14 травня 2026 року
м. Київ
cправа № 910/2780/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Студенець В.І. - головуючий, судді: Бакуліна С.В., Кондратова І.Д.
розглянувши в порядку письмового провадження клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Нерон і партнери"
про ухвалення додаткового рішення
за результатами розгляду касаційної скарги ОСОБА_1
на рішення Господарського суду міста Києва
(суддя - Головіна К.І.)
від 25.09.2025
та постанову Північного апеляційного господарського суду
(головуючий суддя - Пономаренко Є.Ю., судді: Руденко М.А., Барсук М.А.)
від 02.02.2026
у справі № 910/2780/25
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нерон і партнери"
до ОСОБА_1
про стягнення 500 000,00 грн збитків, завданих неправомірними діями керівника товариства,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Нерон і партнери" (далі - ТОВ "Нерон і партнери") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) про стягнення збитків у сумі 500 000,00 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.09.2025 у справі №910/2780/25 позов задоволено повністю, стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Нерон і партнери" 500 000,00 грн збитків, завданих неправомірними діями керівника товариства.
Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 30.10.2025 у справі №910/2780/25 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Нерон і партнери" про розподіл судових витрат задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Нерон і партнери" 15 000, 00 грн - витрат на професійну правничу допомогу, в іншій частині в задоволенні заяви відмовлено.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 02.02.2026 рішення Господарського суду міста Києва від 25.09.2025 у справі №910/2780/25 залишено без змін.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 09.02.2026 додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 30.10.2025 у справі №910/2780/25 залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 29.04.2026 касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 25.09.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.02.2026 у справі №910/2780/25 закрито. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Нерон і партнери" залишено без задоволення, а додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 30.10.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.02.2026 у справі №910/2780/25 - без змін.
Можливість здійснення судом касаційної інстанції розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката після закриття касаційного провадження підтверджена висновком Верховного Суду, викладеним у додатковій ухвалі Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі №927/237/20.
У зазначеній додатковій ухвалі Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду дійшов висновку про те, що для забезпечення принципу господарського судочинства щодо відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення, та забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді у разі подання до неї необґрунтованого позову (необґрунтованої касаційної скарги), витрати на професійну правничу допомогу при прийнятті ухвали про закриття касаційного провадження мають покладатися на сторону, яка допустила необґрунтоване подання касаційної скарги.
До ухвалення Верховним Судом постанови у відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Нерон і партнери" заявило попередній (орієнтовний) розмір витрат на правничу допомогу у справі №910/2780/25 у суді касаційної інстанції в сумі 35 000,00 грн. При цьому у відзиві товариство повідомляло, що докази на підтвердження розміру витрат, які будуть понесені нею за результатами касаційного провадження, будуть надані суду в строки, передбачені статтею 129 Господарського процесуального кодексу України.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Нерон і партнери" у строки передбачені процесуальним законодавством подало до Суду заяву про ухвалення додаткового рішення у справі №910/2780/25 та просить Суд про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу з відповідача на його користь в розмірі 35 000,00 грн.
Пунктом 3 частини першої статті 244 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до частини третьої статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.
Згідно зі статтею 16 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Пунктом 12 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України установлено, що однією із основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Відповідно до частини першої статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (пункт 4 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
За приписами частини третьої статті 27 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
Згідно зі статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Таким чином, адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.
Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.
Така правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21.
Відповідно до статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частин першої - третьої статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Відповідно до частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно із частиною восьмою статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Натомість у частинах п'ятій - сьомій цієї статті Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п'ята статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
У випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо. Схожа правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. (Аналогічний висновок викладено в додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц та в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18).
Також суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов'язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом. (Аналогічний висновок викладено в додатковій постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.02.2022 у справі №925/1545/20).
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу у суді касаційної інстанцій заявником надано:
- копію договору про надання правової (правничої) допомоги №47-24 від 17.07.2024, укладеного між Адвокатським бюро "Вадима Сологуба" та ТОВ "Нерон і партнери";
- копію додаткової угоди №14 від 06.04.2026;
- копію акта наданих послуг №11 від 29.04.2026.
Відповідно до пункту 1.1 клієнт доручає, а адвокат відповідно до чинного законодавства України, приймає на себе зобов'язання в якості правової (правничої) допомоги здійснювати представницькі повноваження, консультації, надавати інші види правової (правничої) допомоги в обсязі та на умовах, встановлених цим договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та всі фактично понесені адвокатом витрати у зв'язку з виконанням договору.
Згідно з пунктом 4.1 гонорар є формою винагороди адвоката за надання правової допомоги клієнту.
На визначення розміру гонорару адвоката впливають строки вирішення спірних правовідносин, ступінь складності справи, обсяг правових послуг необхідних для досягнення бажаного результату та належного виконання окремих доручень клієнта. Обсяг правової допомоги враховується при визначенні обґрунтованого розміру гонорару (пункт 4.2 договору).
Відповідно до пункту 4.3 договору розмір основного гонорару погоджується сторонами у специфікаціях.
За умовами пункту 1 додаткової угоди № 14 від 06.04.2026 сторони дійшли згоди внести доповнення до пункту 4.1 розділу 4 договору а саме: за правову допомогу, що надається адвокатом, клієнт сплачує адвокату гонорар в наступному порядку: 35 000,00 грн надання правової допомоги у Касаційному господарському суді у складі Верховного Суду у справі №910/2780/25 за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 25.09.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.02.2026.
Відповідно до акта наданих послуг №11 від 29.04.2026 виконавцем були виконані наступні роботи (надані такі послуги):
- аналіз касаційної скарги ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 25.09.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.02.2026 у справі №910/2780/25; аналіз судової практики - 5 000,00 грн;
- підготовка відзиву на касаційну скаргу у справі №910/2780/25 - 25 000,00 грн;
- участь у судовому засіданні у справі №910/2780/25 у Верховному Суді - 2 500,00 грн.
Вивчивши документи, надані позивачем з метою обґрунтування витрат на правничу допомогу, Верховний Суд, з-поміж іншого, враховує, що виокремлення аналізу та вивчення касаційної скарги та аналіз судової практики як самостійних видів послуг є необґрунтованим, оскільки вказані послуги охоплюються підготовкою відзиву.
При цьому колегія суддів також зазначає, що на стадії касаційного розгляду правова позиція позивача вже була сформована. Доказів додаткового комплексного та всебічного вивчення юридичної природи спірних правовідносин не надано.
Заявлення до стягнення витрат на участь адвоката у судовому засіданні, колегія суддів визнає виправданим, оскільки участь у судовому засіданні не є формальною присутністю в ньому, а супроводжується підготовкою адвоката до цього засідання, витрачанням часу на дорогу до судового засідання та у зворотному напрямку, його очікуванням та безпосередню участю в судовому засіданні (аналогічний висновок викладено у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.01.2024 у справі №9901/459/21).
Отже, враховуючи положення статей 86, 123, 126, 129 Господарського процесуального кодексу України, дослідивши докази, надані позивачем на підтвердження судових витрат, а також беручи до уваги предмет спору, характер спірних правовідносин у даній справі, зміст відзиву до касаційної скарги, який полягає у незмінності правової позиції, підтриманої адвокатом у судах попередніх інстанцій, зважаючи на принципи диспозитивності та змагальності господарського судочинства, критерії реальності, співмірності та розумності судових витрат, колегія суддів вважає таким, що відповідатиме обставинам цієї справи часткове задоволення заяви ТОВ "Нерон і партнери" про ухвалення додаткового судового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу у суді касаційної інстанції у розмірі 17 500,00 грн.
Крім того, Суд враховує, що стягнення витрат на професійну правничу допомогу не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються, і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (постанова Верховного Суду від 24.01.2022 у справі № 911/2737/17).
Керуючись статтями 123, 124, 126, 129, 244, 315 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Нерон і партнери" про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі №910/2780/25 задовольнити частково.
2. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Нерон і Партнери" (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 21, офіс 501, ідентифікаційний код 36351411) витрати на професійну правничу допомогу в суді касаційної інстанції в сумі 17 500 (сімнадцять тисяч п'ятсот) грн 00 коп.
3. В іншій частині в задоволенні заяви відмовити.
4. Доручити Господарському суду міста Києва видати наказ.
Додаткова постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною та не підлягає оскарженню.
Головуючий В. Студенець
Судді С. Бакуліна
І. Кондратова