65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"16" квітня 2026 р.м. Одеса Справа № 916/5132/25
Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Ю.С.
при секретарі судового засідання: Степанюк А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні позовні вимоги Громадської організації “АВАНГАРД-2» (67820, Одеська обл., Одеський р-н, територіальна громада Авангардівська, “Авангард-2» громадська організація, буд. 1-А, код ЄДРПОУ 23205806)
до відповідача: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ; АДРЕСА_2 )
про стягнення 5900 грн., -
за участю представників сторін:
від позивача: Блащук О.Є., адвокат, діє на підставі ордеру, Григорян Л.А., керівник
від відповідача: Шипук В.В., особисто, Ростомов Г.А., адвокат, діє на підставі ордеру
Суть спору: Громадська організація “АВАНГАРД-2» звернулась до Господарського суду Одеської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення 5900 грн. зі сплати членських внесків та внесків за благоустрій.
Позовні вимоги Громадської організації “АВАНГАРД-2» обґрунтовані тим, що у відповідача наявна заборгованість зі сплати членських внесків та внеску за благоустрій за період членства відповідача у ГО “АВАНГАРД-2» (січня 2024 року - серпня 2025 року) у загальному розмірі 5900 грн.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 29.12.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №916/5132/25; визначено здійснювати розгляд справи у порядку загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 22.01.2026 о 17:30.
Підготовче засідання 22.01.2026 о 17:30 не відбулось на підставі акту Господарського суду Одеської області від 22.01.2026, складеного керівником апарату і відповідальними працівниками суду із засвідченням того факту, що в будівлі суду сталась розгерметизація системи опалення і наступне різке охолодження повітря в адміністративній будівлі, у зв'язку з чим з 22.01.2026 до усунення відповідних несправностей було призупинено як реєстрацію вхідної кореспонденції, так і проведення призначених судових засідань.
Ухвалою суду від 26.01.2026 підготовче засідання призначено на 11.02.2026 о 16:30.
26.01.2026 за вх.№2558/26 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, який прийнято судом до розгляду та додаткові документи, які залучено судом до матеріалів справи. У поданому відзиві відповідач просить суд відмовити в позові та вказує, зокрема, наступне:
- в частині 2 статті 3 Закону України «Про громадські об'єднання» зазначено, що добровільність передбачає право на вільну участь або неучасть у громадському об?єднанні, у тому числі в його утворенні, вступі в таке об'єднання або припиненні (участі) в ньому; твердження про реєстрацію Садівничого кооперативу «Авангард 2» 30.10.1991 рішенням №545 Овідіопольської районної Ради народних депутатів Одеської області є хибним, тому що рішенням №545 було зареєстровано Садівниче товариство «Авангард 2», яке в свою чергу розпорядженням №53 від 07.02.1995 Овідіопольською районною радою народних депутатів перереєстровано в Садівничий кооператив «Авангард 2»;
- твердження про подання заяви про прийняття в члени садівничого кооперативу потребує додаткового уточнення; до того як стати членом СК «Авангард 2» ОСОБА_1 став 12.02.1993 членом Садівничого товариства «Тепличний» (сусіднього з СК «Авангард 2» кооперативу), в лавах якого перебуває на даний час; потреба в членстві в СК «Авангард 2» виникла в зв'язку із спільною господарською діяльністю між СК «Авангард 2» та Садівничим товариством «Тепличний»; твердження про перереєстрацію Садівничого кооперативу «Авангард 2» в Громадську організацію «Авангард 2» 26.04.2004 відповідач вважає помилковими, а довідку №708-05-08 від 04.11.2004, видану Овідіопольським управлінням юстиції, неналежним доказом;
- посилання на п.1.1 Статуту ГО «Авангард 2», затвердженого 22.06.2003 протоколом №1 установчих зборів засновників громадської організації «Авангард 2», в частині оголошення правонаступності та автоматичного переходу до лав ГО «Авангард 2» при реорганізації садового кооперативу на думку відповідача є безпідставними через порушення процедури реорганізації у вигляді перетворення (інші види реорганізації, передбачені ст.ст. 104-109 Цивільного Кодексу України у вигляді злиття, поглинання/приєднання, поділу взагалі не розглядались); в Статуті ГО «Авангард 2» від 2016 року даний пункт був відсутній; використання рішення про перереєстрацію СК «Авангард 2» в ГО «Авангард 2» відповідно до п.2 протоколу №1 установчих зборів засновників громадської організації «Авангард 2» від 22.06.2003 не відповідає нормам законодавства;
- електропостачання ділянки ОСОБА_1 здійснюється в електромережі від КТП №617 10/0,4 кВ та мережі 0,4 кВ, які знаходяться на балансі СТ «Авангард 2» (код ЄДРПОУ 37184821) та побудовані за рахунок кооперативу ССК «Тепличний» (код ЄДРПОУ 34010755), яке згодом відповідно до акту прийому-передачі 15.11.2016 передало електромережі кооперативу СТ «Авангард 2»; експлуатацію даних електромереж здійснює ГО «Авангард 2» відповідно до домовленості з керівництвом кооперативу СТ «Авангард 2» та ССК «Тепличний»; щодо електропостачання ділянки ОСОБА_1 існує роз'яснення - лист відповідь НКРЕКП до ГО «Авангард 2» за №3650/20.2/7-20 від 30.03.2020, в якому зазначено наступне: «таким чином, у разі виходу споживача з членів ГО, переприєднання електроустановки будинку не відбувається, тому потужність на вказаний об'єкт повинна бути виділена з загальної договірної потужності ГО і визначена згідно з проектною документацією»; також даним листом роз'яснено порядок укладення тристоронніх договорів із споживачами ГО (які не є членами ГО); система водопостачання на території кооперативу ССК «Тепличний» побудована за рахунок мешканців садового кооперативу, а ГО «Авангард 2» є балансоутримувачем та займається водопостачанням; при наданні послуг з водопостачання ГО «Авангард 2» отримує прибуток, хоча має статус неприбуткової організації, в зв'язку з наведеною інформацією відповідач вважає, що водопостачання ділянки ОСОБА_1 не пов'язане з членством в ГО «Авангард 2»;
- послугами з благоустрою (вивіз твердих побутових відходів та ремонт доріг) від ГО «Авангард 2» ОСОБА_1 не користується, договору про надання даних послуг не укладав; ОСОБА_1 самостійно здійснює благоустрій своєї ділянки відповідно до «Правил благоустрою території населених пунктів в Авангардівської селищної ради»; враховуючи наведену інформацію, відповідач вважає, що електропостачання, водопостачання, благоустрій ділянки ОСОБА_1 не можуть свідчити про його членство у ГО «Авангард 2»;
- посилання на заяву ОСОБА_1 від 27.08.2025 як доказ членства в організації в період з 26.01.2024 по 01.09.2025 вважає недоречним; задля уникнення юридичних непорозумінь ОСОБА_1 повідомив керівника ГО «Авангард 2» ОСОБА_2 про небажання бути членом організації та намір укладання тристороннього договору про постачання та розподіл електричної енергії з ГО «Авангард 2» шляхом подання заяви електронною поштою 27.08.2025; відповідно повідомлення прийнято та розглянуто на засіданні Правління ГО «Авангард 2» 21.09.2025;
- рішенням, оформленим протоколом №22/2025 від 21.09.2025 засідання правління ГО «Авангард 2», ОСОБА_1 виключено з членів громадської організації «Авангард 2»; жодне згадування про наявність заборгованості відсутнє, хоча нібито складено повідомлення про наявність заборгованості з вимогою оплати протягом тижня; при розрахунку суми заборгованості використовується рішення Загальних зборів членів ГО «Авангард 2» від 10.12.2023, хоча рішення даних зборів є предметом оскарження у судовому процесі; про фіктивність повідомлення №42 свідчить відсутність вихідного номера, хоча на довідках від 13.10.2025, які є підставою для даного повідомлення, вихідний номер є; відправлення повідомлення через місяць після прийняття; посилання на довідки про заборгованість, які були прийняті пізніше ніж повідомлення (довідки - 13.10.2025, а повідомлення 13.09.2025); незрозуміло з яких причин повідомлення про наявність заборгованості №42 від 13.09.2025 було відправлено виключно Укрпоштою, хоча до цього спілкування з ОСОБА_1 відбувалось електронною поштою, а керівник ГО «Авангард 2» ОСОБА_2 є сусідом відповідача та ОСОБА_1 має поштову скриньку на огорожі своєї ділянки.
28.01.2026 за вх№3334/26 до суду від позивача надійшли додаткові документи, які залучено судом до матеріалів справи.
09.02.2026 за вх.№4691/26 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, яка прийнята судом до розгляду та додаткові документи, які залучено судом до матеріалів справи. У поданій відповіді на відзив позивач вказує, зокрема, наступне:
- обставини створення Садівничого кооперативу «Авангард-2» та його перетворення у Громадську організацію «Авангард-2» були встановлені рішенням Господарського суду Одеської області від 19 березня 2025 року у справі №916/712/24, яке ОСОБА_1 в цій частині не оскаржувалось; постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 17 червня 2025 року у справі №916/712/24 було встановлено обставини створення Громадської організації «Авангард-2»;
- обставини членства ОСОБА_1 у Садівничому товаристві «Тепличний», про які відповідач заявляє у відзиві на позовну заяву, не спростовують членства останнього в Громадській організації «Авангард-2» та не входять до предмету доказування у справі про стягнення заборгованості за період членства ОСОБА_1 в Громадській організації «Авангард-2»;
- позовна заява не містить посилань на те, що саме споживання ОСОБА_1 електроенергії чи води, а також користування послугами благоустрою свідчать про його членство в Громадській організації «Авангард-2», однак позивач зазначає, що ОСОБА_1 за період членства в ГО «Авангард-2», зокрема з січня 2024 року по серпень 2025 року включно, зобов'язаний був виконувати рішення керівних органів та сплачувати відповідні внески, та має заборгованість зі сплати членських внесків та внеску за благоустрій, який надає Громадська організація «Авангард-2» на території, яку остання обслуговує, де, зокрема, проживав та продовжує проживати ОСОБА_1 .
У підготовчому засіданні 11.02.2026 судом у протокольній формі продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 05.03.2026 об 11:50.
02.03.2026 за вх.№7260/26 до суду від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, які прийнято судом до розгляду та додаткові документи, які залучено судом до матеріалів справи. У поданих запереченнях відповідач вказує, зокрема, наступне: з огляду на суперечливі твердження позивача ГО «Авангард 2» відповідач ОСОБА_1 стверджує, що 27.08.2025 подав заяву зі своєї адреси електронної пошти на електронну адресу позивача та електронну адресу адвоката Блащук О.Є. заяву, у якій зазначались наступні відомості: - про вихід з лав ГО «Авангард 2» на підставі фактів та тверджень, заявлених під час розгляду справи №916/712/24 в Господарському суді Одеської області з метою уникнення в подальшому правової колізії; - про необхідність укладання тристороннього договору з постачання та розподілу електроенергії зі споживачем ОСОБА_1 , який не є членом ГО «Авангард 2» у відповідності до листа НКРЕКП №3650/20.2/7-20 від 30.03.2020 до ГО «Авангард 2»; виключення ОСОБА_1 (згідно протоколу правління №22/2025 від 21.09.2025) відбулось на підставі розгляду заяви, наданої з адреси електронної пошти відповідача на електронну пошту ГО «Авангард 2» та електронну адресу адвоката Блащук О.Є., що повністю відповідає Статуту ГО «Авангард 2» та Закону України «Про громадські об'єднання»; в частині 2 статті 5 Закону зазначається, що кожна особа має право добровільно у будь-який час припинити членство (участь) у громадському об'єднанні шляхом подання заяви до відповідних статутних органів громадської організації; членство в громадському об'єднанні припиняється з дня подання такої заяви та не потребує додаткових рішень; закон не передбачає обов'язковість подання заяви у письмовому вигляді, а усне повідомлення є різновидом заяви; до моменту відкриття судового провадження 29.12.2025 жодного звернення від керівника ГО «Авангард 2» ОСОБА_2 до Шипука В.В. про необхідність подання такої заяви про вихід з членства ГО «Авангард 2» в паперовому вигляді не надходило; жодних зобов'язань щодо подання даної заяви в паперовому вигляді до ОСОБА_1 не заявлялося.
У підготовчому засіданні 05.03.2026 судом у протокольній формі закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 25.03.2026 о 12:30. У судовому засіданні 25.03.2026 судом оголошено перерву до 16.04.2026 о 14:00.
07.04.2026 за вх.№11977/26 до суду від позивача надійшла заява про відшкодування судових витрат з додатковими документами, які залучено судом до матеріалів справи. У поданій заяві позивач просить суд стягнути з відповідача 3028 грн. судового збору та 5000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
У судовому засіданні 16.04.2026 представники позивача просять суд задовольнити позов.
Відповідач та його представник у судовому засіданні 16.04.2026 просять суд відмовити у задоволенні позову.
У зв?язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, в Україні було введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався, зокрема, Указом Президента України від 12 січня 2026 року №40/2026, затвердженим Законом України від 14.01.2026 №4757-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 03 лютого 2026 року строком на 90 діб.
Справа №916/5132/25 розглядається судом в період оголошеного на всій території України воєнного стану через військову агресію російської федерації проти України.
Жодних заяв та/або клопотань, пов'язаних з неможливістю вчинення якихось процесуальних дій у зв'язку з воєнним станом, про намір вчинити такі дії до суду від сторін не надійшло.
У відповідності до вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод - кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку. Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.
У судовому засіданні 16.04.2026 господарський суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті.
Відповідно до ст. 240 ГПК України у судовому засіданні 16.04.2026 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Натомість повне рішення складено 08.05.2026 у зв'язку з введенням в м. Одесі графіків відключень електроенергії через масовані атаки країни-агресора, обстріл об'єктів критичної інфраструктури, тривалу відсутність електроенергії у суді. Відповідні процесуальні строки на апеляційне оскарження вказаного рішення обчислюються з дати складання повного тексту (08.05.2026), на що суд звертає увагу учасників справи.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд встановив:
Позивачем у даній справі є Громадська організація «АВАНГАРД-2» (67820, Одеська обл., Одеський р-н, територіальна громада Авангардівська, “Авангард-2» громадська організація, буд. 1-А, код ЄДРПОУ 23205806)
Відповідачем у даній справі є ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ).
В матеріалах справи наявний Державний акт на право власності на земельну ділянку від 29.12.2005, виданий ОСОБА_3 щодо земельної ділянки площею 0,061 га, яка розташована на діл. 527, СК «Авангард-2».
З Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що державну реєстрацію ГО “АВАНГАРД-2» було проведено 26.04.2004.
У довідці від 04.11.2004 №708-05-08/1 Овідіопольського районного управління юстиції Одеської області вказано, що: рішенням Овідіопольської районної ради народних депутатів Одеської області №545 від 30.10.1991 зареєстровано Садівничий кооператив «Авангард-2»; 26.04.2004 було перереєстровано кооператив в Громадську організацію «Авангард-2».
Відповідно до Статуту ГО «АВАНГАРД-2», затвердженого протоколом Загальних зборів членів №10/12 від 10.12.2023:
- Громадська організація «Авангард-2» (далі - організація) є добровільним, неприбутковим громадським об'єднанням фізичних осіб для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних, та інших інтересів; організація створена та керується у своїй діяльності Конституцією України. Законом України «Про громадські об'єднання», іншими законодавчими актами та цим Статутом. Правовою основою діяльності організації є також внутрішні документи та рішення загального характеру, що приймаються організацією у межах її статутних повноважень і є обов'язковими для всіх членів (п.п. 1, 2);
- членство в організації є індивідуальним та добровільним (п.3.1);
- члени організації мають право: вільно припиняти членство в організації на підставі заяви (п.3.4);
- члени організації зобов'язані: дотримуватись положень Статуту організації; виконувати рішення керівних органів організації; брати участь в діяльності організації шляхом участі в Загальних зборах членів організації, керівних та контрольно-наглядових органах у випадку обрання; вчасно та в повному обсязі сплачувати вступні та членські внески (п.3.5);
- виключення з членів організації здійснюється правлінням за простою більшістю голосів від загального числа членів правління; рішення про виключення може бути оскаржено на Загальних зборах (п.3.8);
- організація має право звертатись до суду з метою стягнення заборгованості зі сплати членських внесків та інших встановлених керівними органами організації внесків, платежів (п.3.9).
Протоколом правління №2/2023 від 15.01.2023 ГО «АВАНГАРД-2» встановлено з 01.02.2023 тариф на благоустрій в розмірі 65 грн./місяць.
Рішенням Загальних зборів членів ГО «АВАНГАРД-2», яке оформлено протоколом №10/12 від 10.12.2023 вирішено, зокрема по сьомому питанню:
- затвердити щомісячні членські внески для членів ГО «Авангард-2» з 01.01.2024 у розмірі 35 гривень щомісячно за 1 сотку земельної ділянки, зокрема: 200 гривень за 6 соток земельної ділянки; 400 гривень за 12 соток земельної ділянки; затвердити внесок на утримання дороги у розмірі 30 грн. щомісячно як складову тарифу на благоустрій, який з 01.01.2024 буде складати 95 грн. щомісячно.
У лютому 2024 року Громадська організація «Авангард-2» звернулась до Господарського суду Одеської області із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в розмірі 9907,13 грн. (справа №916/712/24)
Позовні вимоги, із посиланням на частину першу статті 1 Закону України «Про громадські об'єднання» від 22.03.2012 №4572-VI, частину першу статті 611, частину першу статті 612 Цивільного кодексу України, були обґрунтовані наявністю заборгованості у ОСОБА_1 як члена ГО «Авангард-2» зі сплати членських та цільових внесків у період з 21.10.2020 по 26.12.2023.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 19.03.2025 по справі №916/712/24 у задоволенні позову відмовлено повністю. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що надані відповідачем докази на підтвердження обставини відсутності (припинення) його членства в Громадській організації «Авангард-2» у період, за який позивачем нараховано заборгованість (з 21.10.2020 по 26.12.2023), у своїй сукупності є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування позивачем, з огляду на що суд дійшов висновку, що у вказаний період ОСОБА_1 не був членом Громадської організації «Авангард-2», відтак рішення загальних зборів та правління цієї організації не мають правових наслідків для відповідача, у якого відсутній обов'язок з їх виконання, якому б кореспондувало право позивача вимагати таке виконання.
Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.06.2025 апеляційну скаргу Громадської організації «Авангард-2» задоволено; рішення Господарського суду Одеської області від 19.03.2025 у справі №916/712/24 скасовано; ухвалено нове рішення, яким позов Громадської організації «Авангард-2» задоволено у повному обсязі; стягнуто з ОСОБА_1 на користь Громадської організації «Авангард-2» заборгованість у розмірі 9907,13 грн. У вказаній постанові апеляційним судом зауважено наступне:
- надані позивачем докази на підтвердження обставини членства відповідача в Громадській організації «Авангард-2» у період, за який позивачем нараховано заборгованість (з 21.10.2020 по 26.12.2023), у своїй сукупності є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування відповідачем, з огляду на що апеляційний суд дійшов висновку, що у вказаний період ОСОБА_1 був членом Громадської організації «Авангард-2»;
- судом апеляційної інстанції встановлено, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження оплати відповідачем членських внесків у загальному розмірі 4585,00 грн. та цільового внеску у розмірі 4000,00 грн. у встановлені строки; наявність вказаної заборгованості відповідач не спростував; за таких обставин, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості зі сплати членських та цільових внесків є обґрунтованими, з огляду на що підлягають задоволенню.
У заяві ОСОБА_1 від 27.08.2025 до ГО «Авангард-2» зазначено, зокрема, наступне: «Я Шипук В.В. в ході розгляду судової справи №916/712/24 неодноразово факти та твердження про відсутність членства в ГО «Авангард-2». Для уникнення правової колізії заявляю про свій вихід із лав ГО «Авангард-2» на підставі ст. 4.6 Статуту організації».
Протоколом правління ГО «АВАНГАРД-2» №22/2025 від 21.09.2025 було вирішено виключити з членів Громадської організації «Авангард-2» ОСОБА_1 , діл.№527, на підставі п.3.4 Статуту.
В матеріалах справи наявна довідка №13/05/03 від 13.10.2025 про те, що станом на 01.09.2025 член Громадської організації «Авангард-2» ОСОБА_1 , діл. №527, має заборгованість зі сплати членських та інших внесків ГО «Авангард-2» в розмірі 5900 грн. (4000 грн. членські внески та 1900 грн. внески за благоустрій).
У повідомленні №42 від 13.09.2025 ГО «Авангард-2» повідомило Шипука Володимира Вікторовича про наявність заборгованості у розмірі 5900 грн., які пропонувало сплатити протягом 7 днів з моменту отримання вказаного повідомлення. В матеріалах справи наявні докази направлення вказаного повідомлення відповідачу засобами поштового зв'язку (опис вкладення).
В матеріалах справи наявні надані відповідачем документи, а саме:
- довідка Споживчого кооперативу «Тепличний», яка видана ОСОБА_1 про те, що останній є членом ССК «Тепличний» та власником ділянки № НОМЕР_2 , площею 0,061 га, з 1992 року;
- лист Прилиманської сільської ради Овідіопольського району Одеської області від 19.04.2012 №5 до ОСОБА_1 , в якому повідомлено, що Прилиманською сільською радою рішення про виділення земельних ділянок ГО «Авангард-2» не приймались, земельні ділянки ГО «Авангард-2» сільською радою не виділялись; договори оренди на земельні ділянки між ГО «Авангард-2» та Прилиманською сільською радою не укладались;
- лист ГУ Держземагентсва в Одеській області від 26.01.2015 до ГО «Авангард-2», в якому зазначено, що державний акт на право колективної власності на землю, виданий Садівничому кооперативу «Авангард», не містить інформацію про кадастровий номер земельної ділянки; також не підтверджується право користування вказаною земельною ділянкою ГО «Авангард-2»; виходячи з викладеного, відділ не може надати витяг з нормативної грошової оцінки земельної ділянки;
- лист НКРЕКП від 30.03.2020 до ГО «Авангард-2»;
- акт приймання-передачі об'єкта нерухомого майна №35-ст/16 від 25.11.2016;
- витяг з протоколу №2-ССК/Т-16 від 15.11.2016;
- свідоцтво про державну реєстрацію СК «Тепличний» №666274.
Окрім того, в матеріалах справи наявні надані відповідачем документи, які складені російською мовою, без надання їх належного перекладу українською мовою, які судом до уваги в якості доказів не приймаються, оскільки складені на іноземній мові і відповідачем не надано їх засвідчений у встановленому порядку переклад українською мовою. При цьому відповідачем не було обґрунтовано та не було доведено суду об'єктивну неможливість подання до суду перекладу поданих документів, як доказів, українською мовою, що унеможливлює для суду оцінку таких документів як доказів у справі.
Несплата відповідачем членських внесків та внеску за благоустрій за період членства відповідача у ГО “АВАНГАРД-2» (січня 2024 року - серпня 2025 року) у загальному розмірі 5900 грн. стала підставою для звернення позивача до господарського суду з відповідним позовом.
Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
У відповідності до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або ненастання певної події.
Відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
За ч.1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч.ч. 1,3 ст. 1 Закону України «Про громадські об'єднання» громадське об'єднання - це добровільне об'єднання фізичних осіб та/або юридичних осіб приватного права для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних, та інших інтересів. Громадська організація - це громадське об'єднання, засновниками та членами (учасниками) якого є фізичні особи.
Частиною 2 ст. 3 Закону України «Про громадські об'єднання» передбачено, що добровільність передбачає право особи на вільну участь або неучасть у громадському об'єднанні, у тому числі в його утворенні, вступі в таке об'єднання або припиненні членства (участі) в ньому.
Відповідно до ч.2 ст. 5 Закону України «Про громадські об'єднання» кожна особа має право добровільно у будь-який час припинити членство (участь) у громадському об'єднанні шляхом подання заяви до відповідних статутних органів громадського об'єднання. Членство в громадському об'єднанні припиняється з дня подання такої заяви та не потребує додаткових рішень. З того самого дня припиняється перебування члена громадського об'єднання на будь-яких виборних посадах у громадському об'єднанні.
За ст. 11 Закону України «Про громадські об'єднання» статут громадського об'єднання має містити відомості про: 1) найменування громадського об'єднання та за наявності - скорочене найменування; 2) мету (цілі) та напрями його діяльності; 3) порядок набуття і припинення членства (участі) у громадському об'єднанні, права та обов'язки його членів (учасників); 4) повноваження керівника, вищого органу управління, інших органів управління (далі - керівні органи) громадського об'єднання, порядок їх формування та зміни складу, термін повноважень, а також порядок визначення особи, уповноваженої представляти громадське об'єднання, та її заміни (для громадських об'єднань, що не мають статусу юридичної особи); 5) періодичність засідань і процедуру прийняття рішень керівними органами громадського об'єднання, у тому числі шляхом використання засобів зв'язку; 6) порядок звітування керівних органів громадського об'єднання перед його членами (учасниками); 7) порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності керівних органів громадського об'єднання та розгляду скарг; 8) джерела надходження і порядок використання коштів та іншого майна громадського об'єднання; 9) порядок створення, діяльності та припинення діяльності відокремлених підрозділів громадського об'єднання (у разі їх створення громадським об'єднанням, яке має намір здійснювати діяльність зі статусом юридичної особи); 10) порядок внесення змін до статуту; 11) порядок прийняття рішення щодо саморозпуску або реорганізації громадського об'єднання, а також щодо використання його коштів та іншого майна, що залишилися після саморозпуску, - для громадського об'єднання, яке має намір здійснювати діяльність зі статусом юридичної особи. У статуті громадського об'єднання можуть бути передбачені додаткові положення щодо утворення, діяльності і саморозпуску чи реорганізації громадського об'єднання, що не суперечать закону. Статут громадського об'єднання, яке має намір здійснювати діяльність без статусу юридичної особи (у разі, якщо наявність статуту такого об'єднання передбачена рішенням про його утворення), може не містити положень, передбачених пунктами 5-8 частини першої цієї статті.
Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов'язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов'язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов'язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.
У відповідності до ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
В силу вимог ст. 610, ч.2 ст. 615 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
За ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
У відповідності до ч.1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з вимогами ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
За ч.4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Згідно зі ст.ст. 76-78 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Обов'язок з доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи. Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою. На сьогодні у праві існують такі основні стандарти доказування: “баланс імовірностей» (balance of probabilities) або “перевага доказів» (preponderance of the evidence); “наявність чітких та переконливих доказів» (clear and convincing evidence); “поза розумним сумнівом» (beyond reasonable doubt). Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27.01.2022 у справі №917/996/20).
Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 рішення Європейського суду з прав людини у справі “Салов проти України» від 06.09.2005).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі “Надточий проти України» від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Господарський суд зазначає, що спірні у даній справі правовідносини виникли між Громадською організацією «Авангард-2» та ОСОБА_1 щодо стягнення заборгованості зі сплати членських внесків та внеску за благоустрій за період членства відповідача у ГО “АВАНГАРД-2» (січня 2024 року - серпня 2025 року) у загальному розмірі 5900 грн.
З огляду на предмет регулювання Закону України «Про громадські об'єднання», а також положення Статуту Громадської організації «Авангард-2», обов'язковість рішень загальних зборів та правління цієї громадської організації для відповідача ОСОБА_1 залежить від факту наявності в нього статусу її члена у спірному періоді.
Як було зазначено судом, вимоги ч.4 ст. 75 ГПК України передбачають, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Так, у постанові Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.06.2025 у справі №916/712/24 між тими самими сторонами встановлено факт того, що у спірний період (з 21.10.2020 по 26.12.2023) ОСОБА_1 був членом Громадської організації «Авангард-2».
Господарський суд зазначає, що на підставі заяви ОСОБА_1 від 27.08.2025 про вихід з ГО «Авангард-2» відповідач фактично 27.08.2025 реалізував свій намір вийти з ГО та втратив статус члена ГО «Авангард-2» з наступного дня в порядку ст. 253 ЦК України, тобто з 28.08.2025. При цьому, оскільки статтею 5 Закону України «Про громадські об'єднання» прямо передбачено, що членство в громадському об'єднанні припиняється з дня подання такої заяви та не потребує додаткових рішень, то застосовувавши встановлений ЦК України порядок застосування строків, суд зазначає, що наступні рішення/протоколи правління про виключення не були необхідні і не впливають на строк виходу відповідача з громадської організації.
Таким чином, господарський суд зазначає, що у період з січня 2024 по 27.08.2025 (дата заяви про вихід відповідача з членів ГО) відповідач був членом ГО «АВАНГАРД-2», а тому був зобов'язаний виконувати вимоги Статуту та рішень керівних органів організації, зокрема і щодо сплати членських внесків та інших встановлених керівними органами організації внесків.
Як було встановлено судом, протоколом правління ГО «АВАНГАРД-2» №2/2023 від 15.01.2023 встановлено з 01.02.2023 тариф на благоустрій в розмірі 65 грн./місяць; рішенням Загальних зборів членів ГО «АВАНГАРД-2», яке оформлено протоколом №10/12 від 10.12.2023, вирішено, зокрема по сьомому питанню: затвердити щомісячні членські внески для членів ГО «Авангард-2» з 01.01.2024 у розмірі 35 гривень щомісячно за 1 сотку земельної ділянки, зокрема: 200 гривень за 6 соток земельної ділянки; 400 гривень за 12 соток земельної ділянки; затвердити внесок на утримання дороги у розмірі 30 грн. щомісячно як складову тарифу на благоустрій, який з 01.01.2024 буде складати 95 грн. щомісячно.
Також господарський суд вказує, що в матеріалах справи відсутні відомості про оскарження відповідачем та/або іншими особами та/або визнання недійсними рішень ГО «АВАНГАРД-2», якими затверджені відповідні внески.
З наявної в матеріалах справи довідки від 13.10.2025 вбачається розрахунок заборгованості відповідача зі сплати членських внесків у розмірі 4000 грн. та внесків за благоустрій у розмірі 1900 грн. При цьому, здійснюючи вказаний розрахунок, позивачем не взято до уваги фактичне волевиявлення відповідача та вихід його зі складу позивача шляхом подання заяви від 27.08.2025, а тому нарахування та сплата членських та інших внесків з 28.08.2025 не відповідає вимогам Статуту та нормам вищезазначеного законодавства, оскільки фактично з 28.08.2025 відповідач вже не був членом ГО «АВАНГАРД-2».
Господарський суд здійснивши перерахунок заявлених до стягнення сум, дійшов висновку, що належними сумами є 3974,19 грн. членських внесків та 1887,74 грн. внесків за благоустрій, що разом становить 5861,93 грн.
Проаналізувавши наявні матеріали справи, враховуючи, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження оплати відповідачем членських та інших внесків на загальну суму 5861,93 грн., обов'язок зі сплати яких був наявний у відповідача, господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог Громадської організації “АВАНГАРД-2» та стягнення з відповідача членських та інших внесків у загальному розмірі 5861,93 грн., в решті позову судом відмовляється.
Іншого сторонами не доведено.
Господарський суд зауважує, що відповідачем не спростовано як розмір стягуваних сум, так і відсутність у відповідача обов'язку зі сплати таких сум з урахуванням висновків суду у постанові Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.06.2025 у справі №916/712/24 та наявності у відповідача статусу члена ГО до подачі заяви 27.08.2025. Щодо посилань на необов?язковість рішень ГО про встановлення вартості і переліку внесків для членів ГО, то вказана можливість передбачена Статутом ГО та не суперечить вимогам закону, натомість вказані обставини також були предметом розгляду і оцінки в рамках справи №916/712/24.
Інші доводи відповідача не спростовують вищевикладених висновків суду та не створюють підстав для іншої оцінки судом спірних правовідносин.
Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1.Позовні вимоги Громадської організації “АВАНГАРД-2» - задовольнити частково.
2.Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ; АДРЕСА_2 ) на користь Громадської організації “АВАНГАРД-2» (67820, Одеська обл., Одеський р-н, територіальна громада Авангардівська, “Авангард-2» громадська організація, буд. 1-А, код ЄДРПОУ 23205806) 5861 /п'ять тисяч вісімсот шістдесят одну/ грн. 93 коп. внесків та 3008 /три тисячі вісім/ грн. 31 коп. судового збору.
3.В решті позовних вимог - відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строки, визначені ст. 256 ГПК України.
Повне рішення складено 08 травня 2026 р. у зв'язку з введенням в м. Одесі графіків відключень електроенергії через масовані атаки країни-агресора, обстріл об'єктів критичної інфраструктури, тривалу відсутність електроенергії у суді.
Суддя Ю.С. Бездоля