28 квітня 2026 року
м. Київ
cправа № 926/3616/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Багай Н. О. - головуючої, Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,
секретар судового засідання - Руда Г. В.,
за участю представників:
позивача - Сухої Ю. О. (адвоката, в режимі відеоконференції), Заєць Ж. Ю. (адвоката), Колтка О. І. (адвоката),
відповідача-1 - не з'явилися,
відповідача-2 - Шегинського Р. А. (адвоката, в режимі відеоконференції),
третьої особи - не з'явилися,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Приватного акціонерного товариства "Київстар" і Товариства з обмеженою відповідальністю "Даймондс Корпорейшн"
на постанову Західного апеляційного господарського суду від 06.10.2025 (колегія суддів: Зварич О. В. - головуюча, Кравчук Н. М., Скрипчук О. С.) у справі
за позовом Приватного акціонерного товариства "Київстар"
до: 1) Селятинської сільської ради, 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Даймондс Корпорейшн",
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - приватного нотаріуса Чернівецького міського нотаріального округу Чернівецької області Савчук Віталіни Григорівни,
про визнання протиправним і скасування рішення сільської ради та переведення прав і обов'язків покупця,
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. 21.08.2023 Приватне акціонерне товариство "Київстар" (далі - ПрАТ "Київстар") звернулося до Господарського суду Чернівецької області з позовом до Селятинської сільської ради Вижницького району Чернівецької області та Товариства з обмеженою відповідальністю "Даймондс Корпорейшн" (далі - ТОВ "Даймондс Корпорейшн"), в якому просило:
- визнати протиправним і скасувати рішення XIV сесії VIII скликання Селятинської сільської ради Вижницького району Чернівецької області від 24.11.2021 № 498-14/21 про продаж ТОВ "Даймондс Корпорейшн" земельної ділянки з кадастровим номером 7323584500:01:002:0058;
- визнати протиправним і скасувати рішення XIV сесії VIII скликання Селятинської сільської ради Вижницького району Чернівецької області від 24.11.2021 № 498-14/21 про припинення договору оренди землі від 12.02.2007, укладеного між Селятинською сільською радою Путильського району Чернівецької області та Закритим акціонерним товариством "Київстар Дж. Ес. Ем." (далі - ЗАТ "Київстар Дж. Ес. Ем.");
- визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки з кадастровим номером 7323584500:01:002:0058 несільськогосподарського призначення від 25.11.2022, укладений між Селятинською сільською радою Вижницького району Чернівецької області та ТОВ "Даймондс Корпорейшн", у частині передання у власність земельної ділянки ТОВ "Даймондс Корпорейшн" (далі - договір купівлі-продажу земельної ділянки від 25.11.2022);
- перевести права та обов'язки покупця за договором купівлі-продажу земельної ділянки від 25.11.2022 на ПрАТ "Київстар".
1.2. Позовні вимоги ПрАТ "Київстар" обґрунтовані тим, що відповідачі порушили права позивача на купівлю земельної ділянки, уклали договір купівлі-продажу з порушенням вимог статті 127 Земельного кодексу України та статті 9 Закону України "Про оренду землі". ПрАТ "Київстар" також зазначало, що Селятинська сільська рада Вижницького району Чернівецької області безпідставно розірвала договір оренди землі. Позивач посилався на те, що Селятинська сільська рада Вижницького району Чернівецької області порушила переважне право ПрАТ "Київстар" на купівлю земельної ділянки. Позивач також зазначав, що рішення Селятинської сільської ради Вижницького району Чернівецької області від 24.11.2021 № 498-14/21 про продаж ТОВ "Даймондс Корпорейшн" земельної ділянки з кадастровим номером 7323584500:01:002:0058 і про припинення договору оренди землі від 12.02.2007, яку орендує ПрАТ "Київстар", прийняте з порушенням вимог чинного законодавства.
2. Короткий зміст судових рішень
2.1. Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 11.12.2023, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 18.06.2024 у справі № 926/3616/23, частково задоволено позов ПрАТ "Київстар".
Визнано протиправним і скасовано рішення XIV сесії VIII скликання Селятинської сільської ради Вижницького району Чернівецької області від 24.11.2021 № 498-14/21 про продаж ТОВ "Даймондс Корпорейшн" земельної ділянки з кадастровим номером 7323584500:01:002:0058.
Визнано протиправним і скасовано рішення XIV сесії VIII скликання Селятинської сільської ради Вижницького району Чернівецької області від 24.11.2021 № 498-14/21 про припинення договору оренди землі від 12.02.2007, укладеного між Селятинською сільською радою Путильського району Чернівецької області та ЗАТ "Київстар Дж. Ес. Ем.".
Визнано недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки від 25.11.2022 в частині передання у власність земельної ділянки ТОВ "Даймондс Корпорейшн".
В іншій частині позову відмовлено.
2.2. Верховний Суд постановою від 08.10.2024 у справі № 926/3616/23 касаційні скарги ПрАТ "Київстар" і ТОВ "Даймондс Корпорейшн" задовольнив частково. Рішення Господарського суду Чернівецької області від 11.12.2023 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 18.06.2024 у справі № 926/3616/23 скасував, справу № 926/3616/23 передав на новий розгляд до Господарського суду Чернівецької області.
2.3. Верховний Суд, скасовуючи судові рішення у справі № 926/3616/23, зазначив, що суди, відмовляючи в задоволенні позовної вимоги ПрАТ "Київстар" про переведення прав та обов'язків покупця за договором купівлі-продажу земельної ділянки від 25.11.2022 на ПрАТ "Київстар", не навели мотивів неможливості розгляду такої позовної вимоги. За висновком Верховного Суду, посилання судів на положення частини 1 статті 216 Цивільного кодексу України про те, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю, не може вважатися належною оцінкою змісту позовних вимог у контексті ефективності заявленого позову.
Верховний Суд також виснував, що судам необхідно врахувати висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 23.06.2020 у справі № 909/337/19, щодо всіх заявлених позовних вимог, особливостей орендних правовідносин, які є предметом розгляду, а також установити можливість захисту стверджуваного позивачем порушеного права у межах цих позовних вимог.
При цьому Верховний Суд звернув увагу на те, що ТОВ "Даймондс Корпорейшн" стверджувало про неможливість набуття позивачем права власності на спірну земельну ділянку з посиланням на приписи статті 82 Земельного кодексу України, проте суди попередніх інстанцій не надали оцінки цим доводам відповідача. Тому Верховний Суд дійшов висновку, що під час нового розгляду справи судам першої й апеляційної інстанцій необхідно врахувати аргументи відповідача щодо можливості застосування положень статті 82 Земельного кодексу України, встановити відповідні обставини та надати їм оцінку в межах доводів, на яких акцентувало увагу ТОВ "Даймондс Корпорейшн".
2.4. Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 17.03.2025 (суддя Гурин М. О.) позов ПрАТ "Київстар" задоволено.
Визнано протиправним і скасовано рішення XIV сесії VIII скликання Селятинської сільської ради Вижницького району Чернівецької області від 24.11.2021 № 498-14/21 про продаж ТОВ "Даймондс Корпорейшн" земельної ділянки з кадастровим номером 7323584500:01:002:0058.
Визнано протиправним і скасовано рішення XIV сесії VIII скликання Селятинської сільської ради Вижницького району Чернівецької області від 24.11.2021 № 498-14/21 про припинення договору оренди землі від 12.02.2007, укладеного між Селятинською сільською радою Путильського району Чернівецької області та ЗАТ "Київстар Дж. Ес. Ем." (ПрАТ "Київстар").
Вирішено перевести права та обов'язки покупця за договором купівлі-продажу земельної ділянки від 25.11.2022 на ПрАТ "Київстар".
2.5. Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги ПрАТ "Київстар", виходив із того, що спірне рішення Селятинської сільської ради Вижницького району Чернівецької області щодо продажу земельної ділянки прийняте за відсутності згоди (чи відмови) орендаря на відчуження земельної ділянки третій особі. Тому суд зазначив, що Селятинська сільська рада Вижницького району Чернівецької області не забезпечила дотримання переважного права ПрАТ "Київстар" на придбання спірної земельної ділянки.
Суд першої інстанції також зазначив, що Селятинська сільська рада Вижницького району Чернівецької області відповідно до спірного рішення не мала підстав для продажу ТОВ "Даймондс Корпорейшн" земельної ділянки з кадастровим номером 7323584500:01:002:0058. Тому суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги ПрАТ "Київстар" про визнання протиправним та скасування спірного рішення Селятинської сільської ради Вижницького району Чернівецької області щодо продажу ТОВ "Даймондс Корпорейшн" земельної ділянки з кадастровим номером 7323584500:01:002:0058 і щодо припинення договору оренди землі від 12.02.2007, укладеного між Селятинською сільською радою Путильського району Чернівецької області та ЗАТ "Київстар Дж. Ес. Ем." (ПрАТ "Київстар"), є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Суд першої інстанції також зауважив, що під час нового розгляду справи суд за заявою позивача залишив без розгляду позовну вимогу ПрАТ "Київстар" про визнання недійсним договору купівлі-продажу. Тому суд першої інстанції констатував, що це свідчить про намір ПрАТ "Київстар" захистити своє порушене право шляхом переведення прав та обов'язків покупця за договором купівлі-продажу земельної ділянки від 25.11.2022. Відтак суд дійшов висновку, що з огляду на наявність установленого судом факту порушення переважного права ПрАТ "Київстар" на викуп земельної ділянки, позовна вимога ПрАТ "Київстар" про переведення прав та обов'язків покупця відповідає змісту порушеного переважного права, способу (характеру) його порушення і наслідкам, які спричинило це порушення, а також забезпечує відновлення та реалізацію переважного права позивача.
Суд першої інстанції також зазначив, що чинне законодавство не містить обмежень щодо можливості українських юридичних осіб, засновниками яких є українські юридичні особи й учасниками яких згодом стали іноземні юридичні особи, набувати у власність земельні ділянки несільськогосподарського призначення для здійснення підприємницької діяльності. Тому суд першої інстанції дійшов висновку, що ПрАТ "Київстар" як юридична особа, засновниками якої на 100 % є українські юридичні особи, відповідає критеріям, визначеним частиною 1 статті 82 Земельного кодексу України, та має право набувати у власність земельні ділянки несільськогосподарського призначення для здійснення підприємницької діяльності.
2.6. Західний апеляційний господарський суд постановою від 06.10.2025 у справі № 926/3616/23 скасував рішення Господарського суду Чернівецької області від 17.03.2025 у справі № 926/3616/23, ухвалив нове рішення, яким у задоволенні позову ПрАТ "Київстар" відмовив.
2.7. Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції, встановив, що спірне рішення Селятинської сільської ради Вижницького району Чернівецької області від 24.11.2021 № 498-14/21 про продаж ТОВ "Даймондс Корпорейшн" земельної ділянки з кадастровим номером 7323584500:01:002:0058 виконане шляхом укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки, тому вичерпало свою дію фактом його виконання. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що задоволення позовної вимоги про визнання незаконним та скасування цього рішення не може призвести до захисту будь-чиїх прав чи інтересів, тому така вимога не є належним способом захисту прав.
Суд апеляційної інстанції з посиланням на висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в постанові від 29.09.2020 у справі № 688/2908/16-ц, також зазначив, що у справі № 926/3616/23 є дві особи, які бажають купити земельну ділянку з кадастровим номером 7323584500:01:002:0058, а саме: ПрАТ "Київстар" і ТОВ "Даймондс Корпорейшн", тому продаж такої земельної ділянки повинен здійснюватися на земельних торгах. При цьому суд апеляційної інстанції виснував, що договір купівлі-продажу земельної ділянки від 25.11.2022 є нікчемним, оскільки укладений із порушенням порядку набуття земельної ділянки, встановленого законом. Тому апеляційний господарський суд констатував, що вимога позивача про переведення прав та обов'язків покупця за договором купівлі-продажу земельної ділянки від 25.11.2022 на ПрАТ "Київстар" не може бути задоволена.
Суд апеляційної інстанції також визнав передчасним висновок суду першої інстанції про те, що ПрАТ "Київстар" має право набувати у власність земельні ділянки несільськогосподарського призначення для здійснення підприємницької діяльності. Апеляційний господарський суд установив, що подані позивачем документи були актуальними станом на 1997 рік, проте спірні правовідносини виникли у 2021 році, а позивач звернувся із цим позовом до Господарського суду Чернівецької області 21.08.2023. Як установив суд апеляційної інстанції, в матеріалах справи відсутні належні докази, на підставі яких можна було би дійти висновку, що на момент ухвалення Селятинською сільською радою Вижницького району Чернівецької області рішення від 24.11.2021 № 498-14/21 про продаж ТОВ "Даймондс Корпорейшн" земельної ділянки, переданої позивачу в оренду відповідно до договору оренди від 12.02.2007 між Селятинською сільською радою Путильського району Чернівецької області та ЗАТ "Київстар Дж. Ес. Ем.", засновниками вказаної юридичної особи були громадяни чи юридичні особи України.
3. Короткий зміст касаційних скарг та заперечень на них
3.1. Не погодившись із висновками суду апеляційної інстанції, ПрАТ "Київстар" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Західного апеляційного господарського суду від 06.10.2025 у справі № 926/3616/23 та залишити в силі рішення Господарського суду Чернівецької області від 17.03.2025 у справі № 926/3616/23.
3.2. ПрАТ "Київстар", звертаючись із касаційною скаргою, зазначає про неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Скаржник посилається на підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження, передбачені пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, скаржник зазначає про неврахування судом апеляційної інстанції висновків Верховного Суду:
- викладених у постановах від 02.06.2025 у справі № 192/553/21, від 04.02.2025 у справі № 926/3773/23, від 23.06.2020 у справі № 909/337/19, щодо правомірності переведення прав та обов'язків покупця за договором купівлі-продажу земельної ділянки;
- викладених у постановах від 20.11.2024 у справі № 926/3604/23, від 21.09.2022 у справі № 908/976/19, щодо належності обраного позивачем способу захисту - звернення з позовом про скасування індивідуального акта (рішення органу місцевого самоврядування) навіть після його фактичного виконання.
Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження, передбачені пунктом 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, ПрАТ "Київстар" зазначає про відсутність висновків Верховного Суду щодо застосування положень статті 82 Земельного кодексу України. На думку скаржника, положення цієї статті не обмежують юридичних осіб (резидентів) набувати у власність земельні ділянки несільськогосподарського призначення залежно від наявності в їх складі учасників-нерезидентів; обмеження щодо набуття права власності на земельні ділянки встановлені лише для іноземних юридичних осіб. ПрАТ "Київстар" зазначає, що воно є належним суб'єктом права власності на земельні ділянки на території України.
Скаржник також вважає помилковим висновок суду апеляційної інстанції про те, що у справі № 926/3616/23 є дві особи, які бажають купити земельну ділянку з кадастровим номером 7323584500:01:002:0058, а саме: ПрАТ "Київстар" та ТОВ "Даймондс Корпорейшн", тому продаж такої земельної ділянки повинен здійснюватися на земельних торгах. На думку скаржника, цей висновок суду не відповідає встановленим обставинам справи, суперечить положенням статей 127, 134 Земельного кодексу України, статей 228, 777 Цивільного кодексу України, статті 9 Закону України "Про оренду землі".
3.3. Не погодившись із висновками суду апеляційної інстанції, ТОВ "Даймондс Корпорейшн" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить змінити мотивувальну частину постанови Західного апеляційного господарського суду від 06.10.2025 у справі № 926/3616/23 в частині відмови у задоволенні позовних вимог ПрАТ "Київстар" про переведення на нього прав та обов'язків покупця за договором купівлі-продажу земельної ділянки від 25.11.2022 з урахуванням мотивів, викладених у касаційній скарзі, без зміни резолютивної частини судового рішення щодо цієї позовної вимоги.
3.4. ТОВ "Даймондс Корпорейшн", звертаючись із касаційною скаргою, зазначає про неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Скаржник посилається на підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження, передбачені пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, скаржник наголошує на неврахуванні судом апеляційної інстанції висновків, викладених у постанові Верховного Суду. При цьому скаржник не наводить таких висновків та не зазначає конкретної постанови Верховного Суду.
Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження, передбачені пунктом 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, ТОВ "Даймондс Корпорейшн" зауважує про відсутність висновків Верховного Суду щодо застосування положень частини 1 статті 82 Земельного кодексу України. Скаржник зазначає, що перевірка складу учасників позивача на відповідність вимогам статті 82 Земельного кодексу України має здійснюватися станом на момент ухвалення рішення про продаж земельної ділянки, а станом на 2021- 2022 роки та на цей момент позивач на 100 % заснований іноземною юридичною особою. Крім того, як стверджує скаржник, чинним законодавством України прямо заборонено відчуження на користь осіб, пов'язаних із державою-агресором, нерухомого майна, в тому числі земельних ділянок. Тому, на думку ТОВ "Даймондс Корпорейшн", відсутні будь-які законні підстави для набуття земельної ділянки юридичною особою, кінцевим бенефіціарним власником якої є громадянин російської федерації, щодо якого Україною запроваджено санкції.
ТОВ "Даймондс Корпорейшн" також звертає увагу на те, що позивач у розумінні статті 117 Господарського кодексу України (який був чинним на момент виникнення спірних правовідносин) є по суті іноземним підприємством, оскільки діє на основі власності іноземців або іноземних юридичних осіб. Тому, на думку ТОВ "Даймондс Корпорейшн", позивач, незалежно від повідомлення його як орендаря про намір продажу земельної ділянки, яку він орендує, чи за відсутності такого повідомлення, не має переважного права, а також права на купівлю такої земельної ділянки для здійснення ним підприємницької діяльності. За твердженням відповідача, таке повідомлення чи його відсутність не породжує жодних правових наслідків, у тому числі й підстав, для визнання протиправним та скасування спірного рішення Селятинської сільської ради Вижницького району Чернівецької області від 24.11.2021 № 498-14/21 про продаж земельної ділянки ТОВ "Даймондс Корпорейшн".
ТОВ "Даймондс Корпорейшн" також зазначає про відсутність висновків Верховного Суду щодо застосування положень частини 2 статті 134 Земельного кодексу України. На думку скаржника, враховуючи цільове призначення земельної ділянки, вимоги щодо продажу такої ділянки на конкурентних засадах (земельних торгах) на неї не поширюються.
3.5. ПрАТ "Київстар" у відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Даймондс Корпорейшн" зауважує, що доводи касаційної скарги ТОВ "Даймондс Корпорейшн" є необґрунтованими та фактично зводяться до переоцінки обставин справи, належним чином встановлених судами попередніх інстанцій, що виключає можливість задоволення касаційної скарги з наведених у ній мотивів. Тому ПрАТ "Київстар" просить касаційну скаргу ТОВ "Даймондс Корпорейшн" на постанову Західного апеляційного господарського суду від 06.10.2025 у справі № 926/3616/23 залишити без задоволення, постанову Західного апеляційного господарського суду від 06.10.2025 у справі № 926/3616/23 скасувати повністю, залишити в силі рішення Господарського суду Чернівецької області від 17.03.2025 у справі № 926/3616/23 та вирішити питання про розподіл судових витрат.
3.6. ПрАТ "Київстар" 06.02.2026 подало до Верховного Суду додаткові пояснення у справі щодо окремих обставин справи, на які звертала увагу колегія суддів у судовому засіданні 13.01.2026, та просить Верховний Суд врахувати їх при вирішенні цієї справи.
3.7. ТОВ "Даймондс Корпорейшн" 10.02.2026 подало до Верховного Суду додаткові пояснення у справі щодо складу власників ПрАТ "Київстар" станом на момент звернення із цим позовом у справі № 926/3616/23.
3.8. ПрАТ "Київстар" 16.03.2026 та 09.04.2026 подало до Верховного Суду письмові пояснення у справі.
3.9. ПрАТ "Київстар" 13.04.2026 подало до Верховного Суду клопотання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, яке мотивоване тим, що справа № 926/3616/23 містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.
За твердженням ПрАТ "Київстар", доктринального тлумачення потребують положення статті 374 Цивільного кодексу України та статей 80, 82 Земельного кодексу України стосовно набуття і реалізації права власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення юридичними особами, створеними та зареєстрованими відповідно до законодавства України, учасниками яких згодом стали іноземні юридичні особи. При цьому ПрАТ "Київстар" зазначає, що правове питання стосується невизначеного та значного кола суб'єктів господарювання і потенційно може виникнути у значній кількості аналогічних спорів, оскільки станом на 01.10.2025 в Україні зареєстровано понад 80 500 компаній з іноземним капіталом і частина цих компаній уже володіє або користується земельними ділянками для підприємницьких потреб. Тому питання щодо можливості набуття у власність земельних ділянок такими суб'єктами або юридичними особами, у складі яких є іноземні учасники, на думку ПрАТ "Київстар", є типовим і таким, що вже виникає або неминуче виникатиме у судовій практиці.
За твердженням ПрАТ "Київстар", правове питання, порушене в цій справі, яка розглядається, має системний характер, виходить за межі індивідуального спору, що свідчить про відповідність кількісному критерію виключної правової проблеми.
4. Обставини справи, встановлені судами
4.1. Господарські суди попередніх інстанцій установили, що 12.02.2007 між Селятинською сільською радою Путильського району Чернівецької області (орендодавець) та ЗАТ "Київстар Дж. Ес. Ем." (орендар) укладено договір оренди землі.
4.2. Відповідно до цього договору орендодавець надає на підставі рішення VI сесії V скликання Селятинської сільської ради від 18.01.2007, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення, яка розташована на території Селятинської сільської ради Путильського району Чернівецької області.
4.3. Згідно з пунктом 2 договору оренди землі в оренду передається земельна ділянка площею 0,070 га.
4.4. Пунктом 7 цього договору передбачено, що договір укладено на 25 років.
4.5. Вказана земельна ділянка орендодавцем передана, а орендарем прийнята в платне користування на умовах оренди, що підтверджується актом прийому-передачі земельної ділянки від 12.07.2007.
4.6. Як зазначили суди попередніх інстанцій, позивач до позовної заяви додав копію заяви про намір продажу земельної ділянки третій особі від 11.10.2022, в якій Селятинська сільська рада Вижницького району Чернівецької області просила приватного нотаріуса Чернівецького міського нотаріального округу Чернівецької області Савчук В. Г. передати ПрАТ "Київстар" заяву про намір продажу земельних ділянок, зокрема про намір продажу земельної ділянки з кадастровим номером 7323584500:01:002:0058 площею 0,07 га, та пропозицію позивачу придбати цю земельну ділянку або до 16.09.2022 надати згоду на відчуження земельної ділянки. У заяві також зазначено, що у випадку залишення повідомлення без відповіді Селятинською сільською радою Вижницького району Чернівецької області буде здійснено відчуження земельної ділянки на користь третьої особи.
До позовної заяви позивач долучив повідомлення приватного нотаріуса Савчук В. Г. від 11.10.2022 № 230/02-24 про передачу цієї заяви на адресу ПрАТ "Київстар": вул. Дегтярівська, буд. 53, м. Київ.
4.7. Суд першої інстанції зауважив, що в матеріалах справи міститься заява про відмову від переважного права, яка підписана начальником сектору розвитку та технічної експлуатації мереж (Чернівецька область) ПрАТ "Київстар" Приймаком О. Б. При цьому суд установив, що до цієї заяви не долучено будь-яких доказів на підтвердження повноважень підписанта, а довіреність від 22.09.2020 № 492 подана до суду безпосередньо ПрАТ "Київстар" разом із позовною заявою, оскільки вона була відсутня в матеріалах нотаріальної справи.
Суд першої інстанції установив, що пунктами 1, 2, 4 довіреності визначено вичерпний перелік правочинів, документів та угод, які можуть вчинятися і підписуватися повіреним, серед яких заяв щодо відмови від переважного права не згадано. Крім того, як зазначив суд першої інстанції, в матеріалах справи міститься лист директора технічного департаменту ПрАТ "Київстар", у якому зазначено, що в період, у якому була підписана заява про відмову від переважного права, жодна особа не була уповноважена ПрАТ "Київстар" на відмову від переважних прав.
4.8. На виконання ухвали Господарського суду Чернівецької області від 19.09.2023 приватний нотаріус Савчук В. Г. передала суду належним чином засвідчені копії документів, зокрема заяву Селятинської сільської ради Вижницького району Чернівецької області про намір продажу земельної ділянки від 16.08.2022, повідомлення від 16.08.2022 № 208/02-24, повідомлення від 16.08.2022 № 209/02-24 та повідомлення від 11.10.2022 № 230/02-24.
4.9. Як констатували суди попередніх інстанцій, рішенням Селятинської сільської ради Вижницького району Чернівецької області від 21.10.2021 № 435-12/21 затверджено перелік земельних ділянок, які підлягають продажу, серед яких зазначена земельна ділянка з кадастровим номером 7323584500:01:002:0058 площею 0,07 га.
4.10. Рішенням Селятинської сільської ради Вижницького району Чернівецької області від 24.11.2021 № 498-14/21, зокрема, затверджено висновок про грошову оцінку земельної ділянки несільськогосподарського призначення, яка складає 36 799,00 грн, та вирішено продати у власність ТОВ "Даймондс Корпорейшн" земельну ділянку з кадастровим номером 7323584500:01:002:0058 площею 0,07 га (с. Селятин) за межами населеного пункту за 40 000,00 грн. Відповідно до пункту 6 цього рішення Селятинська сільська рада Вижницького району Чернівецької області припинила з моменту реєстрації купівлі-продажу вказаної земельної ділянки дію договору оренди землі з ПрАТ "Київстар" від 12.02.2007 (с. Селятин).
4.11. 25.11.2022 між Селятинською сільською радою Вижницького району Чернівецької області (продавець) та ТОВ "Даймондс Корпорейшн" (покупець) укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення.
4.12. Згідно із цим договором продавець продає, а покупець набуває у власність (купує) земельну ділянку з кадастровим номером 7323584500:01:002:0058 площею 0,07 га. Цей договір посвідчений приватним нотаріусом Савчук В. Г. та зареєстрований у реєстрі за № 8235.
4.13. Оскільки позивач вважав, що Селятинською сільською радою Вижницького району Чернівецької області порушено його переважне право на купівлю земельної ділянки з кадастровим номером 7323584500:01:002:0058 площею 0,07 га, то звернувся до суду з позовом про визнання протиправним та скасування рішення Селятинської сільської ради Вижницького району Чернівецької області від 24.11.2021 № 498-14/21 щодо продажу земельної ділянки та припинення договору оренди землі з ПрАТ "Київстар" від 12.02.2007, визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки від 25.11.2022 та переведення прав і обов'язків покупця.
5. Підстави передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду
5.1. Розглянувши в судовому засіданні матеріали касаційних скарг ПрАТ "Київстар" і ТОВ "Даймондс Корпорейшн", заслухавши доповідь судді-доповідачки, пояснення представників учасників справи, Верховний Суд дійшов висновку щодо наявності підстав для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду з огляду на таке.
5.2. Предметом позову в цій справі (з урахуванням ухвали суду про залишення без розгляду позовних вимог ПрАТ "Київстар" щодо визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки від 25.11.2022) є матеріально-правові вимоги ПрАТ "Київстар" про визнання протиправним і скасування рішення Селятинської сільської ради Вижницького району Чернівецької області та про переведення прав і обов'язків покупця. Обґрунтовуючи позовні вимоги, ПрАТ "Київстар" зазначало, що Селятинська сільська рада Вижницького району Чернівецької області порушила його переважне право на купівлю земельної ділянки з кадастровим номером 7323584500:01:002:0058 площею 0,07 га.
5.3. Заперечуючи проти позовних вимог ПрАТ "Київстар", ТОВ "Даймондс Корпорейшн" посилалося, зокрема, на інформацію з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про те, що власниками / засновниками ПрАТ "Київстар" є акціонери згідно з реєстром акціонерів, зокрема іноземна юридична особа VEON HOLDINGS B.V., яка зареєстрована в Нідерландах (іноземна юридична особа), частка якої складає 99,9947 %. Тому ТОВ "Даймондс Корпорейшн" зазначало, що позивач не може набути право власності на спірну земельну ділянку, відтак відсутні правові підстави для переведення на нього прав та обов'язків покупця.
5.4. У справі, яка розглядається, суд першої інстанції, виснувавши про порушення Селятинською сільською радою переважного права ПрАТ "Київстар" на придбання спірної земельної ділянки, задовольнив позовні вимоги ПрАТ "Київстар".
Зокрема, суд першої інстанції, розглянувши доводи ТОВ "Даймондс Корпорейшн" щодо можливості українських юридичних осіб, засновниками яких є українські юридичні особи та учасниками яких згодом стали іноземні юридичні особи, набувати у власність земельні ділянки несільськогосподарського призначення для здійснення підприємницької діяльності, послався на положення статей 4, 374 Цивільного кодексу України, статей 80, 82 Земельного кодексу України та дійшов висновку, що обмеження щодо набуття права власності на земельні ділянки передбачені лише для іноземних юридичних осіб. Водночас суд першої інстанції зазначив, що ПрАТ "Київстар" є юридичною особою, яка створена і зареєстрована за законодавством України. При цьому суд першої інстанції виходив із того, що засновниками ПрАТ "Київстар" є юридичні особи України.
Суд першої інстанції зазначив, що відповідно до частини 1 статті 82 Земельного кодексу України громадяни України та юридичні особи України як засновники юридичної особи можуть набувати у власність земельні ділянки для здійснення підприємницької діяльності. Суд виснував, що ПрАТ "Київстар" як юридична особа, засновниками якої на 100 % є українські юридичні особи, відповідає критеріям, визначеним частиною 1 статті 82 Земельного кодексу України, та має право набувати у власність земельні ділянки несільськогосподарського призначення для здійснення підприємницької діяльності.
5.5. Суд апеляційної інстанції скасував рішення суду першої інстанції й ухвалив нове рішення про відмову в задоволенні позову ПрАТ "Київстар". При цьому в мотивувальній частині судового рішення апеляційний господарський суд виснував про нікчемність договору купівлі-продажу спірної земельної ділянки, тому зазначив, що вимога позивача про переведення прав та обов'язків покупця за договором купівлі-продажу земельної ділянки від 25.11.2022 на ПрАТ "Київстар" не може бути задоволена.
Крім того, суд апеляційної інстанції встановив, що подані позивачем статутні документи щодо створення ПрАТ "Київстар" були актуальними станом на 1997 рік, а спірні правовідносини виникли у 2021 році. Тому, за висновком суду апеляційної інстанції, позивач на підтвердження того, що він є юридичною особою, яка має право набувати у власність спірну земельну ділянку відповідно до статті 82 Земельного кодексу України, мав надати належні, достовірні та допустимі докази, чинні саме на момент виникнення спору. Водночас суд апеляційної інстанції зазначив про відсутність у матеріалах справи належних доказів, на підставі яких можна було би дійти висновку про те, що на момент ухвалення Селятинською сільською радою Вижницького району Чернівецької області рішення від 24.11.2021 № 498-14/21 про продаж ТОВ "Даймондс Корпорейшн" земельної ділянки засновниками ПрАТ "Київстар" були громадяни чи юридичні особи України.
5.6. Не погодившись із висновками суду апеляційної інстанції, скаржники звернулися до Верховного Суду з касаційними скаргами.
5.7. Обґрунтовуючи доводи касаційної скарги, ПрАТ "Київстар" зазначає, зокрема, про відсутність висновків Верховного Суду щодо застосування положень статті 82 Земельного кодексу України. На думку скаржника, положення цієї статті не обмежують юридичних осіб (резидентів) набувати у власність земельні ділянки несільськогосподарського призначення залежно від наявності в їх складі учасників-нерезидентів; обмеження щодо набуття права власності на земельні ділянки встановлені лише для іноземних юридичних осіб. ПрАТ "Київстар" зазначає, що воно є належним суб'єктом права власності на земельні ділянки на території України.
5.8. ТОВ "Даймондс Корпорейшн" також у касаційній скарзі зазначає про відсутність висновків Верховного Суду щодо застосування положень частини 1 статті 82 Земельного кодексу України. На думку скаржника, перевірка складу учасників ПрАТ "Київстар" (позивача) на відповідність вимогам статті 82 Земельного кодексу України має здійснюватися станом на момент ухвалення рішення про продаж земельної ділянки. Як стверджує ТОВ "Даймондс Корпорейшн", станом на 2021- 2022 роки та на цей момент позивач на 100 % заснований іноземною юридичною особою.
ТОВ "Даймондс Корпорейшн" також зауважує, що позивач у розумінні статті 117 Господарського кодексу України (який був чинним на момент виникнення спірних правовідносин) є по суті іноземним підприємством, оскільки діє на основі власності іноземців або іноземних юридичних осіб. Тому, на думку ТОВ "Даймондс Корпорейшн", позивач, незалежно від повідомлення його як орендаря про намір продажу земельної ділянки, яку він орендує, чи за відсутності такого повідомлення, не має переважного права, а також права на купівлю такої земельної ділянки для здійснення ним підприємницької діяльності. За твердженням відповідача, таке повідомлення чи його відсутність не породжує жодних правових наслідків, у тому числі й підстав для визнання протиправним та скасування спірного рішення Селятинської сільської ради від 24.11.2021 № 498-14/21 про продаж земельної ділянки ТОВ "Даймондс Корпорейшн".
ТОВ "Даймондс Корпорейшн" також зазначає про відсутність висновків Верховного Суду щодо застосування положень частини 2 статті 134 Земельного кодексу України. На думку скаржника, враховуючи цільове призначення спірної земельної ділянки, вимоги щодо продажу такої ділянки на конкурентних засадах (земельних торгах) на неї не поширюються.
5.9. Крім того, ПрАТ "Київстар" 13.04.2026 звернулося до Верховного Суду з клопотанням про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, яке мотивоване тим, що справа № 926/3616/23 містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.
За твердженням ПрАТ "Київстар", доктринального тлумачення потребують положення статті 374 Цивільного кодексу України та статей 80, 82 Земельного кодексу України стосовно набуття та реалізації права власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення юридичними особами, створеними та зареєстрованими відповідно до законодавства України, учасниками яких згодом стали іноземні юридичні особи. При цьому ПрАТ "Київстар" зазначає, що правове питання стосується невизначеного та значного кола суб'єктів господарювання і потенційно може виникнути у значній кількості аналогічних спорів, оскільки станом на 01.10.2025 в Україні зареєстровано понад 80 500 компаній з іноземним капіталом і частина цих компаній уже володіє або користується земельними ділянками для підприємницьких потреб. Тому питання щодо можливості набуття у власність земельних ділянок такими суб'єктами або юридичними особами, у складі яких є іноземні учасники, на думку ПрАТ "Київстар", є типовим і таким, що вже виникає або неминуче виникатиме у судовій практиці.
За твердженням ПрАТ "Київстар", правове питання, порушене в цій справі, яка розглядається, має системний характер, виходить за межі індивідуального спору, що свідчить про відповідність кількісному критерію виключної правової проблеми.
5.10. Відповідно до частини 5 статті 302 Господарського процесуального кодексу України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.
Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 30.10.2018 у справі № 757/172/16-ц зазначила, що виключна правова проблема має оцінюватися з урахуванням кількісного та якісного вимірів. Кількісний ілюструє той факт, що вона наявна не в одній конкретній справі, а у невизначеній кількості спорів, які або вже існують, або можуть виникнути з урахуванням правового питання, щодо якого постає проблема невизначеності. З погляду якісного критерію про виключність правової проблеми свідчать такі обставини, як відсутність сталої судової практики в питаннях, що визначаються як виключна правова проблема; невизначеність на нормативному рівні правових питань, які можуть кваліфікуватися як виключна правова проблема; необхідність застосування аналогії закону чи права; вирішення правової проблеми необхідне для забезпечення принципу пропорційності, тобто належного балансу між інтересами сторін у справі. Метою вирішення виключної правової проблеми є формування єдиної правозастосовної практики та забезпечення розвитку права.
5.11. З огляду на зміст оскаржуваної постанови, доводи касаційних скарг, клопотання ПрАТ "Київстар" важливим питанням для вирішення цієї справи є, на думку колегії суддів, правильне застосування положень частини 1 статті 82 Земельного кодексу України для вирішення правової проблеми щодо її поширення чи непоширення на юридичних осіб, заснованих громадянами України або юридичними особами України, учасниками якої згодом стали іноземні громадяни або іноземні юридичні особи. Крім того, існує нагальна потреба у формуванні Великою Палатою Верховного Суду єдиного підходу щодо того, чи підлягають застосуванню положення абзацу 11 частини 2 статті 134 Земельного кодексу України у разі продажу земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти зв'язку, що не є нерухомим майном та не належать особі, яка має намір набути у власність / оренду земельну ділянку без проведення земельних торгів.
Щодо застосування положень частини 1 статті 82 Земельного кодексу України
5.12. Колегія суддів зазначає, що відповідно до частин 1- 3 статті 374 Цивільного кодексу України суб'єктами права власності на землю (земельну ділянку) є фізичні особи, юридичні особи, держава, територіальні громади.
Іноземці, особи без громадянства можуть набувати право власності на землю (земельні ділянки) відповідно до закону.
Іноземні юридичні особи, іноземні держави та міжнародні організації можуть бути суб'єктами права власності на землю (земельну ділянку) у випадках, встановлених законом.
5.13. Згідно з пунктом "а" статті 80 Земельного кодексу України (тут і далі - в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) громадяни та юридичні особи - на землі приватної власності є суб'єктами права власності на землю.
5.14. За змістом частини 1 статті 82 Земельного кодексу України юридичні особи (засновані громадянами України або юридичними особами України) можуть набувати у власність земельні ділянки для здійснення підприємницької діяльності у разі: а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) внесення земельних ділянок її засновниками до статутного капіталу; в) прийняття спадщини; г) виникнення інших підстав, передбачених законом.
Відповідно до частини 2 статті 82 Земельного кодексу України юридичні особи, створені та зареєстровані відповідно до законодавства іноземної держави, можуть набувати право власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення: а) у межах населених пунктів у разі придбання об'єктів нерухомого майна та для спорудження об'єктів, пов'язаних із здійсненням підприємницької діяльності в Україні; б) за межами населених пунктів у разі придбання об'єктів нерухомого майна.
5.15. Отже, положеннями частини 1 статті 374 Цивільного кодексу України та частини 1 статті 82 Земельного кодексу України визначається можливість юридичних осіб, заснованих громадянами України або юридичними особами України, набувати право власності на земельні ділянки для здійснення підприємницької діяльності.
5.16. Порядок продажу земельних ділянок державної та комунальної власності громадянам і юридичним особам визначений статтею 128 Земельного кодексу України. Відповідно до частини 2 статті 128 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи, зацікавлені у придбанні земельних ділянок у власність, подають заяву (клопотання) до відповідного органу виконавчої влади або сільської, селищної, міської ради чи державного органу приватизації. У заяві (клопотанні) зазначаються місце розташування земельної ділянки, її цільове призначення, розміри та площа, а також згода на укладення договору про оплату авансового внеску в рахунок оплати ціни земельної ділянки.
До заяви (клопотання) додаються: а) документ, що посвідчує право користування земельною ділянкою (у разі його наявності), та документи, що посвідчують право власності на нерухоме майно (будівлі та споруди), розташоване на цій земельній ділянці (у разі наявності на земельній ділянці будівель, споруд); б) копія установчих документів для юридичної особи, а для громадянина - копія документа, що посвідчує особу; г) копія свідоцтва про реєстрацію постійного представництва з правом ведення господарської діяльності на території України - для юридичних осіб, створених та зареєстрованих відповідно до законодавства іноземної держави.
5.17. Орган державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим або орган місцевого самоврядування у місячний строк розглядає заяву (клопотання) і приймає рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (якщо такий проект відсутній) та/або про проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки (крім земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд) чи про відмову в продажу із зазначенням обґрунтованих причин відмови (частина 3 статті 128 Земельного кодексу України).
5.18. Отже, рішення про надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або про відмову в продажу земельної ділянки із зазначенням обґрунтованих причин відмови ухвалюється органом місцевого самоврядування на підставі заяви та доданих до неї документів громадян і юридичних осіб, зацікавлених у придбанні земельних ділянок.
Таким чином, на думку колегії суддів, належність поданих документів, земельна правоздатність юридичної особи, зацікавленої в придбанні земельних ділянок, перевіряється органом місцевого самоврядування на момент звернення з відповідною заявою.
5.19. Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 1 Закону України "Про режим іноземного інвестування" підприємство з іноземними інвестиціями - підприємство (організація) будь-якої організаційно-правової форми, створене відповідно до законодавства України, іноземна інвестиція в статутному капіталі якого, за його наявності, становить не менше 10 відсотків.
Підприємство набуває статусу підприємства з іноземними інвестиціями з дня зарахування іноземної інвестиції на його баланс (частина 5 статті 1 Закону України "Про режим іноземного інвестування").
5.20. За змістом статті 3 Закону України "Про режим іноземного інвестування" іноземні інвестиції можуть здійснюватися у таких формах, зокрема: створення підприємств, що повністю належать іноземним інвесторам, філій та інших відокремлених підрозділів іноземних юридичних осіб або придбання у власність діючих підприємств повністю.
5.21. Установчі документи підприємств з іноземними інвестиціями повинні містити відомості, передбачені законодавством України для відповідних організаційно-правових форм підприємств, а також відомості про державну належність їх засновників (учасників) (стаття 17 Закону України "Про режим іноземного інвестування").
5.22. Отже, з дня зарахування іноземної інвестиції на баланс підприємства змінюється правовий статус юридичної особи, тому при набутті права власності на земельну ділянку правосуб'єктність такого підприємства повинна визначатися з урахуванням таких змін у правовому статусі.
5.23. Крім того, відповідно до частин 1, 4 статті 117 Господарського кодексу (в редакції, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин у цій справі) іноземним підприємством є унітарне або корпоративне підприємство, створене за законодавством України, що діє виключно на основі власності іноземців або іноземних юридичних осіб, або діюче підприємство, придбане повністю у власність цих осіб. Умови і порядок створення, вимоги до організації та діяльності іноземних підприємств визначаються цим Кодексом, законом про режим іноземного інвестування, іншими законами.
5.24. Водночас положеннями частини 1 статті 82 Земельного кодексу України не встановлено, на який момент повинно визначатися коло засновників (учасників) юридичної особи, яка має намір придбати земельну ділянку: на момент її заснування чи на момент набуття права власності на земельну ділянку, зокрема в разі набуття земельної ділянки юридичною особою, заснованою громадянами України або юридичними особами України, учасниками якої згодом стали іноземні громадяни або іноземні юридичні особи.
5.25. При цьому слід зазначити, що приписи Земельного кодексу України, які регулюють умови набуття прав на земельні ділянки сільськогосподарського призначення (зокрема стаття 130 Земельного кодексу України), до суб'єктів, які можуть набувати право власності на такі земельні ділянки, відносять, зокрема юридичних осіб України, створених і зареєстрованих за законодавством України, учасниками (акціонерами, членами) яких є лише громадяни України та/або держава. Наведене свідчить не лише про диференційований підхід законодавця до кола суб'єктів, що можуть набувати право власності на земельні ділянки різного цільового призначення, але й додатково підтверджує недостатню законодавчу визначеність кола суб'єктів, передбачених частиною 1 статті 82 Земельного кодексу України.
5.26. Таким чином, на сьогодні існує виключна правова проблема стосовно тлумачення частини 1 статті 82 Земельного кодексу України в частині її поширення на юридичних осіб, заснованих громадянами України або юридичними особами України, учасниками яких згодом стали іноземні громадяни або іноземні юридичні особи.
Вирішення зазначеної правової проблеми необхідне для забезпечення сталої судової практики, оскільки існують обґрунтовані припущення, що аналогічні проблеми щодо тлумачення правових норм неминуче виникатимуть у майбутньому.
5.27. Кількісний критерій для характеристики виключності правової проблеми ілюструє той факт, що вона наявна не в одній конкретній справі, а щонайменше в семи судових спорах, які розглядалися та розглядаються господарськими судами.
Питання щодо можливості набуття у власність земельних ділянок подібними суб'єктами або юридичними особами, у складі яких є іноземні учасники вирішувалося та вирішується господарськими судами різних інстанцій, зокрема, в таких господарських справах: № 926/482/26, № 926/3604/23, № 926/814/25, № 926/3602/23, № 926/844/25, № 926/764/25, № 926/3773/23. Крім того, в Україні зареєстровано і функціонує велика кількість підприємств з іноземним капіталом, частина яких володіє або користується земельними ділянками для здійснення підприємницької діяльності. Тому питання щодо можливості набуття у власність земельних ділянок юридичними особами, у складі яких є іноземні учасники, є таким, що неминуче виникатиме й надалі в судовій практиці.
Різний підхід у застосуванні приписів чинного законодавства створює ризик системних негативних наслідків, оскільки може призвести до масового виникнення судових спорів щодо права власності на земельні ділянки, зміни вже сформованих правовідносин та підвищення рівня правової невизначеності у сфері інвестування, а отже, - до призупинення або перегляду інвестиційних проєктів в Україні. Такі наслідки матимуть безпосередній вплив на економічну активність та рівень довіри іноземних інвесторів до України, що є особливо чутливим для секторів економіки, у яких іноземні інвестиції відіграють ключову роль.
Таким чином, правове питання, порушене в цій справі, виходить за межі індивідуального спору та впливає на широку сферу правовідносин, що свідчить про відповідність кількісному критерію виключної правової проблеми. Тому доводи ПрАТ "Київстар", викладені в клопотанні про передачу справи № 926/3616/23 на розгляд Великої Палати Верховного Суду, є обґрунтованими.
5.28. Отже, формування правової позиції Великої Палати Верховного Суду є необхідним для подальшого розвитку права та забезпечення єдності судової практики. Це дозволить уникнути розбіжностей у тлумаченні та застосуванні положень статті 82 Земельного кодексу України.
Щодо застосування положень абзацу 11 частини 2 статті 134 Земельного кодексу України
5.29. Відповідно до частини 1 статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
5.30. Згідно із частиною 1 статті 127 Земельного кодексу України органи державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, здійснюють продаж земельних ділянок державної чи комунальної власності або передають їх у користування (оренду, суперфіцій, емфітевзис) громадянам, юридичним особам та іноземним державам на підставах та в порядку, встановлених цим Кодексом.
5.31. За змістом частини 1 статті 134 Земельного кодексу України земельні ділянки державної чи комунальної власності продаються або передаються в користування (оренду, суперфіцій, емфітевзис) окремими лотами на конкурентних засадах (на земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною 2 цієї статті.
5.32. Абзацом 11 частини 2 статті 134 Земельного кодексу України передбачено, що не підлягають продажу, передачі в користування на конкурентних засадах (на земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності у разі будівництва, обслуговування та ремонту об'єктів інженерної, транспортної, енергетичної інфраструктури, об'єктів зв'язку та дорожнього господарства (крім об'єктів дорожнього сервісу).
Отже, продаж земельної ділянки з метою будівництва, обслуговування та ремонту об'єктів зв'язку допускається на позаконкурентних засадах. Тому власник земельної ділянки може здійснити продаж земельної ділянки державної чи комунальної власності або передати її в користування (оренду, суперфіцій, емфітевзис) громадянам, юридичним особам без проведення земельних торгів.
5.33. Колегія суддів зазначає, що особливості продажу земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти зв'язку у вигляді об'єктів нерухомості (будівлі, споруди), визначені положеннями статей 120, 128, 129 Земельного кодексу України, статтею 377 Цивільного кодексу України. Водночас приписами статті 134 Земельного кодексу України не унормовано питання щодо кола суб'єктів, які можуть набувати на позаконкурентних засадах право власності чи право користування на земельну ділянку, на якій розташовані об'єкти зв'язку, що не є нерухомим майном та не належать суб'єкту, який має намір набути у власність / оренду земельну ділянку.
5.34. З огляду на наведене існує нагальна потреба у формуванні Великою Палатою Верховного Суду єдиного підходу щодо того, чи підлягають застосуванню положення абзацу 11 частини 2 статті 134 Земельного кодексу України у разі продажу громадянами України або юридичними особами України земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти зв'язку, що не є нерухомим майном та не належать особі, яка має намір набути у власність / оренду земельну ділянку без проведення земельних торгів. Це питання також становить виключну правову проблему, вирішення якої необхідне для забезпечення юридичної визначеності.
5.35. Відповідно до положень статей 37 та 45 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Велика Палата Верховного Суду як постійно діючий колегіальний орган Верховного Суду забезпечує, зокрема, у визначених законом випадках здійснення перегляду судових рішень у касаційному порядку з метою забезпечення однакового застосування судами норм права.
5.36. Призначення Верховного Суду як найвищої судової установи в Україні полягає, перш за все, у формуванні обґрунтованої правової позиції щодо застосування всіма судами у подальшій роботі конкретної норми матеріального права або дотримання норми процесуального права, що була неправильно використана судом. Це дає змогу спрямувати судову практику в єдине і правильне правозастосування (вказати напрям, в якому слід здійснювати вибір правової норми); на прикладі конкретної справи роз'яснити зміст акта законодавства в аспекті його розуміння та реалізації на практиці в інших справах із вказівкою на обставини, які потрібно враховувати при застосуванні тієї чи іншої правової норми, але не нав'язуючи при цьому судам нижчого рівня результат вирішення конкретної судової справи.
5.37. Однакове застосування закону забезпечує загальнообов'язковість закону, рівність перед законом та правову визначеність у державі, яка керується верховенством права. Єдине застосування законів поліпшує громадське сприйняття справедливості та правосуддя, а також довіру до відправлення правосуддя.
5.38. Загальновизнаний принцип правової визначеності передбачає стабільність правового регулювання і виконуваність судових рішень.
5.39. При відсутності усталеної судової практики і за наявності невизначеності у нормативному регулюванні спірних правовідносин та з урахуванням існування кількісного критерію окреслена в цій ухвалі правова проблема, на думку колегії суддів, має характер виключної. ЇЇ вирішення необхідне для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики, оскільки вона не може бути вирішена відповідним касаційним судом у межах оцінки правильності застосування судами нижчих інстанцій норм матеріального права чи дотримання норм процесуального права.
5.40. Частиною 1 статті 303 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що питання про передачу справи на розгляд палати, об'єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду вирішується судом за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи.
5.41. З огляду на викладене, з метою забезпечення розвитку права і формування єдиної правозастосовчої практики, а також беручи до уваги клопотання ПрАТ "Київстар", Верховний Суд вважає за необхідне передати справу № 926/3616/23 на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Керуючись статтями 234, 235, 302, 303 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Задовольнити клопотання Приватного акціонерного товариства "Київстар" про передачу справи № 926/3616/23 на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
2. Передати справу № 926/3616/23 разом із касаційними скаргами Приватного акціонерного товариства "Київстар" і Товариства з обмеженою відповідальністю "Даймондс Корпорейшн" на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Головуюча Н. О. Багай
Судді Т. Б. Дроботова
Ю. Я. Чумак