Справа № 636/1603/26 Провадження 1-кс/636/692/26
15.05.2026 місто Чугуїв
Слідчий суддя Чугуївського міського суду Харківської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши клопотання прокурора Чугуївського відділу Харківської спеціалізованої прокуратури в сфері оборони ОСОБА_6 , по кримінальному провадженню №12026221240000168, про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Київ, українця, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст.89 КК України не судимого, військовослужбовця,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України
встановила:
14.05.2026 до суду надійшло зазначене клопотання, у якому сторона обвинувачення просить продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» строком на 60 днів.
На обґрунтування клопотання прокурор, зазначає, що СВ Чугуївського РУП ГУНП Харківській області здійснювалось досудове розслідування, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026221240000168 від 17.02.2026 за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України - умисне тяжке тілесне ушкодження.
Під час досудового розслідування встановлено, що 15 лютого 2026 року, в денний час доби, точного часу в ході досудового розслідування встановити не надалось можливим, військовослужбовець ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебував в наметі , під час конфлікту на побутовому ґрунті, наніс ОСОБА_7 не менше двох ударів кулаком правої руки в область життєво-важливого органу, а саме грудної клітини зліва, внаслідок чого, останній госпіталізований до Військово-медичного клінічного центру Північного регіону з попереднім діагнозом: закрита травма живота, з розривом селезінки (ААST ІІІ), гемоперитонеум.
Таким чином ОСОБА_4 , обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України - а саме умисне тяжке тілесне ушкодження.
В ході досудового розслідування стосовно ОСОБА_4 ухвалою слідчого судді Чугуївського міського суду Харківської області від 19.02.2026 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 17.04.2026 включно, з визначенням розміру застави 166 400,00 грн.
У подальшому ухвалою Чугуївського міського суду Харківської області від 16.04.2026 запобіжний захід у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 продовжено до 18.05.2026 .
Оскільки строк дії запобіжного заходу стосовно ОСОБА_4 спливає 18.05.2026, виникла необхідність вирішити питання щодо доцільності продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно обвинуваченого.
За результатами досудового розслідування 12.05.2026 обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12026221240000168 у порядку ст. ст. 283, 291, 293 КПК України надійшов до Чугуївського міського суду Харківської області.
Однак на цей час підготовче судового засідання не проведено.
Прокурор зазначає, що приймаючи до уваги те, що строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 закінчується 18.05.2026, суд за власною ініціативою обраний запобіжний захід не продовжує, а розглядає клопотання прокурора.
Тому, прокурор звернувся до слідчого судді з вказаним клопотанням в порядку ч. 6 ст. 199 КПК, посилаючись на існування ризиків, передбачених п.1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
При розгляді клопотання в судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, просив про його задоволення.
Обвинувачений та захисник проти задоволення клопотання заперечували, просили змінити на такий, що не пов'язаний з позбавленням волі.
Слідчий суддя, вислухавши думку сторін кримінального провадження та дослідивши надані докази, прихожу до наступного.
Слідчим суддею встановлено, що до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені дані про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, що підтверджується витягом з кримінального провадження № 12026221240000168 від 17.02.2026.
17.02.2026 о 13 год 51 хв за адресою: АДРЕСА_2 за підозрою у скоєнні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, у порядку ст. 208 КПК України затримано ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
18.02.2026 ОСОБА_4 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, а саме умисне тяжке тілесне ушкодження.
Ухвалою слідчого судді Чугуївського міського суду Харківської області від 19.02.2026 стосовно ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 17.04.2026 включно, з визначенням розміру застави 166400,00 грн.
Ухвалою Чугуївського міського суду Харківської області від 16.04.2026 запобіжний захід у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 продовжено до 18.05.2026 .
12.05.2026 обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12026221240000168 у порядку ст. ст. 283, 291, 293 КПК України надійшов до Чугуївського міського суду Харківської області.
Відповідно до ч. 4 ст. 176 КПК України запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування та до початку підготовчого судового засідання - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.
Метою продовження запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду, перешкоджати кримінальному провадженню, незаконно впливати на потерпілих, свідків, тощо, вчинити інше кримінальне правопорушення, а підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити такі дії: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно з положеннями ч. 3 ст. 197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно до ч. 6 ст. 199 КПК України, у разі закінчення строку запобіжного заходу до проведення підготовчого судового засідання прокурор не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення строку дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу може подати клопотання про його продовження. Розгляд такого клопотання здійснюється слідчим суддею за правилами цієї статті.
Під час розгляду клопотання про продовження строків застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: - наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; - наявність достатніх підстав вважати, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою (п. 1 ч. 3 ст. 199 КПК України); - наявність підстав, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою (п. 2 ч. 3 ст. 199 КПК України).
Слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу (ч. 4 ст. 199 КПК України). Слідчий суддя зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою (ч. 5 ст. 199 КПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Так, слідчий суддя вважає, що органом досудового розслідування доведено обґрунтованість обвинувачення, наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, які дають достатні підстави вважати, що ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують, та міжнародними контактами.
Так, слідчий суддя, згідно положень ст. ст. 177, 178 КПК України та практики Європейського Суду з прав людини враховує, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, яке законодавством віднесено до категорії тяжких злочинів, за скоєння якого законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 8 років, є військовослужбовцем, що передбачає зміну місця дислокації підрозділу, у якому проходить службу ОСОБА_4 , а тому в будь-який час може змінити місце перебування та поїхати в іншу область враховуючи проведення бойових дій на території України, що створить умови для його переховування від органу досудового розслідування та суду в інших областях України, а тому є всі підстави вважати, що перебуваючи на волі, ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, в силу тяжкості покарання, що загрожує у разі визнання його винним.
Також може здійснити вплив на свідків, понятих, благаючі, умовляючи або погрожуючи їм, щоб вони відмовились від своїх показань, які вони надали на досудовому розслідуванні та в подальшому будуть надавати при судовому розгляді з метою уникнути покарання за вчинений злочин.
Ці дії, як і сам ОСОБА_4 як особа, представляють підвищену суспільну небезпеку, оскільки обвинувачується у вчиненні злочину проти життя та здоров'я особи під час проходження військової служби стосовно військовослужбовця у воєнний час.
Крім того, ОСОБА_4 не одружений, що свідчить про відсутність міцних соціальних зв'язків у місті реєстрації та фактичного проживання.
Тобто, слідчий суддя вважає доведеним наявність ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
З огляду на зазначене, суд вважає, що конкретні обставини даного кримінального провадження, характер та тяжкості злочину, у якому обвинувачується ОСОБА_4 , дані про його особу, сукупність обставин, на підставі яких встановлено наявність ризиків, передбачених у ч. 1 ст. 177 КПК України, вказує на недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для забезпечення обвинуваченим виконувати покладених на нього процесуальних обов'язків та запобіганню спробам вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
При цьому суд зазначає, що при оцінці можливості застосування іншого більш м'якого запобіжного заходу з метою запобігання встановленим ризикам, враховуючи, що така оцінка стосується перспективних фактів, суд використовує стандарт доказування «обґрунтованої ймовірності», за яким слід вважати, що інші більш м'які запобіжні заходи, в тому числі застава, домашній арешт, не зможуть запобігти встановленим ризикам за умови встановлення обґрунтованої ймовірності цього.
Тому, враховуючи вагомість наявних доказів, ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5, ч. 1 ст. 177 КПК України, з метою забезпечення заходів кримінального провадження та запобігання вищевказаним ризикам, а також приймаючи до уваги тяжкість кримінального правопорушення, у якому обвинувачується ОСОБА_4 є достатні підстави вважати, що ризики заявлені при обранні запобіжного заходу стосовно нього на даний час продовжують існувати, що виправдовує тримання останнього під вартою.
Крім цього, оцінюючи сукупність обставин, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого обвинувачується, враховуючи, що дії ОСОБА_4 , за вчинення яких повідомлено підозру та надано обвинувальний акт, носять характер тяжкого кримінального правопорушення проти життя та здоров'я особи, застосування більш м'яких запобіжних заходів є неможливим, а тому вважає доцільним продовжити для нього дію раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176-178, 181, 186, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя
постановила:
Клопотання задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» строком на 60 (шістдесят) діб, однак не більш ніж до проведення підготовчого судового засідання, тобто не більш ніж до 13 липня 2026 року.
Зобов'язати прокурора Чугуївського відділу Харківської спеціалізованої прокуратури в сфері оборони ОСОБА_6 негайно повідомити близького родича обвинуваченого ОСОБА_4 про тримання під вартою останнього.
Встановити строк дії ухвали по 13 липня 2026 року включно.
Розмір альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави залишити раніше обраний.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1