Справа № 754/10063/25 Головуючий І-ї інстанції ОСОБА_1 Провадження № 11-кп/824/2512/2026 Доповідач: ОСОБА_2
19 лютого 2026 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з секретарем - ОСОБА_5 ,
за участю: прокурора в режимі
відеоконференції - ОСОБА_6 ,
обвинуваченого - ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві кримінальне провадження за апеляційною скаргою заступника керівника Київської міської прокуратури ОСОБА_8 на вирок Деснянського районного суду міста Києва від 21 липня 2025 року щодо ОСОБА_7 ,
Цим вироком ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, одруженого, працюючого в Київському національному університеті ім. Тараса Шевченка на посаді провідного інженера навчально-наукового інституту журналістики імені Тараса Шевченка, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
визнано винуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч.1 ст.301-1 КК України та призначено йому покарання у виді пробаційного нагляду строком на два роки, з позбавленням права займатися діяльністю, пов'язаною з навчанням, вихованням та проведенням дозвілля дітей на строк два роки.
Покладено на ОСОБА_7 обов'язки, передбачені ст.59-1 КК України, а саме: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодженням з уповноваженим органом з питань пробації.
Строк покарання ОСОБА_7 постановлено обчислювати з дня постановки на облік уповноваженим органом з питань пробації.
Запобіжний захід ОСОБА_7 у виді тримання під вартою до набрання вироком законної сили скасовано, звільнивши його з-під варти в залі суду.
Скасовано арешт, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 13.05.2025р. на системний блок чорного кольору «Delux», мобільний телефон «Моtоrоlа» моделі «mоtо g32» чорного кольору, імеі1: НОМЕР_1 , імеі2: НОМЕР_2 , з номером мобільного телефону НОМЕР_3 , флешкарту «Кіngstоn Саnvаs Рlus» 64Gb із завантаженими відео файлами, вміст телефону «Моtоrоlа» моделі «mоtо g32» (логічна копія).
Вирішено питання щодо речових доказів та стягнення процесуальних витрат.
Прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просить вирок Деснянського районного суду м. Києва від 21.07.2025 щодо ОСОБА_7 скасувати в частині призначеного покарання у зв'язку з невідповідністю призначеного судом покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого через м'якість. Ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_7 призначити покарання за ч.1 ст.301-1 КК України у виді 1 року обмеження волі з позбавленням права займатися діяльністю, пов'язаною із навчанням, вихованням та проведенням дозвілля дітей на 2 роки.
Обґрунтовуючи свої апеляційні вимоги зазначає про те, що оскаржуваний вирок є незаконним у зв'язку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого через м'якість. Так, судом необґрунтовано враховано характеризуючі особу обвинуваченого матеріали, вік та наявність на утриманні хворої дружини і матері похилого віку, як підстав для призначення покарання не пов'язаного з обмеженням волі, що на думку сторони обвинувачення не може превалювати перед суспільним інтересом щодо криміналізації доступу до дитячої порнографії, належного покарання осіб, які одержують доступ до дитячої порнографії, як превентивного заходу, спрямованого на припинення попиту серед осіб, в тому числі користувачів мережі Інтернет, на створення зловмисниками протиправного контенту за участі дітей.
На переконання прокурора, судом у вироку не наведено переконливих даних про необхідність призначення ОСОБА_7 покарання не пов'язаного з обмеженням волі та необґрунтовано призначено найм'якше покарання, передбачене ч.1 ст.301-1 КК України.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, думку обвинуваченого, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 404 КК України суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 370 КПК України, судове рішення повинне бути законним, обґрунтованим, вмотивованим.
Судовий розгляд вказаного кримінального провадження проводився в суді першої інстанції в порядку ч.3 ст.349 КПК України, а тому висновки суду щодо фактичних обставин справи, які не оспорювались і стосовно яких докази судом не досліджувались, апеляційним судом не перевіряються. Дії обвинуваченого ОСОБА_7 правильно кваліфіковано за ч.1 ст.301-1 КК України.
Доводи апеляційної скарги прокурора про невідповідність призначеного покарання тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі обвинуваченого через м'якість не знайшли свого підтвердження в суді апеляційної інстанції.
За змістом положень ст.50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаною винною у вчиненні злочину. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Відповідно до вимог ст.65 КК України при призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів.
На переконання колегії суддів, суд першої інстанції при вирішенні питання щодо призначення покарання обвинуваченому дотримався вищевказаних вимог закону.
Перевіряючи вирок суду в частині правильності призначеного обвинуваченому ОСОБА_7 покарання, апеляційним судом встановлено, що суд першої інстанції врахував ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, особу винного, який раніше не судимий та до кримінальної відповідальності не притягувався, працює, позитивно характеризується за місцем проживання та місцем роботи, його вік, сімейний стан, сімейні обставини - наявність на утриманні дружини, яка є особою з інвалідністю другої групи, матері похилого віку, конкретні обставини вчиненого кримінального правопорушення.
Обставиною, яка згідно ст.66 КК України пом'якшує покарання обвинуваченого, суд визнав щире каяття. Обставин, які згідно ст.67 КК України обтяжують покарання, судом не встановлено.
Врахувавши зазначені обставини, а також принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд вирішив за необхідне, призначити обвинуваченому ОСОБА_7 покарання в межах санкції ч.1 ст.301-1 КК України у виді пробаційного нагляду строком на два роки, з позбавленням права займатися діяльністю, пов'язаною з навчанням, вихованням та проведенням дозвілля дітей на строк два роки.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки призначене ОСОБА_7 покарання за вчинене ним кримінальне правопорушення за своїм видом і розміром є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого, а також запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень, тобто для досягнення мети, передбаченої ст. 50 КК України.
Всупереч твердженням апеляційної скарги прокурора, при призначенні покарання суд першої інстанції обґрунтовано врахував, крім іншого, характеризуючі особу обвинуваченого дані, зокрема вік обвинуваченого, його сімейні обставини, оскільки такі обставини відповідно до вимог ст. 65 КК України підлягають обов'язковому врахуванню при індивідуалізації покарання та безпосередньо впливають на визначення його виду і міри.
Крім того, врахування зазначених даних не суперечить суспільному інтересу, на який посилається сторона обвинувачення, а навпаки забезпечує дотримання принципів справедливості та пропорційності покарання.
З урахуванням сукупності конкретних обставин вчинення кримінального правопорушення, даних про особу обвинуваченого, його ставлення до вчиненого, суд визнав за необхідне призначити ОСОБА_7 покарання в межах санкції ч.1 ст.301-1 КК України у виді пробаційного нагляду строком на два роки, з покладенням обов'язків, передбачених ст. 59-1 КК України, з позбавленням права займатися діяльністю, пов'язаною з навчанням, вихованням та проведенням дозвілля дітей на строк 2 роки.
На переконання колегії суддів, призначене судом покарання, в повній мірі відповідає тяжкості та обставинам скоєного, сукупності даних про особу обвинуваченого, є необхідним для виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, а також домірне скоєному.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду першої інстанції ухвалити законний та обґрунтований вирок, перевіркою кримінального провадження в апеляційному порядку колегією суддів не виявлено.
За таких обставин, за наслідками апеляційного розгляду, колегія суддів вважає за необхідне прийняти рішення, яким вирок Деснянського районного суду міста Києва від 21 липня 2025 року щодо ОСОБА_7 залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора - без задоволення.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 418 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу заступника керівника Київської міської прокуратури ОСОБА_8 - залишити без задоволення.
Вирок Деснянського районного суду міста Києва від 21 липня 2025 року щодо ОСОБА_7 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Судді
_______________ _______________ _______________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4