11 травня 2026 року
м. Київ
cправа № 910/7947/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Бакуліна С. В. головуючий (доповідач), Баранець О.М., Студенець В.І.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Кабінету Міністрів України
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.03.2026 (головуючий суддя - Демидова А.М., судді: Ходаківська І.П., Євсіков О.О.)
у справі №910/7947/25
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Магістральбудтрейд"
до 1. Фонду державного майна України,
2. Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву,
3. Кабінету Міністрів України ,
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача:
1. Міністерства оборони України,
2. Військової частини НОМЕР_1 ,
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів:
1. Державного підприємства "Київський автомобільний ремонтний завод"
2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер Фуд 2020",
про визнання припиненою процедури приватизації єдиного майнового комплексу, розірвання договору та стягнення коштів у розмірі 17 698 600 грн
Товариство з обмеженою відповідальністю "Магістральбудтрейд" (далі також - ТОВ "Магістральбудтрейд", Товариство) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Фонду державного майна України (далі також - Фонд), Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву (далі також - Відділення) та Кабінету Міністрів України (далі також - КМУ) про: визнання припиненою процедури приватизації об'єкта малої приватизації - єдиного майнового комплексу Державного підприємства "Київський автомобільний ремонтний завод" (далі також - ДП "Київський автомобільний ремонтний завод"); визнання розірваним (розірвання) попереднього договору купівлі-продажу вказаного майна, укладеного між Товариством та Фондом в особі Відділення, оформленого протоколом про результати електронного аукціону №SРЕ001-UА-20250502-51737; стягнення з Держави Україна на користь Товариства коштів у розмірі 17 698 600 грн.
Господарський суд міста Києва рішенням від 13.11.2025 у справі №910/7947/25 у задоволенні позову відмовив повністю.
Північний апеляційний господарський суд постановою від 24.03.2026 рішення Господарського суду міста Києва від 13.11.2025 у справі №910/7947/25 скасував та ухвалив нове рішення, яким:
- у частині позовної вимоги ТОВ "Магістральбудтрейд" про визнання припиненою процедури приватизації об'єкта малої приватизації - єдиного майнового комплексу ДП "Київський автомобільний ремонтний завод" - провадження у справі № 910/7947/25 закрив;
- позовну вимогу ТОВ "Магістральбудтрейд" про стягнення коштів у розмірі 17 698 600 грн - задовольнив, стягнув з Державного бюджету України на користь ТОВ "Магістральбудтрейд" кошти в розмірі 17 698 600 грн;
- у задоволенні позовних вимог ТОВ "Магістральбудтрейд" про визнання розірваним (розірвання) попереднього договору купівлі-продажу єдиного майнового комплексу ДП "Київський автомобільний ремонтний завод" між ТОВ "Магістральбудтрейд" та Фондом державного майна України в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву, оформленого протоколом про результати електронного аукціону №SPE001-UA-20250502-51737, - відмовив;
- стягнув з Фонду державного майна України на користь ТОВ "Магістральбудтрейд" 106 191,60 грн судового збору за подання позовної заяви та 161 104,20 грн судового збору за подання апеляційної скарги;
- стягнув з Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву на користь ТОВ "Магістральбудтрейд" 106 191,60 грн судового збору за подання позовної заяви та 161 104, 20 грн судового збору за подання апеляційної скарги.
Доручив Господарському суду міста Києва видати відповідні накази. Повернув ТОВ "Магістральбудтрейд" з Державного бюджету України 2 422,40 грн судового збору за подання позовної заяви, сплаченого згідно з платіжною інструкцією №13 від 24.06.2025.
КМУ звернувся 07.05.2026 засобами поштового зв'язку до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.03.2026 у справі №910/7947/25 і залишити в силі рішення Господарського суду міста Києва від 13.11.2025 у справі №910/7947/25.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 06.05.2026 для розгляду цю справу передано колегії суддів у складі: Бакуліна С.В. - головуючий (суддя-доповідач), судді: Кібенко О.Р., Студенець В.І.
Розпорядженням заступника керівника апарату-керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 11.05.2026 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №910/7947/58 у зв'язку з відрядженням судді Кібенко О.Р.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.05.2026 для розгляду справи №910/7947/25 визначено склад колегії суддів: Бакуліна С.В. головуючий, Баранець О.М., Студенець В.І.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, Суд вважає за необхідне залишити її без руху з огляду на таке.
Згідно частини другої статті 292 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, вона залишається без руху.
Строк на касаційне оскарження.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 290 ГПК до касаційної скарги додаються докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, за наявності.
Відповідно до частин першої та другої статті 288 ГПК касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Предметом касаційного оскарження є постанова Північного апеляційного господарського суду від 24.03.2026 (постанова складена 07.04.2026), останнім днем оскарження якої відповідно до норм ГПК є 27.04.2026.
04.05.2026, про що свідчать дані поштового конверту, в якому надійшла касаційна скарга, тобто поза межами процесуального строку на касаційне оскарження, передбаченого статтею 288 ГПК, КМУ звернувся з касаційною скаргою, в тексті якої викладено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення, обґрунтоване тим, що постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.03.2026 ним отримано 14.04.2026, на підтвердження чого надав копію першого аркуша зазначеної постанови з відбитком власного штампу вхідної коресподенції.
Розглянувши вищевказане клопотання, суд касаційної інстанції визнає вказані у клопотанні підстави для поновлення строку неповажними, відтак вважає, що клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження з цих підстав не підлягає задоволенню, оскільки в порушення вимог пункту 1 частини четвертої статті 290 ГПК скаржником до касаційної скарги не додано належних доказів, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції саме 14.04.2026.
Разом з тим, колегія суддів зазначає, що додана до матеріалів касаційної скарги КМУ, зокрема, копія першого аркуша постанови Північного апеляційного господарського суду від 24.03.2026 з відміткою про реєстрацію вхідної кореспонденції за №21229/20/1-25 від 14.04.2026, не може свідчити про вручення оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції 14.04.2026, оскільки дата реєстрації у внутрішньо-обліковій документації юридичної особи не підтверджує дату вручення.
Такими доказами можуть бути: (1) поштовий конверт з трек-номером, у якому копія оскаржуваного судового рішення надійшла скаржникові; (2) витяг (копія) електронного повідомлення; (3) рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, яке повертається до відповідного суду після вручення судового рішення та долучається до матеріалів справи.
Нормами ГПК не передбачається автоматичного та безумовного поновлення строку на касаційне оскарження, у зв'язку з лише самим посиланням на дату отримання копії судового рішення. Дійсно, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку, проте для цього необхідно заявити відповідне клопотання, обґрунтувати поважність причин пропуску такого строку та надати суду відповідні докази.
Зважаючи на викладене, суд касаційної інстанції зазначає, що поновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яким він користується, виходячи із поважності причин пропуску строку. У цьому випадку обставин, які б об'єктивно перешкоджали скаржникові реалізувати своє право на подання касаційної скарги протягом законодавчо встановленого терміну, не вбачається, а підстави, наведені у клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження, визнаються судом неповажними, оскільки скаржник не надав суду належних доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження.
Відповідно до частини третьої статті 292 ГПК касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених ст. 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 293 цього Кодексу.
Касаційна скарга КМУ підлягає залишенню без руху на підставі частини третьої статті 292 ГПК, із наданням скаржнику строку для усунення зазначених недоліків, а саме подання Верховному Суду заяви про поновлення строку на касаційне оскарження з наведенням інших підстав для його поновлення.
Щодо підстав касаційного оскарження судових рішень.
Пунктом 5 частини другої статті 290 ГПК унормовано, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
Зі змісту касаційної скарги вбачається, що обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження, скаржник посилається на пункти 3 та 4 частини другої статті 287 ГПК.
Так, оскаржуючи в касаційному порядку судові рішення на підставі пункту 4 частини другої статті 287 ГПК, слід зазначити, яке саме процесуальне порушення з передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу призвело до прийняття незаконного судового рішення.
Разом з тим скаржником частково дотримано вимоги пункту 5 частини другої статті 290 ГПК, оскільки в касаційній скарзі ним не зазначено, яке саме процесуальне порушення з передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу призвело до прийняття незаконного судового рішення (пункт 4 частини другої статті 287 ГПК).
Отже, способом усунення недоліків касаційної скарги КМУ є викладення касаційної скарги у новій редакції щодо обґрунтування підстав касаційного оскарження, а саме чітко навести процесуальне порушення з передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу, яке призвело до прийняття незаконних судових рішень (пункт 4 частини другої статті 287 ГПК).
Щодо сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 ГПК до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено у Законі України "Про судовий збір".
Відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви майнового характеру, становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.01.2025 установлено у розмірі 3 028 грн.
Як убачається з касаційної скарги КМУ не погоджується з рішенням суду апеляційної інстанції в повному обсязі.
Підпунктом 7 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" унормовано, що за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду судовий збір встановлений у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми.
Відповідно до частини третьої статті 4 Закону України "Про судовий збір" При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Враховуючи предмет позову (дві вимоги немайнового характеру та майнова вимога), а також вимоги касаційної скарги, скаржник при її подачі повинен був сплатити судовий збір у сумі 12 112 грн (3 028 грн х 2-ві вимоги немайнового характеру) х 200% ставки) та у сумі 530 958 грн (17 698 600 х 1,5%) х 200% ставки). Тобто загальна сума судового збору становить 543 070 грн.
Натомість скаржник не додав до касаційної скарги документа, який підтверджує сплату судового збору у встановленому законом порядку та розмірі.
Згідно з частиною другою статті 292 ГПК у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Відповідно до частини другої статті 174 ГПК в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Ураховуючи викладене, касаційна скарга КМУ на постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.03.2026 у цій справі підлягає залишенню без руху на підставі частин третьої та другої статті 292 ГПК, із наданням скаржнику строку для усунення недоліків, а саме подання Верховному Суду: (1)заяву про поновлення строку на касаційне оскарження з наведенням інших підстав для його поновлення та наданням доказів в підтвердження поважності причин пропуску встановленого строку; (2)касаційної скарги у новій редакції з урахуванням наведених вище вимог процесуального законодавства; (3)документа, що підтверджує сплату судового збору у сумі 543 070 грн, за наведеними нижче реквізитами:
- Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102;
- Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783;
- Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);
- Код банку отримувача (МФО): 899998;
- Рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007;
- Код класифікації доходів бюджету: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)".
Суд звертає увагу скаржника на те, що необхідними реквізитами для ідентифікації скарги є, зокрема, номер справи, в межах якої подається відповідна скарга, та дата судового рішення, що оскаржується.
Реквізити рахунків для зарахування судового збору за подання касаційної скарги розміщено також на офіційному вебсайті Верховного Суду.
При цьому звертається увага на те, що заяву про усунення недоліків, подану на виконання приписів цієї ухвали, необхідно також надіслати іншим учасникам справи, надавши Суду докази такого надіслання.
Згідно з частиною четвертою статті 174 та частиною другою статті 292 ГПК, якщо скаржник не усунув недоліки касаційної скарги у строк, встановлений судом, така касаційна скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулась із касаційною скаргою.
1. Касаційну скаргу Кабінету Міністрів України на постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.03.2026 у справі №910/7947/25 залишити без руху.
2. Надати скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги, що не перевищує десять днів з дня вручення ухвали.
3. Роз'яснити Кабінету Міністрів України, що невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали є підставою для повернення касаційної скарги без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий С. В. Бакуліна
Судді О. М. Баранець
В. І. Студенець