вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"11" травня 2026 р. Справа№ 910/11114/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Крижного О.М.
суддів: Ткаченка Б.О.
Гаврилюка О.М.
Без виклику учасників судового процесу
розглянувши апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Укртрансгаз"
на рішення Господарського суду міста Києва від 09.02.2026
у справі №910/11114/25 (суддя Маринченко Я.В.)
за позовом Акціонерного товариства «Укртрансгаз»
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Надра-Геоінвест"
про стягнення 37 456,99 грн.
Короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції.
Акціонерне товариство «Укртрансгаз» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Надра-Геоінвест" про стягнення 37456,99 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.02.2026 у справі № 910/11114/25 в задоволенні позову Акціонерному товариству «Укртрансгаз» до Товариства з обмеженою відповідальністю "Надра-Геоінвест" про стягнення 37 456,99 грн. відмовлено.
Рішення суду мотивоване тим, що спірні правовідносини, які виникли між позивачем та відповідачем, регулюються укладеним ними Договором, що був чинний на момент виникнення таких правовідносин. В даному випадку, єдиною можливою підставою для нарахування відповідачу плати за перевищення договірної потужності у квітні 2017 року є п. 8.4. Договору. Втім всупереч вимогам п. 8.4. Договору, позивача до 10-го числа місяця, наступного за звітним газовим місяцем до 10.05.2017 не надав відповідачу розрахунку розміру плати за перевищення договірної (замовленої) потужності.
Суд першої інстанції, враховуючи викладене в сукупності, зважаючи на зміст позовних вимог, обставини, встановлені під час розгляду справи, суд дійшов до висновку про те, що позивачем не доведено суду наявності заборгованості відповідача у заявленому розмірі, а відтак у суду відсутні підстави для задоволення вимог.
Короткий зміст позовних вимог апеляційної скарги.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Акціонерне товариство «Укртрансгаз» звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 09.02.2026 у справі №910/11114/25 та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог. Витрати по сплаті судового збору за апеляційною скаргою покласти на відповідача.
Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.
Апелянт не погоджується з оскаржуваним рішенням, вважає його незаконним та необґрунтованим, таким, що прийняте при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, з невідповідністю висновків суду дійсним обставинам справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції безпідставно дійшов висновку про відсутність у відповідача обов'язку з оплати наданих послуг. Так, скаржник зазначає, що суд першої інстанції правильно встановив обсяг перевищення подачі природного газу у систему на 105,169 тис. куб. м. від замовленого обсягу, однак помилково вважав, що відсутність розрахунку розміру плати за перевищення договірної (замовленої) потужності кореспондує відсутності обов'язку з оплати заборгованості. При цьому, для розрахунку вартості заборгованості слід використовувати постанову НКРЕКП № 348 від 28.03.2017, яка регулювала спірні правовідносини сторін станом на квітень 2017.
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.
10.03.2026 відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив апеляційний суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Відповідач зазначив, що суд першої інстанції вірно встановив, що позивач не виконав договірних зобов'язань щодо оформлення первинної документації, а саме не надав ні актів про надання послуги з розподілу потужності, ні звіту про використання договірної потужності. Таким чином, позивач не лише не довів факт надання послуги, але й не надав розрахункової бази, що була обов'язковою підставою для стягнення плати за перевищення.
Водночас відповідач погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність застосування пункту 8.4 Договору для розрахунку додаткової плати за перевищення договірних потужностей, а не керуватися тарифами, визначеними на підставі постанови НКРЕКП №348 від 28.03.2017, дію якої зупинено ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.04.2017 у справі №826/5621/17.
Встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини, а також обставини, встановлені судом апеляційної інстанції, і визначені відповідно до них правовідносини.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 17.12.2015 між позивачем (далі - оператор) та відповідачем (далі - замовник) було укладено Договір транспортування природного газу №1601000416 (далі - Договір), відповідно до умов якого, оператор надає замовнику послуги транспортування природного газу (далі - послуги) на умовах, визначених у цьому договорі, а замовник сплачує оператору встановлену в цьому договорі вартість таких послуг. (п.2.1. Договору)
Послуги надаються на умовах, визначених у кодексі, з урахуванням особливостей, передбачених цим договором (п. 2.2 Договору).
Пунктом 2.3 Договору сторони погодили перелік послуг, які можуть бути надані замовнику за цим договором: послуга замовленої потужності в точках входу та виходу до/з газотранспортної системи (далі - розподіл потужності); послуги фізичного транспортування природного газу газотранспортною системою на підставі підтверджених номінацій (далі - транспортування); послуги балансування обсягів природного газу, які подаються до газотранспортної системи і відбираються з неї (далі - балансування).
Відповідно до пункту 2.4 Договору обсяг послуг, що надаються за цим договором, визначається підписанням додатка 1 (розподіл потужності) та/або додатка 2 (транспортування) до цього договору.
Приймання-передача газу, документальне оформлення та подання звітності оператору здійснюється відповідно до вимог Кодексу (пункт 2.5 Договору).
Відповідно до пункту 2.6 Договору замовник має виконувати вимоги, визначені в Кодексі, подавати газ в точках входу та/або приймати газ у точках виходу в обсягах, встановлених цим договором, протягом погоджених термінів, а також оплачувати послуги на умовах, зазначених у договорі.
Згідно з пунктом 2.7 Договору оператор має виконувати вимоги, визначені в Кодексі, приймати газ в точках входу та/або передавати газ у точках виходу в обсягах, встановлених цим договором, протягом погоджених термінів.
Додатки 1, 2, 3 є невід'ємними частинами договору (пункт 2.8 Договору).
Оператор зобов'язаний своєчасно надавати послуги належної якості (п. 3.1 Договору).
Пунктом 3.2 Договору визначено, що оператор має право своєчасно отримувати від замовника плату за надані послуги.
Згідно з п. 4.1 Договору замовник зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі оплачувати вартість наданих йому послуг.
Відповідно до п. 4.2 Договору замовник має право отримувати від оператора послуги належної якості та в обумовлені цим договором строки.
Пунктом 7.1 Договору передбачено, що вартість послуг розраховується:
1) розподіл потужності - за тарифами, які встановлюються регулятором;
2) транспортування - за тарифами, які встановлюються регулятором;
3) балансування - за фактичною вартістю, яка визначається відповідно до порядку, встановленого Кодексом.
Відповідно до п. 7.3 Договору тарифи, передбачені пунктом 7.1 цього розділу, є обов'язковими для сторін з дати набрання чинності постановою регулятора щодо їх встановлення. Визначена на їх основі вартість послуг застосовується сторонами при розрахунках за послуги згідно з умовами цього договору.
У відповідності до положень пункту 8.1 Договору величина договірної потужності замовника визначається згідно з величиною потужностей, визначених у додатку 1 до цього договору. Величина договірної потужності замовника визначається відповідно до розподілу потужності, який здійснюється в порядку, передбаченому положеннями Кодексу, та оформлюється додатком 1 до даного договору.
Згідно з п. 8.3 Договору вартість договірної потужності на період газового місяця визначається як сума вартості договірних потужностей за кожен день газового місяця. Оператор направляє рахунки-фактури на електронну адресу замовника. Оплата вартості договірної потужності замовником здійснюється на підставі рахунка-фактури шляхом перерахування грошових коштів в сумі вартості замовленої потужності на період газового місяця на рахунок оператора на умовах 100% попередньої оплати за п'ять робочих днів до початку газового місяця, у якому буде забезпечуватись доступ до потужностей. Замовник сплачує оператору вартість замовленої потужності, як зазначено в цьому розділі, незалежно від того, була чи не була повністю використана замовлена потужність.
Відповідно до п. 8.4 Договору в редакції додаткової угоди від 30.12.2016 у випадку перевищення замовником розміру договірних потужностей у точках входу/ виходу до/ з газотранспортної системи за період газового місяця замовник сплачує додаткову плату, яка розраховується за відповідною формулою.
Послуги, які надаються за цим договором, за винятком послуг балансування, оформлюються оператором і замовником актами наданих послуг (п. 11.1 Договору).
У Додатку 1/1 від 29.03.2017 до Договору сторони погодили, що в період з 01.04.2017 по 31.05.2017 гарантована договірна потужність складає 287,500 тис.куб.м/доба.
28.03.2017 Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг прийнято Постанову №348 (далі - Постанова №348), якою установлено Публічному акціонерному товариству "Укртрансгаз" тарифи на послуги транспортування природного газу для споживачів України для точок входу до газотранспортної системи та точок виходу з газотранспортної системи згідно з додатком.
Постанова №348 набирає чинності з 01.04.2017, але не раніше дня, наступного за днем її опублікування в офіційному друкованому виданні - газеті "Урядовий кур'єр" (пункт 2 Постанови №348).
Згідно з додатком до Постанови №348 для газовидобувних підприємств, які подають природний газ на точку входу до газотранспортної системи, встановлено тариф для точок входу в розмірі 296,80 грн (без ПДВ) за 1000 куб.м на добу.
При цьому, за змістом наведених норм, умов Типового договору та умов Договору правила та вимоги щодо оплатності послуг транспортування природного газу застосовуються у разі надання відповідних послуг. Тоді як за відсутності факту та доказів надання відповідних послуг надавач послуг (оператор) позбавлений права та підстав вимагати їх оплати від отримувача послуг (замовника).
Як вбачається з матеріалів справи, у квітні 2017 року відповідно до Комерційного звіту газовидобувного підприємства №1 від 04.05.2017 та відповідно до Акту приймання-передачі природного газу від 03.05.2017 позивач прийняв на точці входу в газотранспортну систему від відповідача 8725,569 тис.куб.м видобутого природного газу.
Крім того, судом першої інстанції встановлено, що в провадженні господарських судів перебувала справа №910/6916/25 за позовом Акціонерного товариства «Укртрансгаз» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Надра-Геоінвест»» про стягнення заборгованості з оплати послуг з розподілу замовленої потужності у квітні 2017 року у розмірі 3071880 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.08.2025 у справі №910/6916/25, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 16.10.2025, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Надра-Геоінвест" на користь Акціонерного товариства "Укртрансгаз" 3071880 грн основного боргу та 36862,56 грн судового збору.
Згідно пояснень позивача, відповідач по деяким дням не повністю використав замовлену потужність, а по деяким дням використав понад визначений рівень, відтак розмір перевищення використаної потужності за кожну добу у відповідача загалом складає 105,169 тис.куб.м., незалежно від того, що її розмір не відповідає різниці між обсягом замовленої потужності 8625,000 тис.куб.м. і обсягом фактично використаної потужності 8725,569 тис.куб.м. Відповідно вартість такої послуги з урахуванням затвердженого тарифу складає 37456,99 грн (105,169 тис.куб.м * 296,80 грн * 20%ПДВ). При цьому, позовні вимоги сформовані з підстав неможливості застосування п. 8.4 Договору у спірних правовідносинах, оскільки якщо послуга замовленої потужності стала оплатною лише з 01.04.2017 у зв'язку із вступом в дію прийнятих тарифів, то зобов'язання відповідача сплатити вартість таких послуг, навіть на умовах попередньої оплати, не могли виникнути до дати набрання чинності тарифу.
Доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився та не погодився з висновками суду першої інстанції.
Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, що єдиною можливою підставою для нарахування відповідачу плати за перевищення договірної потужності у квітні 2017 року є п. 8.4 Договору. Місцевим судом не враховано, що Договір містить розділ VII «Тарифи», пункти 7.1, 7.3 якого передбачають, що вартість послуг розраховується, зокрема з розподілу потужності, - за тарифами, які встановлюються Регулятором. Тарифи, передбачені пунктом 7.1 цього розділу, є обов'язковими для сторін з дати набрання чинності постановою Регулятора щодо їх встановлення. Визначена на їх основі вартість послуг з перерозподілу потужностей застосовується сторонами при розрахунках за умовами цього Договору.
28.03.2017 Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) прийняла постанову №348, якою встановила Публічному акціонерному товариству «Укртрансгаз» тарифи на послуги транспортування природного газу для споживачів України для точок входу до газотранспортної системи та точок виходу з газотранспортної системи згідно з додатком (п. 1). Постанова НКРЕКП №348 від 28.03.2017 набрала чинності 01.04.2017.
Згідно з пунктом (рядком) 3 додатку до постанови для газовидобувних підприємств, які подають природний газ на точку входу до газотранспортної системи, встановлено тариф для точок входу у розмірі 296,80 грн (без ПДВ) за 1000 куб. м на добу без ПДВ.
Постанова НКРЕКП №348 від 28.03.2017 набрала чинності 01.04.2017.
Зазначений тариф затверджено відповідно до Методики визначення та розрахунку тарифів на послуги транспортування природного газу для точок входу і точок виходу на основі багаторічного стимулюючого регулювання, затвердженої постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2517, згідно з пунктом 4 розділу І якої тариф на послуги транспортування природного газу для точок входу і точок виходу - виражена у грошовій формі вартість забезпечення у планованому періоді замовнику обсягу замовленої потужності, вираженої в 1000 м-3 (одиницях енергії) до одиниці часу в точках входу в газотранспортну систему та точках виходу з газотранспортної системи.
Колегія суддів зазначає, що позивач для розрахунку вартості перевищення замовленої потужності застосував тариф, встановлений регулятором у відповідній точці виходу, а отже висновок місцевого господарського суду, що єдиною можливою підставою для нарахування відповідачу плати за перевищення договірної потужності у квітні 2017 року є п. 8.4 Договору, не відповідає дійсним обов'язком сторін Договору.
Водночас, ненадання позивачем розрахунку на плату за перевищення договірної потужності, як це передбачено пунктом 8.4 Договору, не є підставою для невиконання відповідачем обов'язку, оскільки укладений між сторонами договір містить порядок визначення вартості таких послуг, а отже, відповідач мав можливість самостійно здійснити відповідний розрахунок додаткової плати за перевищення договірних потужностей за квітень 2017 року з урахуванням тарифів згідно Постанови НКРЕКП №348 від 28.03.2017. Тим більше, що постанова має публічний характер, а встановлені регулятором тарифи є загальнодоступними та підлягають офіційному оприлюдненню.
Станом на квітень 2017 тариф для газовидобувних підприємств, які подають природний газ на точку входу до газотранспортної системи не змінювався (не скасовувався) та становив 296,80 грн (без ПДВ) за 1000 куб. м на добу та був покладений саме на газовидобувні підприємства. Лише на підставі Постанови НКРЕКП №2001 від 21.12.2018, яка набрала чинності 01.01.2019, пункт 1 Постанови НКРЕКП №494 від 10.04.2017 виключено, а постанову НКРЕКП від 28.03.2017 №348 - визнано такою, що втратили чинність.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що наданий позивачем розрахунок вартості додаткової плати за перевищення договірної потужності за квітень 2017 року здійснено відповідно до тарифів, встановлених регулятором та чинних у період спірних правовідносин, а тому відповідна сума підлягає примусовому стягненню з відповідача.
Мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу.
Суд апеляційної інстанції погоджується із доводами апелянта, що суд першої інстанції помилково вважав, що відсутність розрахунку розміру плати за перевищення договірної (замовленої) потужності кореспондує відсутності обов'язку з оплати заборгованості. При цьому, для розрахунку вартості заборгованості слід використовувати постанову НКРЕКП № 348 від 28.03.2017, яка регулювала спірні правовідносини сторін станом на квітень 2017.
Оскільки, місцевим судом не враховано, що Договір містить розділ VII «Тарифи», пункти 7.1, 7.3 якого передбачають, що вартість послуг розраховується, зокрема з розподілу потужності, - за тарифами, які встановлюються Регулятором. Тарифи, передбачені пунктом 7.1 цього розділу, є обов'язковими для сторін з дати набрання чинності постановою Регулятора щодо їх встановлення. Визначена на їх основі вартість послуг з перерозподілу потужностей застосовується сторонами при розрахунках за умовами цього Договору.
Позивачем для розрахунку вартості перевищення замовленої потужності застосував тариф, встановлений регулятором у відповідній точці виходу, а отже висновок місцевого господарського суду, що єдиною можливою підставою для нарахування відповідачу плати за перевищення договірної потужності у квітні 2017 року є п. 8.4 Договору, не відповідає дійсним обов'язком сторін Договору.
Колегія суддів не погоджується з доводами відповідача щодо необхідність застосування пункту 8.4 Договору для розрахунку додаткової плати за перевищення договірних потужностей, а не керування тарифами, визначеними на підставі постанови НКРЕКП №348 від 28.03.2017, дію якої зупинено ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.04.2017 у справі №826/5621/17.
Враховуючи те, що 28.03.2017 Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) прийняла постанову №348, якою встановила Публічному акціонерному товариству «Укртрансгаз» тарифи на послуги транспортування природного газу для споживачів України для точок входу до газотранспортної системи та точок виходу з газотранспортної системи згідно з додатком (п. 1). Постанова НКРЕКП №348 від 28.03.2017 набрала чинності 01.04.2017.
Згідно з пунктом (рядком) 3 додатку до постанови для газовидобувних підприємств, які подають природний газ на точку входу до газотранспортної системи, встановлено тариф для точок входу у розмірі 296,80 грн (без ПДВ) за 1000 куб. м на добу без ПДВ.
Постанова НКРЕКП №348 від 28.03.2017 набрала чинності 01.04.2017.
Зазначений тариф затверджено відповідно до Методики визначення та розрахунку тарифів на послуги транспортування природного газу для точок входу і точок виходу на основі багаторічного стимулюючого регулювання, затвердженої постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2517, згідно з пунктом 4 розділу І якої тариф на послуги транспортування природного газу для точок входу і точок виходу - виражена у грошовій формі вартість забезпечення у планованому періоді замовнику обсягу замовленої потужності, вираженої в 1000 м-3 (одиницях енергії) до одиниці часу в точках входу в газотранспортну систему та точках виходу з газотранспортної системи.
Разом з цим, ненадання позивачем розрахунку на плату за перевищення договірної потужності, як це передбачено пунктом 8.4 Договору, не є підставою для невиконання відповідачем обов'язку, оскільки укладений між сторонами договір містить порядок визначення вартості таких послуг, а отже, відповідач мав можливість самостійно здійснити відповідний розрахунок додаткової плати за перевищення договірних потужностей за квітень 2017 року з урахуванням тарифів згідно Постанови НКРЕКП №348 від 28.03.2017. Тим більше, що постанова має публічний характер, а встановлені регулятором тарифи є загальнодоступними та підлягають офіційному оприлюдненню.
Чи були і ким порушені, невизнані або оспорені права чи інтереси, за захистом яких особа звернулася до суду.
У межах розгляду апеляційної скарги встановлено, що права позивача були порушені відповідачем.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.
Відповідно до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Договір транспортування природного газу є договором, який передбачає надання трьох видів послуг, а його істотні умови визначені статтею 901 ЦК України та спеціальним законодавством - Законом «Про ринок природного газу», Кодексом ГТС, Типовим договором. Аналогічний висновок викладено Верховним Судом у постанові від 07.04.2023 у справі № 908/2504/21.
Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Частина 1 статті 903 Цивільного кодексу України передбачає, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Місцевий господарський суд дійшов помилкових висновків щодо відсутності обов'язку відповідача з оплати вартості послуги розподілу потужності за договором за квітень 2017 року, а тому позовні вимоги Акціонерного товариства «Укртрансгаз» підлягають задоволенню в повному обсязі.
Таким чином, доводи апеляційної скарги позивача підтверджуються встановленими вище обставинами справи.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.
Як передбачено ч. 1 ст. 277 ГПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Зважаючи на вищевикладені обставини справи у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Господарського суду міста Києва від 09.02.2025 у справі №910/11114/25 ухвалене за умов невідповідності висновків, викладених у ньому, фактичним обставинам справи, неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а тому підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову.
Отже, апеляційна скарга Акціонерного товариства «Укртрансгаз» підлягає задоволенню в повному обсязі.
Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постановах Північного апеляційного господарського суду від 10.02.2026 у справі №910/11075/25 та від 18.03.2026 у справі №910/11117/25.
Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги покладаються на Товариство з обмеженою відповідальністю «Надра-Геоінвест».
Керуючись ст. ст. 267 - 285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -
1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Укртрансгаз» задовольнити.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 09.02.2026 скасувати.
3. Ухвалити нове рішення. Позов Акціонерного товариства «Укртрансгаз» задовольнити. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Надра-Геоінвест" (04053, місто Київ, вул. Січових Стрільців, 50, приміщення, 3 В; ідентифікаційний код 35602704) на користь Акціонерного товариства «Укртрансгаз» (01021, місто Київ, Кловський узвіз, будинок 9/1, ідентифікаційний код 30019801) 37 456,99 (тридцять сім тисяч чотириста п'ятдесят шість грн 99 коп) грн заборгованості.
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Надра-Геоінвест"(04053, місто Київ, вул. Січових Стрільців, 50, приміщення, 3 В; ідентифікаційний код 35602704) на користь Акціонерного товариства «Укртрансгаз» (01021, місто Київ, Кловський узвіз, будинок 9/1, ідентифікаційний код 30019801) 2 442,40 (дві тисячі чотириста сорок дві гривні 40 копійок) грн витрат зі сплати судового збору за подання позовної заяви та 3633,60 (три тисячі шістсот тридцять три гривні 60 копійок) грн витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
5. Доручити Господарському суду міста Києва видати наказ.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та, за загальним правилом, не підлягає оскарженню до Верховного Суду крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено - 13.05.2026.
Головуючий суддя О.М. Крижний
Судді Б.О. Ткаченко
О.М. Гаврилюк