Справа № 450/2614/25 Провадження № 1-кп/450/216/26
05 травня 2026 року Пустомитівський районний суд Львівської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
з участю: прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , потерпілого ОСОБА_5
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Пустомити в режимі відеоконференції обвинувальний акт у кримінальному провадженні за ч. 1 ст. 286 КК України, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025141430000368 від 07.05.2025 року про обвинувачення:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Полупанівка, Підволочинського району Тернопільської області, українець, громадянин України, військовослужбовець солдат, стрілець-снайпер гірсько-штурмового відділення гірсько-штурмового взводу гірсько-штурмової роти військової частини НОМЕР_1 , одружений, із вищою освітою, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
встановив:
досудовим розслідуванням встановлено, що 07.05.2025 солдат ОСОБА_4 проходив військову службу на посаді стрілець-снайпер гірсько-штурмового відділення гірсько-штурмового взводу гірсько-штурмової роти військової частини НОМЕР_1 .
Згідно ч.5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам.
Відповідно до Розділу 1 п.п. 1.2, 1.5, 1.10, Розділу 2 п.п. 2.3 «б», «д», Розділу 12 п.12.1, Розділу 34 (дорожня розмітка 1.1 додатку 2 ПДР України) Правил дорожнього руху, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10 жовтня 2001 року (далі - Правил дорожнього руху), зокрема,
Розділ 1:
- п. 1.2. - В Україні установлено правосторонній рух транспортних засобів;
- п. 1.5. - дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків;
- п. 1.10. - в частині «небезпека для руху» - зміна дорожньої обстановки (у тому числі поява рухомого об'єкта, який наближається до смуги руху транспортного засобу чи перетинає її) або технічного стану транспортного засобу, яка загрожує безпеці дорожнього руху і змушує водія негайно зменшити швидкість або зупинитися;
П. 1.10. - в частині «безпечна швидкість» - швидкість, за якої водій має змогу безпечно керувати транспортним засобом та контролювати його рух у конкретних дорожніх умовах;
Розділ 2:
- п. 2.3. «б», «д» - для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху;
Розділ 12:
- п.12.1 - під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен враховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним;
Розділ 34:
- дорожня розмітка 1.1 додаток 2 ПДР України - поділяє транспортні потоки протилежних напрямків (осьова розмітка) на дорогах з двома чи трьома (2 + 1) смугами руху в обох напрямках; позначає межі смуг руху у попутному напрямку (розділювальна розмітка); позначає межі проїзної частини, на які в'їзд заборонено (напрямні острівці та острівці безпеки);
Поряд із цим, ОСОБА_4 у порушення вимог ст. ст. 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, ч.5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», а також пунктів, 1.2, 1.3, 1.5, 2.3 (підпунктів «б» та «д»), Правил дорожнього руху, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10 жовтня 2001 року, будучи військовослужбовцем, діючи із злочинною самовпевненістю, тобто передбачаючи можливість настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, але легковажно розраховуючи на їх відвернення, 07.05.2025 приблизно о 14:20 год. водій ОСОБА_4 , керуючи технічно справним автомобілем марки «NISSAN» модель «ALMERO» реєстраційний номер НОМЕР_2 (реєстрація Республіка Польща) автодорогою сполученням «Львів-Тернопіль», у напрямку до м.Тернопіль, рухаючись прямолінійно, на 111 км. + 300 м. неподалік с.Підгірці Львівського району Львівської області, на прямій ділянці дороги, та в порушення чинних вимог Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001, а саме: Розділ 1 п.п. 1.2, 1.5, 1.10 (в частині значення терміну «небезпека для руху»,); Розділ 2 п.п.2.3 б) д); Розділу 12 п.12.1, Розділ 34 (дорожня розмітка 1.1 додатку 2 ПДР України), під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху, не врахував дорожню обстановку, стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, не справився з керуванням транспортного засобу та допустив виїзд на зустрічну смугу руху де відбулося зіткнення із зустрічним автомобілем марки «CITROEN» модель «BERLINGO», реєстраційний номер НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 який рухався в межах своєї смуги автодорогою сполученням «Львів-Тернопіль» у напрямку до м.Львів.
В результаті порушення Правил дорожнього руху водієм автомобіля марки «NISSAN» модель «ALMERO» реєстраційний номер НОМЕР_2 (реєстрація Республіка Польща) ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , водій автомобіля «CITROEN BERLINGO», реєстраційний номер НОМЕР_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 відповідно до висновку судово-медичної експертизи отримала наступні тілесні ушкодження: травма лівого стегна у вигляді закритого косого перелому середньої третини лівої стегнової кістки зі зміщенням кісткових фрагментів, які утворилися внаслідок контакту з тупими предметами під час дорожньо-транспортної пригоди, та відносяться до середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень за ознакою тривалого розладу здоров'я.
Отже, ОСОБА_4 будучи особою, яка керувала транспортним засобом, своїми діями вчинила порушення правил безпеки дорожнього руху, що спричинило потерпілому ОСОБА_5 середньої тяжкості тілесні ушкодження, тобто вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 286 КК України.
Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні подав клопотання у якому просить суд звільнити його від кримінальної відповідальності за вчинення зазначеного вище злочину та кримінальне провадження закрити у зв'язку із примиренням обвинуваченого з потерпілим.
Потерпілий ОСОБА_5 у судовому засіданні клопотання обвинуваченого про звільнення останнього від кримінального відповідальності та закриття кримінального провадження не заперечив. Крім того, потерпілий самостійно подав до суду клопотання у якому просить закрити кримінальне провадження за ч. 1 ст. 286 КК України стосовно ОСОБА_4 у зв'язку із примиренням обвинуваченого та потерпілого, обвинуваченою завдана шкода відшкодавана у повному обсязі, окрім страхових виплат.
Прокурор у судовому засіданні проти задоволення клопотання обвинуваченого про звільнення останнього від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження не заперечила.
З'ясувавши думку учасників процесу, судом встановлено наступні обставини, що мають значення для вирішення клопотання обвинуваченого про його звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України та закриття кримінального провадження:
в силу вимог ст. 46 КК України, особа, яка вперше вчинила кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин,звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.
Встановлено, що:
вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України обвинувачений ОСОБА_4 визнав повністю, кримінальне правопорушення, яке передбачено КК України обвинувачений вчинив вперше.
Згідно ч. 4 ст. 12 КК України, злочин, передбачений ч. 1 ст. 286 КК України є нетяжким злочином, оскільки відповідно до санкції ч. 1 ст. 286 КК України, за вчинення такого злочину передбачене покарання у вигляді штрафу від трьох тисяч до п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років.
Потерпілий та обвинувачений досягнули примирення, обвинувачений відшкодував потерпілому шкоду заподіяну вчиненням кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, а потерпілий в свою чергу шляхом вільного волевиявлення пробачив обвинуваченому вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
Встановлено, що обвинувачений ОСОБА_4 на обліку у лікарів нарколога та психіатра не числиться; має постійне місце проживання та місце реєстрації.
За вказаних вище обставин, суд прийшов до висновку, що існує достатньо підстав визначених ст. 46 КК України, для звільнення обвинуваченого ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
Кримінальне провадження за ч. 1 ст. 286 КК України, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025141430000368 від 07.05.2025 року про обвинувачення ОСОБА_4 підлягає закриттю, у відповідності до вимог п. 1 ч. 2 ст. 284, ч. 3 ст. 288 КПК України.
Встановлено, що підстав для обрання обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу до вступу ухвали суду в законну силу немає.
Згідно з ч. 1 ст. 126 КПК України суд вирішує питання щодо процесуальних витрат у вироку суду або ухвалою.
Пунктом 3 ч. 1 ст. 118 КПК України встановлено, що процесуальні витрати складаються, зокрема, із витрат, пов'язаних із залученням потерпілих, свідків, спеціалістів, перекладачів та експертів.
Процесуальні витрати виникають та пов'язані зі здійсненням кримінального провадження, є матеріальними витратами органів досудового розслідування, прокуратури, суду та інших учасників кримінального провадження.
Як було вище зазначено, кримінальне провадження стосовно ОСОБА_4 закрито на підставі ст. 46 КК України у зв'язку з примиренням обвинуваченої з потерпілою, що є нереабілітуючою підставою.
Нереабілітуючі підстави закриття кримінального провадження означають, що стосовно особи зібрано достатньо доказів для підозри у вчиненні кримінального правопорушення, однак у силу певних обставин кримінальне провадження щодо цієї особи виключається.
Зазначена підстава дозволяє суду в більш спрощеній формі завершити кримінальне провадження. У разі згоди особи на завершення кримінального провадження у зазначеній формі, без використання своїх прав на доведення своєї невинуватості у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, всі процесуальні витрати, понесені органом досудового розслідування та пов'язані з розслідуванням кримінального провадження, повинна відшкодувати саме вона.
Оскільки закриття кримінального провадження стосовно обвинуваченого на нереабілітуючих підставах і застосування до нього більш м'якої форми закінчення кримінального провадження, ніж обвинувальний вирок, не звільняє його від сплати процесуальних витрат, пов'язаних із проведенням судових інженерно-транспортних експертиз.
Наведене узгоджується з правовою позицією, викладеною в постанові Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 29 вересня 2021 року (справа № 342/1560/20, провадження № 51-2331км21).
Речові докази у кримінальному провадженні:
автомобіль марки «NISSAN» моделі «ALMERA» номерний знак НОМЕР_2 , що згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 від 05 квітня 2017 року належить ОСОБА_6 , який зареєстрований за адресою АДРЕСА_3 , - слід вважати повернутим ОСОБА_4 згідно розписки від 10.06.2025 року;
автомобіль марки «CITROEN» моделі «BERLINGO» номерний знак НОМЕР_3 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_5 від 28 вересня 2013 року, належить ОСОБА_7 , - слід повернути ОСОБА_5 .
Керуючись ст. 288, 369 - 372 КПК України, ст. 46 КК України, суд,-
постановив:
клопотання, - задоволити.
ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, - звільнити.
Кримінальне провадження за ч. 1 ст. 286 КК України, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025141430000368 від 07.05.2025 року про обвинувачення ОСОБА_4 , - закрити.
Запобіжний захід до вступу ухвали в законну силу обвинуваченому ОСОБА_4 , - не обирати.
Речові докази у кримінальному провадженні:
автомобіль марки «NISSAN» моделі «ALMERA» номерний знак НОМЕР_2 , що згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 від 05 квітня 2017 року належить ОСОБА_6 , який зареєстрований за адресою АДРЕСА_3 , - вважати повернутим ОСОБА_4 згідно розписки від 10.06.2025 року;
автомобіль марки «CITROEN» моделі «BERLINGO» номерний знак НОМЕР_3 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_5 від 28 вересня 2013 року, належить ОСОБА_7 , - повернути ОСОБА_5 .
Стягнути з ОСОБА_4 в дохід держави 20056,50 грн. / двадцять тисяч п'ятдесят шість гривень п'ятдесят коп./ судових витрат на залучення експертів.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення апеляційним судом.
На ухвалу може бути подана апеляція до Львівського апеляційного суду через Пустомитівський районний суд Львівської області протягом семи днів з дня її проголошення.
СуддяОСОБА_1