Справа № 372/4982/24 Головуючий І-ої інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/824/1362/2026 Доповідач: ОСОБА_2
30 квітня 2026 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з секретарем - ОСОБА_5 ,
за участю: прокурора - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві кримінальне провадження за апеляційними скаргами прокурора у кримінальному провадженні - прокурора Обухівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_7 та заступника керівника Київської обласної прокуратури ОСОБА_8 зі змінами заступника керівника Київської обласної прокуратури ОСОБА_9 на вирок Обухівського районного суду Київської області від 24 вересня 2024 року щодо обвинуваченого ОСОБА_10 ,
Цим вироком ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Обухів Київської області, українця, громадянина України, офіційно не працевлаштованого, не одруженого, має вищу освіту, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_1 виданого Обухівським РВ ГУ МВС України в Київській області 17.05.2006 року, РНОКПП: НОМЕР_2 , раніше судимого: 05.12.2022 вироком Обухівського районного суду Київської області за ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 357, ч. 1 ст. 70 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 років, на підставі ст.75 КК України від відбування покарання звільнено з іспитовим строком 3 роки,
визнано винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України та призначено покарання у виді штрафу у розмірі 2000 (двох тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень.
Даний вирок постановлено виконувати окремо від вироку Обухівського районного суду Київської області від 05.12.2022 р., яким ОСОБА_10 засуджено за ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 357, ч. 1 ст. 70 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 років, на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнено з іспитовим строком 3 роки.
Вирішено питання щодо речових доказів та стягнення процесуальних витрат.
Згідно вироку, 19.07.2024 близько 15 години 40 хвилин, ОСОБА_10 перебуваючи поблизу будинку № 113 по вулиці Київській міста Обухів Київської області, діючи умисно з метою придбання та зберігання психотропних речовин для особистого вживання, без мети збуту, виявив на землі поліетиленовий зіп-пакет із вмістом порошкоподібної речовини білого кольору, котра містить у своєму складі психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін, та у нього виник прямий умисел, спрямований на незаконне придбання, шляхом привласнення знайденого та зберігання психотропної речовини, обіг якої обмежено - амфетамін, для власного вживання без мети збуту, який поклав до правої кишені штанів, після чого направився за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , тим самим став незаконно зберігати при собі психотропну речовину для особистого вживання, без мети збуту.
19 липня 2024 року о 16 годині 01 хвилину, знаходячись поблизу будинку № 113 по вулиці Київській, міста Обухів Київської області, ОСОБА_10 затриманий в порядку ст.298-2 КПК України, та в ході затримання у останнього виявлено та в подальшому вилучено з правої кишені штанів поліетиленовий зіп-пакет прозорого кольору із пазовою застібкою в середині якого міститься порошкоподібна речовина білого кольору, котру ОСОБА_10 незаконно придбав та зберігав для власного вживання, без мети збуту за вище вказаних обставин.
Згідно висновку експерта № СЕ-19/111-24/42324-НЗПРАП від 25.07.2024, надана на дослідження порошкоподібна речовина білого кольору містить у своєму складі психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін, маса амфетаміну в речовині становить 0,221 г.
Таким чином, ОСОБА_10 , обвинувачується у незаконному придбанні та зберіганні психотропних речовин без мети збуту, тобто кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 309 Кримінального Кодексу України.
Прокурор Обухівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_11 , не погоджуючись із вироком суду подав апеляційну скаргу, в якій просить вирок Обухівського районного суду Київської області від 24 вересня 2024 року щодо ОСОБА_12 скасувати в частині призначеного покарання у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та невідповідністю призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок м'якості. Ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_10 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 309 КК України та призначити покарання у виді штрафу у розмірі 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 грн. На підставі ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків, шляхом повного приєднання невідбутої частини покарання за вироком Обухівського районного суду Київської області від 05.12.2022, остаточне покарання за цим вироком визначити у виді 5 років позбавлення волі та штрафу в розмірі 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 грн, який на підставі ч.3 ст. 72 КК України виконувати самостійно. Виключити з вироку обтяжуючу обставину у вигляді рецидиву злочину. В іншій частині вирок залишити без змін. Вважає за необхідне, під час апеляційного розгляду дослідити матеріали, які характеризують особу обвинуваченого.
На обґрунтування своїх апеляційних вимог зазначає про те, що, як вбачається з матеріалів провадження, злочин, за який ОСОБА_10 визнано винним оскаржуваним вироком Обухівського районного суду Київської області від 24.09.2024, вчинений ним 19.07.2024, тобто після постановлення щодо нього вироку Обухівського районного суду Київської області від 05.12.2022 та в період невиконаного покарання за попереднім вироком у виді 5 років позбавлення волі з іспитовим строком 3 роки та, відповідно, при призначенні остаточного покарання необхідно було застосовувати правила призначення покарання за сукупністю вироків, тобто ст.71 КК України. Отже, Обухівським районним судом Київської області при призначенні покарання ОСОБА_10 не застосовано закон, який підлягає застосуванню, а саме не застосовано ч.1 ст. 71 КК України, тобто неправильно застосовано закон України про кримінальну відповідальність.
Звертає увагу на те, що згідно ч.3 ст. 72 КК України основні покарання у виді штрафу та позбавлення волі при призначенні їх за сукупністю злочинів і за сукупністю вироків складанню з іншими видами покарань не підлягають і виконуються самостійно. Крім того, ст. 71 КК України передбачає принцип приєднання невідбутої частини покарання, а не складання, як зазначено в ч.3 ст. 72 КК України. Отже, суд застосував при призначенні покарання ОСОБА_10 положення ст. 72, тобто застосував закон, який не підлягає застосуванню, а отже неправильно застосував закон України про кримінальну відповідальність.
Посилаючись на абз. 5 п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2023 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», прокурор зазначає про те, що у разі засудження особи за злочин, вчинений в період іспитового строку за попереднім вироком, визначеним у порядку статей 75, 79, 104 КК України, та призначення покарання, яке згідно з ст. 72 КК України за сукупністю вироків складанню з іншими видами покарань не підлягає, суд, незважаючи на це, має застосувати вимоги ст.71 КК України і визначити за сукупністю вироків таке остаточне покарання, яке має бути більшим як від покарання, призначеного за новий злочин, так і від невідбутої частини покарання за попереднім вироком. У такому випадку суд визначає остаточне покарання у виді сукупності невідбутої частини покарання за попереднім вироком та покаранням за новим вироком, ухваливши рішення про їхнє самостійне виконання.
Отже, на переконання прокурора у даному випадку необхідно було визначити наступну формулу призначення покарання: призначити покарання за ч.1 ст. 309 КК України у виді штрафу у розмірі 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 грн. На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків, шляхом повного приєднання невідбутої частини покарання за попереднім вироком Обухівського районного суду Київської області від 05.12.2022, остаточне покарання за цим вироком визначити у виді позбавлення волі на строк 5 років та штрафу в розмірі 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 грн, який на підставі ч.3 ст. 72 КК України виконувати самостійно.
Прокурор зазначає про те, що в оскаржуваному вироку судом встановлено обтяжуючу обставину, передбачену ст. 67 КК України - рецидив злочину. Однак, звертає увагу на те, що сторона обвинувачення в обвинувальному акті не зазначала про наявність такої обтяжуючої обставини, оскільки у відповідності до ст. 12 КК України - кримінальне правопорушення передбачене ч.1 ст. 309 КК України відноситься до кримінального проступку, а отже застосування рецидиву злочину до умисного проступку чинним законодавством не передбачено.
Крім того, зазначає про те, що не застосування положень ч. 1 ст. 71 КК України при призначенні покарання ОСОБА_10 призвело до призначення покарання, яке не відповідає ступеню тяжкості кримінального правопорушення внаслідок м'якості, оскільки відповідно до вищевказаної ч.4 ст. 71 КК України остаточне покарання за сукупністю вироків, крім випадків, коли воно визначається шляхом поглинання одного покарання іншим, призначеним у максимальному розмірі, має бути більшим від покарання, призначеного за новий злочин, а також від невідбутої частини покарання за попереднім вироком.
Заступник керівника Київської обласної прокуратури ОСОБА_13 подав апеляційну скаргу, в якій просить вирок Обухівського районного суду Київської області від 24 вересня 2024 року щодо ОСОБА_12 скасувати в частині призначеного покарання у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, що призвело до невідповідності призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок м'якості. Ухвалити новий вирок, за яким ОСОБА_10 за ч.1 ст. 309 КК України визначити покарання у виді штрафу в розмірі 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків шляхом повного приєднання невідбутої частини покарання за попереднім вироком Обухівського районного суду Київської області від 05.12.2022, остаточне покарання за цим вироком визначити у виді 5 років позбавлення волі та штрафу в розмірі 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 грн, який на підстав ч.3 ст. 72 КК України виконувати самостійно. В іншій частині вирок суду залишити без змін. Вважає за необхідне, під час апеляційного розгляду дослідити матеріали, які характеризують особу обвинуваченого.
Заступник керівника Київської обласної прокуратури ОСОБА_14 подав зміни до апеляційної скарги, в яких просить скасувати вирок Обухівського районного суду Київської області від 24 вересня 2024 року щодо обвинуваченого ОСОБА_10 . Закрити кримінальне провадження на підставі п.5 ч.1 ст.284 КПК України у зв'язку зі смертю ОСОБА_10 .
Обґрунтовуючи свої апеляційні вимоги зазначає про те, що в ході апеляційного розгляду встановлено, що ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , помер. Встановлений факт смерті ОСОБА_10 та відсутність у матеріалах кримінального провадження будь-яких даних, які б свідчили про необхідність продовження апеляційного розгляду для його реабілітації, унеможливлюють здійснення апеляційного провадження.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів дійшла наступного.
Статтею 404 КПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Частиною 7 статті 284 КПК України, передбачено, що суд постановляє ухвалу про закриття кримінального провадження у випадку, якщо під час судового провадження буде встановлено, зокрема, обставини, передбачені п. 5 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Згідно із п. 5 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається у разі, якщо помер підозрюваний, обвинувачений, крім випадків, якщо провадження є необхідним для реабілітації померлого.
Таким чином, для закриття кримінального провадження на підставі п. 5 ч. 1 ст. 284 КПК України, суд має встановити факт смерті обвинуваченого та відсутність заяв про необхідність реабілітації померлого.
В судовому засіданні Київського апеляційного суду прокурор долучила відповідь на запит прокурора Обухівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_7 , надану Обухівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Обухівському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України за №/22.21-32 на №56/2765ВИХ-26 від 10.04.2026, в якій надано інформацію про відсутність в архіві відділу актового запису про смерть ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Разом з тим, зазначено, що за даними Державного реєстру актів цивільного стану громадян виявлено актовий запис про смерть №439 від 05.03.2025 року, складений виконавчим комітетом Боярської міської ради Фастівського району Київської області на ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Від близьких родичів ОСОБА_10 заяви про реабілітацію померлого у даному провадженні не надходили.
За відсутності підстав для продовження розгляду кримінального провадження щодо 01.08.1981 р.н. для реабілітації померлого, кримінальне провадження підлягає до закриття на підставі п.5 ч.1 ст.284 КПК України.
Статтею 417 КПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції, встановивши обставини, передбачені статтею 284 цього кодексу, скасовує обвинувальний вирок і закриває кримінальне провадження.
Отже, апеляційна скарга заступника керівника Київської обласної прокуратури ОСОБА_8 зі змінами заступника керівника Київської обласної прокуратури ОСОБА_9 підлягає задоволенню, а вирок Обухівського районного суду Київської області від 24 вересня 2024 року щодо обвинуваченого ОСОБА_10 - скасуванню із закриттям кримінального провадження у зв'язку зі смертю обвинуваченого ОСОБА_10 .
Колегія суддів звертає увагу, що апеляційні скарги прокурора Обухівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_7 та заступника керівника Київської обласної прокуратури ОСОБА_8 зі змінамиподані в межах реалізації процесуальних повноважень сторони обвинувачення та спрямовані на перегляд вироку суду першої інстанції.
Разом з тим, на момент розгляду апеляційної скарги прокурора Обухівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_11 встановлено, що обвинувачений ОСОБА_10 - помер. В зазначеній апеляційній скарзі ставиться питання про погіршення становища обвинуваченого, однак, прокурор у зв'язку з вищенаведеними обставинами не змінив вимоги апеляційної скарги.
Зважаючи на викладене, апеляційна скарга прокурора Обухівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_11 задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 417 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні - прокурора Обухівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_7 - залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу заступника керівника Київської обласної прокуратури ОСОБА_8 зі змінами заступника керівника Київської обласної прокуратури ОСОБА_9 - задовольнити.
Вирок Обухівського районного суду Київської області від 24 вересня 2024 року щодо обвинуваченого ОСОБА_10 - скасувати, а кримінальне провадження закрити на підставі п.5 ч.1 ст.284 КПК України у зв'язку зі смертю обвинуваченого.
В іншій частині вирок залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення.
Судді
_______________ _______________ _______________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4