печерський районний суд міста києва
Справа № 757/21970/26-к
22 квітня 2026 року м. Київ
Печерський районний суд міста Києва у складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві та в режимі відеоконференцзв'язку клопотання прокурора першого відділу другого управління Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань ОСОБА_3 про продовження строку дії запобіжного заходу у кримінальному провадженні № 62025000000000726 від 17.07.2025, у вигляді домашнього арешту відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Запоріжжя, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України,
за участі:
прокурора - ОСОБА_5 , підозрюваного - ОСОБА_4 ,
Прокурор першого відділу другого управління Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді з клопотанням у кримінальному провадженні № 62025000000000726 від 17.07.2025, про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування клопотання прокурор посилається на те, Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62025000000000726 від 17.07.2025 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України.
Суть підозри обгрунтовує наступним.
Досудовим розслідуванням встановлено, що слідчими СУ ГУНП в Запорізькій області за погодженням із прокурором відділу прокуратури Запорізької області ОСОБА_6 у кримінальному провадженні № 120200800000000380 від 19.10.2020 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.
У подальшому, обвинувальний акт у даному кримінальному провадженні скеровано для розгляду по суті до Запорізького районного суду Запорізької області та справу призначено до розгляду судді Запорізького районного суду Запорізької області ОСОБА_7 (справа № 317/2652/21).
Досудовим розслідуванням встановлено, що у не встановлений досудовим розслідуванням час та місці, проте не пізніше 11.04.2025 у ОСОБА_4 , якому було достеменно відомо про кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 виник злочинний умисел, спрямований на одержання від ОСОБА_8 неправомірної вигоди за вплив на прийняття рішення суддею, який відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» є особою уповноваженою на виконання функцій держави.
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на одержання неправомірної вигоди 06.11.2022 об 11 год 57 хв ОСОБА_4 з особистого телефону НОМЕР_1 через месенджер «Telegram» зателефонував ОСОБА_6 на її особистий номер телефону НОМЕР_2 та повідомив, що найближчим часом буде ухвалено виправдувальний вирок у кримінальному провадженні, у якому вона є обвинуваченою. Надалі ОСОБА_4 неодноразово виходив на зв'язок із ОСОБА_6 , запевняючи її, що рішення суддею Запорізького районного суду Запорізької області буде прийнято на її користь.
Так, вироком Запорізького районного суду Запорізької області у справі № 317/2652/21 від 11.04.2025 ОСОБА_6 визнано невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.
Надалі, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, 11.04.2025 о 20 год 51 хв ОСОБА_4 з абонентського номера НОМЕР_1 , використовуючи месенджер «Telegram» надіслав на номер телефону ОСОБА_6 НОМЕР_2 повідомлення наступного змісту: «Вас можно поздравить с оправдательным. Но апелляция будет 100%».
В подальшому, у ході телефонних розмов ОСОБА_4 , діючи умисно та протиправно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, із використанням месенджера «Telegram» 24.05.2025 повідомив ОСОБА_6 про необхідність передачі грошових коштів в сумі 2500 доларів США для подальшої їх передачі судді Запорізького районного суду Запорізької області ОСОБА_7 , яка ухвалила вирок, яким ОСОБА_6 визнано невинуватою, та 07.08.2025 в сумі 1000 Євро для передання головуючому судді Дніпровського апеляційного суду ОСОБА_9 за залишення рішення Запорізького районного суду Запорізької області у справі №317/2652/21без змін.
Так, 12.06.2025 суддею судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду ОСОБА_9 , по справі №317/2652/21 винесено ухвалу про відкриття апеляційного провадження.
13.06.2025 та 25.06.2025 під час телефонної розмови з ОСОБА_6 ОСОБА_4 повідомив, що кримінальне провадження стосовно неї скеровано на розгляд судді Дніпровського апеляційного суду ОСОБА_9 . При цьому він зазначив, що ОСОБА_9 раніше працював у Донецькому апеляційному суді та має довірливі стосунки із суддею Запорізького апеляційного суду ОСОБА_10 , у зв'язку з чим ОСОБА_4 має можливість вплинути на ОСОБА_9 з метою ухвалення ним рішення на користь ОСОБА_6 за допомоги судді ОСОБА_10 .
У зв'язку з цим ОСОБА_4 наголосив на необхідності особистої зустрічі з ОСОБА_6 для передачі нею грошових коштів у сумі 1 000 (одна тисяча) Євро для подальшої передачі їх судді Дніпровського апеляційного суду ОСОБА_9 з метою ухвалення ним рішення на користь ОСОБА_6 .
В подальшому, 02.07.2025 о 22 год. 14 хв. ОСОБА_4 з використанням месенджера «Telegram» з номеру НОМЕР_1 надіслав ОСОБА_6 на номер НОМЕР_2 повідомлення, у якому повідомив про готовність розмови з метою впливу на суддю ОСОБА_9 за участі судді ОСОБА_10 , та вимогу переказати на картковий рахунок ОСОБА_4 номер НОМЕР_3 грошових коштів у сумі 1 500 (одна тисяча п'ятсот) гривень, для використання начебто на транспортні витрати.
Після цього, 03.07.2025 о 08 год. 22 хв. ОСОБА_6 за допомогою платіжної системи Приват 24, з особистого карткового рахунку НОМЕР_4 здійснила переказ грошових коштів у сумі 1 500 (одна тисяча п'ятсот) гривень на вказаний картковий рахунок, який належить безпосередньо ОСОБА_4 .
В подальшому 07.07.2025 та 08.07.2025 ОСОБА_4 за допомогою інтернет месенджеру «Telegram» повідомив, що він та суддя Запорізького апеляційного суду ОСОБА_10 разом їздили на зустріч до судді ОСОБА_9 та в ході зустрічі домовились щодо залишення в силі рішення суду першої інстанції від 11.04.2025 відносно ОСОБА_6 , за що ОСОБА_6 має передати ОСОБА_4 грошові кошти в сумі 1000 Євро у вигляді передоплати для їх передачі головуючому судді Дніпровського апеляційного суду ОСОБА_9 та повідомив, що судове засідання призначено на 13.08.2025.
Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, 25.07.2025 у період часу з 10 год. 49 хв. до о 12 год. 04 хв. ОСОБА_4 , з використанням месенджера «Telegram» з номеру НОМЕР_1 надіслав ОСОБА_6 на номер НОМЕР_2 повідомлення, в яких створив штучні умови терміновості, чим фактично поставив останню в умови, що вимагали негайного пошуку грошових коштів.
У подальшому, 07.08.2025 приблизно о 13 год 47 хв, перебуваючи у місті Запоріжжя в автомобілі BMW 320I з державним номером НОМЕР_5 , що належить ОСОБА_4 , ОСОБА_6 передала йому грошові кошти в сумі 1 000 доларів США (що еквівалентно 41611 грн. 00 коп. згідно курсу НБУ на встановлену дату) як неправомірну вигоду як неправомірну вигоду для передачі судді Дніпропетровського апеляційного суду ОСОБА_9 за залишення без змін рішення Запорізького районного суду Запорізької області, яким ОСОБА_6 визнано невинуватою.
З огляду на викладене, ОСОБА_4 , обґрунтовано підозрюється у наданні пропозиції та обіцянки здійснити вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави за надання неправомірної вигоди для себе чи третьої особи, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України.
Крім цього, 23 січня 2026, на підставі зібраних доказів, відповідно до ст. ст. 42, 276, 277, 278 КПК України слідчий за погодженням із прокурором повідомив ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю міста Запоріжжя, громадянину України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимому про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України, а саме: у наданні пропозиції та обіцянки здійснити вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави за надання неправомірної вигоди для себе чи третьої особи.
З огляду на викладене, враховуючи те, що закінчити досудове розслідування у строк до закінчення дії попередньої ухвали, якою застосовано запобіжний захід до підозрюваного неможливо, оскільки постановою заступника Генерального прокурора продовжено строк досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України, наявні підстави для продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно підозрюваного.
У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав в повному обсязі та просив задовольнити з підстав, зазначених у ньому.
Підозрюваний у судовому засіданні не заперечив задоволення клопотання та продовження даного запобіжного заходу.
Заслухавши пояснення сторін кримінального провадження, дослідивши клопотання та долучені до нього документи письмові заперечення та долучені до них письмові докази, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступного висновку.
Слідчим суддею встановлено, що Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62025000000000726 від 17.07.2025 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України.
23.01.2026 у межах кримінального провадження № 62025000000000726 від 17.07.2025 повідомлено про підозру ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 , у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення підтверджується зібраними доказами, які долучені до матеріалів клопотання, а саме: заявою про вчинення злочину ОСОБА_6 від 16.07.2025 року; протоколом огляду від 17.07.2025 з додатками, в ході якого оглянуто мобільний телефон ОСОБА_6 та зафіксовано її спілкування з ОСОБА_4 та ОСОБА_11 , з приводу винесення виправдувального вироку відносно ОСОБА_6 , у справі 317/2652/21 та передачі грошових коштів; протоколом допиту свідка ОСОБА_6 від 17.07.2025; вироком судді Запорізького районного суду Запорізької області ОСОБА_7 від 11.04.2025, яким ОСОБА_6 визнано невинуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України та ухвалою Дніпровського апеляційного суду про відкриття провадження від 12.06.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_6 від 19.08.2025; протоколом огляду від 19.08.2025 з додатками, в ході якого оглянуто мобільний телефон ОСОБА_6 та зафіксовано її спілкування з ОСОБА_4 та ОСОБА_11 , з приводу винесення виправдувального вироку відносно ОСОБА_6 , у справі 317/2652/21 та передачі грошових коштів суддям через ОСОБА_4 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_6 від 31.07.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_6 від 03.11.2025; протокол огляду від 03.11.2025 з додатками, в ході якого оглянуто мобільний телефон ОСОБА_6 та зафіксовано її спілкування з ОСОБА_4 та ОСОБА_11 , з приводу винесення виправдувального вироку відносно ОСОБА_6 , у справі 317/2652/21 та залишення в силі судом апеляційної інстанції; протоколом за результатами проведення НСРД від 24.10.2025 - зняття інформації з електронних комунікаційних мереж, в якому зафіксовано спілкування ОСОБА_4 з різними особами, у тому числі щодо спливу на суддів Запорізького апеляційного суду; протоколом за результатами проведення НСРД від 24.10.2025 - аудіо-, відео контроль особи, в якому зафіксовано спілкування ОСОБА_6 та ОСОБА_4 ; протоколом за результатами проведення НСРД від 05.11.2025 - аудіо-, відео контроль особи, в якому зафіксовано спілкування ОСОБА_6 та ОСОБА_4 з приводу впливу ОСОБА_4 на суддів першої та апеляційної інстанції для залишення в силі виправдувального вироку у відношенні ОСОБА_6 , а також зафіксовано їх особисту зустріч, під час якої ОСОБА_6 передала ОСОБА_4 1000 доларів США для їх передачі суддями; протоколом за результатами проведення НСРД від 05.11.2025 - аудіо-, відео контроль особи, в якому зафіксовано спілкування ОСОБА_6 та ОСОБА_4 ; протоколом за результатами проведення НСРД від 08.08.2025 - контроль за вчиненням злочину , в якому зафіксовано як 07.08.2025 ОСОБА_6 передала ОСОБА_4 грошові кошти в сумі 1000 доларів США за вплив на суддів; протоколом за результатами проведення НСРД від 05.11.2025 - аудіо-, відео контроль особи, в якому зафіксовано спілкування ОСОБА_6 та ОСОБА_4 з приводу впливу ОСОБА_4 на суддів першої та апеляційної інстанції для залишення в силі виправдувального вироку у відношенні ОСОБА_6 , а також зафіксовано їх особисту зустріч, під час якої ОСОБА_6 передала ОСОБА_4 1000 доларів США для їх передачі суддями; протоколом за результатами проведення НСРД від 04.09.2025 - аудіо-, відео контроль особи, в якому зафіксовано спілкування ОСОБА_6 та ОСОБА_4 щодо суддів Апеляційного суду ОСОБА_12 , для передачі яким ОСОБА_4 просив у ОСОБА_6 грошові кошти в розмірі 1000 ЕВРО; протоколом огляду речей та документів від 20.01.2026, щодо ОСОБА_4 , його майна, місця мешкання, доходів, місця роботи тощо; дорученням та відповідь на нього, з документами на майно - щодо ОСОБА_4 та ОСОБА_11 , які безпосередньо були задіяні до спілкування із заявником ОСОБА_6 ; декларацією НАЗК як кандидата на посаду по ОСОБА_4 , де зазначено, що він у 2025 році отримував дохід від Запорізького апеляційного суду; відповіддю на доручення з УВК ДБР від 21.01.2025 по суддям першої та апеляційної інстанції, на яких ОСОБА_4 обіцяв вплинути за винесення та залишення в силі виправдувального вироку у справі 317/2652/21.
Приймаючи таке рішення, слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні прокурора та доданих матеріалах та з того, що слідчий суддя на даному етапі провадженні не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні прокурора дані, у слідчого судді є всі підстави для висновку, що представлені докази об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином, на даному етапі хоча і не можна стверджувати про їх достатність для негайного засудження, проте можна дійти висновку про виправданість подальшого розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
Слідчий суддя також враховує, що при застосуванні до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу, слідчим суддею враховувались обставини, що дають підстави підозрювати останнього у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, з посиланням на матеріали, що підтверджують ці обставини.
Так, ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 20.01.2026 продовжено запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком на 60 днів з одночасним покладенням обов'язків на підозрюваного, передбачених ст. 194 КПК України до 23.04.2026.
Разом з тим, постановою першого заступника Генерального прокурора від19.03.2026 продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 62025000000000726 від 17.07.2025 до трьох місяців, тобто до 23.04.2026.
В подальшому ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 17.04.2026 строк досудового розслідування продовжено до шести місяців, тобто до 23.07.2026.
Згідно з ч. 6 ст. 181 КПК України строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 6 ст. 194 КПК України обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.
Слідчий суддя вважає, що ризики, які були підставою для застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, об'єктивно продовжують існувати та для їх запобігання необхідно продовжити останньому запобіжний захід у вигляді тримання під домашнім арештом, заважаючи на таке.
Підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду з метою уникнення кримінальної відповідальності (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України) з огляду на такена зафіксованих матеріалах НСРД підозрюваний ОСОБА_4 обговорював бажання найближчим часом виїхати за кордон для постійного там проживання, у тому числі з ОСОБА_11 , який також працював в Запорізькому апеляційному суді та також починав спілкування із свідком ОСОБА_6 щодо впливу на суддів першої інстанції у даній справі. Крім цього, згідно відомостей отриманих щодо військово-облікових документів підозрюваний ОСОБА_4 хоч і працює в підрозділах РТЦК та СП, однак не являється військовозобов'язаним, не має відстрочки та бронювання, однак при цьому використовуючи наявний у нього паспорт громадянина України для виїзду за кордон № НОМЕР_6 від 09.08.2019 (дійсний до 09.08.2029) може вільно перетнути державний кордон та залишити територію України.
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість ймовірного покарання не є самостійною підставою для утримання особи, проте у справі «Ілійков проти Болгарії» ЄСПЛ зазначає, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторно вчинення злочинів» та у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.
Також слідчий суддя погоджується з доводами сторони обвинувачення, про те, що підозрюваний ОСОБА_4 може незаконно впливати на свідків, експертів та спеціалістів у цьому ж кримінальному провадженні (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України), зважаючи на таке.
Отримавши матеріали клопотання про обрання запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту ОСОБА_4 володітиме інформацією стосовно анкетних даних свідків, які надали органу досудового розслідування викривальні покази стосовно нього, а також щодо інших осіб, яким на даний час не повідомлено про підозру, у зв'язку з чим останній може мати можливість безперешкодно впливати на вказаних учасників процесу шляхом підкупу, примусу, погроз з метою зміни або відмови їх від показів. Окрім того, наразі встановленню підлягають інші свідки, які можуть підтвердити факти впливу на суддів Запорізького районного суду Запорізької області та Дніпровського апеляційного суду, тому перебуваючи без запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту ОСОБА_4 може незаконно впливати шляхом підбурювання, вмовляння, залякування, підкупу на показання свідків, встановлення та допит яких на цей час є одним із першочергових заходів. Зазначений ризик підтверджується тим, що підозрюваний ОСОБА_4 має тісні дружні, приятельські стосунки у різних органах державної влади та місцевого самоврядування, у тому числі з числа правоохоронних органів, що може свідчити про те, що останній, користуючись своїми позаслужбовими зв'язками, може використати такі як важель впливу на учасників кримінального провадження, з метою викривлення їх показань та ухилення від кримінальної відповідальності. Зокрема, у ході досудового розслідування необхідно встановити та допитати осіб, до яких ОСОБА_4 міг звертатися з приводу впливу для прийняття рішення, у тому числі з числа суддів, їх помічників, секретарів та співробітників апарату суду та інших осіб.
У ході досудового розслідування встановлено, що підозрюваний ОСОБА_4 упродовж тривалого часу підтримує тісні службові та родинні зв'язки з окремими суддями Дніпровського апеляційного суду, які сформувалися внаслідок його попередньої професійної діяльності та участі у спільних робочих і позапроцесуальних заходах.Зазначені зв'язки підтверджуються зібраними в межах кримінального провадження матеріалами, зокрема: даними про систематичні телефонні контакти та електронне листування між ОСОБА_4 та іншими працівниками суду та суддями, відомостями про особисті зустрічі поза межами службової діяльності, іншими даними, які вказують на наявність між ними довірчих відносин.Наявність таких контактів створює реальний ризик використання ОСОБА_4 свого авторитету, знайомств і впливу з метою незаконного впливу на суддів, а також опосередковано на свідків, зокрема шляхом схиляння їх до надання неправдивих показань, зміни раніше наданих свідчень.
При цьому, відповідно до положень кримінального процесуального законодавства суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України).
За таких обставин ризик впливу на свідків, підозрюваних існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від них та дослідження їх судом.
Проте, доводи прокурора, викладені у клопотанні та озвучені в судовому засіданні про те, що підозрюваний ОСОБА_4 може знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей і документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення (п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України), слідчий суддя вважає не доведеними та необгрунтованими.
Разом з цим, суд вважає, що слідчим у клопотанні та прокурором у судовому засіданні не доведено наявність ризиків того, що ОСОБА_4 може, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення, чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється оскільки вони жодним чином не підтверджені, а у клопотанні зроблено тільки формальне посилання на нього.
Окрім того, слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва при застосуванні запобіжного заходу вказані ризики були враховані, відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України.
Враховуючи вищевикладене, існують підстави для продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно підозрюваного.
Разом з тим, слідчий суддя зауважує, що з плином часу ймовірність реалізації встановлених судом ризиків у кримінальному провадженні дещо зменшується.
Таким чином, оцінивши в сукупності тяжкість вчинених кримінальних правопорушень, відповідальність, передбачену санкціями статті КК України, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_4 , характер вчинених злочинних дій, його роль при вчиненні кримінально-протиправних дій, ризики які зазначені у клопотанні, які на даний час продовжують існувати, дані, які характеризують особу, а також, те що наразі досудове розслідування у кримінальному провадженні триває, слідчий суддя приходить до висновку про задоволення клопотання та продовження строку дії застосованого до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, заборонивши йому з 00:00 год. до 05:00 год. наступної доби, залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , а також продовження покладених на підозрюваного обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду за першим викликом; не відлучатися за межі міста Полтава Полтавської області, без дозволу слідчого, прокурора, або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; продовжити зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну; докласти зусиль до пошуку роботи; уникати спілкування із іншими підозрюваними, свідками, потерпілою та невстановленою на цей час досудовим розслідуванням особи на прізвисько « ОСОБА_13 » у кримінальному провадженні, щодо обставин, які у ньому досліджуються.
Доводи сторони захисту зазначених висновків слідчого судді не спростовують та не заперечувались.
Керуючись ст. ст. 177, 178, 181, 186, 193, 194, 196, 309 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання - задовольнити.
Продовжити в межах строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 62025000000000726 від 17.07.2025 на 2 місяці, тобто до 22.06.2026, строк дії застосованого до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, заборонивши йому з 00:00 год. до 05:00 год. наступної доби, залишати місце проживання за адресою: за адресою: АДРЕСА_1 , за виключенням необхідності отримання медичної допомоги та/або необхідності забезпечення особистої безпеки у період дії воєнного стану, шляхом перебування у захисних спорудах (бомбосховищах) на випадок оголошення повітряної тривоги.
Продовжити строк дії покладених на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду на їх першу вимогу; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні щодо обставин, які у ньому досліджуються; продовжити зберігання у відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити підозрюваному, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України працівники Національної поліції з метою контролю за його поведінкою, мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
Ухвалу направити для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного.
Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого, прокурора у кримінальному провадженні.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1