пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10
E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885
07 травня 2026 року Справа № 903/74/25
Господарський суд Волинської області у складі судді Якушевої І.О., за участю секретаря судового засідання Ведмедюка М. П.,
за участю представників:
від ініціюючого кредитора: н/з,
від кредиторів:
- Головного управління ДПС у Волинській області: Кулик А. С. - начальник відділу (діє в порядку самопредставництва),
- Товариства з обмеженою відповідальністю “Трітікум_АТ»: н/з,
- Товариства з обмеженою відповідальністю “Агро Фонд»: н/з,
- Фермерського господарства “Агроінвест»: н/з,
- Селянського (фермерського) господарства “Жужіль»: н/з,
- Фермерського господарства “Весела гора»: н/з,
- United Trade s.r.o : н/з,
- Фермерського господарства “Курила»: н/з,
- Селянського фермерського господарства “Павлік»: н/з,
від боржника: н/з,
ліквідатор: н/з,
розглянувши заяву Головного управління ДПС у Волинській області
про визнання грошових вимог
у справі № 903/74/25
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю “Лібрагруп»
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Омега Сталь Пак»
про банкрутство,
ухвалою Господарського суду Волинської області від 18.02.2025 (суддя Слободян О.Г.) у справі №903/74/25 відкрито провадження у справі про банкрутство ТОВ “Омега Сталь Пак", попереднє найменування боржника - ТОВ “Торгова група Зернарі» (код ЄДРПОУ 43432677).
Постановою суду від 10.06.2025 (суддя Слободян О.Г.) припинено процедуру розпорядження майном у справі про банкрутство ТОВ “Омега Сталь Пак»; визнано банкрутом ТОВ “Омега Сталь Пак», попереднє найменування - ТОВ “Торгова група Зернарі»; відкрито ліквідаційну процедуру ТОВ “Омега Сталь Пак» строком на 12 місяців; призначено ліквідатором ТОВ “Омега Сталь Пак» арбітражного керуючого Григор'єва Валерія Васильовича.
У відповідності до положень Кодексу України з процедур банкрутства оприлюднено повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури ТОВ "Омега Сталь Пак". Дата публікації на офіційному веб-порталі судової влади України 13.06.2025 за № 76361.
На підставі розпорядження керівника апарату Господарського суду Волинської області від 12.01.2026 № 01-4/1 згідно із протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.01.2026 справу № 903/74/25 у зв'язку із звільненням Слободян О. Г. з посади судді Господарського суду Волинської області розподілено судді Якушевій І.О.
Ухвалою суду від 19.01.2026 справу № 903/74/25 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю “Лібрагруп» до Товариства з обмеженою відповідальністю “Омега Сталь Пак» про банкрутство прийнято до провадження зі стадії ліквідаційної процедури.
25.02.2026 документ сформовано в системі “Електронний суд» та зареєстровано в Господарському суді Волинської області заяву Головного управління ДПС у Волинській області, у якій заявник просить визнати грошові вимоги до боржника на загальну суму 34525336,00 грн.
Ухвалою суду від 02.03.2026 заяву Головного управління ДПС у Волинській області про визнання грошових вимог залишено без руху; встановлено Головному управлінню ДПС у Волинській області строк впродовж 5-ти днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху усунути встановлені при поданні заяви недоліки та надати суду письмові пояснення, в яких з посиланням на норми податкового законодавства зазначити: коли мали бути сплачені штрафні санкції, які нараховані по податку на прибуток приватних підприємств; за які порушення нараховано ці санкції; у які строки мав бути сплачений боржником податок на додану вартість, за яке порушення нараховано штрафні санкції по податку на додану вартість, який строк сплати штрафних санкцій по податку на додану вартість; обставини надіслання боржнику і отримання боржником податкових повідомлень-рішень, зазначення доказів їх надіслання; інформацію про заінтересованість кредитора щодо боржника.
09.03.2026 через систему “Електронний суд» від Головного управління ДПС у Волинській області надійшло клопотання про усунення недоліків заяви про визнання грошових вимог.
Ухвалою від 16.03.2026 заяву кредитора - Головного управління ДПС у Волинській області про визнання грошових вимог до боржника прийнято до розгляду; розгляд заяви в судовому засіданні призначено на 23 квітня 2026 року; зобов'язано ліквідатора ТОВ “Омега Сталь Пак» Григор'єва В.В. розглянути заяву Головного управління ДПС у Волинській області про визнання грошових вимог до боржника та надати кредитору і суду нормативно-документальне обґрунтування щодо визнання або відхилення кредиторських вимог.
23.03.2026 від кредитора - Головного управління ДПС у Волинській області надійшло клопотання про долучення платіжної інструкції до матеріалів справи.
30.03.2026 від ліквідатора надійшло повідомлення про результати розгляду заявлених кредиторських вимог, в якому ліквідатор частково визнав вимоги кредитора - Головного управління ДПС у Волинській області на суму 31382960 грн, що підлягають включенню до третьої черги задоволення кредиторських вимог як вимоги, які виникли внаслідок несплати банкрутом податку на прибуток та податку на додану вартість.
Вимоги на суму 3142376,00 грн, що є штрафними санкціями не визнаються ліквідатором у зв'язку з тим, що нараховані після відкриття провадження у справі про банкрутство та після винесення постанови про визнання боржника банкрутом.
В судове засідання 23.04.2026 учасники справи не з'явились.
Ухвалою суду від 23.04.2026 постановлено розгляд заяви кредитора - Головного управління ДПС у Волинській області про визнання грошових вимог до боржника відкласти на 07.05.2026; Головному управлінню ДПС у Волинській області у строк до 04.05.2026 подати письмові пояснення про те, які нарахування включають податкові повідомлення-рішення форми “Р» від 29 грудня 2025 року №0379880706 на загальну суму 23 581 902,30 грн; форми “Р» від 29 грудня 2025 року №0380130706 на загальну суму 10 939 353,70 грн; форми “ПС» від 29 грудня 2025 року №0380220706 на загальну суму 4 080 грн. Окремо за кожним з цих податкових повідомлень-рішень зазначити суми нарахованого податку та окремо суми нарахованих штрафних санкцій.
04.05.2026, на виконання вимог ухвали суду від 23.04.2026 ГУ ДПС у Волинській області через систему «Електронний суд» подало додаткові пояснення, в яких посилається на те, що на підставі наказу від 09.10.2025 №3281-п Головним управлінням ДПС у Волинській області було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Омега Сталь Пак», за результатами якої податковим органом складено акт перевірки від 26.11.2025 №33594/07-06/43432677.
З урахуванням висновку акту перевірки від 26.11.2025 №33594/07-06/43432677 податковим органом винесено податкові повідомлення-рішення, а саме:
- форми «Р» від 29.12.2025 №0379880706 на загальну суму 23 581 902, 30 грн, в т.ч. податкове зобов'язання у сумі 21 438 093 грн та штрафні санкції у сумі 2 143 809, 3 грн (податок на прибуток за період 2022-2024 роки);
- форми «Р» від 29.12.2025 №0380130706 на загальну суму 10 939 353, 70 грн, в т.ч. податкове зобов'язання у сумі 9 944 867 грн та штрафні санкції у сумі 994 486, 7 грн (податок на додану вартість за період січень 2022-січень 2025 роки);
- форми «ПС» від 29.12.2025 №0380220706 на загальну суму 4 080 грн - штрафні санкції за неподання декларацій з податку на додану вартість за період червень - вересень 2025 року.
Ліквідатор у судове засідання 07.05.2026 не з'явився.
Заслухавши пояснення представника ГУ ДПС у Волинській області, дослідивши матеріали, додані до заяви, суд дійшов висновку про часткове визнання вимог кредитора до боржника.
За змістом статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства (надалі - КУзПБ) грошовим зобов'язанням є зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України, зокрема до грошових зобов'язань належать також зобов'язання щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів).
Кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" діє в інтересах власників облігацій, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство (ст. 1 КУзПБ).
Визначення статусу вимог кредитора (конкурсні чи поточні) пов'язується безпосередньо з моментом виникнення цих вимог. При цьому набуття статусу кредитора у справі про банкрутство законодавець пов'язує з наявністю у особи (як фізичної, так і юридичної) грошових вимог до боржника, поданих у встановленому законом порядку, та прийняття судом відповідної ухвали про повне або часткове визнання її вимог. Відповідний висновок наведений Верховним Судом у постановах від 25.06.2020 у справі № 916/1965/13, від 21.09.2020 у справі № 916/2878/14, від 19.01.2021 - № 916/4181/14, від 04.11.2020 у справі № 904/9024/16, від 14.06.2023 - № 904/5743/20.
Порядок звернення кредиторів із вимогами до боржника у справі про банкрутство юридичних осіб та порядок розгляду судом відповідних заяв регламентовані, зокрема, статтями 45, 46, 47 КУзПБ.
Згідно з абзацом першим частини першої статті 45 КУзПБ конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Відповідно до абзацу четвертого частини другої статті 45 КУзПБ склад і розмір грошових вимог кредиторів визначаються в національній валюті України. Якщо зобов'язання боржника визначені в іноземній валюті, то склад і розмір грошових вимог кредиторів визначаються в національній валюті за курсом, встановленим НБУ на дату подання кредитором заяви з грошовими вимогами до боржника.
У попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна (абзац перший частини другої статті 47 КУзПБ).
За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів (абзац четвертий частини шостої статті 45 КУзПБ).
Під час розгляду заявлених до боржника кредиторських вимог, суд, в силу наведених вище норм, має з'ясовувати правову природу таких вимог, надати правову оцінку доказам поданим заявником на підтвердження його вимог до боржника, аргументам та запереченням боржника чи інших кредиторів щодо задоволення таких вимог, перевірити дійсність заявлених вимог, з урахуванням чого встановити наявність підстав для їх визнання чи відхилення (повністю або частково).
Заявник сам визначає докази, які на його думку підтверджують заявлені вимоги, а обов'язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, покладений на господарський суд, який здійснює розгляд справи про банкрутство. Подібний висновок наведено у постановах Верховного Суду від 26.02.2019 у справі №908/710/18, 25.06.2019 у справі №922/116/18, від 15.10.2019 у справі №908/2189/17, від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18, від 07.11.2019 у справі №904/9024/16.
Водночас, розгляд та визнання грошових вимог податкових органів у процедурах банкрутства здійснюється судами з врахуванням особливостей виникнення (припинення) податкових зобов'язань боржника згідно з вимогами Податкового кодексу України, які є спеціальними нормами права, що регулюють ці питання, якщо такі зобов'язання виникають до моменту порушення справи про банкрутство.
Порядок виникнення грошових зобов'язань щодо сплати податків та зборів визначений Податковим кодексом України (надалі - ПК України), положеннями пунктів 1.1. та 1.3 статті 1 якого унормовано, що цей Кодекс регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Цей Кодекс не регулює питання погашення податкових зобов'язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Кодексом України з процедур банкрутства, з банків, на які поширюються норми Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", проведення комплексних перевірок з метою виявлення фінансових рахунків та погашення зобов'язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (крім особливостей функціонування єдиного рахунку, подання звітності щодо суми нарахованого єдиного внеску), зборів на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій.
Верховний Суд у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 14.06.2023 у справі № 904/5743/20 дійшов висновку про те, що з огляду на положення статей 45 - 47 Кодексу України з процедур банкрутства, податковий орган, так само як і інші конкурсні кредитори, повинен подати до господарського суду вимоги до боржника щодо його грошових зобов'язань по сплаті податків і зборів, що виникли до дня відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство разом з документами, які ці зобов'язання підтверджують, а господарський суд зобов'язаний розглянути всі вимоги та заперечення проти них на підставі поданих кредитором і боржником документів, оцінити правомірність цих вимог незалежно від наявності в адміністративному суді спору щодо неузгодженого податкового зобов'язання, з якого сформована кредиторська вимога податкового органу.
Норми Кодексу України з процедур банкрутства не містять заборони кредитору заявляти конкурсні вимоги до боржника у ліквідаційній процедурі. Аналогічні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 25.07.2023 у справі № 922/5231/21, постанові судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.06.2023 у справі № 904/5743/20.
Податковий кодекс України дає визначення грошового зобов'язання, яке є спеціальним для цілей податкового законодавства, а саме - грошове зобов'язання платника податків - це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов'язання та/або інше зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня (п. 14.1.39. ПКУ).
Пункт 14.1.156. ПК України визначає податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України.
У постанові від 15.12.2020 у справі № 904/1693/19 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що аналіз приписів податкового законодавства, в тому числі положень підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14, пункту 56.18 статті 56, пункту 57.3 статті 57 та інших положень ПК України, дає змогу дійти висновку про те, що грошове зобов'язання платника податків для цілей здійснення адміністрування податків та зборів може існувати як узгоджене зобов'язання, набувши статусу податкового боргу після настання моменту його сплати, що надає податковому органу можливість здійснення заходів щодо стягнення суми такого зобов'язання, а також як неузгоджене зобов'язання, коли грошове зобов'язання існує, але заходи щодо адміністрування податків та зборів податковими органами не вживаються. Однак неузгодженість суми грошового зобов'язання не означає, що зобов'язання не існує або може не враховуватися при зверненні із заявою про визнання кредиторських вимог відповідно до приписів законодавства про банкрутство.
В податковому законодавстві податковий обов'язок включає в себе обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи (п. 36.1. ст. 36 ПК України).
Податковий обов'язок виникає у платника податку з моменту настання обставин, з якими цей Кодекс та закони з питань митної справи пов'язує сплату ним податку (п. 37.2. ст. 37 ПК України).
Відповідно до підпунктів 16.1.3, 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючим органам у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата грошового зобов'язання, у тому числі податкового зобов'язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов'язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку, а також суми нарахованого єдиного внеску (п. 46.1. ст. 46 ПК України).
Пунктами 49.1., 49.2. статті 49 ПК України передбачено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків. Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності.
Пунктом 54.1. ПК України визначено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (п. 57.1 ст. 57 ПК України).
Отже, наведені норми законодавства дають підстави дійти висновку про наступні етапи податкового обов'язку платника податку за загальним правилом:
- виникнення об'єкту оподаткування,
- обчислення платником суми податкового зобов'язання,
- подання декларації,
- сплата податку у визначені податковим законодавством строки.
За умови добросовісного виконання платником податків наведених вище етапів податкового обов'язку платник податків уникає наслідків порушення податкового законодавства, зокрема, покладення на нього штрафних санкцій, визначених ПК України, а податковий орган, в свою чергу, може належно виконати свій обов'язок з реєстрації, перевірки та обліку платників податків тощо.
Проте, у випадку, коли платник податку в установлені строки не подає декларації або дані перевірок свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань та надіслати платнику податків податкове повідомлення-рішення про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання.
Пунктом 58.1 статті 58 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу.
Зазначена стаття встановлює загальні підстави і порядок надсилання податкового повідомлення-рішення і не пов'язує із цією дією виникнення податкового зобов'язання у платника податку (п. 6.15, 6.16. постанови Великої Палати Верховного Суду від 15.12.2020 у справі № 904/1693/19).
Положеннями податкового законодавства визначено обов'язок платника податків подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, за кожний встановлений Податковим кодексом України звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню та обов'язок самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого ПК України для подання податкової декларації. Отже, для цілей розгляду грошових вимог податкового органу до боржника у справі про банкрутство та кваліфікації їх як конкурсних чи поточних, моментом виникнення грошових вимог податкового органу в розумінні Кодексу України з процедур банкрутства слід вважати перший день несплати боржником податку, що настає за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого Податковим кодексом України для подання податкової декларації за відповідним податком.
Відповідно до ст. 1 КУзПБ, "конкурсні кредитори" - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; "поточні кредитори" - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство; "забезпечені кредитори" - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника.
Згідно з ч. 4 ст. 60 КУзПБ у ліквідаційній процедурі суд розглядає заяви з вимогами поточних кредиторів, які надійшли до суду після офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом. Заяви з вимогами поточних кредиторів розглядаються судом у порядку черговості їх надходження. За результатами розгляду зазначених заяв суд своєю ухвалою визнає чи відхиляє (повністю або частково) вимоги таких кредиторів.
Вимоги поточних кредиторів погашаються в порядку черговості, визначеної ст. 64 КУзПБ. Якщо кредитор заявив вимоги після здійснення розрахунків з іншими кредиторами, сплачені таким кредиторам кошти поверненню не підлягають.
Відповідно до ст. 191.1 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 193 цього Кодексу, зокрема здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків; контролюють своєчасність подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів, платежів.
Згідно із п.п.78.1.7 п.78 ст.78 ПК України контролюючий орган мас право здійснити документальну позапланову перевірку у разі коли розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про банкрутством платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків.
Відповідно до ст.75, п.п. 78.1.7, п.78.1. ст.78 , пп.79.1 ст.79 Податкового кодексу України та у зв'язку із визнанням банкрутом ТОВ «Омега Сталь Пак», на підставі наказу від 09.10.2025 №3281-п та повідомлення від 09.10.2025 № 859 ГУ ДПС у Волинській області було проведено позапланову невиїзну документальну перевірку за період діяльності з 01.01.2022 по 18.02.2025 Товариства з обмеженою відповідальністю «Омега Сталь Пак» (код ЄДПОУ 43432677), за результатами якої складено акт від 26.11.2025 № 33594/07-06/43432677, яким встановлено порушення податкового законодавства за наступними платежами:
- заниження податку на прибуток в сумі 21 438 093,00 грн , в тому числі за 2022 рік в сумі 6 064 804,00 грн, за 2023 рік - 11 439 278,00грн, за 2024 рік - 3 934 011,00 грн;
- не подання боржником декларації з податку на прибуток підприємств за 2020, 2021 року;
- завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту на загальну суму 46 081 203,00 грн та відповідне заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту на загальну суму 9 944 867,00 грн за період з січня 2022 року по січень 2025 року;
- платником не забезпечено зберігання первинних документів облікових та інших регістрів, бухгалтерської звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податку на доходи фізичних осіб, військового збору при виплаті доходів на користь платників податків - фізичних осіб, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску протягом установлених строків їх зберігання та ненадання боржником оригіналів документів за період, що перевірявся, у зв'язку з чим є не можливим перевірити дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, своєчасність, достовірність, повноту нарахування, утримання та сплати податку на доходи фізичних осіб, військового збору при виплаті доходів на користь платників податків - фізичних осіб, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
На підставі вищевказаного акту ГУ ДПС у Волинській області винесено податкові повідомлення-рішення від 29.12.2025:
- № 0379880706 на загальну суму 23 581 902,30 грн, в т.ч. податкове зобов'язання у сумі 21 438 093 грн та штрафні санкції у сумі 2 143 809,30 грн (податок на прибуток за період 2022-2024 роки);
- № 0380130706 на загальну суму 10 939 353,70 грн, в т.ч. податкове зобов'язання у сумі 9 944 867,00 грн та штрафні санкції у сумі 994 486,70 грн (податок на додану вартість за період січень 2022-січень 2025 роки);
- № 0380220706 на загальну суму 4 080,00 грн - штрафна санкція за неподання декларацій з податку на додану вартість за період червень - вересень 2025 року.
Згідно з податковими повідомленнями - рішеннями від 29.12.2025 сума нарахованого грошового зобов'язання підлягає сплаті протягом 10 робочих днів, що настають за днем їх отримання, а при проведенні адміністративного або судового оскарження - протягом 10 робочих днів, наступних за днем узгодження.
Згідно з абзацом другим пункту 1 розділу III Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28 грудня 2015 року №1204 (надалі - Порядок) після підписання податкове повідомлення-рішення (крім податкових повідомлень-рішень за формами «Ф» та «МПЗФ») не пізніше наступного робочого дня надсилається (вручається) платнику податків.
29 грудня 2025 року податковим органом на адресу арбітражного керуючого Григор'єва Валерія Васильовича, оскільки з дня призначення ліквідатора до нього перейшли права керівника (органів управління) юридичної особи-банкрута, було надіслано податкові повідомлення-рішення у порядку, визначеному статтею 42 ПК України.
14 січня 2026 року податкові повідомлення-рішення були повернуті на адресу ГУ ДПС у Волинській області у зв'язку із закінченням терміну зберігання.
Відповідно до пункту другого розділу III Порядку податкове повідомлення - рішення вважається належним чином надісланим (врученим) платнику податків, якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 Кодексу.
На підставі ст. 42 ПК України податкові повідомлення-рішення вважаються врученими боржнику 14 січня 2026 року.
Частиною 1 ст. 45 КУзПБ передбачено, що конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Згідно з абз. 11 ст. 1 КУзПБ конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.
Відповідно до ч. 4 ст. 45 КУзПБ для кредиторів, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, усі дії, вчинені у судовому процесі, є обов'язковими так само, як вони є обов'язковими для кредиторів, вимоги яких були заявлені протягом встановленого строку. Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, задовольняються в порядку черговості, встановленої цим Кодексом. Кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною першою цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів. Якщо кредитор заявив вимоги після здійснення розрахунків з іншими кредиторами, то сплачені таким кредиторам кошти поверненню не підлягають.
У постановах Верховного Суду від 16.04.2024 у справі № 926/869-б/23, від 02.07 .2024 у справі № 908/855/22, від 27.08.2024 у справі № 908/88/22 викладено правовий висновок про те, що якщо основне податкове зобов'язання, і його момент невиконання, з яким у податкового органу виникає право нарахування штрафних санкцій, виникло у боржника до порушення провадження у справі про банкрутство та введення мораторію, відповідно, незалежно від часу документального оформлення таких зобов'язань податковим органом, такі вимоги можуть вважатися конкурсними, тобто такими, що виникли до порушення провадження у справі про банкрутство та введення мораторію.
Ухвалою Господарського суду Волинської області від 18.02.2025 у справі №903/74/25 відкрито провадження у справі про банкрутство ТОВ “Омега Сталь Пак" та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника - ТзОВ "Омега Сталь Пак".
Як вбачається з податкових повідомлень-рішень № 0379880706 та №0380130706 від 29.12.2025 контролюючим органом здійснено нарахування з податку на прибуток на загальну суму 23 581 902,30 грн, в т.ч. податкове зобов'язання у сумі 21 438 093 грн та штрафні санкції у сумі 2 143 809,30 грн за період 2022-2024 роки та з податку на додану вартість на загальну суму 10 939 353,70 грн, в т.ч. податкове зобов'язання у сумі 9 944 867 грн та штрафні санкції у сумі 994 486,70 грн за період січень 2022 року-січень 2025 року.
Оскільки допущені порушення та нараховані штрафні санкції стосуються періоду фінансово-господарської діяльності боржника за 2022-січень 2025 року, тобто до введення мораторію, вони можуть вважатися конкурсними незалежно від дати оформлення податковим органом такого порушення.
Вказаний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 16.04.2024 у справі № 926/869-б/23, від 02.07.2024 у справі № 908/855/22 та від 27.08.2024 у справі № 908/88/22.
З огляду на викладене, грошові вимоги ГУ ДПС у Волинській області в сумі 34 521 256,00 грн (21 438 093,00 грн + 9 944 867 грн = 31 382 960 грн 00 коп.; 2 143 809,30 грн + 994 486,70 грн = 3 138 296 грн 00 коп.) є конкурсними вимогами, оскільки порушення боржником податкового законодавства допущені за період з 2022 року по січень 2025 року, тобто, до відкриття провадження у справі про банкрутство ТзОВ "Омега Сталь Пак", у зв'язку з чим підлягають визнанню та включенню до реєстру вимог кредиторів (без вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів) у такій черговості: 31 382 960 грн 00 коп. - вимоги третьої черги; 3 138 296 грн 00 коп. - вимоги шостої черги.
Щодо вимог кредитора в частині штрафних санкцій з податку за неподання декларацій з податку на додану вартість за період червень-вересень 2025 року в сумі 4080,00 грн.
Із змісту заяви кредитора вбачається, що за результатами документальної позапланової невиїзної перевірки було встановлено порушення, а саме: неподання декларацій з податку на додану вартість за період червень-вересень 2025 року, а тому на підставі п.120.1 ст.120 Податкового кодексу України нараховано штрафну санкцію в сумі 4080,00 грн згідно з податковим повідомленням-рішенням № 0380220706 від 29.12.2025.
Ухвалою Господарського суду Волинської області від 18.02.2025 було введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника - ТзОВ "Омега Сталь Пак".
Згідно зі ст. 41 КУзПБ мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію. Мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з відкриттям провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Ухвала є підставою для зупинення вчинення виконавчих дій. Про запровадження мораторію розпорядник майна повідомляє відповідному органу державної виконавчої служби, приватному виконавцю, у якого перебуває виконавче провадження на виконанні.
Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або позасудовому порядку відповідно до законодавства, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від продажу майна боржника) або перебування майна боржника, яке є предметом забезпечення, на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі виконання рішень у немайнових спорах; забороняється виконання вимог, на які поширюється мораторій; не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій; зупиняється перебіг позовної давності на період дії мораторію; не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання, три проценти річних від простроченої суми тощо.
Відтак, нарахування після введення мораторію штрафних санкцій у сумі 4080,00 грн за порушення зобов'язань за період з червня по вересень 2025 року, які виникли за період дії мораторію, тобто з 18.02.2025 є неправомірним, а тому відхиляються судом.
Відповідно до ч.1 ст.64 КУзПБ кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів у порядку, встановленому цим Кодексом. При цьому:
1) у першу чергу задовольняються:
вимоги щодо виплати заборгованості з оплати за виконані роботи та/або надані послуги, а також інші кошти, належні гіг-спеціалістам за гіг-контрактами, укладеними згідно із Законом України "Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні", та нараховані на ці суми страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, у тому числі відшкодування кредиту, отриманого на ці цілі;
вимоги щодо виплати заборгованості із заробітної плати працюючим та звільненим працівникам банкрута, грошові компенсації за всі невикористані дні щорічної відпустки та додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, інші кошти, належні працівникам у зв'язку з оплачуваною відсутністю на роботі (оплата часу простою не з вини працівника, гарантії на час виконання державних або громадських обов'язків, гарантії і компенсації при службових відрядженнях, гарантії для працівників, які направляються для підвищення кваліфікації, гарантії для донорів, гарантії для працівників, які направляються на обстеження до медичного закладу, соціальні виплати у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності за рахунок коштів підприємства тощо), а також вихідна допомога, належна працівникам у зв'язку з припиненням трудових відносин, та нараховані на ці суми страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, у тому числі відшкодування кредиту, отриманого на ці цілі;
вимоги щодо виплати заборгованості із компенсації збитків, завданих Державному бюджету України внаслідок виконання рішень Європейського суду з прав людини, постановлених проти України;
вимоги кредиторів за договорами страхування;
витрати, пов'язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді, які понесені і не сплачені до відкриття ліквідаційної процедури;
витрати кредиторів на проведення аудиту, якщо аудит проводився за рішенням господарського суду за рахунок їхніх коштів;
вимоги кредиторів за договорами залучення проміжного та/або нового фінансування у процедурі превентивної реструктуризації;
2) у другу чергу задовольняються:
вимоги із зобов'язань, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров'ю громадян, шляхом капіталізації у ліквідаційній процедурі відповідних платежів, у тому числі до Фонду соціального страхування України за громадян, які застраховані в цьому фонді, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, зобов'язань із сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, крім вимог, задоволених позачергово, з повернення невикористаних коштів Фонду соціального страхування України, а також вимоги громадян - довірителів (вкладників) довірчих товариств або інших суб'єктів підприємницької діяльності, які залучали майно (кошти) довірителів (вкладників);
3) у третю чергу задовольняються:
вимоги щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів);
вимоги центрального органу виконавчої влади, що здійснює управління державним резервом;
4) у четверту чергу задовольняються вимоги кредиторів, не забезпечені заставою;
5) у п'яту чергу задовольняються вимоги щодо повернення внесків членів трудового колективу до статутного капіталу підприємства;
6) у шосту чергу задовольняються інші вимоги.
Згідно зі ст. 1 КУзПБ, ліквідатор - арбітражний керуючий, призначений господарським судом для здійснення ліквідаційної процедури.
Відповідно до ст. 61 КУзПБ, ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження: приймає у своє відання майно боржника, забезпечує його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; проводить інвентаризацію та визначає початкову вартість майна банкрута; аналізує фінансовий стан банкрута, складає висновок про наявність або відсутність ознак доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій під час провадження у справі про банкрутство за результатом його проведення; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; формує ліквідаційну масу; заявляє до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості; має право отримувати кредит для виплати вихідної допомоги працівникам, які звільняються внаслідок ліквідації банкрута, який відшкодовується згідно з цим Кодексом позачергово за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута; з дня визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури повідомляє працівників банкрута про звільнення та здійснює його відповідно до законодавства України про працю. Виплата вихідної допомоги звільненим працівникам банкрута провадиться ліквідатором у першу чергу за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута, або отриманого для цієї мети кредиту; заявляє в установленому порядку заперечення щодо заявлених до боржника вимог поточних кредиторів за зобов'язаннями, які виникли під час провадження у справі про банкрутство і є неоплаченими; подає до суду заяви про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; передає в установленому порядку на зберігання документи банкрута, які відповідно до нормативно-правових актів підлягають обов'язковому зберіганню; продає майно банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Кодексом; подає відомості (інформацію), необхідні для ведення Єдиного реєстру боржників, відносно яких відкрито провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), у порядку, встановленому державним органом з питань банкрутства; у разі провадження банкрутом діяльності, пов'язаної з державною таємницею, вживає заходів з ліквідації режимно-секретного органу; веде реєстр вимог кредиторів; подає в установленому порядку та у випадках, передбачених Законом України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення", інформацію до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення; здійснює дії щодо скасування реєстрації випуску акцій, передбачені законодавством, якщо організаційно-правовою формою юридичної особи - банкрута є акціонерне товариство; здійснює інші повноваження, передбачені цим Кодексом.
З огляду на викладене, враховуючи визначену ст. 64 КУзПБ черговість задоволення вимог кредиторів, суд дійшов висновку про те, що грошові вимоги ГУ ДПС у Волинській області до Товариства з обмеженою відповідальністю “Омега Сталь Пак" підлягають визнанню на загальну суму 34 526 580,80 грн із наступною черговістю їх задоволення:
- 5 324 грн 80 коп. судовий збір - вимоги першої черги;
- 31 382 960 грн 00 коп. - вимоги третьої черги (податки і збори);
- 3 138 296 грн 00 коп. грн - вимоги шостої черги (штраф, пеня).
Грошові вимоги в загальній сумі 4080 грн 00 коп. підлягають відхиленню з наведених вище підстав.
Керуючись ст.ст. 1, 2, 59, 60, 61, 64 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
постановив:
1. Заяву Головного управління ДПС у Волинській області від 25.02.2026 про визнання грошових вимог до боржника задовольнити частково.
2. Визнати у встановленому порядку доведені грошові вимоги Головного управління ДПС у Волинській області (Київський майдан,4, м.Луцьк, Волинська область, 43010, код ЄДРПОУ 44106679) до Товариства з обмеженою відповідальністю “Омега Сталь Пак» (вул.Вітрука,27, м.Житомир, Житомирська область, 10025, код ЄДРПОУ 43432677) на загальну суму 34 526 580 грн 80 коп., які підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів у наступній черговості:
- 5 324 грн 80 коп. - судовий збір, сплачений за подання заяви про визнання грошових вимог - вимоги першої черги;
- 31 382 960 грн 00 коп. - вимоги третьої черги;
- 3 138 296 грн 00 коп. - вимоги шостої черги.
3. Відхилити грошові вимоги Головного управління ДПС у Волинській області до Товариства з обмеженою відповідальністю “Омега Сталь Пак» на загальну суму 4080 грн 00 коп.
4. Зобов'язати ліквідатора Григор'єва В.В. внести до реєстру вимог кредиторів відомості про кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов'язаннями, черговість задоволення кожної вимоги.
Відповідно до ч.4 ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства ухвали, прийняті господарським судом у справі про банкрутство (неплатоспроможність), набирають законної сили з моменту їх прийняття, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Ухвала може бути оскаржена до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, встановлені ст.ст. 256, 257 ГПК України.
Повний текст ухвали виготовлено та підписано 12.05.2026
Суддя І. О. Якушева