вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"29" квітня 2026 р. Справа № Б8/065-12 (911/552/23)
за позовом 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна українська спілка", в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Демчана Олександра Івановича, м. Київ
2) Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України", м. Київ
до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Листван", Київська область, Києво-Святошинський район, с. Хотів
2) Громадянина України ОСОБА_1 , Київська область, Васильківський район, с. Іванковичі
3) Товариства з обмеженою відповідальністю "Статусхаус", Київська область, Бучанський район, м. Буча
4) Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітрус ЛТД", м. Київ
5) Громадянина України ОСОБА_2 , м. Київ
6) Громадянки України ОСОБА_3 , м. Тернопіль
7) Громадянки України ОСОБА_4 , м. Харків
8) Товариства з обмеженою відповідальністю "Одесторг", м. Одеса
9) Компанії "Велгевос Ентерпрайзес Лімітед" (Velgevos Enterprises Limited), Кіпр (Cyprus)
10) Громадянина України ОСОБА_5 , м. Київ
11) Громадянина України ОСОБА_6 , м. Київ
12) Компанії "Ліджн Трейдінг Лімітед" (Ligion Trading Limited), Кіпр (Cyprus)
за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-2 Громадянина України ОСОБА_7
за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-6 Громадянина України ОСОБА_8
за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів-6, 7 Громадянина України ОСОБА_9
за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів Товариства з обмеженою відповідальністю "Маєток-Сервіс"
Товариства з обмеженою відповідальністю "Сантехсервіс"
про витребування з чужого незаконного володіння майна та визнання недійсними договорів іпотеки
Суддя Лопатін А.В.
за участю секретаря судового засідання Єрьоміч О.А.
за участю представників згідно з протоколом судового засідання.
Обставини справи:
У провадженні господарського суду Київської області перебуває справа № Б8/065-12 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Маєток-Сервіс" про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна українська спілка", провадження в якій порушено ухвалою суду від 12.06.2012 р. (суддя Скутельник П.Ф.).
Постановою господарського суду Київської області від 20.10.2014 р. визнано банкрутом ТОВ "Будівельна українська спілка", відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Горбача С.Ф. (суддя Скутельник П.Ф.).
Ухвалою господарського суду Київської області від 06.08.2015 р. суддею Лопатіним А.В. прийнято справу № Б8/065-12 до провадження.
Наразі триває ліквідаційна процедура ТОВ "Будівельна українська спілка", повноваження ліквідатора банкрута виконує арбітражний керуючий Ткачук О.В.
21.02.2023 р. до суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна українська спілка", в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Демчана Олександра Івановича (позивач-1), та Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" (позивач-2) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Листван" (відповідач-1), Громадянина України ОСОБА_1 (відповідач-2), Товариства з обмеженою відповідальністю "Статусхаус" (відповідач-3), Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітрус ЛТД" (відповідач-4), Громадянина України ОСОБА_2 (відповідач-5), Громадянки України ОСОБА_3 (відповідач-6), Громадянки України ОСОБА_4 (відповідач-7), Товариства з обмеженою відповідальністю "Одесторг" (відповідач-8), Компанії "Велгевос Ентерпрайзес Лімітед" (Velgevos Enterprises Limited), (відповідач-9), Громадянина України ОСОБА_5 (відповідач-10), Громадянина України ОСОБА_6 (відповідач-11), Компанії "Ліджн Трейдінг Лімітед" (Ligion Trading Limited) (відповідач-12) про витребування майна з чужого незаконного володіння та визнання недійними договорів.
01.03.2023 р. до суду надійшла заява позивача про забезпечення наведеного позову, в якій він просив суд вжити заходи забезпечення позову про витребування майна з чужого незаконного володіння та визнання недійсними договорів, а саме: накладення арешту на майно, що є предметом спору та заборону вчинення будь-яких реєстраційних дій щодо такого майна.
Ухвалою господарського суду від 03.03.2023 р. заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна українська спілка" та Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" б/д, б/н (вх. № 30/23, 01.03.2023 р.) про забезпечення позову задоволено частково; вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно та заборонено будь-яким суб'єктам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно (виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській, Севастопольській радах, міським, районним, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям, акредитованим суб'єктам, державним реєстраторам речових прав на нерухоме майно), вчиняти будь-які дії (у тому числі реєстраційні дії та дії в межах виконавчого провадження та дії у межах справ про банкрутство), спрямовані на зміну власника, передачу майна у заставу, іпотеку, оренду тощо, або дії, які можуть призвести до зміни власника, в тому числі дії, які можуть призвести до поділу, виділу часток, зміни опису, технічних характеристик, в тому числі - площі щодо нерухомого майна; в іншій частині в задоволенні заяви ТОВ "Будівельна українська спілка" та АТ "Державний експортно-імпортний банк України" про забезпечення позову відмовлено.
Рішенням господарського суду Київської області від 06.11.2024 р. у справі № Б8/065-12 (911/552/23) позов задоволено; витребувано з незаконного володіння відповідачів на користь позивача нерухоме майно, а також стягнуто з відповідачів на користь позивача суму сплаченого судового збору.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 17.09.2025 р. у справі № Б8/065-12 (911/552/23) апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Одесторг", Товариства з обмеженою відповідальністю "Листван", Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітрус ЛТД", ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_5 залишено без задоволення; рішення господарського суду Київської області від 06.11.2024 р. у справі № Б8/065-12 (911/552/23) залишено без змін.
14.10.2025 р. через систему "Електронний суд" від ліквідатора банкрута (Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна українська спілка", позивач-1) надійшла заява б/н від 14.10.2025 р. про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою суду від 03.03.2023 р. у справі № Б8/065-12 (911/552/23).
15.10.2025 р. через систему "Електронний суд" від Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" (позивач-2) надійшла заява б/н від 15.10.2025 р. про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою суду від 03.03.2023 р. у справі № Б8/065-12 (911/552/23).
Ухвалою господарського суду від 17.10.2025 р. розгляд питання щодо прийняття до розгляду заяви ліквідатора банкрута - Ткачука Олександра Вікторовича б/н від 14.10.2025 р. про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою суду від 03.03.2023 р. у справі № Б8/065-12 (911/552/23), та заяви Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" б/н від 15.10.2025 р. про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою суду від 03.03.2023 р. у справі № Б8/065-12 (911/552/23), призначено на 21.10.2025 р.
20.10.2025 р. через систему "Електронний суд" від відповідача-1 надійшло клопотання про відкладення вирішення питання щодо розгляду заяв позивачів про скасування заходів забезпечення позову до повернення матеріалів судової справи до господарського суду Київської області.
У судовому засіданні 21.10.2025 р. оголошено перерву до 29.10.2025 р.
27.10.2025 р. через систему "Електронний суд" від відповідача-1, відповідача-4 та відповідача-8 надійшли клопотання про відкладення вирішення питання щодо розгляду заяв позивачів про скасування заходів забезпечення позову до повернення матеріалів судової справи до господарського суду Київської області.
28.10.2025 р. через систему "Електронний суд" від позивача-2 надійшли додаткові пояснення.
У судовому засіданні 29.10.2025 р. оголошено перерву до 05.11.2025 р.
31.10.2025 р. через систему "Електронний суд" від позивача-2 надійшли додаткові пояснення.
Ухвалою господарського суду від 05.11.2025 р. відкладено вирішення питання про прийняття до розгляду заяви ліквідатора банкрута Ткачука Олександра Вікторовича від 14.10.2025 р. та заяви Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" від 15.10.2025 р. про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою суду від 03.03.2023 р. у справі № Б8/065-12 (911/552/23) до повернення матеріалів справи № Б8/065-12 (911/552/23) до господарського суду Київської області.
Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 04.03.2026 р. касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітрус ЛТД", ОСОБА_5 , Товариства з обмеженою відповідальністю "Одесторг", ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю "Листван" залишено без задоволення, рішення господарського суду Київської області від 06.11.2024 р. та постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.09.2025 р. у справі № Б8/065-12 (911/552/23) в частині задоволення позовних вимог до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітрус ЛТД", ОСОБА_5 , Товариства з обмеженою відповідальністю "Одесторг", ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю "Листван" залишено без змін.
25.03.2026 р. матеріали справи було повернуто до господарського суду Київської області.
Ухвалою господарського суду від 27.03.2026 р. розгляд питання щодо прийняття до розгляду заяви ліквідатора банкрута - Ткачука Олександра Вікторовича б/н від 14.10.2025 р. про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою суду від 03.03.2023 р. у справі № Б8/065-12 (911/552/23) та заяви Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" б/н від 15.10.2025 р. про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою суду від 03.03.2023 р. у справі № Б8/065-12 (911/552/23) призначено на 22.04.2026 р.
30.03.2026 р. через канцелярію господарського суду представником ТОВ "Одесторг" подано заяву про перегляд судового рішення господарського суду від 06.11.2024 р. за нововиявленими обставинами та клопотання про витребування доказів.
02.04.2026 р. через канцелярію господарського суду представником ТОВ "Листван" подано заяву про перегляд судового рішення господарського суду від 06.11.2024 р. за нововиявленими обставинами, яка в прохальній частині містить клопотання про зупинення виконання рішення та клопотання про витребування доказів.
06.04.2026 р. через систему "Електронний суд" від представника ТОВ "Одесторг" надійшло клопотання про зупинення виконання судового рішення.
08.04.2026 р. через систему "Електронний суд" від представника АТ "Державний експортно-імпортний банк України" надійшло заперечення проти клопотання про зупинення виконання судового рішення.
09.04.2026 р. через систему "Електронний суд" від представника ТОВ "Одесторг" надійшло клопотання про долучення документів.
Ухвалою господарського суду від 14.04.2026 р. відкрито провадження про перегляд рішення господарського суду Київської області від 06.11.2024 р. у справі № Б8/065-12(911/552/23) за нововиявленими обставинами, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи, судове засідання з розгляду заяви ТОВ "Одесторг" про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, розгляд клопотання ТОВ "Одесторг" про зупинення виконання судового рішення та розгляд клопотання ТОВ "Одесторг" про витребування доказів, судове засідання з розгляду заяви ТОВ "Листван" про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, розгляд клопотання ТОВ "Листван" про зупинення виконання судового рішення та розгляд клопотання ТОВ "Листван" про витребуваня доказів призначено на 22.04.2026 р.
20.04.2026 р. через систему "Електронний суд" від представника АТ "Державний експортно-імпортний банк України" надійшли пояснення-заперечення на заяви ТОВ "Одесторг" та ТОВ "Листван" про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.
20.04.2026 р. через систему "Електронний суд" від ліквідатора банкрута - арбітражного керуючого Ткачука О.В. надійшла заява-заперечення на заяви ТОВ "Одесторг" та ТОВ "Листван" про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.
22.04.2026 р. розгляд справи не відбувся у зв'язку з оголошенням повітряної тривоги у м. Києві та, відповідно, наявністю загрози життю, здоров'ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів, з урахуванням введення указом Президента України від 24.02.2022 р. № 64/2022 воєнного стану в Україні, а також того, що відповідно до статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Ухвалою господарського суду від 22.04.2026 р. розгляд питання щодо прийняття до розгляду заяви ліквідатора банкрута - Ткачука Олександра Вікторовича б/н від 14.10.2025 р. про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою суду від 03.03.2023 р. у справі № Б8/065-12 (911/552/23) та заяви Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" б/н від 15.10.2025 р. про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою суду від 03.03.2023 р. у справі № Б8/065-12 (911/552/23), розгляд заяви ТОВ "Одесторг" про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, розгляд клопотання ТОВ "Одесторг" про зупинення виконання судового рішення та розгляд клопотання ТОВ "Одесторг" про витребування доказів, розгляд заяви ТОВ "Листван" про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, розгляд клопотання ТОВ "Листван" про зупинення виконання судового рішення та розгляд клопотання ТОВ "Листван" про витребування доказів призначено на 29.04.2026 р.
У судове засідання з'явилися ліквідатор банкрута, представники позивачів та представники відповідачів (ТОВ "Листван", ТОВ "Одесторг" та ТОВ "Вітрус ЛТД"), інші учасники справи, належним чином повідомлені про місце, дату та час проведення судового засідання у судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили.
Судом враховано, що у своїх рішеннях Європейський суд неодноразово наголошував, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Суд також враховує правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену у рішенні від 03.04.2008 р. у справі "Пономарьов проти України", згідно з якою сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
При цьому на осіб, які беруть участь у справі, покладається обов'язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду і не допускати свідомих маніпуляцій та ухилень від отримання інформації про рух справи.
В силу вимог частини першої ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Судом враховано, що неявка належним чином повідомлених про місце, дату та час судового засідання учасників судового процесу, що не забезпечили свою явку у судове засідання, не перешкоджає проведенню судового засідання.
Розглянувши матеріали, проаналізувавши докази, повно та всебічно з'ясувавши обставини справи, суд
встановив:
В матеріалах справи містяться заяви відповідачів - ТОВ "Одесторг" та ТОВ "Листван" про перегляд рішення господарського суду Київської області від 06.11.2024 р. у справі № Б8/065-12 (911/552/23) за нововиявленими обставинами.
Вказані заяви обґрунтовані, за твердженням заявників, наявністю істотних для правильного вирішення спору обставин, які існували на момент розгляду справи та ухвалення рішення, однак не були встановлені судом, а також не були і не могли бути відомі заявникам під час розгляду справи по суті.
Так, рішенням господарського суду Київської області від 06.11.2024 р., залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 17.09.2025 р. та постановою Верховного Суду від 04.03.2026 р., задоволено позов ТОВ "Будівельна українська спілка" та АТ "Державний експортно-імпортний банк України", зокрема, шляхом витребування з володіння ТОВ "Одесторг" та ТОВ "Листван" належного їм нерухомого майна, а також визнання недійсними укладених між ними договорів іпотеки.
За змістом вказаного рішення, у частині вимог до зазначених відповідачів суд виходив із того, що спірне майно вибуло з володіння ТОВ "Будівельна українська спілка" внаслідок проведення 10.08.2015 р. аукціону, який суд визнав недійсним, а також із встановленого ланцюга переходу права власності, пов'язаності набувачів майна, безоплатного характеру його подальшого набуття та наявності ознак недобросовісності у діях відповідачів.
Водночас, як стверджують заявники, після ухвалення зазначеного рішення їм стало відомо про обставини, встановлені в межах кримінального провадження № 12015100010004393, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05.05.2015 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною п'ятою ст. 191 КК України, а також кримінальної справи № 752/10511/16-к за обвинуваченням арбітражного керуючого Горбача С.Ф., які, на їх думку, мають істотне значення для правильного вирішення даного спору.
Зокрема, заявники зазначають, що з матеріалів вказаного кримінального провадження їм стало відомо про накладення ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 03.08.2015 р. арешту на майно ТОВ "Будівельна українська спілка", у тому числі на об'єкти нерухомості, які в подальшому стали предметом спірних правовідносин, та про скасування такого арешту ухвалою цього ж суду від 05.10.2017 р. у порядку статті 174 КПК України.
При цьому заявники наголошують, що, за наявними у них відомостями, записи про арешт відповідного майна були внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно після проведення аукціону 10.08.2015 р., що, на їх думку, має значення для оцінки правомірності його проведення.
Також, як зазначається у заявах, ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 05.10.2017 р., постановленою за результатами розгляду клопотання переможця аукціону ТОВ "Ріел Естейт Компані", встановлено, що аукціон було проведено з дотриманням вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також що заставодержатель - ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" - надавав згоду на реалізацію цілісного майнового комплексу боржника із визначенням переліку майна, яке є предметом іпотеки.
Крім того, заявники посилаються на те, що у межах кримінального провадження № 12015100010004393 АТ "Державний експортно-імпортний банк України" (позивача-2) визнано потерпілим та заявлено цивільний позов щодо відшкодування шкоди, завданої, за версією сторони обвинувачення, внаслідок дій арбітражного керуючого при відчуженні майна ТОВ "Будівельна українська спілка".
За твердженням заявників, матеріали обвинувального акта у кримінальній справі № 752/10511/16-к містять обставини, відповідно до яких відчуження майна на аукціоні 10.08.2015 р. відбулося за заниженою вартістю та внаслідок дій арбітражного керуючого Горбача С.Ф., який, за версією обвинувачення, діяв без належного погодження з кредитором та в інтересах окремих осіб, зокрема покупця - ТОВ "Ріел Естейт Компані".
Разом з тим заявники зазначають, що у межах даної господарської справи позивач обґрунтовував позовні вимоги іншими обставинами, зокрема посилаючись на недобросовісність подальших набувачів майна, у той час як у кримінальному провадженні відповідальність за неправомірне відчуження майна покладається на арбітражного керуючого та окремих інших осіб, без зазначення ТОВ "Одесторг" та ТОВ "Листван" як таких, що набули майно недобросовісно.
На думку заявників, така різниця у фактичних обставинах та правових позиціях свідчить про наявність суперечностей у доводах позивача та має істотне значення для оцінки правомірності вибуття майна з володіння боржника та подальшого його набуття.
Також заявники звертають увагу на те, що кримінальне провадження № 12015100010004393 та судовий розгляд у справі № 752/10511/16-к тривають протягом тривалого часу, у їх межах досліджуються обставини проведення аукціону 10.08.2015 р., дії арбітражного керуючого, а також питання заподіяння шкоди кредитору, що, на їх переконання, підтверджує істотність таких обставин для правильного вирішення спору у даній справі.
Окремо заявники зазначають, що вони не були учасниками зазначеного кримінального провадження, не мали доступу до його матеріалів та об'єктивно не могли знати про наведені обставини під час розгляду справи судом. Про існування відповідних відомостей їм стало відомо лише після ухвалення рішення від 06.11.2024 р. за результатами моніторингу Єдиного державного реєстру судових рішень та офіційної інформації про призначення кримінальної справи до судового розгляду.
Додатково ТОВ "Одесторг" посилається на обставини, пов'язані з участю окремих фізичних осіб у діяльності товариства, зазначаючи, що встановлена судом пов'язаність із ОСОБА_10 сама по собі не свідчить про недобросовісність товариства, оскільки вказана особа не мала вирішального впливу на прийняття рішень щодо набуття спірного майна, а її дії, відповідно до відомостей іншого кримінального провадження, були спрямовані на досягнення особистої майнової вигоди та не пов'язані з інтересами товариства.
Таким чином, за твердженням ТОВ "Одесторг" та ТОВ "Листван", наведені обставини, встановлені з матеріалів кримінального провадження та судового розгляду у кримінальній справі, є нововиявленими у розумінні статті 320 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вони існували на момент розгляду справи, не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі заявникам, а їх врахування могло б вплинути на висновки суду щодо правомірності вибуття спірного майна та добросовісності його набуття.
Крім того, разом із заявами про перегляд рішення за нововиявленими обставинами ТОВ "Одесторг" та ТОВ "Листван" подано клопотання про витребування доказів, які є аналогічними за змістом.
У зазначених клопотаннях заявники, посилаючись на положення статей 80, 81 Господарського процесуального кодексу України, зазначають про неможливість самостійного отримання відповідних доказів та просять суд витребувати у Голосіївського районного суду міста Києва копії матеріалів кримінальної справи № 752/10511/16-к у межах кримінального провадження № 12015100010004393 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною п'ятою статті 191 КК України, щодо арбітражного керуючого Горбача С.Ф., зокрема обвинувальний акт та цивільний позов АТ "Державний експортно-імпортний банк України".
В обґрунтування клопотань заявники зазначають, що вказані матеріали стосуються обставин відчуження майна ТОВ "Будівельна українська спілка" на аукціоні 10.08.2015 р. та, на їх думку, підтверджують обставини, які є підставою для перегляду рішення за нововиявленими обставинами. При цьому заявники вказують, що не є учасниками відповідного кримінального провадження та не мають доступу до його матеріалів, незважаючи на вжиті заходи щодо їх отримання, зокрема направлення адвокатських запитів та звернення із заявами про ознайомлення з матеріалами справи.
У зв'язку з викладеним заявники просять суд витребувати зазначені матеріали як такі, що, на їх думку, мають істотне значення для розгляду заяв про перегляд судового рішення.
Щодо заявлених клопотань про витребування доказів, суд зазначає таке.
Заявники обґрунтовують подані клопотання неможливістю самостійного отримання копій матеріалів кримінальної справи № 752/10511/16-к, посилаючись на наявне листування з Голосіївським районним судом м. Києва, з якого вбачається, що їх звернення не було розглянуто у зв'язку з перебуванням відповідної справи у провадженні конкретного судді.
Водночас сам по собі факт ускладнення доступу до матеріалів справи не є достатньою підставою для їх витребування судом у розумінні положень статті 81 Господарського процесуального кодексу України.
Суд звертає увагу, що заявниками не наведено належного обґрунтування того, які саме обставини, що входять до предмета доказування у даній справі, можуть бути підтверджені витребуваними матеріалами кримінального провадження, а також яким чином такі матеріали впливають на вирішення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.
Крім того, судом вже надавалась оцінка подібним доводам, і в рішенні господарського суду Київської області від 06.11.2024 р. у справі № Б8/065-12 (911/756/23) встановлено, що матеріали кримінальної справи № 752/10511/16-к не належать до предмета доказування у відповідних правовідносинах та не впливають на висновки суду щодо суті спору.
З огляду на викладене, з урахуванням відсутності належного обґрунтування значення витребуваних доказів для вирішення спору, а також беручи до уваги вже надану судом оцінку таким обставинам, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заявлених клопотань про витребування доказів.
Також із заявами про перегляд рішення за нововиявленими обставинами ТОВ "Одесторг" та ТОВ "Листван" подано аналогічні за змістом клопотання про зупинення виконання рішення господарського суду Київської області від 06.11.2024 у справі № Б8/065-12 (911/552/23).
У зазначених клопотаннях заявники посилаються на те, що оскаржуваним рішенням, залишеним без змін судами апеляційної та касаційної інстанцій, зокрема витребувано належне їм нерухоме майно, що створює підстави для зміни права власності на таке майно у разі його виконання.
Заявники стверджують, що у випадку задоволення заяв про перегляд рішення за нововиявленими обставинами відповідно до положень статті 325 Господарського процесуального кодексу України такі судові рішення втратять законну силу, однак у разі їх попереднього виконання це може призвести до фактичного вибуття майна з їх володіння.
При цьому заявники вказують, що у разі переходу права власності на спірне майно до інших осіб, а також у разі подальшого його відчуження, відновлення порушених прав вимагатиме звернення до суду з новими позовами та доведення недобросовісності набувачів, що істотно ускладнить або зробить неможливим ефективний захист їх прав.
На думку заявників, з метою недопущення таких наслідків та забезпечення ефективного захисту їх прав на мирне володіння майном, існують обґрунтовані підстави для зупинення виконання рішення суду в частині, що стосується відповідного заявника, до вирішення заяв про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.
Також заявники зазначають, що запропонований ними захід є тимчасовим, не вплине на виконання рішення в іншій частині та спрямований виключно на збереження існуючого стану правовідносин до вирішення питання щодо перегляду судового рішення.
У зв'язку з викладеним заявники просять суд зупинити виконання рішення господарського суду Київської області від 06.11.2024 р. у справі № Б8/065-12 (911/552/23) в частині задоволення позовних вимог до кожного з них до розгляду заяв про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.
Позивачі, в свою чергу, заперечували проти задоволення клопотань про зупинення виконання судового рішення.
Зокрема, позивачі вказували, що рішення господарського суду Київської області від 06.11.2024 р. у справі № Б8/065-12 (911/552/23) набрало законної сили, було залишене без змін судами апеляційної та касаційної інстанцій, а відтак є обов'язковим до виконання на всій території України відповідно до вимог Конституції України та Господарського процесуального кодексу України.
Крім того, на думку позивачів, чинне процесуальне законодавство не передбачає повноважень суду першої інстанції щодо зупинення виконання судового рішення на стадії перегляду за нововиявленими обставинами, а наведені заявниками норми права не регулюють такого процесуального механізму.
Також позивачі зазначали, що сам факт подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не свідчить про його незаконність та не може бути підставою для зупинення виконання, оскільки це суперечить принципу правової визначеності та обов'язковості судових рішень.
З огляду на викладене, позивачі вважають клопотання про зупинення виконання судового рішення необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.
Щодо заявлених клопотань про зупинення виконання судового рішення, суд зазначає таке.
Відповідно до положень Господарського процесуального кодексу України, процесуальний механізм зупинення виконання судового рішення має чітко визначений законом характер та застосовується у випадках, прямо передбачених цим Кодексом.
Так, згідно положень ст. 332 ГПК України суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.
Таким чином, наведеними нормами прямо визначено, що повноваження щодо зупинення виконання судового рішення надані саме суду касаційної інстанції та виключно на стадії касаційного перегляду.
Водночас норми Господарського процесуального кодексу України, які регулюють порядок перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами, не містять положень, що передбачали б можливість зупинення виконання судового рішення у зв'язку з поданням відповідної заяви.
Крім того, заявниками не наведено належних та достатніх доводів на підтвердження необхідності застосування такого заходу, а також не обґрунтовано наявності виключних обставин, які б зумовлювали відступ від принципу обов'язковості судового рішення, що набрало законної сили.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення заявлених клопотань про зупинення виконання судового рішення.
Надалі, після вирішення поданих учасниками справи процесуальних клопотань, суд переходить до розгляду по суті доводів заявників щодо наявності нововиявлених обставин, а також заперечень інших учасників справи з цього приводу.
Так, ліквідатор ТОВ "Будівельна Українська Спілка" арбітражний керуючий Ткачук О.В. та Акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" у поданих запереченнях просять відмовити у задоволенні заяв ТОВ "Одесторг" та ТОВ "Листван" про перегляд рішення господарського суду Київської області від 06.11.2024 р. у справі № Б8/065-12 (911/552/23) за нововиявленими обставинами.
В обґрунтування своїх заперечень зазначають, що рішення суду від 06.11.2024 р. є законним та обґрунтованим, набрало законної сили, було предметом перегляду в апеляційному та касаційному порядку та залишено без змін.
При цьому вказують, що заяви про перегляд фактично ґрунтуються на посиланнях на наявність кримінальних проваджень № 12015100010004393 та № 12020000000001258, а також на матеріали кримінальної справи № 752/10511/16-к, які, за твердженням заявників, нібито підтверджують нові істотні обставини у справі.
Разом з тим, на думку ліквідатора та АТ "Укрексімбанк", наведені доводи не відповідають ознакам нововиявлених обставин, визначеним статтею 320 ГПК України, оскільки не є фактичними обставинами, що спростовують висновки суду, а фактично зводяться до переоцінки доказів та посилання на нові документи, які існували або могли бути відомі сторонам під час розгляду справи.
Зокрема, заявники посилаються на матеріали кримінального провадження щодо можливих неправомірних дій окремих осіб у межах ліквідаційної процедури, однак, як зазначають позивачі, рішенням суду від 06.11.2024 р. у цій же справі вже встановлено, що зазначені матеріали не стосуються предмета доказування, у зв'язку з чим було відмовлено у їх витребуванні як таких, що не мають значення для вирішення спору.
Також зазначають, що заявниками не доведено, що наведені ними обставини існували на час розгляду справи у розумінні статті 320 ГПК України, не були і не могли бути їм відомі, а також є істотними та здатними вплинути на висновки суду щодо недійсності правочинів та витребування спірного майна.
На переконання ліквідатора та АТ "Укрексімбанк", фактично заяви ТОВ "Одесторг" та ТОВ "Листван" спрямовані на повторну оцінку встановлених судом обставин щодо незаконності вибуття майна з власності боржника та добросовісності набуття цього майна, що виходить за межі інституту перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами.
З урахуванням викладеного ліквідатор та АТ "Укрексімбанк" вважають заяви ТОВ "Одесторг" та ТОВ "Листван" необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Надаючи оцінку наведеним доводам та запереченням, суд, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заяви, дослідивши матеріали справи та надані докази в їх сукупності, дійшов висновку, що зазначені у заявах про перегляд рішення господарського суду Київської області від 06.11.2024 р. у справі № Б8/065-12 (911/552/23) обставини не відповідають критеріям нововиявлених у розумінні ст. 320 ГПК України, у зв'язку з чим підстави для задоволення заяв відсутні.
Так, порядок звернення до суду із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами визначено Розділом Глави 3 ГПК України.
Відповідно до частини першої статті 320 ГПК України рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
За приписами частини другої статті 320 ГПК України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.
Відповідно до частини першої ст. 321 ГПК України заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подано:
1) з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 320 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про існування обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення;
2) з підстави, визначеної пунктом 2 частини другої статті 320 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли вирок (ухвала) у кримінальному провадженні набрав (набрала) законної сили;
3) з підстави, визначеної пунктом 3 частини другої статті 320 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням, яким скасовано судове рішення, що стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду;
4) з підстави, визначеної пунктом 1 частини третьої статті 320 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня офіційного оприлюднення відповідного рішення Конституційного Суду України;
5) з підстави, визначеної пунктом 2 частини третьої статті 320 цього Кодексу, - особою, стосовно якої постановлено рішення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, не пізніше тридцяти днів з дня, коли така особа дізналася або могла дізнатися про набуття цим рішенням статусу остаточного;
6) з підстави, визначеної пунктом 3 частини третьої статті 320 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли вирок у кримінальному провадженні набрав законної сили.
Перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами є важливою гарантією захисту прав і свобод людини, зокрема, у сфері господарського судочинства. Перегляд судових рішень, які набрали законної сили, є додатковим засобом забезпечення законності судового рішення і є резервним механізмом захисту прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб і забезпечення справедливого та ефективного здійснення правосуддя.
Перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами також є особливим видом провадження. На відміну від перегляду судового рішення в порядку апеляційного та касаційного оскарження, підставою такого перегляду не є недоліки розгляду справи судом (незаконність та/або необґрунтованість судового рішення, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники судового розгляду не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї. Метою перегляду справи за нововиявленими обставинами є не ревізія судових рішень або усунення судових помилок, а лише перегляд уже розглянутої справи з урахуванням обставин, про існування яких стало відомо після ухвалення судового рішення (постанова Великої Палати Верховного Суду від 30.06.2020 р. у справі № 19/028-10/13).
Перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою стадією судового процесу (факультативна стадія), під час якої суд, що ухвалив судове рішення, після набрання ним законної сили переглядає його з ініціативи осіб, які брали участь у справі, або осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки у зв'язку з виявленням істотних обставин, що існували, але не були їм відомі на час вирішення справи.
Інститут перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами вже по своїй природі передбачає конфлікт між принципом "правової визначеності" та "правом на справедливий суд", але останній (з урахуванням того ж принципу "правової визначеності", в аспекті чіткості судового процесу та винятковості переліку і вимог до обставин, що можуть виступати як нововиявлені) має пріоритет.
Законодавство, в тому числі і ГПК, не містить визначення поняття "нововиявлені обставини", проте за своєю юридичною суттю нововиявлені обставини - це юридичні факти (фактичні обставини) справи які передбачені нормами права і тягнуть виникнення, зміну або припинення правовідносин; які мають істотне значення для вирішення справи по суті; існували в період первинного провадження і ухвалення судового акта, але не були і не могли бути відомі ні сторонам, ні третім особам, їхнім представникам, іншим учасникам господарського процесу, ні суду, за умови виконання ними всіх вимог закону для об'єктивного, повного і всебічного розгляду справи та ухвалення законного й обґрунтованого судового рішення. Якби нововиявлена обставина була відома суду під час винесення судового акта, то вона обов'язково вплинула б на остаточні висновки суду.
До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте). Близька за змістом правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2021 р. у справі № 901/424/18, від 27.05.2020 р. у справі № 802/2196/17-а, від 30.08.2022 р. у справі № 904/5417/18.
Сталість такого підходу Верховного Суду також підтверджується послідовно викладеною правовою позицією Великої Палати Верховного Суду в постанові від 27.05.2020 р. у справі № 802/2196/17-а, відповідно до якої нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх врахування судового рішення. До нововиявлених обставин належать факти об'єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного розв'язання спору.
Нововиявленими є обставини, які: входять до предмета доказування у відповідній справі; обґрунтовують вимоги або заперечення сторін; можуть вплинути на висновки суду про права й обов'язки її учасників або мають інше істотне значення для правильного вирішення спору; існували на час розгляду справи, рішення в якій переглядається; спростовують фактичні дані, покладені в основу такого рішення; не були встановлені, коли суд ухвалював це рішення; не були та об'єктивно не могли бути відомі на час розгляду справи особі, яка звертається із заявою про перегляд рішення; стали відомими тільки після його ухвалення (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.01.2019 р. у справі № 127/10129/17, провадження № 14-549зц18).
Тож, нововиявлена обставина - це юридичний факт, який передбачений нормами права і тягне виникнення, зміну або припинення правовідносин; юридичний факт, що має істотне значення для правильного вирішення даної конкретної справи. Якби нововиявлена обставина була відома суду під час винесення судового акта, то вона обов'язково вплинула б на остаточні висновки суду; юридичний факт, який існував на момент звернення заявника до суду з позовом і під час розгляду справи судом; юридичний факт, який не міг бути відомий ані особі, яка заявила про це в подальшому, ані суду, що розглядав справу.
Водночас нововиявленими можуть бути визнані лише істотно значимі, суттєві обставини, тобто такі обставини, вплив яких на суть справи та винесене рішення може потягнути за собою скасування рішення суду та винесення іншого рішення, такі, що ставлять під сумнів або спростовують висновки суду, покладені в основу прийнятого судового рішення.
Саме істотність для справи є однією із визначальних ознак обставин, що можуть бути визнані нововиявленими у справі.
Крім цього, суд зазначає, що законом не передбачено здійснення перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами у повному обсязі. Отже, господарський суд переглядає судове рішення за нововиявленими обставинами лише в тих межах, в яких ці обставини впливають на суть рішення.
Результат перегляду повинен випливати з оцінки доказів, зібраних у справі, і встановлення господарським судом на основі цієї оцінки наявності або відсутності нововиявлених обставин, визначення їх істотності для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.
Відповідно до частини четвертої ст. 320 ГПК України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами:
1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи;
2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
Велика Палата Верховного Суду та Верховний Суд у постановах послідовно сформулювали правові висновки, що не є нововиявленими обставинами, зокрема:
- нові обставини, які виникли або змінилися після ухвалення судом рішення, новий доказ або нове обґрунтування позовних вимог чи заперечень проти позову; не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювали суди під час розгляду справи (пункт 6.38 постанови Великої Палати Верховного Суду у справі № 901/819/18 від 14.04.2021 р., а також подібні правові висновки, що викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.05.2021 р. у справі № 752/4995/17, постанові Верховного Суду від 12.04.2022 р. у справі № 904/3923/20);
- обставини, які ґрунтуються на переоцінці доказів, які вже оцінив суд у процесі розгляду справи; крім того, судове рішення не можна переглядати у зв'язку з нововиявленими обставинами у разі, якщо обставини, передбачені частиною другою статті 423 ЦПК України, відсутні, а також якщо обставини, визначені частиною другою статті 423 ЦПК України, були або могли бути відомі заявникові на час розгляду справи (пункти 27-28 постанови Великої Палати Верховного Суду у справі № 127/10129/17 від 22.01.2019 р.);
- викладені в іншій справі висновки суду щодо обставин справи (оцінка доказів), юридична оцінка обставин справи в іншій справі та правові підстави рішення суду або його мотиви на предмет застосування норм права в іншій справі; не вважаються нововиявленими обставинами нові докази, виявлені після постановлення рішення суду, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах (правова позиція, викладена в постановах Верховного Суду від 27.08.2019 р. у справі № 920/1077/16, від 15.01.2020 р. у справі № 916/24/17);
- обставини, які виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, касаційній скарзі або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, не можуть визнаватися нововиявленими; до того ж не вважається нововиявленими обставини зміна правової позиції суду в інших подібних справах (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.05.2020 р. у справі № 802/2196/17-а);
- ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі; обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими (постанова Великої Палати Верховного Суду від 09.06.2022 р. у справі № 901/230/20).
Таким чином, перегляд рішення за нововиявленими обставинами є спеціально встановленою процедурою і є можливим лише за умови наявності підстав для такого перегляду, встановлених ГПК України, та за умови дотримання порядку і строку подання заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, встановлених ГПК України.
Прийняття заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не означає обов'язкового скасування чи зміни рішення, що переглядається. Результат перегляду повинен випливати з оцінки доказів, зібраних у справі, і встановлення господарським судом на основі цієї оцінки наявності або відсутності нововиявлених обставин, визначення їх істотності для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.
При перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову (частина п'ята статті 320 ГПК України).
Предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, тобто те, по відношенню до чого позивач просить у суду захисту. Разом з тим підстава позову - це ті фактичні обставини, на яких позивач обґрунтовує свої вимоги. Фактичні обставини, викладені позивачем в позовній заяві, згодом в процесі розгляду справи набувають форму доказів, які можуть оскаржуватися відповідачем. Підставою позову виступають також і правові норми, на які посилається позивач в підтвердження своїх вимог.
Окрім того, під час вирішення питань щодо правової природи юридичних фактів як нововиявлених обставин та їх істотності необхідно керуватися правилами статті 86 ГПК України.
Необхідно розрізняти нововиявлені обставини та нові докази, якими такі обставини можуть підтверджуватися. Нові докази самі по собі не можуть слугувати підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами. Підставою для такого перегляду є наявність істотної обставини, яка існувала на момент ухвалення рішення, залишалася невідомою сторонам і могла суттєво вплинути на його результат. Якщо ж обставина виникла або змінилася після ухвалення рішення і не пов'язана із заявленими вимогами, вона є новою, але не нововиявленою. Процесуальні недоліки розгляду справи, такі як неповне встановлення фактів, не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть стати підставою для перегляду рішення в апеляційному або касаційному порядку. Таку правову позицію Верховний Суд викладав у постановах від 21.02.2018 р. у справі № 454/3003/14-ц та від 18.12.2019 р. у справі № 904/1775/18.
Відповідно до сформованої судової практики, нововиявленою обставиною визнається лише той факт, який був невідомий сторонам і суду на момент ухвалення рішення, і який при врахуванні міг би змінити результати розгляду справи. Для перегляду судового рішення необхідно підтвердити, що раніше наявні докази не давали можливості встановити цю обставину, а її виявлення є вирішальним для справи. Цю позицію відображено, зокрема, у п. 27-34 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Праведная проти росії" від 18.11.2004 р., а також у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 10.03.2020 р. по справі № 921/96/18.
Таким чином, лише факти, що існували на момент ухвалення судового рішення, залишалися невідомими сторонам і могли істотно вплинути на його результати, можуть бути підставою для перегляду за нововиявленими обставинами. Будь-яке повторне подання доказів, що були відомі учасникам або могли бути заявлені під час первісного розгляду, не відповідає критеріям нововиявленості і не може слугувати підставою для перегляду рішення.
Так, наведені у заявах ТОВ "Одесторг" та ТОВ "Листван" доводи зводяться до посилань на матеріали кримінального провадження № 12015100010004393 (справа № 752/10511/16-к) щодо ліквідатора Горбача С.Ф., зокрема на обставини, викладені в обвинувальному акті та цивільному позові АТ "Укрексімбанк", а також до тверджень про суперечливу позицію банку у цьому провадженні, і посилань ТОВ "Одесторг" на кримінальне провадження № 12020000000001258 (справа № 522/4619/23) щодо колишнього керівника товариства Маркунтовича В.Ф.
Разом з тим, суд дійшов висновку, що наведені заявниками обставини не відповідають критеріям нововиявлених обставин у розумінні статті 320 Господарського процесуального кодексу України.
Як вбачається з матеріалів справи, обставини, пов'язані з кримінальним провадженням № 12015100010004393, були відомі учасникам справи та неодноразово ставали предметом дослідження під час розгляду спору по суті. Зокрема, 10.05.2023 р. у справі № Б8/065-12 (911/756/23) один із відповідачів звертався до суду з клопотанням про витребування матеріалів кримінальної справи № 752/10511/16-к, зокрема витягу про реєстрацію кримінального провадження № 12015100010004393, обвинувального акту відносно ліквідатора, постанови про визнання АТ "Укрексімбанк" потерпілим у кримінальному провадженні, цивільного позову АТ "Укрексімбанк" у кримінальному провадженні, однак у задоволенні такого клопотання судом було відмовлено з огляду на неналежність зазначених матеріалів до предмета доказування у цій справі. Крім того, наявність відповідного кримінального провадження прямо зазначалася АТ "Укрексімбанк" (позивачем-2) у поданих до суду процесуальних документах у справі № Б8/065-12 (911/756/23), тоді як ТОВ "Листван" брало участь у справі як третя особа, що свідчить про обізнаність учасників спору щодо відповідних обставин або, принаймні, про наявність у них об'єктивної можливості дізнатися про такі обставини під час розгляду справи.
Окрім того, суд враховує, що інтереси ТОВ "Листван" та ТОВ "Одесторг" у поданих заявах представляє одне й те саме адвокатське об'єднання, що додатково свідчить про наявність обміну процесуальною інформацією між зазначеними особами та, відповідно, про об'єктивну можливість ТОВ "Листван" та ТОВ "Одесторг" бути обізнаними із наведеними обставинами.
Стосовно кримінального провадження № 12020000000001258 суд зазначає, що воно зареєстроване 24.12.2020 р. та стосується обставин діяльності самого ТОВ "Одесторг" і його колишнього керівника. За таких обставин твердження заявника про те, що відповідні факти стали йому відомі лише після ухвалення судового рішення, є необґрунтованими, оскільки такі обставини існували на момент розгляду справи та безпосередньо стосувалися його господарської діяльності.
Оцінюючи наведені доводи у їх сукупності, суд також враховує відсутність критерію істотності таких обставин для правильного вирішення спору. Предметом розгляду у даній справі було витребування майна з чужого незаконного володіння, тоді як висновки суду ґрунтувалися на встановлених обставинах недійсності аукціону, нікчемності правочинів та недобросовісності набувачів спірного майна. При цьому матеріали кримінальної справи № 752/10511/16-к уже були предметом оцінки суду, який дійшов висновку про їх неналежність до предмета доказування у цій справі. Отже, наведені заявниками обставини не спростовують установлених судом фактів та не можуть вплинути на юридичну оцінку спірних правовідносин або висновки суду щодо вирішення спору.
Фактично подані заяви спрямовані на переоцінку доказів, які вже були предметом судового дослідження, а також на доповнення матеріалів справи новими доказами та відомостями, що не були подані під час первісного розгляду спору, з одночасним порушенням питання про їх витребування судом. Водночас такий підхід не відповідає правовій природі інституту перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами, який не передбачає повторного розгляду справи, переоцінки вже досліджених доказів або усунення недоліків доказування, допущених сторонами під час розгляду справи.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 04.05.2020 р. у справі № 711/8648/16 та від 06.04.2020 р. у справі № 369/8770/14-ц, у яких зазначено, що неналежне виконання сторонами своїх процесуальних обов'язків у змагальності процесу, зокрема неподання до суду всіх доказів або збирання нових доказів після розгляду справи, не є нововиявленими обставинами та не може бути підставою для перегляду судового рішення.
Таким чином, обставини, на які посилаються заявники, не є нововиявленими у розумінні статті 320 Господарського процесуального кодексу України, оскільки фактично стосуються подання нових доказів та іншого тлумачення вже встановлених судом обставин, а не нових фактів, які існували на момент ухвалення рішення, не були та не могли бути відомі заявникам і могли б вплинути на результат вирішення спору.
Відтак наведені заявниками доводи не можуть бути підставою для перегляду судового рішення, яке набрало законної сили.
Відповідно до частин першої-третьої статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом.
При цьому, згідно з частиною четвертою статті 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який, interalia, вимагає, щоб, коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилось під сумнів. Цей принцип передбачає повагу до остаточності судових рішень та наполягає на тому, щоб жодна сторона не могла вимагати перегляду остаточного й обов'язкового судового рішення просто задля нового розгляду та постановлення нового рішення у справі. Відступи від цього принципу є виправданими лише тоді, коли вони обумовлюються обставинами суттєвого та неспростовного характеру (рішення Європейського суду з прав людини від 09.06.2011 р. у справі "Желтяков проти України", рішення ЄСПЛ у справі "Брумеску проти Румунії" від 28.11.1999 р., заява № 28342/95).
У світлі наведеного суд зазначає, що заявники фактично ставлять під сумнів законність та обґрунтованість рішення суду, яке набрало законної сили (після оскарження його у встановленому законом порядку), намагаючись добитися повторного розгляду справи та ухвалення нового рішення на свою користь, що суперечить положенням глави 3 розділу V Господарського процесуального кодексу України, які визначають порядок перегляду рішень за нововиявленими обставинами та забороняють фактичне "перевідкриття" справи без наявності передбачених законом підстав; наведені заявниками доводи при цьому не відповідають фактичним обставинам справи, мають на меті переоцінку вже встановлених судами фактів і свідчать про їх недобросовісність та спробу ухилитися від виконання судових рішень у даній справі.
За приписами частини першої статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених законом (частина третя статті 13 ГПК України).
При цьому кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 13 ГПК України).
Згідно з частиною першою статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Частиною першою статті 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно зі статтями 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Пунктом 1 частини третьої статті 325 ГПК України визначено, що за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд може відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі.
Відповідно до частини четвертої ст. 325 ГПК України у разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали, постанови за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу.
З урахуванням викладеного, оскільки заявники не надали суду доказів, які підтверджували б наявність нововиявлених обставин у розумінні чинного процесуального законодавства і могли б спростувати факти, покладені в основу рішення у справі № Б8/065-12 (911/552/23), суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяв ТОВ "Листван" та ТОВ "Одесторг" про перегляд рішення господарського суду Київської області від 06.11.2024 р. за нововиявленими обставинами та про залишення зазначеного рішення в силі.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 234, 320-325 Господарського процесуального кодексу України, суд
ухвалив:
1. Клопотання ТОВ "Листван" № 17/2-0287-26 від 02.04.2026 р. про витребування доказів залишити без задоволення.
2. Клопотання ТОВ "Листван" № 17/2-0288-26 від 02.04.2026 р. про зупинення виконання судового рішення від 06.11.2024 р. у справі № Б8/065-12 (911/552/23) в частині задоволення позовних вимог до ТОВ "Листван" до розгляду заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами залишити без задоволення.
3. В задоволенні заяви ТОВ "Листван" № 17/2-0288-26 від 02.04.2026 р. про перегляд рішення господарського суду Київської області від 06.11.2024 р. у справі № Б8/065-12 (911/552/23) за нововиявленими обставинами відмовити.
4. Клопотання ТОВ "Одесторг" № 17/6-0251-26 від 30.03.2026 р. про витребування доказів залишити без задоволення.
5. Клопотання ТОВ "Одесторг" б/н від 06.04.2026 р. про зупинення виконання судового рішення від 06.11.2024 р. у справі № Б8/065-12 (911/552/23) в частині задоволення позовних вимог до ТОВ "Одесторг" до розгляду заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами залишити без задоволення.
6. В задоволенні заяви ТОВ "Одесторг" № 17/6-0251-26 від 30.03.2026 р. про перегляд рішення господарського суду Київської області від 06.11.2024 р. у справі № Б8/065-12 (911/552/23) за нововиявленими обставинами відмовити.
Копії ухвали направити учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення та може бути оскаржена в порядку, передбаченому статтями 255-257 Господарського процесуального кодексу України.
Дата підписання повного тексту ухвали 14.05.2026 р.
Суддя А.В. Лопатін