1 УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИСправа № 335/3834/26 1-кс/335/1609/2026
07 травня 2026 року м. Запоріжжя
Слідчий суддя Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , представника власника майна - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Запорізької обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 42025080000000136 від 25.08.2025,
Прокурор 01.05.2026 звернувся до слідчого судді з клопотанням про арешт автомобіля марки «TOYOTA» моделі «VELLFIRE» з реєстраційним номером НОМЕР_1 , тимчасово вилученого слідчим 30.04.2026 під час проведення обшуку у кримінальному провадженні № 42025080000000136 від 25.08.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 204, ч. 1 ст. 199 КК України.
На обґрунтування клопотання прокурор зазначив таке. Слідчим управлінням ГУНП в Запорізькій області здійснюється досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 199, ч. 1 ст. 204 КК України, у кримінальному провадженні № 42025080000000136 від 25.08.2025.
Під час досудового розслідування встановлено, що невстановлені особи упродовж 2023-2024 років на території міста Запоріжжя та Запорізької області здійснюють незаконне придбання з метою збуту, зберігання з цією метою, а також збут і транспортування з метою збуту незаконно виготовлених тютюнових виробів з підробленими марками акцизного податку.
Також встановлено, що до вчинення злочину причетна група осіб у складі ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .
Згідно з наявною інформацією, ОСОБА_6 з корисливих мотивів, спрямованих на отримання неконтрольованого державою прибутку, з порушенням чинного законодавства організував діяльність, пов'язану зі зберіганням, транспортуванням та оптовою реалізацією фальсифікованих тютюнових виробів із підробленими марками акцизного податку України.
Так, до злочинної групи як окрему ланку було залучено як співорганізатора ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , та його сина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_2 .
ОСОБА_8 здійснює транспортування фальсифікованої продукції на автомобілі TESLA MODEL Y білого кольору, державний номерний знак НОМЕР_2 , та на автомобілі TOYOTA VELLFIRE білого кольору, державний номерний знак НОМЕР_1 .
ОСОБА_8 відповідальний за облік фальсифікованої продукції у складських приміщеннях та транспортування її до безпосереднього місця реалізації у торговельні об'єкти.
Зберігання тютюнової продукції здійснюється на території власного домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , та на території автомийки, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 . Торговельний об'єкт, де ОСОБА_9 здійснює безпосередню реалізацію фальсифікованої продукції, знаходиться на території ринку «Анголенко» (перетин вулиці Гоголя та вулиці Базарної у місті Запоріжжя), контейнер № 3, який, згідно з даними безкоштовного картографічного сервісу «Google Maps» (інтернет-ресурсу), має координати: 47.811743, 35.187682.
Вказана інформація повністю підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами, зокрема протоколами за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій, у тому числі телефонними розмовами ОСОБА_9 з іншими фігурантами кримінального провадження про зберігання з метою збуту, а також збут незаконно виготовлених тютюнових виробів.
Під час досудового розслідування проведено негласну слідчу дію - контроль за вчиненням злочину у формі контрольної закупки у торговельній точці (контейнері № 3), що перебуває у користуванні ОСОБА_9 та розташована на території ринку «Анголенко» (перетин вулиці Гоголя та вулиці Базарної у місті Запоріжжя), яка, згідно з даними безкоштовного картографічного сервісу Google - «Google Maps» (інтернет-ресурсу https://www.google.com.ua), обмежена координатами: 47.811745, 35.187671; НОМЕР_3 , НОМЕР_4 ; НОМЕР_5 , НОМЕР_6 ; НОМЕР_7 , НОМЕР_8 . За результатами проведення вказаної негласної слідчої дії неодноразово придбано цигарки без марок акцизного податку, які, згідно з висновками експертизи речовин та виробів, не відповідають вимогам ДСТУ.
Слідчим 30.04.2026 на підставі ухвали слідчого судді Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя від 17.04.2026 у справі № 335/3834/26 (провадження № 1-кс/335/1354/2026) проведено обшук автомобіля TOYOTA VELLFIRE, VIN-код НОМЕР_9 , державний номерний знак НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_8 та перебуває у користуванні ОСОБА_9 .
За результатами проведеного обшуку виявлено та вилучено автомобіль TOYOTA VELLFIRE, VIN-код НОМЕР_9 , державний номерний знак НОМЕР_1 .
Згідно з результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - візуального спостереження за особою, встановлено, що ОСОБА_9 здійснював зберігання з метою збуту, а також транспортування з цією ж метою незаконно виготовлених тютюнових виробів в автомобілі TOYOTA VELLFIRE, VIN-код НОМЕР_9 , державний номерний знак НОМЕР_1 , у зв'язку з чим фактично автомобіль є знаряддям злочину.
З огляду на викладене, вилучений автомобіль є знаряддям злочину та має значення речового доказу у цьому кримінальному провадженні.
З огляду на викладене, з метою забезпечення збереження речових доказів, конфіскації майна як виду покарання та спеціальної конфіскації, для запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження вилученого у ОСОБА_9 під час обшуку автомобіля, прокурор просить накласти на нього арешт.
У судовому засіданні прокурор та слідчий підтримали клопотання про арешт майна та просили його задовольнити.
Також прокурор повідомив, що під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42025080000000136 виявлено факт легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, про що до ЄРДР були внесені відомості 04.05.2026 з правовою кваліфікацією за ч. 1 ст. 209 КК України. Причетність вилучених у ОСОБА_10 грошових коштів до обставин кримінального провадження та законність їх походження перевіряються органом досудового розслідування.
Представник власника майна - адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні проти задоволення клопотання прокурора про арешт майна заперечувала.
Свою позицію представник обґрунтувала такими доводами. Вилучений слідчим автомобіль належить на праві власності ОСОБА_8 , проте фактично був вилучений у його батька - ОСОБА_9 . Під час проведення санкціонованого обшуку безпосередньо в самому автомобілі не було знайдено та не вилучено жодних незаконних предметів чи речовин (тютюнових виробів). Володілець майна ОСОБА_9 не чинив перешкод досудовому розслідуванню та на вимогу слідчого доставив транспортний засіб до місця зберігання арештованих транспортних засобів. На думку представника, оскільки автомобіль вже був ретельно оглянутий і в ньому нічого не знайшли, його подальше перебування та зберігання на майданчику є недоцільним, навіть з огляду на його статус як знаряддя вчинення злочину. Також представник підкреслила, що станом на день розгляду клопотання жодній особі у кримінальному провадженні не повідомлено про підозру. Крім того, не доведено недобросовісність власника майна ( ОСОБА_8 ), що робить посилання прокурора на можливість застосування спеціальної конфіскації передчасними. Автомобіль зберігається на відкритій місцевості, що в умовах збройної агресії та постійних обстрілів створює реальну загрозу його пошкодження або знищення. У разі якщо слідчий суддя дійде висновку про необхідність накладення арешту, представник просила клопотання прокурора задовольнити частково та не позбавляти власника права користування автомобілем, щоб забезпечити належне збереження майна та врахувати потреби власника в умовах воєнного стану.
Заслухавши думку учасників провадження, вивчивши клопотання прокурора, дослідивши додані до нього матеріали досудового розслідування, слідчий суддя доходить таких висновків.
Згідно зі статтями 7, 16 КПК України, загальною засадою кримінального провадження є недоторканність права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження (ч. 1 ст. 131 КПК України). Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна (ч. 2 ст. 131 КПК України). Під час застосування будь-якого заходу забезпечення кримінального провадження має бути забезпечено дотримання прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню (ст. 3 КПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Частиною 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
З метою забезпечення збереження речових доказів арешт може бути накладений на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України (абз. 1 ч. 3 ст. 170 КПК України).
Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, у тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Отже, Кримінальним процесуальним кодексом України передбачено, що арешт на майно з метою збереження речових доказів можливий, коли існує сукупність розумних підстав і підозр вважати, що таке майно є доказом злочину.
З метою забезпечення спеціальної конфіскації арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України. Арешт накладається на майно третьої особи, якщо вона набула його безоплатно або за ціною, вищою чи нижчою за ринкову вартість, і знала або повинна була знати, що таке майно відповідає будь-якій з ознак, передбачених пунктами 1-4 частини першої статті 96-2 Кримінального кодексу України (ч. 4 ст. 170 КПК України).
З метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна (ч. 5 ст. 170 КПК України).
Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна (ч. 11 ст. 170 КПК України).
Відповідно до вимог ст. 173 КПК України, під час вирішення питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу), а також розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Вирішуючи питання про застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, у кожному випадку розгляду відповідних клопотань слідчий суддя повинен: перевіряти наявність об'єктивної необхідності та виправданість такого втручання у права і свободи особи; з'ясовувати можливість досягнення мети, на яку посилається ініціатор клопотання, без застосування цих заходів; враховувати, що обов'язок довести наявність трьох необхідних складових для їх застосування (частина третя статті 132 КПК України) покладається на слідчого та/або прокурора; брати до уваги розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
Слідчим суддею встановлено, що слідчими СУ ГУНП в Запорізькій області здійснюється досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 199, ч. 1 ст. 204, ч. 1 ст. 209 КК України, у кримінальному провадженні № 42025080000000136 від 25.08.2025.
30.04.2026 слідчим під час обшуку автомобіля марки «TOYOTA» моделі «VELLFIRE» з реєстраційним номером НОМЕР_1 вилучено вищезазначений автомобіль.
Аналіз обставин кримінального провадження, викладених у клопотанні прокурора, рапорті оперуповноваженого УСР в Запорізькій області ДСР Національної поліції України, протоколах, складених за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій, дозволяє дійти висновку, що вилучений слідчим під час обшуку автомобіль використовувався для транспортування з метою збуту незаконно виготовлених тютюнових виробів.
Отже, існує сукупність розумних підстав і підозр вважати, що вищезазначений автомобіль є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204 КК України. Майно, яке має ознаки речового доказу, може бути вилучено та арештовано незалежно від того, хто є його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того, чи належить воно підозрюваному чи іншій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховування) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.
Станом на момент розгляду клопотання прокурора про арешт майна жодна особа не набула статусу підозрюваного у кримінальному провадженні. Прокурором не доведено, що майно, на яке він просить накласти арешт, набуто третіми особами безоплатно або за ціною, вищою чи нижчою за ринкову вартість.
З урахуванням вищевикладеного, слідчий суддя доходить висновку, що клопотання прокурора є обґрунтованим в частині застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту зазначеного вище майна з метою забезпечення збереження речових доказів. Арешт майна з метою забезпечення збереження речових доказів є необхідним на цій стадії кримінального провадження, сприятиме досягненню його дієвості, а потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права та свободи його власників або володільців.
Незастосування арешту до вилученого під час обшуку автомобіля може призвести до його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
З урахуванням того, що автомобіль було оглянуто під час обшуку, слідчий суддя вважає, що тимчасове обмеження правомочностей власника та володільця зазначеного автомобіля на відчуження та розпорядження автомобілем буде достатнім для забезпечення дієвості кримінального провадження. Водночас такий спосіб арешту майна є найменш обтяжливим для власника та володільця автомобіля.
Керуючись статтями 131, 132, 170, 172, 173, 175, 369, 372 КПК України, слідчий суддя
Клопотання прокурора про арешт майна - задовольнити.
Накласти арешт на автомобіль марки «TOYOTA» моделі «VELLFIRE», VIN-код НОМЕР_9 , реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_8 , вилучений слідчим 30 квітня 2026 року під час обшуку автомобіля TOYOTA VELLFIRE, VIN-код НОМЕР_9 , державний номерний знак НОМЕР_1 , з позбавленням власника (володільця) вищезазначеного майна права на відчуження та розпорядження вищезазначеним автомобілем до скасування арешту в установленому Кримінальним процесуальним кодексом України порядку.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні під час розгляду питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Слідчий суддя ОСОБА_1