65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"06" травня 2026 р.м. Одеса Справа № 916/3956/25
Господарський суд Одеської області
У складі судді Желєзної С.П.
Секретаря судових засідань Босової Ю.С.
За участю представників сторін:
Від позивача: Жильцов В.В. в порядку самопредставництва;
Від відповідача: Промах А.В. на підставі довіреності;
Розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву приватного акціонерного товариства «Українське дунайське пароплавство» (вх. №2-724/26 від 17.04.2026) про розстрочення виконання рішення суду, подану по справі за позовом державного підприємства «Адміністрація морських портів України» до приватного акціонерного товариства «Українське дунайське пароплавство» про стягнення 1 456 426,49 грн, -
Рішенням Господарського суду Одеської області від 03.12.2025 у цій справі позовні вимоги державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (далі - ДП «АМПУ») до приватного акціонерного товариства «Українське дунайське пароплавство» (далі - ПрАТ «УДП») було задоволено частково шляхом присудження до стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 1 095 288,94 грн, 3 % річних у розмірі 43 393,10 грн, збитків від інфляції у розмірі 171 147,04 грн, пені у розмірі 1 000,00 грн, судового збору у розмірі 17 477,12 грн.
Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.04.2026 було залишено без змін рішення суду від 03.12.2025.
17.04.2026 до суду від ПрАТ «УДП» надійшла заява про розстрочення виконання рішення суду від 03.12.2025 на 12 місяців шляхом сплати у період з 31.05.2026 до 31.03.2027 грошових коштів у розмірі по 110 692,18 грн, у квітні 2027 року - 110 692,22 грн. В обґрунтування поданої заяви позивач стверджує, що на даний час існує перелік обставин, що істотно ускладнюють негайне виконання відповідачем судового рішення: введення воєнного стану, що мало наслідком стрімке падіння вантажоперевезень по річці Дунай та спричинило для відповідача настання негативних фінансових наслідків; знищення та пошкодження належного відповідачу майна в результаті обстрілів у 2023 році та обстрілу 29.01.2025. ПрАТ «УДП» зазначає, що у зв'язку наведеними обставинами товариством були вжиті заходи для скорочення своїх витрат, зокрема, постійних, на оплату праці, ремонт флоту, утримання відстійного флоту та інших непрофільних активів. Проте отримання відповідачем значного збитку за 2025 рік спричинило недостатню ліквідність для покриття накопичених і неоплачених витрат, що пов'язані з забезпеченням безперебійної операційної діяльності. Відповідач вказує, що недостатність власних оборотних коштів, досягнення лімітів заборгованості з критичних експлуатаційних платежів, які були надані контрагентами за попередніми домовленостями, створюють загрозу для стабільної роботи флоту ПрАТ «УДП». З огляду на скрутний фінансовий стан, що підтверджується наданими суду доказами, ПрАТ «УДП» просить розстрочити виконання рішення суду від 03.12.2025 на 12 місяців.
Ухвалою від 20.04.2026 судом було відкладено вирішення питання про прийняття до розгляду заяви відповідача до моменту повернення матеріалів справи №916/3956/25 до Господарського суду Одеської області.
22.04.2026 до суду від ДП «АМПУ» надійшли заперечення на заяву відповідача, відповідно до яких позивач просить відмовити у задоволенні заяви. Позивач наполягає на відсутності доказів, які б підтвердили неможливість виконання рішення суду: відсутності грошових коштів на банківських рахунках; відомостей щодо руху коштів по рахунках за останній період; відсутності майна, на яке може бути звернено стягнення; фінансового плану або графіку реального погашення заборгованості тощо. ДП «АМПУ» зазначає, що подана відповідачем заява підтверджує наявність можливості виконати судове рішення, оскільки ПрАТ «УДП» зазначає про наявність укладених контрактів та можливість отримання доходів у майбутньому. Звернення відповідача до суду, в тому числі, у межах інших справ із заявами про розстрочення виконання судових рішень, за переконанням позивача, підтверджує використання відповідачем вказаного інституту з метою зловживання процесуальними правами; задоволення заяви відповідача у запропонованому вигляді призведе до істотного порушення балансу інтересів сторін та фактичного перекладення негативних наслідків господарської діяльності відповідача на позивача.
Ухвалою суду від 23.04.2026 заява відповідача була призначена до розгляд у засіданні суду на 06.05.2026 о 14:30 год., явка представників сторін у якому була визнана обов'язковою.
Розглянувши заяву ПрАТ «УДП» про розстрочення виконання судового рішення, господарський суд дійшов наступних висновків.
Частиною 2 ст. 19, ст. 129-1 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 № 11-рп/2012); відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (див. рішення у справі "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Greece), від 19 березня 1997 року, п. 40, Reports of Judgments and Decisions 1997-II); за певних обставин затримка з виконанням судового рішення може бути виправданою, але затримка не може бути такою, що спотворює сутність гарантованого пунктом 1 ст. 6 Конвенції права (див. рішення у справі "Іммобільяре Саффі" проти Італії", № 22774/93, п. 74, ECHR 1999-V).
Конституційний Суд України у рішенні від 26.06.2013 №5-рп/2013 зазначив, що розстрочка виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувачів і боржників. Також Конституційний Суд України зауважив, що за судовою практикою до обставин, що ускладнюють виконання судового рішення та які є підставою для розстрочки його виконання, належать хвороба боржника або членів його сім'ї, скрутне матеріальне становище боржника, наявність загрози банкрутства юридичної особи-боржника, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Приписами ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII (зі змінами) встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Рішенням суду від 03.12.2025 у цій справі, залишеним без змін постановою суду апеляційної інстанції від 06.04.2026, з ПрАТ «УДП» на користь ДП «АМПУ» було присуджено до стягнення грошові кошти у загальному розмірі 1 328 306,20 грн.
Проте у поданій до суду заяві про розстрочення виконання рішення суду від 03.12.2025 на 12 місяців відповідача посилається на скрутне фінансове становище як на підставу для надання розстрочки виконання рішення суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Згідно з ч. 3, 4 ст. 331 ГПК України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04.06.2019 у справі № 916/190/18 навела висновки про те, що розстрочення - це виконання рішення частинами, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Відстрочення виконання рішення спрямоване на забезпечення повного виконання рішення суду та є допоміжним процесуальним актом реагування суду на перешкоди, які унеможливлюють або ускладнюють виконання його рішення. Водночас розстрочення або відстрочення виконання судового рішення не є правоперетворюючим судовим рішенням. Саме розстрочення впливає лише на порядок примусового виконання рішення, а природа заборгованості за відповідним договором є незмінною.
Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови (ч. 5 ст. 331 ГПК України).
Згідно з ч. 5 ст. 240 ГПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Враховуючи вимоги ч 5 ст. 331 ГПК України, якими передбачено можливість розстрочення виконання судового рішення не більше, ніж на 1 рік з дня його ухвалення, господарський суд доходить висновку про необхідність відмови у задоволенні заяви ПрАТ «УДП» в частині вимог про надання розстрочки шляхом сплати відповідних суд грошових коштів у період з 31.12.2026 до квітня 2027 року. Звернення з вимогою про надання розстрочки поза межами річного строку з дня ухвалення рішення суду виключає необхідність оцінки доводів, наведених відповідачем в обґрунтування поданої заяви.
Вирішуючи питання по наявність підстав для розстрочення виконання рішення суду від 03.12.2025 на інший строк у межах річного строку з дня ухвалення судового рішення, суд враховує наступне.
У ч. 1 ст. 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи. Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, якими суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою (постанова Верховного Суду від 22 квітня 2021 року у справі № 904/1017/20).
Обставина знищення та пошкодження належного відповідачу майна в результаті обстрілів у 2023 році та обстрілу 29.01.2025 підтверджується актом комісійного обстеження майна від 11.08.2023 (з матеріалами фотофіксації пошкоджень), витягом з Єдиного державного реєстру досудових розслідувань.
У довідці про фінансовий стан №94/Д/2026 від 14.04.2026, підписаній директором ПрАТ «УДП», наявна аналітична інформація щодо фінансових наслідків скорочення вантажних перевезень по річці Дунай для відповідача.
10.10.2024 ПрАТ «УДП» було видано наказ №574-ОП «Про скорочення посад СК «Кілія», відповідно до якого наказано у стивідорному комплексі «Кілія» скоротити окремі посади.
На підтвердження існування обставин для розстрочення виконання судового рішення ПрАТ «УДП» було надано суду звіт про фінансові результати за 2025 рік, відповідно до якого збиток за звітний рік становить 327 601 000,00 грн, прибуток - відсутній.
ПрАТ «УДП» продовжує здійснювати господарську діяльність, що підтверджується наданим суду контрактом на перевезення сировини від 01.01.2026.
Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
За результатами оцінки доказів, наданих ПрАТ «УДП» на підтвердження доводів про наявність підстав для розстрочення виконання рішення суду, господарський суд доходить висновку про доведеність відповідачем обставин перебування у скрутному фінансовому становищі, відсутності прибутку від господарської діяльності у зв'язку з воєнним станом, що спричинило настання для відповідача безпосередніх негативних фінансових наслідків.
Водночас суд зазначає, що незважаючи на підтвердження ПрАТ «УДП» наведених по тексту заяви обставин відповідними доказами, слід враховувати відсутність доказів неможливості виконання відповідачем рішення в цілому, оскільки вочевидь на протязі року відповідач отримує дохід від здійснення підприємницької діяльності; докази відсутності у відповідача майна, на яке можна звернути стягнення, суду також надані не були, на що обґрунтовано звернуло увагу ДП «АМПУ».
З урахуванням викладеного господарський суд доходить висновку, що примусове виконання судового рішення може негативно вплинути саме на безперебійну операційну діяльність ПрАТ «УДП», якому в умовах воєнного стану в будь-який момент можуть знадобитися кошти для покриття витрат у випадку пошкодження або знищення майна.
Викладене дозволяє господарському суду дійти висновку про правомірність надання ПрАТ «УДП» розстрочення виконання рішення суду від 03.12.2025 у цій справі на строк до 31.08.2026, який є достатнім для планування відповідачем власної господарської діяльність з урахуванням обставини наявності невиконаного судового рішення. У задоволенні заяви в частині вимог про надання розстрочення на строк до 30.11.2026 суд відмовляє у зв'язку з недоведеністю обставин неможливості виконання рішення у розумний строк.
З огляду на викладене суд доходить висновку про наявність підстав для надання ПрАТ «УДП» розстрочки виконання рішення суду від 03.12.2025 на 4 місяця зі щомісячною сплатою відповідачем по 332 076,55 грн.
Керуючись ст. ст. 2, 86, 234, 326, 331 ГПК України, суд, -
1. Заяву приватного акціонерного товариства «Українське дунайське пароплавство» (вх. №2-724/26 від 17.04.2026) про розстрочення виконання рішення суду - задовольнити частково.
2. Розстрочити виконання рішення Господарського суду Одеської області від 03.12.2025 у справі №916/3956/25, яким присуджено до стягнення з приватного акціонерного товариства «Українське дунайське пароплавство» на користь державного підприємства «Адміністрація морських портів України» грошових коштів у загальному розмірі 1 328 306,20 грн, згідно наступного графіка:
- до 31 травня 2026 року - 332 076,55 грн /триста тридцять дві тисячі сімдесят шість грн 55 коп./;
- до 30 червня 2026 року - 332 076,55 грн /триста тридцять дві тисячі сімдесят шість грн 55 коп./;
- до 31 липня 2026 року - 332 076,55 грн /триста тридцять дві тисячі сімдесят шість грн 55 коп./;
- до 31 серпня 2026 року - 332 076,55 грн /триста тридцять дві тисячі сімдесят шість грн 55 коп./;
3. В іншій частині вимог заяви - відмовити.
Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її проголошення.
Повна ухвала складена 11.05.2026.
Суддя Желєзна Світлана Петрівна