15 квітня 2026 року
м. Київ
cправа № 911/426/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснова Є. В. - головуючого, Мачульського Г. М., Рогач Л. І.,
секретаря судового засідання - Кондратюк Л. М.,
розглянувши касаційну скаргу Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.01.2026 (колегія суддів: Барсук М. А., Пономаренко Є. Ю., Руденко М. А.) та рішення Господарського суду Київської області від 13.11.2025 (суддя Антонова В. М.) у справі
за первісним позовом Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніфрейт" про стягнення 302 035,10 грн
та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніфрейт" до Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" про визнання відсутності права на стягнення заборгованості,
(сторони повідомлені належним чином про час і місце розгляду справи, проте не скористалися правом направити представників для участі у судовому засіданні),
Короткий зміст позовних вимог
1. У лютому 2024 року Державне підприємство "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" (далі - ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль") звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніфрейт" (далі - ТОВ "Юніфрейт") про стягнення з відповідача (з урахуванням заяви про зміну предмета позову, прийнятої судом) 302 035,10 грн, із яких: 194 642,45 грн боргу, 6934,10 грн 3 % річних, 12 746,26 грн інфляційних втрат та 87 712,29 грн пені.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання взятих на себе зобов'язань згідно з договором від 30.12.2014 № 80.1-14/1-66 позивачем були надані послуги, передбачені умовами договору, за періоди березень - грудень 2022 року, січень - грудень 2023 року, січень, лютий та 27 березня 2024 року, які не оплачені відповідачем.
3. У свою чергу, ТОВ "Юніфрейт" звернулося до ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" із зустрічним позовом про відсутність права стягнення заборгованості.
4. Господарський суд Київської області рішенням від 17.10.2024, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 08.04.2025, первісний позов задовольнив частково та стягнув із ТОВ "Юніфрейт" на користь ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" 194 642,45 грн боргу, 87 626,79 грн пені, 6927,85 грн 3 % річних, 12 746,26 грн інфляційних втрат та 4529,15 грн судового збору. У задоволенні зустрічного позову відмовив повністю.
5. 08.07.2025 Верховний Суд ухвалив постанову, якою скасував постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.04.2025 та рішення Господарського суду Київської області від 17.10.2024, справу передав на новий розгляд до суду першої інстанції.
6. Направляючи цю справу на новий розгляд, Верховний Суд зазначив, що суди не надали належної оцінки всім доказам і доводам сторін у їх сукупності на підтвердження вимог ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" щодо фактичного надання передбачених договором послуг саме ТОВ "Юніфрейт", обсягу таких послуг з урахуванням їх необхідності та споживання послуг працівниками відповідача. Для правильного вирішення спору в справі, що розглядається, необхідним є встановлення обставин щодо доведення споживання послуг саме відповідачем й обґрунтованості та правильності розрахунку заявлених до стягнення коштів.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
7. 17.09.2014 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області (орендодавець) та ТОВ "Юніфрейт" (орендар) укладено договір оренди № 1624 нерухомого майна, що належить до державної власності, згідно з умовами пункту 1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежитлове приміщення № 25 на першому поверсі бізнес-центру вантажного терміналу загальною площею 22, 9 кв.м (майно), розміщене за адресою: Київська обл., м. Бориспіль, Міжнародний аеропорт "Бориспіль", що перебуває на балансі ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" (балансоутримувач), вартість якого становить за незалежною оцінкою 641 910, 00 грн без врахування ПДВ станом на 31.01.2014.
8. 30.12.2014 між ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" (балансоутримувач) та ТОВ "Юніфрейт" (орендар) укладено договір № 80.1-14/1-66 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю (далі - договір), за умовами підпункту 1.1.1 пункту 1.1 якого у зв'язку з наданням орендарю в строкове платне користування нежитлового приміщення № 25 на першому поверсі бізнес-центру вантажного терміналу загальною площею 22,9 кв.м з метою розміщення офісного приміщення без права здійснення митно-брокерської діяльності, балансоутримувач надає, а орендар отримує такі послуги:
- забезпечення теплом (теплова енергія); обсяг наданих послуг в місяць розраховується розрахунковим шляхом за 22,9 кв.м 1,374 Гкал; оплата за одиницю вимірювання в місяць: 900,00 грн без ПДВ;
- забезпечення санітарно-гігієнічних умов праці; обсяг наданих послуг в місяць: 4 працівники; оплата за одиницю вимірювання в місяць: 15,20 грн без ПДВ (за 1 працівника);
- використання води для прибирання орендованого майна самостійно орендарем; обсяг наданих послуг в місяць: 22,9 кв.м ; оплата за одиницю вимірювання в місяць: 1,35 грн без ПДВ (за 1 кв.м );
- прибирання (сміттєзбірника) та вивезення твердих побутових відходів; обсяг наданих послуг в місяць: 0,161 м3; оплата за одиницю вимірювання в місяць: 30,70 грн без ПДВ (за 1 м3);
- підтримання в належному стані території, прилеглої до орендованого майна, використання мереж освітлення території балансоутримувача, обслуговування внутрішньо портових доріг та під'їзних шляхів, приміщень загального користування; щомісячна сплата в розмірі 3000,00 грн без ПДВ.
9. У пункті 1.4 договору передбачено, що розмір оплати за послуги залежить від фактичного їх об'єму, тарифів та витрат балансоутримувача, пов'язаних з обсягом послуг в період їх надання, якості послуг та інших випадків, передбачених чинним законодавством України.
10. При порушенні балансоутримувачем умов договору щодо ненадання або надання не в повному обсязі послуг, зниження їх якості сторони протягом двох календарних днів після порушення складають та підписують акт-претензію, в якому зазначають терміни, види відхилення показників у наданні послуг тощо. Балансоутримувач протягом трьох робочих днів після підписання акта-претензії вирішує питання про перерахунок платежів або видає орендарю обґрунтовану письмову відмову в задоволенні його претензій. Спори щодо задоволення претензій орендаря вирішуються в суді. Орендар має право на досудове вирішення спору шляхом задоволення пред'явленої претензії (пункт 1.5 договору).
11. Згідно із пунктом 1.6 договору (в редакції додаткової угоди від 15.11.2021 № 6) в разі припинення надання в строкове платне користування майна нарахування оплати за послуги відбувається до дати фактичного повернення майна (включно), що фіксується у відповідному акті, який складається за формою, що розробляється Фондом державного майна України, станом на дату повернення орендованого майна до договору оренди нерухомого або іншого окремого індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності, від 17.09.2014 № 1624.
12. Пунктом 1.9 договору передбачено, що ціни на послуги можуть змінюватись у разі зміни витрат балансоутримувача, пов'язаних із наданням цих послуг, а також в інших випадках, передбачених чинним законодавством України. Балансоутримувач зобов'язаний повідомити орендаря у письмовій формі (рекомендованим листом із повідомленням або вручити уповноваженій особі під розписку, - такий лист буде вважатися невід'ємною частиною договору) не пізніше ніж за 15 календарних днів до введення їх в дію, а орендар зобов'язаний прийняти їх для розрахунків. Якщо не пізніше ніж за 5 календарних днів до дня введення нової вартості в дію орендар не повідомить письмово балансоутримувача про відмову прийняття до розрахунку нової вартості послуг, вона вважається прийнятою. Якщо орендар не приймає нову вартість, про це він письмово повинен повідомити балансоутримувача до введення її в дію.
13. Відповідно до підпункту 2.1.1 пункту 2.1 договору балансоутримувач зобов'язується надавати орендарю визначені договором послуги.
14. За змістом підпункту 2.1.6 пункту 2.1 договору балансоутримувач зобов'язується щомісяця, до 10 числа місяця, наступного за звітним, виставляти орендарю рахунок за надані послуги за звітний місяць та складати акт приймання-здачі виконаних послуг, який є контрольним та звітним документом сторін щодо надання-отримання послуг та їх якості.
15. Орендар зобов'язується своєчасно здійснювати розрахунки за договором (підпункт 2.2.1 пункту 2.2 договору).
16. У підпункті 2.2.13 пункту 2.2 договору передбачено, що орендар зобов'язується надавати балансоутримувачу перелік електрообладнання та кількість працюючих згідно з прикладеною до договору формою (додаток № 6). У разі зміни кількості працюючих в орендованому об'єкті та/або кількості, потужності, режиму роботи електрообладнання своєчасно підготувати новий перелік, підписати відповідальною особою, та передати в службу головного енергетика балансоутримувача для внесення відповідних змін у договір щодо передачі орендарю величини потужності електричної енергії та забезпечення його працівників санітарно-гігієнічними умовами праці.
17. У пункті 4.2 договору сторони погодили, що орендар зобов'язаний у разі несвоєчасної оплати отриманих послуг сплачувати балансоутримувачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми заборгованості за кожний день прострочення. Пеня нараховується до моменту повного погашення дебіторської заборгованості за цим договором.
18. Пунктом 6.1 договору (в редакції додаткової угоди від 15.11.2021 № 6) встановлено, що договір набирає чинності з 17.09.2014 та діє до 16.09.2025. Якщо договір підписувався сторонами окремо, то датою укладання договору вважається пізніша дата.
19. Відповідно до пункту 6.4 договору (в редакції додаткової угоди від 15.11.2021 № 6) договір припиняє свою дію з дати припинення орендних відносин по договору оренди від 17.09.2014 № 1624, що підтверджується підписанням акта.
20. 17.09.2014 Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області та сторонами підписано акт приймання-передачі державного майна.
21. Надалі між ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" та ТОВ "Юніфрейт" укладалися додаткові угоди, якими вносилися зміни у надані послуги, зокрема, щодо їх виду, вартості, кількості працівників тощо.
22. 07.05.2018 сторонами укладено додаткову угоду № 3 до договору, якою сторони погодили пункт 1.1.3 такого змісту: "Орендар щорічно сплачує балансоутримувачу компенсацію земельного податку за звітний рік за оренду майна. Сума компенсації розраховується пропорційно площі орендованого майна. Сплата відбувається в термін, визначений пунктом 2.2.2 договору".
23. Листом від 29.12.2022 (вих. № 37-22-133) позивач відповідно до пункту 1.9 договору повідомив відповідача про зміну вартості послуг із 01.01.2023, а саме:
- виробництво, транспортування та постачання теплової енергії 5109, 79 грн без ПДВ за Гкал;
- забезпечення санітарно-гігієнічних умов праці одного працівника 151, 05 грн без ПДВ за місяць;
- вода, використана для прибирання 1 кв.м приміщення самостійно, 6,46 грн без ПДВ за місяць.
24. Цей лист отримано відповідачем 09.01.2023, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0830106688462.
25. Листом від 31.03.2023 (вих. № 25-22/1-59) позивач відповідно до пункту 1.9 договору повідомив відповідача про зміну вартості послуг із 12.04.2023, а саме:
- виробництво, транспортування та постачання теплової енергії 4792, 57 грн без ПДВ за Гкал;
- забезпечення санітарно-гігієнічних умов праці одного працівника 149, 07 грн без ПДВ за місяць;
- вода, використана для прибирання 1 кв.м приміщення самостійно, 6,83 грн без ПДВ за місяць.
26. Цей лист отримано відповідачем 10.04.2023, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0830107028130.
27. Листом від 13.10.2023 (вих. № 25-22/1-416) позивач повідомив відповідача про зміну вартості послуг із 01.11.2023, а саме:
- виробництво, транспортування та постачання теплової енергії 4310, 29 грн без ПДВ за Гкал;
- забезпечення санітарно-гігієнічних умов праці одного працівника 116,13 грн без ПДВ за місяць;
- вода, використана для прибирання 1 кв.м приміщення самостійно, 6,60 грн без ПДВ за місяць.
28. Цей лист отримано відповідачем 18.10.2023, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0830107381220.
29. Відповідей чи заперечень на вказані листи матеріали справи не містять.
30. Позивач, з урахуванням коригування вартості наданих послуг, виставив ТОВ "Юніфрейт" рахунки-фактури за компенсацію земельного податку за період із 2022 по 2024 роки, рахунки-фактури на оплату за надані послуги за період із березня 2022 року по березень 2024 року, а також складені акти здачі-приймання робіт (надання послуг) на загальну суму 194 824,52 грн, які підписані ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" та направлені ТОВ "Юніфрейт" за допомогою програмного забезпечення М.Е.Dос.
31. У свою чергу ТОВ "Юніфрейт" компенсувало ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" земельний податок у сумі 2,54 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 22.02.2023 № 1225, та в сумі 46,07 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 18.08.2023 № 1248.
32. ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" направило на адресу ТОВ "Юніфрейт" претензію від 25.08.2022 (вих. № 35-28/5-68) про сплату заборгованості за договором протягом одного місяця з дня її отримання. Цю претензію було отримано останнім 07.09.2022, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0830106362702.
33. ТОВ "Юніфрейт" направило ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" лист від 30.05.2022 (вих. № 30/05-01), в якому повідомило, що його господарська діяльність безпосередньо пов'язана із діяльністю аеропорту, який не працює із 24.02.2022. У зв'язку із цим працівникам ТОВ "Юніфрейт" заблоковано доступ до орендованого приміщення, а тому товариство не отримувало послуги за договором. З огляду на викладене ТОВ "Юніфрейт" просило привести рахунки й акти у відповідність із реальними фактами.
34. Також ТОВ "Юніфрейт" звернулося до ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" із листом від 09.09.2022 (вих. № 09/09-01), у якому повідомило, що із 24.02.2022 працівникам товариства заблоковано доступ до орендованого приміщення та послуги фактично не надаються, а тому зобов'язання зі сплати послуг відсутні.
35. Листом від 24.10.2022 (вих. № 03-22-425) ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" у відповідь на лист ТОВ "Юніфрейт" від 30.05.2022 (вих. № 30/05-01) повідомило, що доступ до орендованого майна не заборонений.
36. 21.11.2022 ТОВ "Юніфрейт" направило ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" вимогу від 18.11.2022 (вих. № 18/11) про зняття заборгованості за договором і виключення послуги: створення та підтримання балансоутримувачем відповідних правових, технічних, майнових, організаційних, безпекових та інших передумов для здійснення орендарем господарської діяльності. До листа також долучено лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 (вих. № 2024/02.0-7.1) (адресований всім, кого це стосується) щодо засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) у зв'язку із введенням воєнного стану в Україні.
37. Крім цього, листом від 23.12.2022 (вих. № 03-22-645) ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" у відповідь на лист ТОВ "Юніфрейт" від 09.09.2022 (вих. № 09/09-01) повідомило, що для внесення змін до договору необхідно надіслати інформацію, передбачену пунктом 2.2.13 договору.
38. ТОВ "Юніфрейт" надало сертифікат Торгово-промислової палати України від 01.05.2023 № 3100-23-2065 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили). Цим сертифікатом Торгово-промислова палата України засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) ТОВ "Юніфрейт" щодо обов'язку (зобов'язання) використання приміщення № 25 на першому поверсі бізнес-центру вантажного терміналу аеропорту "Бориспіль" та користування комунальними послугами на його утримання, що унеможливлено через відсутність доступу до орендованого офісного приміщення у зв'язку із частковою зупинкою виробничої діяльності ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" через закриття повітряного простору України для польотів цивільної авіації, призупинення надання аеронавігаційних послуг у повітряному просторі України за договором про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю від 30.12.2014 № 80.1-14/1-66, укладеним із ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль", які унеможливили його виконання в зазначений термін. Сертифікатом засвідчено, що форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) настали 24.02.2022 та тривали станом на 01.05.2023.
39. Також ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" на адресу ТОВ "Юніфрейт" направило претензію від 09.08.2023 (вих. № 35-28/5-194) про сплату заборгованості за договором протягом одного місяця з дня її отримання. Цю претензію отримано останнім 21.08.2023, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0830107290730.
40. Господарський суд Київської області рішенням від 10.01.2024 у справі № 911/2007/23, яке набрало законної сили, в задоволенні позову ТОВ "Юніфрейт" до ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" про розірвання договору від 30.12.2014 № 80.1-14/1-66, укладеного між ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" та ТОВ "Юніфрейт", із 18.02.2023 і зобов'язання звільнити від відповідальності за невиконання обов'язків за період із 24.02.2022 по 01.05.2023 відповідно до договору від 30.12.2014 № 80.1-14/1-66 у зв'язку із настанням форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) відмовив повністю.
41. У цій справі ТОВ "Юніфрейт" посилалося на долучені до справи сертифікат Торгово-промислової палати України від 01.05.2023 № 3100-23-2065 та лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 (вих. № 2024/02.0-7.1).
42. У рішенні встановлено, що ТОВ "Юніфрейт", як сторона, для якої виникла неможливість виконання обов'язків за договором від 30.12.2014 № 80.1-14/1-66 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг, не надало суду жодних належних та допустимих доказів, що підтверджували б належне виконання обов'язку щодо своєчасного повідомлення відповідача протягом 14 календарних днів з моменту настання форс-мажорних обставин (непереборної сили) про їх виникнення, а тому відсутність такого повідомлення позбавляє позивача права посилатися на форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) як на підставу розірвання зазначеного договору з 18.02.2023.
43. Надалі сторонами підписано акт повернення з оренди нерухомого / іншого окремого індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності, відповідно до якого 27.03.2024 орендар передав, а балансоутримувач прийняв із строкового платного користування нежитлове приміщення № 25 на 1-му поверсі бізнес-центру вантажного терміналу загальною площею 22,9 кв.м .
44. Звертаючись із позовом у цій справі, ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" послалося на те, що відповідачем не сплачено позивачу плату за отримані послуги за договором за періоди березень - грудень 2022 року, січень - грудень 2023 року, січень - березень 2024 року.
Короткий зміст оскаржуваних рішень судів попередніх інстанцій
45. Як вбачається з результатів нового розгляду, Господарський суд Київської області рішенням від 13.11.2025 позовні вимоги ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" до ТОВ "Юніфрейт" про стягнення 302 035,10 грн задовольнив частково; стягнув із відповідача на користь позивача 173 532,28 грн основного боргу, 60 846,63 грн пені, 6165,78 грн 3 % річних, 11 312,76 грн інфляційних втрат та 3777,86 грн судового збору; в іншій частині позову відмовив.
46. У задоволені зустрічного позову ТОВ "Юніфрейт" до ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" про визнання відсутності права на стягнення заборгованості відмовлено в повному обсязі.
47. Обґрунтовуючи рішення в частині вимог первісного позову, суд першої інстанції вказав, що позивач не надав належних і допустимих доказів, які б підтверджували, що із 24.02.2022 надання ТОВ "Юніфрейт" послуг для забезпечення санітарно-гігієнічних умов праці, облік яких здійснюється залежно від кількості працівників, а також кількості та можливості використання води для самостійного прибирання, було можливим і фактично здійснювалося, що свідчить про недоведеність та безпідставність позовних вимог первісного позову ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" у частині стягнення вартості таких послуг (21 110,17 грн).
48. При цьому суд врахував, що ТОВ "Юніфрейт" неодноразово повідомляло ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" про призупинення діяльності балансоутримувача та невикористання орендарем майна згідно з договором оренди, у тому числі і протягом періоду, який є предметом розгляду первісного позову. Поряд із цим ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль", незважаючи на вказані обставини, продовжувало направляти акти здачі-приймання робіт (надання послуг) та виставляти рахунки-фактури за послуги, які не могли бути фактично використані ТОВ "Юніфрейт" у обсягах, зазначених у актах здачі-приймання робіт (надання послуг).
49. Водночас суд встановив, що ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" надало ТОВ "Юніфрейт" у період із березня 2022 року по березень 2024 року послуги зі створення і підтримання балансоутримувачем відповідних правових, технічних, майнових, організаційних, безпекових та інших передумов для здійснення орендарем господарської діяльності; прибирання приміщень загального користування в будівлі бізнес-центру вантажного терміналу, а також виробництва, транспортування та постачання теплової енергії на загальну суму 173 529, 21 грн.
50. Також суд першої інстанції здійснив власний розрахунок 3 % річних, інфляційних втрат та пені.
51. Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову, суд першої інстанції вказав, що у разі, якщо кредитор уже ініціював судовий процес, спрямований на захист порушеного, на його думку, права, або такий спір суд уже вирішив, звернення боржника з позовом про визнання відсутності права вимоги у кредитора та кореспондуючого обов'язку боржника не є належним способом захисту.
Короткий зміст касаційної скарги
52. 23.02.2026 ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині відмови у стягненні 21 110,17 грн - основного боргу, 768,32 грн - 3 % річних, 1433,50 грн - інфляційних втрат, 26 865,66 грн - пені та 752,66 грн - судового збору за подачу позовної заяви. Ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення первісних позовних вимог.
53. В обґрунтування підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), скаржник вказує на те, що оскаржувані судові рішення прийнято з порушенням норм процесуального права, а саме: статей 73, 74, 76- 79, 86, 209, 210, 236- 238 ГПК України, та неправильним застосуванням норм матеріального права, а саме: статей 14, 629, 901, 903 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 05.12.2018 у справі № 916/1813/16, від 14.12.2018 у справі № 914/809/18, від 15.11.2019 у справі № 909/887/18, від 10.02.2021 у справі № 925/594/18, від 27.02.2024 у справі № 922/2258/23, щодо оцінки належності, допустимості, достовірності, вірогідності доказів.
54. Узагальнено доводи касаційної скарги зводяться до того, що матеріали справи не містять жодних належних допустимих і достовірних доказів того, що позивач будь-яким чином обмежував доступ ТОВ "Юніфрейт" до інфраструктури ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" або повідомляв відповідача про неможливість її використання у зв'язку із закриттям повітряного простору України для цивільних користувачів, починаючи з 24.02.2022; самостійно прийняте відповідачем рішення щодо невикористання в період дії воєнного стану орендованого майна, для якого ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" надає послуги відповідно до умов договору, не пов'язане з будь-якими обмеженнями, встановленими на законодавчому рівні на період дії в Україні воєнного стану або з обмеженнями; орендар не звільнявся від обов'язку сплачувати комунальні платежі та відшкодовувати витрати балансоутримувача на утримування об'єктів оренди.
Короткий зміст відзиву на касаційну скаргу
55. ТОВ "Юніфрейт" не скористалося правом на подання відзиву на касаційну скаргу.
Позиція Верховного Суду
56. Відповідно до пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України підставою касаційного оскарження судових рішень є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
57. В обґрунтування наявності підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, позивач у касаційній скарзі зазначає, що оскаржувані судові рішення у цій справі прийнято без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 05.12.2018 у справі № 916/1813/16, від 14.12.2018 у справі № 914/809/18, від 15.11.2019 у справі № 909/887/18, від 10.02.2021 у справі № 925/594/18, від 27.02.2024 у справі № 922/2258/23, щодо оцінки належності, допустимості, достовірності, вірогідності доказів.
58. Неврахування висновку Верховного Суду щодо застосування норми права, зокрема, має місце тоді, коли суд апеляційної інстанції, посилаючись на норму права, застосував її інакше (не так, в іншій спосіб витлумачив тощо), ніж це зробив Верховний Суд в іншій справі.
59. Для касаційного перегляду з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, наявності самих лише висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у певній справі не достатньо, обов'язковою умовою для касаційного перегляду судового рішення є незастосування правових висновків у подібних правовідносинах.
60. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19 вказала, що на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об'єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов'язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об'єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб'єктним і об'єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб'єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов'язково мають бути тотожними, тобто однаковими.
61. При цьому Велика Палата Верховного Суду зазначила, що термін "подібні правовідносини" може означати як ті, що мають лише певні спільні риси з іншими, так і ті, що є тотожними з ними, тобто такими самими, як інші. Таку спільність або тотожність рис слід визначати відповідно до елементів правовідносин. Із загальної теорії права відомо, що цими елементами є їх суб'єкти, об'єкти та юридичний зміст, яким є взаємні права й обов'язки цих суб'єктів. Отже, для цілей застосування приписів процесуального закону, в яких вжитий термін "подібні правовідносини", зокрема пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України та пункту 5 частини першої статті 296 ГПК України, таку подібність слід оцінювати за змістовим, суб'єктним та об'єктним критеріями.
62. З-поміж цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов'язків учасників) є основним, а два інші - додатковими.
63. У справі № 916/1813/16 предметом розгляду були позовні вимоги про визнання недійсним договору суборенди та зобов'язання повернути земельну ділянку. Суд касаційної інстанції, скасовуючи постанову суду апеляційної інстанції та направляючи справу на новий апеляційний розгляд, дійшов висновку, що всупереч вимогам статей 73, 74, 91 і частини четвертої статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції, здійснюючи перегляд рішення місцевого господарського суду, прийняв постанову за відсутності в матеріалах справи належним чином засвідчених письмових доказів, а саме спірного договору суборенди від 16.12.2015, тобто прийняв постанову за наявності документів, які не є допустимими доказами, та не усунув наведених процесуальних порушень.
64. У справі № 909/887/18 розглядався спір про стягнення заборгованості та повернення майна за договором поставки. Суд касаційної інстанції в контексті застосування судами положень статей 73, 74, 86 ГПК України дійшов висновку, що доводи, викладені у касаційній скарзі, про порушення і неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваних судових рішень не отримали підтвердження, не спростовують обставин, на які послалися суди як на підставу для відмови у позові в частині стягнення заборгованості, ґрунтуються на переоцінці доказів, зібраних у справі, що за змістом статті 300 ГПК України не належить до повноважень суду касаційної інстанції, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування оскаржених судових рішень не вбачається.
65. У справі № 925/594/18 у межах справи про банкрутство розглядався спір про стягнення з відповідача основного боргу, 3 % річних за користування коштами, інфляційних втрат. Суд касаційної інстанції, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, дійшов висновку, що апеляційний господарський суд, розглянувши справу без оригіналів (чи належним чином засвідчених копій) договорів, якими обґрунтував свою позицію відповідач, та дійшовши висновку про те, що доводи й докази відповідача є більш вірогідними, аніж доводи позивача, порушив приписи статей 73, 74, 76, 77, 78, 86, 91 ГПК України, не забезпечивши всебічного, повного, об'єктивного та безпосереднього дослідження наявних у справі доказів на предмет їх належності, допустимості і достовірності.
66. У справі № 914/809/18 предметом розгляду були позовні вимоги про визнання незаконними та скасування рішень, визнання недійсними та скасування свідоцтв про право власності, визнання права власності. Суд касаційної інстанції, залишаючи без змін постанову апеляційного суду, погодився з її висновками про відсутність підстав для повернення позовної заяви, наголосивши, що докази мають оцінюватися всебічно судом у їх сукупності, і жодний доказ не може для суду мати заздалегідь встановленої сили; всі докази мають бути достатніми, достовірними й належними.
67. У справі № 922/2258/23 розглядався спір про стягнення заборгованості за договором оренди нерухомого майна та за договором про відшкодування витрат на утримання орендованого нерухомого майна. Суд касаційної інстанції скасував постанову суду апеляційної інстанції й залишив в силі рішення першої інстанції, оскільки дійшов висновку, що місцевий господарський суд достовірно встановив, що відповідач не довів обставин, які абсолютно унеможливлюють виконання договірних зобов'язань в цілому, тобто обставин, що відповідач (орендар) після початку повномасштабного вторгнення російської федерації та введення в Україні воєнного стану був обмежений у доступі до орендованого майна і не надав суду доказів того, що орендоване майно зазнало пошкоджень чи руйнувань, які унеможливили його використання за цільовим призначенням. Водночас відсутність достеменного дослідження та встановлення всіх істотних обставин спору судом апеляційної інстанції призвела до неправильного застосування положень частини шостої статті 762 ЦК України і безпідставного скасування обґрунтованого та законного рішення суду першої інстанції.
68. У справі, що розглядається, між учасниками виник спір, зокрема, про відшкодування витрат балансоутримувача щодо надання орендарю тих послуг, обсяг та вартість яких обумовлена фактом користування орендованим приміщенням визначеною у договорі кількістю працівників.
69. За результатами нового розгляду суди попередніх інстанцій дійшли висновку про часткове задоволення позовних вимог за первісним позовом, встановивши, що договір припинив свою дію 27.03.2024 і до цієї дати був чинним, а тому підлягав виконанню. При цьому позивачем доведено надання відповідачу у період із березня 2022 року по березень 2024 року послуг зі створення та підтримання балансоутримувачем відповідних правових, технічних, майнових, організаційних, безпекових та інших передумов для здійснення орендарем господарської діяльності; послуг із прибирання приміщень загального користування в будівлі бізнес-центру вантажного терміналу, а також виробництва, транспортування та постачання теплової енергії на загальну суму 173 529, 21 грн та компенсації земельного податку у сумі 3,07 грн.
Крім того, суди встановили, що позивач не надав належних та допустимих доказів, які б підтверджували, що з 24.02.2022 надання відповідачу послуг для забезпечення санітарно-гігієнічних умов праці, облік яких здійснюється залежно від кількості працівників, а також кількості та можливості використання води для самостійного прибирання, було можливим і фактично здійснювалося, що свідчить про недоведеність та безпідставність позовних вимог у частині стягнення вартості таких послуг у розмірі 21 110,17 грн.
Судами також було враховано, що відповідач неодноразово повідомляв позивача про призупинення діяльності балансоутримувача та невикористання орендарем майна згідно з договором оренди, у тому числі і протягом періоду, який є предметом розгляду первісного позову. Поряд із цим позивач, незважаючи на зазначені обставини, продовжував направляти акти здачі-приймання робіт (надання послуг) та виставляти рахунки-фактури за послуги, які не могли бути фактично використані ТОВ "Юніфрейт" у обсягах, зазначених в актах здачі-приймання робіт (надання послуг).
70. Отже, аналіз висновків, наведених у рішенні і постанові судів попередніх інстанцій, а також висновків Верховного Суду щодо застосування норм процесуального права, які цитує скаржник у касаційній скарзі, не свідчить про їх невідповідність висновкам, викладеним у зазначених скаржником постановах Верховного Суду. Вказані висновки не є різними за своїм змістом, зважаючи на їх загальний характер, а сформульовані судами з урахуванням різних фактичних обставин, встановлених судами попередніх інстанцій у кожній конкретній справі. Саме ці обставини формують зміст правовідносин і зумовлюють прийняття відповідного рішення, що виключає підстави вважати правовідносини у цих справах подібними.
71. Загалом доводи, наведені в касаційній скарзі стосовно процесу доказування та оцінки доказів судом, фактично спрямовані на спонукання Суду до необхідності переоцінки поданих доказів і встановлення нових обставин справи, проте відповідно до норм статті 300 ГПК України зазначене виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.
72. Згідно з пунктом 5 частини першої статті 296 ГПК України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.
73. З огляду на викладене касаційне провадження у цій справі, відкрите з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, підлягає закриттю на підставі пункту 5 частини першої статті 296 ГПК України.
74. У зв'язку з тим, що Верховний Суд дійшов висновку про закриття касаційного провадження відповідно до приписів статті 296 ГПК України, судові витрати за розгляд касаційної скарги покладаються на скаржника та поверненню згідно з пунктом 5 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" не підлягають.
Керуючись статтями 234, 235, 240, 296 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
Касаційне провадження за касаційною скаргою Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.01.2026 та рішення Господарського суду Київської області від 13.11.2025 у справі № 911/426/24 закрити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Є. В. Краснов
Суддя Г. М. Мачульський
Суддя Л. І. Рогач