншої справи, не вказав її номер та в провадженні якого суду вона знаходиться.
22. Суд зазначає, що в касаційній скарзі Скаржника відсутнє належне обґрунтування підстави касаційного оскарження, передбаченого підпунктом "б" пункту 2 частини 3 статті 287 ГПК України.
23. В обґрунтування підстави касаційного оскарження, передбаченого пунктом "в" частини 3 статті 287 ГПК України, Скаржник зазначив, що через допущені помилки Позивача та його недобросовісну поведінку Відповідач вимушено поніс додаткові витрати за результатами проектно-вишукувальних робіт нового обладжнання та креслень до нього.
24. За загальним правилом, виняткове значення та/або суспільний інтерес певної справи у судочинстві означає, що справа має настільки важливі правові, суспільні чи процесуальні наслідки, що вона заслуговує на розгляд вищою інстанцією, або вимагає особливої уваги до дотримання прав сторін, як у випадку порушення права на справедливий суд. Це ключовий критерій для допуску до касаційного перегляду, що виходить за рамки простого застосування права. Отже особа, яка подає касаційну скаргу, має ґрунтовно довести наявність відповідних обставин у своїй касаційній скарзі. Проте власне твердження Скаржника про те, що справа має виняткове значення для нього та має значний суспільний інтерес, без відповідного обґрунтування, не може бути визнано судом автоматичною підставою, на яку поширюється дія положення підпункту "в" пункту 2 частини 3 статті 287 ГПК України.
25. Доводи Скаржника, наведені в обґрунтування підстави касаційного оскарження, передбаченого пунктом "в" частини 3 статті 287 ГПК України, також не містять переконливих аргументів, які б свідчили про виняткове значення справи № 911/2199/23 для Скаржника.
25. У пункті 2 частини 3 статті 287 ГПК України встановлено, що касаційному оскарженню підлягають рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову до п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, лише коли скаржником буде доведено наявність передбаченого/передбачених у цій нормі випадку/випадків, що залежить виключно від обставин конкретної справи, фундаментальних обґрунтувань, оскільки в іншому випадку буде порушено принцип "правової визначеності".
26. Враховуючи викладене, Суд дійшов висновку, що Скаржник належним чином не обґрунтував та не довів наявність випадків, передбачених підпунктами "б" та "в" пункту 2 частини 3 статті 287 ГПК України, для допуску справи з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, до касаційного оскарження.
27. Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 293 ГПК України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
28. З урахуванням того, що касаційна скарга подана на судові рішення у справі з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, та відсутність обґрунтування/посилання на наявність випадків, що підпадають під дію виключень з пункту 2 частини 3 ГПК України, Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження у справі № 911/2199/23 за касаційною скаргою Скаржника на постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.01.2026 на підставі пункту 1 частини 1 статті 293 ГПК України, оскільки вона подана на судові рішення, які не підлягають касаційному оскарженню.
29. У зв'язку із відмовою у відкритті касаційного провадження, Суд не розглядає клопотання Скаржника про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 28.01.2026 та клопотання про зупинення виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 28.01.2026 у справі №911/2199/23.
Керуючись статтями 234, 235, 287, 293 Господарського процесуального кодексу України, Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі № 911/2199/23 за касаційною скаргою Приватного підприємства «Райнпласт Україна» на постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.01.2026.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Головуюча Г. Вронська
Суддя В. Студенець
І. Кондратова