15 квітня 2026 року
м. Київ
cправа № 910/6141/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснова Є. В. - головуючого, Мачульського Г. М., Рогач Л. І.,
секретаря судового засідання - Кондратюк Л. М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області на постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.11.2025 (колегія суддів: Барсук М. А., Корсак В. А., Пономаренко Є. Ю.) та рішення Господарського суду міста Києва від 21.08.2025 (суддя Щербаков С. О.) у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест-Істейт" до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Полтавській області про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном шляхом припинення податкової застави,
за участю представників:
позивача - адвоката Лошадкіної В. О.,
відповідача - Гайдар І. В.,
Короткий зміст позовних вимог
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвест-Істейт" (далі - ТОВ "Інвест-Істейт") звернулося з позовом до Державної податкової служби України (далі - ДПС України, відповідач-1), Головного управління ДПС у Полтавській області (далі - ГУ ДПС у Полтавській області, відповідач-2), в якому просить суд:
- усунути перешкоди у здійсненні права користування та розпорядження майном шляхом припинення податкової застави належного на праві власності ТОВ "Інвест-Істейт" нерухомого майна: нежитлового приміщення загальною площею 391,4 кв. м за адресою: просп. Героїв Дніпра (Леніна), буд. 65, м. Горішні Плавні (Комсомольськ), Полтавська обл. (РНОНМ 150286453102; номер запису про обтяження 52520783 від 14.11.2023; рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 70209076 від 14.11.2023; Захаренко Ольга Юріївна, Департамент з питань реєстрації, Полтавська обл.; обтяжувач ДПС України у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно);
- усунути перешкоди у здійсненні права користування та розпорядження майном шляхом припинення податкової застави належного на праві власності ТОВ "Інвест-Істейт" нерухомого майна: приміщення операційного центру загальною площею 215,1 кв. м за адресою: вул. Миру, буд. 9, м. Горішні Плавні (Комсомольськ), Полтавська обл. (РНОНМ 150283353102; номер запису про обтяження 52518652 від 14.11.2023; рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 70206386 від 14.11.2023; Захаренко Ольга Юріївна, Департамент з питань реєстрації, Полтавська обл.; обтяжувач ДПС України у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно).
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є власником нежитлового приміщення загальною площею 391, 4 кв. м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , а також власником приміщення операційного центру загальною площею 215, 1 кв. м, розташованого за адресою: вул. Миру, буд. 9, м. Горішні Плавні (Комсомольськ), Полтавська обл. Проте колишній власник цього нерухомого майна -Приватне акціонерне товариство "F&C Realty" (далі - ПрАТ "F&C Realty") мало податковий борг, у зв'язку з чим вказане майно було передано у податкову заставу. Позивач зазначає, що існуюча податкова застава перешкоджає ТОВ "Інвест-Істейт" розпоряджатися власним нерухомим майном та є втручанням у його право власності.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
3. Для забезпечення повернення кредитних коштів, наданих Закритому акціонерному товариству "ІНІЦІАТОР+" за договором про мультивалютну кредитну лінію від 05.07.2006
№ 1093м-01-06 на суму 67 786 988, 40 грн зі строком погашення до 05.07.2011, сплати відсотків за користування кредитом, визначених пунктом 3.1 основного зобов'язання та змінами до нього, а також комісійної винагороди за основним зобов'язанням, неустойки тощо, 31.10.2008 між Відкритим акціонерним товариством "Банк "Фінанси та кредит" (іпотекодержатель) та Закритим акціонерним товариством "F&C Realty" (іпотекодавець) укладено іпотечний договір № 2644И/1008 (з урахуванням договорів про внесення змін), відповідно до якого іпотекодавець передає в іпотеку іпотекодержателю таке нерухоме майно:
- приміщення операційного центру, розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 215,1 кв. м, реєстраційний номер об'єкта 25275120;
- вбудоване прибудоване приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 391,4 кв. м, реєстраційний номер: 25275546.
4. Надалі за результатами відкритих торгів (аукціону) №EA-2018-03-19-000105-а (https://prozorro.sale/auction/UA-EA-2018-03-19-000105-a/), які відбулися 27.03.2018, оформлених протоколом від 25.04.2018, Публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та кредит" (далі - АТ "Банк "Фінанси та кредит", Банк) і Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інтегріті" (далі - ТОВ "ФК "Інтегріті") уклали договір про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 01.06.2018 та договір про відступлення прав вимоги за договорами застави / іпотеки від 01.06.2018, посвідчений державним нотаріусом Першої київської державної нотаріальної контори Кароєвою-Яремчук Т. М. за реєстровим № 15-274, а саме:
- 01.06.2018 АТ "Банк "Фінанси та кредит" і ТОВ "ФК "Інтегріті" (новий кредитор) уклали договір про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги, відповідно до якого банк відступає шляхом продажу новому кредитору належні банку, а новий кредитор набуває в обсязі та на умовах, визначених цим договором, права вимоги банку до позичальників, заставодавців та поручителів, зазначених у додатку 1 до цього договору (далі - боржники), включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників, страховиків або інших осіб, до яких перейшли обов'язки боржників або які зобов'язані виконати обов'язки боржників (далі - права вимоги), за такими договорами:
2.1.1. кредитними договорами з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, перелік яких визначений у додатку 1 до цього договору (далі - основні договори);
2.1.2. договорами застави та поруки з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, перелік яких зазначений у додатку 1 до цього договору (далі - договори забезпечення).
Новий кредитор сплатив банку за права вимоги грошові кошти у сумі та у порядку, що визначені цим договором.
Додатком 1 до договору про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 01.06.2018 сторони погодили реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, та боржників за такими договорами, зокрема:
- договір про мультивалютну кредитну лінію від 05.07.2006 № 1093м-01-06 з усіма додатками, додатковими угодами, договорами та внесеними змінами й доповненнями до вказаного договору тощо, що є невід'ємними його частинами, укладений між АТ "Банк "Фінанси та кредит" і Товариством з обмеженою відповідальністю "ІНІЦІАТОР+" (далі - ТОВ "ІНІЦІАТОР+"), оригінали на 134 арк. Позичальник: ТОВ "ІНІЦІАТОР+" (код ЄДРПОУ 24372433). Заборгованість на загальну суму 204 223 442, 08 грн.
5. Крім того, 01.06.2018 АТ "Банк "Фінанси та кредит" (первісний іпотекодержатель та/або банк) та ТОВ "ФК "Інтегріті" (новий іпотекодержатель / заставодержатель) уклали договір про відступлення права вимоги за договорами іпотеки / застави, відповідно до якого банк відступає новому іпотекодержателю / заставодержателю належні банку, а новий іпотекодержатель / заставодержатель набуває у обсязі та на умовах, визначених цим договором, права вимоги банку до іпотекодавців, застоводавця, зазначених у додатку 1 до цього договору (далі - іпотекодавці / заставодавець), включаючи права вимоги до правонаступників іпотекодавців / заставодавців, спадкоємців іпотекодавців / заставодавців, страховиків або інших осіб, до яких перейшли обов'язки іпотекодавців / заставодавців або які зобов'язані виконати обов'язки іпотекодавців / заставодавців за іпотечними договорами, договором застави, з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно з реєстром у додатку 1 до цього договору (далі - договори іпотеки / застави).
Відповідно до пункту 2.2 цього договору новий іпотекодержатель / заставодержатель в день укладення цього договору набуває права первісного іпотекодержателя / заставодержателя за договорами іпотеки / застави, а саме: одержати переважно перед іншими кредиторами іпотекодавців / заставодавця у порядку, визначеному договорами іпотеки / застави, Законом України "Про іпотеку", Законом України "Про заставу", задоволення всіх своїх вимог (повернення суми основної заборгованості, сплати нарахованих процентів, комісій, можливої неустойки (штраф, пеня) відшкодування збитків тощо), що випливають з умов кредитних договорів та/або договорів іпотеки / застави, за рахунок майна, вказаного у договорах іпотеки / застави та додатках до цих договорів. Права банку за договорами іпотеки / застави переходять до нового іпотекодержателя відповідно до цього договору у обсязі та на умовах, які існують на момент відступлення права вимоги.
6. Додатком 1 до договору про відступлення права вимоги за договорами іпотеки / застави від 01.06.2018 (в редакції договору про внесення змін від 05.06.2018) сторони погодили реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, та іпотекодавців / заставодавців за такими договорами, зокрема:
- іпотечний договір від 31.10.2008 № 2644И/1008 з усіма додатками, додатковими угодами, договорами про внесення змін та доповненнями до вказаного договору тощо, що є невід'ємними частинами, укладений між іпотекодержателем АТ "Банк "Фінанси та кредит" та іпотекодавцем ПрАТ "F&C Realty", посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовою С. В. за реєстровим № 27037 на 12 арк. Іпотекодавець: ПрАТ "F&C Realty".
7. Предмет застави / іпотеки, зокрема: приміщення операційного центру філії банку "Банк "Фінанси та кредит", розташоване за адресою: вул. Миру, буд. 9, м. Комсомольськ, Полтавська обл., загальною площею 215,1 кв. м, реєстраційний номер об'єкта 25275120; вбудоване прибудоване приміщення, розташоване за адресою: вул. Леніна, буд. 65, м. Комсомольськ, Полтавська обл., загальною площею 391, 4 кв. м, реєстраційний номер: 25275546.
8. 14.03.2025 ТОВ "ФК "Інтегріті" реалізувало право на звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором в рахунок погашення кредитної заборгованості.
9. 14.03.2025 ТОВ "ФК "Інтегріті" (продавець) та ТОВ "Інвест-Істейт" (покупець) уклали договір купівлі-продажу нерухомого майна, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тверською І. В., зареєстрований у реєстрі за № 29, умовами якого передбачено, що продавець, діючи відповідно до статті 38 Закону України "Про іпотеку", розуміючи значення своїх дій, без будь-якого примушення, як фізичного, так і морального, продав, а покупець купив приміщення операційного центру загальною площею 215, 1 кв. м, розташоване за адресою: вул. Миру, буд. 9, м. Горішні Плавні (колишня назва - м. Комсомольськ), Полтавська обл.
10. Крім того, 14.03.2025 ТОВ "ФК "Інтегріті" (продавець) та ТОВ "Інвест-Істейт" (покупець) уклали договір купівлі-продажу нерухомого майна, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тверською І. В., зареєстрований у реєстрі за № 28, згідно з яким продавець, діючи відповідно до статті 38 Закону України "Про іпотеку", розуміючи значення своїх дій, без будь-якого примушення, як фізичного, так і морального, продав, а покупець купив нежитлове приміщення загальною площею 391, 4 кв. м, розташоване за адресою: просп. Героїв Дніпра (колишня назва -Леніна), буд. 65, м. Горішні Плавні (колишня назва - м. Комсомольськ), Полтавська обл.
11. Як зазначає позивач, ТОВ "Інвест-Істейт" набуло право власності на нерухоме майно на підставі та у порядку, передбаченому законом, у свою чергу 14.03.2025 право власності іпотекодавця ПрАТ "F&C Realty" припинилося.
12. Тож наразі ТОВ "Інвест-Істейт" є власником нежитлового приміщення загальною площею 391,4 кв. м за адресою: просп. Героїв Дніпра (Леніна), буд. 65, м. Горішні Плавні (Комсомольськ), Полтавська обл., РНОНМ 150286453102 (нерухоме майно), а також приміщення операційного центру загальною площею 215,1 кв. м за адресою: вул. Миру, буд. 9, м. Горішні Плавні (Комсомольськ), Полтавська обл., РНОНМ 150283353102 (далі - нерухоме майно 2).
13. Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно зазначене нерухоме майно обтяжене податковою заставою, оскільки колишній власник нерухомого майна ПрАТ "F&C Realty" мав податковий борг, у зв'язку з чим його майно було передано у податкову заставу, що підтверджується записами про обтяження від 14.11.2023 № 52520783 та № 52518652 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (копії наявні у матеріалах справи).
14. Оскільки іпотека була зареєстрована раніше (03.11.2008), ніж податкова застава (14.11.2023), тому вона мала вищий пріоритет, а враховуючи те, що ТОВ "ФК "Інтегріті" є правонаступником Банку, останній мав переважне право на звернення стягнення на предмет обтяження, ніж податковий орган.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
15. 21.08.2025 Господарський суд міста Києва ухвалив рішення, залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 11.11.2025, про задоволення позову.
16. Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що податкова застава поширюється виключно на майно платника податків - ПрАТ "F&C Realty", який має податковий борг, а тому новий власник майна - ТОВ "Інвест-Істейт", що придбав спірне майно в результаті звернення стягнення на предмет іпотеки, не замінює боржника (колишнього власника майна) у правовідносинах щодо погашення заборгованості зі сплати податків, і не є боржником зі сплати податків, що у свою чергу є підставою для скасування (припинення) податкової застави. При цьому суд звертає увагу на те, що позивач є добросовісним набувачем спірного нерухомого майна, і його права на вказане майно є дійсними. Оскільки Державна податкова служба України від 14.11.2023 є обтяжувачем спірного майна, вона є належним відповідачем у цій справі.
Короткий зміст касаційної скарги
17. 04.12.2025 ГУ ДПС у Полтавській області звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення про відмову у позові. Крім цього, скаржник просить зупинити дію оскаржуваних судових рішень.
18. Суд касаційної інстанції відкрив касаційне провадження у цій справі на підставі пунктів 2, 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
19. Обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження, визначену у пункті 2 частини другої статті 287 ГПК України, скаржник наполягає на необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, щодо того, що позов про припинення податкової застави на майно базується на положеннях статті 391 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) (негаторний позов).
20. Аргументуючи підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 4 частини другої статті 287 ГПК України, скаржник зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій не дослідили зібрані у справі докази, а саме: договір про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 01.06.2018, договір про відступлення прав вимоги за договорами застави / іпотеки від 01.06.2018 та договори купівлі-продажу нерухомого майна. Судами попередніх інстанцій не досліджувалося питання погашення заборгованості ПрАТ "F&C Realty" за іпотечним договором та не залучено останнього до участі у справі в якості третьої особи.
Короткий зміст відзиву на касаційну скаргу
21. Позивач у відзиві на касаційну скаргу просить постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.11.2025 та рішення Господарського суду міста Києва від 21.08.2025 у справі № 910/6141/25 залишити без змін, а касаційну скаргу ГУ ДПС у Полтавській області - без задоволення.
Позиція Верховного Суду
22. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
23. Предметом спору у цій справі є вимоги позивача про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження належним йому майном шляхом припинення податкової застави.
24. Місцевий та апеляційний господарські суди, задовольняючи позовні вимоги, дійшли висновку, що право позивача як нового власника майна, який набув право власності в порядку звернення стягнення на предмет іпотеки, у цьому разі може бути захищено шляхом припинення податкової застави, тобто у передбачений статтею 391 ЦК України спосіб.
25. За змістом підпункту 14.1.155 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) податкова застава - це спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов'язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом. У разі невиконання платником податків грошового зобов'язання, забезпеченого податковою заставою, орган стягнення у порядку, визначеному цим Кодексом, звертає стягнення на майно такого платника, що є предметом податкової застави.
26. Відповідно до пункту 89.2 статті 89 ПК України право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.
27. Стаття 93 ПК України визначає вичерпний перелік підстав для припинення податкової застави майна боржника.
28. Так, згідно з пунктом 93.1 цієї статті майно платника податків звільняється з податкової застави з дня:
- отримання контролюючим органом підтвердження повного погашення суми податкового боргу та/або розстрочених (відстрочених) грошових зобов'язань та процентів за користування розстроченням (відстроченням) в установленому законодавством порядку;
- визнання податкового боргу безнадійним;
- набрання законної сили відповідним рішенням суду про припинення податкової застави у межах процедур, визначених законодавством з питань банкрутства;
- отримання платником податків внаслідок проведення процедури адміністративного або судового оскарження або в інших випадках, передбачених статтею 55 цього Кодексу, рішення відповідного органу про визнання протиправними та/або скасування раніше прийнятих рішень щодо нарахування суми грошового зобов'язання;
- отримання платником податків згоди контролюючого органу на відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, відповідно до статті 92 цього Кодексу.
29. У пункті 93.2 статті 93 ПК України зазначено, що підставою для звільнення майна платника податків з-під податкової застави та її виключення з відповідних державних реєстрів є відповідний документ, що засвідчує закінчення будь-якої з подій, визначених пунктом 93.1 цієї статті.
30. Отже, податкова застава є способом забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом. Право податкової застави виникає згідно з ПК України та не потребує письмового оформлення. Підставою виникнення податкової застави є несплата у строки, встановлені ПК України, сум грошових зобов'язань. Податкова застава виникає з дня виникнення у платника податків податкового боргу з грошових зобов'язань. При виникненні права податкової застави майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. Право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків. У зв'язку з цим закон передбачає оформлення майна, на яке поширюється право податкової застави, актом опису, яке здійснюється на підставі рішення керівника контролюючого органу. При цьому у разі збільшення суми податкового боргу до початку складання акта опису майна у податкову заставу такий акт складається до суми, відповідної сумі податкового боргу платника податків.
Такі висновки викладено, зокрема, у постанові Верховного Суду від 14.04.2020 у справі № 803/3853/15.
31. Скаржник не погоджується з оскаржуваними судовими рішеннями, оскільки податкова застава припиняється виключно у випадках, передбачених ПК України, зокрема, у зв'язку з погашенням податкового зобов'язання.
32. Слід зазначити, що питання припинення податкової застави нерухомого майна (припинення обтяження у вигляді податкової застави) неодноразово поставало у судовій практиці Верховного Суду.
33. Так, Верховний Суд у постанові від 03.07.2024 у справі № 344/3333/23 (предметом позову у якій були вимоги про скасування (припинення) обтяження у вигляді податкової застави) зазначив, що податкова застава поширюється виключно на майно платника податків, який має податковий борг, у той час як позивач - власник майна не замінює ОСОБА_1 у правовідносинах щодо погашення заборгованості зі сплати податків та придбав спірне майно в результаті звернення стягнення на предмет іпотеки. Такий позов базується на статті 391 ЦК України.
Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 30.09.2025 у справі № 914/2949/24, від 26.01.2022 у справі № 464/3242/20, від 24.01.2024 у справі № 569/9806/21.
34. Верховний Суд у постанові від 02.11.2022 у справі № 916/2016/21 (предметом позову у якій були вимоги про припинення податкової застави нерухомого майна, зобов'язання вчинити дії) зазначив, що положення статті 93 ПК України встановлюють підстави лише для звільнення з податкової застави майна боржника, яким позивач не є, тобто положення статті 93 ПК України на спірні правовідносини не розповсюджуються та застосуванню не підлягають.
35. При цьому, за висновками Верховного Суду у справі № 916/2016/21, такий позов підлягає задоволенню з огляду на положення статті 391 ЦК України, відповідно до якої звернутися з негаторним позовом може лише власник або титульний володілець, в якого знаходиться річ, щодо якої відповідач ускладнює здійснення повноважень користування або розпорядження, а відповідачем - є лише та особа, яка перешкоджає позивачеві у здійсненні його законного права користування чи розпорядження річчю.
36. Отже, Верховний Суд у зазначених справах визначив, що належним способом захисту прав особи, яка на законних підставах набуває право власності на нерухоме майно, що перебуває у податковій заставі, буде позов про припинення податкової застави нерухомого майна.
37. У справі, що розглядається, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що податкова застава поширюється виключно на майно платника податків, у якого виник та наявний податковий борг, а позивач як новий власник майна не є боржником зі сплати податків, тому положення статті 93 ПК України, що встановлюють підстави для звільнення з податкової застави майна боржника, не розповсюджуються на спірні правовідносини, які склалися між позивачем та відповідачами, тому не підлягають застосуванню. Подібного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 03.07.2024 у справі № 344/3333/24.
38. Оскільки судами встановлено, що податкова застава не пов'язана з особою позивача, а стосується майна, право власності на яке позивачем набуто шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, яка була зареєстрована - 03.11.2008, що має вищий пріоритет перед зареєстрованою 14.11.2023 податковою заставою, яка порушує права власника на розпорядження цим майном, суди дійшли обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог та припинення податкової застави спірного нерухомого майна.
39. В обґрунтування підстави касаційного оскарження, визначеної у пункті 2 частини другої статті 287 ГПК України, скаржник наголошує на необхідності відступу від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц. Цей висновок, застосований судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, стосується того, що позов про припинення податкової застави на майно має базуватися на положеннях статті 391 ЦК України.
40. Колегія суддів звертає увагу, що причинами для відступу можуть бути вади попереднього рішення чи групи рішень (їх неефективність, неясність, неузгодженість, необґрунтованість, незбалансованість, помилковість); зміни суспільного контексту. Водночас із метою забезпечення єдності та сталості судової практики для відступу від висловлених раніше правових позицій Верховного Суду суд повинен мати ґрунтовні підстави: попередні рішення мають бути помилковими, неефективними чи застосований у цих рішеннях підхід повинен очевидно застаріти внаслідок розвитку в певній сфері суспільних відносин або їх правового регулювання (такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04.09.2018 у справі № 823/2042/16).
41. Згідно з пунктом 2 частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно, якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.
42. Подібність правовідносин суд касаційної інстанції визначає з урахуванням обставин кожної конкретної справи. Це врахування слід розуміти як оцінку подібності насамперед змісту спірних правовідносин (обставин, пов'язаних із правами й обов'язками сторін спору, регламентованими нормами права чи умовами договорів), а за необхідності, зумовленої специфікою правового регулювання цих відносин, - також їх суб'єктів (видової належності сторін спору) й об'єктів (матеріальних або нематеріальних благ, щодо яких сторони вступили у відповідні відносини).
43. Водночас у постанові Верховного Суду від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц, від висновків якої скаржник просить відступити і на яку посилався суд апеляційної інстанції, Велика Палата Верховного Суду надала роз'яснення щодо важливих аспектів вибору способу захисту прав власника земельної ділянки через негаторний та віндикаційний позови, визначивши критерії їх розмежування. У справі № 359/3373/16-ц йде мова про ситуацію, коли одна особа (відповідач) здійснила фізичне зайняття нерухомого майна (земельної ділянки) за відсутності на те будь-яких підстав та без реєстрації права власності, а інша особа (позивач) є володіючим власником нерухомого майна (земельної ділянки) і таке володіння підтверджується державною реєстрацією права власності. Саме тому у цій постанові вказується, що відсутність або наявність в особи (тобто не тільки у відповідача, а й у позивача) володіння нерухомим майном (земельною ділянкою) визначається за принципом реєстраційного підтвердження володіння.
44. Проте у цій справі суди не розглядали питання щодо припинення податкової застави на нерухоме майно, тому правовідносини у справі № 359/3373/16-ц, від висновків у якій скаржник просить відступити, та у справі, що переглядається, не є подібними, оскільки відрізняються за підставами позову та предметом доказування, а також встановленими судами обставинами. Крім того, наведене скаржником обґрунтування зводиться виключно до заперечення посилання суду апеляційної інстанції на правовий висновок, сформульований Верховним Судом у вказаній справі, проте не містить спростування мотивів його формування чи наведення об'єктивних причин для його перегляду. За таких обставин підстави для відступу від висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц, відсутні.
45. Також в обґрунтування підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 4 частини другої статті 287 ГПК України, скаржник стверджує про неналежне дослідження судом апеляційної інстанції зібраних у справі доказів (пункт 1 частини третьої статті 310 ГПК України), а саме: договір про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 01.06.2018, договір про відступлення прав вимоги за договорами застави / іпотеки від 01.06.2018 та договори купівлі-продажу нерухомого майна. Суди попередніх інстанцій також не дослідили питання погашення заборгованості ПрАТ "F&C Realty" за іпотечним договором та не залучили це товариство до участі у справі в якості третьої особи.
46. За змістом пункту 1 частини третьої статті 310 ГПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.
47. З наведеного слідує, що достатньою підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є не саме по собі порушення норм процесуального права у вигляді неналежного дослідження судом зібраних у справі доказів, а зазначене процесуальне порушення у сукупності з підтвердженим обґрунтуванням скаржника заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.
48. Таким чином, викладені в касаційній скарзі аргументи щодо неналежного дослідження доказів є недостатніми з огляду на непідтвердження підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 2 частини другої статті 287 ГПК України.
49. Крім того, зі змісту оскаржуваного судового рішення вбачається, що у справі, яка розглядається, суди попередніх інстанцій надали належну оцінку всім доказам, якими сторони обґрунтували свої вимоги та/або заперечення і які мають значення для розгляду цього господарського спору, до переоцінки яких в силу приписів статті 300 ГПК України суд касаційної інстанції вдаватись не може. Аргументи ж щодо недослідження стану погашення заборгованості ПрАТ "F&C Realty" не входять до предмета розгляду цього спору про припинення податкової застави, накладеної на майно позивача, тому є безпідставними.
50. За таких обставин, перевіривши застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального й процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи та в межах доводів касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, Верховний Суд дійшов висновку про необґрунтованість скарги та про відсутність підстав для скасування оскаржуваних судових рішень.
Висновки Верховного Суду
51. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
52. За змістом частини першої статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
53. З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції колегія суддів вважає, що доводи, викладені в касаційній скарзі, не підтвердилися, не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення.
Судові витрати
54. Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку, передбаченому статтею 129 ГПК України, покладається на скаржника
Керуючись статтями 300, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області залишити без задоволення.
2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.11.2025 та рішення Господарського суду міста Києва від 21.08.2025 у справі № 910/6141/25 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Є. В. Краснов
Суддя Г. М. Мачульський
Суддя Л. І. Рогач