печерський районний суд міста києва
Справа № 757/24163/26-к
1-кс-27258/26
04 травня 2026 року Печерський районний суд міста Києва у складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - адвоката ОСОБА_4 ,
підозрюваної - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання старшого слідчого в ОВС відділу Управління Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань підполковник Державного бюро розслідувань ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 62025000000000328 від 25.03.2025 відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Біла Церква, Київської області, громадянки України, проживаючої за адресою АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 310 КК України,
Старший слідчий в ОВС відділу Управління Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань підполковник Державного бюро розслідувань ОСОБА_6 , за погодженням з прокурором першого відділу першого управління Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , звернувся до слідчого судді з клопотанням у кримінальному провадженні № 62025000000000328 від 25.03.2025 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування поданого клопотання зазначено, що Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62025000000000328 від 25.03.2025 2025 за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368, ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 310 КК України, ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 369, ч. 2 ст. 310, ч. 3 ст. 307 КК України, ОСОБА_5 та ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого та за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 310 КК України.
Процесуальне керівництва у даному кримінальному провадженні здійснюється прокурорами Офісу Генерального прокурора.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_8 , не маючи постійного офіційного джерела доходу, з мотивів швидкого незаконного збагачення, незважаючи на вимоги Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини та прекурсори» усвідомлюючи незаконний характер своїх дій, знаючи способи вирощування рослин коноплі та місця придбання насіння вказаних рослин і необхідного обладнання, а також способи виготовлення наркотичного засобу, обіг якого обмежено - канабісу, у невстановлені під час досудового розслідування місці і час, вирішив організувати незаконну діяльність, направлену на посів і вирощування рослин роду коноплі у кількості п'ятдесят і більше рослин з метою їх збуту, а також подальше незаконне виготовлення та зберігання з метою збуту наркотичного засобу, обіг якого обмежено - канабісу в особливо великих розмірах.
Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел спрямований на організацію посіву і вирощування рослин коноплі та виготовлення наркотичного засобу, обіг якого обмежено - канабісу, ОСОБА_8 усвідомлюючи потребу в значних фізичних зусиллях та великому проміжку часу необхідному для досягнення цієї злочинної мети, для полегшення вчинення запланованих кримінальних правопорушень, у невстановлений досудовим розслідуванням час, повідомив про свої наміри ОСОБА_5 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та і запропонував їм долучитись до розробленого ним злочинного плану у вигляді здійснення незаконного посіву і незаконного вирощування рослин конопель у кількості п'ятдесят і більше рослин з метою їх збуту, а також незаконного виготовлення та зберігання з метою збуту наркотичного засобу, обіг якого обмежено - канабісу.
У свою чергу, ОСОБА_5 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 усвідомлюючи можливість швидкого незаконного збагачення, добровільно погодились на пропозицію ОСОБА_8 та долучитись до розробленого ним злочинного плану.
У подальшому ОСОБА_5 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 ОСОБА_10 та ОСОБА_11 діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, узгодили між собою план реалізації спільного злочинного умислу щодо незаконного посіву і вирощування рослин конопель в кількості п'ятдесят і більше рослин з метою збуту та виготовлення і зберігання з метою збуту наркотичного засобу, обіг якого обмежено - канабісу, розподілили між собою ролі, а саме:
- ОСОБА_8 , як організатору спільного злочинного плану, було відведено роль щодо здійснення загального керівництва діями ОСОБА_9 , ОСОБА_5 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 спрямованими на незаконний посів і вирощування рослин конопель, незаконне виготовлення та зберігання з метою збуту наркотичного засобу, обіг якого обмежено - канабісу, підшукання необхідних об'єктів нерухомості, придбання насіння рослин конопель, обладнання та інших знарядь для вчинення злочину, вжиття заходів щодо недопущення виявлення зазначеної протиправної діяльності працівниками правоохоронних органів, а також вчинення інших дій, спрямованих на доведення злочинного плану до кінця;
- ОСОБА_9 та ОСОБА_5 , як виконавцям злочину, було визначено такі функції: керівництво процесом обробки рослин конопель щодо ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , підшукання і забезпечення функціонування місць для виготовлення та зберігання наркотичного засобу обмежено - канабісу, обіг якого обмежено. Крім того, ОСОБА_9 відведено роль співфінансиста протиправної діяльності цієї групи, а також виконання інших дій, спрямованих на доведення злочинного плану до кінця.;
- ОСОБА_10 та ОСОБА_11 як виконавцям злочину, було визначено здійснення висадження рослин конопель, їх культивування, здійснення комплексу господарських робіт, направлених на систематичний полив, прополювання бур'янів, підв'язування, обробку рослин конопель добривом та вчинення інших дій спрямованих на доведення злочинного плану до кінця.
Крім того, у невстановлений досудовим розслідуванням час, однак не пізніше початку березня 2025 року ОСОБА_8 розповів ОСОБА_12 , що він за участі ОСОБА_5 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 планує здійснити незаконний посів та незаконне вирощування з метою збуту рослин конопель, а також виробництво з метою збуту наркотичного засобу, обіг якого обмежено - канабіс в особливо великих розмірах на території Київської області, а також виконуючи роль організатора та свої обов'язки у спільному злочинному плані, попросив ОСОБА_12 посприяти у налагодженні корупційних зв'язків з працівниками правоохоронних органів, які за неправомірну вигоду зможуть покривати зазначену протиправну діяльність.
У свою чергу, ОСОБА_12 розуміючи протиправний характер дій ОСОБА_8 , з метою викриття та припинення його злочинної діяльності звернувся до правоохоронних органів.
В подальшому, у період з 22.04.2025 до 13.05.2025, ОСОБА_5 виконуючи роль виконавця у спільному злочинному плані, спільно із, ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_9 діючи за попередньою змовою між собою, зайняли та підготували земельну ділянку, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , для безпосереднього незаконного посіву та незаконного вирощування рослин конопель.
Також з метою конспірації своєї злочинної діяльності та вжиття заходів щодо безпеки при незаконному вирощуванні конопель у кількості п'ятдесят і більше рослин, вчиненому за попередньою змовою групою осіб з метою їх збуту, ОСОБА_8 за сприяння ОСОБА_9 23.04.2025 замовив послуги щодо облаштування земельної ділянки, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , відеоспостереженням, які виконано не пізніше 26.04.2025. Крім того, ОСОБА_8 04.05.2025 замовив послуги з огородження території цієї земельної ділянки, сіткою рабиця, які виконано не пізніше 09.05.2025.
В подальшому, 12.05.2025 ОСОБА_8 замовлено на 13.05.2025 послуги щодо культивації та підготовки до посіву вищевказаної земельної ділянки.
Таким чином, ОСОБА_5 спільно із ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 діючи умисно, за попередньою змовою між собою, маючи підготовлене місце вчинення кримінального правопорушення, а саме земельну ділянку, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , та необхідне обладнання, у період часу з 22.04.2025 до 13.05.2025 здійснили незаконний посів насіння рослин конопель на вказаній земельній ділянці, та надалі вчиняли дії, пов'язані з безпосереднім вирощуванням рослин конопель, а саме займались культивуванням вказаних рослин, здійсненням комплексу господарських робіт, направлених на систематичний полив, прополюванням бур'янів, підв'язуванням, обробкою рослин добривом та вчиняли інші дії, необхідні для досягнення очікуваного ними злочинного результату.
У подальшому ОСОБА_5 спільно з ОСОБА_9 та ОСОБА_8 відвідуючи вказану земельну ділянку, здійснюючи керівництво діями ОСОБА_10 та ОСОБА_11 надавали їм вказівки щодо здійснення комплексу господарських робіт направлених на вирощування рослин конопель.
При цьому ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , реалізовуючи обумовлений раніше злочинний план, виконуючи відведену їм роль у вчиненні кримінального правопорушення, особисто займались культивуванням вказаних рослин конопель, а ОСОБА_5 , ОСОБА_9 та ОСОБА_8 контролювали таку незаконну діяльність та забезпечували постачання необхідних знарядь вчинення кримінального правопорушення.
У подальшому, в невстановлений досудовим розслідуванням час, однак не пізніше 26.09.2025, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 діючи умисно, за попередньою змовою із ОСОБА_5 , ОСОБА_9 та ОСОБА_8 реалізовуючи обумовлений раніше злочинний план, шляхом відокремлення частин з вирощених ними рослини роду коноплі зібрали канабіс, загальною масою 96 749,22 г (у перерахунку на висушену речовину) на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_2 та перевезли його до домогосподарства за адресою: АДРЕСА_3 , для подальшого зберігання, власником якого є ОСОБА_13 , яка перебуває у родинних зв'язках з ОСОБА_9 .
Крім того, під час проведення обшуку, який розпочато 28.09.2025 на земельній ділянці, на якій було здійснено вирощування рослин коноплі за адресою: АДРЕСА_2 , було виявлено та вилучено 343 рослини коноплі.
Таким чином, ОСОБА_5 , підозрюється у незаконному посіві та незаконному вирощуванні конопель у кількості п'ятдесят і більше рослин, вчиненому за попередньою змовою групою осіб з метою збуту, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 310 КК України.
29.04.2026 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 310 КК України.
Копія клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та матеріалів на його обґрунтування відповідно до ч. 2 ст. 184 КПК України вручені підозрюваній ОСОБА_5 - та її захиснику - 30.04.2026.
На даний час існують ризики того, що підозрювана ОСОБА_5 перебуваючи на волі, усвідомлюючи тяжкість вчиненого злочину та реальність покарання, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, експерта, спеціалістів, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаним ризикам.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримав в повному обсязі, просив його задовольнити з підстав, зазначених у ньому.
Захисник підозрюваної - адвокат ОСОБА_4 заперечував щодо застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою посилаючись на те, що ризики недоведені, просив відмовити у задоволенні клопотання, подав заяву про взяття підозрюваної на особисту поруку.
Підозрювана ОСОБА_5 підтримала позицію захисника.
Заслухавши пояснення сторін кримінального провадження, дослідивши клопотання та долучені до нього документи, слідчий суддя дійшов такого висновку.
Слідчим суддею встановлено, Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62025000000000328 від 25.03.2025 2025 за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368, ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 310 КК України, ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 369, ч. 2 ст. 310, ч. 3 ст. 307 КК України, ОСОБА_5 та ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого та за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 310 КК України.
Процесуальне керівництва у даному кримінальному провадженні здійснюється прокурорами Офісу Генерального прокурора.
29.04.2026 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 310 КК України.
Під час досудового розслідування у даному кримінальному провадженні зібрані докази (матеріали провадження), якими обґрунтовується повідомлення про підозру ОСОБА_5 , зокрема:
- повідомленням про протиправне діяння, що містить ознаки злочинів від 25.03.2025;
- показаннями свідка ОСОБА_12 від 27.03.2025 та 11.05.2025,який повідомив, що у березні 2025 року до нього звернувся ОСОБА_8 та розповів про намір незаконно вирощувати рослини конопель з метою їх подальшого збуту. Також ОСОБА_12 вказав, що передав ОСОБА_7 , на його вимогу,неправомірну вигоду в розмірі 10000 доларів США,заздалегідь отриману від ОСОБА_8 за не притягнення останнього та залучених ним осіб до кримінальної відповідальності за вказані протиправні дії;
- протоколом огляду від 03.06.2025, у якому зафіксовано відомості про вміст трьох білих відер об'ємом 20 літрів кожне, які були придбані 03.06.2025 ОСОБА_12 у ОСОБА_8 за 270 тис. грн. В ході огляду встановлено, що у зазначених відрах знаходиться речовина рослинного походження зелено-коричневого кольору;
- висновком експерта від 17.06.2025 № СЕ-19/111-25/34910-НЗПРАП, з якого вбачається, що речовина рослинного походження темно-зеленого кольору, яка 03.06.2025була придбана ОСОБА_12 у ОСОБА_8 за 270 000 грн є наркотичним засобом, обіг якого обмежено - канабісом загальною масою 2769, 65 г;
- протоколом огляду від 22.04.2025,у якому зафіксовано відомості про номери купюр (номіналом 100 та 50 доларів США) загальною сумою 10000 доларів США, які 22.04.2025 ОСОБА_8 передав ОСОБА_12 для подальшої передачі ОСОБА_7 у якості неправомірної вигоди;
- висновком експерта від 10.11.2025 № СЕ-19-25/59784-ДД, з якого вбачається, що грошові кошти в сумі 10000 доларів США,надані 22.04.2025 ОСОБА_8 для подальшої передачі ОСОБА_7 ,відповідають за способами друку та спеціальними елементами захисту грошовому знаку аналогічного номіналу та зразка, який знаходиться у офіційному обігу країни виробника - Федеральної Резервної Системи США.
- протоколом огляду від 25.04.2025, у ході якого зафіксовано номери грошових коштів на загальну суму10000 доларів США (купюри номіналом 100 доларів США), які передані ОСОБА_12 для передачі ОСОБА_7 як предмета неправомірної вигоди;
- протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо, -відеоконтроль особи від 22.05.2025, у якому зафіксовані обставини передачі 01.05.2025 ОСОБА_12 неправомірної вигоди ОСОБА_7 у сумі 10 000 доларів США;
- протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо, -відеоконтроль особи від 27.05.2025, у якому зафіксовані обставини передачі 05.05.2025 ОСОБА_14 ОСОБА_12 грошових коштів в сумі 500 доларів США у якості винагороди за посередницькі послуги;
- протоколом огляду від 06.05.2025, у ході якого було оглянуто грошові кошти у сумі 500 доларів США, які 05.05.2025 ОСОБА_14 передав ОСОБА_12 в якості винагороди за посередницькі послуги. Вказані грошові кошти були заздалегідь ідентифіковані та їх купюри співпадають з тими, що зазначені у протоколі огляду від 25.04.2025;
- протоколами за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - негласне отримання зразків, необхідних для порівняльного дослідження від 27.08.2025 та від 08.09.2025 у яких зафіксовані обставини негласного отримання зразків рослин конопель, які вирощували ОСОБА_15 , ОСОБА_11 та ОСОБА_10 на земельній ділянці, розташованій за адресою: АДРЕСА_2 ;
- висновком експерта від 11.09.2025 № СЕ-47875-НЗПРАП, згідно якого надана на дослідження речовина рослинного походження зеленого кольору, зразки якої відібрано на земельній ділянці, розташованій за адресою: АДРЕСА_2 , є наркотичним засобом, обіг якого обмежено - канабісом загальною масою 0,5461 г;
- протоколом про хід та проведення негласної слідчої (розшукової) дії - візуального спостереження за місцем від 15.09.2025, у якому зафіксовано обставини про те, як 06.08.2025, 07.08.2025, 18.08.2025, 18.08.2025, 29.08.2025, 31.08.2025, 01.09.2025, 02.09.2025, 05.09.2025, 06.09.2025, 08.09.2025, 10.09.2025 та 11.09.2025 ОСОБА_15 , ОСОБА_11 та ОСОБА_10 здійснюють догляд за рослинами конопель, які посіяні на земельній ділянці, розташованій за адресою: АДРЕСА_2;
- протоколом обшуку від 28.09.2025, у якому зафіксовано обставини вилучення рослин конопель, які посіяні на земельній ділянці, розташованій за адресою: АДРЕСА_2 ;
- протоколами оглядів від 05.02.2026 та 06.02.2026, якими оглянуто предмети та речей, які вилучені за адресою: АДРЕСА_2 , а саме складових, якими за вказаною адресою облаштовано систему безперебійного відеоспостереження з метою контролю та забезпечення заходів безпеки при здійсненні незаконного посіву і незаконного вирощування рослин конопель учасниками злочинної групи;
- протоколом огляду від 05.02.2026, у ході якого було оглянуто документи вилучені за адресою: АДРЕСА_2 , на ім'я ОСОБА_8 та ОСОБА_16 , що підтверджує факт перебування останніх за вказаною адресою;
- протоколом обшуку від 28.09.2025, у якому зафіксовано обставини вилучення наркотичних засобів, які зберігались за адресою: АДРЕСА_4;
- протоколами огляду від 07.01.2026 предметів та речей вилучених за адресою: АДРЕСА_4, а саме приладів для зважування та пакування наркотичних засобів;
- показаннями свідка ОСОБА_17 від 10.02.2026, в ході якого останній повідомив, що ліцензій на здійснення обміну валют, як фінансово-господарської діяльності останній не має, раніше такою діяльністю не займався;
- висновком експерта від 29.09.2025 № СЕ-19/111-25/60043-НЗПРАП, з якого вбачається, що рослини конопель, які вилучені на земельній ділянці, розташованій за адресою: АДРЕСА_2 відносяться до рослин коноплі (канабісу);
- протоколом обшуку від 28.09.2025, у якому зафіксовано обставини вилучення рослин конопель, які зберігались за адресою: АДРЕСА_3;
- висновком експерта від 29.09.2025 № СЕ-19/111-25/60042-НЗПРАП, з якого вбачається, що рослини конопель, які вилучені за адресою: АДРЕСА_3 є наркотичним засобом, обіг якого обмежено - канабісом загальною масою 6432, 54 г;
- висновком експерта від 28.10.2025 № СЕ-19-25/56019-НЗПРАП, з якого вбачається, що рослини конопель, які вилучені за адресою: АДРЕСА_3 є наркотичним засобом, обіг якого обмежено - канабісом загальною 8877,53 г;
- висновком експерта від 28.10.2025 № СЕ-19-25/56020-НЗПРАП, з якого вбачається, що рослини конопель, які вилучені за адресою: АДРЕСА_3 є наркотичним засобом, обіг якого обмежено - канабісом загальною 9876, 45 г;
- висновком експерта від 31.10.2025 № СЕ-19-25/56101-НЗПРАП, з якого вбачається, що рослини конопель, які вилучені за адресою: АДРЕСА_3 є наркотичним засобом, обіг якого обмежено - канабісом загальною 10130,18 г;
- висновком експерта від 31.10.2025 № СЕ-19-25/56102-НЗПРАП, з якого вбачається, що рослини конопель, які вилучені за адресою: АДРЕСА_3 є наркотичним засобом, обіг якого обмежено - канабісом загальною 8587 г;
- висновком експерта від 31.10.2025 № СЕ-19-25/56103-НЗПРАП, з якого вбачається, що рослини конопель, які вилучені за адресою: АДРЕСА_3 є наркотичним засобом, обіг якого обмежено - канабісом загальною 10369 г;
- висновком експерта від 31.10.2025 № СЕ-19-25/56104-НЗПРАП, з якого вбачається, що рослини конопель, які вилучені за адресою: АДРЕСА_3 є наркотичним засобом, обіг якого обмежено - канабісом загальною 7919 г;
- висновком експерта від 31.10.2025 № СЕ-19-25/56105-НЗПРАП, з якого вбачається, що рослини конопель, які вилучені за адресою: АДРЕСА_3 є наркотичним засобом, обіг якого обмежено - канабісом загальною 5969 г;
- висновком експерта від 31.10.2025 № СЕ-19-25/56106-НЗПРАП, з якого вбачається, що рослини конопель, які вилучені за адресою: АДРЕСА_3 є наркотичним засобом, обіг якого обмежено - канабісом загальною 8789, 92 г;
- висновком експерта від 31.10.2025 № СЕ-19-25/56107-НЗПРАП, з якого вбачається, що рослини конопель, які вилучені за адресою: АДРЕСА_3 є наркотичним засобом, обіг якого обмежено - канабісом загальною 10462, 47 г;
- висновком експерта від 31.10.2025 № СЕ-19-25/56107-НЗПРАП, з якого вбачається, що рослини конопель, які вилучені за адресою: АДРЕСА_3 є наркотичним засобом, обіг якого обмежено - канабісом загальною 9336, 13;
- протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії аудіо, -відеоконтроль особи від 17.07.2025, у якому зафіксовано обставини розмови між ОСОБА_12 , та ОСОБА_7 , у ході якої останній просить пришвидшити передачу йому другої частини неправомірної вигоди ОСОБА_8 ;
- протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з електронних телекомунікаційних мереж від 17.07.2025, у якому зафіксовано розмову ОСОБА_8 з невстановленою особою щодо придбання камер спостереження та їх встановлення на земельній ділянці, розташованій за адресою: АДРЕСА_2 .
- протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо,- відеоконтроль особи від 17.10.2025, у якому зафіксовано розмову ОСОБА_8 та ОСОБА_9 з ОСОБА_12 , про необхідність продовження протиправної діяльності з вирощування рослин конопельна на 2026 рік, а також обговорювались умови сприяння ОСОБА_12 в уникненні кримінальної відповідальності підконтрольної ОСОБА_9 особи;
- протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо,- відеоконтроль особи від 14.10.2025, у якому зафіксовано розмову ОСОБА_8 з ОСОБА_12 , про причетність ОСОБА_9 до вчинюваного кримінального правопорушення, його контактів з працівниками правоохоронних органів, які покривають їх протиправну діяльність.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчий суддя на вказаному етапі досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі Нечипорук та Йонкало проти України від 21 квітня 2011 року термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (також рішення від 30 серпня 1990 р. у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» (Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom), п. 32, Series А, № 182).
Виходячи з наявних в матеріалах даних, слідчий суддя дійшов висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 310 КК України.
При цьому, докази на вказаній стадії кримінального процесу на їх допустимість відповідно до ст. 89 КПК України слідчим суддею не оцінюються.
Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя вважає, що дані, які вказують на обґрунтовану підозру, у сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів щодо можливого вчинення підозрюваною ОСОБА_5 інкримінованого їй кримінального правопорушення, містяться в їх сукупності в матеріалах, здобутих в ході проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні, копії яких долучені до клопотання.
Приймаючи вказані дані з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, слідчий суддя вважає їх достатніми для визначення поняття обґрунтованої підозри щодо ОСОБА_5 . Крім того, вищенаведені обставини підтверджуються поясненнями прокурора наданими під час розгляду цього провадження.
Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім, ніж до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваної, слідчий суддя враховує вимоги п. п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.
Відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України якщо при розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені п. 1 та 2 ч. 1 цієї статті, але не доведе обставини, передбачені п. 3 ч. 1 цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені ч. 5 цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Отже, встановивши наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого їй кримінального правопорушення, слідчий суддя перевіряючи наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, виходить із наступного.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.
Вказуючи на наявність ризиків прокурор посилається на можливість ОСОБА_5 переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, експерта, спеціалістів, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Так, перевіряючи доводи прокурора щодо наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, з огляду на конкретні обставини кримінального провадження, на тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_5 у разі визнання її винною у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення, а також з огляду на характер і ступінь суспільної небезпечності самого злочину, у вчиненні якого вона підозрюється, слідчий суддя вважає вказані ризики реальними та такими, що існують на момент розгляду клопотання.
Так, ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, підтверджується тим, що кримінальне правопорушення, що інкримінується ОСОБА_5 відповідно до ст. 12 КК України, належить до тяжкого, оскільки санкція ч. 2 ст. 310 КК України передбачає можливість призначення покарання у виді позбавлення волі на строк до 7 років. Вищевикладене також свідчить про те, що ОСОБА_5 , усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання за вчинення тяжкого злочину, може планувати втечу з метою уникнення кримінальної відповідальності та переховування від органів досудового.
Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
Ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, обґрунтовується тим, що ОСОБА_5 має можливість обговорювати з іншими підозрюваними не відомі органу досудового розслідування обставини щодо підготовки та вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень та вироблення спільної тактики дій спрямованих на введення слідства в оману усвідомлюючи невідворотність покарання, намагатиметься вплинути на цих осіб.
Також, ОСОБА_5 може впливати на свідків з метою примушення їх до надання завідомо неправдивих показань під час судового розгляду.
Отже, заборона спілкуватися з певними визначеними особами, як наслідок встановлення ймовірного впливу на них, є об'єктивною необхідністю забезпечення «недоторканості» показань інших учасників кримінального провадження, які мають доказову цінність.
На думку слідчого судді, з метою подальшого безперешкодного розслідування по встановленню усіх обставин у цьому провадженні, необхідно обмежити підозрювану у можливості спілкування зі свідками та іншими підозрюваними у цьому кримінальному провадженні, з приводу обставин кримінального провадження, а покладений на підозрювану обов'язок не буде занадто обтяжливим.
Так, слід врахувати що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК України). Тобто, ризик впливу на свідків існує на початковому етапі кримінального провадження, як при зібранні доказів, так і до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Разом з тим, суд вважає, що прокурором у судовому засіданні не доведено наявність ризиків того, що ОСОБА_5 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим способом, вчинити інше кримінальне правопорушення, чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється оскільки вони жодним чином не підтверджені, а у клопотанні зроблено тільки формальне посилання на нього.
Також, клопотання не містить переконливого обґрунтування припущень слідчого у клопотанні та прокурора у судовому засіданні про наявність у підозрюваної наміру перешкоджати ходу досудового розслідування у такий спосіб, що застосування більш м'якого запобіжного заходу буде недостатнім для запобігання ризикам, передбаченими ч. 1 ст. 177 КПК України, а відтак застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваної є непропорційними легітимній меті, яка ставиться до застосування запобіжних заходів.
При цьому, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що сама по собі тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному чи обвинуваченому у разі визнання його вини не може бути підставою для застосування до нього найбільш суворого запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
У рішеннях ЕСПЛ «Летельє проти Франції» від 26 червня 1991 року, «Мамедова проти Росії» від 01 червня 2006 року, а також правових позицій, викладених у п. 80 рішення у справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року, та у рішенні у справі «Тодоров проти України» від 12 січня 2012 р., визначено принцип призначення альтернативного запобіжного заходу, згідно з яким «для тримання під вартою повинні бути винятково вагомі причини, при цьому тільки тяжкість вчиненого злочину, складність справи та серйозність обвинувачень не можуть вважатися достатніми причинами для тримання особи під вартою».
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини, яке згідно ч. 5 ст. 9 КПК України, які є джерелом законодавства, у справі «Бойченко проти Молдови» № 41088/05, рішення від 11 липня 2006 року - «одне тільки посилання судів на відповідну норму закону без вказівки підстав з яких вони вважають обґрунтованими твердження про те, що ніби заявник може перешкоджати провадженню в справі, переховуватися від правосуддя або скоювати нові злочини, не є достатнім для ухвалення рішення про обрання запобіжного заходу» (аналогічні справи - «Беччієв проти Молдови» та «Сарбан проти Молдови»).
Крім того, дане твердження кореспондується з рішенням Конституційного Суду України від 08 липня 2003 року № 14-рп / 2003, згідно з яким тяжкість злочину законом не визначається як обов'язкова підстава для застосування будь-якого виду запобіжного заходу, а не тільки взяття під варту.
Також, на переконання слідчого судді, очікування можливого суворого покарання саме по собі може бути реальним мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, який зазначав, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування (п. 80 рішення у справі «Ілійков проти Болгарії»).
Разом з тим, сама лише тяжкість кримінального правопорушення та суворість можливого покарання без врахування інших факторів не є достатньою підставою для висновку про наявність такого ризику.
Долучені до клопотання докази, містять дані виключно щодо обґрунтованості підозри у вчиненні підозрюваною ОСОБА_5 інкримінованого їй кримінального правопорушення, однак не містять обґрунтованих доказів стосовно наявності ризиків вказаних у клопотанні, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, які б передбачали застосування до підозрюваної виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
За вказаних обставин, проаналізувавши всі докази, надані сторонами, та дані про особу підозрюваної ОСОБА_5 , те що вона має міцні соціальні зв'язки, постійне місце реєстрації і проживання, заміжня, слідчий суддя не знаходить підстав для задоволення клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваної ОСОБА_5 .
Як зазначив Європейський суд з прав людини у своєму рішенні в справі «Манчіні проти Італії», за наслідками та способами застосування як тримання під вартою, так і домашній арешт прирівнюються до позбавлення волі для цілей ст. 5 п. 1 п. п. с) Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Таким чином, з урахуванням наявності частково доведених ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, та зазначених даних щодо особи підозрюваної, слідчий суддя вважає можливим застосувати до підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, що полягає в забороні підозрюваній залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , за виключенням необхідності отримання медичної допомоги та / або необхідності забезпечення особистої безпеки у період дії воєнного стану, шляхом перебування у захисних спорудах (бомбосховищах) на випадок оголошення повітряної тривоги, із покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, що буде достатнім для забезпечення її належної процесуальної поведінки та запобігання названих вище ризиків.
Що стосується заяви про взяття підозрюваної на особисту поруку, слід зазначити наступне.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 180 КПК України особиста порука полягає у наданні особами, яких слідчий суддя, суд вважає такими, що заслуговують на довіру, письмового зобов'язання про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків відповідно до статті 194 цього Кодексу і зобов'язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу. Кількість поручителів визначає слідчий суддя, суд, який обирає запобіжний захід. Наявність одного поручителя може бути визнано достатньою лише в тому разі, коли ним є особа, яка заслуговує на особливу довіру.
Не ставлячи під сумнів довіру, на яку заслуговує особа, яка звертається із клопотанням про взяття на поруки, слідчий суддя зазначає, що з огляду на встановлені в судовому засіданні ризики та обставини інкримінованих підозрюваній ОСОБА_5 дій, слідчий суддя в цілому вважає, що застосування такого запобіжного заходу на даній стадії кримінального провадження не відповідатиме потребам, меті та завданням відповідного кримінального провадження.
Таким чином, слідчий суддя не вбачає підстав для задоволення заяви про взяття на особисту поруку підозрюваної, оскільки вважає, що запобіжний захід у вигляді особистої поруки не зможе запобігти встановленим ризикам, а встановлені обставини свідчать про наміри органу досудового розслідування не допустити ризики, які б підривали досудове розслідування, що має на меті забезпечити всебічність, повноту і неупередженість дослідження обставин у даному кримінальному провадженні.
Керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 193, 194, 196, 197, 309 КПК України, слідчий суддя,
У задоволенні клопотання - відмовити.
Застосувати у кримінальному провадженні № 62025000000000328 від 25.03.2025 до підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, що полягає в забороні підозрюваній залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , за виключенням необхідності отримання медичної допомоги та / або необхідності забезпечення особистої безпеки у період дії воєнного стану, шляхом перебування у захисних спорудах (бомбосховищах) на випадок оголошення повітряної тривоги, в межах строку досудового розслідування до 28.06.2026.
Роз'яснити підозрюваній ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України працівники органу Національної поліції з метою контролю за її поведінкою, мають право з'являтися в житло, під арештом в якому вона перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань.
Покласти на підозрювану ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
- прибувати за викликом до слідчого, прокурора чи суду на їх першу вимогу;
- не відлучатися із Київської області, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- утримуватися від спілкування із свідками та іншими підозрюваними у кримінальному провадженні з приводу обставин вчинення інкримінованого їй кримінального правопорушення;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Визначити строк дії ухвали - по 28.06.2026.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого, прокурора у кримінальному провадженні.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1