вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,
e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua
"14" травня 2026 р. м. Рівне Справа № 918/698/25
Господарський суд Рівненської області у складі судді Бережнюк В.В., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід-Паливо" про розстрочення виконання судового рішення у справі
за позовом керівника Здолбунівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Мізоцької селищної ради Рівненського району Рівненської області
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід-Паливо"
про стягнення 488 146,38 грн безпідставно збережених коштів
Секретар судового засідання Мамчур А.Ю.
Представники:
від прокуратури Ковальчук І.Л.
від позивача не з'явився
від відповідача Ярмольчук В.С., Сай М.О.
На розгляді Господарського суду Рівненської області перебував позов керівника Здолбунівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Мізоцької селищної ради Рівненського району Рівненської області до ТОВ "Захід-Паливо" про стягнення 488 146,38 грн - безпідставно збережених коштів за несплату орендних платежів.
Рішенням від 18 листопада 2025 року позов задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід-Паливо" на користь Мізоцької селищної ради безпідставно збережені кошти у розмірі 488 146 (чотириста вісімдесят вісім) грн 38 коп. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід-Паливо" на користь Рівненської обласної прокуратури судовий збір у розмірі 5 857 (п'ять тисяч вісімсот п'ятдесят сім) грн 76 коп.
Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 23 березня 2026 року рішення Господарського суду Рівненської області від 18.11.2025 р. у справі № 918/698/25 залишено без змін.
На виконання судового рішення видано накази від 08.04.2026.
06 травня 2026 року від представника ТОВ "Захід-Паливо" надійшла заява про розстрочення виконання судового рішення, у якій просить суд розстрочити виконання рішення Господарського суду Рівненської області від 18.11.2025 року, у справі № 918/698/25, терміном на один рік шляхом сплати щомісячно 1/12 частини боргу.
Ухвалою від 06.05.2026 призначено розгляд заяви у судовому засіданні на 14 травня 2026 р. на 10:00 год.
11.05.2026 від представника ТОВ "Захід-Паливо" адвоката Ярмольчука Віталія Сергійовича надійшла заява про участь у засіданні у режимі відеоконференції. Ухвалою від 11.05.2026 заява адвоката задоволена.
12.05.2026 від Мізоцької селищної ради надійшла заява про розгляд справи без участі її представника.
13.05.2026 від Здолбунівської окружної прокуратури надійшли заперечення на заяву про розстрочення виконання рішення, у якій просить відмовити у задоволенні заяви. Вважає її необгрунтованою.
14.05.2026 від представника ТОВ "Захід-Паливо" адвоката Ярмольчука В.С. надійшли додаткові пояснення.
У судовому засіданні 14.05.2026 представник заявника підтримав подану заяву, просив розстрочити виконання рішення Господарського суду Рівненської області від 18.11.2025 року, у справі № 918/698/25, терміном на один рік шляхом сплати щомісячно 1/12 частини боргу.
Представник прокуратури заперечив проти розстрочення виконання рішення.
У судове засідання 14.05.2026 представник позивача не прибув. Суд враховує заяву Мізоцької селищної ради про розгляд справи без участі представника.
ТОВ "Захід-Паливо" заяву про розстрочку виконання судового рішення обґрунтовує тим, що відповідач не здійснює підприємницьку діяльність. Не користується ні Нафтобазою №2, ні земельною ділянкою. Ці обставини пов'язані з тим, що з 24.02.2022 в Україні запроваджено воєнний стан, що спричинив об'єктивні ускладнення в роботі органів ДЗК, ДРРП і органів місцевого самоврядування, а також обмеження логістики і діяльності підприємств паливної інфраструктури; процес відведення і реєстрації земельних прав припав саме на цей період, що позивач опосередковано визнає датами документів (20.01.2022 проект, 29.06.2022 реєстрація в ДЗК). Фактичне використання майнового комплексу не здійснювалося та не здійснюється у зв'язку з воєнними ризиками, перебоями енергопостачання, мобілізаційними та безпековими обмеженнями, що позбавляло можливості повноцінної господарської експлуатації нафтобази та генерування доходу для сплати платежів. З початку активних воєнних дій рф неодноразово запускало ракети у паливні об'єкти. Так поруч були знищені бочки для зберігання палива у м.Дубно та м.Смига. Нафтобаза №2 розташована поруч населеного пункту Мізоч. Її обсяги для зберігання палива перевищують ті, які були знищені. А тому її експлуатація могла поставити в небезпеку ціле селище Мізоч Рівненського району Рівненської області. В зв'язку з цим було прийнято рішення не здійснювати господарську діяльність. ТОВ "Захід-Паливо" не отримало та не оримує жодної копійки прибутку від експлуатації нафтобази.
Такі істотні обставини позбавляють відповідача одноразово сплатити суму боргу, в разі їх стягнення. Адже в товариства навіть не відкриті банківські рахунки. Відсутні оборотні кошти.
Розглянувши заяву про розстрочення рішення суду від 18.11.2025, оцінивши подані докази, суд дійшов висновку про наявність підстав для її часткового задоволення. При цьому суд керувався наступним.
Статтею 124 Конституції України встановлено, що судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України.
За змістом ч.1 ст. 18 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Згідно з ч.1 ст. 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення від 13.12.2012 №18-рп/2012) невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини рішення від 25.04.2012 року №11-рп/2012).
Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Частиною 4 вказаної статті передбачено, що вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Норми ст. 331 ГПК України не містять конкретного переліку обставин для відстрочення виконання судового рішення, а лише встановлюють критерії для їх визначення, надаючи суду в кожному конкретному випадку вирішувати питання про їх наявність з урахуванням усіх обставин справи. Підставою для застосування правил цієї норми є виняткові обставини, що перешкоджають належному виконанню судового рішення в господарській справі, ускладнюють його виконання або роблять неможливим.
В аспекті даного питання суд враховує, що за висновками Конституційного Суду України, викладеними в рішенні від 26.06.2013 №5-пр/2013 у справі №1-7/2013, підставою для застосування розстрочки виконання судового рішення є наявність об'єктивних обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення. До таких обставин належать, зокрема, скрутне матеріальне становище боржника, наявність загрози банкрутства юридичної особи боржника, стихійне лихо, інші надзвичайні події, тощо.
Отже, підставою для розстрочення виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.
У згаданому рішенні Конституційного Суду України також зазначено, що розстрочка (відстрочка) виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника.
Питання про розстрочення виконання рішення суду повинно вирішуватися із дотриманням балансу інтересів сторін. Необхідною умовою задоволення заяви про розстрочення виконання рішення суду є з'ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, а тому повинні досліджуватися та оцінюватися доводи та заперечення як позивача, так і відповідача.
Таким чином, лише комплексне дослідження усіх доводів заявника за наявності відповідних доказів надає суду можливість застосувати розстрочку виконання рішення суду. Для надання розстрочки виконання судового рішення, суд встановлює у кожному конкретному випадку чи є у наявності обставини, що ускладнюють чи роблять неможливим виконання рішення у справі.
При цьому, ГПК України не визначено переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнення його виконання, у зв'язку з чим суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини і за наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення чи унеможливлюють його, господарський суд має право, зокрема, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови. Відстрочення або розстрочення виконання рішення, ухвали, постанови, зміна способу та порядку їх виконання допускаються у виняткових випадках і залежно від обставин справи.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч.1 ст.73 ГПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
ТОВ "Захід-Паливо" заяву про розстрочку виконання судового рішення обґрунтовує тим, що спірна заборгованість утворилась внаслідок несплати орендної плати за користування земельною ділянкою, кадастровим номером 5622655400:01:001:1058, на якій розміщено майновий комплекс Нафтобаза №2, який відповідачем не використовується.
Ці обставини пов'язані з тим, що з 24.02.2022 в Україні запроваджено воєнний стан, що спричинив об'єктивні ускладнення в роботі органів ДЗК, ДРРП і органів місцевого самоврядування, а також обмеження логістики і діяльності підприємств паливної інфраструктури; процес відведення і реєстрації земельних прав припав саме на цей період, що відповідач не заперечує.
Отож, фактичне використання майнового комплексу не здійснювалося та не здійснюється у зв'язку з воєнними ризиками, перебоями енергопостачання, мобілізаційними та безпековими обмеженнями, що позбавляло можливості повноцінної господарської експлуатації нафтобази та генерування доходу для сплати у т.ч. податків.
Крім того, зазначає, що Нафтобаза №2 розташована поруч населеного пункту Мізоч, тому її експлуатація могла поставити в небезпеку ціле селище
Таким чином, відповідач не отримав та не отримує прибутку від експлуатації нафтобази, що підтверджує наступними доказами: копіями фінансових документів, копією довідки з ДПС про відсутність банківського рахунку, копіями довідок ПрАТ "Рівнеобленерго", акту звірки.
Такі істотні обставини позбавляють відповідача одноразово сплатити суму боргу у разі їх стягнення, адже в товариства не відкриті банківські рахунки, відсутні оборотні кошти.
Оцінивши дані обставини суд враховує, що відомим є той факт, що з 24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п.20 ч.1 ст. 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" Президентом України підписаний Указ № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", який затверджено Законом України 2102-ІХ від 24.02.2022.
Воєнний стан в Україні введено з 5:30 год. 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
В подальшому дія воєнного стану неодноразово продовжувалася, зокрема, триває і станом на момент розгляду заяви про розстрочення виконання рішення.
Статтею 1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" встановлено, що воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Так, введення з 24.02.2022 воєнного стану неодмінно впливає на спроможність своєчасного виконання судових рішень, проте не лише для бюджетних установ, підприємств та організацій, а також і в значній мірі для фізичних осіб-підприємців та підприємств, товариств тощо, які в певній мірі втратили можливості повноцінно проводити свою господарську діяльність.
Зібрані у справі докази вказують, що дійсно, відповідачем у своїй господарській діяльності не використовується майно, розташоване на спірній земельній ділянці, стягнення орендної плати за яку було предметом спору.
Суд враховує, що така ситуація спричинена введенням в Україні воєнного стану та сферою діяльності відповідача, зокрема обслуговування майнового комплексу Нафтобаза №2, експлуатація якого, за даних умов, ставить у небезпеку селище Мізоч.
Отож, суд вважає встановленими обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, що свідчить про наявність підстав для розстрочення виконання рішення.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2019 у справі №916/190/18 зазначено, що розстрочення або відстрочення виконання судового рішення не є правоперетворюючим судовим рішенням. Саме розстрочення впливає лише на порядок примусового виконання рішення, а природа заборгованості за відповідним договором є незмінною.
Таким чином, розстрочення або відстрочення виконання судового рішення не змінює цивільне або господарське зобов'язання, у тому числі в частині строків його виконання. Натомість таке розстрочення або відстрочення унеможливлює примусове виконання судового рішення до спливу строків, визначених судом.
У постанові від 10.09.2020 у справі №817/1383/18 Верховний Суд підкреслив, що інститут розстрочення та відстрочення виконання рішення суду впроваджений саме з метою забезпечення повного виконання рішення суду та є допоміжним процесуальним актом (документом) реагування суду на перешкоди, які унеможливлюють або ускладнюють виконання його рішення. Конституційний Суд України зазначав, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначені у законі дії, спрямовані на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.
Отже, враховуючи причини, що не дозволяють виконати рішення суду в повному обсязі одразу після набрання ним законної сили, враховуючи матеріальні інтереси сторін та інші обставини справи, суд вважає за доцільне застосувати процесуальний інструмент у вигляді розстрочення виконання рішення, який забезпечить інтерес стягувача щодо поступового погашення суми заборгованості в розумні строки та дозволить боржнику виконати свій обов'язок щодо погашення заборгованості з урахуванням його становища.
При цьому, розстрочення виконання рішення у даній справі не порушить баланс інтересів сторін, а саме досягнення мети виконання судового рішення при максимальному дотриманні співмірності негативних наслідків для боржника з інтересом кредитора.
Вирішуючи питання щодо строку розстрочення, суд враховує нормативні приписи ч.5 ст. 331 ГПК України, згідно з якою розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
За практикою Європейського Суду з прав людини в окремих справах проти України було встановлено, що короткі затримки, менші ніж один рік, не вважаються настільки надмірними, щоб піднімати питання про порушення п.1 ст. 6 Конвенції (див. "Корнілов та інші проти України", заява №36575/02, ухвала від 07.10.2003; тривалість виконання - вісім місяців).
Враховуючи, що датою ухвалення судового рішення є 18.11.2025, річний термін розстрочення, про який клопоче відповідач не може перевищувати 18.11.2026, включно.
Відтак суд дійшов висновку про можливість часткового задоволення заяви ТОВ "Захід-Паливо" і доцільність розстрочення виконання рішення Господарського суду Рівненської області від 18.11.2025 шляхом сплати відповідачем з 31.05.2026 по 18.11.2026, включно, рівними частинами щомісячно по 69 735,20 грн (7 платежів).
Суд звертає увагу відповідача на те, що у даному випадку розстрочується сплата боргу, стягнутого за рішенням від 18.11.2025 у розмірі 488 146,38 грн.
Керуючись ст. 234, 235, 331 ГПК України, суд
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід-Паливо" від 05.05.2026 про розстрочення виконання рішення задовольнити частково.
2. Розстрочити виконання рішення Господарського суду Рівненської області від 18.11.2025 у справі №918/698/25 на 7 (сім) місяців рівними частинами, зі щомісячною оплатою коштів кожного місяця відповідно до наступного графіка погашення заборгованості:
до 31.05.2026 - 69 735,20 грн;
до 18.06.2026 - 69 735,20 грн;
до 18.07.2026 - 69 735,20 грн;
до 18.08.2026 - 69 735,20 грн;
до 18.09.2026 - 69 735,20 грн;
до 18.10.2026 - 69 735,20 грн;
до 18.11.2026 - 69 735,18 грн.
3. У решті вимог заяву відповідача залишити без задоволення.
Ухвала суду від 14.05.2026 є невід'ємною частиною рішення Господарського суду Рівненської області від 18.11.2025 у справі №918/698/25.
Стягувач: Мізоцька селищна рада (вул. Тараса Якимчука, 12, смт Мізоч, Рівненська обл., Рівненський р-н, 35740, код ЄДРПОУ 38012494)
Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю "Захід-Паливо" (вул. Вокзальна, 1, с-ще Мізоч, Рівненський р-н, Рівненська обл., 35740 код ЄДРПОУ 44301632)
Ухвала суду набрала законної сили 14.05.2026. Ухвала суду може бути оскаржена до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку та у строки, встановлені статтями 254-257 та п.17.5 розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Бережнюк В.В.