12 травня 2026 року
м. Київ
cправа № 910/10919/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Малашенкової Т.М. (головуючої), Бенедисюка І.М., Власова Ю.Л.,
розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроснаб Дніпро»
про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням учасників справи
за касаційною скаргою Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Бокатової Таміли Юріївни
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.02.2026
(про відмову у задоволенні заяви про звернення стягнення на грошові кошти)
та постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.03.2026
у справі за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроснаб Дніпро»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Кор»
про стягнення 625 256,68 грн
та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Кор»,
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроснаб Дніпро»
про стягнення 287 456,57 грн,
особа, яка має заборгованість перед боржником - ОСОБА_1 ,
Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Бокатова Таміла Юріївна (далі - ПВ Бокатова Т.Ю.) 09.04.2026 через Електронний суд звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою в якій просить, зокрема, скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.02.2026 про відмову у задоволенні заяви про звернення стягнення на грошові кошти та постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.03.2026 у справі №910/10919/24 (повний текст постанови складено 25.03.2026); заяву ПВ Бокатової Т.Ю. про звернення стягнення на грошові кошти, які належать особі, яка має заборгованість перед боржником, у справі №910/10919/24 - задовольнити в повному обсязі.
Верховний Суд ухвалою від 29.04.2026, зокрема, відкрив касаційне провадження у справі №910/10919/24 за касаційною скаргою ПВ Бокатової Т.Ю. на ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.02.2026 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.03.2026 у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи; відмовив у задоволенні клопотання ПВ Бокатової Т.Ю. про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням учасників.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Агроснаб Дніпро» (далі - ТОВ «Агроснаб Дніпро») 07.05.2026 через Електронний суд звернулося до Верховного Суду із відзивом на касаційну скаргу, у якому викладена заява про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. У заяві ТОВ «Агроснаб Дніпро» зазначає, що підтримує позицію ПВ Бокатової Т.Ю. щодо необхідності розгляду цієї справи у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Порядок розгляду касаційної скарги врегульовано статтею 301 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), згідно з частиною першою якої у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням положень статті 300 цього Кодексу.
Згідно з частинами п'ятою, шостою статті 301 ГПК України перегляд ухвал суду першої та апеляційної інстанцій (крім ухвал, якими закінчено розгляд справи) здійснюється судом касаційної інстанції без повідомлення учасників справи; з урахуванням конкретних обставин справи суд касаційної інстанції може розглянути касаційні скарги, зазначені у частинах четвертій і п'ятій цієї статті, у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.
Частиною тринадцятою статті 8 ГПК України унормовано, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Отже, перегляд ухвал суду першої та апеляційної інстанцій у касаційному порядку проводиться в порядку письмового провадження, без виклику учасників справи, за наявними у справі матеріалами.
Пунктом 96 висновку №6 від 24.11.2004 Консультативної ради європейських суддів (далі - КРЄС) «Про справедливий суд у розумні строки та роль судді в судових процесах з урахуванням альтернативних засобів вирішення спорів» передбачається, що суд повинен, крім випадків, чітко визначених законом, мати можливість вирішувати, яке саме, усне чи письмове, провадження застосовувати. При цьому у пунктах 104-105 цього висновку зазначено, що кожна окрема справа потребує «пропорційного» розгляду, тобто в такий спосіб, що дозволяє сторонам досягти справедливості ціною, спільномірною з проблемами, що розглядаються, й ціною позову, а також у такий спосіб, що дозволяє суду розглянути інші справи в розумні строки.
КРЄС зазначає, що обмеження повноважень судді щодо вирішення питання чи слід застосовувати усну або письмову форму провадження є несумісними з ефективним правосуддям (пункт 106 цього ж висновку).
В ухвалі від 29.04.2026 про відкриття касаційного провадження, зокрема, зазначено, що Верховним Судом переглядатиметься ухвала Господарського суду міста Києва від 02.02.2026 (про відмову у задоволенні заяви про звернення стягнення на грошові кошти), яка залишена без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 24.03.2026 у справі №910/10919/24, у зв'язку з цим перегляд оскаржених рішень має здійснюватися без повідомлення / виклику учасників справи у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами. Крім того цією ухвалою розглянута позиція ПВ Бокатової Т.Ю. щодо необхідності розгляду справи у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Ураховуючи наведене, з огляду на те, що заява не містить жодних доводів щодо необхідності заслуховування пояснень учасників справи, а також не містить аргументів необхідності участі сторін у судовому засіданні, беручи до уваги, що Верховний Суд є судом права, а не факту, межі розгляду справи судом касаційної інстанції, передбачені статтею 300 ГПК України та те, що розгляд заяви про звернення стягнення на грошові кошти у цій справі у судах першої і апеляційної інстанцій відбувався у судовому засіданні, а отже у всіх учасників була можливість реалізувати своє право надати пояснення і заперечення щодо суті заяви (право надавати письмові пояснення, установлені статтею 42 ГПК України також можуть бути реалізовані усіма учасниками справи у межах, визначених ГПК України та ухвалою суду від 29.04.2026), у задоволенні заяви про розгляд цієї справи у судовому засіданні з повідомленням учасників справи необхідно відмовити.
Відповідно до частини другої статті 314 ГПК України процедурні питання, пов'язані з рухом справи, клопотання та заяви учасників справи, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення провадження у справі, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом касаційної інстанції шляхом постановлення ухвал в порядку, визначеному цим Кодексом для постановлення ухвал суду першої інстанції.
Керуючись статтями 8, 234, 235, 301, 314 ГПК України, Верховний Суд
Відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроснаб Дніпро» про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням учасників.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.
Суддя Т. Малашенкова
Суддя І. Бенедисюк
Суддя Ю. Власов