Справа № 758/5571/26
11 травня 2026 року суддя Подільського районного суду міста Києва Будзан Л.Д., ознайомившись з матеріалами цивільної справи за заявою ОСОБА_1 про визнання особи недієздатною, встановлення опіки та призначення опікуна,-
ОСОБА_1 звернулася до Подільського районного суду міста Києва з заявою про визнання особи недієздатною, встановлення опіки та призначення опікуна.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06 квітня 2026 року, головуючим суддею у справі визначено Будзан Л.Д.
Ухвалою Подільського районного суду від 07 квітня 2026 року заяву залишено без руху з підстав, у ній наведених та надано заявнику строк у 5 днів з дня отримання ухвали для усунення вказаних в ухвалі недоліків.
09 квітня 2026 року копію ухвали суду про залишення заяви без руху направлено заявнику на адресу: АДРЕСА_1 , зазначену в заяві, що підтверджується супровідним листом.
24 квітня 2026 року до суду повернулося рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення ОСОБА_1 .
Однак, станом на 11 травня 2026 року, заявником недоліки, визначені в ухвалі суду від 07 квітня 2026 року не усунуто, будь-яких документів суду не надано.
Практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасник цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року, в яких зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Згідно положень ч. 6 ст. 185 ЦПК України про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Ухвалу про повернення позовної заяви може бути оскаржено. Копія позовної заяви залишається в суді.
Частина 7 ст. 185 ЦПК України передбачає, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
За таких обставин, враховуючи те, що заявник у строк, визначений в ухвалі суду не усунув недоліків заяви, а тому, в силу вимог ст. 185 ЦПК України, заяву слід вважати неподаною та повернути заявнику
Керуючись ст. 185 ЦПК України, суддя, -
Заяву ОСОБА_1 про визнання особи недієздатною, встановлення опіки та призначення опікуна, вважати неподаною та повернути заявнику.
Роз'яснити заявнику, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення до Київського апеляційного суду.
У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення такій особи ухвали суду.
Суддя Л.Д. Будзан