Справа № 749/1350/24
Номер провадження 2/749/7/26
13 травня 2026 року Сновський районний суд Чернігівської області в складі:
головуючого-судді Чигвінцева М.С.,
за участі секретаря Михалевич М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м. Сновськ в порядку загального позовного провадженняцивільну справу №749/1350/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , у якому просить стягнути з останнього заборгованість в розмірі 60372 грн., з яких сума кредиту 15000 грн., сума процентів за користування кредитом 27462 грн., нараховані процента за 60 календарних днів - 17910 грн. та понесені судові витрати.
Позовна заява мотивована тим, що 29.09.2023 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи було укладено електронний договір № 7119361 про надання споживчого кредиту. Зазначений кредитний договір було укладено відповідно до Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» затверджених наказом № 205-ОД від 10.02.2022 та розміщених на сайті https://creditplus.ua/ru/documents. Згідно з умовами кредитного договору відповідач отримав кредит у розмірі 15000 грн., строком користування 360 днів, з процентною ставкою 1,99 % в день. Позивачем нараховано відсотки за 60 календарних днів з 27.05.2024 по 25.07.2024 в межах строку договору в сумі 17910 грн. 27.05.2024 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» було укладено договір факторингу № 27.05/2024-Ф, згідно з умовами якого ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» відступило ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» право грошової вимоги за кредитним договором, про що відповідача повідомлено на електронну пошту.
Посилаючись на те, що відповідач не виконав свого обов'язку за кредитним договором позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 7119361 від 29.09.2023 в розмірі 60372 грн., а також судові витрати та витрати на правову допомогу.
03 жовтня 2024 Ухвалою судді Щорського районного суду Чернігівської області відкрито провадження у справі та призначено проводити розгляд справи в порядку загального позовного провадження.
04 грудня 2024 на підставі клопотання представника відповідача, ухвалою судді Щорського районного суду Чернігівської області зупинено провадження у справі до перебування ОСОБА_1 у складі Збройних Сил України.
07.01.2026 на підставі листа ІНФОРМАЦІЯ_1 № 1/5386 від 11.12.2025 наданого на запит Сновського районного суду, ухвалою судді Сновського районного суду Чернігівської області поновлено провадження у справі та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 23 лютого 2026 року о 10 год. 00 хв.
Представник позивача у судове засідання не з'явився у матеріалах справи наявне його клопотання у якому просив справу розглянути без його участі. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі та не заперечує проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач в судове засідання не з'явився, до суду надав клопотання про суду надав заяву про розгляд справи без його участі.
Згідно ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Підстави для відкладення розгляду справи відсутні.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд доходить наступного висновку.
Судом встановлено, що 29.09.2023 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 було укладено Договір № 7119361 про надання споживчого кредиту, за умовами якого товариство надає споживачу кредит у гривні, а споживач зобов'язаний одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки, передбачені договором.
Кредитний договір підписаний електронним підписом позичальника одноразовим ідентифікатором С8405, про що свідчить п. 10 договору.
Відповідно до пунктів 1.3 - 1.5 договору сума кредиту складає 15000 грн.; строк кредиту 360 днів; періодичність платежів зі сплати процентів кожні 30 днів; тип процентної ставки фіксована.
За користування кредитом нараховуються проценти відповідно до наступних умов: стандартна процентна ставка становить 1,99% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного у пункті 1.4. цього договору. Знижена процентна ставка 1,493% в день та застосовується відповідно до наступних умов: якщо споживач до 29.10.2023 або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, споживач, як учасник Програми лояльності, отримає від Товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв'язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити споживач за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати, буде перераховано за зниженою процентною ставкою. У випадку невиконання споживачем умов для отримання індивідуальної знижки від товариства, користування кредитом для споживача здійснюється за стандартною процентною ставкою на звичайних (стандартних) умовах, що передбачені цим договором та доступні для інших споживачів, які не мають окремих індивідуальних знижок стандартної процентної ставки (пункти 1.5., 1.5.1, 1.5.2 договору).
Згідно з пунктами 1.7, 1.8 договору орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення договору складає: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 29653,85% річних. За стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 19652,26% річних. Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору складає: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 122460 грн. За стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 1200221,25 грн.
Укладення цього договору здійснюється сторонами за допомогою ІТС товариства, доступ до якої забезпечується споживачу через Веб-сайт або Мобільний додаток «CreditPlus». Електронна ідентифікація споживача здійснюється при вході споживача в Особистий кабінет, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки товариством правильності введення коду, направленого товариством на номер мобільного телефону споживача, вказаний при вході, та/або шляхом перевірки правильності введення пароля входу до Особистого кабінету. При цьому, споживач самостійно і за свій рахунок забезпечує і оплачує технічні, програмні і комунікаційні ресурси, необхідні для організації каналів доступу і підключення до Веб-сайту/ІТС товариства (пункт 1.1. договору).
ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» свої зобов'язання за договором виконало, що вбачається із витребуваної судом інформації від АТ "Універсал банк" від № БТ/6434 від 22.10.2024, що платіжна картка № НОМЕР_1 емітована банком та належить ОСОБА_1 на яку 29.09.2023 було зараховано платіж у сумі 15000 грн.
Підпунктом 3 п. 4.1. Кредитного договору передбачено, що ТОВ «Авентус Україна» має право укладати договори щодо відступлення права вимоги за Договором або договори факторингу з будь-якою третьою особою без окремої згоди Відповідача.
27.05.2024 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» було укладено договір факторингу № 27.05/24-Ф, у відповідності до умов якого ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» відступило ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» право грошової вимоги до боржників, зазначених в реєстрі боржників.
Відповідно до витягу з реєстру боржників, який є додатком № 1 до договору факторингу № 27.05/24-Ф від 27.05.2024, ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 42462 грн., з яких: 15000 грн. - заборгованість за основним боргом; 27462 грн. - заборгованість за відсотками.
Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором №7119361 від 29.09.2023 заборгованість відповідача за вказаним кредитним договором становить 42462 грн., з яких: 15000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 27462 грн. - сума заборгованості за відсотками.
Як вбачається з розрахунку зазначеного в позовній заяві, за період з 27.05.2024 по 25.07.2024 позивачем було нараховано відсотки в сумі 17910 грн., проте в матеріалах справи відсутній розрахунок заборгованості за Кредитним договором № 7119361 за вищевказаний період.
Оскільки позивачем документально не підтверджено суму заборгованості зі сплати відсотків за період з 27.05.2024 по 25.07.2024, то суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в цій частині.
Таким чином оскільки, відповідачем не виконане грошове зобов'язання за Кредитним договором належним чином в добровільному порядку, то позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд виходить з наступного.
Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
За змістом статей 626, 628 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно із ч. 1 статті 638 Цивільного кодексу України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплачені відсотки.
Позивачем зазначено, що свої зобов'язання за договором первісний кредитодавець виконав у повному обсязі та надав відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах, передбачених договорами, однак, відповідач свої зобов'язання за договорами належним чином не виконував, у зв'язку з чим виникла заборгованість.
Доказів, які б спростовували зазначені обставини, відповідач суду не надав, відтак розрахунку заборгованості, наданого позивачем, не спростовано.
У статті 3 Закону України"Про електронну комерцію"№ 675-VIII від 03.09.2015 р.(далі - Закон) визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 13 ст. 11 Закону електронні документи (повідомлення), пов'язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.
Згідно ч. 3 ст. 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (ч. 6ст. 11 Закону). Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12ст. 11 Закону).
Без отримання листа на адресу електронної пошти і sms-повідомлення, без здійснення входу на Веб-сайт ТОВ «Авентус Україна», реєстрації в особистому кабінеті за допомогою логіна і пароля, договір про надання кредиту № 7119361 між ТОВ «Авентус Україна» та відповідачем не був би укладений, а тому суд вважає, що укладення договору про надання споживчого кредиту у запропонованій формі відповідало внутрішній волі позичальника ОСОБА_1 , цей правочин відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі, а відповідачем в свою чергу, суду не надано доказів здійснення дій, які сприяли б укладенню договору не ним особисто.
Даний висновок суду відповідає правовій позиції Верховного Суду викладеній у постанові від 07.10.2020 р. у справі № 127/33824/19.
У абзаці другому ч. 2 ст. 639 ЦК України визначено, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.
Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
Тобто, договір про надання споживчого кредиту № 7119361 від 29.09.2023 був укладений сторонами у спосіб визначений чинним законодавством України з повним дотриманням вимог щодо його укладення із зазначенням умов, які жодним чином не порушують вимоги Закону України «Про захист прав споживачів», порядок надання та повнота наданої інформації відповідають вимогам Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим до виконання сторонами.
За змістом ст.ст. 526, 615 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись у встановлений термін, відповідно до вимог закону та умов договору.
Згідно ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Порушення відповідачем умов договору є цивільним правопорушенням, оскільки ст. 629 ЦК України встановлюється принцип безумовності та обов'язковості виконання договору.
За змістом ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч. 1 ст. 12 ЦПК України).
Відповідно до положень ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною шостою статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно із ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Враховуючи вищенаведене, оскільки позивачем до суду подано достатні та належні докази на підтвердження укладання кредитного договору, істотного порушення останнім його умов, існування заборгованості за укладеним договором, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а відтак, із відповідача на користь ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» слід стягнути заборгованість в сумі 42462 грн., з яких: 15 000 грн., сума заборгованості за основною сумою боргу,
За змістом ст.141 ЦПК судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно платіжної інструкції № 2682 від 19.09.2024 року позивачем було сплачено 2422,40 грн. судового збору.
Оскільки позовні вимоги позивача задоволенні частково, то з відповідача на користь позивача необхідно стягнути суму сплаченого судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в розмірі 1703,67 грн.
Щодо витрат на правову допомогу адвокатів, суд зазначає наступне.
Відповідно до приписів ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, до яких, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 1, 2, ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову на відповідача; 2) у разі відмови в позові на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 зроблено висновок, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчить про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
За правилами ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Отже, витрати на правничу допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правничу допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Таким чином, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правничу допомогу, а саме: надано договір на правничу допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.
Позивачем понесені витрати, пов'язані з наданням правничої допомоги у розмірі 10000 грн., на підтвердження яких позивачем до позовної заяви додано договір про надання правової допомоги №26/08-2024 від 26.08.2024, укладений між ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» в особі генерального директора Сисюк В.В. та адвокатом Городніщевою Є.О., акт прийому-передачі виконаних робіт від 19.09.2024, рахунок на оплату №4826-19/09-2024 від 19.09.2024.
Враховуючи наведене вище, зважаючи на складність справи та часу, який затрачено на фактичне надання правової допомоги, враховуючи обсяг надання послуг та виконаних робіт адвокатом Городніщевою Є.О., принципи співмірності, розумності та реальності витрат, враховуючи часткове задоволення позовних вимог, суд прийшов до висновку, що судові витрати на правову допомогу підлягають до задоволенню пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у розмірі 7033,00 грн.
Керуючись ст. ст. 207, 526, 549, 551, 626, 628, 633, 634, 638, 1048, 1049, 1050, 1054, 1055, 10561 ЦК України, ст. ст. 81, 141, 259, 263,264, 265, 268, 273, 274, 275, 279-289, 352, 354 ЦПК України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором- задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ УКРАЇНА»(ЄДРПОУ 44559822, місцезнаходження: м. Київ, вул. Загородня, буд. 15, офіс 118/2) заборгованість за Договором про надання споживчого кредиту № 7119361 від 29.09.2023 року в розмірі 42462 (сорок дві тисячі чотириста шістдесят дві) грн. 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ УКРАЇНА»(ЄДРПОУ 44559822, місцезнаходження: м. Київ, вул. Загородня, буд. 15, офіс 118/2) судовий збір в розмірі 1703 (одна тисяча сімсот три) грн. 67 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ УКРАЇНА»(ЄДРПОУ 44559822, місцезнаходження: м. Київ, вул. Загородня, буд. 15, офіс 118/2) витрати на правову допомогу у розмірі 7033 (сім тисяч тридцять три) грн.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його (проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його складення шляхом подачі апеляційної скарги до Чернігівського апеляційного суду відповідно до ст. 355 ЦПК України або через Сновський районний суд Чернігівської області відповідно до п.15.5 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України.
Суддя М.С. Чигвінцев