Справа № 539/402/24 Номер провадження 22-ц/814/1100/26Головуючий у 1-й інстанції Бєссонова Т. Д. Доповідач ап. інст. Обідіна О. І.
29 квітня 2026 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Полтавського апеляційного суду в складі:
головуючого судді: Обідіної О. І.,
суддів: Бутенко С.Б.. Чумак О.В.
за участю секретаря Дороженка Р.Г.,
розглянула в судовому засіданні в м. Полтаві, в режимі відеоконференції, цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Усенко Антона Володимировича на рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 27 травня 2024 року по справі за позовом Акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
В лютому 2024 року АТ «Креді Агріколь Банк» звернулося до суду з позовом, в якому просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №3/4097964 від 28.10.2021 в сумі 862328,86 грн., що складається з заборгованості за кредитом 669787,71 грн., простроченої заборгованості за кредитом 6944,15 грн., нарахованих відсотків 11842,81 грн., загальної суми реструктуризації по простроченим відсоткам 94744,95 грн, прострочених відсотків 79009,24 грн. та судовий збір в розмірі 12934,94 грн.
Вимоги обґрунтовані тим, що 28.10.2021 між сторонами було укладено вказаний кредитний договір строком на 6 років, відповідно до умов якого ОСОБА_1 отримав 770000 грн.
Неналежне виконання останнім умов кредитного договору призвело до виникнення заборгованості, яка станом на час звернення до суду становить 862328,86 грн. та в досудовому порядку, не дивлячись на отримання письмової вимоги банку, погашена не була.
Рішенням Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 27 травня 2024 року позов задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк» заборгованість за кредитним договором №3/4097964 від 28.10.2021 в сумі 862328,86 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк» судовий збір в сумі 12934,94 грн.
Задоволення позовних вимог обґрунтовано встановленим судом невиконанням відповідачем умов кредитного договору, що призвело до утворення заборгованості, яку суд стягнув згідно наданого розрахунку.
Не погоджуючись з рішенням суду адвокат Усенко А.В. подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову.
Вказує про відсутність належного розрахунку заборгованості, а надана банком виписка є лише інформаційною довідкою про складові частини загального боргу та з неї неможливо встановити дату початку нарахування відсотків та обраховану банком ставку.
Також звертає увагу, що незважаючи на направлення вимоги про дострокове повернення кредиту від 03.04.2023, банк продовжує нараховувати відсотки після вказаної дати, що є неправомірним.
В відзиві на апеляційну скаргу банк просить скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін, оскільки розрахунок заборгованості здійснено на виписках з рахунку, які є первинними бухгалтерськими документами.
Справа розглядалася судами різних інстанцій.
Постановою Верховного Суду від 22 жовтня 2025 року касаційну скаргу Акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк» задоволено частково. Постанову Полтавського апеляційного суду від 23 січня 2025 року, якою відмовлено в задоволенні позовних вимог банку, скасовано та передано справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до висновку про наявність підстав для її часткового задоволення з огляду на наступне.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Відповідно до п. п. 3, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 28 жовтня 2021 року між АТ «Креді Агріколь Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №3/4097964, відповідно до умов якого позичальник отримав 770000 грн., на 72 місяці, тобто до 27 жовтня 2027 року під 30% річних.
Неналежне виконання позичальником умов договору призвело до виникнення простроченої заборгованості, яка станом на 24 лютого 2023 року становила 47967,99 грн., в зв'язку з чим банк 24.02.2023р. направив ОСОБА_1 вимогу про необхідність сплати вказаної заборгованості протягом 30 днів.
03 квітня 2023 року банк в порядку ч. 2 ст. 1050 ЦК України направив позичальнику вимогу про дострокове повернення всієї суми кредиту та інших платежів, а саме суму кредиту - 708993,21 грн, проценти - 142997,82 грн. та прострочені проценти - 48252,87 грн.
Вказані вимоги залишилися без належного реагування з боку позичальника в зв'язку з чим банк звернувся до суду.
Ухвалюючи рішення, суд дійшов висновку про наявність кредитних правовідносин між сторонами та встановив факт неналежного виконання позичальником взятих зобов'язань, що призвело до виникнення заборгованості, яку стягнув в повному обсязі в порядку ст. 1050 ЦК України, прийнявши до уваги в якості належних доказів надані позивачем розрахунки.
Колегія суддів не може в повній мірі погодитися з вказаними висновками суду.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч.1 ст. 509 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 536 цього Кодексу, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.
Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 2 ст. 1050 ЦК України визначено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Матеріалами справи доводиться та не заперечується стороною відповідача як факт укладання кредитного договору, так і отримання ним як позичальником 770000 грн. на споживчі потреби та подальше неналежне виконання умов договору, що призвело до виникнення простроченої заборгованості, яка станом на 24 лютого 2023 року становила 47967,99 грн.
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх кредитних зобов'язань, банк правомірно направив останньому 24.02.2023 вимогу про необхідність сплати вказаної заборгованості протягом 30 днів.
Разом з цим положення розділу 4 кредитного договору, які регулюють питання простроченої заборгованості не визначають порядок та можливість дострокового повернення кредитних коштів, як про то зазначено в направленому на ім'я позичальника повідомленні від 03.04.2023.
Обґрунтовуючи свою вимогу про дострокове повернення всієї суми кредиту та інших платежів позивач посилався на діючі Правила надання споживчого кредиту в АТ «Креді н Агріколь Банк».
Зокрема п.п. 2.3.4 - 2.3.7 зазначених Правил визначено, що у разі несплати позичальником чергового платежу за кредитом та/або процентам за користування кредитом та/або комісії, згідно з умовами кредитного договору протягом 30 днів, банк направляє позичальнику письмове повідомлення про наявність простроченої заборгованості за кредитом, в якому вказується розмір заборгованості з урахуванням належних до сплати суми кредиту, процентів, комісій, штрафних санкцій. Невиконання позичальником зобов'язання з погашення простроченої заборгованості протягом 1 календарного місяця з дати направлення повідомлення, та/або розірвання договору про надання додаткових чи супутніх послуг, який є обов'язковим для укладення кредитного договору, і не укладення протягом 15 календарних днів нового договору про надання таких самих послуг з особою, що відповідає вимогам банку, дає право банку вимагати дострокового повернення кредиту у повному обсязі, нарахованих процентів та/або нарахованих комісій, штрафів та пені. У цьому випадку банк направляє позичальнику та його поручителям (за наявності) відповідну письмову вимогу. Якщо позичальник протягом 31 дня з моменту направлення йому письмової вимоги банком, не виконає вимогу про дострокове погашення заборгованості за кредитом, процентами, комісіями, штрафними санкціями, банк вправі розпочати процедуру примусового стягнення боргу, включаючи звернення до суду за стягненням на кошти та/або майно позичальника в порядку, передбаченому законодавством України. У випадку порушення позичальником умов кредитного договору у тому числі несплати суми кредиту, процентів, комісій, штрафних санкцій та пені, згідно умов кредитного договору, а також у випадку невиконання позичальником умов пунктів 2.2.2-2.2.9, 2.3.5, 2.3.6 цих Правил, банк має безумовне право подати позов до суду про стягнення на кошти та/або майно позичальника в порядку, передбаченому законодавством України.
Вказані Правила надання споживчого кредиту в АТ «Креді Агріколь Банк» були долучені банком до позовної заяви.
Згідно п. 1.5 кредитного договору у разі суперечностей між положеннями цього договору та положеннями Правил надання споживчого кредиту в АТ «Креді Агріколь Банк», мають вищий пріоритет та застосовуються положення договору.
Враховуючи, що зазначені Правила не є складовою кредитного договору, самим позичальником не підписані та в справі відсутні докази того, що з ними був ознайомлений ОСОБА_1 як споживач перед укладанням кредитного договору, тоді як сам договір не передбачає права кредитодавця вимагати повернення в повному обсязі споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, колегія суддів приходить до висновку про відсутність в банку правових підстав для дострокового стягнення кредитних коштів в порядку, визначеного ст. 1050 ЦК України.
Крім того, звертає на себе увагу і не дотримання банком процедури направлення повідомлення від 03 квітня 2023 року до ОСОБА_1 з вимогою про дострокове повернення кредиту та інших платежів, оскільки матеріали справи не містять доказів фактичного отримання відповідачем банківської вимоги .
Зазначеним обставинам суд першої інстанції не дав належної правової оцінки та дійшов помилкового висновку про обґрунтованість позовних вимог в цій частині.
Враховуючи відсутність у позивача як кредитора достатніх правових підстав для дострокового стягнення споживчого кредиту, строк виконання якого не настав, в стягненні заборгованості по кредиту в розмірів 669787,71 грн. необхідно відмовити.
Разом з тим, колегія суддів вважає, що позивачем доведено право на стягнення з позичальника простроченої заборгованості в розмірі 180698,34 грн., станом на жовтень 2023 року з огляду на наступне.
Як вбачається з наданих позивачем доказів - виписок з рахунку ОСОБА_1 внаслідок порушення відповідачем свого обов'язку по своєчасному погашенню кредиту, виникла заборгованість в розмірі 180698,34 грн., що обґрунтовано було взято до уваги судом першої інстанції.
Разом з цим, в ході перегляду касаційної скарги АТ «Креді Агріколь Банк» Верховний Суд звернув увагу на заперечення сторони відповідача щодо обґрунтованості такого розрахунку та вказав про необхідність з'ясування розміру строкової заборгованості за кредитним договором, яка підлягає стягненню, у зв'язку з чим банком при новому апеляційному розгляду було надано колегії суддів обґрунтований детальний розрахунок боргу станом на час звернення до суду - 19.10.2023.
З наданих АТ «Креді Агріколь Банк» розрахунків та додаткових пояснень представника позивача вбачається, що станом на 19 жовтня 2023 року у відповідача мала місце прострочена заборгованість по тілу кредиту - 6944,15 грн. та по прострочених відсотків - 173754,19 грн., а загалом 180698,34 грн.
Вказаний розмір заборгованості стороною відповідача фактично не заперечувався, свого контррозрахунку заборгованості суду не надано, питання про призначення по справі відповідної бухгалтерсько-економічної експертизи не ініційовано.
З огляду на дотримання банком обв'язку по доведеності обставин, на які сторона позивача посилається в обґрунтування заявлених вимог та не спростування таких обставин стороною відповідача, колегія суддів приходить до висновку про достатність правових підстав для стягнення з позичальника простроченої кредитної заборгованості, яка виникла станом на 19.10.2023.
Таким чином, на користь АТ «Креді Агріколь Банк» з ОСОБА_1 підлягає стягненню 180698,34 грн. простроченої заборгованості.
За вказаних обставин, рішення суду першої інстанції необхідного змінити шляхом зменшення стягнутої з відповідача суми заборгованості по кредитному договору з 862328,86 грн. до 180698,34 грн.
Згідно ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Враховуючи задоволення позовних вимог на 20,95% (з запитуваних 862328,86 грн. задоволено на 180698,34 грн.), у відповідності до ст. 141 ЦПК України підлягає зміні рішення суду і в частині розподілу судових витрат у вигляді сплаченого сторонами судового збору в судах всіх інстанцій, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Так, при подачі позовної заяви АТ «Креді Агріколь Банк» було сплачено 12934,94 грн. судового збору та при подачі касаційної скарги 20695,90 грн. відповідно, а тому з ОСОБА_1 на користь банку в порядку розподілу судових витрат підлягає стягненню 2710 грн. (20,95% від 12934,94 грн.) та 4336 грн. (20,95% від 20695,90 грн.), а загалом 7046 грн. судового збору.
Враховуючи сплачені відповідачем при подачі апеляційної скарги 19402,61 грн. судового збору та відмову в задоволенні позовних вимог банку на 79,05%, з АТ «Креді Агріколь Банк» на користь ОСОБА_1 пропорційно до розміру відмовлених в задоволенні вимог підлягає поверненню судовий збір в сумі 15337 грн. (79,05% від 19402,61 грн.)
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 367, 374 ч.1 п.2, 376 ч.1 п.п. 3, 4, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Усенко Антона Володимировича задовольнити частково.
Рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 27 травня 2024 року змінити, зменшивши стягнуту з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк» заборгованість за кредитним договором №3/4097964 від 28.10.2021 з 862328,86 грн. до 180698,34 грн., яка складається з простроченого тіла кредиту 6944,15 грн. та прострочених відсотків 173754,19 грн..
Змінити розподіл судових витрат по справі та стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк» судовий збір за подачу позовної заяви у розмірі 2710 грн. та за подачу касаційної скарги у розмірі 4336 грн., а загалом 7046 грн.
Стягнути з Акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк» на користь ОСОБА_1 судовий збір сплачений ним при подачі апеляційної скарги в розмірі 15337 грн.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 11 травня 2026 року.
Судді : О.І. Обідіна С.Б. Бутенко О.В. Чумак