14 травня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 926/3458/25
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді (судді-доповідача) Прядко О.В.,
суддів: Рима Т.Я., Манюка П.Т.,
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Чернівецького обласного центру зайнятості вих. № 729/24.05-26 від 13.03.2026 (вх. № 01-05/728/26 від 13.03.2026) та апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Куташ Ірини Миколаївни вих. № 926/3458/25 від 23.03.2026 (вх. № 01-05/849/26 від 23.03.2026) на рішення Господарського суду Чернівецької області від 23.02.2026 (повне рішення складено та підписано 03.03.2026, суддя Тинок О.С.),
та апеляційну скаргу Чернівецького обласного центру зайнятості вих. № 921/24.05-26 від 02.04.2026 (вх. № 01-05/987/26 від 02.04.2026) на додаткове рішення Господарського суду Чернівецької області від 11.03.2026 (повне додаткове рішення складено та підписано 17.03.2026, суддя Тинок О.С.)
у справі № 926/3458/25
за позовом Чернівецького обласного центру зайнятості
до Фізичної особи-підприємця Куташ Ірини Миколаївни
за участю у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії Чернівецького обласного управління Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України"
про стягнення коштів в сумі 167 850,00 грн,
Короткий зміст позовних вимог.
Чернівецький обласний центр зайнятості звернувся до Господарського суду Чернівецької області з позовом до Фізичної особи-підприємця Куташ Ірини Миколаївни (далі - ФОП Куташ І.М.) про стягнення коштів в сумі 167 850,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, порушуючи умови Порядку надання мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 738 від 21.06.2022, (далі - Порядок № 738) та умови договору про надання мікрогранту у розмірі 250 000,00 грн, до якого відповідач приєднався шляхом підписання заяви про приєднання від 09.08.2022, за кошти мікрогранту придбав обладнання, не передбачене у бізнес-плані. Тобто, використавши кошти в сумі 167 850,00 грн не за призначенням, відповідач допустив нецільове використання частини виплачених коштів мікрогранту, що є підставою для їх повернення позивачу на спеціальний рахунок уповноваженого банку.
Короткий зміст рішень місцевого господарського суду та мотиви їх прийняття.
Господарський суд Чернівецької області рішенням від 23.02.2026 у справі №926/3458/25 позов Чернівецького обласного центру зайнятості задовольнив частково, стягнув з ФОП Куташ І.М. кошти мікрогранту в сумі 62 850,00 грн на рахунок, відкритий в АТ "Ощадбанк", та 1515,40 грн судового збору; в іншій частині позову відмовив.
Суд першої інстанції встановив, що наданими позивачем первинними документами і актом перевірки № 2 від 20.12.2022 підтверджується нецільове використання мікрогранту, зокрема придбання товарів (кавомашина, кава в зернах, цукор стікерований), що не передбачені бізнес-планом, на суму 62 850,00 грн (договір купівлі-продажу № 1 від 30.09.2022 з ФОП Кудлою В.Ф., видаткова накладна № 79 від 30.09.2022).
Суд відхилив доводи відповідача стосовно того, що спірні витрати в цілому відповідають цілям, для реалізації яких отримано мікрогрант, позаяк закупівля товарів, на які використано кошти в сумі 62 850,00 грн, не відповідає визначеним у бізнес-плані статтям витрат (крім п. 1.5).
Поряд із цим суд першої інстанції погодився з доводами відповідача про те, що придбана у ФОП Серафінчана П.М. продуктова сировина на суму 105000,00 грн відповідає цільовому призначенню, так як використовується при виготовленні та випіканні хлібобулочних та кондитерських виробів в межах проєкту та сумарно становить менше 50 процентів розміру отриманого мікрогранту. Без використання зазначених інгредієнтів неможливо виготовити свіжу та якісну продукцію і досягти, вказаних у бізнес-плані цілей. Форми та різного роду інструменти для випічки (папір для випікання, тортова упаковка, підложка ДВП) слугують інструментами для утримання та випікання, зберігання як хлібобулочних, так і кондитерських виробів. Тобто кошти мікрогранту у наведеній частині були використані відповідачем саме на ті цілі (напрями/статті витрат), що були зазначені у бізнес-плані: закупівля товарів, а саме форми та різного роду інструменти для випічки. Суд також зазначив, що зміна кількості предметів закупівлі, якщо такі предмети за своїм функціональним призначенням є аналогічними зазначеним у бізнес-плані та відповідають напрямам витрат, визначеним п. 5 Порядку № 738, не вважається нецільовим використанням коштів.
Суд першої інстанції встановив, що відповідно до листів Чернівецького обласного центру зайнятості (№2767/24.03-03-25 від 25.09.2025, №3397/24.03.03-25 від 24.11.2025) термін виконання умов договору про надання мікрогранту закінчився. Відповідач на виконання зазначених листів повернув кошти мікрогранту в розмірі 4 336,00 грн. Спору щодо розміру повернутого відповідачем мікрогранту у розмірі 4 336,00 грн між сторонами немає. У договорі про надання мікрогранту, ні у редакції наказу Міністерства економіки України від 06.07.2022 № 1969, ні у редакції наказу від 28.11.2024 № 26810, не було передбачено обов'язку отримувача мікрогранту повернути різницю між сумою мікрогранту та сплаченими податками, зборами та іншими обов'язковими платежами, окрім як у випадку невиконання обов'язкової умови щодо працевлаштування працівників, яка була виконана відповідачем. Відтак відсутні підстави для застосування положень Порядку № 738 щодо повернення різниці між сумою мікрогранту та сплаченими податками та зборами до спірних правовідносин, які виникли внаслідок невиконання отримувачем вимог Порядку № 738 та договору про надання мікрогранту.
Господарський суд Чернівецької області додатковим рішенням від 11.03.2026 у справі №926/3458/25 задовольнив частково заяву представника ФОП Куташ І.М. про стягнення витрат на професійну правничу допомогу (вх. 798 від 02.03.2026), стягнув з Чернівецького обласного центру зайнятості 8 758,40 грн витрат на професійну правничу допомогу, а в частині стягнення 8 241,60 грн таких витрат відмовив.
Суд першої інстанції виходив із того, що правнича допомога в частині ознайомлення адвоката Єфтемія Р.Ф. з матеріалами справи № 926/3458/25, підготовки відзиву на позовну заяву та підготовки заяв про долучення доказів та їх подання до суду загальною тривалістю 5 год на суму 10000,00 грн (5 х 2000) є реальною, дійсною та необхідною, очевидної неспівмірності обсягу наданих послуг та розміру витрат на їх оплату із складністю справи та витраченим адвокатом часу немає.
Разом із тим суд встановив, що загальна тривалість проведених у справі судових засідань 29.10.2025, 03.12.2025, 17.12.2025, 19.01.2026, 11.02.2026, 23.02.2026 згідно з протоколами судових засідань складає 1 год. 39 хв., а не 3 год. 30 хв., як вказано в акті приймання-передачі наданих юридичних послуг №24/2025 від 26.02.2026. Отже, вартість послуг на представництво інтересів відповідача в судових засіданнях у розмірі 7000,00 грн ((3 год. х 2000,00 грн) + (1/2 год. х 2000,00 грн.)) є завищеною, виходячи з дійсної тривалості судових засідань, під час яких адвокат Єфтемій Р.Ф. здійснював представництво інтересів ФОП Куташ І.М. Вартість відповідних послуг має складати 4000,00 грн з розрахунку 2 год. (1 год. 39 хв. фактична тривалість судових засідань) х 2000,00 грн, враховуючи умову п. 4.1.1 договору № 24/2025 від 14.10.2025, згідно з яким мінімальною вимірною одиницею витраченого юристом часу є 30 хвилин. Таким чином, обґрунтованими є витрати на професійну правничу допомогу в сумі 14000,00 грн (10000,00 грн + 4000,00 грн).
Водночас суд першої інстанції врахував, що так як позовні вимоги Чернівецького обласного центру зайнятості підлягають частковому задоволенню (відсоток задоволення складає 37,44%), то витрати відповідача на професійну правничу допомогу підлягають стягненню з позивача у розмірі 8758,40 грн (14000,00 грн х 62,56%).
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи апеляційних скарг.
13.03.2026 до Західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Чернівецького обласного центру зайнятості вих. № 729/24.05-26 від 13.03.2026, у якій позивач просить скасувати частково рішення Господарського суду Чернівецької області від 23.02.2026 року у справі № 926/3458/25 та прийняти рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі.
Позивач зазначає про те, що на підставі договору про надання мікрогранту, бізнес-плану та поданої заяви ФОП Куташ І.М. взяла на себе зобов'язання придбати обладнання, меблі та товари, визначені у бізнес-плані, для розвитку господарської діяльності, а також забезпечити робочими місцями найманих працівників. Суд першої інстанції розділив придбання продукції, зазначеної у видатковій накладній № ПМ-0000018 від 05.10.2022, на придбання продуктової сировини (желатин, олія, глазур кондитерська, масло селянське, наповнювач харчовий, напівфабрикат харчовий, дріжджі пресовані хлібопекарські, продукт сирний солодкий, сир творожний, ядро соняшника сире, глазур кондитерська, маргарин, ванільний цукор, пудра цукрова, суміш харчова, діоксид титану, сиворотка молочна суха) на суму 100921,40 грн, що використовуються при виготовленні та випіканні хлібобулочних та кондитерських виробів, а також придбання форм та різного роду інструментів для випічки (папір для випікання, тортова упаковка, підложка ДВП) на суму 4078,60 грн, що слугують інструментами для утримання та випікання, зберігання як хлібобулочних, так і кондитерських виробів. Згідно з абз. 3 п. 5 Порядку № 738, сировина та товари, пов'язані з реалізацією бізнес-плану, є окремими напрямами можливих витрат; зазначені вище сировина та товари не відповідають цільовому призначенню, навіть якщо використовувались для виготовлення, випікання хлібобулочних та кондитерських виробів чи слугували інструментами для утримання та випікання, зберігання як хлібобулочних, так і кондитерських виробів, оскільки вони не зазначені в бізнес-плані, доданому до заяви № 420RLF, та для їх закупівлі не передбачалося фінансування за кошти Мінеко. ФОП Куташ І.М. до Державного центру зайнятості не зверталася із заявою про зміну цільового призначення мікрогранту та всупереч умовам договору використала кошти на власний розсуд.
Також від Чернівецького обласного центру зайнятості до Західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга вих. № 921/24.05-26 від 02.04.2026, у якій позивач просить скасувати додаткове рішення Господарського суду Чернівецької області від 11.03.2026 у справі № 926/3458/25 та прийняти рішення, яким відмовити у задоволенні заяви представника відповідача про стягнення судових витрат на професійну правничу (правову) допомогу у повному обсязі.
Позивач вважає заявлену до стягнення з державної установи суму витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 17000,00 грн неспівмірною зі складністю справи та ціною позову, справа є малозначною, заявлені до стягнення витрати на допомогу адвоката є надмірними. Чернівецький обласний центр зайнятості є державною організацією, яка є розпорядником коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, стягнення з якого завдасть збитків державі як гаранту застрахованих осіб з надання їм відповідних соціальних послуг, матеріального забезпечення.
Позивач зазначає, що обґрунтованими є витрати відповідача на професійну правничу допомогу в сумі 13233,00 грн (10 000,00 грн за ознайомлення адвоката Єфтемія Р.Ф. з матеріалами справи № 926/3458/25, підготовку відзиву на позовну заяву та підготовку заяв про долучення доказів загальною тривалістю 5 год. на суму 10 000,00 грн. (5 х 2000) + 3233,00 грн за представництво інтересів відповідача в судових засіданнях з розрахунку 1 год. 37 хв. фактичної тривалості судових засідань х 2000,00 грн), однак суд заокруглив дану суму до розміру 14000,00 грн. Оскільки позовні вимоги задоволено частково і відсоток задоволення складає 37,44%, витрати відповідача на професійну правничу допомогу адвоката підлягають стягненню з позивача у розмірі 8278,56 грн (13233,00 грн х 62,56%).
Окрім того, 23.03.2026 до Західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга ФОП Куташ І.М. вих. № 926/3458/25 від 23.03.2026, у якій відповідач просить рішення Господарського суду Чернівецької області від 23.02.2026 у справі № 926/3458/25 в частині задоволення позовних вимог про стягнення коштів мікрогранту в сумі 62850,00 грн скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову в цій частині; в іншій частині рішення суду залишити без змін; стягнути з позивача судові витрати.
Відповідач зазначає, що поза увагою суду першої інстанції залишилось те, що витрачанням коштів отриманого мікрогранту відповідач досягнув мету надання йому безповоротної державної фінансової допомоги, яка визначена в п. 1 Порядку № 738, а саме сприяння зайнятості населення, створення та розвиток власного бізнесу. Крім того, відповідач протягом трьох років реалізації проєкту отриманий мікрогрант в сумі 245664,01 грн фактично повернув сплаченими податками та зборами, єдиним внеском на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, сплаченим за працевлаштованих осіб, а залишок неповернутої суми у розмірі 4 335,99 грн повернув коштами. Тобто на відповідача фактично покладається подвійний тягар у вигляді сплати податків та зборів, єдиного внеску за додатково працевлаштованих осіб в розмірі суми мікрогранту (відповідно до умов його отримання), а у подальшому - ще й повернення самої суми мікрогранту. Крім того, без належної оцінки суду залишена і та обставина, що позивач не звертався до відповідача за розірванням договору мікрогранту та поверненням коштів у зв'язку з їх нецільовим використання протягом трирічного строку дії договору, а звернувся з вимогою про повернення коштів вже після виконання відповідачем договору (сплати податків та зборів, єдиного внеску в сумі мікрогранту).
Відповідач також зазначає, що суд помилково розцінив витрати на придбання у ФОП Кудли В.Ф. кавомашини, кави в зернах, цукру стікерованого на суму 62850,00 грн як використання коштів мікрогранту не за цільовим призначенням, виходячи лише із суто формальних міркувань, через що нівелюється сама суть державної програми з надання мікрогрантів підприємцям на розвиток бізнесу.
Суд не надав належної оцінки тому, що матеріалами неодноразових перевірок позивача підтверджується функціонування пекарні-кондитерської відповідача, яка спеціалізується на виготовленні та роздрібній торгівлі хлібобулочними виробами, випічкою та кондитерськими виробами, на організацію якої отримувався мікрогрант. Часткове спрямування коштів в межах однієї статті витрат "Закупівля обладнання" на придбання іншого, ніж те, що було передбачене у бізнес-плані, обладнання - кавомашини з кавовими зернами, не можна розцінювати як нецільове використання коштів, адже такі видатки здійснені для реалізації бізнес-плану, відповідають його цілі (організація бізнесу - пекарні-кондитерської), яка досягнута, та зроблені в межах граничної суми мікрогранту.
Позивач не обґрунтував, а суд не встановив, що витрата коштів не на закупівлю саме тих позицій, які зазначені в бізнес-плані в графі "Закупівля обладнання", а на закупівлю іншого обладнання (кавомашини) в межах суми мікрогранту, негативно вплинула на досягнення та реалізацію визначених бізнес-планом цілей, завдала державі збитків чи потягнула за собою інші негативні наслідки.
Короткий зміст відзиву на апеляційну скаргу.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу відповідача вих. № 924/24.05-26 від 02.04.2026 просить залишити її без задоволення, рішення Господарського суду Чернівецької області від 23.02.2026 у справі № 926/3458/25 скасувати частково та прийняти рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі, посилаючись на аргументи, аналогічні тим, що вже викладалися ним в апеляційній скарзі вих.№ 729/24.05-26 від 13.03.2026.
Позивач наголошує, що на підставі договору про надання мікрогранту, бізнес-плану та поданої заяви про приєднання ФОП Куташ І.М. взяла на себе зобов'язання придбати обладнання, меблі та товари, визначені в бізнес-плані, для розвитку господарської діяльності, а також забезпечення робочими місцями найманих працівників. Використання коштів мікрогранту на покриття інших витрат всупереч цілей, зазначених у бізнес-плані отримувача мікрогранту, є порушенням Порядку № 738 та умов договору про надання мікрогранту. ФОП Куташ І.М. не зверталась до Державного центру зайнятості із заявою про зміну цільового призначення мікрогранту. Залишок коштів у сумі 167 850,00 грн ФОП Куташ І.М. використала на власний розсуд, витративши на придбання інших товарів, які не зазначені в бізнес-плані, чим порушила п. 21 Порядку № 738 та п. 3 розділу V договору, що у свою чергу не заперечував представник ФОП Куташ І.М. під час розгляду справи в суді першої інстанції.
Рух справи, заяви, клопотання, процесуальні дії в суді апеляційної інстанції.
Відповідно до протоколів автоматизованих розподілів судової справи між суддями від 13.03.2026, 23.03.2026 02.04.2026, зазначені вище апеляційні скарги у справі №926/3458/25 розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Прядко О.В., суддів: Рима Т.Я., Манюка П.Т.
Ухвалою від 18.03.2026 колегія суддів відкрила апеляційне провадження за апеляційною скаргою Чернівецького обласного центру зайнятості вих. № 729/24.05-26 від 13.03.2026 та призначила її до розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
23.03.2026 до апеляційного суду надійшли матеріали справи № 926/3458/25.
Ухвалою від 30.03.2026 колегія суддів відкрила апеляційне провадження за апеляційною скаргою ФОП Куташ І.М. вих. № 926/3458/25 від 23.03.2026 та призначила її до спільного розгляду в одному апеляційному провадження з апеляційною скаргою Чернівецького обласного центру зайнятості вих. № 729/24.05-26 від 13.03.2026.
Ухвалою від 07.04.2026 суддя-доповідач залишив без руху апеляційну скаргу Чернівецького обласного центру зайнятості вих. № 921/24.05-26 від 02.04.2026 та встановив скаржнику строк для усунення виявлених недоліків шляхом подання заяви із зазначенням незаконності та (або) необґрунтованості додаткового рішення, яке оскаржується.
14.04.2026 на виконання вимог вказаної ухвали від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків від 14.04.2026.
Ухвалою від 20.04.2026 колегія суддів відкрила апеляційне провадження за апеляційною скаргою Чернівецького обласного центру зайнятості вих. № 921/24.05-26 від 02.04.2026 та призначила її до розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи; ухвалила здійснювати розгляд усіх вищезазначених апеляційних скарг в одному провадженні.
ФОП Куташ І.М. правом подання відзиву на апеляційні скарги Чернівецького обласного центру зайнятості не скористалася.
Третя особа відзивів на апеляційні скарги сторін до апеляційного суду не направила.
Згідно з ч. 3 ст. 263 ГПК України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 270 ГПК України, у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі. Розгляд справ у суді апеляційної інстанції починається через п'ятнадцять днів з дня відкриття апеляційного провадження, якщо справа розглядається без повідомлення учасників справи.
Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції розглядається протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі (ч. 1 ст. 273 ГПК України).
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.
05.07.2022 ФОП Куташ І.М. подала через єдиний державний вебпортал електронних послуг "Дія" заяву № 420RLF на отримання гранту на власну справу разом із бізнес-планом.
05.08.2022 Державний центр зайнятості видав наказ № 84 про надання мікрогранту на створення або розвиток власного бізнесу на загальну суму 74318358,00 грн, з них у кількості 99 отримувачів, які набрали найбільшу сукупну кількість балів у межах наявної граничної суми мікрогрантів. Згідно з витягом з додатку № 2 до наказу № 84 від 05.08.2022, заявка № 420RLF отримала позитивне рішення комісії Державного центру зайнятості на загальну суму проєкту 250000,00 грн.
09.08.2022 відповідач підписала заяву про приєднання до договору про надання мікрогранту, згідно з умовами якої приєдналася до договору про надання мікрогранту, що оприлюднений на офіційному вебсайті Державної служби зайнятості в мережі "Інтернет": www.dcz.gov.ua. Відповідно до заяви-приєднання, укладання договору внаслідок приєднання отримувача до його умов передбачає надання мікрогранту у розмірі 250000,00 грн. Надання отримувачу мікрогранту у зазначеному розмірі здійснюється відповідно до заяви отримувача та бізнес-плану на підставі рішення Державного центру зайнятості про надання мікрогранту № 01 від 22.07.2022. Обов'язковою умовою, виконання якої повинен забезпечити отримувач протягом строку дії договору, є створення двох робочих місць, додатком є бізнес-план, оформлений у паперовому вигляді та підписаний отримувачем.
Договір є договором приєднання у розумінні ст. 634 ЦК України і може бути укладеним лише шляхом приєднання отримувача до всіх його умов в цілому шляхом надання Акціонерному товариству "Державний ощадний банк України" (далі - АТ "Ощадбанк") заяви про приєднання до умов цього договору в порядку, передбаченому договором (далі - договір), який укладається між Державним центром зайнятості (далі - ДЦЗ) та суб'єктом господарювання (далі - отримувач), щодо якого ДЦЗ приймає рішення про надання мікрогранту та який приєднався до умов цього договору у визначеному в ньому порядку.
При укладенні договору ДЦЗ діє на виконання договору про взаємодію, укладеного між Міністерством економіки України, ДЦЗ та АТ "Ощадбанк", та Порядку № 738.
Предметом договору мікрогранту є надання отримувачу мікрогранту у розмірі і порядку, визначених умовами договору (розділ ІІ).
За змістом розділу ІІІ договору, розмір мікрогранту обумовлений бізнес-планом отримувача і надається у безготівковому вигляді у національній валюті України шляхом зарахування коштів на рахунок отримувача через Уповноважений банк (АТ "Ощадбанк") у строки та порядку, визначені договором про взаємодію між Міністерством економіки України, ДЦЗ і АТ "Ощадбанк" та Порядком № 738.
Згідно з п. п. 1, 2 розділу ІV договору, використання коштів мікрогранту здійснюється за цільовим призначенням, яке обумовлене умовами його надання, визначається бізнес-планом та повинно відповідати цілям, визначеним у бізнес-плані відповідно до п. 3 розділу V цього договору, отримувач використовує кошти мікрогранту за цільовим призначенням протягом шести місяців з дати його отримання (зарахування на рахунок отримувача).
Для використання коштів мікрогранту та оплати ними витрат отримувача, що відповідають цільовому призначенню мікрогранту, визначеному у бізнес-плані відповідно до п. 3 розділу V договору та передбаченому бізнес-планом, отримувач подає до уповноваженого банку рахунок-фактуру (рахунок, квитанція, накладна тощо) та договір, укладений між отримувачем і постачальником (продавцем) обладнання, сировини та матеріалів тощо. На підставі документів, зазначених в абзаці першому цього пункту, уповноважений банк забезпечує проведення операції з оплати витрат, які відповідають цільовому призначенню мікрогранту та бізнес-плану (п. 4 розділу ІV договору).
Пунктом 5 розділу ІV договору передбачено, що у разі збільшення вартості предмета договору, укладеного отримувачем з постачальником (продавцем), може бути проведена доплата суми коштів у межах граничного розміру отриманого мікрогранту. У такому випадку отримувач згідно з вимогами Порядку № 738 вносить відповідні зміни до бізнес-плану, надсилає його на погодження до уповноваженого банку та до відповідного регіонального центру зайнятості. Відповідні зміни викладаються в додатковій угоді до цього договору.
Оплата витрат може бути проведена декільком постачальникам (продавцям) у межах граничного розміру мікрогранту.
Згідно з п. 7 розділу ІV договору, для підтвердження цільового використання мікрогранту ДЦЗ через регіональні, міські, районні, міські районні центри зайнятості, філії регіональних центрів зайнятості, а також із залученням відповідних центральних та/або місцевих органів влади (у разі необхідності), здійснює моніторинг та контроль виконання умов договору відповідно до Порядку № 738. У разі неможливості встановлення факту цільового використання мікрогранту або встановлення факту нецільового використання мікрогранту під час моніторингу та контролю за додержанням умов цього договору, передбачені цим пунктом та Порядком № 738, витрачені кошти мікрогранту протягом одного місяця повертаються отримувачем до уповноваженого банку, який протягом п'яти робочих днів повертає зазначені кошти на рахунок Міністерства економіки України, відкритий в Казначействі, для подальшого їх перерахування до Державного бюджету України в установленому порядку. Неповернуті отримувачем кошти мікрогранту стягуються з нього у встановленому законодавством порядку.
Пунктом 2 розділу V договору передбачено, що відповідно до Порядку № 738 мікрогрант надається для покриття таких напрямів витрат: 1) придбання обладнання, необхідного для провадження господарської діяльності отримувачем, яке не підлягає відчуженню до виконання умов цього договору (крім випадків відчуження внаслідок звернення стягнення на нього уповноваженим банком відповідно до договору застави); 2) закупівля сировини та матеріалів; 3) орендна плата за нежитлове приміщення (якщо така орендна плата становить не більше 25 відсотків розміру мікрогранту); 4) лізинг обладнання (крім автомобілів, мотоциклів та транспортних засобів особистого користування).
Конкретні цілі використання коштів мікрогранту з переліку, визначеного п. 2 розділу V цього договору, зазначаються отримувачем в бізнес-плані. Використання коштів мікрогранту на покриття інших витрат забороняється (п. 3 розділу V договору).
Підпунктом 3 п. 1 розділу VІ договору передбачено право отримувача звернутись до відповідного регіонального центру зайнятості та уповноваженого банку для погодження внесення змін до бізнес-плану у разі виникнення обставин, визначених у п. 5 розділу ІV цього договору, а саме у разі збільшення вартості предмета договору, укладеного отримувачем з постачальником (продавцем), може бути проведена доплата суми коштів у межах граничного розміру отриманого мікрогранту. У такому випадку отримувач згідно з вимогами Порядку вносить відповідні зміни до бізнес-плану, надсилає його на погодження уповноваженого банку та до відповідного регіонального центру зайнятості. Відповідні зміни викладаються в додатковій угоді до цього договору.
При цьому отримувач зобов'язується не використовувати кошти мікрогранту на цілі, відмінні від тих, які визначені в бізнес-плані відповідно до п. 3 розділу V договору, повернути витрачені кошти мікрогранту протягом одного місяця до уповноваженого банку у разі неможливості встановлення факту цільового використання або встановлення факту нецільового використання мікрогранту за результатами здійснення ДЦЗ моніторингу та контролю за додержанням умов цього договору (п. п. 1, 6 п. 2 розділу VІ договору).
Аналогічна умова міститься в п. 7 розділу VІ договору.
Відповідно до абз. 3 п. 4 розділу VІ договору, ДЦЗ має право вимагати повернення коштів мікрогранту та розірвати цей договір у випадках, передбачених його умовами.
Договір набирає чинності з дня його укладення у порядку, визначеному розділом ХІІІ цього договору, та діє до повного виконання зобов'язань сторін, передбачених цим договором (п. 1 розділу ХІV).
20.09.2022 на рахунок ФОП Куташ І.М. зараховано кошти мікрогранту у розмірі 250000,00 грн, що підтверджується випискою з рахунків виконавця філії Чернівецького обласного управління АТ "Ощадбанк" від 04.09.2025.
Згідно з бізнес-планом ФОП Куташ І.М., кошти мікрогранту у розмірі 250000,00 грн мали бути використані за таким цільовим призначенням:
1. закупівля обладнання - 195000,00 грн: піч конвекційна 5+5 рівнів 80000,00 грн, тістоміс 25000,00 грн, камера вистойки 25000,00 грн, система очистки води 35000,00 грн, холодильне обладнання 30000,00 грн;
2. меблі 22000,00 грн: столи нержавійка 15000,00 грн (2 шт.), промислова мийка 7000,00 грн;
3. закупівля товарів 33000,00 грн (форми та різного роду інструменти для випічки).
20.12.2022 працівниками Вижницької районної філії Чернівецького обласного центру зайнятості в присутності ФОП Куташ І.М. проведено перевірку дотримання умов договору мікрогранту, укладеного 09.08.2022, за період з 09.08.2022 до 20.12.2022 і складено акт № 2 перевірки дотримання умов договору мікрогранту.
Згідно з цим актом, виявлено порушення в частині використання гранту за цільовим призначенням, а саме під час перевірки встановлено факт придбання за кошти мікрогранту холодильної шафи у кількості 5 штук на 70000,00 грн (видаткова накладна № 1/10 від 05.10.2022) та холодильника вартістю 12150,00 грн (видаткова накладна № 79 від 30.09.2022), залишок коштів у сумі 167850,00 грн витрачено на придбання інших товарів, які не зазначені в бізнес-плані.
ФОП Куташ І.М. в акті перевірки № 2 від 20.12.2022 надала пояснення про те, що товари згідно видаткової накладної № ПМ-0000018 від 05.10.2022 є необхідними для виготовлення продукції, так як започаткування справи неможливе без цих товарів. Просила врахувати використання даних коштів, а саме 105000,00 грн, за цільовим призначенням, а придбання кавової машини за видатковою накладною № 79 від 30.09.2022 врахувати в пункт обладнання.
У подальшому працівниками Вижницької філії Чернівецького обласного центру зайнятості проводилися перевірки ФОП Куташ І.М. з питань дотримання умов договору мікрогранту та були складені акти перевірок № 10/М від 18.01.2023, № 33/М від 26.07.2023, № 70/М від 10.10.2023, № 102/М від 19.12.2024, № 62/М від 12.12.2025, у яких вказано про часткове цільове використання коштів мікрогранту у розмірі 82150,00 грн (холодильної шафи в кількості 5 штук на 70000,00 грн, холодильника вартістю 12150,00 грн); будь-які зауваження центру зайнятості щодо виконання відповідачем обов'язкової умови договору стосовно створення робочих місць відсутні.
Згідно з доданими до позовної заяви первинними документами, за кошти мікрогранту в сумі 250000,00 грн ФОП Куташ І.М. придбала:
1) кавомашину, холодильник, каву в зернах, цукор стікерований на суму 75000,00 грн (договір купівлі-продажу №1 від 30.09.2022, укладений з ФОП Кудлою Валерієм Флоровичем, видаткова накладна №79 від 30.09.2022, платіжне доручення №1 від 06.10.2022);
2) холодильну шафу у кількості 5 шт. на суму 70000,00 грн (договір купівлі-продажу №03/10 від 04.10.2022, укладений з ФОП Корсунем Миколою Леонтійовичем, накладна №1/10 від 05.10.2022, платіжне доручення №2 від 06.10.2022);
3) продуктову сировину (желатин, олія, глазур кондитерська, масло селянське, наповнювач харчовий, напівфабрикат харчовий, дріжджі пресовані хлібопекарські, продукт сирний солодкий, сир творожний, ядро соняшника сире, глазур кондитерська чорна, папір для випікання, тортова упаковка, маргарин, ванільний цукор, пудра цукрова, суміш харчова, підложка ДВП, діоксид титану, сироватка молочна суха демінералізована) на суму 105000,00 грн (договір поставки № 9 від 05.10.2022, укладений з ФОП Серафінчаном Павлом Миколайовичем, видаткова накладна № ПМ-0000018 від 05.10.2022, платіжне доручення № 3 від 06.10.2022).
Згідно з випискою з рахунків виконавця Чернівецького обласного управління АТ "Ощадбанк", за період з 11.08.2022 до 22.03.2023 ФОП Куташ І.М. із суми отриманого мікрогранту в розмірі 250000,00 грн використала 250000,00 грн.
Відповідно до наказу від 08.11.2023 № 577, Чернівецький обласний центр зайнятості прийняв рішення про повернення ФОП Куташ І.М. частини отриманого мікрогранту в сумі 167850,00 грн у зв'язку з нецільовим використанням коштів.
Суд першої інстанції встановив, що на виконання зазначеного наказу Вижницька філія Чернівецького обласного центру зайнятості надіслала ФОП Куташ І.М. повідомлення від 15.11.2023 № 611/2401.001-23 про повернення частини отриманого мікрогранту на суму 167850,00 грн, які були використані на придбання інших товарів, відмінних від зазначених у бізнес-плані; кошти повинні бути перераховані протягом тридцяти календарних днів від дня отримання повідомлення на відповідні реквізити.
Відповідач отримав зазначене повідомлення 25.11.2023, що вказано у листі-відповіді ФОП Куташ І.М. від 12.12.2023. Також відповідач зазначив, що вимоги центру зайнятості вважає такими, що не відповідають Порядку надання мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу, так як придбання сировини для виготовлення хлібобулочних та кондитерських виробів відповідає цільовому призначенню мікрогранту, організації бізнесу пекарні-кондитерської та сумарно становить менше 50 відсотків розміру отриманого мікрогранту (105000,00 грн). Придбання кавомашини та сировини для виготовлення кави так само відповідає цільовому призначенню отримання мікрогранту, оскільки організація бізнесу передбачає відкриття пекарні, суміщеної з кондитерською, у якій відвідувачі можуть придбати кондитерські вироби та куштувати їх на місці. У ході здійснення витрат в уповноваженого банку (АТ "Ощадбанк") не було зауважень щодо цільового призначення витрат, банк проводив платежі без заперечень.
13.03.2025 Чернівецький обласний центр зайнятості надіслав на адресу відповідача претензію № 753/24.06.01-25 про повернення коштів мікрогранту на суму 167850,00 грн, у якій також вказано, що кошти повинні бути перераховані протягом тридцяти календарних днів від дня отримання повідомлення на відповідні реквізити, та повідомлено про можливість відповідача звернутися до Державного центру зайнятості із заявою щодо розстрочення повернення коштів мікрогранту.
Відповідач отримав вказану претензію 18.03.2025, що зазначено у відповіді ФОП Куташ І.М. від 11.04.2025. У цьому листі, не погоджуючись із пред'явленою претензією позивача, відповідач, окрім зазначеного у листі від 12.12.2023, стверджує, що у висновках акта перевірки дотримання умов договору мікрогранту № 2 від 20.12.2022 не обґрунтовано того, що кошти, які не були витрачені на закупівлю саме тих позицій, які зазначені в бізнес-плані, а спрямовані на придбання іншого обладнання (кавомашини) та за іншими статтями витрат (на придбання сировини для виготовлення хлібобулочних та кондитерських виробів) в межах суми мікрогранту, негативно вплинули на досягнення та реалізацію визначених бізнес-планом цілей. Також відповідач зазначає, що зауважень центру зайнятості з приводу створення робочих місць, сплати податків, організації та функціонування бізнесу, який належно працює на даний час, не було. Відтак відповідач вважає, що підстави для повернення частини отриманого мікрогранту в сумі 167850,00 грн відсутні.
У матеріалах справи містяться листи Чернівецького обласного центру зайнятості щодо закінчення терміну виконання умов договору про надання мікрогранту №2767/24.03.03-25 від 25.09.2025 та №3397/24.03.03-25 від 24.11.2025, у яких повідомлено ФОП Куташ І.М. про необхідність повернення різниці між сумою отриманого мікрогранту та сумою сплачених податків та зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування за працевлаштованих осіб, яка складає 60721,99 грн (лист від 25.09.2025), 4335,99 грн (лист від 24.11.2025), а також квитанція до платіжної інструкції № 13 від 15.12.2025 на суму 4336,00 грн із зазначенням призначення платежу: "Повернення коштів мікрогранту Куташ Ірина Миколаївна".
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції під час ухвалення постанови. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.
За приписами ч. ч. 1-5 ст. 236 ГПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до ч. 1, п. п. 1, 4 ч. 2 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини, інші юридичні факти.
Правовідносини між сторонами виникли на підставі договору про надання мікрогранту шляхом підписання відповідачем 09.08.2022 заяви про приєднання до договору про надання мікрогранту.
Наказом Міністерства економіки України від 06.07.2022 № 1969 затверджена форма договору про надання мікрогранту (з додатком), у преамбулі якого зазначено, що цей договір є договором приєднання у розумінні ст. 634 ЦК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
За приписами ст. ст. 526, 525 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Правовідносини між сторонами врегульовані Законом України "Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні" від 22.03.2012 № 4618-VI (далі - Закон від 22.03.2012 № 4618-VI) та Порядком надання мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.06.2022 № 738 "Деякі питання надання грантів бізнесу" (далі також - Порядок № 738).
Метою державної політики у сфері розвитку малого і середнього підприємництва в Україні є: 1) створення сприятливих умов для розвитку малого і середнього підприємництва; 2) забезпечення розвитку суб'єктів малого і середнього підприємництва з метою формування конкурентного середовища та підвищення рівня їх конкурентоспроможності; 3) стимулювання інвестиційної та інноваційної активності суб'єктів малого і середнього підприємництва; 4) сприяння провадженню суб'єктами малого і середнього підприємництва діяльності щодо просування вироблених ними товарів (робіт, послуг), результатів інтелектуальної діяльності на внутрішній і зовнішній ринки; 5) забезпечення зайнятості населення шляхом підтримки підприємницької ініціативи громадян (ч. 1 ст. 3 Закону від 22.03.2012 № 4618-V).
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону від 22.03.2012 № 4618-VI, державна підтримка надається суб'єктам малого і середнього підприємництва, які відповідають критеріям, встановленим ч. 3 ст. 55 ГК України.
Державна підтримка суб'єктів малого і середнього підприємництва та об'єктів інфраструктури підтримки малого і середнього підприємництва включає, серед іншого, фінансову підтримку (ч. 1 ст. 15 Закону від 22.03.2012 № 4618-VI).
Відповідно до ч. 2 ст. 16 Закону від 22.03.2012 № 4618-VI, фінансова державна підтримка надається за рахунок державного та місцевих бюджетів. Основними видами фінансової державної підтримки визначено, зокрема: надання кредитів, у тому числі мікрокредитів, для започаткування і ведення власної справи; інші види не забороненої законодавством фінансової державної підтримки. Порядок використання коштів державного бюджету для фінансової державної підтримки суб'єктів малого і середнього підприємництва затверджується відповідно до вимог бюджетного законодавства.
Згідно з абз. 3 ч. 4 Порядку № 738 (тут і далі, якщо не зазначено про інше, - у редакції, що діяла на момент підписання заяви про приєднання до договору від 09.08.2022), розмір мікрогранту, який надається одному отримувачу, визначається відповідно до його запиту, але не менше 50000 гривень, та не перевищує 250000 гривень у випадку зобов'язання отримувача створити не менше двох робочих місць після отримання мікрогранту та прийняття на них працівників або залучення до роботи у сімейному фермерському господарстві двох додаткових членів сімейного фермерського господарства.
Пункт 5 Порядку № 738 передбачає, що мікрогранти надаються для покриття таких напрямів витрат, як:
- придбання обладнання, необхідного для провадження господарської діяльності отримувачем, яке не підлягає відчуженню до виконання умов договору про надання мікрогранту на створення або розвиток власного бізнесу (крім випадків відчуження внаслідок звернення стягнення на нього уповноваженим банком відповідно до договору застави);
- закупівля ліцензійного програмного забезпечення, тварин, сировини, матеріалів, товарів та послуг, пов'язаних з виробництвом продукції/наданням послуг (якщо такі витрати становлять не більше 20 відсотків розміру мікрогранту) (деталі зазначаються отримувачем у бізнес-плані);
- послуги маркетингу та реклами (якщо така послуга становить не більше 10 відсотків розміру мікрогранту);
- орендна плата за нежитлове приміщення (якщо така орендна плата становить не більше 25 відсотків розміру мікрогранту);
- орендна плата за обладнання (якщо така орендна плата становить не більше 10 відсотків розміру мікрогранту);
- лізинг обладнання (крім автомобілів, мотоциклів та інших транспортних засобів особистого користування);
- використання у підприємницькій діяльності прав інших суб'єктів господарювання (комерційна концесія).
Надання мікрогрантів здійснюється Мінекономіки через АТ "Ощадбанк" (далі - уповноважений банк) на підставі рішень Державного центру зайнятості, включених до подання про надання мікрогрантів (далі - подання), відповідно до договору про взаємодію між Мінекономіки, уповноваженим банком та Державним центром зайнятості (далі - договір про взаємодію). Для виплати мікрогрантів отримувачам Мінекономіки відкриває в Казначействі реєстраційний рахунок загального фонду державного бюджету (далі - рахунок) (п. п. 6, 7 Порядку № 738).
У матеріалах справи містяться копії договорів про взаємодію, укладені між АТ "Ощадбанк" (Уповноважений банк) і Державним центром зайнятості, № 2/19-23 від 23.03.2022, № б/н від 01.07.2022, № 5/19-23 від 16.05.2023.
Пунктом 9 Порядку № 738 передбачено, що заява формується отримувачем особисто або у відділенні уповноваженого банку засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі - Портал Дія) після проходження ним ідентифікації та автентифікації з використанням інтегрованої системи електронної ідентифікації, електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, та/або інших засобів ідентифікації, які дають змогу однозначно встановлювати особу отримувача. Невід'ємним додатком до заяви є бізнес-план, форма якого визначається Мінекономіки. Заяви, подані без бізнес-плану, не розглядаються.
Відповідальність за недостовірність відомостей, що містяться в заяві, несе отримувач (п. 15 Порядку № 738).
Відповідно до абз. 1-3 п. 20 Порядку № 738, для отримання мікрогранту отримувач укладає договір мікрогранту. У договорі мікрогранту обов'язково зазначаються цілі використання мікрогранту з переліку, визначеного п. 5 цього Порядку, умови, невиконання або неналежне виконання яких може призвести до повернення отримувачем отриманих коштів. Обов'язковою умовою договору мікрогранту є створення протягом шести місяців з дня укладення договору мікрогранту робочих місць залежно від розміру мікрогранту, визначеного п. 4 цього Порядку, та працевлаштування на них осіб на строк не менш як на 24 місяці.
Згідно з п. 21 Порядку № 738, Державний центр зайнятості через регіональні, міські, районні, міськрайонні центри зайнятості, філії регіональних центрів зайнятості здійснює моніторинг та контроль виконання умов договору шляхом періодичних виїзних оглядів місця провадження господарської діяльності отримувача протягом трьох років з дня укладення отримувачем договору мікрогранту або до повного виконання обов'язкової умови договору, визначеної абз. 3 п. 20 цього Порядку.
У разі неможливості встановлення факту цільового використання мікрогранту або встановлення факту нецільового використання мікрогранту під час моніторингу та контролю за додержанням умов договору мікрогранту, який здійснюється центром зайнятості, витрачені кошти протягом одного місяця повертаються отримувачем до уповноваженого банку, який протягом п'яти робочих днів повертає зазначені кошти на рахунок Мінекономіки, відкритий в Казначействі, для подальшого їх перерахування до Державного бюджету України в установленому порядку. Неповернуті отримувачем кошти стягуються з нього в установленому порядку.
У разі несвоєчасного та/або неповного виконання п. п. 20 і 21 цього Порядку сума мікрогранту вважається заборгованістю, стягнення якої здійснюється Державним центром зайнятості та/або регіональним центром зайнятості у судовому порядку.
Згідно з п. 24 Порядку № 738, для оплати витрат на цілі, визначені п. 5 цього Порядку та встановлені в договорі мікрогранту, отримувач подає до уповноваженого банку рахунок-фактуру (рахунок, квитанцію, накладну тощо) та договір, укладений між отримувачем і постачальником (продавцем) обладнання, сировини та матеріалів тощо. Оплата витрат на закупівлю обладнання та матеріалів проводиться уповноваженим банком на цілі, визначені п. 5 цього Порядку та встановлені в договорі мікрогранту, на підставі документів, зазначених в абз. 1 цього пункту.
Аналогічні положення щодо порядку використання коштів мікрогранту та їх повернення закріплені й у договорі про надання мікрогранту, форма якого затверджена наказом Міністерства економіки України від 06.07.2022 № 1969.
Суд апеляційної інстанції, порівнявши зазначені у бізнес-плані ФОП Куташ І.М. цілі використання мікрогранту і фактичне витрачання нею коштів, погоджується з висновком місцевого господарського суду, що наявними в матеріалах справи первинними документами і актом перевірки № 2 від 20.12.2022 підтверджується нецільове використання мікрогранту, зокрема придбання товарів (кавомашина, кава в зернах, цукор стікерований), які не передбачені бізнес-планом, на суму 62850,00 грн (договір купівлі-продажу №1 від 30.09.2022 з ФОП Кудлою В.Ф., видаткова накладна № 79 від 30.09.2022).
Колегія суддів критично оцінює твердження ФОП Куташ І.М. про те, що придбання кавомашини та сировини для приготування кави відповідає цільовому призначення отримання мікрогранту, адже не було безпосередньо пов'язане з основним видом діяльності пекарні-кондитерської, що спеціалізується на реалізації хлібобулочних та кондитерських виробів, а здійснювалося як маркетинговий та супутній комерційний інструмент, спрямований на підвищення привабливості закладу для споживачів, збільшення потоку клієнтів та стимулювання продажу основної продукції. Отже витрати відповідача у цій частині не відповідають визначеним у бізнес-плані статтям витрат.
Той факт, що уповноважений банк на підставі поданих ФОП Куташ І.М. документів без зауважень з приводу цільового призначення витрат та будь-яких заперечень здійснював оплату за товари, не спростовує допущеного відповідачем порушення та не звільняє його від передбачених договором про надання мікрогранту і Порядком № 783 наслідків у вигляді повернення використаних не за цільовим призначенням коштів мікрогранту.
Водночас, як правильно зауважив суд першої інстанції, відповідач не був позбавлений, але не скористався передбаченою абз. 5 п. 24 Порядку № 783 (у чинній редакції) можливістю змінити цільове призначення коштів мікрогранту шляхом звернення до Державного центру зайнятості з відповідною заявою, викладеною у довільній формі з обґрунтуванням зміни цільового призначення коштів мікрогранту, в установлений законодавством спосіб.
Поряд із цим колегія суддів вважає помилковим твердження Чернівецького обласного центру зайнятості щодо нецільового використання відповідачем коштів у сумі 105000,00 грн на закупівлю продуктової сировини (договір поставки № 9 від 05.10.2022 з ФОП Серафінчаном П.М., видаткова накладна № ПМ-0000018 від 05.10.2022, платіжне доручення № 3 від 06.10.2022).
Матеріалами неодноразових перевірок, а саме актами №2 від 2.12.2022, №10/М від 18.01.2023, №33/М від 26.07.2023, №70/М від 10.10.2023, №102/М від 19.12.2024, №62/М від 12.09.2025, підтверджується, що за адресою: Чернівецька обл., м. Вижниця, вул. Українська, буд. 100, за якою проводилися перевірки, функціонує мініпекарня, яка спеціалізується на виготовленні та роздрібній торгівлі хлібобулочними виробами.
Слід врахувати, що придбання продуктової сировини для виготовлення хлібобулочних та кондитерських виробів є безпосередньо пов'язаним із діяльністю пекарні-кондитерської, відповідає меті реалізації бізнес-плану та фактично є необхідною частиною організації виробничого процесу. Як форми та різного роду інструменти, так і продуктова сировина є товаром та матеріалом виробничого призначення, що використовується у процесі виготовлення продукції, а тому охоплюється передбаченими бізнес-планом витратами на закупівлю товарів для забезпечення діяльності пекарні-кондитерської. Зазначення у бізнес-плані витрат на "закупівлю товарів, а саме форм та різного роду інструментів для випічки" не може тлумачитися надмірно формально щодо допустимих витрат на матеріали, які необхідні для здійснення виробничого процесу.
Водночас, згідно з п. 21 Порядку № 783 у чинній редакції, зміна кількості предметів закупівлі, якщо такі предмети за своїм функціональним призначенням є аналогічними зазначеним у бізнес-плані та відповідають напрямам витрат, визначеним п. 5 Порядку №783, не вважається нецільовим використанням коштів.
Відтак колегія суддів вважає правильним та обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що кошти мікрогранту у цій частині були використані відповідачем саме для реалізації бізнес-плану, відповідають його цілям (напрямам/статтям витрат) та зроблені в межах граничної суми мікрогранту, що не може розцінюватися як нецільове використання коштів.
Відповідач отримав безповоротну державну допомогу у формі мікрогранту для сприяння зайнятості населення, створення та розвиток власного бізнесу, відповідно до Порядку № 738 та на підставі договору.
Суд першої інстанції встановив, що відповідно до листів Чернівецького обласного центру зайнятості (№2767/24.03-03-25 від 25.09.2025, №3397/24.03.03-25 від 24.11.2025) термін виконання умов договору про надання мікрогранту закінчився. Відповідач на виконання зазначених листів повернув кошти мікрогранту у розмірі 4336,00 грн. Спору щодо розміру повернутого відповідачем мікрогранту між сторонами немає.
У договорі про надання мікрогранту, ні у редакції наказу Міністерства економіки України від 06.07.2022 № 1969, ні у редакції наказу від 28.11.2024 № 26810, не було передбачено обов'язку отримувача мікрогранту повернути різницю між сумою мікрогранту та сплаченими податками, зборами та іншими обов'язковими платежами, окрім як у випадку невиконання обов'язкової умови щодо працевлаштування працівників, яка була виконана відповідачем.
Обов'язок отримувача коштів мікрогранту повернути їх у разі нецільового використання не можна вважати власне видом юридичної відповідальності (санкції), оскільки такий обов'язок є фактично правовим наслідком невиконання отримувачем вимог Порядку № 738 та договору про надання мікрогранту (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 19.05.2025 у справі № 140/2936/24).
Відтак суд першої інстанції правомірно дійшов висновку про відсутність підстав для застосування положень Порядку щодо повернення різниці між сумою мікрогранту та сплаченими податками й зборами до спірних правовідносин, які виникли внаслідок невиконання отримувачем вимог Порядку № 738 та договору про надання мікрогранту в частині використання коштів мікрогранту за цільовим призначенням.
Суд апеляційної інстанції відхиляє доводи ФОП Куташ І.М. про те, що позивач не звертався до неї з приводу розірвання договору мікрогранту у зв'язку з нецільовим використанням коштів протягом трирічного строку його дії, оскільки п. 2 розділу ІХ договору передбачено право, а не обов'язок Державного центру зайнятості розірвати договір у такому випадку.
Виходячи з аналізу вищенаведених норм права, умов укладеного між сторонами договору про надання мікрогранту (заява про приєднання від 09.08.2022) та фактичних обставин цієї справи, колегія суддів вважає законним та обґрунтованим висновок місцевого господарського суду про використання ФОП Куташ І.М. коштів мікрогранту у розмірі 62850,00 грн (кавомашина, кава в зернах, цукор стікерований) за нецільовим призначенням, тобто на інші, відмінні від зазначених у бізнес-плані, цілі, що надає підстави для застосування до неї такого наслідку порушення умов договору мікрогранту і Порядку №783, як повернення коштів мікрогранту, використаних не за цільовим призначенням.
Враховуючи вищевикладене у сукупності, суд першої інстанції правомірно дійшов висновку про те, що позовні вимоги Чернівецького обласного центру зайнятості слід задовольнити частково, стягнувши з відповідача частину отриманого мікрогранту в сумі 62850,00 грн, а в решті позову - відмовити.
Колегія суддів визнає необґрунтованими доводи сторін, викладені відповідно в апеляційних скаргах за вих. № 729/24.05-26 від 13.03.2026 та за вих. № 926/3458/25 від 23.03.2026, оскільки такі не підтверджуються матеріалами справи та не спростовують висновків суду першої інстанції.
Щодо апеляційної скарги Чернівецького обласного центру зайнятості вих.№921/24.05-26 від 02.04.2026 на додаткове рішення Господарського суду Чернівецької області від 11.03.2026 у справі № 926/3458/25 колегія суддів дійшла таких висновків.
Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з положеннями ч. ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).
Відповідно до ч. 4 ст. 126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно з ч. ч. 5, 6 ст. 126 ГПК України, у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
За загальним правилом розподілу судових витрат, визначеним у ч. 4 ст. 129 ГПК України, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у тому числі й витрати на професійну правничу допомогу, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись (ч. 5 ст. 129 ГПК України).
Згідно з ордером на надання правничої допомоги серії СЕ №1124575 від 28.10.2025, правову допомогу відповідачу - ФОП Куташ І.М. у Господарському суді Чернівецької області надавав адвокат Єфтемій Роман Флорович на підставі договору про надання правової допомоги (юридичних послуг) №24/2025 адв від 14.10.2025 (далі - договір №24/2025 адв від 14.10.2025).
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Закон України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ч. ч. 1, 2 ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
У постанові Верховного Суду від 18.02.2025 у справі № 910/2990/24 зазначено, що для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок іншої сторони має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір є розумним та виправданим. Тобто суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені, з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
За змістом поданого до суду договору № 24/2025 адв від 14.10.2025, укладеного між ФОП Єфтемієм Р.Ф. (юрист) і ФОП Куташ І.М. (клієнт), юрист за дорученням клієнта бере на себе зобов'язання надати в межах дії цього договору правову допомогу з приводу захисту прав та інтересів клієнта у справі № 926/3458/25 за позовом Чернівецького обласного центру зайнятості до ФОП Куташ І.М. про стягнення коштів отриманого мікрогранту в сумі 167850,00 грн, а саме: вивчення та юридичний аналіз матеріалів справи, надання юридичних консультацій, підготовка заяв, запитів, клопотань тощо, підготовка відзиву, інших процесуальних актів, клопотань, скарг, в т.ч. апеляційних та касаційних скарг, представництво інтересів клієнта в Господарському суді Чернівецької області, а в разі необхідності в суді апеляційної та касаційної інстанції (п.п. 1.2, 1.2.1-1.2.5).
Вартість юридичних послуг за договором № 24/2025 адв від 14.10.2025 визначається в деталізованому рахунку (рахунках), який виставляється юристом клієнту, виходячи з наданого обсягу послуг та витраченого часу на їх надання, з розрахунку 2000 грн/розрахункова година, а також витраченого часу на добирання/очікування, необхідне для надання цих послуг, з розрахунку 1000 грн/розрахункова година. Вимірними одиницями витраченого часу (розрахункових годин) є 30 хвилин та 1 година, мінімальна вимірна одиниця 30 хвилин (п. 4.1.1).
Згідно з пп. 4.2.1 вказаного договору, розрахунки за юридичні послуги здійснюються клієнтом протягом трьох днів з дня виставлення юристом рахунку, на вимогу сторін виконання наданих послуг оформлюється актом (актами) приймання-передачі, який підписується сторонами після виставлення рахунку (п. 5.1).
Адвокат Єфтемій Р.Ф. виставив ФОП Куташ І.М. рахунок № 24/2025 від 26.02.2026 до договору № 24/2025 адв від 14.10.2025 на загальну суму 17000,00 грн. Сторони підписали акт приймання-передачі наданих юридичних послуг № 24/2025 від 26.02.2026, згідно з яким відповідачу надані юридичні послуги на суму 17000,00 грн, а саме:
- ознайомлення з матеріалами справи № 926/3458/25 28.10.2025 - 1 год.;
- підготовка відзиву на позовну заяву у справі № 926/3458/25 та його подача до господарського суду через систему "Електронний суд" 28.10.2025 - 3 год.;
- підготовка заяв про долучення доказів до справи №926/3458/25 та подача заяв до господарського суду 02.12.2025 - 30 хв., 16.12.2025 - 30 хв.;
- представництво інтересів в Господарському суді Чернівецької області у справі №926/3458/25: 29.10.2025 - 30 хв., 03.12.2025 - 30 хв., 17.12.2025 - 30 хв., 19.01.2026 - 1 год., 11.02.2026 - 30 хв., 23.02.2026 - 30 хв.
Так, згідно вищезазначених документів, адвокат витратив 8 год. 30 хв. на надання юридичних послуг, згідно з розцінкою вартості послуг у п. 4.1.1 2000,00 грн за розрахункову годину, вартість наданих послуг сукупно складає 8 год. 30 хв. х 2000,00 грн = 17000,00 грн.
Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 23.02.2026 у справі №926/3458/25, яке колегія суддів дійшла висновку залишити без змін, позов Чернівецького обласного центру зайнятості до ФОП Куташ І.М. про стягнення коштів в сумі 167850,00 грн задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача кошти мікрогранту в сумі 62850,00 грн та 1515,40 грн судового збору, в решті позовних вимог відмовлено. Отже, відсоток задоволення позовних вимог складає 37,44% (62850,00 грн х 100 : 167850,00 грн).
Оцінивши види і обсяг наданої відповідачу юридичної допомоги, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що правнича допомога в частині ознайомлення адвоката Єфтемія Р.Ф. з матеріалами справи № 926/3458/25, підготовки відзиву на позовну заяву та підготовки заяв про долучення доказів з їх подачею до суду загальною тривалістю 5 год. на суму 10000,00 грн (5 х 2000) є реальною, дійсною, необхідною та співмірною зі складністю справи та витраченим адвокатом часом.
Натомість вартість послуг на представництво інтересів відповідача в судових засіданнях у розмірі 7000,00 грн ((3 год. х 2000,00 грн) + (1/2 год. х 2000,00 грн)) є завищеною, виходячи з дійсної тривалості судових засідань, під час яких адвокат Єфтемій Р.Ф. здійснював представництво інтересів ФОП Куташ І.М. Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що вартість відповідних послуг має складати 4000,00 грн з розрахунку 2 год. (1 год. 39 хв. фактична тривалість судових засідань) х 2000,00 грн, враховуючи умову п. 4.1.1 договору № 24/2025 адв від 14.10.2025, згідно з яким мінімальною вимірною одиницею витраченого юристом часу є 30 хвилин.
Таким чином, обґрунтованими є витрати відповідача на професійну правничу допомогу у сумі 14000,00 грн (10000,00 грн + 4000,00 грн).
За результатами дослідження поданих ФОП Куташ І.М. доказів на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу, оцінки вимог і заперечень сторін, з огляду на положення ст. ст. 123, 126, 129 ГПК України, виходячи з критеріїв реальності та розумності таких витрат, їх обґрунтованості та пропорційності до предмета спору, враховуючи, що рішенням від 23.02.2026 у справі № 926/3458/25 позовні вимоги Чернівецького обласного центру зайнятості задоволено частково і відсоток задоволення складає 37,44%, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви представника відповідача, стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 8758,40 грн (14000,00 грн х 62,56%) та відмову в частині стягнення таких витрат на суму 8241,60 грн (17000,00 грн - 8758,40 грн), що, на переконання апеляційного суду, є співмірним зі складністю цієї справи та реально витраченим адвокатом часом на надання правничої допомоги відповідачу, та не є надмірним тягарем для позивача.
Таким чином доводи Чернівецького обласного центру зайнятості не знайшли свого підтвердження у ході розгляду апеляційної скарги вих. № 921/24.05-26 від 02.04.2026 та не спростовують фактів, покладених в основу додаткового рішення Господарського суду Чернівецької області від 11.03.2026 у справі № 926/3458/25.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційних скарг.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно з ч. 1 ст. 276 ГПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив обставини, які мають значення для справи, надав належну оцінку дослідженим доказам, ухвалив законні й обґрунтовані рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а відтак апеляційні скарги сторін слід залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення у справі №926/3458/25 - без змін.
Розподіл судових витрат.
З огляду на те, що суд залишає апеляційні скарги без задоволення, судові витрати, пов'язані з розглядом справи у суді апеляційної інстанції, залишаються за скаржниками відповідно до ст. 129 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 86, 126, 129, 269, 270, 275, 276, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Чернівецького обласного центру зайнятості вих. № 729/24.05-26 від 13.03.2026 (вх. № 01-05/728/26 від 13.03.2026) та апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Куташ Ірини Миколаївни вих. № 926/3458/25 від 23.03.2026 (вх. № 01-05/849/26 від 23.03.2026) залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Чернівецької області від 23.02.2026 у справі №926/3458/25 залишити без змін.
3. Апеляційну скаргу Чернівецького обласного центру зайнятості вих. № 921/24.05-26 від 02.04.2026 (вх. № 01-05/987/26 від 02.04.2026) залишити без задоволення.
4. Додаткове рішення Господарського суду Чернівецької області від 11.03.2026 у справі №926/3458/25 залишити без змін.
5. Матеріали справи №926/3458/25 повернути до Господарського суду Чернівецької області.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, визначені ст. ст. 287-291 ГПК України.
Головуючий суддя (суддя-доповідач) Прядко О.В.
Суддя Рим Т.Я.
Суддя Манюк П.Т.