Справа № 740/2488/26
Провадження № 1-кп/740/341/26
12 травня 2026 року місто Ніжин
Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області у складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Ніжині матеріали за обвинувальним актом у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за № 12026270380000024 від 13.01.2026 за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Донецька Донецької області, громадянки України, не заміжньої, непрацюючої, раніше судимої: 17.12.2025 вироком Ніжинським міськрайонним судом за ч.4 ст.185, 69 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки, на підставі ст.75 КК України звільненої від відбуття покарання з іспитовим строком 1 рік, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.307, ч.2 ст.307 КК України,
за участі сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченої ОСОБА_3 ,
захисника обвинуваченої адвоката ОСОБА_5 ,
встановив:
11.05.2026 до Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області з Ніжинської окружної прокуратури надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 13.01.2026 за № 12026270380000024, щодо ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.307, ч.2 ст.307 КК України.
Ухвалою від 11.05.2026 було призначено підготовче судове засідання.
У судовому засіданні прокурор просив призначити справу до судового розгляду та подав клопотання про продовження ОСОБА_3 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів, зазначивши, що ухвалою слідчого судді Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 20.03.2026 ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. На даний час ризики, які були підставою для застосування та подальшого продовження запобіжного заходу продовжують існувати, а застосування більш м'якого запобіжного заходу не забезпечить запобіганню наявним ризикам, передбаченим п. п. 1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України,
Захисник адвокат ОСОБА_5 не заперечувала проти призначення справи до судового розгляду. Щодо клопотання прокурора зазначила, що ризики зазначені у клопотанні не підтверджені, є припущенням, і просила застосувати до обвинуваченої запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту,.
Обвинувачена ОСОБА_3 заперечувала клопотанню прокурора, проти призначення справи до судового розгляду не заперечувала.
З'ясувавши думку учасників кримінального провадження, суд приходить до наступного висновку.
Під час підготовчого судового засідання не було встановлено підстав для прийняття рішень, передбачених п.п.1-4 ч.3 ст.314 КПК України. Дане кримінальне провадження підсудне Ніжинському міськрайонному суду Чернігівської області відповідно до ст.ст.32-33 КПК України.
Обвинувальний акт відповідає вимогам ст.291 КПК України, при його затвердженні прокурором дотримано вимоги процесуального закону, порушень вимог КПК України, які б унеможливлювали призначення судового розгляду на підставі обвинувального акту та були підставою для повернення обвинувального акту прокурору, судом не встановлено.
З метою підготовки до розгляду судом: визначено дату та місце проведення судового розгляду; з'ясовано, що судовий розгляд необхідно здійснювати суддею одноособово у відкритому судовому засіданні; з'ясовано питання про склад осіб, які братимуть участь у судовому розгляді; вчинено інші дії, необхідні для підготовки до судового розгляду.
Щодо заявленого прокурором клопотання суд зазначає наступне.
У відповідності до ст.131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються (продовжуються) з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходами забезпечення кримінального провадження є, крім інших, і запобіжні заходи. Відповідно до ч.3 ст.331 КПК України суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання під вартою обвинуваченого, якщо судове засідання не було завершене до його спливу.
Строк тримання під вартою обвинуваченої ОСОБА_3 спливає 15.05.2026, по справі судовий розгляд по суті не розпочато.
У ч.1 ст.183 КПК України визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
Підставою продовження запобіжного заходу згідно з ч.2 ст.177 КПК є наявність обґрунтованої підозри (обвинувачення) у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний (обвинувачений) може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.
Відповідно до положень ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином або продовжити злочину діяльність. При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України, має бути враховано тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу обвинуваченого та розмір заподіяної ним майнової шкоди.
Вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.
Тримання особи під вартою, завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи і в яких визначено, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину (рішення у справі «Москаленко проти України».
Заявлені ризики: можливість переховування від суду, незаконного впливу на свідків, оскільки останні ще не допитані судом, вчинення іншого кримінального правопорушення, оскільки ОСОБА_3 є раніше судимою особою за злочини проти власності та вчинила нові злочини у період іспитового строку, а отже схильна до девіантної поведінки, не зменшились, а більш м'які запобіжні заходи на думку суду, не здатні запобігти вищевказаним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченої під час судового розгляду.
Отже, відносно обвинуваченої ОСОБА_3 слід продовжити строк тримання від вартою до 60 діб, що є необхідною мірою за наявності передумов регламентованих пп. 1-3 ч.1 ст.194, ст.199 КПК України.
З урахуванням вимог ст.182 КПК України, суд вважає можливим продовжити відносно обвинуваченої ОСОБА_3 строк тримання під вартою з визначенням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави.
Інших клопотань від учасників судового провадження не надходило.
Керуючись ст.ст. 183, 194, 197, 199, 314, 315 КПК України, суд
постановив:
призначити кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.307, ч.2 ст.307 КК України до судового розгляду у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Ніжині на 10 год 00 хв 17 червня 2026 року.
У судове засідання викликати прокурора, призначеного на здійснення повноважень по даному кримінальному провадженню, захисника обвинуваченої адвоката ОСОБА_5 .
Клопотання прокурора задовольнити.
Продовжити обвинуваченій ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк тримання під вартою до 10 липня 2026 року включно, з визначенням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 266 240 (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок) грн.
У разі внесення застави уповноваженій службовій особі місця ув'язнення, негайно звільнити ОСОБА_3 з-під варти та покласти на ОСОБА_3 обов'язки відповідно до ст.194 КПК України:
- прибувати до суду за викликом;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому зареєстрована, проживає без дозволу суду;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
- утримуватися від спілкування із свідками зі сторони обвинувачення у даному кримінальному провадженні;
У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти обвинувачена вважається такою, до якої застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Роз'яснити, що згідно ч. 6, 8, 11 ст.182 КПК України з моменту звільнення обвинуваченої з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обвинувачена, заставодавець зобов'язані виконувати покладені на них обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави. У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо обвинувачена, будучи належним чином повідомленою, не з'явилася за викликом до суду без поважних причин чи не повідомила про причини своєї неявки, або якщо порушила інші покладені на неї при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається обвинуваченій, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу.
Відповідно до ч.3 ст.182 КПК України уповноваженій службовій особі місця ув'язнення у разі внесення застави роз'яснити ОСОБА_3 її обов'язки і наслідки їх невиконання, а заставодавцю - у вчиненні якого кримінального правопорушення обвинувачується ОСОБА_3 , передбачене законом покарання за його вчинення, обов'язки із забезпечення належної поведінки обвинуваченої та її явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов'язків.
Обвинувачену ОСОБА_3 , яка перебуває під вартою, етапувати до Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області із ДУ «Чернігівський слідчий ізолятор» на 10 год 00 хв 17 червня 2026 року.
Копію ухвали негайно вручити під розписку обвинуваченій, та направити для виконання до Ніжинського РУП ГУНП в Чернігівській області та ДУ «Чернігівський слідчий ізолятор».
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення та може бути оскаржена у частині продовження строку тримання під вартою безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду в п'ятиденний строк з дня її оголошення (отримання обвинуваченою копії).
Подання апеляційної скарги на ухвалу в цій частині зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Суддя ОСОБА_1