14 травня 2026 року м. Дніпросправа № 160/16998/25
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Чабаненко С.В. (доповідач),
суддів: Білак С.В., Юрко І.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.10.2025 в адміністративній справі №160/16998/25 за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Покровської селищної ради про визнання протиправними та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Виконавчого комітету Покровської селищної ради, у якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення Виконавчого комітету Покровської селищної ради від 04.04.2025 року за №А3603343807707350982, реєстраційний номер документу в ЄДЕССБ MUO1:3343-8077-1573-9592, про відмову у видачі містобудівних умов та обмежень, затвердженого Наказом Відділу з питань містобудування, архітектури та енергетичного менеджменту виконавчого комітету Покровської селищної ради від 14.04.2025 року за № 04-МУО Про відмову у наданні містобудівних умов та обмежень для проектування об'єкта будівництва: Про відмову у наданні містобудівних умов та обмежень для проектування об'єкта будівництва: Нове будівництво торгової будівлі та навісу;
- зобов'язати Виконавчий комітет Покровської селищної ради видати ОСОБА_1 містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкта будівництва Нове будівництво торгової будівлі та навісу (місцезнаходження об'єкта: АДРЕСА_1 (земельна ділянка з кадастровим номером - 1224255100:04:001:0294).
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.10.2025 в адміністративній справі №160/16998/25 у задоволенні позову відмовлено.
Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити повністю.
Справу розглянуто в порядку письмового провадження відповідно до приписів ст. 311 КАС України.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Як встановлено судом першої інстанції, та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 , є суборендарем земельної ділянки з кадастровим номером 1224255100:04:001:0294, на підставі договору суборенди земельної ділянки № КР-01/25 від 17.06.2024 року, укладеного з ОСОБА_2 , орендарем цієї земельної ділянки, що зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 25.06.2024 року, номер запису про інше речове право: 53239957, строк дії договору до 10.09.2025 року.
Відповідно до п.1 договору суборенди земельної ділянки, орендар /суборендодавець/ надає, а суборендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, площею: 0,0463 га, кадастровий номер 1224255100:04:001:0294, цільове призначення: для будівництва і обслуговування будівель торгівлі, за адресою: АДРЕСА_1 , р/н ОНМ: 735566412242, запис про інше речове право: 113560115.
Суборендар має право зводити у встановленому законодавством порядку житлові, виробничі, торгівельні, культурно-побутові та інші будинки, будівлі та споруди і об'єкти благоустрою, у тому числі зелені насадження (п. 13 договору суборенди земельної ділянки).
В свою чергу, ОСОБА_2 є користувачем земельної ділянки з кадастровим номером 1224255100:04:001:0294 на підставі договору оренди земельної ділянки, серія та номер: б/н, виданий 14.09.2015 року, видавник: Покровська селищна рада Дніпропетровської області, та свідоцтва про право на спадщину, серія та номер: №1210, виданий 10.06.2024 року, видавник: Васильківська державна нотаріальна контора Дніпропетровської області. Між Покровською селищна рада (орендодавець) та ОСОБА_3 (орендар) було укладено Договір оренди земельної ділянки від 14.09.2015 року, зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 23.09.2015 року, номер запису: 11356015 (надалі за текстом договір оренди земельної ділянки від 14.09.2015 року).
Відповідно до п. 1 договору оренди земельної ділянки від 14.09.2015 року, орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку в межах населеного пункту АДРЕСА_1 на території Покровської селищної ради Покровського району для будівництва та обслуговування будівель торгівлі.
Пунктом 2 Договору оренди земельної ділянки від 14.09.2015 року визначено, що в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,0463 га в межах населеного пункту АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі згідно рішення Покровської селищної ради від 10.09.2015 року № 1314-39/VI.
Кадастровий номер земельної ділянки 1224255100:04:001:0294 (п. 3 договору оренди земельної ділянки від 14.09.2015 року).
Відповідно до п. 7 договору оренди земельної ділянки від 14.09.2015 року, договір укладено терміном до 10.09.2025 року. Після закінчення строку оренди орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж 60 днів до закінчення строку дії договору повідомити орендодавця про намір продовжити його дію.
На підставі свідоцтва про право на спадщину, серія та номер: №1210, виданий 10.06.2024 року, видавник: Васильківська державна нотаріальна контора Дніпропетровської області відбулася заміна сторони Орендаря з ОСОБА_3 на ОСОБА_2 .
28.03.2025 року ОСОБА_1 звернувся до Виконавчого комітету Покровської селищної ради із заявою на видачу містобудівних умов і обмежень.
До вказаної заяви надавалися наступні документи: копія паспорта ОСОБА_1 ; копія РНОКПП ОСОБА_1 ; копія документа, що посвідчує право користування земельною ділянкою (договір суборенди земельної ділянки № КР-01/25 від 17.06.2024 року, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , р/н ОНМ: 735566412242, запис про інше речове право: 113560115); викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000; витяг з Державного земельного кадастру щодо земельної ділянки кадастровий номер: 1224255100:04:001:0294; містобудівний розрахунок, що визначає інвестиційні наміри замовника, який складено ТОВ «Дніпровський проектно-конструкторський технологічний інститут» на замовлення гр. ОСОБА_1 ; Згода суб'єкта персональних даних на обробку його персональних даних.
Проте, 04.04.2025 року Виконавчим комітетом Покровської селищної ради рішенням за № А3603343807707350982, реєстраційний номер документу в ЄДЕССБ MUO1:3343-8077-1573-9592 відмовлено у видачі містобудівних умов та обмежень та зазначено наступне: «На Ваше звернення №AM01:8223-7343-1122-4754 від 28.03.2025 р., щодо видачі містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки 1224255100:04:001:0294 на об'єкт будівництва нове будівництво торгової будівлі та навісу юридична особа Виконавчий комітет Покровської селищної ради (41052631) відмовляє у видачі містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки відповідно до частини 4 статті 29 закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», а саме: невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні». Наказом Відділу з питань містобудування, архітектури та енергетичного менеджменту виконавчого комітету Покровської селищної ради від 14.04.2025 року за №04-МУО «Про відмову у наданні містобудівних умов та обмежень для проектування об'єкта будівництва: «Про відмову у наданні містобудівних умов та обмежень для проектування об'єкта будівництва: «Нове будівництво торгової будівлі та навісу» визначено: « 1. Відмовити у наданні містобудівних умов та обмежень для проектування об'єкта будівництва: «Нове будівництво торгової будівлі та навісу» (місцезнаходження об'єкта: Дніпропетровська обл., Синельниківський район, селище Покровське, вул. Падалки, 117-А (земельна ділянка з кадастровим номером - 1224255100:04:001:0294), на підставі п. 3 ч. 4 ст. 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», у зв'язку з невідповідністю намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні. Відповідно до Генерального плану смт Покровське, затвердженого рішенням Покровської селищної ради від 12.05.2017 року № 179-6/VII вказана земельна ділянка знаходиться за межами «червоних ліній» вулиць та доріг, де будівництво наземних об'єктів житлово-цивільного, промислового призначення чи інших капітальних споруд - забороняється. Відповідно до проекту підоснови «Картографо-топогеодезична основа для розробки (оновлення) містобудівної документації, Генерального плану на території смт Покровське Дніпропетровської області» (рік розроблення стереотопографічна зйомка 2015 р. Система координат - СК-63 та УСК-2000. Масштаб 1:2000), частина вказаної земельної ділянки перебуває на проїжджій частині з покриттям, що суперечить намірам щодо розміщення капітальних споруд. Крім того, заявлені наміри щодо «нового будівництва торгової будівлі та навісу» не відповідають фактичному використанню земельної ділянки. Станом на 14.04.2025 року на цій земельній ділянці вже збудовано автомийку самообслуговування, що за функціональним призначенням суттєво відрізняється від заявлених у поданих документах намірів. Встановлено, що будівництво автомийки самообслуговування здійснено без отримання відповідних дозвільних документів, що відповідно до статті 376 Цивільного кодексу України, Закону України «Про регулювання містобудівна діяльності» та Закону України «Про архітектурну діяльність» вважається самочинним будівництвом. Крім того, збудована автомийка суперечить вимогам ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій», зокрема щодо дотримання санітарно-захисних зон, протипожежних відстаней, а також функціонального зонування територій відповідно до Генерального плану смт Покровське. Згідно з цими нормами, розміщення об'єктів сервісного обслуговування транспорту, таких як автомийки, має здійснюватися з дотриманням встановлених відстаней до житлової забудови, інженерних мереж та інших об'єктів, що гарантує безпеку, комфорт і екологічну збалансованість використання території.»
Не погоджуючись із рішенням Виконавчого комітету Покровської селищної ради від 04.04.2025 року за №А3603343807707350982, реєстраційний номер документу в ЄДЕССБ MUO1:3343-8077-1573-9592, про відмову у видачі містобудівних умов та обмежень, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із частиною 1 статті 10 Закону України від 21.05.1997 № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі - Закон № 280/97-ВР) сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Частиною 2 статті 2 Закону № 280/97-ВР визначено, що місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.
Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» № 3038-VI від 17.02.2011 року встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів (далі - Закон № 3038-VI).
Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 1 Закону № 3038-VI, містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об'єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.
Згідно із статтею 8 Закону № 3038-VI планування територій здійснюється на державному, регіональному та місцевому рівнях відповідними органами виконавчої влади, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування.
Планування та забудова земельних ділянок здійснюється їх власниками чи користувачами в установленому законодавством порядку.
Рішення з питань планування та забудови територій приймаються сільськими, селищними, міськими радами та їх виконавчими органами, районними, обласними радами, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями в межах визначених законом повноважень з урахуванням вимог містобудівної документації.
Згідно зі статтею 19 Закону № 3038-VI детальний план території деталізує положення генерального плану населеного пункту або комплексного плану та визначає планувальну організацію і розвиток частини території населеного пункту або території за його межами без зміни функціонального призначення цієї території.
Детальний план території розробляється за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради з метою визначення планувальної організації, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території, призначених для комплексної забудови чи реконструкції, та підлягає стратегічній екологічній оцінці.
Відповідно до частини четвертої статті 19 Закону № 3038-VI детальний план території визначає: 1) принципи планувально-просторової організації забудови; 2) червоні лінії та лінії регулювання забудови; 3) у межах визначеного комплексним планом, генеральним планом населеного пункту функціонального призначення режим та параметри забудови території, розподіл територій згідно з будівельними нормами; 4) містобудівні умови та обмеження (у разі відсутності плану зонування території) або уточнення містобудівних умов та обмежень згідно із планом зонування території; 5) потребу в підприємствах і закладах обслуговування населення, місце їх розташування; 6) доцільність, обсяги, послідовність реконструкції забудови; 7) черговість та обсяги інженерної підготовки території; 8) систему інженерних мереж; 9) порядок організації транспортного і пішохідного руху; 10) порядок комплексного благоустрою та озеленення, потребу у формуванні екомережі; 11) межі прибережних захисних смуг і пляжних зон водних об'єктів (у разі відсутності плану зонування території).
Детальний план території складається із графічних і текстових матеріалів.
За приписами частини восьмої статті 19 Закону № 3038-VI детальний план території розглядається і затверджується сільською, селищною, міською радою протягом 30 днів з дня його подання.
Детальні плани територій одночасно з їх затвердженням стають невід'ємними складовими генерального плану населеного пункту та/або комплексного плану.
Склад, зміст, механізм розроблення, оновлення, внесення змін та затвердження містобудівної документації на місцевому рівні: комплексного плану просторового розвитку території територіальної громади, генерального плану населеного пункту, детального плану території, а також склад, зміст та порядок розроблення історико-архітектурного опорного плану населеного пункту визначає Порядок розроблення, оновлення, внесення змін та затвердження містобудівної документації, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 1 вересня 2021 р. № 926 (далі за текстом - Порядок №926).
Згідно п.31 Порядку №926 послідовність розроблення та площі територій, для яких розробляються детальні плани територій, визначає відповідний уповноважений орган містобудування та архітектури, а затверджує сільська, селищна, міська рада відповідно до генерального плану населеного пункту або, якщо територія розташована за межами населеного пункту чи у населеному пункті, для якого не розроблено генеральний план населеного пункту, - відповідно до комплексного плану.
Відповідно до п.32 Порядку №926 підставами для прийняття рішення щодо розроблення або внесення змін до детального плану території є:
1) визначення необхідності розроблення детального плану територій у комплексному плані, генеральному плані населеного пункту;
2) реалізація затверджених відповідною сільською, селищною, міською радою програм розроблення містобудівної документації;
3) звернення Кабінету Міністрів України, обласної, районної держадміністрації щодо виникнення державної необхідності розміщення об'єктів державного, регіонального значення;
4) виникнення необхідності розміщення об'єктів, що забезпечують громадські інтереси;
5) необхідність узгодження положень раніше затверджених детальних планів територій з комплексним планом, генеральним планом населеного пункту, дія яких поширюється на територію, на яку поширюється дія детального плану території;
6) необхідність вирішення екологічних та інженерних питань;
7) необхідність реалізації інвестиційних програм і проектів;
8) результати містобудівного моніторингу виконання детального плану території, які містять пропозиції щодо внесення змін до відповідного детального плану території;
9) необхідність формування нових земельних ділянок.
Тобто рішення щодо розроблення детального плану території має прийматися за наявності підстав, вичерпний перелік яких визначено п.32 Порядку №926. Дані обставини свідчать про те, що детального плану території може бути і не розроблено, оскільки рішення про це приймає відповідна сільська, селищна, міська рада за наявності відповідних у неї підстав.
За приписами статті 26 Закону № 3038-VI забудова територій здійснюється шляхом розміщення об'єктів будівництва.
Відповідно до частини 5 статті 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» проектування та будівництво об'єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку:
1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних;
2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи;
3) затвердження проектної документації;
4) виконання підготовчих та будівельних робіт;
5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів;
6) реєстрація права власності на об'єкт містобудування.
Згідно з ч. 1 ст. 29 Закону № 3038-VI, основними складовими вихідних даних є: 1) містобудівні умови та обмеження; 2) технічні умови; 3) завдання на проектування.
Згідно частини 2 статті 29 Закону № 3038-VI фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкта будівництва.
За приписами частини 3 статті 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на підставі містобудівної документації на місцевому рівні на безоплатній основі за заявою замовника (із зазначенням кадастрового номера земельної ділянки), до якої додаються:
1) копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію - у разі, якщо речове право на земельну ділянку не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;
2) копія документа, що посвідчує право власності на об'єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці - у разі, якщо право власності на об'єкт нерухомого майна не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, або згода його власника, засвідчена в установленому законодавством порядку (у разі здійснення реконструкції або реставрації);
3) викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000.
Інформацію про речове право на земельну ділянку, право власності на об'єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці, відомості з Державного земельного кадастру уповноважені органи містобудування та архітектури отримують відповідно до частини восьмої статті 9 Закону України «Про адміністративні послуги».
Для отримання містобудівних умов та обмежень до заяви замовник також додає містобудівний розрахунок, що визначає інвестиційні наміри замовника, який складається у довільній формі з доступною та стислою інформацією про основні параметри об'єкта будівництва.
Цей перелік документів для надання містобудівних умов та обмежень є вичерпним.
Вичерпний перелік підстав для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень визначений у частині 4 статті 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності:
1) неподання визначених частиною третьою цієї статті документів, необхідних для прийняття рішення про надання містобудівних умов та обмежень;
2) виявлення недостовірних відомостей у документах, що посвідчують право власності чи користування земельною ділянкою, або у документах, що посвідчують право власності на об'єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці;
3) невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.
Отже, положення статті 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначають чіткий алгоритм дій розгляду щодо заяв про надання містобудівних умов та обмежень та вичерпний перелік підстав для відмови наданні містобудівних умов та обмежень.
Встановлені у цій справі обставини свідчать, що за результатами розгляду заяви позивача про надання містобудівних умов та обмежень, відповідач повинен був прийняти одне з таких рішень: про надання містобудівних умов та обмежень, або про відмову у наданні містобудівних умов та обмежень із зазначенням конкретної причини такої відмови.
Так, підставою для прийняття 04.04.2025 року Виконавчим комітетом Покровської селищної ради рішення за №А3603343807707350982, реєстраційний номер документу в ЄДЕССБ MUO1:3343-8077-1573-9592 про відмову у видачі містобудівних умов та обмежень є невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.
Досліджуючи питання наявності невідповідності намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні та, як наслідок, правомірності спірного рішення, колегія суддів зазначає наступне.
Так, згідно зі статтею 17 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні та визначає довгострокову стратегію планування та забудови території.
Генеральний план смт. Покровське, затверджений рішенням Покровської селищної ради від 12.05.2017 року № 179-6/VII, чітко визначає «червоні лінії», за межами яких заборонено будівництво капітальних споруд.
Сторонами не заперечується, що запропоноване будівництво знаходиться за межами дозволеної зони згідно з Генеральним планом.
Слід зазначити, що факт укладання договору оренди землі від 14.09.2015 року, тобто до затвердження Генерального плану у 2017 році, не звільняє позивача від обов'язку дотримуватися чинної містобудівної документації. Будь-які нові наміри забудови повинні відповідати Генеральному плану, що діє на момент звернення за містобудівними умовами.
Також слід вказати, що відповідно до проекту підоснови «Картографо-топогеодезична основа для розробки (оновлення) містобудівної документації, Генерального плану на території смт Покровське Дніпропетровської області» (стереотопографічна зйомка 2015 року), частина вказаної земельної ділянки перебуває на проїжджій частині з покриттям. Розміщення капітальних споруд на проїжджій частині є неприпустимим, оскільки створює перешкоди для руху транспорту та пішоходів, а також суперечить нормам безпеки та ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій» (далі ДБН Б.2.2-12:2019), які встановлюють вимоги до функціонального використання територій.
Посилання позивача на цільове призначення земельної ділянки за даними Державного земельного кадастру («землі житлової та громадської забудови» для «будівництва та обслуговування будівель торгівлі») не спростовує факту її часткового розташування на проїжджій частині згідно з містобудівною документацією.
Інформація Державного земельного кадастру відображає загальне цільове призначення, тоді як містобудівна документація деталізує функціональне зонування та обмеження використання території, керуючись при цьому ДБН Б.2.2-12:2019.
Крім того, із матеріалів даної справи убачається, що на момент розгляду заяви позивача, на земельній ділянці вже існувала побудована автомийка самообслуговування, що свідчить про приховування реальних намірів: заявник подав документи на будівництво одного типу об'єкта ("торгова будівля"), але вже реально без будь-яких дозвільних документів збудовано зовсім інший об'єкт, - автомийку.
При цьому, функціональне призначення автомийки суттєво відрізняється від заявленого «нового будівництва торгової будівлі та навісу». Торгова будівля призначена для роздрібної торгівлі, тоді як автомийка для надання послуг з обслуговування автомобілів, що пов'язано з іншими санітарно-гігієнічними, екологічними та містобудівними вимогами.
Таким чином, матеріали справи встановлено невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.
Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо правомірності відмови відповідачем позивачу у видачі містобудівних умов та обмежень, а тому рішення Виконавчого комітету Покровської селищної ради від 04.04.2025 року за №А3603343807707350982, реєстраційний номер документу в ЄДЕССБ MUO1:3343-8077-1573-9592, про відмову у видачі містобудівних умов та обмежень, затвердженого Наказом Відділу з питань містобудування, архітектури та енергетичного менеджменту виконавчого комітету Покровської селищної ради від 14.04.2025 року за № 04-МУО «Про відмову у наданні містобудівних умов та обмежень для проектування об'єкта будівництва: Нове будівництво торгової будівлі та навісу» є правомірним.
Відповідно до приписів статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Доводи апеляційної скарги зводяться виключно до непогодження з оцінкою обставин справи, при цьому порушень норм матеріального чи процесуального права, які б вплинули або змінили цю оцінку, позивачем не зазначено. Також не наведено доводів, які б свідчили про необґрунтованість висновків суду, або неповноту дослідження судом обставин справи.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції вірно встановлено обставини справи та правильно застосовано до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.
Керуючись: пунктом 2 частини 1 статті 315, статтями 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, Третій апеляційний адміністративний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.10.2025 в адміністративній справі №160/16998/25, - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.10.2025 в адміністративній справі №160/16998/25, - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та відповідно п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України касаційному оскарженню не підлягає за виключенням випадків, встановлених цим пунктом.
Головуючий - суддя С.В. Чабаненко
суддя С.В. Білак
суддя І.В. Юрко