12 травня 2026 року
м. Київ
cправа № 904/3426/24 (904/5346/25)
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Васьковського О.В.
розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Ем Груп Україна" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Саутенко Сергія Олеговича
на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 01.04.2026
та рішення Господарського суду Дніпропетроської області від 09.12.2025 (у частині відмови у задоволенні позовних вимог про витребування майна та зобов'язання зареєструвати майно з видачею свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу)
у справі № 904/3426/24 (904/5346/25)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ем Груп Україна"
до відповідача - 1 Товариства з обмеженою відповідальністю "Майн Трейд"
до відповідача-2 ОСОБА_1
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача: Головний сервісний центр МВС в особі філії Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Дніпропетровській та Запорізькій областях
про визнання правочину недійсним та витребування майна з чужого незаконного володіння
у межах справи №904/3426/24
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок "Новаагро"
про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Ем Груп Україна"-
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 09.12.2025 у справі №904/3426/24 (904/5346/25): позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Ем Груп Україна" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Саутенко Сергія Олеговича до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю "Майн Трейд", відповідача-2 ОСОБА_1 про визнання правочину недійсним та витребування майна з чужого незаконного володіння задоволено частково;
- визнано недійсним правочин - акт приймання-передачі транспортного засобу від 27.10.2022, посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Сисоєнко І.В. під реєстровим номером 1834, 1835, який укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ем Груп Україна" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Майн Трейд";
- стягнуто з Товариством з обмеженою відповідальністю "Майн Трейд" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ем Груп Україна" витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 422 грн 40 коп.;
- у решті позовних вимог відмовлено.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 01.04.2026 рішення Господарського суду Дніпропетроської області від 09.12.2025 у справі №904/3426/24 (904/5346/25) залишено без змін.
22.04.2026 через систему «Електронний суд» Товариство з обмеженою відповідальністю "Ем Груп Україна" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Саутенко Сергія Олеговича звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 01.04.2026 та рішення Господарського суду Дніпропетроської області від 09.12.2025 у справі № 904/3426/24 (904/5346/25) в частині відмови у задоволенні позовних вимог про витребування у ОСОБА_1 транспортного засобу марки TOYOTA модель LAND CRUISER 200, тип загальний легковий-загальний універсал-В, номер кузова VIN НОМЕР_1 , 2020 року випуску; зобов'язання Головного сервісного центру МВС в особі філії Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Дніпропетровській та Запорізькій областях зареєструвати вказаний вище транспортний засіб за Товариством з обмеженою відповідальністю "Ем Груп Україна" з видачею свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу; прийняти у цій частині нове рішення про задоволення позовних вимог.в порядку статей 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 904/3426/24 (904/5346/25) визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Васьковський О.В., суддя - Огороднік К.М., суддя - Погребняк В.Я., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 23.04.2026.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення касаційної скарги без руху з огляду на таке.
Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено у Законі України "Про судовий збір".
Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з пунктами 3, 4 частини 21 статті 4 Закону України "Про судовий збір" до господарського суду за подання позовної заяви майнового характеру в межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) справляється судовий збір в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. До господарського суду за подання позовної заяви немайнового характеру в межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) справляється судовий збір в розмірі 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб..
Згідно підпунктом до п.п. 9 п. 2-1 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні касаційної скарги на ухвали суду про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність); про результати розгляду грошових вимог кредиторів; рішення суду в межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
За приписами частини 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Статтею 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2025 рік" встановлено прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць з 01.01.2025 для працездатних осіб у розмірі 3028 грн 00 коп.
При цьому згідно з частиною 1 статті 163 Господарського процесуального кодексу України ціна позову визначається: 1) у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку; 2) у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; 3) у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.
Відповідно до висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.08.2020 у справі № 910/13737/19, майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об'єктом якої є благо, що підлягає грошовій оцінці.
Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов'язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього.
Враховуючи вищевикладене, позовна вимога про витребування транспортного засобу TOYOTA LAND CRUISER 200 має майновий характер, а тому має визначатися вартістю майна.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до експертного висновку №ОЦ-3366/1 від 12.09.2025, виданим Запорізькою торгово-промисловою палатою, ринкова вартість транспортного засобу марки TOYOTA LAND CRUISER 200, 2020 року випуску, об'єм двигуна - 4608 куб. см., який був у використанні складає 2 764 769 грн 00 коп. Викладене не спростовано скаржником.
Таким чином, з урахуванням вимог касаційної скарги, судовий збір за подання даної касаційної скарги за майновою вимогою підлягає сплаті у розмірі 66 354 грн 45 коп. (2 764 769 грн 00 коп. х 1.5% х 200% х 0,8 ), за однією немайновою вимогою у розмірі 4844 грн 80 коп. (3028 грн 00 коп. х 200% х 0,8).
Відтак, оскаржуючи до Верховного Суду постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.11.2025, якою переглянуто ухвалу Господарського суду Київської області від 02.06.2025 у справі № 911/246/25, скаржнику належало сплатити судовий збір в розмірі 48 448,00 грн (3028 х 10 х 200% х 0,8).
Однак, до касаційної скарги не додано докази, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку та розмірі, натомість заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору, яке мотивоване складністю сплати судового збору через те, що відносно боржника відкрито провадження у справі про банкрутство, перебуває в стані ліквідації, а тому фінансові можливості підприємства вкрай обмежені і направлені в першу чергу на задоволення вимог кредиторів.
Відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю; або
4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.
2. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
3. При визначенні майнового стану особи для цілей цієї статті суд може враховувати інформацію про розмір доходів за попередній календарний рік, перебування на утриманні непрацездатних членів сім'ї, наявність у власності нерухомого, рухомого майна та/або іншого цінного майна, а також інші обставини, які мають значення для оцінки майнового стану особи.
З огляду на наведене, звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є дискреційним правом, а не обов'язком суду, можливість реалізації якого пов'язується з майновим станом особи.
Верховний Суд у постанові від 30 березня 2021 року у справі № 338/158/19 (провадження № 61-11548св20) зауважив, що єдиною підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати фізичної особи є врахування судом її майнового стану.
Згідно із частиною третьою статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (рішення у справах «Княт проти Польщі», «Єдамскі та Єдамска проти Польщі», від 26 липня 2005 року).
Згідно з позицією, сформованою, зокрема, у постанові Верховного Суду від 23 січня 2019 року № 215/3831/16-а (2-а/215/128/16), звільнення від сплати судового збору (відстрочення, розстрочення його сплати або зменшення його розміру) з підстав, передбачених статтею 8 Закону України «Про судовий збір», є прерогативою суду, який вирішує питання відкриття провадження (прийняття заяви, скарги тощо). Зазначені норми є диспозитивними і встановлюють не обов'язок, а повноваження суду на власний розсуд звільнити особу від сплати судового збору (відстрочити, розстрочити його сплату або зменшити його розмір).
Положення Закону України «Про судовий збір» не містять визначеного (чіткого) переліку документів, які можна вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі наданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням.
Наведення доводів, обґрунтування пов'язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору, а також подання доказів на підтвердження того, що майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановлених законодавством порядку, розмірі і в строки покладається на особу, яка подає скаргу.
Верховний Суд зазначає, що статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, тому самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням та відсутність у нього коштів для сплати судового збору не можуть вважатися безумовною підставою для відстрочення такої сплати при зверненні до суду касаційної інстанції.
В свою чергу, саме лише посилання на порушення відносно скаржника провадження про банкрутство не є беззаперечною підставою для відстрочення скаржнику сплати судового збору.
Ураховуючи те, що скаржником не надано належних доказів на підтвердження реального майнового стану скаржника щодо неможливості сплати судового збору, тому підстави для відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги відсутні.
Відповідно частини 2 статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Таким чином, Скаржнику необхідно усунути недоліки касаційної скарги, а саме:
- надати суду оригінал документа про сплату судового збору у розмірі визначеному ухвалою;
На підставі викладеного та керуючись статтями 174, 234, 290, 291 ГПК України, Верховний Суд, -
1. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Ем Груп Україна" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Саутенко Сергія Олеговича в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Ем Груп Україна" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Саутенко Сергія Олеговича на постанову постанову Центрального апеляційного господарського суду від 01.04.2026 та рішення Господарського суду Дніпропетроської області від 09.12.2025 у справі № 904/3426/24 (904/5346/25).
2. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ем Груп Україна" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Саутенко Сергія Олеговича на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 01.04.2026 та рішення Господарського суду Дніпропетроської області від 09.12.2025 у справі № 904/3426/24 (904/5346/25) залишити без руху.
3. Надати строк на усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з дня вручення ухвали.
4. Роз'яснити, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали, скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя О.В. Васьковський