печерський районний суд міста києва
Справа № 757/19763/26-к
15 квітня 2026 рокуслідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання прокурора третього відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна, в рамках кримінального провадження № 12023000000001680 від 08.09.2023,
В провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання про арешт майна.
Мотивуючи означене клопотання прокурор у клопотанні вказує наступне.
Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023000000001680 від 08.09.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбачених ч. 2 ст. 201-3, ч. 2 ст. 364, 2 ст. 209, ч. 2 ст. 201, ч. 3 ст. 358 КК України.
У клопотанні вказано, що на території України діють групи осіб, які за попередньою змовою з невстановленими службовими особами пропускного пункту «Порубне-Сірет» митний пост «Вадул-Сірет» Чернівецької митниці, на ділянці кордону України та Румунії причетні до незаконного прийому, переробки, перевезення та переміщення сумішей автомобільних каталізаторів та сажневих фільтрів, що містять дорогоцінні метали (платіна, палладій, родій та інш.) та подальшого їх переміщення через державний кордон України, що прямо заборонено діючим законодавством України:
Відповідно до Постанови КМУ № 1481 від 20.12.2024 Про затвердження перелiкiв товарiв, експорт та iмпорт яких пiдлягає лiцензуванню, та квот на 2025 рiк обсяг відходів або брухту дорогоцінних металів чи металів, плакованих дорогоцінними металами; інших відходів або брухту з вмістом дорогоцінних металів чи сполук дорогоцінних металів складає 0 кг.
Також встановлено, що на території України, учасники групи через мережу підконтрольних СТО та операторів поштового зв'язку приймають, перероблюють каталізатори та сажневі фільтри, що містять дорогоцінні метали.
Після подрібнення каталізаторів та сажневих фільтрів на місцях проводиться попередній аналіз наявності в суміші кількості дорогоцінних металів.
В теперішній час одна з груп гуртових клієнтів «Якименко», яка в 2025 році передавала «суміш» для переправки через державний кордон іншим групам, працює під брендом «Док кат», з грудня 2025 по березень 2026 року на своїх філіалах в містах Київ, Одеса, Харків заготовили не менше 4 тон «суміші» каталізаторів та сажових фільтрів для подальшого відправлення за межі України, використовуючи активну рекламу в соціальних мережах «Tik Tok» «Instagram».
Так, відповідно до інформації ДСР НП України встановлено співорганізатора групи, а саме: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер 1820955100:01:002:0883).
08.04.2026 на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва №757/18892/26-к проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_4 , за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер 1820955100:01:002:0883), під час якого серед іншого було виявлено та вилучено: грошові кошти в сумі 15 000 Євро купюрами номіналом 100 та 50 Євро; грошові кошти в сумі 20 900 доларів США купюрами номіналом 100 доларів США; грошові кошти в сумі 27 000 Євро купюрами номіналом 100, 50 та 20 Євро.
Того ж дня, постановою слідчого вилучене майно визнано речовими доказами.
Орган досудового розслідування вважає за необхідне накласти арешт на вказане майно вилучене в ході за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер 1820955100:01:002:0883), з метою збереження речей та документів, які мають значення речових доказів у кримінальному провадженні.
У судове засідання прокурор не з'явився. До суду надійшла заява прокурора ОСОБА_3 про розгляд клопотання за його відсутності, вимоги визначені у клопотанні підтримує, просить задовольнити.
До суду надійшли заперечення адвоката ОСОБА_5 відповідно до яких просить відмовити в задоволенні клопотання, вказує на необґрунтованості поданого клопотання та відсутніми підставами арешту майна, зазначає про законність набуття вилучених грошових коштів.
Слідчий суддя, вивчивши матеріали провадження за клопотанням, приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Частиною 2 ст. 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Частиною 10 ст. 170 КПК України, передбачено, що арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Згідно положень ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Згідно частин 1 3 статті 64-2 КПК України третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, може бути будь-яка фізична або юридична особи. Третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, виникають з моменту звернення прокурора до суду із клопотанням про арешт майна. Третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт, має права і обов'язки, передбачені цим Кодексом для підозрюваного, обвинуваченого, в частині, що стосуються арешту майна. Третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт, повідомляється про прийняті процесуальні рішення в кримінальному провадженні, що стосуються арешту майна, отримує їх копії у випадках та в порядку, встановлених цим Кодексом.
Статтею 100 КПК України визначено, що на речові докази може бути накладено арешт в порядку ст.ст. 170-174 КПК України, та згідно ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, слідчий суддя накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним в ч. 1 ст. 98 КПК України.
Статтею 98 КПК України, визначено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним.
Постановою старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_6 від 08.04.2026 майно на арешті якого наполягає прокурор, визнано речовим доказом.
Як вбачається із матеріалів клопотання, вилучене майно оглянуто та визнано речовими доказами у кримінальному провадженні, оскільки воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, так як містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а також наявні достатні підстави вважати, що набуте кримінально-протиправним шляхом.
Таким чином, є передбачені кримінальним процесуальним законом підстави для накладення арешту на майно з метою забезпечення збереження речових доказів, оскільки на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження.
Крім цього, вирішуючи питання щодо законності і обґрунтованості арешту майна враховує і сталу судову практику ЄСПЛ щодо «відповідності втручання в право володіння майном принципу правомірного втручання, сумісного з гарантіями ст. 1 Першого протоколу до Конвенції», згідно якої підлягають оцінці три головні критерії, а саме: а) чи є втручання законним; б) чи переслідує воно «суспільний інтерес»; в) чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям.
Таким чином, втручання держави у право володіння майном у даному конкретному випадку є законним і обґрунтованим, оскільки таке втручання здійснено на підставі чинного КПК України, який є доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у питаннях застосування та наслідків дії його норм, сумісних з принципами Конвенції.
Втручання у вказаному вище кримінальному провадженні є виправданим, так як воно здійснено з метою задоволення «суспільного інтересу» та за наявності об'єктивної необхідності в цьому у формі публічного, загального інтересу, який включає інтерес держави, громади, а також здійснено з дотриманням принципу «пропорційності» - «справедливої рівноваги (балансу)» між інтересами держави (суспільства, громади), пов'язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання, який передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, що передбачається для досягнення, та засобами, які використовуються. При цьому, застосовані обмеження стосовно вказаного вище майна не є надмірними або ж такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.
Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, не надано та не встановлено.
Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення ймовірною, вірогідною та достатньою певною мірою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.
При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, правильності правової кваліфікації дій особи, на майно якої накладено арешт, переваги одних доказів над іншими тощо.
Разом з тим, доводи адвоката викладені у запереченні слідчий суддя сприймає критично, оскільки на даному етапі досудового розслідування кримінального провадження є обґрунтованим арешт майна та враховуючи вище викладені обставини, слідчий суддя приходить до висновку про задоволення клопотання, оскільки застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, є співрозмірним завданням кримінального провадження, що спрямоване на досягнення цілей розслідуваного кримінального провадження.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170-173, 175, 309, 372, 392 КПК України, -
Клопотання прокурора третього відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна, в рамках кримінального провадження № 12023000000001680 від 08.09.2023 - задовольнити.
Накласти арешт на майно, вилучене 08.04.2026 в ході обшуку на підставі ухвали слідчого судді Печерського суду м. Києва за адресою:Житомирська обл., Житомирський р., смт. Брусилів, вулиця Костьольна, будинок 42 (кадастровий номер 1820955100:01:002:0883), що на праві власності належить ОСОБА_7 , РНОКПП: НОМЕР_1 та перебуває у користуванні ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , із забороною користування та розпоряджання вказаним майном, з метою збереження речових доказів, а саме на:грошові кошти в сумі 15 000 Євро купюрами номіналом 100 та 50 Євро; грошові кошти в сумі 20 900 доларів США купюрами номіналом 100 доларів США; грошові кошти в сумі 27 000 Євро купюрами номіналом 100, 50 та 20 Євро.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.
Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1