Справа №: 398/4746/25
провадження №: 1-кп/398/220/26
Іменем України
"12" травня 2026 р. м. Олександрія
Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченої ОСОБА_4 ,
захисника - адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання захисника ОСОБА_5 про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024120000001372 від 29.11.2024 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.361-2 КК України,
На розгляді Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області перебуває кримінальне провадженні, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024120000001372 від 29.11.2024 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.361-2 КК України, яке вчинено за наступних обставин.
Відповідно до наказу начальника Регіонального сервісного центру МВС в Кіровоградській області № 137 к/п від 16.10.2018 ОСОБА_6 призначено на посаду провідного консультанта - адміністратора територіального сервісного центру №3542.
В подальшому, відповідно до наказу начальника Головного сервісного центру МВС № 2/11/8-кп від 20.02.2024 ОСОБА_6 переведено на посаду адміністратора ТСЦ № 3542 (на правах відділу м. Олександрія, Кіровоградська область) РСЦ ГСЦ МВС у Вінницькій, Черкаській та Кіровоградській областях.
Відповідно до посадової інструкції державного службовця адміністратора ТСЦ № 3542 (на правах відділу м. Олександрія, Кіровоградська область) РСЦ ГСЦ МВС у Вінницькій, Черкаській та Кіровоградській областях затвердженої начальником РСЦС ГСЦ МВС у Вінницькій, Черкаській та Кіровоградській областях від 05.08.2024 ОСОБА_6 зобов'язана забезпечувати відповідно до законодавства та в межах компетенції захист інформації з обмеженим доступом.
Так, відповідно до ст. 1 Закону України «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах»:
Виток інформації - результат дій, внаслідок яких інформація в системі стає відомою чи доступною фізичним та/або юридичним особам, що не мають права доступу до неї.
Доступ до інформації в системі - отримання користувачем можливості обробляти інформацію в системі.
Інформаційна (автоматизована) система - організаційно-технічна система, в якій реалізується технологія обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів.
Інформаційно-телекомунікаційна система - сукупність інформаційних та телекомунікаційних систем, які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле.
Відповідно до ч.1 ст.11 Закону України «Про інформацію», інформація про фізичну особу (персональні дані) відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована.
Частиною 2 ст.11 Закону України «Про інформацію» передбачено, що не допускаються збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та захисту прав людини. До конфіденційної інформації про фізичну особу належать, зокрема, дані про її національність, освіту, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров'я, а також адреса, дата і місце народження.
Відповідно до ч.1 ст.20 Закону України «Про інформацію», за порядком доступу інформація поділяється на відкриту інформацію та інформацію з обмеженим доступом.
Згідно з ч.2 ст.20 Закону України «Про інформацію», будь-яка інформація є відкритою, крім тієї, що віднесена законом до інформації з обмеженим доступом.
Відповідно до ч.1 ст.21 Закону України «Про інформацію» інформацією з обмеженим доступом є конфіденційна, таємна та службова інформація.
Частиною 2 ст.21 Закону України «Про інформацію» визначено, що конфіденційною є інформація про фізичну особу, інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб'єктів владних повноважень, а також інформація, визнана такою на підставі закону. Конфіденційна інформація може поширюватися за бажанням (згодою) відповідної особи у визначеному нею порядку відповідно до передбачених нею умов, якщо інше не встановлено законом.
Стаття 2 Закону України «Про захист персональних даних» визначає персональні дані як відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована.
Відповідно до ч.2 ст.5 Закону України «Про захист персональних даних», персональні дані можуть бути віднесені до конфіденційної інформації про особу законом або відповідною особою.
У свою чергу, згідно з ч.2 ст.11 Закону України «Про захист персональних даних», до конфіденційної інформації про фізичну особу належать, зокрема, дані про її національність, освіту, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров'я, а також адреса, дата і місце народження.
Частиною 6 ст.6 Закону України «Про захист персональних даних» встановлено, що не допускається обробка даних про фізичну особу, які є конфіденційною інформацією, без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
Відповідно до ст.4 Закону України «Про захист інформації в інформаційно- комунікаційних системах» порядок доступу до державних інформаційних ресурсів або інформації з обмеженим доступом, вимога щодо захисту якої встановлена законом, перелік користувачів та їх повноваження стосовно цієї інформації визначаються законодавством.
Пунктами 6, 7 Правил забезпечення захисту інформації в інформаційно- телекомунікаційних системах, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 373 від 29.03.2006, передбачено, що під час обробки службової і таємної інформації користувач повинен забезпечувати її захист від несанкціонованого та неконтрольованого ознайомлення, модифікації, знищення, копіювання, поширення.
Доступ до службової інформації надається тільки ідентифікованим та автентифікованим користувачам. Забезпечення захисту в системі таємної інформації, яка не становить державну таємницю, та конфіденційної інформації здійснюється згідно з вимогами до захисту службової інформації, якщо інше не передбачено законом.
Так, відповідно до Положення про інформаційно-комунікаційну систему «Інформаційний портал Національної поліції України», затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ від 03.08.2017 № 676, інформаційно-комунікаційна система «Інформаційний портал Національної поліції України» (далі - система ІПНП) - сукупність технічних і програмних засобів, призначених для обробки відомостей, що утворюються у процесі діяльності Національної поліції України та її інформаційно-аналітичного забезпечення.
Власником системи ІПНП є Національна поліція України (код ЄДРПОУ 40108578), зареєстрована за юридичною адресою: м. Київ, вул. Богомольця, б. 10.
Користувачами системи ІПНП є посадові особи органів (підрозділів) поліції, яким в установленому порядку надано відповідні права доступу до інформації в системі ІПНП, фізичні особи та інші уповноважені посадові особи суб'єктів ЄІС МВС, яким в установленому порядку надано відповідні права доступу до інформації в ЄІС МВС.
Користувачі системи ІПНП зобов'язані не розголошувати у будь-який спосіб інформацію, яка їм стала відома у зв'язку з виконанням посадових обов'язків, крім випадків, передбачених законом, відповідають за достовірність інформації, що вводиться ними до відповідних інформаційних ресурсів системи ІПНП, та зобов'язані дотримуватися законодавства у сфері захисту інформації.
Інформація, яка належить до державних інформаційних ресурсів не підлягає поширенню та передачі іншим особам, а тому відноситься до інформації з обмеженим доступом.
Інформаційними ресурсами системи ІПНП є інформація, що утворена в процесі діяльності поліції та використовується: для наповнення та підтримки в актуальному стані баз (банків) даних, які входять до ЄІС МВС та визначені ст. 26 Закону України «Про Національну поліцію», для формування баз даних у сфері управлінських відносин, необхідних для виконання покладених на поліцію повноважень, для формування баз даних, необхідних для забезпечення щоденної діяльності поліції, у сфері трудових відносин, фінансового забезпечення, документообігу.
Крім того, ст.11 Закону України «Про захист інформації в інформаційно- комунікаційних системах» передбачено, що особи, винні в порушенні законодавства про захист інформації в системах, несуть відповідальність згідно із законом.
Згідно заявки про надання доступу до Інформаційного порталу Національної поліції України від 22.07.2019 № 3375, ОСОБА_6 надано доступ до Інформаційного порталу Національної поліції України.
При цьому, ОСОБА_6 , розуміючи, що у зв'язку із займаною нею посадою вона має доступ до ІПНП, у тому числі до інформації з обмеженим доступом щодо розшуку осіб, в частині порушення законодавства про мобілізацію, будучи попередженою про недопустимість розголошення відомостей із вказаної інформаційно-телекомунікаційної системи, та знаючи про можливість її притягнення за такі протиправні дії до кримінальної відповідальності, вирішила вчинити злочин у сфері використання електронно-обчислювальних машин (комп'ютерів), систем та комп'ютерних мереж за наступних обставин.
Так, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на вчинення злочину у сфері використання електронно-обчислювальних машин (комп'ютерів), систем та комп'ютерних мереж, ОСОБА_6 стала розповсюджувати за допомогою свого мобільного телефону з номеру мобільного зв'язку НОМЕР_1 , шляхом здійснення телефонних розмов з ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за його номером мобільного зв'язку НОМЕР_2 04.02.2025 в період часу з 09 год. 31 хв. по 09 год 38 хв. останньому конфіденційну інформацію з ІПНП щодо перебування в розшуку, а саме щодо порушення законодавства про мобілізацію громадян ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка одночасно є інформацією з обмеженим доступом, зберігається в автоматизованих системах, що створена та захищена відповідно до чинного законодавства, до якого вона мала доступ у зв'язку з виконанням своїх службових обов'язків.
Так, 04.02.2025 ОСОБА_6 , діючи умисно, будучи адміністратором ТСЦ № 3542 (на правах відділу м. Олександрія, Кіровоградська область) РСЦ ТСЦ МВС у Вінницькій, Черкаській та Кіровоградській областях та перебуваючи на своєму робочому місці у приміщенні ТСЦ № 3542 (на правах відділу м. Олександрія, Кіровоградська область) РСЦ ГСЦ МВС у Вінницькій, Черкаській та Кіровоградській областях за адресою: Кіровоградська область, м. Олександрія, пр. Будівельників, 38, без наявності на це відповідних правових підстав, у порушення вищевказаних нормативних документів, маючи доступ до ІПНП, за допомогою виданого їй персонального логіну та паролю необхідного для входу в інформаційний портал, ідентифіковано через службовий комп'ютер з використанням ІР-адреси НОМЕР_3 увійшла до інформаційного порталу та шляхом відповідного пошуку у період з 09 год. 31 хв. по 09 год. 38 хв. здійснила пошук громадян ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_3 , у зв'язку з чим в неї виник злочинний умисел на несанкціоноване розповсюдження раптово виявленої нею зазначеної конфіденційної інформації про особу з обмеженим доступом.
Одержавши 04.02.2025 р. під час пошуку на монітор службового комп'ютера в електронному вигляді вищезазначену інформацію з обмеженим доступом із ІПНП, створену та захищену відповідно до чинного на момент вчинення кримінального правопорушення законодавства, ОСОБА_6 об 09:36 год. за допомогою свого мобільного телефону з номеру мобільного зв'язку НОМЕР_1 здійснила телефонний виклик на мобільний телефон ОСОБА_7 з номером мобільного зв'язку НОМЕР_2 , якому в ході телефонної розмови несанкціоновано розповсюдила конфіденційну інформацію про осіб шляхом її словесного доведення до співрозмовника щодо відсутності перебування в розшуку, а саме щодо порушення законодавства про мобілізацію громадян ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_3 : «...Ну немає нічого на дядю ОСОБА_10 вчора зняли, типу що він вже не в розшуку...», яка є інформацією з обмеженим доступом, що зберігається в автоматизованій системі «Інформаційний портал Національної поліції України».
Такі дії ОСОБА_4 кваліфіковані, як несанкціоноване розповсюдження інформації з обмеженим доступом, яка зберігається в автоматизованих системах, створеної та захищеної відповідно до чинного законодавства, тобто за ч. 1 ст. 361-2 КК України.
12.05.2026 року до суду надійшло клопотання захисника в якому він просить закрити кримінальне провадження розпочате за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.361-2 КК України, стосовно ОСОБА_4 з підстав, передбачених п.2 ч.1 ст.284 КПК України, звільнивши ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за вчинення вказаного кримінального правопорушення на підставі ст.48 КК України, у зв'язку із зміною обстановки. В клопотанні зазначає, що ОСОБА_4 звинувачують у повідомленні своєму батькові під час приватної розмови інформації щодо відсутності у базах територіального центру комплектування та соціальної підтримки відомостей про перебування їхніх родичів у розшуку. Зазначена інформація була повідомлена в межах особистого сімейного спілкування між близькими родичами. Передача інформації не супроводжувалася жодними діями, спрямованими на її подальше поширення, продаж, передачу стороннім особам або використання з будь-якою протиправною метою. Згідно диспозиції ч.1 ст.361-2 КК України кримінальна відповідальність настає за несанкціонований збут або розповсюдження інформації з обмеженим доступом, яка зберігається в електронно-обчислювальних машинах, автоматизованих системах, комп'ютерних мережах або на носіях такої інформації. Вматеріалах кримінального провадження відсутні дані про те, що зазначені дії спричинили будь-яку шкоду або створили реальну загрозу заподіяння шкоди державним чи суспільним інтересам. Потерпілих у справі немає. У відповідності до ст. 48 КК України особу, яка вперше вчинила кримінальний проступок або нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, може бути звільнено від кримінальної відповідальності, якщо буде визнано, що на час кримінального провадження внаслідок зміни обстановки вчинене діяння втратило суспільну небезпечність або ця особа перестала бути суспільно небезпечною. Обставинами, що підтверджують зміну обстановки є те, що ОСОБА_4 раніше до кримінальної відповідальності не притягувалась, правопорушень не вчиняла, повністю визнала свою провину, усвідомила протиправність своїх дій, щиро шкодує про вчинене, своїми діями не спотворювала обставини справи, чим сприяла встановленню обставин події, не чинила перешкод, звільнилася з попереднього місця роботи, внаслідок чого не має доступу до інформації з обмеженим доступом. Шкоди діями ОСОБА_4 не завдано. За таких обставин ОСОБА_4 перестала бути суспільно небезпечною, у зв'язку з чим підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.361-2 КК України, на підставі ст.48 КК України у зв'язку із зміною обстановки.
У судовому засіданні захисник ОСОБА_5 підтримав подане клопотання про звільнення обвинуваченої ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності у зв'язку із зміною обстановки та закриття кримінального провадження.
Обвинувачена ОСОБА_4 в судовому засіданні визнала себе винуватою по пред'явленому обвинуваченню за ч.1 ст.361-2 КК України, погодилася з викладеними в обвинувальному акті обставинами та зібраними у справі доказами, щиро розкаялася у вчиненому. Повідомила суду, що зробила для себе належні висновки, подала заяву про звільнення з посади адміністратора ТСЦ ще до оголошення їй підозри. Просить задовольнити клопотання захисника, звільнити її від кримінальної відповідальності у зв'язку з із зміною обстановки, кримінальне провадження закрити.
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні проти задоволення клопотання не заперечує, вважає наявними підстави для звільнення обвинуваченої від кримінальної відповідальності за ст.48 КК України.
Вислухавши думку учасників кримінального провадження, суд приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню виходячи з наступного.
ОСОБА_4 обвинувачується в несанкціонованому розповсюдженні інформації з обмеженим доступом, яка зберігається в автоматизованих системах, створеної та захищеної відповідно до чинного законодавства, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 361-2 КК України.
Санкція ч. 1 ст. 361-2 КК України, передбачає покарання у виді штрафу від двох тисяч до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк до двох років.
Відповідно до ст.12 КК України інкриміноване обвинуваченій ОСОБА_4 , кримінальне правопорушення класифікується, як нетяжкий злочини.
Згідно примітки до ст.45 КК України, корупційними кримінальними правопорушеннями вважаються кримінальні правопорушення, передбачені статтями 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, а також кримінальні правопорушення, передбачені статтями 210, 354, 364, 364-1, 365-2, 368 - 369-2 цього Кодексу. Кримінальними правопорушеннями, пов'язаними з корупцією вважаються кримінальні правопорушення, передбачені статтями 366-2, 366-3 цього Кодексу.
Отже, вказане кримінальне правопорушення до корупційних, чи пов'язаних з корупцією кримінальних правопорушень не відноситься.
Пунктом 1 ч.2 ст.284 КПК України визначено, що кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Відповідно до ч.1 ст.285 КПК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
За приписами ч.4 ст.286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Відповідно до ч.3 ст.288 КПК України, суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Підстави звільнення від кримінальної відповідальності, передбачені розділом ІХ КК України.
За змістом ст.44 КК України особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом.
Згідно ст.48 КК України особу, яка вперше вчинила кримінальний проступок або нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, кримінальних правопорушень, пов'язаних з корупцією, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, може бути звільнено від кримінальної відповідальності, якщо буде визнано, що на час кримінального провадження внаслідок зміни обстановки вчинене нею діяння втратило суспільну небезпечність або ця особа перестала бути суспільно небезпечною.
Відповідно до п.7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №12 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» для застосування ст.48 КК України необхідно встановити, що після вчинення певного злочину обстановка змінилася таким чином, що вчинене діяння вже не є суспільно небезпечним. Особу можна визнати такою, що перестала бути суспільно небезпечною, у разі, коли вона сама або обстановка навколо неї зазнала таких змін, що унеможливлюють вчинення нею нового злочину.
Таким чином, під зміною обстановки, внаслідок якої особа, яка вчинила злочин, перестає бути суспільно небезпечною, слід розуміти об'єктивні зміни умов життєдіяльності такої особи, які позитивно і суттєво впливають на неї і свідчать про те, що вона не вчинятиме кримінально караних діянь у майбутньому. Фактами об'єктивної зміни зовнішньої обстановки, яка оточує винного, можуть визнаватися, зокрема: зміна постійного місця проживання і розірвання зв'язків з «кримінальним» оточенням; тяжка хвороба або нещасний випадок, внаслідок чого особа стала інвалідом тощо.
Також, при вирішенні питання про можливість застосування вимог ст. 48 КК України слід враховувати правову позицію, викладену Верховним Судом в постанові від 17.04.2025 року в справі №695/1780/24.
Зокрема, ст. 48 КК України передбачено дві окремі самостійні підстави до звільнення особи від кримінальної відповідальності внаслідок зміни обстановки - коли вчинене особою діяння втратило ознаки суспільної небезпечності або коли ця особа перестала бути суспільно небезпечною.
Втратою діянням суспільно небезпечного характеру є або повна втрата ним суспільної небезпечності, або втрата її в такій мірі, за якої діяння через малозначність не може бути визнане судом кримінальним правопорушенням, оскільки воно не заподіяло і не здатне заподіяти істотну шкоди охоронюваним законом суспільним відносинам (ч.2 ст.11 КК України). Як правило, для кримінальних правопорушень із формальним складом заподіяння істотної шкоди законодавець пов'язує із самим фактом їх вчинення.
Така втрата може мати місце насамперед унаслідок швидких змін у тих чи інших сферах життя суспільства, за яких законодавець не встигає відповідним чином змінити ознаки складу кримінального правопорушення, ухвалити рішення про його декриміналізацію, за умови, що діяння, яке є суспільно небезпечним у момент його вчинення, може втратити цю властивість через зміни, що сталися у суспільстві, державі тощо.
Приписи ст. 48 КК України можуть застосовуватися і в разі, якщо після вчинення кримінального правопорушення обстановка змінилася таким чином, що внаслідок цього особа, яка його вчинила, перестала бути суспільно небезпечною, коли вона сама або обстановка навколо неї зазнали таких змін, що об'єктивно унеможливлюють вчинення цією особою нового кримінального правопорушення.
Встановлення такої обстановки має значення для оцінювання її зміни і впливу на суспільну небезпечність даної особи під час кримінального провадження і з великою долею ймовірності свідчити про те, що ця особа не вчинятиме у майбутньому кримінально караних діянь.
Особу можна визнати такою, що перестала бути суспільно небезпечною, у разі, коли вона сама або обстановка навколо неї зазнала таких змін, що унеможливлюють вчинення нею нового злочину. Такими змінами можуть визнаватись, наприклад: призов особи на військову службу, зміна постійного місця проживання і розірвання зв'язків із кримінальним оточенням, тяжка хвороба або нещасний випадок, унаслідок якого особа стала інвалідом, тощо.
Дотримання умов, передбачених ст.48 КК України, є підставою для звільнення особи від кримінальної відповідальності.
Як встановлено в судовому засіданні ОСОБА_4 раніше до кримінальної відповідальності не притягувалася, вперше вчинила нетяжкий злочин, який не є корупційним чи пов'язаним з корупцією. Згідно наказу №2/31/115-кп від 16.07.2025 року звільнена з посади адміністратора ТСЦ№3542 (на правах відділу, м. Олександрія, Кіровоградської області) регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Вінницькій Черкаській та Кіровоградській областях (філія ГСЦ), за угодою сторін, із припиненням державної служби, тобто втратила доступ до інформації з обмеженим доступом, що унеможливлює вчинення цією особою нового кримінального правопорушення.
Враховуючи наведене, оскільки обстановка навколо обвинуваченої зазнала таких змін, що унеможливлює вчинення нею нового злочину, суд приходить до висновку про можливість звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_4 , за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.361-2 КК України, у зв'язку із зміною обстановки та закриття щодо неї кримінального провадження.
Долю речових доказів по справі необхідно вирішити у відповідності до вимог ст.100 КПК України.
Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувалися.
Матеріальної шкоди кримінальним правопорушенням не завдано.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.
Керуючись ст.48 КК України, ст.ст. 284, 285, 369, 372, 395 КПК України, суд
Клопотання захисника ОСОБА_5 про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024120000001372 від 29.11.2024 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.361-2 КК України - задовольнити.
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , звільнити від кримінальної відповідальності на підставі ст.48 КК України, у зв'язку із зміною обстановки.
Кримінальне провадження, внесене 29.11.2024 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024120000001372 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.361-2 КК України, закрити на підставі п.1 ч.2 ст.284 КПК України, у зв'язку зі звільненням осіб від кримінальної відповідальності.
Речовий доказ у кримінальному провадженні - цифровий носій інформації DVD-R диск з написом «Файл «Запит Петровці.хls», який постановою прокурора від 23.07.2025 року визнаний доказом у даному кримінальному провадженні (том1 а.с.42, 77-78) - зберігати при матеріалах даної справи.
Ухвала може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду через Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області протягом семи днів з дня її проголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Повне судове рішення складено та проголошено о 10-45 год. 13.05.2026 року.
Суддя: ОСОБА_1